Урок 3 Тема




Скачати 97.69 Kb.
НазваУрок 3 Тема
Дата конвертації06.12.2013
Розмір97.69 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Історія > Урок
Урок 3

Тема. Шекспірівський театр як енциклопедія людських характерів, почуттів, пристрастей. Трагедія „Гамлет”: її філо­софсько-етична проблематика. Аналіз 1 та 2 дій трагедії. Особливості конфлікту, зображення світу в творі.

Весь світ в 'язниця... світ надто тісний для вашої душі.

.Шекспір. „Гамлет”

Та замкніть мене хоч і в горіхову шкаралупку, я й там себе вважатиму володарем безмежності...

В.Шекспір. „Гамлет”

Мета: схарактеризувати особливості шекспірівського театру, ознайомити учнів з етапами драматургічної діяльності Шекспіра, розкрити особливості побудови та конфлікту в трагедії, з'ясувати її філософсько-етичну проблематику, способи зобра­ження світу в ній; розвивати навички самостійної роботи, вміння готувати доповідь на задану тему, робити висновки з прочи­таного, обстоювати власну думку, добирати аргументи в процесі відповіді; виховувати прагнення до світоглядних шукань, формувати моральну позицію учнів.

Тип уроку: урок-пошук.

Обладнання: текст трагедії „Гамлет” у перекладі Г. Кочура, слайди 1-7 додатку 3.

Хід уроку

  • Вступне слово вчителя.

Вже понад чотири століття не сходить зі сцен театрів світу трагедія Шекспіра „Гамлет”, але й досі вона хвилює читача, глядача. Кожний бачить у цьому творі своє: чи захоплюючу історію давнини, чи трагічну розповідь про кохання, чи дра­му помсти, чи філософську трагедію. І кожний по-своєму має рацію, тому що геній Шекспіра настільки всеосяжний, що умістив у собі весь світ, усі його пристрасті, почуття, по­ривання, і саме тому його п'єси й неможливо тлумачити однозначно.

Якось Г. Гейне зауважив: "Серце поета — осереддя світу. Через моє серце пройшла велика тріщина світу". Ці слова повною мірою можуть стосуватися й Шекспіра, тому що він у своїй спадщині відобразив усю глибину й складність світу, а також ті "тріщини", що визначили злам не тільки а реальній дійсності, а й у сфері душі людини, її психології. Як особистість доби Відродження, Шекспір піднісся над цим світом і поди­вився на нього зверху—з точки зору не буденного, тлінного, а вічного, неминучого. І цей погляд дає напрямок і нам, сьо­годнішнім поколінням, які шукають істину, смисл буття, що ніколи не втратять своєї значущості.

  • ^ Проблемне запитання на весь урок.

Поміркуйте над рядками епіграфа. Чи справді світ — „в'язниця” у зображенні Шекспіра? Чому Гамлет вважає себе „володарем безмежності”?(Слайд 3)

  • ^ Повідомлення учнів -„літературознавців”.

Мистецтво англійського Відродження найповніше вия­вилося у драматургії. Новий театр створювали талановиті дра­матурги: Кристофер Марло, Томас Кід, Роберт Грін, Вільям Шекспір. Помітним явищем культурного життя Англії того часу був так званий публічний театр, що увібрав у себе весь існу­ючий досвід сценічного мистецтва країни. Він мав постійний склад виконавців і драматургів, які нерідко були й акторами, а іноді — пайовиками господаря. Такий театр був доступний для всіх верств населення і мав велике виховне значення, порушуючи важливі суспільні та моральні проблеми. Цензу­ра того часу забороняла показувати сцени із сучасного жит­тя, однак проблеми сучасності так чи інакше порушувалися у п'єсах.

Вперше такий театр заснував у 1576 р. Джеймс Бербедж, тесляр, який і очолив трупу. Через 23 роки його театр „Глобус” став найбільшим серед шести лондонських труп. Це була шестистінна будівля із солом'яним дахом. Назву те­атр отримав від статуї Геркулеса, який тримав на своїх пле­чах земну кулю. Саме з цим театром доля й звела Шекспіра.

B англійському театрі тієї доби декорацій і сценічних ефектів майже не було. Актори більше покладалися на фанта­зію глядачів. На сцені грали переважно п'єси із життя видат­них історичних осіб, далеких від реальної дійсності. Однак коли у театр прийшов Шекспір, усе змінилося. За традицією того часу, він також використовував історичні сюжети й легенди, але його твори були надзвичайно близькими глядачам саме колом тих питань, що порушувалися. Глядачі побачили у його героях самих себе, Свої почуття й пристрасті, сумніви й ваган­ня, вади й прагнення. Герої шекспірівських п'єс були не вига­даними, говорили живою мовою, діяли відповідно до ситу­ації. А головне — позбавленими однозначності, складними й суперечливими, як і будь-яка людина взагалі. Тому п'єси Шек­спіра нікого не залишали байдужими.

Для театру „Глобус” Шекспір написав 37 п'єс. Саме за­вдяки йому, а також грі талановитого трагіка Річарда Бербеджа, сина засновника театру, та коміка Вільяма Кемпа „Гло­бус” став кращим театром Англії.

Відомо, що в 1612 р. Шекспір залишив Лондон, а через рік внаслідок невдалого пострілу з театральної гармати театр згорів. У полум'ї пожежі загинули рукописи багатьох шекспірівських п'єс, які, за законами тих часів, були власністю театру.

Учитель. Творчість драматурга дослідники поділяють на три періоди.

^ Перший — 1590 — 1600 роки. У цей період були напи­сані комедії „Багато галасу з нічого”, „Комедія помилок”, тра­гедія „Ромео і Джульєтта”, а також хроніки „Генріх ІV”, „Річард ІII” та ін. Творчість Шекспіра цього часу відзначається оптимістичним пафосом. Його герої — сміливі, добрі, життєлюбні, вони несуть у світ добро і світло. Деякі п'єси закінчуються трагічно („Ромео та Джульєтта”), але вони сповнені високих почуттів, світлих ідеалів. (Слайд 4)

^ Другий — 1601 — 1608 роки. Цей період шекспірознавці характеризують як „драматичний”. Створюються переважно трагедії, що відзначаються складністю конфліктів і пробле­матики. У п'єсах відбуваються гострі зіткнення між персонажами, поглиблюється критичний погляд на дійсність. Герої стають складнішими, суперечливішими, їм властива духов­на боротьба. До цього періоду належать трагедії „Гамлет”, „Король Лір”, „Макбет”, „Антоній та Клеопатра”. Шекспір від­образив кризу ренесансної доби, показав занепад високих ідеалів у суспільстві. (Слайд 5)

^ Третій період — 1609-1612 роки. Дослідники називають його „романтичним”. У драмах цього часу втілюється віра митця у перемогу всього кращого, що є в людині і світі („Зи­мова казка”, „Буря”, „Перікла”, „Цимбеліна”). (Слайд 6)

Художній світ п'єс Шекспіра широкий і неосяжний. Він зма­лював у своїх творіннях минуле, сучасне і майбутнє людства, вічну боротьбу добра і зла, ницого й піднесеного, тлінного й вічного. Шекспір розумів життя у всій його складності: з ви­соким і буденним, світлим і трагічним, поетичним і драма­тичним. Створений ним світ рухається, вирує, кохає й страж­дає, прирікає на муки і все ж таки — прекрасний у своєму розмаїтті проявів. Драматург відобразив і період розквіту гуманістичної культури, і період кризи Відродження, коли жор­стока дійсність не відповідала тим високим ідеалам, що ви­сували митці. І все ж таки Шекспір ніколи не втрачав віри у велич людини, у торжество її розуму й можливостей, у її здатність проникнути в загадки всесвіту. І цим його творчість актуальна для будь-яких часів, бо спонукає до власних роз­думів та пошуків незнаного у собі й у світі. Саме такою є трагедія Шекспіра „Гамлет”.

  • Розповідь заздалегідь підготовленого учня про творчу історію трагедії „Гамлет”. (Слайд 7)

Шекспір не вигадував сюжети для своїх п'єс, а брав їх із легенд, хронік та інших джерел. Не є винятком і трагедія „Гам­лет”. За часів Шекспіра в Англії була добре відома середньо­вічна легенда про принца Амлета, яку записав Саксон Граматик близько 1200 р. Як свідчить древній автор, володар Ютландії був убитий своїм братом Фенгом, котрий потім од­ружився з його вдовою. Син убитого, молодий Амлет, вирі­шив помстися за батька. Щоб виграти час і не викликати підозри, Амлет прикинувся божевільним. У його промовах був прихований підтекст, але ніхто не розумів та й не при­слухався до „божевільного”. Друг Фенга вирішив перевірити, чи насправді Амлет божевільний, проте Амлет убиває його, і, обдуривши всіх, одружується з дочкою англійського короля, і повертається до Ютландії. У фіналі він позбавляє життя Фен­га та всіх придворних, які зрадили його і батька.

Як бачимо, середньовічний Амлет — досить жорстокий, людина дії, яка не має сумніву в доцільності своїх вчинків. Середньовічний сюжет був типовою історією про помсту. Принц Амлет справжній герой, він стає королем, досягши вищої справедливості.

Історія про Амлета привертала увагу багатьох митців доби Відродження. Так, французький письменник Бельфоре переповів цю легенду у своїх "Трагічних повістях". А у 80-х ро­ках XVI ст. на лондонській сцені була поставлена п'єса про Гамлета, написана, вірогідно, драматургом Томасом Кідом. У 1601 р. до цього сюжету звернувся Вільям Шекспір у тра­гедії „Гамлет”.

Учитель. Середньовічна драма помсти про принца Ам­лета перетворюється під пером Шекспіра на філософську трагедію. Письменник наповнює давню історію зовсім но­вим змістом. А яким? Спробуймо визначити проблематику п'єси та її відмінності від середньовічного сюжету.

  • Бесіда.

  • Як втілюється тема помсти у трагедії "Гамлет"? Хто кому і за що має помститися?

  • Що надає цій темі широкого звучання?

  • Чому Гамлет не квапиться з помстою?

  • Чи є шекспірівський Гамлет так само жорстоким і впевненим у собі, як середньовічний принц Амлет?

  • Чи здобуває Гамлет перемогу у фіналі трагедії? Чи може він сподіватися на вищу справедливість?

  • Які проблеми порушуються у трагедії "Гамлет ", окрім проблеми помсти?

  • Узагальнення відповідей учнів учителем.

Трагедія „Гамлет” виходить далеко за межі середньовічного сюжету про помсту. Зберігаючи зовнішню канву дії, Шекспір дає своє тлумачення образу Гамлета, втілюючи в ньому власні філософські шукання. Із драми помсти „Гамлет” перетворюєть­ся на п'єсу, в якій вміщений весь складний та суперечливий світ і безмежність людського Духу. Це трагедія людської осо­бистості, котра поставлена поміж добром і злом, життям і смер­тю, правдою і брехнею, коханням і ненавистю, ницістю і підне­сенням. У центрі уваги Шекспіра не стільки події зовнішні, скільки внутрішнього життя героя, яким надається велике значення. Шукання Гамлетом змісту свого буття, призначення у світі й визначає морально-філософський зміст твору. Відомий фран­цузький письменник Р.Шатобріан писав: "Шекспір охоплює життя людини цілком і суспільство загалом".

  • Евристична бесіда за змістом 1 дії трагедії.
    —Де відбуваються події у першій сцені трагедії?

  • Що ви дізнались із розмови охоронців? Кого бачили Франціско, Бернардо, Марцелл і Гораціо?

  • Як сприймають привид офіцери і солдати?

  • Що створює атмосферу трагедії, неспокою у першій сцені? Знайдіть відповідні рядки. З якими героями ми знайомимося у другій сцені трагедії?

  • Як поводиться Клавдій?

  • Чому Гамлет нишком відповідає Клавдію: "Хоч ми й рідня, проте не рідні зовсім ". Що він не сприймає у Клавдії?

  • Поясніть наявність чорного плаща у Гамлета.

  • Як Гамлет говорить про свого батька?

  • Як він оцінює те, що відбувається при дворі?

  • Як реагує Гамлет на розповідь Гораціо про Привида? Якими були його подальші дії?

  • Що розповів привид Гамлетові?

Чому Гамлет вимагає від присутніх офіцерів і свого друга Гораціо присягнути на мечі після зустрічі з приви­дам? Чому він не бажає розголошення таємниці?

  • Виразне читання першого монологу Гамлета ("Коли б ця плоть моя..." і далі).

  • Про що йдеться в цьому монолозі?

  • Що крає серце Гамлета?

  • Простежте, як змінюються почуття Гамлета про­тягом монологу.

  • У яких словах Гамлета передбачається лиха доля?

  • Поясніть останні слова Гамлета з цього монологу: "Розбийся серце, мушу я мовчать!" Чому він змушений мовчати?




  • Завдання.

  • Доведіть, що Гамлет надто добре розуміє те, що відбу­вається в Данському королівстві. Знайдіть цитати, в яких звучить критика навколишньої дійсності.

  • Прокоментуйте слова Марцелла: „Якась гнилизна в Данськім королівстві”. Що мається на увазі?

  • Як у словах Привида оцінюється Клавдій і мати Гамлета?

  • Спробуйте пояснити, чому Гамлет занотував у записнику останні слова привида: „Прощай, прощай! І не за­будь”. Про що він мас не забути? Чому саме ці слова праг­не запам'ятати Гамлет?

  • Проблемне запитання.

Як ви гадаєте, яке значення Привида у 1 дії трагедії "Гамлет "? Що уособлює цей образ? У чому значення цьо­го фантастичного елемента?

  • Евристична бесіда за змістом 2 дії.

  • Які зміни відбулися у Гамлеті після зустрічі з Приви­дом? Що є зовнішнім вираженням цих змін?

  • Що розповіла Офелія Полонію про Гамлета? Чому вона злякалась?

  • Як пояснює Полоній поведінку Гамлета?

  • Чи помітили Клавдій і Гертруда зміни в Гамлеті? Що вони кажуть з цього приводу?

  • Проблемні ситуації.

  1. Як ви гадаєте, чи справді Гамлет збожеволів (від кохання чи від смерті батька)?

  2. Дайте своє тлумачення сцени „Гамлет у Офелії”, коли Гам­лет пильно вдивлявся в її обличчя, потім зітхнув, „наче це зітхання передсмертне”, і пішов, не зводячи з неї очей.

  3. Як би ви розтлумачили лист Гамлета до Офелії? Чи справді тут відбивається божевілля від кохання? Як лист характе­ризує Гамлета, його внутрішній стан?

(У листі йдеться не пише про кохання, а про відсутність правди й справедливості у світі. Кохання Гамлета — єдина правдива річ, яку він може подарувати Офелії).

  • Завдання.

    • Прочитайте розмову Гамлета з акторами. Який монолог, які слова й вирази з нього привернули увагу героя? Як ви гадаєте, чому?

    • Що замислив Гамлет після зустрічі з акторами?

    • Поясніть його слова: „Завтра вистава”. Про яку виставу йдеться? Що він чекає від цієї вистави? Знайдіть відповідні рядки у тексті.

      • Підсумкова бесіда.

  • Про що йдеться в трагедії „Гамлет”" чи тільки про Данію або Англію?

  • Яким постає світ у трагедії „Гамлет „?

  • Як змальовується людство у творі?

  • Які суперечливі почуття переживає Гамлет у перших двох діях трагедії?

Чи можна сказати, що він протиставлений суспільству? Доведіть свою думку.

  • Тлумачення епіграфів.

Шекспір змальовує недосконалість, ницість світу, викриває його вади й пороки. Світ справді для людини став „в'язницею”, але для тієї людини, яка живе лише суто земним, обмеженим життям. А для Гамлета, титана духу є інше життя — життя у сфері його свідомості, у сфері вищих ідеалів. Тому він не відчуває себе полоненим у „в'язниці” світу. Він виявляє особисту волю, прагнення до пошуку істини, визначення смислу буття.

Домашнє завдання.

Прочитати З дію трагедії. Продумати, який зміст вкладає Гамлет у свій монолог „Бути чи не бути...”. Що для нього означає „бути” чи „не бути”?




Схожі:

Урок 3 Тема iconУрок Тема. Система охолодження Урок Тема. Система мащення Урок Тема....
Опис досвіду II. Інформаційна картка
Урок 3 Тема iconУрок №7. Тема
Тема: Підсумковий урок з тем «Інформація. Інформаційні процеси та системи», «Апаратне забезпечення інформаційних систем»
Урок 3 Тема iconУрок №8 Тема. Урок контролю знань учнів
Учні відповідають на поставлені вчителем запитання І демонструють відповідь на пк
Урок 3 Тема iconУрок №17. Тема
Тема: Підсумковий урок з теми «Системне програмне забезпечення. Службове програмне забезпечення»
Урок 3 Тема iconУрок засвоєння нових знань. Урок-пам'ять, урок-спогад. Обладнання....
Тема. Олександр Довженко. «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу в Другій світовій війні
Урок 3 Тема iconУрок №7 Тема. Підсумковий урок за темами: «CorelDraw» та «Турбо Паскаль»
Для чого призначений інструмент Вільна форма?Як його використати. Продемонструйте
Урок 3 Тема iconУрок №1 Тема: Основні принципи будови та функціонування
Урок №1 Тема: Основні принципи будови та функціонування World Wide Web, протокол нттр, адресація в мережі
Урок 3 Тема iconУрок 15 Тема. Підсумковий урок з тем: «Модульcrt розгалуження І вибір», та
Будь-яка програма, записана на мові Паскаль, завжди закінчується службовим словом
Урок 3 Тема iconУроку з математики у супроводі ікт тема: «числові функції»
Комбінований урок з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (урок проводиться у комп’ютерному класі з мультимедійним...
Урок 3 Тема iconУрок №25. Тема
Тема: Сортування й фільтрування даних в таблицях. Використання розширених фільтрів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка