Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості




Скачати 403.94 Kb.
НазваРозділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості
Сторінка1/2
Дата конвертації01.02.2014
Розмір403.94 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
  1   2


РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ГЕНДЕРНО-РОЛЬОВИХ СТЕРЕОТИПІВ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

1.1. Історія виникнення та розвитку уявлень про гендерно-рольові стереотипи

З початком існування людства у свідомості людей складалися певні уявлення про різні явища, події, людей та інше, що, зрештою, породило поняття «стереотипи».

«Стереотип – щось, що повторюєть в незмінному вигляді; шаблон дії, поведінки та ін., що застосовується без роздумів, рефлексії, навіть несвідомо. Характерна риса стереотипу – висока стійкість» [18, 25].

Термін «гендер» вказує на соціальний статус і соціально-психологічні характеристики особистості, які пов'язані зі статтю і сексуальністю, але виникають у взаємодії з іншими людьми в рамках певної культури» [14, 4].

«Культура кожного суспільства, як і уява соціалізованого в ній індивіда, містить узагальнені уявлення про те, якимим є чоловіки й жінки та чим вони повинні займатися. Такі узагальнені усталені уявлення стосовно спільнот чоловіків і жінок загалом називають гендерними стереотипами» [32, 291].

Здебільшого гендерні стереотипи є суттєвим перебільшенням відмінностей між чоловіками та жінками, в чому неодноразово переконувалися дослідники, опитуючи респондентів щодо оцінки притаманних особисто їм різноманітних психологічних характеристик та поширеності цих якостей серед жінок і чоловіків загалом. Виявилося, що оцінки одних і тих же характеристик, притаманних опитаним чоловікам і жінкам, різняться несуттєво, але приписувані спільнотам чоловіків і жінок загалом – істотно [32].

Стосовно походження гендерних стереотипів, то в цьому питанні вчені розходяться в поглядах. Дехто з них вважає, що гендерні стереотипи засвоюються та конструюються через систему соціалізації, дехто – через систему розподілу праці та культурні норми; відповідно до цього існують різні теорії стосовно їх формування, які ми і спробуємо розглянути в даному підрозділі.

Важливу роль у поясненні походження гендерного стереотипу відіграла концепція «природної» взаємодоповненості ролей Т.Парсонса і Р.Бейлса, які розглядали диференціацію чоловічих та жіночих ролей у структурно-функціональному плані. Вони поділили ролі чоловіка та дружини в сучасній сім’ї на дві сфери – інструментальну та експресивну. Інструментальна роль складається з підтримки зв’язку між сім’єю і зовнішнім світом – це професійна діяльність, що приносить матеріальний дохід і соціальний статус; експресивна роль передбачає в першу чергу піклування за дітей і регулювання взаємовідносин у родині. Т.Парсонс і Р.Бейлс вважають, що здатність жінки до народження дитини та догляду за дітьми зумовлює однозначно її роль, а чоловік, який не може виконувати ці біологічні функції, стає виконавцем інструментальної ролі. Отже, згідно з їхньою точкою зору, гендерні стереотипи формуються на основі біологічного поділу ролей між чоловіком та дружиною, які сприймаються як фундаментальні відмінності та зумовлюють їхню діяльність [5].

Однак феміністична критика показала, що в основі дихотомії інструментальності та експресивності – при всій її емпіричній і життєвій переконаності – лежать не стільки природні статеві відмінності, скільки соціальні норми, наслідування яким обмежує індивідуальний саморозвиток й самовираження жінок та чоловіків. Тобто, суспільство нав’язує свої загальноусталені принципи і норми та обмежує право вибору чоловіком чи жінкою тієї гендерної ролі, яка їм більш прийнятна, і таким чином, підтримує або придушує у чоловіках і жінках певні моделі поведінки. Оскільки із соціального погляду чоловіча поведінка вирізняється сильнішими виявами владності і впливу, а жіноча, відповідно, підлеглістю та впокоренням, то в масовій свідомості, а відтак і в культурі закріплюються відповідні стереотипи [6].

Подібної точки зору дотримувались Уільямс і Бест, які припустили, що гендерні стереотипи виникли як механізм для підтримання статево-рольової диференціації. На їхню думку, жінка почала виконувати роль домогосподарки тому, що догляд за малюком наклав обмеження на її мобільність, а ведення домашнього господарства задовольняло вимогу залишитися вдома [26]. Такий розподіл ролей дуже зручний для суспільства, тому воно намагається переконати себе в тому, що ці ролі підходять їхнім носіям. Для цього воно породжує вірування про якісь риси чоловіків і жінок, які слугують для обгрунтування того, що їхні ролі підходять якнайкраще.

Ще одне пояснення формування гендерних стереотипів запропонував науковець Астаф’єв, який стверджує, що історично гендерні стереотипи формувалися в рамках типів соціального та економічного обміну. Він виділив такі історичні типи соціального та економічного обміну (назвавши їх «економіками любові»): військову економіку, економіку багатства, буржуазну економіку та економіку споживання. Згідно його теорії, відповідні гендерні стереотипи формувалися в часи кожного з цих типів, та, видозмінюючись, збереглися до нашого часу. Так, в часи розвиненої „військової економіки” красивими полонянками нагороджували вояків за хоробрість – жінки вважалися предметом престижного споживання [26]. Стереотипи того часу і сьогодні широко представлені в суспільстві – наприклад, те, що чоловік завжди більший, ніж жінка, масивніший і вона повинна почувати себе в шлюбі, як за кам’яною стіною; або що чоловікові завжди потрібно «завойовувати» жінку, а їй личить тільки відповідати на його поклик, та й то не одразу.

Деякі дослідники притримуються думки, що гендерні стереотипи є біологічно зумовлені, проте є свідчення, що в ранні періоди людської історії жінки теж займалися мисливством, якщо це було поблизу дому, на рівні з чоловіками [34].

Гендерні стереотипи, функціонуючи в рамках певної культури, мають тенденцію змінюватися, якщо в самій культурі відбувається ряд змін. Можна простежити зміну одних гендерних стереотипів іншими протягом історії людства.

Гендерні стереотипи, як узагальнені уявлення про чоловіків і жінок, виявляються, насамперед, як гендерно-рольові стереотипи, що стосуються прийнятності різноманітних ролей і видів діяльності чоловіків та жінок, а також як стереотипи гендерних рис, тобто психологічних та поведінкових характеристик, притаманних чоловікам та жінкам. Ці два компоненти гендерних стереотипів тісно пов'язані між собою [33].

Покарання за відмову слідувати гендерним ролям може бути жорстоким. Аятолла Хомейні, правитель Ірану з 1979 до середини 1980-х років скасував всі закони, що давали жінкам хоч якісь права, і засудив до смертної кари в цілому 20 тисяч жінок, які не дотримувалися чітких правил, що регламентують їхній одяг і поведінку [24].

Явище гендерних стереотипів та ролей цікавило вчених з давніх часів, тому, як наслідок, виникла наука, яка узагальнює про них всю інформацію. Гендерна психологія – розділ психології, що вивчає характеристики гендерної ідентичності особистості, що детермінують соціальну поведінку людей залежно від їхньої статевої приналежності. Психологічні дослідження в цій сфері спрямовані на порівняльне вивчення особистісних характеристик людей чоловічої і жіночої статі [34].

«Гендерна ідентичність – базова структура соціальної ідентичності, яка характеризує людину з точки зору її приналежності до чоловічої або жіночої групи, при цьому найбільш значуще, як людина сама себе визначає» [34].

Гендерні стереотипи виступають, на думку С.Бем, в якості гендерних схем. Гендерні схеми – це когнітивні категорії гендеру. Вони управляють процесами обробки інформації, що до нас надходить, таким чином, що ми починаємо сприймати, запам'ятовувати і інтерпретувати її у відповідності з нашими уявленнями про гендер [35]. Таким чином, чоловік, що вважає, що посада керівника – це не для жінок, бачить у кожному бурхливому конфлікті жінки-керівника зі своїми підлеглими доказ того, що жінки не мають тієї емоційної стійкості, яка необхідна для керівника, однак аналогічна поведінка керівників -чоловіків вважається їм цілком допустимою. У свою чергу жінка, переконана в тому, що чоловіки не здатні на яскравий прояв емоцій, з легкістю згадує тих своїх знайомих чоловіків, які відповідають даному стереотипу, і терпить невдачу при спробі пригадати хоча б одного емоційного чоловіка.

Гендерні стереотипи, що не відповідають реаліям сьогодення, стають проблемою як для суспільства, так і для окремої людини, бо вони породжують проблеми у формуванні гендерної ідентичності та знижують рівень психологічного здоров’я нації. Для вирішення цих проблем необхідні дослідження гендерних стереотипів, настановлень щодо протилежних статей на сучасному етапі розвитку суспільства; їх порівняння з традиційними, що існують вже тривалий час; з’ясування особливостей і закономірностей їх трансформації на фоні змінення гендерних ролей.

Соціальні та гендерні ролі, які виконують в суспільстві чоловіки та жінки, зумовлені існуванням гендерних стереотипів, або навпаки, суспільство саме вирішує, які уявлення стосовно гендерних ролей та поведінки потрібні для ефективного функціонування. Тобто можна сказати, що перечислені вище теорії доповнюють одна одну.

Виокремлюють декілька груп ґендерних стереотипів. До першої належать стереотипи маскулінності-фемінності. У стереотипному уявленні до маскулінності відносять “активно-творчі” характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, впевненність у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінність, навпаки, характеризується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках (залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність). Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним [41].

Друга група ґендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. Для жінок найбільш значущою соціальної роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці відводиться місце у приватній сфері життя – дім, народження дітей, на неї накладається відповідальність за взаємовідносини у сім’ї. Чоловікам передбачається включеність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї [41].

Третя група ґендерних стереотипів, за даними І.С.Кльоциної, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця повинна носити виконуючий, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, медицини, освіти. Для чоловіків можлива творча та керуюча робота, їх праця визначається в інструментальній сфері діяльності [41].

Гендерні стереотипи, з огляду на їх суть і період функціонування в мові, можна поділити на традиційні, нові та актуалізовані [46].

  • Традиційні стереотипи мають давню історію вживання і транслюють вікові уявлення народу про характер і призначення чоловіка та жінки у соціумі. Вони формувалися протягом століть, закріплювалися у свідомості не одного покоління мовців і зараз продовжують впливати на світосприйняття сучасників (наприклад, жінка-берегиня домашнього вогнища, чоловік-годувальник сім’ї, номінативи «сильна стать», «слабка стать» тощо);

  • Нові з'явилися в мові відносно недавно, під впливом мінливих умов суспільного розвитку, і спираються на сьогоденні реалії життя та нову предметність (наприклад, стереотипи відносно пристрасті жінок до покупок, до фанатичної погоні за модою тощо). Зберігаючи частку традиційних стереотипів, вони формують нові, більш сучасні уявлення про "жіноче" та "чоловіче".

  • Актуалізованим називаємо традиційні стереотипні найменування, синхронізовані у сучасний дискурс з урахуванням нових семантичних характеристик (партнерські стосунки між чоловіками та жінками, лексичні пари Самка-Самець, Принц-Принцеса та ін.) [46].

Такі стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись протягом багатьох років, важко піддаються коригуванню або ліквідації. Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються. Відповідно, характер функцій цих гендерних стереотипів не завжди можна однозначно визначити як конструктивний чи деструктивний, оскільки їхні вияви можуть бути як позитивними, так і негативними за своїми наслідками для суспільства в цілому та його членів зокрема.

Говорячи про конструктивний вияв гендерного стереотипу варто зазначити наступні аргументи:

  • по-перше, гендерний соціальний стереотип є носієм суспільної традиції, він виступає найважливішим стабілізатором існування людської спільноти, в якому закладається, закріплюється та передається досвід як окремої людини, так і досвід цілих генерацій стосовно взаємовідносин статей. Гендерний стереотип є груповим стереотипом, тобто він виникає в процесі пошуку варіантів реалізації тих способів взаємодії із зовнішнім соціальним середовищем, які перш за все забезпечують існування спільноти в конкретних соціальних умовах. При цьому відбувається усереднення уявлень про те, що є найкращим для вирішення тих чи інших проблем збереження спільноти. Тобто враховуються потреби більшості, оскільки саме її відтворення забезпечує збереження роду. Відповідно штучна руйнація гендерних стереотипів призведе (залежно від інтенсивності руйнування) або до підсилення змінних процесів у суспільному житті, або до постійного повернення до старого, до стагнації;

  • по-друге, наявність програми в гендерній картині суспільства, яку забезпечує існування гендерних стереотипів, є важливим фактором для відтворення соціального організму, оскільки вона закладає ту внутрішню активність соціального організму, яка забезпечує його збереження. Стереотипи, які покликані сприяти відтворенню соціального організму, мають являти собою чітко визначену систему реакцій як на впливи зовнішнього соціального середовища, так і на соціальні модернізаційні трансформації, що відбуваються всередині конкретного суспільства. Наявність гендерних стереотипів сприяє створенню саме такої соціальної системи, носії якої взаємодіють із всім тим, що забезпечує їх (носіїв) відтворення;

  • гендерний стереотип перш за все спрямований на повторення вже відомих моделей співіснування двох статей, оскільки може забезпечити ефективну взаємодію у подібній до колишніх умов ситуації. Звісно, при цьому гендерний стереотип ігнорує ті зміни в об’єкті взаємодії, які в цілому не заважають здійсненню наміченого. Але вирішується основне завдання, пов’язане із забезпеченням можливості самої активності соціального суб’єкта обох гендерів, а не пасивного реагування на різні соціальні зміни;

  • по-третє, в гендерному стереотипі фіксується минуле, спрямоване у майбутнє, оскільки він готує соціального суб’єкта до тих умов життя, які були визначальними для буття пращурів. В цьому проявляється особливість гендерного стереотипу – забезпечити повною мірою відтворення всього цінного, що було набуто у процесі становлення конкретного суспільства. Якщо певні гендерні стереотипи існують у сучасному суспільстві, то це може означати, що ті зміни, які не зафіксувались у соціальних нормах і досвіді та не змінили ряд стереотипних уявлень, були не настільки значущими, щоб забезпечити здатність стереотипу до самознищення;

  • по-четверте, гендерні стереотипи забезпечують соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів, яка підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов’язані з їхнім гендерним статусом, індивіди констатуюють гендерні відмінності й одночасно, зумовлені ними системи панування і владарювання, а це в свою чергу дозволяє уникнути гострих соціальних конфліктів між представниками різних гендерів;

  • по-п’яте, в кожному соціальному суб’єкті закладена потреба у розвитку, ця потреба реалізується лише через свідому діяльність індивіда, гендерні стереотипи в цьому процесі впливають на ціннісні орієнтири та програми поступової зміни того, що відтворюється. В цих програмах вже відбувся певний відбір тих варіантів, які дають позитивні результати, тому реалізація потреби розвитку соціального суб’єкта з меншою мірою вірогідності дає протилежні очікуваним результати. Отже, наявність у соціального суб’єкта низки стереотипів зменшує небезпеку отримання негативних наслідків у процесі реалізації потреби розвитку [47].

Таким чином, гендерні стереотипи відіграють важливу роль у процесі пізнання та розвитку, підтримки цілісності соціальної системи, створюють умови для гендерної ідентифікації та саморегуляції, їх існування має об’єктивну природу. А механічне заперечення стійкої системи гендерних стереотипів призведе до формування нового за старими стереотипами, які є алгоритмом соціальної практики, тим самим сприяючи появі стереотипів нових, мало чим відмінних у своєму призначенні від тих, які відкидаються. І все ж, наслідки деструктивного вияву гендерних стереотипів є досить помітними зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Звернімося також окремо до поняття «ролей», що «відноситься до таких ситуацій соціальної взаємодії, коли певні поведінкові стереотипи відтворюються протягом тривалого часу і регулярно. Конкретна людина грає безліч ролей, таким чином, роль є лише ізольований аспект цілісної поведінки» [14, 77].

Крім біологічних відмінностей, на які часто посилаються вчені, існують відмінності і в соціальних ролях чоловіків та жінок. Гендерні ролі зумовлені диференціацією всіх членів суспільства на дві категорії – чоловіків і жінок – та передбачають очікувану від них ціннісно й нормативно визначену поведінку. Деякі гендерні ролі, що існують в суспільстві можуть бути біологічно зумовленими: лише жінка може виконувати роль вагітної, матері, годувальниці груддю, дочки, дружини та бабусі; в свою чергу лише чоловік може уособлювати роль генетичного батька, чоловіка та сина; решта інших соціальних ролей, що мають гендерне маркування, зумовлені соціально-культурними, а не біологічними чинниками.

Поняття ролі відноситься до таких ситуацій соціальної взаємодії, коли певні поведінкові стереотипи відтворюються протягом тривалого часу і регулярно. Конкретна людина грає безліч ролей, таким чином, роль є лише ізольований аспект цілісного поведінки [14, ст.77].

Гендерна роль (англ. gender role) – несхожі нормативні приписи, які культура і суспільство пред'являють до чоловічого або жіночого зовнішнього вигляду, поведінки, мови і, відповідно, комплекси стереотипів, пов'язаних із статевою приналежністю (подвійний стандарт). Неявно передбачається, що ці приписи поширюються і на психічну сферу: ідентичність, знання, досвід, цінності, інтереси, мотиви, які розглядаються як нормальні, типові, відповідні представнику кожної статі. У більш вузькому сенсі, гендерна роль – поведінка, яка є нормативно очікуваною від індивідів чоловічої і жіночої статі; тобто поведінка, що розглядається як належна чоловікам і жінкам [37].

Історично від чоловіків та жінок очікували виконання більшою чи меншою мірою різних соціальних ролей відповідно до ціннісно-нормативних уявлень. І до сьогодення в сучасному світі існує розподіл між роллями чоловіків та жінок: жінка – матір-вихователька, домогосподарка, доглядальниця, робота поза домівкою, сумісна з внутрішньосімейними ролями; чоловік – батько-годувальник, захисник, здобувач засобів для існування, працівник поза домом, лідер і керівник [33].

Жінки сприймаються значно ближчими до природи, аніж до культури, а чоловіки, навпаки, тому жінки й цінуються нижче [33].

До середини 60-х років XX століття панувала думка, що ролі, які виконують жінки та чоловіки в суспільстві визначаються біологічно. Американський соціолог Толкот Парсонс стверджував, що жінки виконують експресивну роль, про яку йшла мова вище: дітонародження, догляд за дітьми, а чоловіки відіграють інструментальну роль, адже вони цих функцій не виконують.

У першій половині XX століття Маргарет Мід в своїй монографії «Стать і темперамент» описала дослідження, яке вона провела на о.Нова Гвінея серед місцевих жителів, щоб підтвердити існування відмінних форм гендерного розподілу соціальних ролей [43].

Джордж Мердок провів порівняльний аналіз 224 суспільств і виявив суттєві відмінності у визначенні соціально прийнятної поведінки чоловіків і жінок [33].

Джон Вільямс і Дебора Бест опитали студентів з 25 країн, які риси вважаються притаманними радше чоловікам, аніж жінкам, і навпаки. В монографії «Вимірювання пов'язаних зі статтю стереотипів. Міжнаціональне дослідження» вчені опубліковували результати, де студенти з усіх країн деякі риси приписували лише чоловікам (агресивний, самовпевнений, активний, брутальний, суворий та ін., а деякі – лише жінкам (ніжна, скромна, вразлива, дратівлива та ін.) [43].

Не зважаючи на всі дослідження, описані вище, наявність численних гендерних відмінностей та їхня біологічна зумовленість загалом науковими експериментами не підтверджено.

Попри усталеність та постійне обговорення стосовно чоловіків та жінок, як істот, яким притаманні відмінні риси й характеристики, результати досліджень таку думку не підтверджують. Впевнено про це почали говорити після публікації роботи американських науковців Е. Маккобі та К. Джаклін «Психологія статевих відмінностей». Вони дійшли висновку, що численних фундаментальних відмінностей між чоловіками та жінками немає [38].

Вчені виокремили лише 4 характеристики, що їх можна вважати гендерними відмінностями:

1. у дівчат кращі вербальні здібності та навички;

2. у хлопців кращі візуально просторові здібності та навички;

3. хлопці вправніші від дівчат щодо математичних здібностей;

4. хлопці/чоловіки агресивніші за дівчат/жінок [30].

Гендерні ролі залежать від місця, часу, віку, соціального статусу учасників, характеру відносин між ними і безлічі інших умов. Стереотипи ж поширюються на всіх представників статі і за будь-яких обставин.

Як вже було сказано раніше існує безліч обмежень, що накладаються жіночою або чоловічою роллю. Жіночі проблеми включають в себе: низьку зарплату, низький статус і невеликі владні можливості, а також завантаженість домашніми обов'язками. До чоловічих можна віднести: позбавлення змістовності відносин, недостатня соціальна підтримка, фізичні проблеми, викликані перевтомою на роботі і ризикованою поведінкою. Ці обмеження вказують на те, що ролі повинні змінитися. Звичайно, не варто прагнути до абсолютної гендерної рівності. У певних ситуаціях все-таки варто залишити привілей чоловікам бути сильними і мужніми, а жінкам бути ніжними, слабкими, жіночними. Просто необхідно зменшити негативні наслідки, які накладає на нас наша гендерна роль, а це можливо лише при прагненні в якійсь мірі до гендерної рівності .

Звичайно, з часом все змінюється. Все більше число жінок займаються управлінською діяльністю і виконують інші види робіт, в яких домінують чоловіки, розрив у зарплаті чоловіків і жінок дещо скорочується. Чоловіки виконують трохи більший обсяг домашніх робіт, і багато хто проводить більше часу зі своїми дітьми, ніж це робили їхні батьки. Однак цілком очевидно, що нас очікує ще дуже довгий шлях.
  1   2

Схожі:

Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconРозділ Теорії соціальної стратифікації, як соціологічне пояснення феномену бідності

Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconПоняття проституції: міжкатегоріальний аналіз кушнірчук О. Р
Здійснено науковий аналіз поняття проституції в науково-дослідній літературі, на основі чого сформульовано авторське визначення проституції...
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconПроблема порушення уявлень про сексуальні стосунки у жінок з розладами...
Ексуальні стосунки. Здійснено структурний аналіз цих уявлень, докладно описано їх складові та розглянуто наслідки їх неадекватних...
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconРозділ Самотність в контексті проблеми узалежнення особистості від алкоголю
Аналіз психологічних особливостей переживання самотності особистістю
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconВступ
Розділ 1 теоретичний огляд сучасних технологій виготовлення продукції з овочів в їдальнях
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconЗатверджено на засіданні
На перший план ставиться проблема людини, особистості, яка здатна до саморозвитку, самореалізації, саме тому освіта повинна перебудуватися...
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconНавчальний предмет “Українська мова” відіграє провідну роль у навчанні...
Метою цього навчального предмету є забезпечення вільного володіння українською мовою як засобом спілкування та пізнання, а також...
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconРозділ Теоретичні основи оподаткування підприємств
Розділ Аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність дп «Миргородський лісгосп»
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconМіністерство освіти І науки України вп «Лисичанський педагогічний...
Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, тестування, статистична обробка отриманих результатів
Розділ I теоретичний аналіз феномену гендерно-рольових стереотипів та самореалізації особистості iconРозділ Теоретичні основи доходів комерційних банків 8
Розділ Аналіз діяльності та формування доходів комерційного банку на прикладі пат «Індекс-банк» 24
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка