Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду




Скачати 412.38 Kb.
НазваПатологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду
Сторінка1/2
Дата конвертації18.03.2013
Розмір412.38 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
  1   2
ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДЛЯ КІНЦЕВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ МОДУЛЮ 2.

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

  1. Оцінювати стаи шийки матки при доношеній, переношеній вагітності та передчасних родах

  2. Складати схеми медикаментозної корекції аномалій пологової діяльності.

  3. Оцінювати результати амніоскопії, амніоцентезу, інтерпретація КТГ, УЗД

  4. Розробляти алгоритми надання невідкладної допомоги при акушерській кровотечі.

  5. Надавати невідкладну допомогу при тяжких формах пре еклампсії та еклампсії.

  6. Розробляти алгоритми надання невідкладної допомоги при дистресі плоду та асфіксії новонародженого.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДЛЯ КІНЦЕВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Модуль 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім'ї.

    1. Гінекологічне дослідження (дзеркальне, бімануальне, ректальне, ректовагінальне).

    2. Зібрати спеціальний гінекологічний анамнез, оцінити результати лабораторного дослідження (загального та біохімічного аналізів крові, сечі, згортаючої системи крові та ін ).

    3. Взяття матеріалу з піхви, уретри та цервікального каналу.

    4. Оціниш результати кольпосюггічшго дослідження.

    5. Оцінити тести діагностики функціонального стану яєчників

    6. Оціниш результати цигогогічного, гістологічного, бактеріологічного досліджень.

    7. Оціниш результати рентгенологічних досліджень жіночих статевих органів

    8. Ощнишга результати УЗД

    9. Скласти план обстеження хворої при різних видах гінекологічної патології.

    10. Рішення ситуаційних задач.

^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.

      1. Птіалізм, блювання. Патогенез. Клініка, диагностика і лікування раннього гестозу. Рідкі форми ранньою гестозу.

      2. Штучне переривання вагітності в ранні строки. "Мініаборт". Протипоказання. Ускладнення.

      3. Методи переривання вагітності в різні строки (ранні, пізні). Показання до переривання вагітності у пізні строки.

      4. Діагностика анатомічно та клінічно вузького таза. Ведення вагітності та пологів.

      5. Діагностика, лікування, профілактика та реабілітація позаматкової вагітності.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ. Модуль 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім'

        1. Гінекологічні захворювання дітей та підлітків.Аномалії положення та розвитку жіночих статевих органів.

        2. Гінекологічні аспекти захворювання молочної залози

        3. Трофобластичні захворювання.

7. ^ ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙНИХ ВМІНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

(відповідно до кінцевих та конкретних цілей програми з акушерства та гінеко­логії V курсу)

          1. Вміти оцінити загальний стан вагітної, роділлі, породіллі та гінеколо­гічної хворої (визначити строк вагітності, тактику ведення пологів, стан інволюції матки, оцінити загальний стан новонародженого, стан послі­ду, лохій та лактації - відповідно ОКХ, додатка А).

          2. Вміти визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш по­ширених ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду (ві­дповідно ОКХ, списку 2, додатка А), а також гінекологічних захворю­вань.

          3. Вміти використовуючи попередні дані анамнезу та огляду вагітної, роділлі, породіллі та гінекологічної хворої на основі провідного клініч­ного симптому або синдрому, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, поста­вити найбільш вірогідний або синдромний діагноз найбільш пошире­них ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду і гінеколо­гічного захворювання (відповідно ОКХ, списку 2, додатка А).

          4. Вміти за стандартними схемами, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, приз­начити лабораторне та/або інструментальне обстеження вагітної, роділлі, породіллі та гінекологічної хворої та інтерпретувати отри­мані результати (відповідно ОКХ, списку 2.4, додатку А).

          5. Вміти використовуючи найбільш вірогідний або синдром ний діагноз, дані лабораторного та інструментального обстеження вагітної, роділлі та породіллі поставити клінічний діагноз ускладнень вагітності, поло­гів та післяпологового періоду (відповідно ОКХ, списку 2.4, додатку А), а також розгорнутий діагноз гінекологічного захворювання.

          6. Вміти трактувати та обґрунтувати загальні принципи лікування, реабілітації та профілактики ускладнень вагітності, пологів, післяпо­логового періоду і гінекологічних захворювань (відповідно ОКХ, спис­ку 2.4, додатку А).

          7. Вміти використовуючи стандартні методики обстеження, діагносту­вати невідкладний стан та надати невідкладну допомогу в пологах (відповідно ОКХ, списку 3, додатка А) під час вагітності, післяполого­вому періоді та при невідкладній гінекологічній патології.

8. ^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПОТО­ЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль 3 Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування

• V*

СІМ 1.

            1. Загальні та спеціальні методи обстеження гінекологічних хворих

            2. Бімануальне, вагінальне обстеження через пряму кишку. Обстеження за допомогою вагінального дзеркала.

            3. Методи функціональної діагностики стану яєчників.

            4. Етіологія, патогенез, класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів. Особливості перебігу в різні вікові періоди.

            5. Запалення зовнішніх статевих орі анів та піхви.

            6. Запалення внутрішніх статевих органів та піхви.

            7. Захворювання, що передаються статевим шляхом (трихоманоз, гонорея, уреапла- змоз, хламідіоз).

            8. Генитальний кандидоз. Клініка, діагностика, лікування.

            9. Генитальний герпес. Клініка, діагностика, лікування.

            10. Бактеріальний вагіноз. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

            11. Туберкульоз жіночих статевих органів.

            12. Принципи ведення вагітних з гнійними тубооваріальними пухли­нами.

            13. Класифікація розладів менструальної функції.

            14. Аменорея.

            15. Дисфункціональні маткові кровотечі. Класифікація. Методи діагностики та лікування.

            16. Ювенільна маткова кровотеча. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

            17. Клімактерична маткова кровотеча. Етіологія, клініка, діагностика, ліку­вання.

            18. Альгодисменорея. Етіологія, класифікація, клініка, лікування.

            19. Нейроендокринні синдроми в гінекології

            20. Сучасні підходи до гормонотерапії в гінекології.

21 .Причини жіночої і чоловічої неплідності. Форми жіночого непліддя. 22.Обстеження подружньої пари при неплідному шлюбі.

              1. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності.

              2. Протизаплідні засоби. Класифікація, механізм дії та ефективність су­часних протизаплідних засобів.

              3. Ендометріоз. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, сучасні методи лікування.

              4. Аномалії положення жіночих статевих органів. Лікування і профі­лактика.

                1. Фонові та передракові захворювання шийки матки.

                2. Поняття про кісту і кістому яєчників. Класифікація пухлин яєчників. Клініка. Діагностика. Лікування.

ЗО Методи консервативного та оперативного лікування фіброміоми матки. Фі­броміома матки. Класифікація, клініка, діагностика. 31. Показання до хірургічного лікування.

32 . Рак вульви. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  1. Рак піхви. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  2. Рак шийки матки. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  3. Рак тіла матки. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  4. Саркома матки. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  5. Рак яєчників. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  6. Рак маткової труби. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

                  7. Трофобластичні захворювання. Діагностика і лікування.

                  8. Апоплексія яєчника. Диференціальна діагностика з хірургічною па­тологією.

                  9. Перекрут ніжки пухлини. Диференціальна діагностика з хірургічною патологією.

                  10. Розрив капсули пухлини яєчника.

                  11. Порушення живлення фіброматозного вузла. Диференціальна діагно­стика з хірургічною патологією.

                  12. Гнійна тубооваріальна пухлина. Диференціальна діагностика з хірур­гічною патологією.

                  13. Травматичні пошкодження статевих органів. Диференціальна діагно­стика з ургінекологічною патологією.

9.^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕ­НТІВ ДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КО­НТРОЛЮ.

- Модуль 3. Захворювання жіночої репродуктивної системи. Плану­вання сім'

Гінекологічні захворювання дітей та підлітків.Аномалії по­ложення та розвитку жіночих статевих органів.

Гінекологічні аспекти захворювання молочної залози

Трофобластичні захворювання.

10. ^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

Основна:

  1. Запорожан В.М. Акушерство і гінекологія.К.:«Здоров'я», Т. 1,2000,-432 с.

  2. Запорожан В.М. Акушерство і гінекологія.К.:«Здоров'я», Т.2,2000,-448 с.

  3. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство.К:«Здоров'я», 2000,- 725 с.

Додаткова:

    1. Абрамченко А.В. Активное ведение родов: Руководство для врачей, Спец. л-ра, 1996-667 с.

    2. Акушерство за ред. В.І. Грищенка -Харьків, Основа 1996.-608с.

    3. Акунц К.Б. Атлас оперативной гинекологии: Руководство для врачей и пособие для студентов мед. ВУЗов.-М: Мол. гвардія, 1996.- 219 с.

    4. Бохман Я.В.Руководство по онкогинекологии,- М.:Медицина, 1989.- 464 с

    5. Воронин К.В., Потапов В.А., Правосудович А.Н. Акушерское обследо­вание, М.: Медпресс, 2001,-120 с

    6. Грищенко В.И. и соавт. Течение беременности и родов при экстрагени- тальных заболеваниях.-Харьков, 1992.-190с.

    7. Грищенко В.И., Щербина Н.А. Гузь С.В. Перинатальная гипоксия.- Харьков, 1993.-123с.

    8. Грищенко В.І. та соавт. Комп,ютерні системи в акушерстві і гінекології.-Навчальний посібник.-Харків, 1993.-95с.

    9. Жиляев Н.И., Жиляев Н.Н., Сопель В.В. Акушерство. Фантомный курс. К, 2002,-210 с.

    10. Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник : у 2-х томах. Т.1. - Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.-472с.

    11. Запорожан В.М. Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гі­некологія. Підручник : у 2-х томах. Т.1. - Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.- 420с.

    12. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / Галина Констан­тиновна Степанковская (ред.). — К.: Здоров'я, 2000. — 672с.

    13. Кулаков В.И., Серов В.Н. Акушерское кровотечение-М.: «Триада- X», 1998-96 с.

    14. Рембез И.Н. Оперативная гинекология.-К.: Здоровья, 1985.256 с.

    15. Савельева Г.М. Эндоскопия в гинекологии.- М.: Медицина, 1983.- 199 с.198

    16. Савельева Г.М. Акушерство и гинекология ,-ГЭОТАР Медици­на, 1997.-735с.

    17. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беремен- ных.-М.: «Триада-Х», 1999.- 812с.

    18. Чернуха Е.А. Родовой блок.-М.: «Триада», 2003.-532 с.








^ ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

(іфі)ПШІК. їм». II.і ГиНЬЬОМІ ШІ0|Ч>Ї. рік ІІіЦ-іЛ*(ІІІИ)




Клінічний діагноз:

Основне захворювання :

Ускладнення:

Супутні захворювання:

Куратор - студент 5 курсу групи

(припише, ім'я, по ГіаТкИші сіулсніа)

Час курації з по







^ ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

(ll(>i шпик. ЇМ». Ill" (lit ІЬкОНІ ЛІКІ|Ч'І, (11* ІІІЦ" іЛ »< ІІІ1І )

Клінічний діагноз:

Основне захворювання :

Ускладнення:

Супутні захворювання:

Куратор - студент 5 курсу групи

(ирі шпіце, ім'я, по (мтьшні сіулсніа)

Час курапії з по

  1. Метол знсболюпанпя і ускладнення під мас иар'козу (протокол еидотрахіально- го наркозу складається окремо і дплуїагп.ся до історії хпороби).

  2. Опис ходу операції. Пишеться п чіткій послідовності (дезінфекція операційно­го поля, яким розрізом розіпиуто черепну порожнину, лампі огляду прилягаючих до рани оргапіп і органів малою тазу, прийоми та методи оперування, методи нерн- тонізації, як запиталась рана черепної стінки, пов'зка). Опис піхвових операцій вико­нується за допомогою асистента.

  3. П кіпці протоколу операції вказується загальна крововтрата, підрахунок інструментів і серветок, наводяться прізвища учасників операції (оператор, асистент, анестезист, операційна сестра). Переливання кропі оформлюється окремим протоколом.

  4. Опнс видаленого препарату, куди його надіслано для гістологічного дослідження. Якщо були підготовлені мазкп-відбптки, описати що пиявлено.

  5. Призначення після операції (режим, дієта, холод на низ живота,тягар на рану, серцеві, наркотики, як часто катетерізація, підшкірне введення розчинів і т. іи.). Індивідуальний пост (за потребою).

    1. Прогноз

      1. прогноз здоров'я (чи можливе одужеиня або покращення - при хронічному за­хворюванні);

      2. прогноз для життя (чи загрожує на разі захворювання жито хворої);

      3. прогноз стосовно працездатності (ступінь обмеження, інвалідність тимчасова чи постійна).

    2. Епікріз

Короткиіі виклад всієї історії хвороби. Послідовно наводяться:

      1. основні скарги;

      2. тривалість захворювання;

      3. основні патологічні відомості по органах;

      4. перелічити застосовані мегодн лікування з вказівкою сумарної дози основних ліків;

      5. запропонована операція, ускладнення;

      6. результати лікування (одужспня, покращення, без змін, погіршення);

      7. коротке формулювання проточу;

      8. рекомендації хворій додому щодо режиму, умов праці та способу житгя, амбу­латорного та санаторно-курортного лікування після виписки зі стаціонару (ре­абілітація).

Список використаної літераrvpii

Підпис куратора _____ Дата

Схема історії хвороби

Титульний лист. І. Паспортні данні. II. Скарги хворої.

        1. Історія цієї хвороби.

        2. Історія життя хворої.

V. Функціональні особливості статевої системи хворої. І. Секреторна функція. 2 Мсіісгруаін.на функція.

          1. Статева функція.

          2. Дітородна функція.

            1. Функція сусідніх органів.

            2. Загальний стан хворої в даний час (slalns pracscns communis). VIII. Гінекологічний статус (slalns gynaccologicus).

              1. Дані додаткових методів дослідження.

              2. Діагноз і диферсиційнин діагноз.

              3. Іітіолоі ія і патогенез.

              4. Лікування.

              5. Щоденник.

              6. Протокол операції. XV. Прогноз.

XVI. Г.нікриз.

Список використаної літератури.

                1. Паспортні дпипі Прізвище, ім'я, по батькові хворої. Пік.

І Іаціональпість.

Основна професія, рід занять.

Освіта.

Місце проживання (адреса). Місце роботи (адреса).

Івідкн і коли прибула до клініки. Ким направлена. Час надходження до клініки (рік, число, час).

Час виписки (термін курації).

                1. Скарги хпорої

Детально і послідовно викласти скарги, які стосуються основного захворювання до початку курації: час і місце виникнення симптомів захпорювапня, їх характеристика (інтенсивність, періодичність, супутні явиша, зв'язок з зовнішніми чинниками і т. і.).

                1. Історія цієї хпоробн (Anamnesis morbi)

Історія цієї хвороби повніша відображати перебіг не тільки основною, але й су­путніх захворювань та ускладнень, тобто всієї сукупності симптомів у хворої. Доклад­но і послідовно (зі строками) викладіть - де, коли захворіла, імовірна причина, перші ознаки захворювання. При хронічному захворюванні необхідно розгорнути всю зміну хворобливих процесів, що спричинили цей стан. Коли, де і чим лікувалась, з яким ре- зулматом. Привести псі лабораторні та інші спеціальні аналі ні га дослідженим, якщо таки мають місце.

                1. Історій жнггн хпорої (anamnesis vitae)

Приводяться короткі біографічні відомості і жіптя хворої Якою іа рахунком наро­дилася. Розцінок і стан здорои'я н ранньому дитинстві. Початок ііаігіанпм. Початок са­мостійного трудового житія і подальший трудовий анамнез. Нерпо по-психічіп травми. Виясняються:

  • сімейний стан;

  • маїеріальпа забезпеченість;

  • житлові умови;

  • умови харчування;

  • умови праці: професія і стан ча основною професією; ступінь трудового на­вантажений; саиітарно-гії існічні умови робочою приміщеним;

  • професійна шкідливість.

Перенесен! хвороби. Перелічуються в хронологічній послідовності (з приведениям року захворювання) всі перенесені хвороби, включаючи дитячі інфекції. Відобража­ються травми, операції, гемотрапсфузії. ГІри цьому вказуються важкість і тривалість перебігу хвороби, ускладнення. Наявність шкідливих звичок (паління, алкоголізм, токсікоманія, наркоманія).

/Іерснс.ссні гінекологічні захиорншшшп викладаються докладно, в хронологічному порядку з вказівкою причини, діагнозу і проведеного лікування. Це стосується і захво­рювань, які передаються статевим шляхом.

Спадковість. Загальні відомості про батьків, близьких родичів, їх хвороби (тубер­кульоз, гіпотіреоз, огрядність, алкоголізм). Випадки захворювання на пухлини, душевні захворювання.

Алергологічний анимнсі. Треба з'ясувати, на які харчові або хімічні речовини, мсдікамсптп була алергічна реакція і як вона проявлялася (набряки Кціикс, свербіж, шкірний висни, анафілактичний шок). Н> Дані паї рійно внести на ипульніні лисі історії хвороби і підкреслити.

    1. Функціональні особл иное ті статевої системи хворої

/. Секреторна і/іупкнін

Коли вперше відзначено появу білей: в період ранньою днгинсіва, період січнево­го дозрівання, зрілості, клімактеричний період чи похилою віці. Умови появи білей: перед місячними, незабаром після одруження, після аборту, пологів і т і. Характер білей: водянисті, молочною кольору, жовтуваті, гнійні, кров'янисті, в'язкі, гидкою за­паху, викликаючи сверблячку.

2. Менструальна функцій.

Час появи перших місячних (menarche), з якого віку місячні (menses) почали ній регулярно. Тин, характер менструації, тривалість, періодичність, кількість траченої крові. Наявність міжмснструаиьиих та носткоітальних кровотеч. Встановлюють дату першою дня останньої менструації. Під час вивчення менструальної функції треба при­держуватись такої класифікації:

Нормальний менструальний цикл (еішіспоггііоса). Сюди палежап. місячні з чотиритижпевими проміжками, тривалістю від 3 до '1 днів, середньої сили. Порушення менструальної функції:

рушення функцій, активність процесу. Остаточний діаіноз пишеться за схемою:

  • Діагноз основного захворювання.

  • Ускладнення.

  • ('унутні захворювання.

  1. Ктіологіи і патогенез

Установлюються передбачувані причини захворювання у даної хворої (за ступенем анамнезу і спостереженнями під час курації) і патогенезу основних симптомів захворю­вання у даної хворої.

  1. Лікунаніпі

Студент складає план комплексного лікування хворої (режим, дієта, медикаментоз­не, фізио-іерапевтичне, променеве чи оперативне лікування). Даються повні прониси призначень та їх обгрунтування з крапки зору механізму дії застосованих лікувальних засобів. І Іри показаннях що до оперативною лікування складається план підготовки до операції, метод і обсяг операції, вибір знеболювання.


XIII. Щоденник

Складається за всі дні курації за такою схемою:

Дата

(іан хворої

Призначення
















Спочатку до щоденника заносять скарги за минулу добу, самопочу ття хворої, наво­дяться короткі об'єктивні данпі. Враховується частота пульсу, дихання, AT та ін. Всі відомості слід відображати в динаміці. В кінці щоденника відмічають відправлення.

При ніачсіпін записується в такій послідовності:

  • режим (постільний, напівпостільний, загальний);

  • дієт а (№ лікувального столу);

  • прописи лікарських призначень з вказівкою дози, часу і способу прийому.

І Іроцедурн та інші призначення. Якщо ці призначення декілька днів не змінюють­ся, то відповідно до цих днів в стовпику «призначення» стави ться відмітка «призначен­ня іі ж самі». І Іри відміні якоюсь з призначень в цьому стовпчику робиться відмітка «Відмінній такого числа». В тексті щоденника наводиться короїкс обтрушування зміни в лікуванні і призначення новою способу лікування.

При переході на кожшні лівий бік аркуша всі призначення обов'язково повторю­ються В щоденник обов'язково заносяться результати всіх поточних досліджень і кон­сультацій фахівців.

До щоденника обов'язково долучається температурний аркуш з правими темнера- іурн, пульсу, відмітками аріеріалмюю піску та ін.

XIV. Протокол операції

Складається в день операції за такою схемою:

  1. І'ік, число, час початку операції та іривалісіь

  2. І Іазва операції

.і) Діагноз до операції.

А) Діагноз після операції.


    1. Дані додаткових метод in ДОСЛІДЖСІІНП

      1. А калії пихвопою змісту па ступінь чистоти;

      2. Бактеріолог Ічне дослідження.

      3. Цитологічне дослідження піхвових мазкім па «гормональне дзеркало» (чини маїкіп: I; II; III; IV реакції);

      4. Цитологічне дослідження з ендонерпікса і скзоцервікса.

      5. УЗ-скаиуиаиня оргпніп малою газу;

      6. Зондупанпя магкн;

      7. Пробне (діаі поетичне) вишкрібання слизової оболонки матки;

      8. Іііопсія інпіікн матки та ін. ділянок при натолої ічиих підозрах стосовно зло­якісності;

      9. Ендоскопічні методи дослідження (кольиоскоиія, ннстоскопія, гістсроскопія, лапароекоиія);

      10. Пункція через заднє склепіння;

      11. Ренті снолої Ічне дослідження легень, серця, шлунково-кишкового т ракіу;

      12. Рентгенологічне дослідження тазових органіп. Іитпородиі тіла, запапненпя пухлин, метастазі її злоякісних пухлин її кістках, гі легенях та ін.

      13. Гістсросальиінюірафія, урстрогіієлографія;

      14. Морфологічне дослідження кропі. Визначення числа еритроцитів і лейкоциті, леіікоі рама. Кількість тромбоцитів. Визначення гемоглобіну Групи кроні. Ре­зус-фактор. 1.1 ЮЕ - час осідання еритроцитіп. Стан систем згортання і антн- згортання кропі;

      15. Біохімічні дослідження кропі. Кілкі кроні. Цукор кропі. Електроліти. Кислог- по-лужпа ріппопага та ін.;

      16. Серологічне дослідження кропі, HIJI;

      17. рН-досліджепня сечі. Загальний аналіз: upofih за Зимннцьким, за Печинорен- ком. Визначення сстроганв. прегпапдіолу, 17-кстостсроїдів, ХГ;

      18. Лабораторні дослідження иунктатів (колоїдиохімічне, біохімічне, бак­теріологічне ппзначсипя чутливості мікробів, цитологічне дослідження пуик- тагів).

      19. При необхідності проводяться іиіиі спеціальні дослідження.

    2. Діагноз і диференціііинй діагноз. Аналіз симптомів

Виділити основні скарги і виявлені патологічні нроцссн, оцінити їх і спробувати зробити найбільш узагальнюючий висновок про характер патологічною процесу (загальне захворювання, новоутворення, порушення функціональною характеру, аномалії розвитку геніталій, ушкодження).

Далі слід проаналізувати (пояснити) основні симптоми, виявлені піл час об'єкт ивних досліджень, шляхом спіпстаїїленпя даних різних методів досліджен­ня з даними додаткових методів дослідження включно. Імовірний діагноз (гада­ний діагноз).

Диферснційітй діагноз. Вказується рял захворювань, клінічна картина яких має деякі спільні симптоми з симптомами у курироваиої хворої. Шляхом послідовно- m виключення ряду хвороб зупиняються па найімовірнішому діагнозі. Остаточний діагноз. Обгрунтування остаточного діагнозу проводиться шляхом синтезу всіх даних, отриманих під час аналізу. В діагнозі обґрунтовуються: етіологія (якщо цс можливо), патогенез, ускладнення, стадія, форма, ступінь по-

  1. Аменорея (amcnorrhoea) - відсутність менструацій;

  2. Циклічні порушення-

Зміна .уількорті кропі, яка витрачається піл час менструації:

а) збільшення кількості траченої кропі (рясиі менструації - гіпсрмснорея (liypcrmeiiorrhoca)):

б) зменшення кількості (мізерні менструації - гіпомспорся (hypomcnorrhoca));

JJopyiiіення трииалості менструації

а) в бік збільшення (затяжні менструації - полімснорся (polymcnorrhoca));

б) в бік скорочення (короткі менструації - оліюмснорея (olygornenorrhoca));

Порушення режиму менструацій:

а) часті менструації (пройомснорея (projomcnorrhoea));

б) рідкі менструації (опсоменорея (opsomcnorrhoea)).

Наведені порушення (розлади) можуть поєднуватись: гіпер- і полімснорся. гіпо- і опсоменорея. Циклічні розлади зі збільшенням крововтрати (гіпсрмснорея) і тривалості (полімснорся) носять назву мспорраї ії (menorrhagia). Ановуляторпі (однофазні) маткові кровотечі (геморагічна метропатія) metropathia haemorrhagica. Полісні менструації- альї'одісменорся (algoilysmcnorrhoea). Ациклічні (пспов'язапі з менструальним циклом) маткові кровотечі -мстрораїїя (metrorrhagia).

V жінки статевозрілого піку відзначається, коли були останні місячні. У жінок по­хилою віку - як прот ікав клімакс.

З^ Статева функція. Порушення статевої функції спостерігається при функціональних розладах та гінеколог ічних хворобах. Питання, що належать до інтим­ного життя, пнмагають від збирача анамнезу великої тактовності. Висвітлюються такі питання:

    1. початок статевого життя (пік та відхиленим);

    2. статеве почуття та статевий потяг (libido sexualis) та задоволення (orgasmus).

    3. порушення статевого акту. Болісний (coitus dolorosus). Кров'янисті виділення після статевих знос;:.! (coitus cntentus).

    4. протизаплідні засоби, характер їх та тривалість застосування.

    5. Відомості про здоров'я чоловіка (статевого партнера).

4. /(іпю/юдна функція:

а) строк настання першої вагітності під початку статевого життя;

    1. кількість вагітностей, їх перебіг та завершення (пологи або аборти за хроно­логічним порядком). Якщо жінка повідомила про аборти зазначити які - штучні, ми­мовільні, позалікарпапі, за медичними показаннями, в якому терміні вагітності. Пе­ребіг, наслідок, ускладнення після пологових та нісляаборгиих періодів.

VI. Функція сусідніх органів

^ Сечовидільна система - огляд області иирок. Болючість м'язіп спини або кістково- пертебрлльинх куіів характерна для юсірою иіглопсфріту. ссчокам'янпої хвороби (по­зитивний симптом Иастсрнацького). Сечовиділення: часте, тяжке, болюче, зменшене або відсутнє (показники гострої ниркової недостатності при ссіггичному і ісморагічио- му або травматичному шоках). Колір сечі, запах. Добовий діурез. Оцінка сечі при по­ступленні (при кип'яченій або обробці хімреактипом).


5

^ Го їти) функції кишечнику. Запори. ГІоиоси. Нетримання калу і газів. Болі при дефе­кації. Теисзми при дефекації. Кровотеча з прямої кишки.


VJI. Загальний стан хнорої н даний час (slalus pracsens comiuunis)

Положении хворої (активне, пасивне, вимушене).

Загальне фізичне обстеження містить: визначення росту, маси тіла, конституції, фізичних аномалій, пульсу , AT, ісмнсраіури, частоти дихання.

Огляд жінки починають з голови: оглядають волосся, обличчя, ротову порожнину, язик, щитовидну залозу. Оцінюють загальний етап: задовільний, середнього ступеня важкості або важкий. При цьому слід зазначити, у чому полягає важкість етапу. І Іапрн- клад, стан важкий - виражені ядуха, блідпість шкіри, иеріоральпин ціаноз і т.п.). Пот ім слід онпсаїн стан усіх систем.

^ Нерпова система - свідомість, положення, настрій, орієнтація в часі та просторі, дермографізм, рефлекси (зінпичні, сухожильні, періостальні), функціональніш стан.

Шкіра - колір (блідпість, сіруватість, ціаноз), тургор, вологість або сухість, розши­рення вен, рубці (у тягнений або зірчатпй рубець після кесарева розтину в минулому свідчить про обтяжний, частіше гнійио-септнчний післяопераційний період); писнн, пігментація, депігментація, крововиливи, ламкість нігтів. Наявність рожевих або білих стрій свідчить про вегетативну діефупкцію.

^ Тип оиолосіння - характеризує гормональні відхилення.

Підшкірно-жчрова клітковина - її розвиток, рівномірність розташування, пас- тозність, набряки, їх локалізація.

Лімфатичні учли - їх кількіс ть (одиничні, численні), розмір, форма, копсістенція, болісність, рухомість, піднаяність зі шкірою та навколишніми тканинами. Оглядають задні, передні шийні, акеилярні, кубітальні, інгвіпальні лімфатичні вузли для визначен­ня інфікованості або метастазів пухлини.

^ М'нюиа система - ступінь її розвитку, тонус (нормальний, підвищений, знижений), болісність при пальпації. Сила м'язів.

Кісткова система - стан хребта (деформації, рухомість, болісніст ь та т.п.). Дефор­мації кісток таза та кінцівок.

^ Система дихання - носове дихання (збережено, немає). Тип дихання (грудний, че ревний, змішаний). Частота, глибина, ритм дихання, участь в акті дихання обох поло вин грудної клітки. Дані перкусії і аускультації.

^ Система кровообігу - пульс, AT. "Шоковий індекс" -відношення пульсу до ар­теріального тиску. Якщо він І або більше 1, го в організмі є "шокова готовність" внаслідок тривалої, наприклад, анемії, крововтрати або ендогенної інтоксикації Дані перкусії і аускультації серця.

Система травлении - губи, їхній колір, вологість, висин, тріщини. Порожнина роту: колір слизових оболонок, вологість. Сухі губи з тріщинами характерні для днз- бактеріозу (частіше капдидомікозу). Язик: колір, вологість, тріщини. Стан мигдалин (гіпертрофія, набряк), вічко чисте або і іиерсмйїоііаііе. Печійка. Селезінка.

VIII.Гінекологічний статус (status gynaecologicus)

Молочні типи (розмір, форма сосків). Утягнуті або розщеплені соски свідчать про ппоестрогепію, опуклі - нормальний гормональний статус. Пігментація навколососко­вих зон також відображає естрогенну насиченість: - бліда зустрічається при і іпоестро- гепії, а гніерпігменттш - при нормальному гормональному статусі

Череві) оглядають при положенні жінки на спині із зігну тими в колінних суиюбах кінцівками для більш повної релаксації передньої черевної стінки. Крім того, необхідно мати пустий сечовий міхур. Черево умовно поділяють на 4 квадранти або 3 зони (епігаетрій, мезогасрій або умбілікальна зона та гіпогасгрій або надлобна зона. Визна­чають наявність об'ємних новоутворень, рубців, стрій, ознак статевого оволосіння. Проводим, аускультацію кішок, перкусію та пальпацію черева для визначення асциту або перитоні іу, об'ємних мас.

^ Спеціальні методи дослідженні гінекологічних хворих

' Огляд ювнішніх статевих органів.

Ступінь і характер волосяного покриву (тин рослинності). Розвиток великих і ма­лих статевих губ. Стан промежини, наявність патологічних процесів. "Зіяння статевої щілини. Стан слизової вульви та входу до піхви (забарвлення, блідість, ціаноз).Стан зовнішнього отвору ссчо-винускноіо каналу та вивідних протоків бартолінових залоз. Форма пліви незайманості або її залишків.

  • ^ Дослідження чи допомогою діеркчл.

Визначають забарвлення слизової шийки та піхви, характер секрету, величину та форму шийки матки та наявність патологічних процесів в області шийки матки та піхви. Ложкоподібне дзеркало і підіймач найзручніші з наявних моделей піхвових дзер­кал.

  • ^ Вагінальпе (внутрішнє) дослідж ення виконується за таким ціанам:

а) визначають стан тазового дна;

б) промацують область розташування бартолінових залоз;

в) промацують уретру;

г) визначають стан піхви; об'єм, складчастість, розтяжність, наявність рубців, інфільтратів, пухлини, визначають глибину і ширину склепінь, стан слизової (ру­хомість, болісність);

д) пальпують шпику матки з метою визначення її величини, форми, консистенції, положення відповідно провідної вісі тазу, стан зовнішнього зіву, рухомість шийки.

  • ^ Дворучне піхво-ибдоміїшльне (бімануальне) дослідж ення.

'Застосовується для розпізнання захворювань матки, придатків, тазової очеревини, клі тковини іі лімфовузлів малого тазу. Визначають:

а) положення матки (нахил - versio; перегин - Пехіо; зміщення вертикальної вісі - posilio і горизонтальній вісі - elevalio, descensus, prolapsus та ill.);

б) величина матки: нормальна, збільшена, зменшена;

в) форма матки: нормальна (грушоподібна, пласкувата), кулеподібна, неправильна та ін.:

і) консистенція: звичайна, розм'якшена, щільна;

д) рухомість: нормальна, обмежена, відсутня, надмірна;

е) болісність;

є) придатки (труби та яєчники), розмір, форма, рухомість, болісінсть-консистенція. 'За наявності пухлини визначити етап відносно маті і стійок тазу Стан ііараметрію, зв'язок, їх інфільтрація, болісність;

ж) лімфатичні вузли в параметри, па с і інках іазу, їх розміри, форма, консистенція, болісність.

  • ^ Ректальне і рсктально-абдимінальне дослідж ення

'Застосовується у дівчат, коли нальиеве-ніхвове дослідження не можливе, при ат- резіях або стенозі піхви, додатково до ніхвово-абдоміиальиого дослідження при пухли­нах сіагених органів (рак шіпїки матки) з метою уточнення ступеня поширеності.

Схема історії хвороби

Титульний лист. ]. Паспортні дампі. II. Скарги хворої.

  1. Історія цієї хвороби.

  2. Історія жіптя хворої.

V. Функціональні особливості статевої системи хворої. І. Секреторна функція. 2 Менструальна функція. .1. Статева функція. 4. Дітородна функція.

    1. Функція сусідніх органів.

    2. Загальний стан хворої в даний час (slalns pracscns communis). VIII. Гінекологічний статус (status gynaccologicus).

      1. Дані додаткових методів дослідження.

      2. Діагноз і днференційппй діагноз.

      3. Етіологія і патогенез.

      4. Лікування. XIII Щоденник.

        1. Протокол операції.

        2. Прогноз. XVI. Епікриз.

Список використаної літератури.
  1   2

Схожі:

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconІндивідуальний план навчального процесу студента 5 курсу (кафедра акушерства І гінекології)
Змістовий модуль Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconУс Ірина Володимирівна Національний медичний університет імені О....
Льних та медичних чинників І призводить до розвитку інших акушерських ускладнень, патології пологів І післяпологового періоду. Так,...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconПротокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною
Сучасні принципи перинатальної допомоги базуються на концепції вооз щодо фізіологічного ведення вагітності, пологів та фізіологічного...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconСпосіб лікування бактеріального вагінозу у вагітних з невиношуванням...
Приблизно 70% перинатальних втрат припадає на дітей, що народилися в результаті передчасних пологів. Крім того, більшість із них...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconТиповий патологічний процес
Ушкодження клітини (альтерація) це типовий патологічний процес, основу якого складають порушення внутрішньоклітинного гомеостазу,...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconПрізвище, ім’я, по-батькові
Консультацію відвідувала з у першій половині вагітності (ХІ тижнів) – 1 раз на місяць, у другій половині вагітності – 2 рази на місяць...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconПрофілактика абортів та венеричних захворювань
Аборти, зроблені у перші тижні/місяці вагітності, відносно безпечні, якщо робити їх професійно. Запізнілий аборт є складним І небезпечним...
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconВірусний гепатит А, жовтянична форма, типовий перебіг середньої важкості
Вірусний гепатит А, жовтянична форма, типовий перебігсередньотяжкий перебіг (10. 10. 2000 року)
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconПро середню заробітну плату (дохід)
Місяці розрахун- кового періоду за винятком місяців розрахун- кового періоду, в яких застрахо- вана особа не працювала
Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду iconТиповий патологічний процес, який виникає в результаті пошкодження...
Запалення типовий патологічний процес, який виникає в результаті пошкодження тканини І проявляється комплексом структурних, функціональних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка