Книга справжній друг людини




Скачати 344.05 Kb.
НазваКнига справжній друг людини
Сторінка1/3
Дата конвертації19.03.2013
Розмір344.05 Kb.
ТипКнига
uchni.com.ua > Історія > Книга
  1   2   3
Історія бібліотеки - філії № 50 «Арбороаса» с. Йорданешти.
Бібліотека «Арбороаса» у с. Йорданешти була створена у 1882 році, коли була відкрита місцева школа. Нею піклувалися відомі люди села. Бібліотека мала значний літературний фонд на той час. Проіснувала вона до 1944 року. У 1944 році багато жителів села були вимушені емігрувати за кордон та бібліотечний фонд був знищений. У 1948 році у покинутому будинку єврея Бурика була відкрита сільська бібліотека з фондом 50 книг. З часом бібліотечний фонд зростав. З 1973 року завідуючої сільської бібліотеки призначено Кирчу Ауріку Іллівну. У 1989 році бібліотека переходить у нове приміщення нового клуба села, який сьогодні перейменований в будинок культури ім. «Чіпріяна Порумбеску».

У 2001 році сільська бібліотека переходить у в підпорядкування Йорданештської сільської ради.

Рішенням виконкому сільської ради, від 2 листопада 2002 року сільській бібліотеці поновлено назву «Арбороаса».

На сьогоднішній день бібліотека являється культурним центром села, де читачі мають змогу відпочивати духовно. Книжковий фонд бібліотеки «Арбороаса» на сьогоднішній день нараховує більше 10 тис. книг і брошур.

На даний час бібліотека знаходиться у відмінному стані, де читачі мають змогу не тільки обмінювати книги, а бути свідками зустріч з поважними людьми, письменниками, поетами, вчителями, журналістами, з багатьма гостями Румунії, Молдови.

За високі досягнення у розвитку бібліотечної справи неодноразово сільська бібліотека «Арбороаса» нагороджена почесними грамотами та різними подарунками.
Історія бібліотеки - філії № 44 с. Станівці.

Неможливо уявити сучасне життя без бібліотек. Сюди людина приходить, щоб отримати необхідну інформацію, щоб «підзарядити» свою душу духовними багатствами, залишеними нам у спадщину.

Перша бібліотека в Київській Русі була заснована у 1037 році Ярославом Мудрим.

Друг який навчить, підкаже, допоможе розібратися у важких ситуаціях. Цей духовний провідник розрадить людину в сумі, розповість їй про життя інших людей, покличе в захоплюючу подорож у інші часи і в інші країни. Хай немає у книзі рук і ніг, хай людина не відчуває її фізичної сили, але та сила мудрості, духовної величі, якою книга ділиться з людьми, не може рівнятися нічим.

А в Станівцях довго прийшлось станівчанам очікувати відкриття бібліотеки. Ще в 40-х роках минулого століття тут ще не було бібліотеки, не було книг.

Книга - справжній друг людини.

Станівчани давно хотіли мати такого друга. Вдома не мали можливості мати багато книжок. А ось в бібліотеці можна вибирати книгу, прочитати її.

Перша спроба відкрити бібліотеку була у 1946 році. Не було окремої будівлі.

У 1947 рік. перший бібліотекар – Іван Григорійович Зегря розповів, як Василь Георгійович Санавчан виділив у своїй хаті кімнату для сільської бібліотеки. Спочатку в бібліотеці було декілька книжок, згодом їх кількість стала більше. Перші книжки тут були російською мовою. Потім принесли книжки, привезені з Молдавії, написані кирилицею, по – молдавські.

У 1949 році у селі відкривається бібліотека (хата-читальна) з невеликим фондом книг (близько 200 примірників). Хата – читальня мала за мету ліквідацію неписьменності. Разом з книжками отримали підручники, зошити, ручки і олівці.

Це дало змогу за декілька років ліквідувати неписьменність серед дорослого населення.

А вона була досить значною:

«Хата-читальня» стала на селі культосвітнім закладом. Після трудового дня чимало людей, молоді відвідували бібліотеку; де можна було читати, писати, послухати ветерана праці або лектора, посидіти за цікавою книжкою в читальні тощо.

«Хата - читальня» - бібліотека тоді стала справжнім центром пропаганди соціалістичного змагання, досягнень передовиків виробництва, виховання людей.

Люди з користю для себе проводять свій вільний час, змістовно відпочивають. Постійними відвідувачами були: Жиряда Г.С., Букатар М.І., Постевка Іван і Федів Адамович, та багато людей, котрі займалися розповсюдженням книг серед населення.

Потім бібліотеку з хати Санавчана Василя переведено у той будинок, де колись була сільрада Верхніх Станівців . Бібліотекарем був Василь Спиридонович Остафюк. Його забрали в армію, і зав. бібліотекою стає Анна Наконечна, яка працює до 1987 р. З 1987 р. тут працює зав. бібліотекою Олена Іллівна Зегря. У1990 році Миткевич Ауріка Георгіївна працює до 1993 року, коли бібліотеку Верхніх Станівців закрили, і створили одну - в Нижніх Станівцях.

Сьогодні в Станівцях тільки одна сільська бібліотека у приміщенні Будинку культури.

1949 рік. Члени патріотичного товариства"Аркашул " зробили спробу відкрити в селі будинок культури та бібліотеку. Керівником товариства був Василь Мігорян, заступником- Вікентій Постеука. Але цей план не здійснився у зв'язку з тим, що не було коштів. Зібрали навіть гроші на будівництво, але цих коштів було недостатньо для закінчення клубу. Тоді за ідеєю „верхівки" почали руйнувати стодоли деяких сільських господарів для закінчення приміщення клубу.

Так неволі „визволителі" у супроводі озброєних солдат Зруйнували стодоли Микити Логіновича Постеука, Флоарі Постеука та інших, для підняття стін клубу. Матеріали для покрівлі привезли від господаря села Купки. Першим зав. бібліотекою був Дмитро Крістофорович Унгурян.

З часом змінилися багато бібліотекарів. Це були: Валентина Гуменюк, Світлана Павлович, Олександра Жиряда., Олена Кирчу.

З 2004 р. зав. бібліотекою працює Дадус Віоріка Георгіївна. Зараз Фонд бібліотеки нараховує 12 тисяч книг та журналів. Бібліотека обслуговує 700 читачів. Завжди цікавлюсь як у дітей пройшов тиждень, чи сподобалося їм книга, знаходжу в них друзів, а ще розшукаю відповіді на всі випадки життя.
Історія бібліотеки – філії № 57 с. Просіка
Бібліотека була заснована у 1951 році, у той час вона називалася «Хата - читальня», бібліотекарем була Левицька Аглая. ЇЇ фонд складався із 400 екземплярів, читачів було 60. Потім Левицьку Аглаю замінила Візітів Прасковя. У 1959 році бібліотекарем стала Стругар Ауріка Іллівна, яка попрацювала до 1987 р. А з 1987 р. по даний час працює Зегря Родіка Георгіївна. У 1966 році «Хата - читальня» була пере іменована у «сільську бібліотеку». Фонд бібліотеки складав 2000 екземплярів, а читачів 300. У теперішній час фонд складається з 6000 екземплярів і 527 читачів. Бібліотека знаходиться в будівлі, у якій раніше знаходилася Сільська рада, потім медичний пункт. Будівля є дуже старою, залишив її пан Унгурян, який емігрував у Румунію.


Історія бібліотеки – філії № 43 с. Нижні Синівці.
Н. Синівецька бібліотека була створена у 1948 році. Вона називалася «Хата - читальня». На той час читачів було 50.У 1949 році у старій хатині була бібліотека і клуб. Книги розносилися по хатам. З 1949 по 1955 рік у бібліотеці працювала Бурюк Ганна Василівна. А у 1949 році голова колгоспу «Победа» був Грінчук Георгій Васильович і люди села почали будувати новий клуб і бібліотеку в селі Н. Синівці. У 1951 році бібліотека знайшла місце у новому клубі. До 1965 року завідував бібліотекою Дамаскін Ілля Дмитрович. З 1965 по 1969 року завідуючою бібліотекою була призначена Михайлович Домніка Семенівна. У 1969 році завідуючою бібліотекою була призначена Зегря Ольга Жанівна, яка працює по даний час. З 1980 року бібліотека села Н. Синівці є бібліотека – філія № 43 Глибоцької ЦБС.

У 1993 році бібліотека і клуб знаходилася у аварійному стані, і у 1994 році бібліотека перейшла у приміщення комбінату побутового обслуговування до 2002 року. У 2002 році бібліотека перейшла у приміщення недобудованого дитячого садка. У 2005 році сільський голова Мурару Віктор Костянтинович і люди села почали будувати нову хату для бібліотеки. У лютому 2006 року бібліотека перейшла у нове приміщення. При бібліотеці працює клуб за інтересами «Мій край». Мета засідань клубу – залучення дітей до вивчення культурної спадщини рідного краю, яка є на жаль призабутою:сприяння відродженню українських свят, традицій, збереження історичної пам’яті. В бібліотеці оформлений краєзнавчий куток: «Мій край – моя історія жива».


Історія бібліотеки – філії № 23 с. Кам’янка.

Село Кам’янка по населенню і території займає перше місце в районі, а також в області.

Хоч жили люди бідно, потяг до освіти, читання був сильним. У 1911 році в Кам’янці засновано осе­редок товариства „Руська бесіда", відкрито читальню, куди почали відвідувати зацікавлені люди, їх приваблювала бібліотека, що нараховувала понад 5 тис. книг українською, румунською, німецькою та іншими мовами.

З Кам’янки родом український письменник Іван Ілліч Синюк, який правдиво змалював важке життя буковинських селян (новели й нариси „Село", "Баба", „Братчику, рятуй" та ін.).І.І.Синюкові належать статті про життя українського народу та про шкільну справу на Буковині,опубліковані в німецьких періодичних виданнях.

З 1905 року він редагував „Ластівку" - перший дитячий журнал на Буковині.

Разом з своїми однодумцями - Д.Харов’яком, Іваном Дібровою, Д.Макогоном та іншими І.Синюк самовіддано працював, щоб збагатити скарбницю культури рідного народу.

Пізніше історію Кам’янської бібліотеки я дізна­лась із старожилів села від нині перебуваючих на пенсії, громадян нашого села. .

З розповіді вчительки першого випуску КСШ, 1952 р. Кінащук Д.В. недалеко від церкви, що в цент­рі села на роздоріжжі (де тепер пам’ятник загиблим - воїнам) в 1956 р. збудували дерев’яну хату, яка мала дві кімнати, посередині коридор і складову, вікна малі, верх круглий,вкрита дранкою. Цю хату називали трупарнею. В одній кімнаті розміщали покійників, яких не можна було хоронити через церкву ті,що покінчили життя самогубством чи утоплеників).В другій кімнаті була книгозбірня ,де працював Семенченко Ф. на пів ставки і в той час працював сек­ретарем парторганізації колгоспу „40 років Жовтня". Згодом ця хата згоріла і бібліотеку перенесли в стару сільську раду.

У духовному збагаченні села важливе місце належить Будинкові культури. Зведено його на толоці, яка обмежена з трьох сторін вулицями,з невисихаючою з калюжею посередині і кількома старими вербами біля неї,де колись у вільні хвилини витан­цьовувала босонога молодь. А зараз це місце не впі­знати. Це - обладнана по-сучасному культурна уста­нова на 600 місць,споруджена колгоспом у 1960 році. Тут щоденно демонструються кінофільми(й ши­рокоекранні) .На його сцені часто виступають артисти Чернівецького музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської,обласної філармонії,мистецькі коле­ктиви України. У травні 1966 року кам’янчани разом з черні­вецькими науковцями та літераторами урочисто від­значали тут сторіччя з дня народження свого земляка - письменника І.І.Синюка.

Там і розмістилася центральна бібліотека. Всього їх у селі було чотири,в тім числі шкільна.

^ В центральній бібліотеці працювали:

Морванюк Світлана Володимирівна 1961 - 1963 р.р.
Язоремська Сільвія 1964 – 1965 р.р.



Гуздуб Сільвія Кирилівна 1965 – 1974 р.р.



Патраш Віра Василівна 1974 – 1987 р.р.



Пінчук Георгій Васильович 1980 - 2004 р.р.

На куті „пастівник",де знаходився магазин „Орса"розмістили бібліотеку №2,тоді працювали такі бібліотекарі:

Кузик Домка Олександрівна 1968 - 1975 р.р.

Штоф Ольга Броніславівна 1975 – 1978 р.р.

Кирстюк Ніна Володимирівна 1978 – 1987 р.р.

Грижук Валентина Петрівна 1987 – 1991 р.р.

На тракторній бригаді розмістили бібліотеку №3, де працювала з 1970-1991 р. р. Балан Віоріка Василівна.

Згодом,у 1991р., бібліотеки-філіали на куті "пастівник" і на тракторній бригаді об’єдналися в одну центральну бібліотеку-філіал №23. Де працюють Балан Віоріка Василівна з 1991 та Баланюк Світлана Іллівна з 2004 до сьогодення. Бібліотекарі завжди в пошуках цікавих форм роботи з читачами. Бібліотекарі підтримують творчі зв'язки з місцевими письменниками та поетами: Морванюк В.К., Панцір Д.Т.,Козуб М.П., Загарюк Р., Кирстюк П.,та юною поетесою Іванчікова Ю.,з школою,з сільською радою.

Кам'янська сільська бібліотека - це культурний і освітній центр села, який проводить велику роботу по інформаційному забезпеченні читачів, по популяризації книги.

Щорічно бібліотека обслуговує понад 1250 користувачів. Книговидача за рік становить 24400 тис. примірників. Відвідування становить - 14500 тис. При бібліотеці діють клуби за інтересами природничого характеру "Джерело",та дитячий "Умілі пальчики"- тематика занять різноманітна.

Історія бібліотеки – філії № 60 с. Старий Вовчинець
Людина, для якої книжка уже в

дитинстві стала такою необхідною,

як скрипка для музиканта, як пензель

для художника ніколи не відчує себе

обділеною, збіднілою й спустошеною.
В. Сухомлинський
В 1869 році було засноване товариство «Руська бесіда». Його статутом передбачалося влаштування концертів, театрів, вистав. Згодом це товариство розширило сферу діяльності. В його функції ввійшли організація бібліотек, аматорських гуртків, тощо.

У селі Старий Вовчинець читальня «Руська бесіда» заснована в 1911 році. Односельчани мали можливість в читальні читати журнал «Искра», який з 1907 року видавали в селі Черепків ці українські письменники І.Діброва та Макогон.

В читальні «Руська бесіда» були твори І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, Маковея, В.Стефаника, Ю.Федьковича, О.Кобилянської. Були газета «Буковина», журнали «Іскра» та «Каменярі».

Втримувалась читальня на пожертвування громадян села. Дана читальня була закрита румунськими властями 1926 року.

В 30-х роках була створена невеличка бібліотека румунської літератури в школі. Ця література була розрахована на дітей шкільного віку. Доросле населення не мало доступу до даної бібліотеки.

1 жовтня 1940 року було створено сільську та шкільну бібліотеки. Книги в ці бібліотеки були подаровані громадянами східних областей України.

У липні 1941 року румуни спалили українські книги сільської та
шкільної бібліотек. У воєнні роки румуни не відновили румунської
бібліотеки в селі. 1

У вересні 1944 року були відновлені сільська та шкільна бібліотеки Радянською владою. Книги були знову завезені із східних областей України.

В 1947 році восени бібліотеку прийняла Тодорюк Лариса Михайлівна від Самушко Костянтина Васильовича. Це була кучка книг, яка поміщалася на один стелаж. В основному це були політичні брошури, твори В.Сталіна.

В 1948 році Лариса Михайлівна передала бібліотеку Овчаренко. Потім працювала Сирота Р.С., Барарюк-Ткачук Віра Григорівна до 1956 року. Восени 1956 року знову прийняла бібліотеку Тодорюк Л.М.

Спочатку бібліотека знаходилась в сільській Раді, а в 1967 році перейшла в сільський клуб.

Дуже активними читачами в той час були Топало Марія Танасівна та Винтоник Олена Георгіївна. Топало Марія Танасівна виступала на всіх конференціях, вечорах.

В той час були дуже популярні драмгуртки. Ставилися п'єси «Мартин Боруля», «Безталанна» та інші по творах українських письменників. Приймали участь в основному вчителі місцевої школи та сільська молодь.

В 1979 році почалася централізація бібліотек. Основою Центральної бібліотечної системи (ЦБС) у районі стала Глибоцька центральна районна бібліотека(ЦРБ), яка почала керувати всіма бібліотеками своєї системи і почала виконувати ряд функцій по формуванню фондів і обслуговуванню читачів для всіх бібліотек системи, які функціонують на правах бібліотек-філіалів, яким було присвоєно номери. Бібліотека села старий Вовчинець стала називатися бібліотека-філіал №60.

В 1980 році в штат бібліотеки ввели дві одиниці. З Ларисою Михайлівною Тодорюк почала працювати Сигидін Сільвія.

В той період бібліотека обслуговувала 1500 читачів. Працювала пересувка на тракторній бригаді. Яка обслуговувала 20 читачів.

В 1990 року Тодорюк Лариса Михайлівна виходить на пенсію і передає бібліотеку Карп'юк Світлані Василівні. Завідуюча бібліотекою Карп'юк С.В. і бібліотекар Сигидін Сільвія працювали разом до 1992 року.

1 квітня 1992 року бібліотеку прийняла Кінащук Віра Василівна. Разом з Карп'юк С.В. працювали до 1997 року.

Бібліотекар Карп'юк С.В. зібрала банк даних про село Старий Вовчинець і оформила альбом «Історія рідного села», який містить розповідь про село від першої письмової згадки і до наших днів, легенду про його назву, фотографії: фрагменти інтер'єру життя земляків у давнину, їх домашні речі, макет першої школи, побудованої 1857 року, перший трактор в селі, тощо.

Про духовні обереги краю, його українську пісенну культуру бібліотекар Карп'юк С.В. оформила альбом «Фольклор села». Тут зібрані обрядові пісні (заручини, весілля, народний, колядки, щедрівки), родинно-побутові, жартівливі, сатиричні та пісні про кохання, записані Світланою Карп'юк.

Проводились і масові заходи, організовані бібліотекою спільно зі школою та будинком культури. Це такі, наприклад, як урок народознавства «Український віночок», народознавчі читання «Промовляє сива давнина», «З бабусиної скрині», «Природа звіку мудра», цикл бесід «Священний родовід твого народу», «Великдень всіх нас на гостини просить», літературна вікторина «Що ти знаєш про Буковину?» та інші.

З 1997 року в бібліотеці працює завідуюча бібліотекою Кінащук Віра Василівна одна.

Фонд бібліотеки складає 18519 примірників .

До послуг користувачів навчальна і науково-популярна література, енциклопедії та довідники, українська художня книга та твори письменників світу, дитячі книги на різні теми та періодичні видання.

Тут знайдуть відповідь на свої запитання наймолодший читач і пенсіонер, студент, домогосподарка і бізнесмен, які мають право на вільний доступ до інформації знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти. Бібліотека зараз обслуговує 920 читачів. З них 290 дітей, 250 -юнацтва і 630 - дорослих.

Бібліотека естетично оформлена, затишна. Кімната дуже озеленена.

Оформлено книжкові виставки: «Горнусь до тебе, Україно », «Буковина - квітуча гілка України », «Село моє, для мене ти єдине» , «Бібліотека. Інформація. Влада».

Книгозбірня здійснює свою роботу, виходячи з особистих, соціальних та життєвих потреб мешканців села в інформації, спілкуванні, забезпеченні громадянських справ. Цьому сприяє тісна співпраця з виконавчим комітетом сільської Ради. Бібліотека дедалі впевненіше виступає посередником між жителями села і місцевою владою, забезпечуючи «прозорість» прийнятих нею рішень. В окремих папках зібрані рішення виконкому сільської Ради, розпорядження сільського голови.

У місцевої громади користуються популярністю матеріали , зібрані в папках «Економіка району», «Місцеві бюджети, податки», «Агропромисловий комплекс», «Охорона здоров'я» та ін.

Значна увага в роботі бібліотеки приділяється питанням популяризації національних традицій, звичаїв, збереження історії свого села. Завідуюча бібліотекою зібрала банк даних про село Старий Вовчинець, оформила папки «Історія села», «Історія школи», « Історія музею», «Історія бібліотеки». Доповнюють матеріали папки з газетно-журнальними вирізками : «Моє рідне село» та « Моя відрадо, краю мій, горджуся я тобою».
  1   2   3

Схожі:

Книга справжній друг людини icon"Друг це означає другий я!"
Мета: учити дітей сприймати різні життєві ситуації, аналізувати їх І знаходити шляхи виходу з них; виховувати у дітей правильне ставлення...
Книга справжній друг людини icon«справжній бізнес» товариство з обмеженою відповідальністю
Прошу надати дозвіл на працевлаштування Гончарова Олексія Вікторовича, грома-дянина республіки Білорусь, на посаду директора Товариства...
Книга справжній друг людини icon1. Книга твій друг, без неї як без рук
Мета: дати відомості про книгу – історичну пам’ятку людства та історію її виникнення; популяризувати читання літератури, забагачувати...
Книга справжній друг людини iconЗ чого починається дружба
Мета: Розвивати в дітях загальнолюдські чесноти; допомогти усвідомити значимість слова „друг”, вчити дітей сприймати ситуації, аналізувати...
Книга справжній друг людини iconКнига — твій друг Додаток 2
Вчитель. Дорогі діти! Ми сьогодні зібралися для того, щоб поговорити про книгу. Адже книги — наші друзі. Вони зустрічають нас у ранньому...
Книга справжній друг людини iconКнига в житті людини 44
Автори: Джума Ірина Василівна, практичний психолог загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №2
Книга справжній друг людини iconКнига-перелік рідких тварин та рослин
Кроссворд по предмету "Тварини та рослини (укр.)" на тему "Червона книга України"
Книга справжній друг людини iconКнига як об’єкт дослідження 17 Сутність, генезис І розвиток поняття «книга»
«Менеджмент організацій та адміністрування», спеціалізація «Книгознавство І організація розповсюдження друкованої продукції»
Книга справжній друг людини iconПершим винаходом, що дозволив зрушити навчання в часі І просторі,...
Книга — головне джерело навчальної інформації, проте необхід­ний ще один обов'язковий компонент навчання — комунікація між вчителем...
Книга справжній друг людини icon1 Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих...
Известно, что клеточный цикл включает в себя несколько следующих друг за другом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка