Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на




НазваЗасідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на
Сторінка2/7
Дата конвертації28.02.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4   5   6   7
Болебрух А.Г. Спасибі. Будь ласка, є запитання в професора Якуніна.

^ Якунін В.К. Максим Едуардович, у мене до вас три питання. Перше: чи виявили ви якійсь документи в російських архівах, саме в Петербурзі, які досі не вводилися до обігу істориками, які саме... Друге питання: що нового ви вводите у понятійному апараті, чи ви застосовуєте все те, що зроблено іншими дослідниками. І третє: чи даєте ви оцінку того факту, що дату утворення міста влада міста трактує помилково, згідно ваших досліджень?

^ Болебрух А.Г. Професор Світленко Сергій Іванович, будь ласка.

Світленко С.І. Шановний Максиме Едуардовичу. На сторінці 16 автореферату, у висновках ви пишете про те, що дослідження феномену міста на теренах Південної України має проводитись з урахуванням регіональних особливостей урбанізації. Хотілось би почути, які регіональні особливості ви виділяєте в даній роботі?

^ Болебрух А.Г. Спасибі. Є питання у професора Ковальової Ірини Федорівни.

Ковальова І.Ф. Спасибі. Якщо можна, будь ласка, скажіть мені, Максим Едуардович, який зміст ви вкладаєте в поняття “походження”? Це перше питання, і друге... Я була б дуже вам вдячна, якби ви мені перелічили, які ще урбаністичні центри виникають у Надпоріжжі? І в зв’язку з цим питанням ще одне, чи можливо відносити Дніпропетровськ до Надпоріжжя, чи в Дніпровому басейні ми якось інакше його определяем?

^ Болебрух А.Г. Будь ласка, у кого ще питання? Доцент Журба Олег Іванович, будь ласка.

Журба О.І. Чим ви обґрунтовуєте хронологічні межі свого дослідження, і що таке ранній період становлення міста? І про урбаністичні процеси на Півдні теперішньої України, ви говорите, що вони сягають коріннями в добу Київської Русі. А чи не здається вам, що є можливість говорити про урбаністичні процеси в цьому регіоні, ну, починаючи щонайменше з доби неоліту?

^ Болебрух А.Г. У кого ще питання будуть? Немає... Максим Едуардович, питань багато, тому, будь ласка, лаконічно і по суті.

Кавун М.Е. Відповідь на питання шановного професора Савчука. Щодо визначення типології взагалі і типології міст на Півдні України. Справа в тому, що типологія взагалі міст, вона є досить... ну, є такий плюралізм щодо типології міст в світовій урбаністичній думці, є міста військові, ремісничі, тобто за цим критерієм, є міста соціо-економічні більш центри, є міста торговельні, однак, хотілося б тут дати акцент на типологію взагалі міст на теренах Південної України. Справа в тому, що саме в другій половині XVIII ст. в цьому регіоні проходить така фаза урбанізаційна, завдяки якій стара типологія міст, заснована на домінуванні військової функції, вона втрачає свій сенс, і виникає принципово новий тип міста – поліфункціональний центр, який вже в собі він втілював в сукупності ці ознаки, тобто він був... одночасно міг бути військовим містом, але з помітним рівнем розвитку економічних функцій, торговельних, ремісничих.

Що таке “Південна Україна”? На моє особисте переконання, Південна Україна є регіон – і південна, тобто, причорноморська зона, і, власне, Степова Україна, тобто, це сучасні...., ну, вища межа, це Кіровоградська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області.

^ Савчук В.С. А якщо за поділом до 1917 р.?

Кавун М.Е. До 1917 р. – це Новоросія, ота офіційна Новоросія Російської імперії. Що таке міські ознаки? Тобто це питання є в світовій урбаністичній думці одним з найскладніших, тобто це є проблема не однієї мабуть дисертації, однак є різні підходи, можна визначити різні підходи. Тобто, частина вчених наполягає на тому, що міські ознаки лежать в соціо-економічній сфері, тобто, наявність економічного життя, й розвиток, відмінний від сільського, причому не завжди зрозуміло, що мається на увазі; а частина вчених виходить з соціокультурної різниці, тобто, життя в місті трактується як відмінний соціокультурний комплекс.

^ Савчук В.С. Якої думки ви притримуєтесь?

Кавун М.Е. Я притримуюсь останньої, тобто, найкращий критерій, на мою думку, особливо на Півдні України, це є соціокультурний.

Відповідь на запитання професора Якуніна. Чи виявили ви в Санкт-Петербурзі документи?... Стосовно Санкт-Петербурга. Були вивчені фонди РДІА – Російського державного історичного архіву, Російського державного архіву військово-морського флоту і Рукописний відділ Російської національної бібліотеки (імені Салтикова-Щедріна колишня). Також Архів Санкт-Петербурзького інституту історії. Що стосується нових документів. Ну, частина документів вже була введена в науковий обіг, однак, що стосується, припустимо картографічних джерел. Публікація цих джерел здійснювалася не на належному рівні поліграфічному, вона не може вважатися введенням їх до наукового обігу, на жаль. Тобто, була досліджена значна кількість, мабуть, десь понад два десятки планів. Частина їх взагалі не була введена до наукового обігу, це, десь десять планів міста кінець XVIII – початок ХІХ ст. Також були досліджені ряд справ стосовно міського господарства Катеринослава, міського управління та самоуправління середини ХІХ ст. Вони взагалі невідомі науковцям, як це видно з опублікованих робіт. Вони невідомі, і на них немає посилань. Тобто, вони дуже суттєво корегують уявлення про процес міського самоврядування, зародження міського самоврядування в місті і функції міста, економічні функції міста.

Що нового в понятійному апараті? Стосовно понятійного апарату... Ми намагалися дати визначення міста, як дослідницького об’єкту, виходячи саме з регіональних реалій Півдня України, це є багатокомпонентне визначення, воно є авторефераті. Що стосується... понятійний апарат.. ну тут треба мабуть казати про перше застосування на регіональному рівні Півдня України такої фрази як “урбанізаційні процеси” на теренах якогось регіону. Тобто, це не простежується в попередніх роботах. Також, понятійний апарат частково з геоурбаністики був залучений до історичної урбаністики. Тобто, такі фрази, як “траєкторія розвитку”, такі терміни, скажімо, це більш воно характерне для геоурбаністики. А в історичній урбаністиці воно не застосовується.

Стосовно дати утворення міста, дати заснування міста, і відношення міської влади. Питання досить спірне, але, на наше переконання, його розв’язання лежить не в суто науковій галузі, воно лежить в соціокультурній сфері в усій її повноті, бо уявлення про дату міста, і уявлення про місто, взагалі, образ міста у різних категорій населення, у різних соціальних груп є різним, у різних національних груп. Тобто, треба зважати на те, що частина мешканців вважає датою такою 1776 р., велика частина, частина вважає 1635 р., тобто, це є, ну, не прерогатива влади визначати офіційно якусь дату, ну якимось документом і на цьому наполягати. Це може тільки привести до соціальних катаклізмів, до розшарування фактично.

Відповідь на питання професора Світленка. Я прошу вибачення, чи не могли б ви його повторити.

^ Світленко С.І. На сторінці 16 автореферату у висновках ви пишете, що “дослідження феномену міста на теренах Південної України має проводитись з урахуванням регіональних особливостей урбанізації”. Чи не могли б ви виділити такі особливості регіональні особливості урбанізації.

^ Кавун М.Е. Зрозуміло. На нашу думку, головною особливістю урбанізації Півдня України є те, що дійсно в різні епохи тут розвивалися різні урбанізаційні потоки, породжені різними чинниками – зовнішніми, внутрішніми, які скеровувалися різними чинниками – це геополітичне зацікавлення різних держав, внутрішній чинник – це чинник господарського засвоєння. І ці урбанізаційні потоки не мають, або мають між собою опосередковану спадкоємність. Тобто, по перше, змінювалися дуже типологічні ознаки: ці потоки відрізняються за домінуючими ознаками міст, тобто, як я вже казав, припустимо, військове місто, місто-фортеця, чи місто – поліфункціональний центр. А також друга особливість – це зміна інтенсивності, тобто, ці різні потоки вони проходили з різною інтенсивністю на території чорноморського узбережжя, скажімо, і на території Степової України. Причому на Степовій Україні ці урбанізаційні процеси в усі фази вони були менш інтенсивні, ніж на чорноморському узбережжі.

Відповіді на питання професора Ковальової. Який зміст ми вкладаємо в термін “походження”? Справа в тому, що термін “походження” дуже корегується з терміном “виникнення”, але в самому змісті цього терміну є наголос на генетичний зв’язок, припустимо, міста, з урбаністичною традицією, потоками, скажімо, урбанізаційними, з конкретною культурою. Тобто, “походження” і “генезис”, скажімо, вони є різні терміни, але “походження” це є наголос на тому, що дане місто відноситься до якоїсь дійсно традиції, тобто, це вже в соціокультурному контексті.

^ Ковальова І.Ф. Наслідування якоїсь історичної традиції?

Якунін В.К. И с другой стороны – это процесс, так?

Болебрух А.Г. Може й обставини, походження – обставини, а генезис як традиція.

^ Кавун М.Е. Стосовно урбанізаційних процесів в Надпорожжі. Які центри могли сформуватися в Надпорожжі? Таким центром, скажімо, виходячи з нових досліджень лабораторії археології Подніпров’я ДНУ, є місто Самар й Новобогородицька фортеця. Тобто, урбанізаційні процеси в Надпоріжжі, вони мали не тільки три фази, а є й інша особливість, тобто, що вони проходили по-різному на правобережній частині й на лівобережній частині. І, на моє переконання, ці процеси на правобережній, на лівобережній частині – вони не стикалися, тобто вони розійшлися ще в добу Київської Русі, в ХІ – ХІІІ століттях, і вони сходяться воєдино тільки з утворенням Катеринослава ІІ, тобто, з перенесенням функцій міста Катеринослава І на Катеринослав ІІ і з занепадом Катеринослава І й взагалі будь-якого міського життя в тому регіоні. Відомо, що там були колонії німецькі.

Чи можливо відносити Дніпропетровськ до Надпоріжжя? Справа в тому, що під Надпоріжжям... Зараз мені просто пораджують застосовувати цей термін, зокрема, критики окремі, однак термін Надпоріжжя... він розуміється по-різному. Тобто, частина вчених вважає “Надпоріжжя” – це власне зона порогів, до сучасного Запорожжя. А на моє переконання, це є оцей вузол в гирлі Самари, коли вона впадає в Дніпро, це є власне Надпоріжжя. Можна залучати територію Порогів, тобто, на протиставлення Запоріжжю, власне Запоріжжю, тобто, цей термін він має більш локальний характер, не можна говорити, що Надпоріжжя – це все що було до Порогів.

^ Ковальова І.Ф. Ні – то Передпоріжжя, все що було до Порогів.

Кавун М.Е. Я розумію. Я висловлюю власну точку зору. На мій погляд, це є значення “Надпоріжжя”. Тобто, якщо ділити на “Перед-“, “Над-“ і “Запоріжжя”, то я визнаю, що це є думка слушна, а якщо ділити на Надпоріжжя та Запоріжжя, то Надпоріжжя – цей вузол оцей в гирлі Самари.

Відповіді на питання шановного доцента Журби. Чим обґрунтовані хронологічні межі? Хронологічні межі... Я прошу вибачення, це стосується Катеринослава на Дніпрі чи взагалі?

^ Журба О.І. Вашої теми.

Кавун М.Е. Зрозуміло. Ну, час виникнення та становлення Катеринослава на Дніпрі. Оскільки Катеринослав на Дніпрі виникає в 1780-х рр. Верхня межа роботи визначається такими тезами: що в 1860 – 1870-х рр. проходить зміна, кардинальна зміна характеру розвитку міста. Вона була підготовлена всім попереднім розвитком, але вона чітко відокремлює цей попередній етап, тобто перші сто років, від наступних. Однак ми наполягаємо на тому, що ця зміна, вона відбулася не в 1880 році і пізніше, а вже в 1860 – 1870-х роках, тобто це, що стосується Катеринослава на Дніпрі. Це є період, ну, перше століття, фактично, після цього виникає інший, зовсім відмінний період в розвиткові міста. Щодо генезису міста, то ХІ століття – це, на думку археологів, виникнення міста на Ігрені, зокрема, Телєгіна, тобто, перша фаза урбанізаційних процесів, і до кінця XVIII ст., коли утворення Катеринослава означило вже локалізацію сталих міських ознак на території сучасного Дніпропетровська. Що стосується про урбанізаційні процеси, які сягають в добу Київської Русі. Чи можливо тоді продовжувати до доби неоліту? Маю таку думку з цього приводу. Про урбанізаційні процеси в добу Київської Русі в Надпорожжі є багато досліджень, зокрема дослідження Добровольського, Телєгіна, всю другу половину ХХ ст. тобто фіксуються в цьому ареалі досить розвинуті організми, які, як пише Сміленко, і як пише Телєгін, можна відносити до міських, можна з зауваженнями. Домінувала соціально-економічна функція. Скажімо, місто на Ігрені, я знову ж посилаюсь тільки на дослідження Телєгіна та Сміленко, воно взагалі не мало військових ознак, тобто, не було фортеці. Соціально-економічний фактор домінував, тобто це є місто. І розміри міста, його довжина, в зоні Ігрені, вони дають право говорити, що це було саме місто. Я відповів на ваше питання? Дякую.

^ Болебрух А.Г. Все?

Кавун М.Е. Все.

Болебрух А.Г. Спасибі. Немає ще запитань? Немає. Сідайте, будь ласка. Слово має науковий керівник, професор Іваненко Валентин Васильович.

Іваненко В.В. Шановні колеги! Шановні члени спеціалізованої вченої ради! Сьогодні на захист в нашій раді винесена дисертаційна робота Максима Едуардовича Кавуна, яка присвячена, на мій погляд, досить актуальній, я б навіть сказав, і психологічно, і науково гострій науковій проблемі, яка протягом особливо останнього часу стала об’єктом гострої дискусії в науковій періодиці, на наукових конференціях і т.д. Я не думаю, що є потреба в цій аудиторії десь позначати межі цих дискусій. Хочу лише відзначити, що підготовлена два роки тому книга з історії міста, нашого міста Дніпропетровська, до речі, одним з авторів якої був також наш сьогоднішній здобувач, дістала неабиякий резонанс в наукових колах, в тому числі і негативним таким забарвленням. І тому от, не так давно, за погодженням, і після тривалих таких переговорів, з ініціативи нашого факультету, науковців нашого факультету, підтримане й керівництвом міської ради, прийняте рішення про підготовку фундаментальної наукової історії міста Катеринослава – Дніпропетровська. Ця робота зараз триває, і я сподіваюсь, так сказати, що вона завершиться все-таки виданням тієї синтетичної праці, в якій, очевидно, знайдуть відповіді на ті гострі питання, які до цього часу хвилюють науковців. Це перший момент, який я хотів би наголосити в своєму виступі. Друге. Нинішня дисертаційна робота Максима Едуардовича є результатом десятирічних пошуків, наукових пошуків цієї молодої людини. Я маю на увазі його роботу ще в Малій Академії наук, до вступу в наш університет на початку 1990-х рр., коли він ще був школярем і зацікавився цією проблематикою. Потім продовжив під час навчання в університеті, на історичному факультеті, і, звісно, і в аспірантурі після закінчення. Причому під час от цієї свої роботи, особливо коли він був студентом, він дуже активно брав участь в різного роду фахових студентських олімпіадах, наукових конкурсах і т.д., і неодноразово виходив переможцем, призером цих конкурсів. Тобто, досить відома серед молодих науковців постать Максима Едуардовича. Третє, на що мені хотілося б наголосити, як науковий керівник, я вважаю, що в цій дисертаційній роботі використано максимально можливе коло історичних джерел з означеної проблематики, причому виявлених не тільки в архівосховищах, наукових бібліотеках України, нашого регіону, а й за кордоном. Маються на увазі ті, ну, безцінні архівні документи, які зберігаються сьогодні і в Санкт-Петербурзі, і в Москві. В такому разі, стосовно означеної теми дисертації, як мені здається, Максим Едуардович вивчив, систематизував і ввів до наукового обігу чимало цікавих, нових документів. Четверте, на що мені хотілося б зробити акцент, це те, що робота написана грамотною науковою мовою. Він вдало, з моєї точки зору, вдало полемізує з своїми опонентами з цієї проблематики, причому робить це дуже коректно, виважено, і з відповідним обґрунтуванням власної версії. Можна по-різному ставитись до цієї дисертації, особливо з урахуванням першого моменту, на якому я зупинився, але в тому, що така робота з власною версією нашого молодого дослідника має право на існування, я абсолютно впевнений. І нарешті, мій загальний висновок полягає в тому, що ця робота, дисертаційна робота, з моєї точки зору, повністю відповідає вимогам Вищої Атестаційної комісії, вона є завершеним, абсолютно самостійним дослідженням науковим, яке певною мірою заповнює ті прогалини, що існують в сучасній історіографії з цієї проблематики. А тому думаю, що винесена на захист сьогодні дисертація повинна знайти і належну оцінку з боку нашої поважної спеціалізованої ради. Дякую за увагу.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconСтудентської молоді
Захист дисертації відбудеться 22 січня 2008 р о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 26. 456. 02 в Інституті вищої...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на icon5. автореферат захищеної здобувачем дисертації на здобуття наукового...
Заява на ім’я голови спеціалізованої вченої ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду, в якій необхідно зазначити, чи вперше...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового
Захист відбудеться "22" березня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 803. 02 в Харківському державному...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconІнформаційно-емоційний І змістовно-тематичний потенціал
Захист відбудеться «31» травня 2012 р о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 17. 127. 05 в Класичному приватному університеті...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПрофесійної компетентності
Захист відбудеться 26 лютого 2004 р о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради к 26. 456. 01 в Інституті вищої освіти Академії...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconМайбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань
Захист відбудеться 26 лютого 2008 р о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 26. 456. 02 в Інституті вищої освіти апн...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconВища атестаційна комісія України
Вища атестаційна комісія України повідомляє, що інформацію, викладену в Вашому зверненні стосовно діяльності спеціалізованої вченої...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на icon03. 12. 2012р о 13-30 у залі засідань відбудеться засідання Вченої...
Про стан набору іноземних студентів на навчання до Полтнту у 2012/2013 н р та перспективи набору в подальші роки. Інформує проректор...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПроект постанова вченої ради Житомирського національного агроекологічного...
З метою об’єднання фахівців найвищої кваліфікації для вирішення стратегічних завдань наукової та інноваційної діяльності університету,...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПроект постанова вченої ради Житомирського національного агроекологічного...
Вченої ради Житомирського національного агроекологічного університету від 27 лютого 2013 р., протокол №6
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка