Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на




НазваЗасідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на
Сторінка6/7
Дата конвертації28.02.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
1   2   3   4   5   6   7
Болебрух А.Г. Спасибі. Сідайте, будь ласка. Анатолій Васильович. Положення мене зобов’язує пересвідчитися, задоволені ви відповіддю?

^ Бойко А.В. (погано чути й дуже нерозбірливо). Я хочу сказати... Перше слово... (кінець сторони А касети 2). ...наукові результати дисертації. А по-друге, все ж таки фальсифікація під час диспуту, підгонка цитат, на які ви так і не відповіли, чому ви, й звідкіля це зробилося, от, це недоречно для наукового дослідження. І оці всі нездорові моменти, хай вони у вас залишаться зараз позаду, і стануть, ну, основою для переосмислення подальших наукових студій, саме наукових.

^ Болебрух А.Г. Спасибі, Анатолій Васильович. Слово має офіційний опонент, кандидат історичних наук, доцент Посунько Ольга Миколаївна. Ольга Миколаївна, якщо можливо, хвилин 5-10.

^ Посунько О.М. Шановна вчена рада, шановні присутні! (Далі проголошується текст відзиву, відзив додається). Дякую за увагу!

Болебрух А.Г. Спасибі, Ольга Миколаївна. Максим Едуардович, вам слово.

^ Кавун М.Е. По-перше, “верхня межа дослідження заперечується назвою третього підрозділу третього розділу і завданнями, які означують досліджувані процеси серединою XIX ст.”. Ну, про верхню межу вже говорилося, що це третя чверть – середина. Все це стосується 1860-1870-х рр. Тобто, там воно дійсно може в роботі якось не зіставилося. Стосовно характеристики географічних меж. Терміни. “Північне Причорномор'я” вживається виключно у географічному сенсі, в широкому географічному сенсі. Тобто, це є вся Східна Україна сучасна, немає ніяких соціокультурних, історичних наголосів, тобто, як вживала наприклад, О.Й. Дружиніна, в руслі російської колонізаційної політики. “Степова Україна” – це власне зона степова, це колишня фактично територія Запорозьких Вольностей, це є “Степова Україна”. “Новоросія” – це є термін, яким позначали територію сучасної Південної України з ХІХ до початку ХХ ст. в російській історіографії. Я казав про термін “Новоросія” вже, у відповіді на запитання професора Савчука. “Південно-Східна Україна”. От стосовно “Східної України” – це питання є розмите взагалі в сучасній українській історіографії. Тобто, до Східної України інколи залучають Донецьку, Луганську область, інколи навіть Дніпропетровськ чомусь фігурує в Східній Україні. “Південно-Східна Україна” – це взагалі незрозуміло, тобто, інколи Дніпропетровськ теж в “Південно-Східній”. Але ми вживали цей термін “Південно-Східна” як “Південна” та “Східна”. Може, було треба якось корегувати це. Що стосується терміну “Дніпровське Надпоріжжя”, яке активно використовується автором”. Мені це порадив мій шановний критик, пан Брехуненко. Тобто, я зрозумів цю пораду. Цей термін я використовую. Що я під ним розумію – я вже казав вище. Значить, приймається цей термін.

“Третій розділ суттєво перевищує за розмірами кожен з попередніх двох”. Так, це є. Значить, що стосується: періоди в історіографії “досить нерівнозначні і за кількісними показниками, і за якісними, що слід було б підкреслити”. Ну, здається, що я достатньо підкреслив. Тобто, радянський період явно, він нерівнозначний. Там це підкреслено. Стосовно абсолютизації доробку Д.І. Яворницького – не мав жодної мети, оскільки взагалі мені здалося, що я, мабуть, дійсно трошки більш критично підійшов до цієї книжки – “Істория города Екатеринослава”, ніж це вона цього заслуговує. Значить, стосовно “інші праці 20-30—х років”. Ну, є праця Д.І. Багалія, фрагмент праці Д.І. Багалія – є. Є Н.Д. Полонська-Василенко, стаття “Нездійснений архітектурний проект” (з історії Катеринослава). Тобто, праці 20-30-х рр. Мені здається, що все ж таки це був такий період “вакууму” взагалі в дослідженні міста. Може бути, я не правий.

Стосовно розподілення блоків досліджень: фонова література, “яка характеризується дисертантом фрагментарно, – приймається зауваження, – та, що стосується безпосередньо міської історії і, звичайно ж, теоретико-методологічні дослідження”. Ну, мені здається, що це було б можливе, якщо тема дисертації звучала б приблизно так: “Історіографія історії міст Півдня України”, або “Катеринослава”. Тобто, це вже є зміщення проблематики. Я поставив мету на базі періодизації розглянути всі ці дослідження.

Стосовно... От стосовно, знову ж таки, справ центральних архівів та місцевих. Стосовно фонду № 1684 ДАДО “Катеринославська губернська архівна комісія”. Мені стало відомо про існування цього фонду не дуже давно, але описи справ, які в ньому зберігаються, вони не дають мені, як досліднику, право вважати, що вони є репрезентативними. Оскільки це є описи справ, там можуть бути передані неправильно дати, факти. Я тоді прийняв рішення орієнтуватися на справи центральних архівів, оскільки в мене була така можливість. І якраз на оцьому прикладі, щодо борга колишнього осавула Глоби, ця методика, вона демонструється. “В описі справ “Новоросійський губернський прокурор” є запис про борг міста нащадкам... Л.Глоби... Далі у тексті дисертації автор зачіпає це питання і говорить про нього як про спірне”. Про спірне я говорю не про це питання, а про: який був борг Глоби, якою була плата Г.О. Потьомкіна Л. Глобі. Це питання – воно не є спірним – 3825 карбованців. Це справа – РДІА, ф. 1285, оп. 3, спр 92. Тобто, я цим... Центральні архіви, вони більш дають інформацію, ніж от описи справ, все ж таки.

Недостатня чіткість у визначенні критерію історіографічних джерел. Історіографічна джерела – я притримуюсь класифікації шановного професора І. Колесник. Це група джерел, що “містять інформацію про історіографічний процес і, водночас постають доробком цього процесу”. Це може бути “текст нарративного або документального характеру... статті, монографії, рецензії, критичні огляди, ...чернетки, нотатки, плани робіт” і т.ін. [Колесник І.І. Українська історіографія (XVIII – початок XX ст.). – К.: Генеза, 2000. – С. 37]. Тобто, в якості історіографічних джерел використовувалися саме фрагменти праць літературного характеру. Тобто, я їх відніс до літератури, а фрагменти, все ж таки, вони використовувалися як джерела. А от нотатки і листи, які безпосередньо стосуються, вони винесені в джерела. Тобто, це є лист І. Куліченкові і відповідь Куліченка, приклад, і нотатки, текст Д.І. Яворницького, який зберігається в Інституті рукописів, це текст його лекції.

Стосовно демографічного чинника в факторі урбанізаційних процесів, має свою специфіку. Це я погоджуюсь з цим безпосередньо.

Значить, от, стосовно “автор заперечує один з існуючих підходів, згідно з яким історію Дніпропетровська можна поділити на доурбаністичний та власне урбаністичний періоди. Натомість Кавун М.Е. приходить до висновку, що слід говорити про “декілька етапів у розвитку урбанізаційних процесів в ареалі сучасного Дніпропетровська... дисертант суперечить сам собі”. Ну, я не розумію, в чому я тут суперечу сам собі, поскільки “розвиток та занепад різних міських організмів”, вони не переривають власне урбанізаційного процесу. Тобто, може йдеться про різні означення поняття “процес”. Тобто, процес розвивався, потім переривався. Може бути – про кінець одного етапу процесу та початок іншого етапу процесу. Тобто, треба може про етапи казати. Все це знову ж свідчить про складнощі вироблення та адаптування термінології загальнонаукової на урбаністичний процес і на український історичний процес.

Що стосується, “щоправда, викладення матеріалу [в третьому розділі] дещо сумбурне” – я не можу зрозуміти, що мав на увазі шановний опонент. Може, мабуть, академічний стиль, може це.

Стосовно повтору цитат П.Т. Тронька – це є, так, погоджуюсь. Цитата подана два рази, однак в другому разі вона ширше подана. Стосовно “деякі опубліковані джерела опинилися у розряді літератури”. Не можемо погодитися – ці позиції подані, значить: А. Маркевич “Материалы канцелярии таврического губернатора о путешествии императрицы...» – це все ж таки є дослідження з включенням документів. М. Владіміров «Первое столетие города Екатеринослава” – це є дослідження з включенням великих фрагментів документів, це є монографія. Можу погодитись: В. Машуков “Дворянские выборы...”, «Російське законодавство”, том 5, “Собственноручные бумаги Потемкина-Таврического». Ну, вони там опинилися переважно з технічних причин, були певні технічні труднощі. Мушу вибачитися за це. Дякую за увагу.

^ Болебрух А.Г. Спасибі. Закінчилась ця частина нашого засідання. Публічне обговорення дисертації. Будь ласка, хто хотів би взяти участь у обговоренні? Повторюю, що спеціалісти по 07.00.01 повинні виступити. Будь ласка, професор В.С. Савчук. Варфоломей Степанович, вам слово.

^ Савчук В.С. Дуже прикро, що немає Анатолія Васильовича [Бойка], бо дискусія, і якось так говорити поза тим, що людини немає...

Болебрух А.Г. А ми йому касету подамо.

Савчук В.С. По-перше, значить, я не буду казати про актуальність, про те, чи гарна дисертація, чи ні. Вона гарна, але є недоліки. Тут правильно вказували. Верхня межа, я пам’ятаю, ще коли отримав автореферат, перше, що я сказав шановному Максиму Едуардовичу, будуть питання, і що сам буду виступати, що є певна плутанина з визначенням верхньої межі. І тепер щодо Кобеляк. Я вважаю, що правильно вказав Анатолій Васильович на те, що цей факт заслуговує на увагу. І навіть якщо це був... Я вам нагадаю. Наприклад, проект Батуринського університету, який був розгорнутий наставником... Ну, він приписується Розумовському, але він був розроблений наставником Тепловим. Батуринський університет не відбувся, але проект цей є, і креслення університету, і на нього посилаються, хоча він не відбувся. Точно так і тут. Якщо в Кобеляках дійсно це було, і чи півроку, чи рік, на нього треба послатися. Єдине, що я не погоджуюсь з шановним Анатолієм Васильовичем, що... Не можна, знову ж, абсолютизувати цей момент. І писати, що саме він, і тільки він слугував, значить тим, що Катеринослав ІІ став створюватися в іншому місці. Треба казати про те, що це один, дійсно, з факторів, один з чинників. Цим чинником треба було доповнити ті чинники, про які говорить Максим Едуардович. І взагалі, я хотів почати з того, що багато незрозумілостей, багато того, що не знаходимо спільної мови, виходить з того, що ми не домовилися зразу у визначеннях, у означеннях. Якби ми домовилися, про що йде мова, то багато цих питань відпало б. Бо виникає таке: один говорить про одне, другий говорить про друге. Треба визначитися, що ми розуміємо під цим. Я розумію, що Максим Едуардович, він не послався, він знав про ці твори “Історія Херсонщини” і т.п. Дійсно, в нього майже півтисячі посилань. І в нього були свої, я гадаю, ну якійсь, аргументи, щоб не посилатися на ці праці. Чому? Ви знаєте, у мене буває інколи таке. Береш дисертацію, дисертаційне дослідження, і читаєш, – я займаюсь багато історією земств, – історія там розвитку, в якому-то земстві і т.п. Потім починаєш читати дисертацію, і чесно кажучи, вона поверхова. Але тема забита, і не послатися на неї, здається, не можна. І брати її вже не можна. Але вона не розкриває суттєві моменти. Тому я вважаю, що якби ми домовилися зразу про що йде мова в Анатолія Васильовича, про що йде мова у Максима Едуардовича, ми б не говорили про те, згадав чи не згадав він про Одесу, чи про Херсон, чи про Миколаїв. Бо там зовсім інша може бути спрямованість. І є, я деякі праці загальні знаю, усі, я вже займався цією темою, не всі, а деякі праці знаю. І там того немає, чим займався Максим Едуардович. Тобто, зразу треба домовитись про визначення. про що йде мова. Далі! Щодо межі, я знову повертаюсь... все таки зауваження було правильне щодо верхньої межі. Але, якби у Максима Едуардовича було визначено у назві підрозділу, там, “90-і роки”, а він би йшов там до 60-х принаймні, то це зауваження можна було б вважати важливим. Але коли людина, у якомусь генетичному зв’язку наводить таблицю, або наводить якісь дані, які йдуть протягом декількох десятиліть, і вони захоплюють іншу межу, і це не позначено в назві розділу, то це я не вважаю, що це є погано. Це є генетичний зв’язок – як це можна обірвати! Тому я тут знову не погоджуюсь з Анатолієм Васильовичем. Далі. Протиріччя виникають ще й тому, що ми бачимо, що навіть відгуки опонентів, відгуки тих професорів, що їх написали на автореферат, вони розходяться. Розумієте, от я навіть собі нотував. Значить, одні пишуть, що цього він не проаналізував, і не порівняв з розвитком, виникненням, походженням, і т.п., Херсону, Одеси, Миколаєва.

Отже, шановний Анатолій Васильович каже: треба було зосередитися на п’яти роках, 1783, 1784, 1785, 1786, 1787. Через декілька рядків він каже: а у нього щось тут так багато XVIII століття, а всього 20% ХІХ століття. Тобто, розумієте, є суперечливість у самих оцих зауваженнях. І тому я вважаю, що позиція автора і проявляється у тому, що він виокремив саме те, на чому він..., шо він вважав найбільш важливим. І мені здається, що та скрупульозність, з якою він зробив це дисертаційне дослідження, я не кажу, що воно завершене в тому сенсі, що воно закриває повністю цю тему. Воно не закриває повністю цю тему, і цей сюжет про Кобеляки вже говорить про це. Але та скрупульозність, з якою він зробив це дослідження, вона перевершує, – і це я можу стверджувати! – усі попередні дослідження щодо виникнення міста Катеринослава. І враховуючи це, враховуючи те, що зроблено цим дисертантом, я вважаю, що вона має науковий інтерес, вона має не тільки науковий, а й громадський інтерес. І я підтримаю це дисертаційне дослідження, буду голосувати “за” і звертаю увагу ради на те, що ця дисертація заслуговує присудження вченого ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України.

^ Болебрух А.Г. Спасибі, Варфоломей Степанович. Хто ще бажав би виступити?

Ковальова І.Ф. Позвольте два слова мне?

Болебрух А.Г. Ірина Федорівна Ковальова. Будь ласка, слово вам.

^ Ковальова І.Ф. Я не буду касаться тех моментов, которые здесь Анатолий Васильевич рассматривал, я не могу о них говорить. Я хочу сказать вот о чем. О том, что мой вопрос, заданный нашему диссертанту, был не случаен. Вопрос относительно того, что в заглавии работы присутствует термін “походження”. Я считаю, что крайне неудачно определена тема. И вот те вот неприятности, которых свидетелями мы стали сегодня, они обусловлены вот этой вот существенной ошибкой в определении темы. Ибо, если речь идет о происхождении... Вообще, честно говоря, мы не имеем права употреблять этот термин по поводу неодушевленных предметов. Ну, ладно, пусть будет “походження”, “генеза”, скажем так. Но ведь в этой работе его нет. Происхождения нет. И это, на мой взгляд, самое существенное, что определило вот такую критику вашей работы. Если бы убрать отсюда вот это вот ваше злосчастное «походження», и ограничиться «ранняя история Екатеринослава», то, что вы сделали, в общем, на мой взгляд, очевидно, отвечает требованиям, которые мы предъявляем пока что к кандидатским диссертациям. Вы понимаете, вы себя загнали в угол. И в чем это выразилось. Это выразилось в том, что отвечая на мой вопрос, вы сами предполагали, что существует преемственность. И простите меня, преемственность действительно, реально существует. Пусть это будет первый Екатеринослав, до него это будет Самарь, которую, так сказать, вы вообще не упоминаете. А этот, так сказать, киевский город, город уличей. Но что происходит. Потом разрыв, и вы говорите о Екатеринославе Втором как о чем-то, так сказать, совершенно отдельно существующем. Ведь Екатеринослав Первый возникает не только потому, что Чертков не владел топографией. А он возникает потому, что он возникает там, где был Самарь, Богородицкая крепость, Новобогородицкая крепость. То есть это преемственность непрерывность жизни в нижнем течении Самары. И я принципиально не согласна с вашим определением Надпорожья. Есть же четко Лепекаш, известный геолог, он четко сформулировал, какие мы выделяем с вами, так сказать, территории в бассейне Днепра. От Кодацкого порога и вниз, до последнего порога, Вольного – вот это и есть Надпорожье. А мы с вами стоим в Предпорожье, или Над, так сказать, ну, на рубеже. И возникновение здесь городов, и славянского, и, вы не упомянули, что здесь существовал на месте этого славянского города, потом существовал кочевнический город. И это был город, в нем была митниця, в нем чеканилась монета, тогда а какие еще критерии? Причем здесь военные учреждения? А Самарь? Ведь мы же с вами имеем сегодня самую большую для всей Украины коллекцию товарных пломб. Извините, с территории Киева их две происходит, а мы имеем почти двадцать, и они опубликованы. Мы имеем с вами не просто чеканку монеты, а мы имеем с вами политически, так сказать, предусмотренный акт чекана фальшивой польской монеты в период событий войны Богдана Хмельницкого. То есть, пытаясь подорвать экономику Польши этой поры, здесь производилась чеканка этой монеты. У нас есть митниця, у нас есть посольский двор, у нас есть находки французских мушкетеров, которые здесь были, но в составе гарнизона. Но позвольте, но все-таки обратить то внимание на это вы могли? Это не требовало поездки в Москву и работы в архиве. Значит, я понимаю так – вы не владеете этим материалом, и никто от вас не требовал, чтобы вы им владели. Вы должны были сосредоточиться на том, что вы знаете хорошо. И вот ваши, так сказать, подходы урбанистические, эти все – они действительно заслуживают того, чтоб это была хорошая работа. И я, между прочим, никогда не соглашусь с вами, Варфоломей Степанович, что можно было проигнорировать работы по городам Юга Украины. Потому, что сборник, который посвящен Одессе, то есть, не сборник, а монография, написана на очень хорошем уровне. И вот там то, Владимир Никитович Станко, декан исторического факультета, он там-таки написал то, что вы называете «походженням». «Походження», то есть предшествующая история. Вспомните работу Толочко, посвященную 1500-летию Киева. Это там действительно «походження». Значит мы не можем сегодня отыграть назад. Мы не можем изменить форму. Мы должны констатировать, что эта часть, мне представляется, что эта часть, так сказать, не удалась вам. Но в остальной части, которая посвящена именно истории Днепропетровска, вы проявили нужные навыки исследователя, и соответственно вы можете претендовать на искомую ступень, степень, простите, кандидата исторических наук. Но я, как человек уже, так сказать, в возрасте, могу вам сделать замечание. Мне страшно не понравилось, когда вы обвинили Яворницкого в методологических, так сказать, несовершенствах. Простите меня, как можно. Ведь мы же всегда оцениваем деятелей с позиций того времени, в котором они действовали. Еще не хватало, чтобы вы нашли, так сказать, у Погодина или у Соловьева какие-то такие же... так сказать. Ну как же? Мне кажется, это нехорошо. И конечно меня, например, если это действительно так, я не могу этого проверить, меня страшно огорчило то, что вы как-то так пренебрежительно написали по поводу работ 50-80-х годов, «Истории городов и сел». Кстати, П.Т. Тронько, который подписывал вам отзыв, он же был руководителем написания «Истории городов и сел». Я так думаю, что ему будет приятно узнать, что вы нас там упрекнули во всяких недостатках и т.д. Процесс познания нельзя остановить, мы всегда будем с вами приближаться к истине. Но никогда её не достигнем. И поэтому нужно очень уважительно относиться к тем, кто работал до вас в науке. В общем, мое мнение такое: мы проголосуем. Я считаю, что в той части, которую он делал, он достиг чего-то, но молодым людям нужно очень и очень серьезно знать, с каким багажом они приходят в науку.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconСтудентської молоді
Захист дисертації відбудеться 22 січня 2008 р о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 26. 456. 02 в Інституті вищої...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на icon5. автореферат захищеної здобувачем дисертації на здобуття наукового...
Заява на ім’я голови спеціалізованої вченої ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду, в якій необхідно зазначити, чи вперше...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового
Захист відбудеться "22" березня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 803. 02 в Харківському державному...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconІнформаційно-емоційний І змістовно-тематичний потенціал
Захист відбудеться «31» травня 2012 р о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 17. 127. 05 в Класичному приватному університеті...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПрофесійної компетентності
Захист відбудеться 26 лютого 2004 р о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради к 26. 456. 01 в Інституті вищої освіти Академії...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconМайбутніх журналістів засобами іншомовних періодичних видань
Захист відбудеться 26 лютого 2008 р о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 26. 456. 02 в Інституті вищої освіти апн...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconВища атестаційна комісія України
Вища атестаційна комісія України повідомляє, що інформацію, викладену в Вашому зверненні стосовно діяльності спеціалізованої вченої...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на icon03. 12. 2012р о 13-30 у залі засідань відбудеться засідання Вченої...
Про стан набору іноземних студентів на навчання до Полтнту у 2012/2013 н р та перспективи набору в подальші роки. Інформує проректор...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПроект постанова вченої ради Житомирського національного агроекологічного...
З метою об’єднання фахівців найвищої кваліфікації для вирішення стратегічних завдань наукової та інноваційної діяльності університету,...
Засідання спеціалізованої вченої ради д 08. 051. 14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на iconПроект постанова вченої ради Житомирського національного агроекологічного...
Вченої ради Житомирського національного агроекологічного університету від 27 лютого 2013 р., протокол №6
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка