Чигиринщина – мій рідний край




Скачати 84.26 Kb.
НазваЧигиринщина – мій рідний край
Дата конвертації08.03.2013
Розмір84.26 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы
Тіньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Чигиринщина – мій рідний край

Осьмініна Вікторія Ігорівна

16 років

2012

Батьківщина... Як багато значить це слово для кожного з нас, але кожен розуміє його зміст по-різному, адже ми всі особистості. Але, мабуть, не помилюся , коли скажу, що кожен шанує місце, де народився, ніколи не забуває рідний куточок, перебуваючи на чужині, поважає свою історію, культуру та надбання предків.

В Україні дуже багато видатних людей: діячів культури, митців, письменників, науковців, політиків. Звичайно, цей список можна продовжувайти й продовжувати, але я хочу розповісти про Чигиринщину - чудовий район Черкаської області, у якому я проживаю й дуже пишаюся цим. Хоч я тут живу не змалечку, але за той час, що тут перебуваю, вже все довколо мене зачарувало,- це і прекрасні краєвиди, і чисте повітря, і історія краю, і доброзичливі люди.

Я хотіла б розповісти усім, хто ще не знає всієї чарівності нашої місцевості, що мій край відіграв велику роль в історії всієї України.

Отже, почну з розповіді про історію рідного краю...

Історія міста давня і багата. В першій половині XVI століття про Чигирин є згадки як про козацький зимівник з невеликою фортецею. У 1532 році польський король віддав цю фортецю черкаському старості Остапу Дашкевичу. Поступово місто розросталося. Цьому сприяло його вигідне розташування. На високій горі, що мисом виступала в долину річки Тясмин, стояла фортеця. Під горою, захищені кріпосними мурами, зводились будинки козаків, ремісників, міщан. Все місто було оточене водою і болотами. В 1589 році за універсалом польського короля Сигізмунда ІІІ землі Чигиринщини були передані черкаському старості Олександру Вишневецькому. 15 жовтня 1592 року , згідно нового указу, місту було надано Магдебурзьке право, яке посилило роль місцевого самоврядування. В кінці XVI ст. Чигирин став центром староства.

Населення нашого краю постійно прагнуло до волі і незалежності, тому тут розгортались визвольні змагання проти польського поневолення. Чигиринці брали участь у повстанні Северина Наливайка (1594-1596 рр.), Тараса Федоровича (1630 рік), Павлюка (1637 рік).

З початком національно-визвольної війни середини XVIІ століття Чигирин став резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького, адміністративно-політичним центром, столицею України. Тут зосереджувались вищі органи влади і державного управління, судові, військові, адміністративні, фінансові. В місті знаходився уряд, який був дорадчим органом гетьмана. До складу уряду входили генеральний обозний, два генеральних осавули, генеральний військовий писар та два генеральних судді. В Чигирині збирались старшинські ради для вирішення нагальних справ, на які з’їжджалися полковники з усієї України. Тут же діяла генеральна військова канцелярія. У 1657 році в ній рахувались 12 канцеляристів з вищою на той час освітою і знанням мов. У козацькій столиці існував державний архів, де зберігалися документи дипломатичного характеру, листи, грамоти, універсали. В резиденції гетьмана зберігалась і скарбниця української держави. Розмір скарбу коливався за різними даними від 550 тисяч польських злотих до «більш як 5 мільйонів доходу». Багатство і влада, що були в руках гетьмана Богдана Хмельницького, дали йому право карбувати власну монету. Посол московського царя Федір Кунаков у 1649 році повідомляв: «А в Чигирині, де учинив Богдан Хмельницький минзу, і гроші роблять, а на тих нових монетах на одному боці меч, а на другому боці його, Богдана, ім’я». Відомості про карбування монети зустрічаються у французькій газеті за 1652 рік: «Козацький гетьман почав карбувати на Україні окрему монету на свій лад, чим викликав протест польського короля».

У середині XVIІ ст. у Чигирині творилась європейська політика. Сюди прибували посольства багатьох країн, щоб налагодити стосунки з новою державою. В гетьманській резиденції перебували посли Речі Посполитої, Московського царства, Австрії, Венеції, Швеції, Туреччини, Кримського ханства, Молдавії, Волощини, Трансільванії.

Місто не втрачало ролі гетьманської столиці до 1676 року. За цей період тут гетьманували Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Павло Тетеря, Петро Дорошенко. За часів останнього місто стало не тільки політичним, а й релігійним центром України: сюди переїхав митрополит української православної церкви Йосип Нелюбович-Тукальський.

Занепад Чигирина почався після його руйнування в роки Чигиринських походів 1677 і 1678 років. За умовами Вічного миру (1686 рік) між Польщею та Росією він став пусткою, «нічийною» територією. У XVIІІ столітті Чигиринщиною володіли польські магнати Яблоновські. З 1793 року місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року воно стало повітовим центром Київської губернії.

У 1843 і 1845 роках в Чигирині побував Тарас Григорович Шевченко. Подорож до міста наклала свій надзвичайний відбиток на творчість великого поета. Недаремно друге видання творів Шевченка має назву «Чигиринський Кобзар». У творчому доробку Т.Г.Шевченка є ряд поетичних творів присвячених історії Чигиринщини: поема «Гайдамаки», драма «Назар Стодоля», поезії «У неділеньку святую», «Чигирине, Чигирине», «Розрита могила», «Cтоїть в селі Суботові» та твори живопису «Дари в Чигирині», «Смерть Богдана Хмельницького”, «Чигиринський дівочий монастир», «Чигирин з Суботівського шляху”.

Поступово знищувалась пам’ять про часи слави і могутності української держави. Проте, в критичні моменти історії доля знову відроджувала дух свободи пов’язаний з Чигирином. Так, виступи селян у боротьбі за землю в другій половині ХІХ століття увійшли в історію під назвою «Чигиринська змова». Під час революційних подій 1917 року в Чигирині відбувся перший Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва за участю 2000 делегатів, які запропонували Українській Центральній Раді оголосити «саму широку автономію України». На з’їзді було обрано Генеральну раду на чолі з генералом Павлом Скоропадським. В радянські часи історія Чигирина замовчувалась. І тільки в роки здобуття Україною незалежності до першої козацької столиці посилилась увага політиків, урядовців, громадських діячів. З метою охорони, збереження та відродження пам’яток славетного міста був створений Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», окрасою якого став музей Богдана Хмельницького. Урядом затверджено 4 постанови, що сприяли розвитку регіону. Згідно останньої — Державної програми «Золота підкова Черкащини» —відбудовано частину Чигиринської фортеці — бастіон Дорошенка, церкву святих апостолів Петра і Павла, відтворюється резиденція гетьмана Богдана Хмельницького, реставрується церква святого Іллі в селі Суботів — усипальниця гетьмана, ведеться будівництво готельного комплексу «Посольська вулиця».

Всім відомий гетьман Богдан Хмельницький, адже він зробив немалий внесок у долю українського козацтва та українського народу. Вважать, що Богдан Хмельницький народився в Суботові, на Чигиринщині. Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України (1648– 1657). Засновник Української Козацької держави.

Коли польська шляхта посилила свій гніт і свавілля над українським народом, жертвою цієї політики став і сам Богдан Хмельницький. У середині 1640-х років загострилися відносини Хмельницького з представниками королівської адміністрації, зокрема з чигиринським старостою О. Конецькольським та підстаростою Д. Чаплинським. Незважаючи на те, що король надав Б. Хмельницькому привілей на право володіння хутором Суботовим, навесні 1647 р. Д. Чаплинський захопив хутір і вигнав звідти родину Б. Хмельницького. Останній упродовж року неодноразово звертався до представників королівської адміністрації про допомогу, але безрезультатно. Згодом, Хмельницького обрали гетьманом За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які визнали Україну як суб’єкт міжнародного права. Раптова смерть Б. Хмельницького зупинила його величезну діяльність, спрямовану на об’єднання всіх українських земель і зміцнення суверенітету Української держави. Б. Хмельницький помер 6 серпня 1657 р. у своїй резиденції в Чигирині та був похований в Суботові, у збудованій ним Іллінській церкві.

Сподіваюся, захопила розповідь про видатну історію, і ,звичайно, вам закортіло дізнатися про місце положення цієї перлини України. Чигиринський район — адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Розташований у її південній частині на правому березі Дніпра. Площа — 1 217 км² (5,8 % від площі області). Районний центр — місто Чигирин. Східна частина району лежить на березі Кременчуцького водосховища. Інша велика річка – Тясмин.

Також не залишуся байжужою до Чигиринщини сьогодення. Зараз проводяться численні цікаві екскурсії по Чигиринському краю.

У центрі міста, мов повноправна господиня, — Замкова гора. У ХVІІ ст. на тезці Замкової гори височіла Чигиринська фортеця. Свого часу вона витримала немало облог та відбила силу-силенну штурмів турків, тож, звісно, й “пом’яли” її добре. Нині у фортеці відреставрували лише невелику частину — бастіон Петра Дорошенка.
Замкова гора — цілий епохальний клондайк. В 1967 році на її вершині встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому. Тож гору ще називають Богдановою. Тут же височіє й важкий кам’яний хрест на честь героїв побоїщ із польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками XVI—XVII сторіч. Уздовж схилу гори тягнуться кам’яні сходи 1912 року й пам’ятний знак — у 1843 та 1845 роках у Чигирині бував Тарас Шевченко. Тут, на гірських схилах, Кобзар творив: ескіз офорту “Дари в Чигирині”, малюнки “Чигирин з Суботівського шляху”, “Чигиринський дівочий монастир”, вірші “Чигирине, Чигирине”, частину поеми “Гайдамаки”, “Свято в Чигирині”.
Біля підніжжя Замкової гори розташувався двоповерховий будинок. Це Музей Богдана Хмельницького. Ідея створення в Чигирині музею Богдана Хмельницького виникла в ході підготовки до святкування 400-річчя з дня народження великого гетьмана, розпорядження про відзначення якого підписав Президент України Леонід Кравчук у 1993 році. Завдання постало нелегке. Труднощі були спричинені тим, що заклад не мав музейної колекції, яка б в повній мірі відобразила події середини XVII ст. в експозиції. Восени 1995 р. будівництво музейного комплексу завершилось. В головному двоповерховому приміщенні відновлених "Присутственних місць" початку ХІХ ст. мала відкритися експозиція, присвячена життю та діяльності гетьмана Б.Хмельницького. Відкриття в колишній гетьманській столиці Чигирині 25 грудня 1995 року єдиного в Україні музею гетьмана Б.Хмельницького стало подією державного значення, хоча, оформлення постійної експозиції було ще у майбутньому. На сьогодні, музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів, які дозволяють змістовно, образно реконструювати історію, дають можливість відвідувачам поринути в героїчне минуле нашого народу, відчути нерозривний зв'язок поколінь. Безперечно, головне місце в колекції займають пам'ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно – ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі. За їх допомогою відтворено матеріально – предметне середовище в якому жив та вершив державотворчі справи гетьман Богдан Хмельницький.

Звісно, уваги заслуговує урочище Холодний Яр. За легендою, в часи монголо-татарської навали в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими. Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром. Серед пам’яток урочища найвизначшішими є Дуб Максима Залізняка(росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обіймище 8 метрів 90 сантиметрів, висота — 24 метри. Стовбур шість раз вражали громовиці. Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко); Гайдамацький ставок (ставок біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі. У 1968 році на його дні його було знайдено немало ножів, люльок, кресал та інших речей гайдамаків. Знахідки були передані до Чигиринського краєзнавчого музею); Великодня Гора (найбільший земляний насип у холодноярських лісах. Легенди віщують, що там перепоховане тіло Богдана Хмельницького і закопані козацькі скарби); могила Йосипа Шелеста (могила гайдамацького ватажка, вбитого напередодні повстання).

Не знати історії рідного краю — позбутися коріння, що зв'язує людину з минулим. Знищивши цей корінь, людина, перелітаючи з місця на місце, ніде не знаходить собі притулку. Вона вже не може плідно працювати, повноцінно розвиватися, передати свої знання молодому поколінню, бо вже забула все, чого навчило її життя. Вона поступово втрачає свою особистість і гине, хоч інколи зовні це непомітно.

Люди! Пам'ятайте свій край, своє минуле, бо це — ви самі. А людина, що втратила себе, — уже не людина.

Схожі:

Чигиринщина – мій рідний край iconКонкурс «Мій рідний край»
Святі нагородження переможців Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді «Мій рідний край-2012», котрий об’єднав учнівську...
Чигиринщина – мій рідний край iconСтарообрядництво Харківщини (з кінця xvii сторіччя до наших днів)...
П. В. Єремєєв // Мій рідний край – Запоріжжя: Матеріали відкритої обласної краєзнавчої конференції учнівської молоді (м. Запоріжжя,...
Чигиринщина – мій рідний край iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­- 2013...
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році за темою: «Полтавщина...
Чигиринщина – мій рідний край icon"Літні розваги". Спосіб умовного позначення речень. Робота з дитячою...
Здрастуй, школо! Ознайомлення з "Букварем". Бесіда "Україна — рідний край". Вірш "Рідний край"
Чигиринщина – мій рідний край iconВиховна година Черкащина – мій рідний край Оформлення дошки: зображення...
У самому центрі України, на берегах Дніпра, що поділяє навпіл наш край, розкинулися зелені луки, безкраї поля, сади І ліси Черкаської...
Чигиринщина – мій рідний край iconМіністерство освіти І науки України
Розповідь про цікаву історію І розквіту селища я почну з першої зупинки нашого маршруту «Мій рідний край – моє село»
Чигиринщина – мій рідний край iconВиховна година «Батьківщина – рідний край» Мета
Мета. Формувати уявлення дітей про нашу Батьківщину, про рідний край – Черкащину. З'ясувати історико-етнографічну назву свого краю....
Чигиринщина – мій рідний край iconКонкурс учнівської творчості «Мій рідний край моя історія жива»
У ньому я народилася І живу, тут я познайомилася зі своїми друзями, пішла у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає...
Чигиринщина – мій рідний край iconМій рідний край моя Земля…
Ведучий 80… Так, всього 80 років відмічаємо цього року рідній Донеччині! Скільки видатних особистостей народилося на цій землі! Скільки...
Чигиринщина – мій рідний край iconНаказ 20
Чернівецьким обласним центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді проведено обласні етапи Чемпіонату України з туристських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка