Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії




Скачати 100.04 Kb.
НазваВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії
Дата конвертації08.03.2013
Розмір100.04 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Історія > Документы

Валентин Стецюк

Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі і Азії

Визначення ареалів формування
протоалбанської та "мертвих" індоєвропейських мов


Мовні контакти між індоєвропейцями, тюрками та фінно-уграми підтверджують слушність розташування областей їх розселень в Східній Європі. Тепер спробуємо локалізувати ареали поселень тих індоєвропейських етнічних спільнот, з мов яких не вистачило матеріалу для включення їх в загальну схему спорідненості. Почнемо з тохарської мови. Багато дослідників вважали, що давній ареал поселень тохарців мав би знаходитися десь недалеко від поселень греків, балтів, германців. В цьому дусі висловлювався, наприклад, Ганс Краузе :

"^ В усякому разі ясно, що предки центральноазійських тохарів мали мовні зв’язки як із індоєвропейськими племенами південної групи, так і з балтійськими племенами" (Краузе В., 1959, 157).

Приблизно так само вважають Гамкрелідзе та Іванов:

"При аналізі лексичних ізоглоскидаються у вічі тісні взаємозвязки тохарського ареалу з арійсько-грецько-вірменським та балто-словяно-германським ареалами і відсутність лексичних звязків тохарського ареалу з італо-кельтським" (Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В., 1984, 424).

Але більш точно, хоча і не зовсім, визначав ареал тохарців Порціг:

"До цієї ж групи (германо-балто-слов’янської – В.С.) прилягає тохарська. Характерно, що спільні ознаки об’єднують тохарську мову з балтійською і слов’янською і одночасно частина цих явищ зв’язує всі три мови із заходом, а інша частина – зі сходом. Крім того, особливі зв’язки тохарська мова має з германською і одночасно з грецькою – зв’язки, до котрих слов’янська і балтійська не мають відношення… Тим самим визначаються відносні і абсолютні координати місця походження тохарської мови : воно розташоване поблизу слов’янського простору, в області річок, які впадають в Балтійське море" (Порциг В., 1964, 315-316).

Висновок про ареал тохарців "в області річок, які впадають в Балтійське море" робиться на основі відомого серед мовознавців "аргументу лосося", риби, яка ходить на нерест в річки Балтійського басейну. В тохарській мові є слово споріднене із германськими, балтійськими і слов’янськими словами, котрі означають лосося, в той час як в інших індоєвропейських мовах такого слова нема. На географічній карті серед ареалів, розташованих біля річок балтійського басейну, є один "порожній" ареал між Дніпром і Березиною, котрий відповідає всім вимогам. На користь розміщення прабатьківщини тохарців саме тут говорять і підрахунки кількості спільних слів з іншими індоєвропейськими мовами. В тохарських мовах (А і В) найбільше спільних слів з грецькою мовою – 146, далі йдуть германська – 145 слів, балтійська – 121 слово та індійська – 118 слів, у решти індоєвропейських мов ця кількість суттєво менша, наприклад в слов’янській – 87 слів, але, як ми можемо побачити, слов’яни і не були сусідами тохарців. Сусіди ж – балтійці, індійці і греки справді мають найбільше спільних слів з тохарцями. Правда, у германській мові теж багато спільних слів з тохарською, їх би мало бути дещо менше. Пояснення цьому фактові в тому, що більшість етимологічних словників складали німецькі вчені і, зрозуміло, давали більше прикладів із германських мов. При великих числах такі похибки не дуже помітні, а в даному випадку при зрозумілому намаганні знайти якнайбільше відповідників тохарським словам похибка має помітне значення. Але є ще інші свідчення на користь того, що тохарці займали саме цей ареал, і ми з ними познайомимось пізніше.

Перейдемо до албанської мови. Серед спеціалістів нема одностайності в думках щодо її походження. Багато науковців вважають, як зазначала Десницька, що албанська мова є безпосереднім продовженням фракійської або іллірійської мов і сама підтримувала іллірійську гіпотезу (Десницкая А.В., 1966, 4)., однак не вважала, що ця проблема може бути колись вирішена лінгвістами (Desnickaja A.V. 1984., 727). Фонетичні відповідності між окремими іллірійськими лексемами і словами сучасної албанської мови «мають (через бідність матеріалу) або занадто загальний характер.., або взагалі навряд чи можуть бути однозначно визначені» (Жугра А.В., Сытов А.П., 1990, 68).

Порциг вважав албанську мову самостійною на рівні решти індоєвропейських мов, включаючи іллірійську і фракійську (Порциг В., 1964, 223). Причиною розбіжностей думок є надзвичайно бідний і випадковий збережений лексичний матеріал з іллірійської та фракійської мов, а також велика кількість запозичень в албанській мові з грецької, латинської, слов’янських та інших мов. Траутман подає такі дані Г.Мейера щодо складу албанської мови : на 5110 албанських слів є 1420 слів романського походження, слов’янського – 540, турецького – 1180, 840 – з новогрецької мови, 400 – спадщина індоєвропейської і 730 – невідомого походження (Trautman Reinhold, 1948). Така строката лексика перешкоджає встановленню родинних зв’язків албанської мови. Для їх встановлення знову звернемося до наших лексико-статистичних даних. Найбільша кількість спільних слів у албанській мові з грецькою (без урахування спільноіндоєвропейського лексичного фонду) – 167, далі йдуть германська – 152 спільних слова з албанською, балтійська – 146, італьська – 131, іранська – 128, індійська – 111, вірменська – 76 і т.д. В цих даних відбився складний шлях розвитку албанської мови, і на їх основі неможливо локалізувати первинний ареал її формування, бо нема на цілій індоєвропейській території такого ареалу, положення якого можна було би визначити з урахуванням всіх зв’язків албанської мови з іншими. Наприклад, якби цей ареал знаходився поблизу ареалів грецької та італьських мов, то тоді б в албанській мові мало би бути значно більше спільних слів з вірменською, але так не є. Тим не менше, приведені дані використати можна. І ми будемо звертатися до них ще неодноразово. В першу чергу звернемо увагу той факт, що албанська мова має значно більше спільних слів з іранською мовою, ніж з індійською. Це означає, що ареал формування албанської мови лежав ближче до ареалу іранської, ніж до ареалу індійської мови. В такому випадку він не міг бути розташований на захід і південний захід від ареалу індійської мови, а тільки на схід або південь від ареалу іранської мови. На схід від цього ареалу територія вже зайнята західною гілкою фінських народів – вепсами і мордвою. А на південь від іранців знаходиться поки що "порожній" ареал між Десною і Сеймом (див. Малюнок 10). Якщо би це був ареал формування албанської мови, то в такому випадку вона би мусила мати певну кількість спільних слів з мордовською мовою, носії якої були б найближчими сусідами давніх албанців. Навіть поверховий порівняльний аналіз лексичного матеріалу албанської і мордовської мов, дійсно, зразу дав результати. Ось деякі приклади сепаратних албансько-мордовських зв’язків :

  • алб. enё "посудина" – морд. эня "ківш";

  • алб. kapёrdij "ковтати" – морд. копордамс "ковтнути";

  • алб. kofšё "стегно" – морд. качо "стегно";

  • алб. keqe "зло" – морд. кяж "зло";

  • алб. rroj "жити" – морд. эрямс "жити".

Інколи для деяких албансько-мордовських відповідностей є паралелі в інших сусідніх мовах:

  • алб. tani "нині" – мок. тяни "тепер" (мар. тений "нині", ест. täna "т.с.");

  • алб. dobёt "тихий" – морд. топафкс "ситість" (мар. тып "тихо");

  • алб. turi "писок" – мок. трва, ерз. турва "губа" (мар. türvö "губа");

  • алб. verё "вино" – мок. вер ерз. вяр "кров" (вепс. ver’i «кров» та ін.);

  • алб. bretkosё "жаба" – мок. ватракш "жаба" (є ще гр. βατραχοσ "жаба");

  • алб. pishё " сосна" – мок. пичи, ерз пиче "т.с." (слова цього кореня є в інших фінно-угорських та індоєвропейських мовах, але, здебільшого мають значення "живиця", наприклад, лат. picis, гр. πισσα, а лат. picea "сосна" фонетично стоїть дещо далі);

  • алб. zhavor "гравій" – мок. шувар (це слово в дещо відмінних формах пізніше поширилося також в балтійських мовах, а далі – в слов’янських).

Буває також так, що із слів спільного індоєвропейсько-фінно-угорського фонду албанське і мордовське слова найбільш подібні фонетично :

  • алб. fishkёlime "свистіти" – мок. вяшкомс "т.с.";

  • алб. trondis "трясти", мок. трнятомс "тремтіти".

Є також паралели до албанських слів в інших фінно-угорських мовах: алб. vёlla „брат” – вепс. vel’l’ „брат”.

Наведених прикладів досить, щоб визнати реальними давні албансько – західнофінські зв’язки, отже припускати з великою імовірністю, що ареал формування албанської мови знаходився саме між Десною і Сеймом. Але в такому випадку як же пояснити той факт, що албанська мова все-таки має найбільше спільних слів з грецькою, германською і балтійською мовами? Як ми побачимо далі, це результат пізніших запозичень після першого етапу переселень індоєвропейських племен.

Для локалізації ареалу формування іллірійської мови лексичних даних дуже мало, але з урахуванням інших мовних фактів Порціг знаходить підстави стверджувати, що принаймні з ранньої історичної доби кельтська і іллірійська мовні області мали сусідувати між собою (Порциг В., 1964, 159). Одночасно він стверджував, що "особливих зв’язків між іллірійською та грецькою мовами напрочуд мало, хоча обидві ці мови, принаймні з часів міграції іллірійців, постійно сусідували одна з одною" (Там же, 224). Припускаючи, що ареал іллірійської мови мав би бути розташований недалеко від ареалу кельтської мови і далі від ареалу грецької, можна пошукати якихось додаткових фактів на користь розташування ареалу формування іллірійської мови десь на заході індоєвропейської області. Такими фактами можуть бути дані топоніміки. Скажімо, в ареалі формування пракельтської мови є числені сліди кельтської топоніміки, і вони достатньо старі для того, щоби бути з часів пізнішого руху кельтів на схід (Менгес К.Г., 1979, 31). Іллірійську топоніміку вивчали, зокрема, Трубачов і Телегін. Зауваживши взагалі наявність відносної близькості давньої кельтської та іллірійської ономастики, Трубачов пише : "гідроніми із західнобалканськими зв’язками в своїй більшості зосереджені на вузькому просторі Дністра і спорадично відходять звідси далі на північ, в басейн Горині і північний схід в басейн Тетерева" (Трубачев О.Н., 1968, 279). Він же дає приклади ілліризмів: Белз, Самбір, Дукля, але вони знаходяться поза межами іллірійського ареалу, хоча і дость недалеко від нього. У самому ж іллірійському ареалі найбільш переконливим свідоцтвом коректності його локалізації є назва озера Світязь від іллір. Σωετυασ «білий» (Яцко М.П., 1998, 314). Телегін підтверджує ці дані і уточнює, що іллірійські (кельто-іллірийські) гідроніми на Україні утворюють три згуртування – "київське", "житомирське" і "верхньодністровське", але якщо перші два охоплюють всього десять назв, то останнє – біля 30. (Телегин Д.Я., 1990-1). Таким чином, є підстави вважати, що в якийсь час іллірійці заселяли басейн верхнього Дністра і територію на північ від нього. Більш-менш точно географічно окресленим ареалом в цьому районі є територія між Случчю, Бугом і Прип’яттю. Менша кількість гідронімів в цьому ареалі у порівнянні з районом басейну верхнього Дністра може говорити про те, що власні назви річкам люди почали давати лише на певному етапі свого культурного розвитку, або після того, як в процесі своїх мандрів переконалися, що річок на світі є багато, а до того часу найближча до них річка могла бути просто "річкою" без додаткової ідентифікації. Свого часу прабатьківщину іллірійців визначав і Ян Чекановскі:

"За першу прабатьківщину іллірійців належить вважати Моравію, західню Словаччину, Сілезію і прилеглі краї. На тих теренах знаходяться численні географічні назви, котрі можна пов’язати з назвами наявними на просторах, зайнятих пізніше іллірійцями і венетами. Це такі назви як Одра, Сава, Драва, Морава, Опава" (Czekanowski Jan, 1957, 99).

Очевидно, це була не перша прабатьківщина іллірійців, а одна з їх проміжних зупинок в русі на Балкани. До того вони, певно, довший час заселяли верхів’я Дністра, про що і говорить наявна тут багата іллірійська топоніміка.

Десь у сусідстві з грецьким і вірменським ареалом мав би бути ареал первісного формування фрігійської мови, бо про її близькість одночасно до грецької і вірменської є достатньо свідчень. Так, наприклад, вважають Гамкрелідзе і Іванов : "Фрігійська мова… виявляє структурні риси, які зближують її з діалектами греко-вірменського ареалу" (Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В., 1984, 910). За свідченням Капанцяна грецькі письменники (Геродот, Евдокс та ін.) впевнено говорять про спорідненість за походженням і за мовою фрігійців та вірменів як фрігійських виселенців. Фрігізм вірмен підтримується ще й тим, що вірмени у війську Ксеркса стояли під одним з фрігійцями прапором, вбрані і озброєні були подібно їм (Капанцян Гр., 1956, 164). Сам Капанцян відповідно до своїх поглядів заперечує близьку спорідненість вірменської і фрігійської мов, але самі факти, яким він намагається дати інше пояснення, дають підстави говорити, що вірменів слід пов’язувати з народом мушків, близьким до фрігійців. Є підстави вважати, що цар мушків Міта і цар фрігійців Мідас – це одна й та сама особа. Назва мушків збереглася дотепер в етнонімі „месхи”, яким колись грузини називали вірменів (тепер вони називають їх подібним словом „сомехи”, де со- – префікс). Про можливість генетичної близькості фрігійської мови до давньогрецької або вірменської говорить Моїсеєва (Моисеева Т.А., 1986, 13). Одночасно ареал формування фрігійської мови мав би бути недалеко від фракійського, бо ці дві мови згідно схемам Гірта і Лера-Сплавінського теж близько споріднені. За цих умов для місця формування фрігійської мови найбільше підходить ареал між Десною та Іпуттю, на південь від ареалу індійської мови. В цьому випадку для фракійської мови підходив би ареал між Десною і Сеймом, але ми вже розмістили там протоалбанців. Пізніше ми спробуємо довести, що протоалбанців слід ототожнювати з фракійцями. Якщо таке розміщення відповідає дійсності, тоді б фрігійська мова мала би мати також близькі стосунки і з індійською мовою, щоправда перевірити це заважає бідність наявного лексичного матеріалу фрігійської.

Кількість спільних слів хеттської мови з іншими індоєвропейськими мовами говорить про те, що її ареал формування мав би находитися між ареалами грецької, вірменської та італьської мов. Найбільше відповідників для хеттської мови було знайдено у вірменській мові – 78. Значна частина з них була внесена до таблиць згідно даних Капанцяна (Капанцян Гр., 1956), котрий дає дуже багато вірменсько-хеттських паралелей, відсутніх в етимологічному словнику Покорни. Близькою до прахеттської мови є також грецька – 80 спільних слів та італьські – 58 спільних слів. 58 спільних слів з хеттською має також германська мова, але, тут діяла та сама причина, що і у випадку з тохарською мовою. При таких родинних відносинах ареал формування хеттської мови мав би лежати в трикутнику між Дніпром, Тетеревом і Россю, отже в зоні поширення трипільської культури.

Визначивши ареали формування "мертвих" індоєвропейських мов і предка сучасної албанської мови, ми можемо тепер скласти повну карту території розселення індоєвропейців. (див. малюнокн 31)


Мал. 31. Спільна територія розселення індоєвропейців у басейні Дніпра.

© Валентин Стецюк.

Схожі:

Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Срср авторові було відмовлено. В наступні роки дослідження були продовжені І їх результатом стала публікація роботи "Дослідження...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фракійської мови збереглося мало даних, І ще менше відомо про її діалекти. Так само мало ми знаємо І про мову скифів. Отже, для...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Волги І кавказу до нижнього Дунаю. Українські фахівці поділяють катакомбну історичну спільноту на наступні культури
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Брюсов А. Я. 1952, 10. Дослідивши життя північно-американських індіанців, Л. Морган описує процес їх розселення так
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Лише при аналізі топонімів за допомогою чуваської мови були потрібні певні уяви про її фонетику
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Однак досить багато даних була взято з етимологічного словника мови комі (А. Лыткин В. И., Гуляев Е. С., 1970)
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Неможливість вирішення цих проблем була доведена Гаррі Гойером (Хойер Гарри, 1960) та В. А. Звегінцевим, котрий писав
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу...
Валентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі І Азії iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
України. Дані ж для інших мов взагалі поки недоступні, але все-таки в процесі проведених досліджень деякі паралелі в тюркських та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка