Г. Б. Бондаренко За темою "Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас




Скачати 417.76 Kb.
НазваГ. Б. Бондаренко За темою "Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас
Сторінка2/3
Дата конвертації28.02.2013
Розмір417.76 Kb.
ТипАнкета
uchni.com.ua > Історія > Анкета
1   2   3

  • Купала в цьому селі не святкують.

  • Раніше на Благовіщення нічого не садили, а зараз садять, що хто як хоче.

  • На свят-вечір несуть вечерю нанашку (хрещеному батьку). На другий святвечір носять за “поману” (пом’янути рідних.)

  • На Андрія бавились дівчата : вони йшли до колодязя, набирали в рот води і йшли додому замішувати на цій воді калачик, і в купі також (вода з рота) – робили спільний корж, робили всередині дірку, підвішували до стонижка і підскакували – хто перший вкусить, той й заміж вийде. А калачики балабушки складали на лавку в одній хаті, відкривали двері, запускали собаку, і яку балабушку собака з’їсть, то та дівчина, чия балабушка, теж вийде заміж. Але бувало, що пес то одну вкусе, то іншу. Також кидали черевик через хату – в яку сторону носком – в ту видаватись буде.

  • Щоб не отруїтися від укусу змії знає примовку :

“Гануся, Гануся, щоб ти ся розсіяла.

Ім’я людини, тварини.

Тут тобі не жити, у її тілі не ходити

А в морі, у піскові там тобі жити.”

В воду кидають білі монети і тією водою кроплять, обмивають укуси.

Р.Р. Весілля раніше справляли окремо молодий з своїми родичами і друзями, а окремо у себе молода. Молода повинна приготувати для молодого : взуття, вишиту сорочку, вінок із стрічками для молодого. Молодий для молодої готував всю одежу.

12. Записано в с.Мошанець Кельменецького району Чернівецької області. Записано зі слів Колесник Євгенії Григорівни, уроженки цього села з 1926 р. народження. Опитування провела Алексеєва О.М..

24.07.95

1. Казали на Купала на сході сонце неначе купається, пірнає за хмарку.

2. Веселюшка. Вона воду п'є – буде дощ. Бачили і по 2 райдуги.

3. Про місяць знають, що на молодий місяць,як є бородавки, треба дивитися не зводячи очей і брати те, що під руками-землю, воду чи каміння і обтерти ними ті місця де бородавки. Самі таке не раз робили- достатньо 1 разу і на 3-й день бородавок вже не було.

Городину в них садять за принципом: середа (вона) – садять капусту (вона); часник (він) – садять в четвер, понеділок (він). Якщо чорна хмара в долині і туди заходить сонце, то буде дощ.

4. Ні.

5. Святять воду на Йордана – йдуть до кирниці. Там свячену воду попили, закрили, несуть додому і дають пити тому що слабе, купають малих, кроплять тварин, молодих – наливають в тарілочку і кроплять, покійників, труну, могилу, новий будинок.

На Зелені свята чистять кирницю, а потім запрошують батюшку святити.

6. Щоб викликати дощ, правлять службу в церкві, обливають водою один одного – наче балуються. Або йде батюшка з корогвами по полю нп готарь- межу між селами-з ними хор іде, там службу правлять, просять дощу, до людей не заходять. Є ще один спосіб : роблять ляльки і вбирають їх в квітки і топлять в Дністрі, наче вони потопленник, і пускають.

7. Казали, що була русалка – дівчина біла, коси білі , вона біла- з води вийшла і у воду зайшла, але сама не бачила русалку.

8. і 9. – Ні.

10. Про ікони на воді не відомо, а волосся, казали, треба в піч викидати, щоб голова не боліла.

11. Дерева можна рубати неплодородні. Дерево йде на вогонь – так Господь велів. Як дерево не родить, його теж можна зрубати. Хазяїн міг рубати і корчувати свій сад.

12. Сосну не можна садити на подвірї – буде похорон, слабість. В селі одна жінка посадила сосну біля хати – її паралізувало. Є ще така прикмета: якщо дерево невчасно незвичайно зацвіло, то на мерця – так було в сусідів. Там, де бузина росте , можна кирницю копати – вода буде.

13. Лікарські рослини збирають, коли вони достигнуть зрілості.

14. Святять красиві квіти для церкви.

15. і 16. – Ні.

17. Коли вперше почуєш зозулю і в тебе є при собі гроші, то вони будуть цілий рік. Колись дядя хотів хату перекрити (вона була під соломою), та люди йому казали, що чорногуз запалить хату.

18. і 19. –

21. Будівництво водосховища для людей і природи було недобре – раніше була чиста вода, а зараз мутна.

Р. Коли вибирають місце під хату, то на ніч в яму, викопану під фундамент, сиплять жито – як ранком воно буде розкидане, то вибране місце погане для будівництва.

13. Записано в с.Цвіклівці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Записано зі слів Сторожук Наталії Степанівни, уроженка цього району, має 92 роки. У даному населеному пункті проживає з народження. Опитування провела Подоляк М.М.

26.07.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".



  1. Райдуга воду п’є з Дністра.

  2. Не можна садити на городі, коли місяць настає і коли місяць повний. Мурашки вилазять, кури “шолопаються”, немає роси – на дощ. Ріжки у місяця догори – буде гарна погода, донизу – буде дощ.



  3. На Йордан, на Стрітення. Стрітенська вода дуже помічна при хворобах. Колисвятили воду на Йордана, то на річці вирубали в льоді хрест... Коли корова родила, не може родити – дають свяченої води.

  4. Збиралися разом 9 вдів і по 3 рази ляли на могилу потопленика воду. Відправи у церкві. На третій день Пасхи, коли бавляться Гаївки, обливаються водою, щоб був дощ.



  5. Не можна купатися після Іллі, бо вода притягує. Не можна прати у хаті, де померла людина до 40 днів; після Йордану два тижні, бо вода свячена.

  6. На Андрія дівчата печуть коржі, носячи воду з криниці в роті. Хлопці намагаються їх розсмішити, щоб вода виллялася. Коржі чіпляють до стелі і впускають до хати собаку. Чий корж швидше визьме собака – та дівчина першою вийде заміж.

  7. Ні, бо з Дністра п’ють воду. Старі ікони палили і пускали за водою.



  8. Не можна садити сосну – на хворобу.

  9. Будь-коли.

  10. На Трійцю, Маковея. На Йордан роблять букет – трійця (чебрець, васильок, калина та ін.), в який ставлять свічку та хрест. Коли йдуть з церкві, бажано, щоб свічка світилася. У хаті тією свічкою малюють хрест на стелі.





  11. Добре мати гроші в кишені, як зозуля кує.

  12. Гніздо ластів’яче зруйнувати – на хворобу худобі.

  13. Ні.

Р. Як корова народжує телятко, коли лізуть курятка – не можна нічого давати від хати. На повний місяць корову обсипають маком (свяченим на Маковея).

14. Записано в с.Цвіклівці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Записано зі слів Кушнір Раїси Климівни уроженка цього села, має 66 років. Учитель математики. Опитування провела Подоляк М.М.

26.07.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".

1. На Пасху чаклунки купаються у сонці.

2. Веселиця воду п’є. Після дощу.

3. Коли місяць змінюється від молодого до півповного – садиться все те, що дає врожай над землею; від півповного до повного – під землею. Коли настає місяць, добре, щоб дощ обмив його, тоді цілий місяць буде дощовим.

4. –

5. На Йордан (вирубали хрест у Дністрі), на Стрітення (у колдязі) – при хворобах, коли врекли, від напасті на обійстя; свячений мак – від відьми, коли околисилися первістки, щоб відьма не забрала молоко – нехай спочатку визбирає мак; свячена сіль – щоб кроти не рили.

6. Обмиваються; ллють воду на могили потоплеників; роблять відправи у церкві, кроплять поля, освячують криниці.

7. –

8. Після Іллі не можна купатися; після Йордану два тижні не можна прати.

9. На Андрія :

  • у посудину з водою покласти планочку-місток. У сіє повинен прийти суджений і перевести дівчину через місток;

  • пекли коржі з води, яку дівчата приносили в роті;

На Купала : кидали вінки у воду, в яку сторону вінок – звідти суджений.

10. Ні, бо з Дністра воду п’ють.

11. –

12. Сосна чи ялина – хвороба, погано, коли коло хати сухе дерево.

13. –

14. На Спаса, Маковея – польові, ті що ростуть біля хати.

15. –

16. –

17. Вперше побачиш зозулю – добре мати із собою гроші, тоді цілий рік матимеш їх. Коли побачиш парну кількість лелек – цього року одружишся. Придетіли ластівки – тепло прийшло, відлетіли – холод.

18. Так.

15. Записано в с.Цвіклівці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Записано зі слів Ткачук Марії Леонтіївни уроженка цього села, має 67 років. Опитування провела Алексеєва О.М.

26.07.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".

1. На Пасху на небі видно різнокольорові галунки.

2. Як насухо радуга є – то через три дні буде дощ. Кажуть, що вона воду п’є.

3. На новий місяць на городі нічого не можна садити, бо буде зелене, молоде’

4. -

5. Воду святять на Йордана, Різдво, Пасху, Маковея, Спаса. Раніше, ще в 1937 році, воду святили на ріці. Після посвяти пили води трошки і йшли додому. Користувалися нею, коли пристріт з очей (брискають 3 рази водою – мама обходить і кропить), кропили дітей, худобу. Святять і криниці, і воду в них.

6. –

7. Колись люди ходили на Хотин, і казали, що бачили русалку, яка їхала над водою і співала.

8. Не можна купатися після Іллі. 2 тижні не можна прати шмаття після Йордана.

9. –

10. Один раз видовила образ з води, потім їм користувалися. Волосся спалюють, бо вітер розвіє – голова болітиме.

11. – 12. Кажуть, що хазяїну не можна корчувати дерев на подвір’ї і тримати сухого на подвір’ї.

Сосну і ялину не можна садити – бо як є дівчина, то не віддасться, або хоч і віддасться, то потім розійдеться. Не садять також на подвір’ї бузину, якщо треба її рубути, то зранку.

13. і 14. Користуються травами, святять їх : барвінок на Пасху, на Маковея – маківки, восильок, чорнобривці, ромашку.

15. –

16. –

17. Зозуля закукає, то треба, щоб були гроші при собі.

16. Записано в с.Устя Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Записано зі слів Кав’єцької Валентини Іванівни, уроженка цього села, має 56 років, Продан Любові Афанасіївни, має 65, в с.Устя проживає з 1977 року. Опитування провела Алексеєва О.М.

26.07.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".

1. На Вознесення зранку на небі галунки. Дід казав : “Дивіться-дивіться, як галунки відходяь, Паска закінчилась”. Галунки – кругленькі, як яйця, різнокольорові.

2. Як є веселка, то через три дні буде дощ “веселиця”. Кажуть, веселиця воду п’є – дощу не буде.

3. Про місяць. На однім Місяці – три Місяці. На місяць новий виводять бородавки. Якщо новий місяць, то в той час не можна бути на городі.

4. –

5. Воду святять на Йордана, Стрітення, на Спаса. Того дня на Йордана вода свячена всюди. Як святять на ріці, то роблять хрест з льоду. Іноді батюшка ходив по хатах. Він вмочає хрест у воду, читає службу, а потім набирає цю воду і в неї свого віничка і кропить людську воду. Свячену воду використовують на похорон, коли корова чи людина заслабла, як уроки чіпляються. На Стрітення вода найважніша – більше всього людям помагає. Вона теж скрізь свячена, набирати можна будь-де, краще до схід сонця і краще там, де води стрічаються (річка, потічок).

6. Як дощу немає, як є деревляні хрести, то треба його витягти і покласти на воду в ріці, маїну теж збирати і кидати в річку.

7. Про русалку. Як фронт відходив, то москалі розказували, що бачили русалок, почули спів на морі солдати і попливли назустріч, то русалки казали, що вони співають пісні, а люди їх поширюють. А в Дністрі не бачила.

8. Не можна прати по святах, купатися не можна на Іллі.

9. –

10. Волосся спалювали. Ікони лучче на річку кидати, нехай пливуть.

11. –

12. Не можа садити неродючі дерева. Сосни не можна, бо всі повмирають, або вийде вся сім’я з хати. Бузину рубати можна до схід сонця, в полудну не чіпати. Якась жінка ламала пізно бузину, її кинуло на землю.

13 – 14. На Маковея святять лікарські рослини. Ними лікуються, підкурюють корову, святять каштани.

15. –

16. –

17. Перед Великоднем за дві неділі зозуля починає кувати. Ячмінь паліє – вже зозуля кувати не буде. Якась пташка кричить – через одну-дві години буде холодно.

18. Гнізда не можна рушити, бо ластівки принесуть вогонь. Бур’ян не рвіть – вітер звіється, буря буде.

19. –

20. –

21. [Будівництвом] ГЕС людей сколотили, бо ця вода нічого не дала. Лід тереп не йде, і все залишається в мулі.

17. Записано в с.Велика Слобода Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл. Записано зі слів Ількової Марії Володимирівни, має 55 років, уродженки цього села. Опитування провела Алексеєва О.М.

28.07.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".

1. Кажуть, на самому Сонці галунки різнокольорові видно на Купала тільки на сході.

2. Радуга буває перед тим, як має йти дощ або йде. Як радугу побачиш, то на третій день піде таки добрий дощ.

3. –

4. –

5. Воду святять на Йордана, Великдень, Маковея, Різдво (перший день), Стрітення. На Йордана святять на річці і кроплять тою водою людину, якщо умре, молодих, дають пити хворим. На Стрітення рано йдуть до Дністра – частіше хазяїн, і не говорить. Воду налили в банку і користуються. Коли голова болить – на урік, то віглями (оборотна сторона долоні) витирають лоба і кажуть : “Хто урік, той хай не взне”. Добре брати воду з трьох зустрічаючихся потічків.

6. Коли не будо дощу, ходили до Дністра процесією з батюшкою просити. Удовиці ходять чистити кирнички, джерельця в лісі, кидають туди дрібні гроші, молитви читають.

7. Не знає.

8. Не можна прати на свята, після йордана не можна прати на камені (коло Дністра), після Іллі – тягне у воду.

9. Немає.

10. Заборона кидати сміття в річку. Якщо в корови пологи, то дитяче місце кидають в річку і кажуть : “Щоб так прибувало молоко, як вода з Дністра”. Кидають шкарлупки на воду з яєць, з яких вилізли курчата – щоб були кури. Ікони ховають в домі, волосся спалюють.

11. Не можна садити ялини, дуба. Господар сам рубає дерева на подвір’ї. Бузини, кажуть, не можна рубати.

12. –

13 – 14. Трави збирають і святять на Спаса.

15. –

16. Як закує зозуля, то треба мати гроші – тоді цілий рік будеш з грошима.

17. Синички прилетіли – буде тепло, все можна садити.

18. Не можна рушити гніздо ластівки.

19. –

20. –

21. –

18. Записано в с.Ленківці Кельменецького р-ну Чернівецької обл. Записано зі слів Мотрюк Надії Василівни – уроженки цього села, має 77 років. Опитування провела Подоляк М.М.

1.08.95

За темою : "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини з природою".

1. –

2. Радуга воду п’є з Дністра. Радуга як людина – як молода, коли показується – весела, а як зникає – сумна.

3. –

4. –

5. На Йордан, Стрітення, Водонесіння. Кроплять хату, обійстя, город.

“Як ся водичка чиста, так нехай поміж нас буде чисто”.

6.

  • Намочити три когути у річці.

  • Відправа у церкві із засвіченими свічками, виходять на поле, освячують кринички.

  • Обливаються.

  • Обсипають маком корову від відьми : “коли визбирає мак, тодіможе брати молоко”.

7. –

8. Купатися не можна на Іллі і доки акація не розцвіте. Прати не можна після Йордана.

9. На Андрія : Щоб спекти буханець, носили воду писком. Тоді впускали пса, чий буханець першим візьме – та дівка перша заміж вийде.

10. Не можна – гріх.

11. –

12. Сосна впливає на чоловічездоров’я.

13. Будь-коли.

14. На Спаса. Різні. Посвяти бур’яни – не так родять.

15. –

16. –

17. Зозуля кує, а ти маєш гроші – будеш багатим. Побачив пару лелек – будеш у парі.

18. Так.

19. Ні.

19. Записано в с.Ленкiвцi Кельменецького р-ну Чернівецької обл. Записано зi слiв Сурдун Люби Iванiвни, уроженки цього села,має 85 рокiв. Опитування провела Омельченко Т.Ю.

1.08.95

За темою "Традицiйнi вiрування та уявлення людини про свiт, стосунки людини

з природою".

1. Давнi люди бачили. За її життя їй не довелось, як i нiкому з її оточення. Далi йде довiльна розповiдь. Прадiд Люби в часи панування турок мав 14 рокiв i пас в "турцiв" вiвцi. Про це їй розповiдав її дiд Стефан. В цьому селi жили багато турецьких сiмей. До мiсцевого населення турки вiдносилися дуже жорстоко – навiть могли у вагiтної жiнки розкраяти живiт. Мама її дiда Василя приймала турецьких дiтей , була повитухою. В селi в тi часи жив багатий турок по прiзвищу Варгатий. Мама дiда Василя служила в нього, тому її називали Варгатиха. В фортецi в Хотинi сидiли турки. Дiд Люби пас вiвцi i спав надворi. Аж чує б`є барабанщик, кличе всiх виходити надвiр – а те означало, що турцi здали ключi вiд фортецi. I вже пiсля цього турки почали виходити iз Ленкiвцiв. Пiд час турецького панування були турецькi хати i кирницi. Люди оповiдали, що там познаходили багато золота. Пiсля приходу радянської влади в селi почали бити хрести. I ось одного разу з`явився якийсь чоловiк i сказав її татовi, щоб той знов поставив свiй хрест для того, щоб всi iншi хрести в селi стояли крiпко. Тобто цей хрест – своєрiдний оберiг села Ленкiвцi. Стоїть зараз цей хрест не на кирницi, а просто на подвiр’ї. Сурдул Люба вмiє примовляти. До неї весь час iдуть люди i вона їм примовляє. Цю властивiсть вона перейняла вiд своєї мами,а та вiд своєї, а коренi цього йдуть вiд турцiв.

2. На подвiр`ї Люби є кирниця , з якої веселка 2 рази пила воду. Перший раз це бачила її сестра,яка була старша за Любу на 4 роки. А другий раз вони це бачили разом iз сестрою. Любi тодi було 8 рокiв, а сестрi 12 (приблизно). А було це так – тато з мамою були у полi. Почало хмаритись i гримiти. Тепер, каже Люба , так не гримить,як ранiше гримiло. Дощ падав такий великий,що вони боялися ходити пiд дощем, щоб не втопитись- така сильна була злива. Вода стояла дуже високо на рiвнотi. Потому дощ впав. На подвiр`ї був великий сад. Вони з сестрою дивилися у вiкно на вiдстанi вiд кирницi приблизно 12-15 метрiв. Вони побачили, як райдуга йшла в небо i заходила в кирницю. А сестра їй i каже – дивись, Люба, це вже другий раз райдуга в нас п`є воду. Будемо бачити, як вона буде виходити з кирницi. Але вони не встигли зрозумiти,як райдуга виходила iз кирницi, бо мигнуло,як свiт засвiтив, i райдуга випила всю воду iз кирницi. I з того часу в кирницi не стало води. Сказали треба закрити кирницю – закрили камiнням, щоб було рiвно. Потiм згодом розiбрали i ту хату, з якої дiти дивилися. Потiм прийшов син Люби i почав розповiдати, що коли вiн був малий, то приснився йому сон, що кирниця повна води. Вiн про те розповiв батьковi , тодi розiбрали камiння i побачили, що дiйсно в кирницi є вода. Люба Сурдул вважає, що ця вода – цiлюща, вона каже, що ця вода – свята. (Т.Ю.) Ми пили цю воду, вона дуже холодна i смачна). Люба до цiєї води вiдноситься дуже обережно – рештки води, що лишаються у вiдрi, виливає назад в кирницю. Як вона набирає кружкою з вiдерця води i дає вмитися та попити, то це становить священний ритуал. Як побачиш райдугу, то це означає, що дощу не буде 3 днi. Жiнка, яка приїздила до Люби Сурдул на примовляння, казала, що бачила о 8 годинi ранку на Великдень у 1994 роцi галунки кольоровi навколо себе.

3. Як настає молодий мiсяць, то не можна садити. У понедiлок не можна шмаття прати, в п’ятницю не можна прясти. Вона розповiла, що був випадок, коли одного разу веретено само по собi почало "брянкати" i як воно "брянкало".

На повний мiсяць можна робити все що завгодно.

Не можна нiчого робити на перемiнi мiсяця.

Попутно Люба оповiла, що в часи, коли в селi сидiли руськi москалi, серед них був денщик, який знав речi наперед i бачив по зiрницям. Бабка Люби спитала в нього скiльки вона має прожити – вiн їй сказав ,що 15 рокiв. А вона прожила 15 днiв i їй труну зробили, то означає, що вiн їй не сказав правди. А ще вiн годував свого вiйськового начальника горобцями – вiн їх ловив i варив. Син Люби розповiв, що в селi Гоморiя, а це село давнє, приїздили з Москви i робили розкопки. Познаходили перснi жiночi i збрую " пол кирнички". Розкопували кiстки, то були кiстки людей -великанiв. В селi Бабин знайшли вудила бронзовi, пiки бронзовi, глечик здоровецький.

5. Воду святять на Iллi,Стрiтенiє( перед Стрiтенням), на Трiфа ( Трифона, потiм тiєю водою кропили город вiд червiв). В селi Ленкiвцi є "фонтала" ( так вони називають колодязь). Зараз над ним збудована каплиця. Син Люби казав " Фонтала з богами". Ми ту фонталу" бачили. Сам колодязь, над яким збудована капличка, обкладений по круглому отвору камiнням на низ. В колодязi є вода. На стiнах каплицi є зображення двох святих.Важко зрозумiти що то за святi, мiсцевi жителi теж не знають. Вигляд в них дуже невеселий. Переважають фарби зеленi та синi(сучасна робота) .Каплиця ще не освячена, а"фонтала" зроблена ще при турках. Ранiше була деревляна. Стосовно води,якою святять галунку на Великдень, то син Люби (має 60 рокiв) казав, що як посвятиш галунку 1 раз, а потiм через рiк- другий раз, то якщо її з`їсти – то буде свiже.

6. Є такий звичай, що для того, щоб не було посухи, треба ще на Пасху збирати по 3 складовi частинки вiд того,що не з`їли. Потiм це закопують на готарь (межа мiж полями) i це робиться на четвер. Треба поставити свiчку,що паску свiтиш, береш свячену лозу, читаєш "Отче наш" i молитву "Вiрую". Велика хмара є- має бути вiтер.Махаєш на хмару свяченою водою. А якщо iде град, то кидаєш лопату,що в пiч сажаєш i коцюбу навхрест надворi. Iснували такi способи викликання дощу –
1   2   3

Схожі:

Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconЕкологiя та безпека життя людини
Живий органiзм – це основна складова екологiї суспiльства. Без гармонiї природи – людини – космосу – неможливий нормальний, здоровий...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconТема: показаний зв’язок, постійна взаємодія людини з природою
Сверхзадача: показати, що насправді міське життя, яке заполоняє своїх жителів не є справжнім, воно тільки відволікає людей від життя...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconУрок у початковій школі (1 клас)   Тема: Рослини. Різноманітність...
Ти уявлення дітей про рослини, різноманітність рослинного світу. Дати поняття про значення рослин у житті людини. Навчити охороняти...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconФілософські аспекти взаємовідносин людини І природи в умовах глобальної
Разом з тим потреба виходу з справжнього кризового стану викликає необхідність становлення особливої форми єдності людини І природи,...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconДружний колектив: який він?
«Школи дружби». Вони мають навчити своїх учнів товаришувати одне з одним І розповісти про способи, які б допомогли їм побудувати...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconПроблема порушення уявлень про сексуальні стосунки у жінок з розладами...
Ексуальні стосунки. Здійснено структурний аналіз цих уявлень, докладно описано їх складові та розглянуто наслідки їх неадекватних...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconСценарій заходу, присвяченого скорботній даті
З'ясувати, що учням відомо про Чорнобильську трагедію, про її наслідки для нашої країни та усього людства, а також для кожної конкретної...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconТема. Перська держава мета: ознайомити учнів з природою та населенням...
Мета: ознайомити учнів з природою та населенням Іранського нагір’я, історією утворення Перської держави, з’ясувати причини її розпаду,...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconТема. Довкілля Мета
Мета. Дати початкове уявлення про складові життєвого світу людини та про єдність людини з ним. Почати розвивати мислення дитини на...
Г. Б. Бондаренко За темою \"Етнiчна екологiя українцiв. Традицiйнi уявлення людини про свiт, стосунки з природою\" (анкета додається) проводився збiр матерiалiв в селах Чернiвецької, Тернопiльської та Хмельницької облас iconТема. Довкілля Мета
Мета. Дати початкове уявлення про складові життєвого світу людини та про єдність людини з ним. Почати розвивати мислення дитини на...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка