Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги




Скачати 75.39 Kb.
НазваПоняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги
Дата конвертації27.02.2013
Розмір75.39 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Журналістика > Документы
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації.
Вступні зауваги

Останнім часом на шпальтах газет, на екранах телевізорів та й у повсякденному житті ми дуже часто зустрічаємось із поняттями „комунікація”, „масова комунікація”.

Сполучення „масова комунікація” ми використовуємо у своєму спілкуванні доволі часто, але чи можемо із стовідсотковою впевненістю сказати, що воно означає?

Тож у даній роботі я хотіла б розглянути поняття масової комунікації та моделі масової комунікації.

Розглядати дану тему, на мою думку, необхідно поетапно, розбивши її на кілька підтем:

  1. Поняття масової комунікації

  2. Поняття моделі масової комунікації

  3. Аналіз однієї з моделей масової комунікації

  4. Спроба створення власної моделі масової комунікації.

І для початку я вважаю за необхідне розглянути поняття, які зустрічатимуться у данному есе:

Комунікація – від англ. Communication, з лат. – перебувати у зв’язку – встановлення єдності у спільноті за допомогою відповідних форм духовного єднання.

Маса – будь-яка велика кількість людей, різної за своєю структурою і такої, яка не становить соціальної організації.

Масова комунікація – процес поширення інформації за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення) на кількісно великі, розпорошені аудиторії.

Отож, розглянувши основні поняття, ми можемо перейти до основної роботи – аналізу поняття масової комунікації.

^ Поняття масової комунікації

Як вже говорилось, масова комунікація – процес поширення інформації за допомогою технічних засобів (преса, радіо, телебачення) на кількісно великі, розпорошені аудиторії.

Чи можемо ми ототожнювати поняття масової комунікації та масового спілкування?

Певною мірою, так, бо і перше, і друге включає таке важливе явище, як процес передачі, поширення інформації на кількісно великі групи.

Та все ж таки поняття масової комунікації набагато ширше.

Розглядаючи комунікацію як явище, ми можемо виділити такі складники комунікації: суб"єкт комунікації, предмет комунікації, комунікативні засоби, комунікативний процес тощо.

Комунікація є явище системне, структурне, соціальне, історичне, психологічне й т. д.

Загалом, якщо давати повне визначення поняттю комунікація, то можна використати наступне:

Комунікація (спілкування, рос. общение, англ. communication) - це зумовлений ситуацією й соціально-психологічними особливостями комунікаторів процес встановлення і підтримання контактів між членами певної соціальної групи чи суспільства в цілому на основі духовного, професійного або іншого єднання учасників комунікації, який відбувається у вигляді взаємопов"язаних інтелектуально-мислительних та емоційно-вольових актів, опосередкованих мовою й дискретних у часі й просторі,- тобто у вигляді актів мовлення, актів паралінгвістичного характеру й психофізіологічного впливу, актів сприймання та розуміння і т. п., що пов"язані з процесами збору фактів, їх зберігання, аналізу, переробки, оформлення, висловлення та при потребі поширення, сприймання і розуміння, відбуваються з використанням або без нього різних знакових систем, зображень, звуків (письмо, жести, міміка та ін.), засобів комунікації (газети, журнали, аудіовізуальні програми й т. п.), засобів зв"язку (телефон, телеграф, транспорт тощо) і результатом яких є конкретна інтелектуально-мислительна й емоційно-вольова поведінка співбесідника, конкретні результати його діяльності, прийняті ним рішення, що задовольняють членів певної соціальної групи або суспільства в цілому.

Масова комунікація як суспільно-культурна діяльність включає дії мовців (комунікантів), а також дії мас (комунікатів). Очевидним є те, що контакт між комунікаторами опосередкований засобами масової комунікації, які функціонують у системі масової комунікації для забезпечення впливу комунікантів на комунікатів.

Масова комунікація – це не лише спілкування з масами, це скоріш процес масифікації (чи демасифікації) людей, тобто створення чи руйнування мас.

Отож, ми підійшли до поняття маси. Розглянемо його трохи докладніше.

Маса – це не просто сукупність особистостей, це певний стан психологічної єдності людей, яка формується і певним чином поводить себе під впливом масового настрою, що виникає у результаті конфлікту між прагненнями і досягненнями людей.

Ознаки маси – аморфність, розмитість меж, тимчасовість меж, неоднорідність, рухливість тощо.

Маси бувають великі і малі, стійкі і нестійкі, згруповані і не згруповані, контактні і неконтактні, спонтанні і спеціально організовані, соціально однорідні і неоднорідні.

Отож, маса – це скерований кимось соціальний суб’єкт.

Розібравшись із поняттям маси, логічно розглянути вплив масової комунікації на маси.

Основна, стратегічна функція масової комунікації – формування масової психології, формування маси як суб’єкта соціальної дії.

Сила впливу масової комунікації надзвичайно велика. Так, людина може купити зовсім непотрібний їй товар – лише через дієву рекламу. Молодь змінює свій стиль, стає то готом, то емо, то прихильником хіп-хопу лише через те, що їй подобається, як виглядає ця соціальна група на сторінках INTERNET. Виборці обирають кандидата головним чином не за його особисті якості чи дійсно дієву передвиборчу програму, а завдяки вдалій політичній агітації.

І це „найневинніші” приклади. Можна згадати про ефект „25 кадру” (вже не „дитячі іграшки”), який також є варіантом масової комунікації.

Маніпуляцій ний плив є неконтрольований, пасивний, неусвідомлений, стихійний, прихований для адресата процес впливу на нього, який відбувається поза його волею та бажанням. Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гострим і нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демократизації суспільного життя. А комунікаційний вплив – це породження масової комунікації.

Що може протистояти середовищу масової комунікації?

Лише свободолюбива журналістика.

Вплив цей здійснюється головним чином через засоби масової комунікації. Це перш за все преса, радіо, телебачення, Інтернет, який останнім часом дуже бурхливо розвивається в Україні. Отже, як бачимо, працівники нашої галузі – журналісти, редактори, піарники, копірайтори, пропагандисти, агітатори – мають досить високий вплив у суспільстві. Саме через них поширюються ідеї. Як це вдбувається?

Ідеї можуть мати реальну дію на душу народу лише тоді, коли вони після дуже повільного вироблення спустилися із сфер думки в ту несвідому область відчуттів, де виробляються мотиви наших дій. Вони складають тоді деяким чином частину характеру і можуть впливати на поведінку. Коли ідеї піддалися цьому повільному виробленню, сила їх дуже значна, тому що розум перестає мати над ними владу.

Якщо зрозуміліше – коли з’являється ідея, вона кілька раз повторюється у багатьох ЗМІ, коли про неї починають говорити вона стає ідеєю народу, ідеєю суспільства.

Так сталося із „майданними ідеями”. Їх вигадали далеко не люди, що стояли там – не, над цим працювали спеціалісти, професійні парники. Від частого повторення люди повірили в ці ідеї, повірили в те, що вони через це і вийшли на площі, що це ті ідеї, про які вони думали весь час, що це їх власний „продукт”. Ідеї отримали право на життя. Щоправда, ненадовго, бо увага до них у ЗМІ швидко вичерпалася, з’явилися нові ідеї. У „майданних” люди швидко розчарувалися, тому вхопилися за інші.

Для того, щоб краще зрозуміти, як народжуються ідеї, варто докладніше розглянути природу комунікативного процесу та моделі масової комунікації.

^ Поняття моделі масової комунікації
Розглянувши загальні засади поняття масової комунікації, перейдемо до сутності, до природи цього явища. У зв’язку з цим розглянемо поняття моделі масової комунікації.

Природа комунікативного процесу цікавить багатьох учених. Наявність близько 200 визначень цього явища, про що ми говорили у минулій лекції, є яскравим свідченням того інтересу.

Якщо на найпростішому рівні уявляти комунікацію як систему з трьох елементів, так, як уявляли її здавна: мовець-твір-співрозмовник то можна виділити кілька способів репрезентації структури спілкування. Оскільки структурні зв"язки в системі комунікації можуть виконувати роль актів, процесів, дій, операцій, то мова йде, власне, про способи репрезентації комунікативного процесу.

У найпростішому вигляді ми можемо говорити про модель масової комунікації саме як про спосіб репрезентації комунікативного процесу.

Модель масової комунікації, як і будь-яка абстракція, є спрощенням, що схематично відтворює лише найбільш суттєві риси і внутрішні зв’язки реально діючого механізму. Необхідність спрощеного розуміння продиктована різними завданнями і в залежності від цього створюються різні моделі, які зберігають подібність з оригіналом лише у певному аспекті, ігноруючи вплив інших відношень і впливів.

Якщо брати в загальному вигляді, то можна виділити чотири головні моделі масової комунікації:

  • модель трансмісії

  • модель ритуалу

  • модель привернення уваги

  • модель рецепції.

На основі цих чотирьох головних „скелетів” укладено безліч більш малих моделей, що відтворюють конкретний приклад комунікативного процесу.
^ Аналіз однієї з моделей масової комунікації

Для аналізу обрано досить поширену модель комунікації – модель персвазійного акту (акт переконання), або модель Лассвела.

Загальна схема даної моделі виглядає так:



Зміст моделі полягає у тому, що комунікант чітко формулює комунікативну мету, знає, що він хоче від комуні ката, яких змін позицій чи поведінки.

Для даної моделі дуже важливим є вивчення „ринку” – тої цільової аудиторії, до якої в першу чергу стосується дане повідомлення. Необхідно вивчити не тільки ту соціальну групу, для якої певна інформація буде цікавою, але і те, як її краще подати, яким способом, в який час тощо.

Спробуємо навести приклад. Промо-акція: перед святом 8 березня в косметичному магазині з’являється нова косметика. Активна PR-компанія пропонує жінкам цю косметику із значними знижками. Це виявляється у формі афіш, буклетів і порад промоутерів, що встановлюють особистий контакт із кожною окремою жінкою.

Що ж у даному прикладі відповідає вимогам моделі Лассвела?

По-перше, відправник інформації – промоутери, молоді дівчата, які встановлюють із покупцями особистий контакт. Вони розповідають про якість і оригінальність свого продукту, який є найкращим серед усіх можливих варіантів. Інформація передається при особистому контакті, у живому спілкуванні з жінками. Дівчата-промоутери для себе обирають цільову аудиторію – вік жінок, для яких підійде даний продукт; поведінка, з якою вони рухаються по магазину – знають, за чим вони прийшли чи повільно обирають товар; на які фінанси може розраховувати та чи інша жінка (простежується за тим, біля яких прилавків вона зупиняється). Для себе дівчата аналізують ефект від роботи – рахують кількість вдалих і невдалих контактів.

Отож, як бачимо, передачу певної інформації дійсно можна звести до певної моделі.

Як вже зазначалось, на основі чотирьох основних моделей комунікації було створено безліч менш загальних. Автор роботи прагне запропонувати власну модель масової комунікації.

Схожі:

Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі масової комунікації факультету систем І засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconВступ
Вплив засобів масової комунікації на формування громадянського суспільства в Україні
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconПлан Поняття ділового спілкування як комунікації. 3асоби комунікації
Роз’яснити студентам поняття комунікацій та надати знання про її засоби. Вчити розрізняти особливості вербального І невербального...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconПитання до курсу «Правові основи масової комунікації»
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconГ. О. Балл Інститут психології ім. Г. С. Костюка апн україни, Київ
Опубліковано: Мова І культура (науковий щорічний журнал). – Вип. – Т. ІІ. Психологія мови І культури. Мова І засоби масової комунікації....
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги icon«Пропагандистська діяльність Наполеона І бонапарта» з навчальної...
Наполеон Бонапарт, Наполеон I (Napoleon Bonaparte, Buonaparte) народився 15 серпня 1769 р., у Аяччо. Походив з небагатої корсиканскої...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconРоль телевізійного насильства в формуванні агресивної поведінки підлітків
Але вже зараз роль засобів масової комунікації в формуванні ноосфери Землі важко переоцінити, як І їх роль в глобалізації свідомості...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconРеферат на тему:,,Роль змі у формуванні громадської думки під час виборчого процесу ”
Свідоме сприйняття, тлумачення та засвоєння інформації носить назву комунікації. У масових інформаційно-комунікативних процесах особливе...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги iconФакультет систем І засобів масової комунікації
Телебачення в незалежній Україні не виникло на пустому місці: воно мало більш ніж п'ятдесятирічну історію, багаті традиції та висококласні...
Поняття масової комунікації. Моделі масової комунікації. Вступні зауваги icon«Пропагандистська діяльність Й. В. Сталіна» з навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації»
Радянського союзу, Радянської держави, міжнародного комуністичного І робітничого руху. Життєвий шлях Сталіна до Великої Жовтневої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка