Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка




НазваПрограма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка
Сторінка1/7
Дата конвертації11.03.2013
Розмір1.16 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7




ПРОГРАМА З МУЗИКИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ТЯЖКИМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ (2 – 4 КЛАСИ)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з музики для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, що навчаються у 2-4 класах продовжує головну ідею початкової ланки сучасної освіти, яка була закладена у підготовчому – 1 класах даного типу шкіл, а саме поєднання в одну загальноосвітню систему чотирьох змістовних ліній (понятійно–лінгвістиної, музично–діяльнісної, інтеграційно–культурознавчої, корекційно–компенсаторної), виділених у змісті Державних стандартів для спеціальних загальноосвітніх закладів та основних концептуальних підходів освітньої галузі „Мистецтво” (предмету музика).

Виконання головної мети програми з музики (для 2-4 класів) загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення спрямоване на більш якісне засвоєння навчально–виховного матеріалу у поєднанні з корекційно–розвивальними і компенсаторно–реабілітаційними заходами, які допоможуть дітям і учителям музики, використовуючи багатофункціональний музичний матеріал, забезпечити відповідний як загальноосвітній так і культурологічний рівень.

Метою предмету музика у вищезазначених класах залишається формування елементарної музичної освіченості і культури особистості через доступні види музично–естетичної діяльності, але із значно збільшеною базою знань, навичок, умінь, які допоможуть дитині: у спілкуванні з музикою різних жанрів; формуванні позитивного ставлення до оточуючого світу та мистецтва взагалі; розширенні естетичного досвіду і сфери культурологічних інтересів, відповідно до вікових можливостей та естетичного попиту контингенту кожного класу; полегшать їх комунікацію з оточуючими та інтеграцію в сучасне дитяче і доросле суспільство.

Загально розвивальні музичні завдання передбачають виховання у дітей позитивного ставлення до музики, здатності до елементарного розуміння дитячих музичних творів різних композиторів і жанрів, розширення сфери культурологічних уподобань та активізації бажання приймати участь у різних видах музично–естетичної діяльності, демонструвати свої творчі здобутки в межах школи і вдома.

Діапазон і зміст корекційно–розвивальних завдань у 2-4 класах значно розширюється, оскільки вводиться музично–логоритмічний блок в який входять: „Вправи для розвитку мануальної моторики (моторики рук) та техніки інструментального виконавства”; „Ігри – забави для опанування навичок чіткого звуконаслідування”; “Дитячі пісні для корекції та опанування чіткої вимови звуків та звукосполучень”; “Вправи для розвитку дихальної системи (носового дихання та його затримки)”;Вправи на формування вокально–артикуляційних навичок (гімнастика для: щік, нижньої щелепи, дихального апарату, губ, язика, м’якого піднебіння”; “Дитячі пісні для корекції та опанування чіткої вимови звуків та звукосполучень” тощо. Метою цього блоку є корекція і дорозвиток мовленнєвих порушень та паралельно супутніх дефектів: стимуляцію мовно–дикційних навичок, нормалізацію дихального апарату, розвиток сенсорної сфери та чуттєвого досвіду, корекцію дрібної і загальної моторики, рухової сфери.

В програмі також зберігається блок музикотерапевтичних і арт–терапевтичних впливів для використання їх у стимулюючих і корекційно–розливальних цілях (необхідність, зміст і об’єм визначається вчителем при наявності певних рекомендацій лікарів, психотерапевтів). Обов’язковим є такий стимулюючий засіб як музикомалювання (тобто вільне або по темі музичного матеріалу малювання 15–20 хвилин).

Зміст навчального предмету у цій програмі викладений у спеціальній таблиці, яка забезпечує одночасно очікувані досягнення учнів і передбачає корекційно–розвиткову роботу.

Розподіл годин не дається в таблиці оскільки на уроці музики учитель має комплексно використовувати декілька видів музично–естетичної діяльності, види робіт та завдання з ними пов'язані. Години у програмі подаються тільки у темах і розподіляються умовно. Учитель сам може визначати кількість годин на певну тему, які пісні і їх кількість треба використовувати на уроці, в залежності від психофізичних можливостей даного складу дітей.

У 2-4 класах структура програми складається з таких розділів: 1. Розділ “Орієнтація в навчальному просторі” – цей розділ передбачає ознайомлення з технічними засобами, музичним інструментом, робочим місцем учня, що знаходиться у кабінеті, орієнтацією у навчальному просторі. Підрозділ “Рецептивне (пасивне) сприймання музики”, розвиває у дітей готовність до спілкування з музикою через різні види музично–естетичної діяльності починаючи з оздоровчого пасивного виду слухання музики.

2. Розділ “Слухання–сприймання музики” знайомить з кращими зразками дитячої вітчизняної народної і сучасної музики, а також із зарубіжною дитячої літератури, сприяє вихованню культури слухача. Для заохочення і розвитку інтересу до дитячої музики в програмі використовуються популярні дитячі пісні з мультфільмів та телефільмів.

До програми вводиться новий 3. Розділ „Основи музичної грамоти”, який знайомить учнів з елементарними поняттями, пов’язаними з теорією музики, тривалостями звуків та їх графічним записом, ритмічними структурами, музичними поняттями–термінами тощо. Зміст музично-термінологічної та навчально понятійної бази вирішує учитель музики ( в залежності від психофізичних можливостей засвоєння теоретичного матеріалу даного класу).

4. Розділ “Ритмодекламація та ритміко–рухливі ігри” дуже необхідний для стимуляції, корекції і нормалізації розвитку мовленнєвих функцій, оскільки в його основі покладені такі поняття як ритм, темп, динаміка, що є основою, ритмічного протікання як мовлення так і музичного матеріалу. Особливої уваги набуває виховання відчуття ритму і метроритмічної пульсації як біоритмічної основи функціонування людського організму, його домінуючого місця в життєдіяльності людини. Ритм має багатогранні властивості: утворює внутрішню ритмічну організацію образів, що сприймає людина і служить імпульсом її дій; є одним з джерел життєвого тонусу; запорукою розвитку моторики; орієнтації в часовому пульсі; ритмі і координації дій різної спрямованості (пізнавальних, навчально–виховних, художніх, ігрових, побутово–обслуговуючих, трудових тощо).

Виховання ритму – це стрижневий засіб організації взаємозв’язку між процесами оточуючого середовища і функціонуванням людини в ньому, одна з умов його соціально–біологічної адаптації і нормалізації психофізичного розвитку. Тому через ритмодекламацію під музику (тобто відтворення ритму мовно–дикційним способом) здійснюється опанування різних доступних дітям цієї категорії текстів, вирівнюється відчуття ритму і ритмічної пульсації. Ритміко–рухливі ігри під музику відновлюють або корегують відчуття ритму через фізичну участь в ній (кінестетичну систему).

5. Розділ “Співи” складається з різних підрозділів, зміст яких безпосередньо впливає на розвиток вокально–хорових навичок (дихання, артикуляції і дикції, розвитку музичного слуху, відчуття ритму, темпу, характеру музичного твору). У цей розділ вводиться підрозділ „Вокалізація”, спрямований на правильне формування та фіксацію артикуляційних м’язів під час розспівування певних голосних звуків та звукосполучень; розвиток відчуття і відтворення темпоритмічної рівномірності співочим та дикційно–артикуляційним апаратом.

6. Розділ “Гра на дитячих шумових інструментах” допомагає розвити дрібну моторику рук, ознайомити з прийомами та правилами гри на дитячих духових та клавішних інструментах. Ознайомлення з числовим позначенням пальців (аплікатурою) та порядком їх розташування на обох руках обумовлене внутрішнім біологічним зв’язком між природними технічними можливостями виконавця та музичними завданнями композитора, які вирішуються в першу чергу аплікатурними прийомами інструментальної гри. Вибір правильної послідовності пальців в процесі гри на інструменті полегшує процес переборювання технічних труднощів, сприяє кращому опануванню виконавських навичок, більш вільній орієнтації на інструменті, переведенню музично теоретичних знань у практичні дії, забезпечує якість та своєчасність (у темпі і ритмі) відтворення певних звуків на інструменті.

7. Розділ “Образно–ігрова творчість” продовжує розвиток художньо–творчих здібностей та розширення досвіду накопичення навичок театралізації дитячих пісень, діалогово–ролових, пантомімічних ігор, хороводів; формування творчої особистості.

8. Розділ “Міжпредметні інтеграційні зв’язки” допомагає розширити межи використання знань учнів отриманих на інших предметах та спрямувати зусилля на укріплення родинних зв’язки зі школою, залучення батьків до сумісної участі у поточних та святкових музично–естетичних заходах, вихованню здорових, соціально активних особистостей.

До кожного розділу і більшості підрозділів вводяться ключові слова, які допоможуть учням з важкими порушеннями мовлення краще зосереджуватись на змісті навчання і фіксувати стержневі поняття певної теми.

З 4 класу у другому семестрі програми музика вводиться розділ “Основи художньої культури” (в цьому класі розділ знайомить тільки з основами національної художньої культури), який передбачує фрагментарне ознайомлення учнів даної категорії з широким поняттям художня культура та усвідомлення багатогранності видів, що вона поєднує. Головною метою занять з художньої культури є розвиток здатності до розуміння художньої культури як системи комплексних мистецьких знань, за допомогою яких у свідомості учнів формується більш цілісне уявлення про віддзеркалення оточуючого світу різними мистецькими зображувальними засобами. Це допоможе: збагатити досвід художнього світосприймання і світовідчуття учнів; ознайомити з основами національної художньої культури, усвідомити, що вона є невід’ємною частиною світової культурної спадщини; дасть змогу розширити асоціативні зв’язки між різними видами мистецтв, історичними подіями та світом, в якому вони живуть. Синтез мистецтв та позитивні емоції з ним пов’язані, сприятимуть стимуляції розвитку: художньо–образних уявлень, емоційної, сенсорної, інтелектуальної сфер, закладенню основ художньої культури особистості. Це дає також змогу підготувати дітей до більш детального вивчення у наступних класах світової художньої культури. З метою виключення навчального перевантаження даної категорії дітей, теми цього розділу (їх об’єм, зміст) та можливість використання їх в музично–освітній практиці учнів молодших класів з тяжкими порушеннями мовлення визначає вчитель музики з логопедом. Варіативність використання цих тем може змінюватись: зменшуватись, розширюватись, зніматись взагалі.

Значна кількість практичного музичного матеріалу, що пропонується в даній програмі дасть можливість учителю відібрати необхідний для даного контингенту класу матеріал і використовувати його згідно музично–дидактичних чи стимулюючих, чи корекційно–розливальних завдань уроку.

З метою кращого засвоєння навчальних тем і процесу сприймання доцільно на підсумкових заняттях у кінці кожного семестру проводити узагальнюючі, комплексно–тематичні заняття, які побудовані за календарно–обрядовим і подійно–часовим принципами і включають фрагменти з різних предметів, об’єднаних однією темою.

^ ДРУГИЙ КЛАС

( 35 год; 1 год на тиждень)

Пор.№

К-

сть

год

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів


Спрямованість корекційно-розвивальої роботи та очікувані результати



1.




Пропедевтичний період
^

Орієнтація в навчальному просторі


Вільна орієнтація у навчальному просторі; знання назв і місцезнаходженням музичних об’єктів, що знаходяться у кабінеті музики. Диференціація на слух звучання музичних об’єктів.

Теоретичне закріплення елементарних правил слухання музики та практичне їх виконання (сидіти рівно, не відволікатися, спокійно слухати музику).
^ Організація психологічної готовності до слухання–сприймання музики

Створення емоційно позитивної обстановки, форування хорошого настрою.

Удосконалення знань про елементарні поняття–терміни, пов’язані із слуханням музики і джерелами музичних звуків; елементарними правилами слухання музики.

Закріплення інтересу до слухання музики.

^

Рецептивне сприймання музики

Музично–звукова підготовка до слухання музики. Розвиток адекватних емоційних реакцій на різні види музичного впливу (в залежності від корекційно–дидактичних завдань уроку: стимуляція мовної активності, розвиток відчуття рівномірності ритмічної пульсації і її чітке відтворення, регуляції м’язового тонусу, чітких емоційних реакцій на музику тощо.)


^ Ключові слова: заспокійливе слухання музики; організованість; зосередженість; підготовка, готовність до слухання музики, гарний настрій.



Учень:

  • знає назву, визначає місцезнаходження, диференсує звучання музичних об’єктів, орієнтується на робочому місці;

  • намагається самостійно дотримуватись правил слухання музики;


– емоційно позитивно реагує на різні музично–ігрові впливи, що забезпечують хороший настрій і відволікають від поганого настрою, пов’язаного з дефектом (поганого самопочуття, неприємних спогадів тощо.).

– виявляє зацікавленість і готовність до слухання музики;

– намагається самостійно організовуватись і правильно готуватись до слухання музики;

– розуміє інструкції вчителя, що рецептивного слухання музики, намагається відповідним чином реагувати на психічну і соматичну релаксацію;

– виявляє зовнішні емоційні реакції на музику (мімічні, жестові, поведінкові);

– розуміє ключові слова теми;




Уточнення назв і місцезнаходження музичних об’єктів, що використовуються на уроках.

Уточнення і закріплення елементарних понять, пов’язаних з слуханням музики, правилами слухання музики.


Розвиток позитивних емоцій, нормалізація психофізичного стану, хорошего настрою.

Активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція слухової пам’яті та стабілізація інтересу до слухання музики (скрипковою музикою В. А. Моцарта, Вівальді тощо.)
Організація слухової уваги, активізація психологічної готовності до слухання–сприймання музики.

Стимуляція музичної памяті, інтересу до музики.

Психічна і соматична релаксація.

Стимуляція емоційних реакцій на музику (мімічних, жестових, поведінкових).

Корекція, уточнення ключових слів теми.



2.





^ СЛУХАННЯ–СПРИМАННЯ МУЗИКИ

Практичне втілення знань про елементарні правила слухання музики в музично–естетичний досвід (сидіти спокійно, уважно слухати пояснення вчителя, зосереджуючи увагу тільки на музичному матеріалі).

Диференціація звуків, що нас оточують: музичних (піснях, музичних творах); звуків живої природи (птахів, жуків, свійських тварин); звуках неживої природи: (грому, дощу, хуртовини тощо); шумів від пересувних об’єктів.

Виділення і закріплення характерних акустичних ознак об’єктів, які мають звукові характеристики. Впізнавання цих звуків у дитячих піснях, музичних творах.

Сприймання дитячих пісень, музичний творів більш складних за характерами і розміром. Ознайомлення з поняттям дитячий фольклор – дитячими народними піснями (колискові, колядки, щедрівки, веснянки) та належністю їх до певної пори року (зимових свят, приходу весни).

Використання музично–дидактичного матеріалу.

Ключові слова: слухання музики; музичні твори; автори музики: композитори, поети; музичні жанри: пісня, танець, марш; дитячий фольклор: колискові пісні, колядки, щедрівки, веснянки.







Учень:

– дотримується: правил слухання музики;

– запам’ятовує та розрізняє на слух оточуючі звуки;

– називає більшість пісень, музичних творів, що вивчались протягом року; знає їх зміст;

– намагається сприймати музику більш складну за музичним викладенням

– визначає: елементарні засоби музичної виразності у прослуханих творах (темп: швидкий, помірний; динаміку: гучна, тиха; регістри: низький, високий; характер музики: бадьорий, маршовий, спокійний;

розрізняє на слух звуки (музичні, природні, шуми) (за незначною підказкою учителя);

– розрізняє музичні жанри (пісню, танець, марш);

– розуміє поняття дитячий фольклор, розрізняє його жанри (за допомогою учителя);

– розуміє ключові слова теми і зображення на дидактичному матеріалі;



Організація і розвиток слухової уваги, зосередженості, створення психологічної установки на музично–слухове сприймання музики.

Уточнення і корекція музично–звукових, природно–шумових уявлень.

Уточнення, конкретизація, збагачення слухової пам’яті і досвіду слухового сприймання.

Виховання в учнів навчальної етики (спокійно слухати пояснення вчителя, відповіді однокласників).


3.

4.





^ ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ГРАМОТИ

Ознайомлення з поняттями: засоби музичної виразності (мелодія, ритм, темп, динаміка, характер; лади: мажорний, мінорний) диференціація цих понять.

П’ять нот (до, ре, мі, фа, соль), музична драбинка, нотоноець, п’ять нотних лінійок; звукоряд.

^ Ключові слова: засоби музичної виразності: мелодія, ритм, темп, динаміка, характер; лади: мажорний мінорний; нотоносець; п’ять нотних лінійок; звукоряд.

Ритм

Закріплення понять, пов’язаних з ритмом: ритм, ритмічно, рівномірно,

ритмічна пульсація, отриманих у попередньому класі.

Закріплення поняття метроритмічна пульсація; розвиток відчуття рівномірності метроритічної пульсації; сприймання її на слух і відтворення різними засобами (плесканням в долоні, відстукуванням, відбиванням ногою, грою на дитячих ударних і шумових інструментах).

Закріплення практичних навичок відчуття сильної і слабкої долею у такті (акцентування сильної долі мовно–дикційним засобом, а слабку тихеньким плесканням) їх графічне зображення (V – сильна, акцентована доля; слабка доля).

Закріплення понять про розміри: 2/4; 4/4;3/4; їх рахуванням, зображенням на папері. Удосконалення тактування на 2, 4, 3.

Закріплення понять про тривалості: четвертна, восьма, дві восьмих; четвертна пауза та їх графічне зображення. Ознайомлення із половинною тривалістю її рахунком, графічним зображенням; можливими ритмічними структурами з половинною тривалістю у 4/4 розмірі.

Поступове ускладнення ритмічних малюнків в розмірах відомих учням.

Грачне зображення на картках і написання ритмів пісень та їх візуальне і кінестетичне усвідомлення за допомогою рухів.

Розвиток музично-ритмічної пам’яті шляхом раптового припинення музики і подальшого повторення ритмічного малюнка по пам’яті (ритмодекламіцією, кінцівками рук, ніг).

^ Ключові слова: ритм, ритмічно, рівномірно, ритмічна пульсація, ритмічний малюнок; сильна, слабка долі; розміри: 2/4, 4/4, 3/4; половинна тривалість.

Темп


Закріплення понять про контрастні темпи у музиці: швидкий і помірний. Розвиток вміння рухатись у цих темпах; намагатися зберігати заданий темп у мовних вправах, текстах.

Ознайомлення з різними творами повільних темпах.

Відстукування невеличких пісень у відповідному темпі.

Усвідомлення знань про те, що темп це один із засобів музичної виразності, який може постійно змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.

^ Ключові слова: темпи: швидкий, помірний, повільний; раптова, поступова зміна темпу.

Динаміка

Закріплення понять про контрастні динамічні відтінки: гучно (голосно) і тихо. Ознайомлення з динамікою середньої сили – не дуже гучно

(mf) та не дуже тихо (mp).

Відчуття динамічних змін у м’язовому напруженні при темпових змінах, виконанні енергійних рухів Усвідомлення знань про те, що динаміка, як і темп може також змінюватись: раптово, поступово, як музиці, так і в мові.

Використання карток з символічними малюнками. Використання карток з кольорового паперу: (темно–синя – гучно, рожева – спокійно, або інші контрастні кольори).

Ключові слова: динаміка: гучна, голосна, тиха, не дуже гучна;




^ РИТМОДЕКЛАМАЦІЯ ТА РИТМІКО–РУХЛИВІ ІГРИ

Ритмодекламація


Відтворення сильної долі мовно–дикційним засобом та тихим плесканням слабких у розмірах: 2/4; 4/4;3/4; розширення використання нових складів у мовноритмічних вправах. Розширення ритмічного промовляння нескладних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках, використання нових складів у мовноритмічних вправах

(ай–ай–ай, ой–ой–ой, тік–так, ту–ту–ту, ду–ду–ду, ку–ку, кап–кап та ін.). Ритмічне промовляння нескладних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках (“Сорока–ворона”. “Зозуля”, “Гоп, гоп, гу–ту–ту” та ін.).

Вправи на чітке правильне формування звуків та звукосполучень.

Ключові слова: ритмодекламація, мовно-дикційний спосіб.
^

Ритміко–рухливі ігри під музику


Закріплення назв частин тіла; напрямом, в якому вони можуть рухатись; назви та елементарні правила виконання ритміко–рухливих рухів під музику (зберігати струнку поставу: голова трохи піднесена, спина тримається струнко, плечі трохи випрямлені, живіт підтягнутий).

Розвиток відчуття єдності музики і руху через фізичну участь у ритміко–рухливій діяльності.

Ускладнення корекційно–розвивальних завдань в ритміко–рухливих іграх під музику.

Виховання інтересу до участі дітей у ритміко–рухливих іграх під музику.

Вправи з ляльками (імітація заданих рухів з ляльками) і відповідному ритмі, темпі, динаміці.

^ Ключові слова: ритміко–рухливі ігри, імітація; відстукування відбивання, тупотіння, плескання.

Учень:

– розуміє і розрізняє поняття, ключові слова, пов’язані із засобами музичної виразності: мелодію, ритм, темп, динаміку, характер; лади; нотоноскць, п’ять нотних лінійок, перші п’ять нот звукоряду (за незначною допомогою вчителя)


– розуміє поняття, пов'язані з відтворенням ритму (ритмічно, рівномірно, у відповідному ритмі, ритмічна пульсація); символічне зображення довгих і коротких звуків на картках;

– відтворює різними рухами ритмічній малюнок і акцентує сильну і виділяє слабку долю у такті; розуміє її графічне зображення (за підтримкою учителя);

– знає: розміри 2/4; 4/4; 3/4 вміє їх рахувати і тактувати на 2, 4, 3 (за нагадуванням учителя);

– розуміє графічне зображення тривалостей, пауз, тактових рисок; їх рахунок;

– вміє відтворити елементарний заданий ритм різними руховими діями (плесканням і т. п.); мовно–дикційним засобом; комбінованим засобом (з відбиванням ритмічного супроводу);

– розуміє і намагається відтворювати ритмічний малюнок у 4/4 розмірі з половинною тривалістю (за підказкою учителя);

– поступово оволодіває сприйманням ритмічних малюнків більш складних за структурою: на слух, практичне відтворення; сприймання графічного зображення на картках).

– намагається розвивати ритмічну пам’ять (відтворювати ритмічний малюнок нескладної пісеньки без музики);

– розуміє ключові слова теми, використовує їх у навчальному мовленні (за нагадуванням учителя);

– розуміє різницю темпами музики

(швидким, помірним, повільним);

– намагається точно відтворювати відповідні темпи у мовних вправах, кінцівками;

– розуміє: ключові слова; що темп може змінюватись;

– реагує на зміни в темпі;

– розуміє динамічні відтінки (гучно, голосно, тихо, не дуже гучно);

– відчуває необхідність м’язового напруження у підвищеній динаміці;

– намагатися відтворювати рухи і мовні вправи у відповідній динаміці;

– розуміє символіку малюнків, кольорового паперу;

– намагається правильно витримувати

тривалості (короткі і довгі) у піснях та ритмічних вправах і іграх, прислухатися до співу учителя; акцентує сильну долю у такті (за сигналом вчителя);

– відчуває і відтворює акцентуванням сильну долю мовно–дикційним засобом і слабких долів такту плесканням у розмірах 2/4; 4/4; 3/4 на різні склади (за нагадуванням учителя); як тактувати на 2 і на 4;

– розуміє графічне зображення: тривалостей, пауз, тактових рисок; їх рахунок; може здійснювати ритмодекламацію (за підтримкою учителя);

– відтворює чітке правильне формування звуків і звукосполучень, ритмодекламацію елементарних текстів у дитячих піснях, примовках, приказках;

– намагається використовувати ці поняття у навчальному спілкуванні (за нагадуванням учителя);
– вміє відтворити елементарний заданий ритм різними руховими діями (плесканням і т. п.); мовно–дикційним засобом; комбінованим засобом (з відбиванням ритмічного супроводу) (за наслудуванням за вчителем);

– розуміє інструкції учителя та зміст ігор;

– знає: назви частин тіла та напрями в яких можна рухатись; правила, назву і спосіб виконання елементарних музично–ритмічних рухів, ігор;

– намагається відчувати єдність музики і руху, через рухові дії;

– виявляє зацікавленість до участі у ритміко–рухливих іграх під музику;

– намагається правильно виконувати вправи з ляльками у заданому ритмі, темпі, динаміці.


Стимуляція інтересу до опанування основ музичної грамоти і практичного її засвоєння.

Корекція, уточнення розуміння змісту і звуковимови складних понять, ключових слів теми.

Уточнення уявлень про 2/4; 4/4; 3/4 розміри їх рахунок; корекція навичок тактування на 2; 4 3.

Уточнення ритмічних понять, ключових слів; засвоєння графічних зображень тривалостей, пауз, тактових рисок.

Уточнення графічного зображення, рахунку половинної тривалості; ритмічних малюнків з цією тривалістю у розмірі 4/4.

Стимуляція опанування заданих елементарних ритмічних малюнків різними руховими діями.

Стимуляція ритмічної пам’яті; мовно–дикційного відтворення ритму з різними руховими комбінаціями; удосконалення рухових дій.

Корекція, уточнення ритмічних малюнків нескладних дитячих пісень

та відтворення їх по пам’яті.

Стимуляція опанування відчуття змін у темпах і чітке реагування на них рухово–ритмічним і мовно–ритмічним засобом.

Корекція метроритмічного відчуття.

Корекція, уточнення динамічних відтінків, ключових слів, що вивчались протягом року.

Свідоме відтворення динамічних відтінків голосом і рухами. Стимуляція і корекція комбінованого відтворення динамічних відтінків.

Розвиток відчуття м’язового напруження під час виконання енергійних рухів.

Уточнення і свідомі реакції на символіку малюнків, кольорового паперу.

Корекція логоритмічних вад та стимуляція мовно–дикційного апарату.

Розширення та удосконалення навичок мовноритмічного відтворення складів у вправах дитячих піснях.

Уточнення диригентських рухів, стимуляція своєчасних реакцій на них.

Розвиток відчуття координованості і злагодженості під час виконання

ритмодекламації та ігор, ритмічних рухів під музику.

Уточнення: відповідної термінології, змісту ігор та інструкцій учителя; назв частин тіла, напрямків у яких можна рухатись; правил, назв і способів їх виконання.

Стимуляція розвитку інтересу до участі у ритміко–рухливих іграх під музику.

Уточнення способів виконання вправ і рухів з ляльками.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма з математики для спеціальної загальноосвітньої школи для...
Для спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з важкими порушеннями мовлення
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма з музики для учнів із зпр (підготовчій, І класи) пояснювальна записка
...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими...
Заняття образотворчим мистецтвом дають можливість ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими...
Довкілля” (під керівництвом В. В. Тарасун) та особливостей засвоєння природознавства молодшими школярами з тпм (О.І. Мякушко), такі...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма для 2-4 Х класів для дітей з тяжким порушеннями мовлення з предмету: „
Південноукраїнський державний педагогічний університет (М. Одеса) імені к. Д. Ушинського
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 7 9 класи пояснювальна записка
Природознавство” (5—6 кл.), в якому учні набувають мінімуму знань про речовини І хімічні явища
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5 9 класи пояснювальна записка
Основи здоров’я” передбачає формування мотивації щодо здорового способу життя учнівської молоді
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка
Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи пояснювальна записка
Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 4 класи) пояснювальна записка iconПояснювальна записка
З огляду на це на кожному році навчання програма висуває такі завдання, які є для дітей доступними І в той же час вимагають від них...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка