Тема заняття




Скачати 138.8 Kb.
НазваТема заняття
Дата конвертації13.03.2013
Розмір138.8 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 3

Група:

21, 21д БЕБС

Тема заняття:

Модуль 2. Мова і професія. Професійна лексика. З.08.ЗП.Р.01.02

Мова і професія. Професійна лексика. Основні вимоги до мовлення. Усне ділове мовлення. Види усного спілкування за професійним спрямуванням. З.08.ЗП.Р.01.02.01

Мета заняття:



Дидактична -


дати студентам ґрунтовні й систематичні знання про усне ділове мовлення, сформувати уміння й навички забезпечення оволодіння нормами української літературної мови та дотримання вимог культури усного публічного мовлення, знати особливості технічної мови.

Виховна -

Виховувати тактовних талановитих техніків

Розвиваюча -

Розвивати культуру професійного мовлення студентів

Вид заняття:

Практичне

Форма проведення заняття:







Робота з текстами, виконання вправ

Міжпредметні зв’язки:



Забезпечуючі


Спецдисципліни. Етика.

Забезпечувані

Ділова українська мова

Методичне забезпечення:

Картки з ситуативними завданнями, опорні конспекти

Література

Основна:

  1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. - К.:А.С.К.,1998

  2. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів/ Н.Д.Бабич, К.Ф.Герман, М.В.Скаб та ін.- Чернівці, 1996

  3. Ділова українська мова: Тестові завдання./ С.В. Шевчук, О.Л.Доценко та ін.; За ред. С.В.Шевчук. – К.: Видавництво А.С.К., 2002. – 216 с.

  4. Коваль А.П. Культура ділового мовлення: Писемне та усне ділове спілкування. - 3-тє вид. -К., 1992

  5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь, 1992

  6. Російсько-український словник ділової мови /Уклад.: О.Мокровольський, О.Шокало. - К.: Редакція журналу “”Український світ”, 1992

  7. Український правопис. - 4-е видання. - К., 1993

Додаткова:

Антоненко - Давидович Б. Як ми говоримо. - К.:Либідь,1991
Коваль А.П. Ділове спілкування: Навчальний посібник.-К., 1992
Культура української мови: Довідник/ За ред. В.М. Русанівського. - К., 1990

Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення.-К.: Вища шк.,1995

Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. - К.: МАУП, 2001

Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.

Словник труднощів української мови/ За ред. С.Я.Ярмоленко. - К.,1989

Технічні засоби навчання

комп’ютер


^ ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
план заняття

Робота з письмовими роботами

*Мова і професія.

*Особливості професійного спілкування.

* Усне ділове мовлення. Основні вимоги до мовлення.

Закріплення вивченого матеріалу

Словникова робота
^ 3. Мотивація навчання

Вказується значущість теми у майбутній професійній діяльності; наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації, пізнавального інтересу до теми, що вивчається
4. Актуалізація опорних знань. Мовленнєва практика.

*Мова і професія ???

1. МОВА – це ???

2. МОВЛЕННЯ - це ???

^ 3. ЛІТЕРАТУРНА МОВА - ???
Особливості професійного спілкування
Мова - явище системне. Її функції виступають не ізольовано, вони проявляються у взаємодії. Відсутність чи неповнота використання якоїсь із них згубно впливає на мову в цілому, а це, своєю чергою, відбивається на долі народу.

Ми вивчаємо ділове мовлення, тому й звернемося до його визначення.

^ Ділове мовлення - це, по-перше, мовний вияв політичного і правового мислення особистості, по-друге, мовлення управлінського апарату, що забезпечує господарські та ділові стосунки між членами суспільства. Це сукупність мовних засобів, які використовуються людьми в офіційно-діловій сфері.

Сьогодні українська мова - мова державна. Вона є не лише засобом спілкування, а й важливим засобом формування нових виробничих відносин. Науково-технічний прогрес, розбудова соціально-економічної та політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Народжуються нові професії, формується їх мова, збагачується словник.

Мова професії - це лексика і фразеологія мови конкретної галузі науки, культури, виробництва. Знати мову професії - це вільно володіти лексикою свого фаху, легко нею користуватися. Мовні знання - основний компонент професійної підготовки. Правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися у складній професійній ситуації та успішно контактувати з представниками своєї професії.

Професіоналізми - слова і мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів.

П р о ф е с і о н а л і з м и - слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти сантехнічної справи: батарея, хомут, труба; з професіоналізмів зварювальників: сплав металу, електроди, амбразивний інструмент; зі сфери комп’ютерної технології: вікно редактора, вінчестер, командний рядок, файл та ін.

Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати, дообладнати), недо- (недопромисел, недовнесок); серед суфіксів найбільш продуктивні --ість, -ат, - ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, листаж).Такі професіоналізми вживаються здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.

Загалом професіоналізми засмічують мову ділових паперів, утруднюють спілкування й знижують загальний рівень мовної культури документів.

Важко сприймаються професіоналізми. Утворені переосмисленням загальновідомих слів (кваліфікований – висококваліфікований). Терміни вирізняються емоційною нейтральністю, відсутністю образності. Професіоналізми, навпаки, зберігають емоційність (часто іронічну або негативну, образливу) іноді виразно передають якийсь образ: проектувати з чистого місця, збити в купу рахунок.
Усне ділове мовлення
Без мови неможливе існування будь-якого людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає у необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери мови у кожному конкретному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити і багато сказати - поняття не тотожні.

Для ділових людей важливе значення має писемне мовлення. У багатьох випадках лише через ділову документацію (листування) встановлюються певні ділові контакти.

Усне ділове мовлення - це спілкування між людьми в процесі виконання ними службових обов’язків. Усне мовлення первинне, йому властива спонтанність, поширена інформативність, насиченість різноплановими фактами. Важливим елементом усної мови є інтонація, від якої залежить зміст вислову. Саме ці риси відрізняють усне ділове мовлення від писемного. Усне мовлення кожної людини свідчить про рівень її освіченості, культури взагалі. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав, що "мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно розмовляти й писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих раніше, треба любити українську мову й свою справу".

Проте саме поняття "усне ділове мовлення" дуже широке. Воно включає два компоненти: усне ділове спілкування і усне публічне мовлення. Кожен компонент виражається у певних жанрах.

Таким чином, усне мовлення - це слухове сприймання певної інформації.

Людина може по-різному ставитися до свого співрозмовника, але етикет у поєднанні з почуттям власної гідності та самоповаги не дозволяє їй відкрито висловлювати негативні оцінки чи іншим чином виявляти негативне ставлення.
^ Універсальні величини ділового спілкування
Існують три універсальні величини ділового спілкування - погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.

Погляд - найсильніший компонент розмови. Уміння "витримувати погляд" є наслідком особливого тренування. Людина, яка просто дивиться у вічі співрозмовнику, викликає довіру. Вміння першим не відводити погляд - це ознака сильної, рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов’язково коротко дивляться один одному в очі. Цей перший погляд є "пробою на довіру". Щирість у цьому швидкому погляді означає доброзичливе ставлення. Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити людину. Якщо співрозмовник затримує погляд, супроводжуючи це кивком голови, то це означає згоду і довіру. Якщо ж партнер відводить очі у паузі, то це значить, що він не все ще сказав і просить не перебивати.

Усмішка. Перш ніж говорити, усміхніться. Це настроїть будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, й визначати її. Самої мовчазної усмішки іноді буває досить, щоб пом’якшити неприємну ситуацію або зняти роздратування партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати настрою.

Надсимволічною є відстань, на якій ведеться бесіда. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками: інтимну, особисту, соціальну, офіційну. Відстань між особами служить регулятором їхніх відносин. Визначником соціального статусу, статі, місцевості, де мешкають співрозмовники, може стати саме відстань. Треба пам’ятати, що у різних націй поняття норми різні. У слов’ян відстань під час ділової бесіди менша, ніж, наприклад, у американців, австралійців, бо соціальна дистанція збігається з особистою. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити.

Вибір тієї чи іншої одиниці формул увічливості залежить від:

  • ситуації;

  • професії;

  • соціального статусу;

  • статі;

  • освіти;

  • віку.

За умов умілого володіння та врахування цих складових мовець має більше можливостей досягти поставленої мети. Важко не погодитися із соціолого-психологами, які запевняють, що успіх бізнесу на 85% залежить від уміння спілкуватися.
До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
1) точність у формулюванні думки, недвозначність;

2) логічність;

3) стислість;

4) відповідність між змістом і мовними засобами;

5) відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

6) відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

7) вживання сталих словосполучень;

8) різноманітність мовних засобів;

9) нешаблонність у побудові висловлювання;

10) доречність;

11) виразність дикції;

12) відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Необхідно, щоб ці вимоги базувалися на знанні літературної норми і чутті мови (здатності відчувати належність слів до певного стилю. доречність вживання слів у певній ситуації). Загальна мовна культура визначається і знанням норм літературної мови, і ерудицією, і світоглядом людини, і культурою мислення. і технікою мовлення. Усне ділове мовлення - це розмовно-літературне мовлення, воно наближається до мовлення писемного.

Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача.

^ Виділимо насамперед правила для мовця:

  1. Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата.

  2. Необхідно виявляти доречну у певній ситуації ввічливість (враховувати стать, вік, службовий чи суспільний статус тощо). Треба знімати надмірну категоричність.

  3. Мовцеві не рекомендується ставити в центр уваги своє “я”, нав'язувати свої думки й оцінку подій.

  4. Необхідним для мовця є відокремлення власного “я” слухача у центр уваги.

  5. Мовцеві треба вміти вибирати тему для розмови, доречну в кожній ситуації, яка є цікавою, зрозумілою партнерові.

  6. Мовець повинен стежити за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не протирічили задуму бесіди.

  7. Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття і концентрації уваги у слухача – обмежені.

  8. Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації.

Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові й культуру поведінки.
6.2. Види усного спілкування за професійним спрямуванням.

Усне ділове мовлення поділяється на:

- Усне ділове спілкування та

- Усне публічне мовлення

Усне ділове спілкування має такі види:

1. Ділова розмова - це обмін думками між двома особами, виклад конкретного питання.

Найголовніше в розмові - уміння розкрити тему, виділити головне, вислухати співрозмовника, зважити усі позитивні і виділити головне, вислухати, вислухати співрозмовника, зважити усі позитивні і негативні моменти і прийти до вирішення конкретного питання.

Найголовніше - не посада чи будь-які приятельські стосунки, а володіння теоретичним аспектом даної проблеми, глибоке знання справи, свого фаху, уміння практично застосовувати теоретичні знання.

2. Ділове засідання - це особливий жанр усного ділового спілкування, який є не лише засобом спілкування офіційних осіб, а й ефективним методом управління колективом.

3 види:

інформаційні (ознайомлення з певною важливою інформацією);

диспетчерські або оперативні (з приводу стану виконання певних розпоряджень);

дискусійні (висловлення думок)..

3. Прийом відвідувачів - це форма спілкування працівників установи чи підприємства з відвідувачами.

^ Проводячи прийом відвідувачів, офіційна особа повинна:

ввічливо зустріти відвідувача;

уважно вислухати його;

коректно говорити з відвідувачем;

розібратися в деталях;

знайти розв’язання справи;

вказати подальші кроки у розв’язанні справи;

ввічливо попрощатися з відвідувачем..

4. Телефонна розмова - це один із жанрів УДС, але досить специфічний, оскільки співрозмовники не бачать один одного, то виключається передача інформації через міміку, жест, вираз очей та обличчя.

Структура ТР: — момент встановлення зв’язку, — виклад справи, завершення розмови.
6.3. Жанри публічних виступів
Усне публічне мовлення - це спілкування однієї особи з групою осіб, з публікою. Якість усного публічного мовлення залежить від багатьох факторів.

Сучасне суспільство змінює своє обличчя. На перший план виходить особистість активно мисляча, яка бездоганно володіє словом, уміє самостійно приймати рішення, рішуче діяти в нестандартних умовах і спонукати до дії інших.

Слід звертати увагу на тему, основну думку, мету спілкування, адресат мовлення. На першій фазі мовленнєвої діяльності визначається адресат спілкування, тобто встановлюються екстралінгвістичні фактори, що сприяють здійсненню спілкування.

Друга фаза - осмислення і передача (фіксація) на письмі загальної структури і плану висловлювання.

Третя фаза - реалізація плану висловлювання, уміле використання мовних засобів залежно від мети і ситуації спілкування.

1. Бесіда - це вид публічного мовлення, що проводиться з невеликою кількістю осіб. Найголовніше в бесіді - питання. Це діалог, в якому найголовніше - визначити проблему, підготувати цікавий вступ і глибоко продумати питання. Співрозмовники повинні чітко, логічно послідовно, лінгвістично грамотно висловлювати свої думки і прийти до певного висновку.

2. Дискусія - це обговорення спірного питання. Завдання учасників дискусії - переконати опонента. Це досягається за рахунок наведення цікавих аргументів, прикладів із життя тощо.

3. Лекція - це публічний виступ з метою пропаганди наукових знань. Це живий процес спілкування лектора зі слухачами.

Основна частина лекції може містити не більше семи питань або частин. Не слід перенасичувати лекцію фактами, цифрами, даними, невпорядкованими ілюстративним матеріалом, бо це утруднює сприймання. Обов’язково слід дати тлумачення термінології.

4. Промова - це публічний виступ, у якому мовець намагається вплинути лише на розум слухачів, але й на їх почуття і волю. Тому промова повинна бути логічно стрункою, емоційно насиченою. Промови бувають мітингові, ділова, ювілейна.

5. Доповідь - це виклад інформації з певними висновками і пропозиціями. Вона може бути звітна, політична, ділова.

^ Звітна доповідь - це письмовий звіт, який виголошується публічно. В ньому доповідач повинен правдиво і об’єктивно висвітлити факти, переконуючи слухачів у необхідності певних висновків і пропозицій.

^ Ділова доповідь - це виклад певних питань обов’язково з висновками і пропозиціями. Призначена ділова доповідь для усного виголошення. Вона містить значний обсяг інформації, розраховується на обізнаних слухачів. У ній ставляться назрілі в певній галузі проблеми й визначається практична мета.

Усне ділове спілкування є важливим чинником діяльності ділової людини. Адже від уміння грамотно і чітко вести ділову розмову віч-на-віч або по телефону, приймати відвідувачів, проводити ділове засідання залежить успіх у роботі підприємства, організації, установи, окремої фірми.
6.4. Робота з ситуативними завданнями
Ситуативні завдання

Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам - людина, з якою з певних причин Вам не хочеться привітатись. Якою буде Ваша поведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь із викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуйте його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до вузу, зустріли викладача. Яку форму вітання оберете?

Ситуація 5. Ви - чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам - жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Ситуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєднується до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою; студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутись до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно - підтримайте бесіду.
7. Закріплення знань студентів: фронтальне опитування за темою:

«Роль усного мовлення в оволодінні майбутньою професією»


  1. Коментар роботи студентів




9. Підсумок заняття

Фронтальне опитування за темою

10. Домашнє завдання

Підготувати діалоги на професійну тему. Перекласти текст № 1







Схожі:

Тема заняття iconКонспект заняття в гуртку «Квілінг» Тема заняття
Тема заняття: Ознайомлення з технікою обробки паперу – квілінг. Виготовлення квіткової композиції в техніці квілінг
Тема заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Тема заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Тема заняття iconПрактичні заняття 4, 5 Практичне заняття №4
Мета заняття: набуття практичного досвіду розв’язання систем лінійних рівнянь усталеного режиму роботи електричної мережі методом...
Тема заняття iconУрок №18. Тема
Тема: Підсумкове заняття з теми «Базові поняття програмування. Засоби візуальної розробки програм»
Тема заняття iconТема, зміст роботи (на кожне заняття)

Тема заняття iconЗаняття №2
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Тема заняття icon7. Критерії оцінювання
Для програм рекомендований розподіл годин: 60 практичні заняття, 40 теоретичні заняття
Тема заняття iconТема заняття
Терміни. Однозначність І багатозначність термінів. Контракт. Трудова угода. З. 08. Зп. Р. 01. 04. 01
Тема заняття iconЗаняття подорож у царство Золотої рибки
Конспект відкритого заняття на розвиток емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка