Методичні поради щодо участі бібліотек в утвердженні та розвитку української мови

Отримавши статус державної, українська мова має нові можливості для свого утвердження і по­дальшого розвитку. Цьому сприяє і Указ Прези­дента України (1997 р.) «Про День української писемності та мови», який відзначається щорічно 9 листопада.

Важлива роль в утвердженні, розвитку і розк­риттю багатства, краси і наукової цінності рідної мови належить бібліотекам. Особливо ця робота пожвавилася за останнє де­сятиліття. Книгозбірнями накопичено значний досвід. У тісній співпраці з іншими установами культури, освіти, громадськими організаціям та владними структурами вони досягають певних ре­зультатів. В арсеналі бібліотек - різноманітна палітра творчих акцій. Ось лише деякі з них: свя­та рідної мови, тижні, декади дитячої та юнаць­кої книги, вечори, читацькі конференції, засідання за круглим столом, дні інформації, дні спеціаліста, літературні вікторини, лото, брейн-ринги, конкурси читців та знавців рідної мови.

Враховуючи те, що бібліотеки покликані виконувати функції центрів регіональної інформації, тут повинні створюватися бази даних на традиційних і нетрадиційних носіях. В наших умовах це, переважно, папки доку­ментів, фактографічних матеріалів, газетно-журнальних публікацій на теми: «Рідна мова бе­ре свій початок...» (з історії української мови і книгодрукування), «Мова і держава» (законо­давчі акти про функціонування української мо­ви), «Шлях на Голгофу» (з історії нищення рідного слова), «Якщо держава хоче жити...» (про сучасну мовну ситуацію в Україні), «Про культуру мовлення» та інші. Ці назви можна використати і для тематичних полиць та прове­дення різних заходів.

Не слід забувати, що всі документи, наявні у бібліотеці, мають бути відображені у довідково-бібліографічному апараті.

Роботу варто будувати за певною системою, висвітлюючи такі основні напрями:

^ З історії виникнення української мови

Це питання можна розкрити за допомогою про­ведення науково-практичних конференцій, вечорів української писемності за назвами: «Прадавність української мови», «Книга - зв'язок часу», «Лю­бов, якій понад тисячу років», «Віки творилась українська мова», «Споконвіку було слово...».

Рекомендуємо провести цикл заходів (години цікавих повідомлень, бібліографічні огляди, бесіди), присвячені відомим мовознавцям, дослідникам української мови (Б. Грінченку, А. Білецькому, І. Білодіду, О. Боденському, Л. Булаховському, Л. Калиновичу, А. Кримському, О. Потебні та іншим) за назвами «Життя, відда­не рідному слову», «Великий трудівник на ниві рідного слова».

^ Тернистий шлях української мови

Тут слід організувати книжкові виставки, зустрічі за круглим столом, читацькі конфе­ренції, зокрема: фактографічну книжкову вистав­ку «Шлях на Голгофу: календар долі української мови», на якій представити різні документи, що перешкоджали розвитку рідної мови.

Доречним буде захід на тему: «Книги складної долі» (про книги С. Плачинди «Неопалима купи­на», В. Симоненка «Тиша і грім», О. Гончара «Со­бор», П. Шелеста «Україно наша радянська» ).

^ Мова в утвердженні України як самостійної держави.

Книжкові виставки, стенди у бібліотеках та по­за їх межами можна присвятити темам: «Книги нової України», «Сучасні українські видавницт­ва».

Вартим уваги стало б дослідження серед читачів «Краща книга року» з подальшим її обговоренням.

Свята рідної мови, конференції, вечори поезії літературні вечори можна назвати: «Воскресне мова - воскресне Україна» , «Мова - дім народно­го буття», «Нове життя - нового прагне слова», «Доля мови - доля народу», «Живи і квітни, мо­во рідна!», «Мова - це форма безсмертя етносу», «Державна мова - важливий фактор виховання патріотизму».

^ Художнє слово про мову (народна творчість, вірші, пісні)

Різноманітні творчі акції можна провести за те­мами: «Народ скаже - як зав'яже», «О рідне сло­во, хто без тебе я?», «А мова справді схожа на квітник», «Мово моя, материнська».

Варто продовжувати роботу щодо пропаганди творів українських письменників, відзначенню їхніх ювілейних і пам'ятних дат.

Усі заходи варто висвітлювати в засобах масо­вої інформації. Це приверне увагу владних струк­тур, мешканців вашого регіону як до рідного сло­ва, книги, так і до бібліотеки.
«Мова наша солов’їна»

( Сценарій)

1-а ведуча. Добрий день, шановна родино! Думаю, що сьогоднішня зустріч - ще одна схо­динка до нашого зближення, родинного єднання «В сім'ї новій, вольній».

^ 2-а ведуча. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки - тут корінь роду ук­раїнського. І де б не були, скрізь відчуваємо пок­лик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

^ 1-а ведуча. Кожен народ розмовляє своєю мо­вою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість (понад 2500) відмінних одна від одної мов, які належать різним націям, народнос­тям, племенам.

^ 2-а ведуча. Українська мова - це мова чис­ленного народу. Наша мова має свою лексику, свої барви, свої відтінки, що передають почуття і відтворюють бурхливе життя і розвиток народу.

^ 1-й учасник.

^ 2-й учасник.

^ 3-й учасник.

^ 4-й учасник.

^ 5-й учасник.

^ 1-а ведуча. Всі ми знаємо багато українських пісень.

^ 2-а ведуча. Колись наші бабусі співали багато пісень. Давайте й ми заспіваємо українську на­родну пісню «Вербова дощечка».

Ї

(Виконують пісню).
6-й учасник.

^ 7-й учасник.

^ 1-а ведуча. А зараз давайте проведемо ма­ленькі змагання. Хлопчики, зачитайте загадки дівчаткам.

1-й хлопчик.

^ 2-й хлопчик.

(Соняшник)

3-й хлопчик.

^ 1-а ведуча.

А зараз дівчатка зачитають загадки хлопчикам.

1-а дівчинка.

(Сонце)

2-а дівчинка.

^ 3-я дівчинка.

(Наперсток)

1-а ведуча. Молодці! Загадки ви добре відгадали.

^ 2-а ведуча. Діти, ваші мами, бабусі, сестрич­ки користуються наперстком коли вишивають. Придивіться уважно, які диво-вишиванки. Це роботи ваших мам, бабусь. Нема в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: гостям на рушниках підносять хліб-сіль як символ гостинності нашого народу.

(Лунає пісня про рушник).

Хлопчик.

^ 1-а ведуча. А зараз ми побачимо хто із вас біль­ше знає прислів'їв про українську мову.

1-й учасник. Мова значно більше набуває, ніж втрачає.

2-й учасник. Українська мова - це віконце, че­рез яке людина бачить світ.

^ 3-й учасник. Той лиш пошани достоїн, хто мо­ву шанує свою.

4-й учасник. Любов до Батьківщини не можлива без любові до рідної мови.

5-й учасник.

^ 6-й учасник. Любімо її, вивчаймо її, розвивай­мо її - нашу рідну мову.

7-й учасник. Мова - втілення думок.

8-й учасник. Українська мова прекрасна, багата і мелодійна.

^ 9-й учасник. Жити в Україні і не знати ук­раїнської мови - неповага до людей.

1-а ведуча. Молодці, діти, справилися.

2-а ведуча. Жила собі маленька дівчинка, яка дуже сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її. Дівчатка, як же ця дівчинка зветься? (Подоляночка).

(Дівчатка танцюють і співають «Подоля­ночку» ).

^ 1-а ведуча. Діти, а які скоромовки ви вмієте промовляти?

1-й учасник.

Хитру сороку спіймала морока,

А на сорок сорок сорок морок.

2-й учасник.

У дубочка зелен чуб, Виросте з дубочка дуб.

^ 3-й учасник. Ніс Гриць пиріг.

4-й учасник. Семен сказав своїм синам.

1-а ведуча. Молодці, діти, вам, мабуть, знов хо­четься співати? Давайте ще заспіваємо українську народну пісню.

(Лунає пісня «Женчики-бренчики»).

2-а ведуча. Колись діти збиралися і грали в різні ігри. Вони знали багато забавлянок. Може і ви їх знаєте?

^ 1-й учасник.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток одноліток.

2-й учасник.

^ 3-й учасник.

Котилася торба З високого горба,

А в тій торбі хліб-паляниця

Кому доведеться, той буде жмуриться.

4-й учасник.

(Українська народна гра).

1-а ведуча. Раніше, коли діти збиралися всі ра­зом зі старшими, то старші розповідали цікаві, смішні історії. Ось, наприклад, одна з них. Нази­вається «Досадив».

«Їхав дядько поганою конячкою, а вона й зупи­нилася, тож він сам запрягся, а її прив'язав до во­за, та й каже: «Не схотіла їхати, то йди пішки».

Дівчинка. А ми також знаємо смішні історії. Ось, наприклад, «Баранець». (Розповідають).

2-а ведуча. Коли ви були маленькими, бабусі й мами співали вам колискові пісні, розповідали казки. Хто з вас пам'ятає їх?

^ 1-а ведуча. Діти, гляньте на ці червоні плоди. Що ви про них знаєте? Калина і верба - улюблені символи-рослини. Було таке повір'я: коли зробиш із калини сопілку, то неодмінно в сім'ї з'явиться продовжував роду - син.

^ 2-а ведуча. Калину оспівував у своїх віршах

Т.Г. Шевченко. А чи знаєте ви пісні або вірші про калину?

(Звучить пісня «Ой є в лісі калина»).

1-а ведуча. Чарівний наш край славиться при­родними багатствами. Діти, любіть свій рідний край, де народилися і живете. Любіть свою рідну мову.

^ 1-й учасник.

^ 2-й учасник.

^ 3-й учасник.

^ 4-й учасник.

^ 5-й учасник.

^ 6-й учасник.

Від інших мов вона не гірша, Для українців - наймиліша. Пісенна, ніжна і дзвінка Мова Шевченка і Франка!

(Діти кладуть квіти до портретів ТТ. Шев­ченка, Лесі Українки

та І Я. Франка).

^ 1-а ведуча. Як гарно звучала наша рідна мова у віршах, прислів'ях, які ніжні й гарні слова і ме­лодія у пісні. Багато гарних слів почули ми про на­шу рідну українську мову. Хочемо, щоб ви полюби­ли її і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не бу­ли, щоб зростали в ріднім краї із рідними словами.

2-а ведуча.

Бо ніхто не має права забувати

Своєї мови рідної ніде,

Як ті пісні, які співала мати,

І як своє дитинство золоте.

(Звучить пісня).

Упорядник : зав. відділом організаційно-методичної

та інформаційної роботи Мазур Н. І.
Комп’ютерний набір: оператор Ляхова В.В.