Конкурси,турніри,олімпіади

Скачати 144.65 Kb.

Назва	Конкурси,турніри,олімпіади
Дата конвертації	31.03.2013
Розмір	144.65 Kb.
Тип	Конкурс

uchni.com.ua > Культура > Конкурс

Десять порад класному керівникові

(із „100 порад учителеві”В.О Сухомлинського)

ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Місія школи боротися за людину;
об’єкт нашої праці – найтонші сфери духовного життя особистості,яка формується, - розум, почуття, воля, переконливість, самосвідомість;
виховувати людину – це передусім знати її душу, бачити та відчівати її індивідуальний світ. Справжнє виховання – це самовиховання;
немає в дитини нічого такого, що вимагало б від педагога жорстокості. Не давайте прорости в своїй душі насінню зневіри в людину,підозріливості;
немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у навчанні. І саме поняття успіхи у навчанні – річ відносна: для одного високий рівень, для іншого й середній – велике досягнення;
успіх у навчанні – це стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Бережіть і цей вогник;
слово – могутній борець за людську душу. Створюйте інтелектуальний фон для запам’ятовування, заучування, збереження в пам’яті програмного матеріалу. Дитина стає байдужою, несприйнятливою до слова, якщо слово не живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі думки, і не творить своїх та не виражає їх словами. Бійтесь байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини! Навчіть її активно, пристрасно ставитися до слова;
спонукайте учнів до читання – найважливішого рятівного засобу для успішного навчання. Ніяке захоплення не пренесе користі, якщо воно не зачіпає думки, душі, серця. Перше захоплення – це має бути захоплення книжкою;
доброзичливість, розумна доброта – ось що має бути атмосферою життя дитячого колективу, головним тонусом взаємовідносин педагога і дітей. Якщо ви навчали свого вихованця відчувати людину серцем, ваша доброзичливість здатна творити чудеса;
уміння володіти собою, тримати себе в руках – одне з найбільш необхідних умінь, від якого залежать і успіх діяльності педагога, і його здоров’я.

Форми роботи з учнями

Пізнавальна діяльність

усні журнали;
екскурсії;
конкурси,турніри,олімпіади;
класний лекторій;
навчальна конференція.

Ціннісно-орієнтовна діяльність:

диспути;
уроки культури;
бесіди за круглим столом.

Художньо-естетична діяльність

концерти самодіяльності;
свята,тематичні вечори;
художні конкурси;
виставки;
театральні вистави.

Вільне спілкування

класні свята,”вогники”
дні народження;
прогулянки;
вечори відпочинку;
змагання.

Суспільно корисна діяльність

шефська робота;
прибирання школи та подвір’я.

Форми виховної роботи

класні години
диспути
анкетування
тематичні конференції
години спілкування
конкурси
ділові зустрічі з людьми різних професій

Форми роботи з батьками

прес-конференція
дні колективного відпочинку
день сім’ї
диспути
узагальнення досвіду батьків
конкурси
батьківські вечорниці
сімейні свята

Основні напрями діяльності класного керівника

підготовка і проведення в класі заходів,спрямованих на виховання в учнів здорового способу життя;
спілкування,яке підводить дітей до розуміння загальнолюдських цінностей;
пізнавальна діяльність дитини;
сім’я, в якій росте, формується, виховується учень.

Сучасні виховні системи

виховна система за Є.Н.Степановим
українська національна система виховання
виховна система О.А.Захаренка
виховна система українського колежу ім. В.О.Сухомлинського
школа –родина як модель виховної системи
авторська виховна система сш „825 В.А.Караковського
школа самовизначення О.М.Тубельського
школа Щетиніна
Вальдорфська педагогіка
школа С.Френе
авторські виховні системи Харківських шкіл

Нестандартні ситуації для обговорення з класними керівниками на засіданні методичного об’єднання

Відчувати кожного
Завуч школи, відвідавши уроки молодої вчительки Людмили Іванівни, порадила їй більше уваги приділити індивідуальній роботі з дітьми на уроці і з цією метою вивчити досвід вчительки математики Юлії Данилівни.

Людмила Іванівна відвідала кілька уроків Юлії Данилівни і не могла зрозуміти, чому завуч рекомендувала їй цю вчительку як майстра індивідуальної роботи з дітьми. Про це вона й сказала вчительці:

Пробачте, Юліє Данилівно, мою відвертість, але мені здається, що ви зовсім не помічаєте учнів. Так, у 5-А я сиділа за останньою партою з учнем, а він не виконав домашнього завдання. Ви проглядали всі зошити і не могли не помітити, проте йому нічого не сказали; у 5-Г один учень кілька разів дуже несміливо піднімав руку, а потім опускав, а ви його жодного разу не викликали; у 8-А класі, коли ви ввійшли на початку уроку, один учень відвернувся до вікна і не привітався з вами, а у 8-Б два учні на початку уроку щось вовтузили на підлозі біля парти, і ви теж їх не помітили і не зробили їм зауваження.

Юлія Данилівна замислилась лише на хвилинку:

Справді, ви правильно підмітили, що в 5-А класі Юра Демченко не виконав домашнього завдання. Мене це і здивувало, і схвилювало. Це вперше він не виконав, і цьому була якась причина. Я не знала причини, а при всіх не хотіла його розпитувати, якщо він сам не сказав. Потім я дізналася, що вчора в нього дуже тяжко захворіла бабуся, кілька разів викликали лікаря, і йому було не до завдань. А у 5-Г руку несміливо підіймав Діма Костенко, він багато хворів, пропустив заняття і ми з ним домовились, що коли він чогось не розуміє, то підіймає руку, я ще раз пояснюю. Щодо учня у 8-А, що не хотів привітатися зі мною, то це Вітя Феленко, він на перерві організовував ігри з дітьми 3-го класу і не встиг поснідати, вже перед дзвінком забіг до шкільного буфету і купив булку, не встиг прожувати і відвернувся, щоб доїсти, а зі мною він вітався на перерві. У 8-Б хлопці просто не закінчили грати на перерві партію у шахи. Обидва – затяті шахісти. Не хотіли зрушити фігури і обережно поставили шахову дошку біля вікна, щоб закінчити партію на наступній перерві.

Людмила Іванівна була дещо спантеличена, але не здавалась:

А записка? Ви ж не могли її не помітити, коли в 9-А хлопець кинув її дівчині, що сиділа на першій парті, а вона не долетіла і впала на підлогу саме на проході.

Юлія Данилівна посміхнулася:

Щаслива це пора, записки. Звісно, я бачила цю записку і дуже хотіла, щоб дівчина, якій вона була адресована , її взяла. Але вона не взяла. Її підняв Володя, він же її і писав. Це була б гарна пара. Він давно закоханий у Таню, але вона, теж дуже гарна, розумна дівчина, не відповідає йому взаємністю…
Ви що, Юліє Данилівно, схвалюєте записки і т.п?
Ні. Не завжди. Треба знати, хто адресат, і хто пише, і чому пише…
Ви що, читаєте ці записки?
Ніколи. Адже вони не мені адресовані. Інколи я їх повертаю тому, хто пише. Але це дуже делікатна тема…

Чому Людмила Іванівна поведінці учнів дала зовсім іншу оцінку? Яких знань їй бракувало?
Чи відрізняються поняття « індивідуальний підхід» і « педагогічний такт» ?
У чому ви вбачаєте педагогічну мудрість завуча?

О.Захаренко

Як мені бути ?
Учителька звернулася до редакції газети зі своїми роздумами. Ось що вона пише : « Третій рік я класний керівник. Мої десятикласники – чудові діти. Ідуть до мене і з горем і з радістю.

Тепер про головне. У цьому році директор школи заборонив нам влаштовувати класні вечори. Збираємося тільки на загально шкільні. Недавно мої учні попрохали мене допомогти їм влаштувати вечір відпочинку – такий , на якому можна було б і пограти , і потанцювати , і поспівати . Я пообіцяла поговорити з директором. Та він і слухати про вечір не захотів.

Урочистий ранок – будь-ласка – а вечір – ні, школа не клуб…
Тоді учні вирішили зібрати поза школою. Довідавшись про це, директор категорично заборонив мені йти на це «збіговисько».
Там можуть бути п’яні, може статися бійка.

Я дуже образилася. Запитала в колег, як бути. Не піти? Чи піти з учнями? Мене підтримала тільки одна вчителька (її син у моєму класі), а інші промовчали. Тді я вирішила піти.

…Веселилися від душі. Співали, грали, танцювали, читали вірші. Чаювали. І тут до нас з’явився директор з двома вчителями. Оглянули «застілля» й мовчки пішли. Очевидно, сподівалися побачити інше…

Мої дівчатка й хлопчики були задоволені, що так чудово пройшов вечір. Я була щаслива. Але через день у книзі наказів з’явилося попередження мені – за порушення шкільної дисципліни.

Тепер іти на вечір, якщо учні влаштовують його, мені не можна – буде догана. А що , коли без мене станеться те, чого так боїться директор? Як мені бути?
1.Що б ви відповіли класному керівникові?

2.Якою має бути позиція директора школи? До чого може призвести такий стиль керівництва педагогічним колективом?

3.Наскільки педагогічно виправдані дії директора відносно класного керівника і виховної роботи в колективі старшокласників?

обговорення: висловлення своєї точки зору та аргументація її; з’ясування думки співрозмовника; оцінка висловлень співрозмовника; цитування, посилання на джерело інформації; переривання мовлення співрозмовника і продовження його репліки

Хто винен?
У біолога Зінаїди Миколаївни в сьомому класі стався конфлікт. Дівчата, за повідомленням учителя, не захотіли йти на урок.

- Я їх запитала:»Чули дзвінок?» Вони нахабно відповіли : «Ні, не чули».

Після уроків завуч Василь Семенович вирішив дізнатися в дітей, в чому справа.

Вона зла й груба. Ми її не любимо.
Не любите? Чому?

Виявляється, на минулому уроці Зінаїда Миколаївна опитувала сором’язливу, з ледь чутним голосом Ніну Гончарук. Та чудово знала матеріал, але дуже тихо розповідала. Вчителька роздратовано вимагала, щоб Ніна говорила голосніше. Дівчинка здригнулася й зовсім замовкла. Діти почали переконувати вчительку:

Ніна голосніше не може говорити. Вона вісім разів перенесла запалення легень.
Не може? Тоді їй нічого тут робити. Хай іде в школу глухонімих.

Пояснюючи новий матеріал, Зінаїда Миколаївна зазначила:

І я говоритиму так само тихо, як дівчинка, що вісім разів перенесла запалення легень…
Ви покарали винуватих, Василю Сидоровичу ? - запитала Зінаїда Миколаївна завуча, зустрівши його згодом.
Винуватих? – здивувався той. – Ви хочете сказати: винувату?

Зінаїда Миколаївна почервоніла й попрямувала до вчительської.
1.Проаналізуйте ситуацію й поясніть причини конфлікту.

2. Яка роль мікроклімату уроку в його оптимізації, які шляхи встановлення правильних взаємин вихователя і вихованців у навчальному процесі?

Заява
Звістка про те, що Олександр Олександрович іде із школи, облетіла всіх учнів. Десятикласники переполошилися.

Хлопці й дівчата. – сказав Саша. – Ми не можемо допустити, щоб такий учитель, як Олександр Олександрович, залишив школу. Він любить школу і своїх учнів більше за все в житті. Це ми всі відчуваємо. Правильно, братці? І, звичайно, він іде не за своїм бажанням.
- Правильно. Звичайно правильно.

І Саша, натхненний підтримкою товаришів, продовжував гаряче:

- у Олександра Олександровича немає сім’ї, як в Алевтини Іларіонівни, в директора, або в Олексія Петровича. У нього нічого немає в житті, навіть найнеобхіднішого для людини – слуху. І тепер його примушують піти з школи, тому що він глухий і ніби поганий учитель. Але ми ж знаємо, що це неправда. Давайте напишемо заяву, що протестуємо проти цього, що ми будемо скаржитися міністрові, якщо в школі нашій здійсниться таке беззаконня. Напишемо в облвно, а копію віддамо Алевтині.

Заява мала солідний вигляд.

Другого дня Зіна зайцева, хвилюючись, постукала в двері з написом «Директор». Одержавши дозвіл увійти, вона нерішуче пройшла довгою кімнатою до столу директора. У неї було таке відчуття, що йде неритмічно й осо-ось за щось зачепиться.

Алевтина Іларіонівна плечем притримувала біля вуха телефонну трубку й швидко щось нотувала на аркуші паперу.

Ось заява вам від нашого класу, - невпевнено сказала Зіна.
Яка ще заява? – здивувалася Алевтина Іларіонівна і взяла в Зіни папір, доторкнувшись повною рожевою рукою до її руки.

Вона пробігла очима списаний аркуш, і обличчя її виразило подив, плечі піднялися, брови підскочили.

Десятий клас, грубо кажучи, суне носа не в свою справу, - роздратовано сказала вона, опускаючи заяву в шухляду стола. – Педагогічний бік роботи школи вирішують не учні, а адміністрація школи і педагогічна рада. Крім того, - подумавши, додала Алевтина Іларіонівна, - Олександр Олександрович збирається йти сам. Він людина розумна й бачить, що педагогічна праця йому не під силу. Прошу передати це десятому класу.
Можна йти? – запитала Зіна.
Можеш.

Зіна вийшла з палаючим обличчям, розмазуючи по щоках сльози.

Чому учні виступили на захист учителя?
Як ви оцінюєте дії директора школи?
Як ви розумієте такий вислів:« Діти повинні вміти плакати не тільки тоді, коли розіб’ють коліно, а й тоді, коли коліно болить у когось іншого» (А.Алексін)?

Підозра
Перевіряючи контрольні роботи, вчитель математики помітив, що посередній учень розв’язав задачу майже так, як найкращий учень у класі. В учителя виникла підозра, що цей учень списав у відмінника. Свою підозру він висловив вголос, роздаючи зошити. Обидва учні якось невміло захищались, і вчитель уже впевненіше повторив своє звинувачення. Тоді учень на знак протесту розірвав свою контрольну роботу. Учитель наказав йому вийти з класу. Учень відмовився. Виник конфлікт, який закінчився тим, що учень був змушений вибачитися перед учителем.

Через деякий час учитель викликав цього учня до дошки. Поки вчитель ходив між партами, учень записав на дошці рішення однієї із задач. Поглянувши на дошку, вчитель побачив якісь незвичні обрахунки і під ними абсолютно правильну відповідь.

Ти що, підставив готову відповідь?
Ні, я розв’язав задачу власним способом.
Знаю я, який це спосіб, - іронічно відповів учитель, але, придивившись уважно до розв’язання, впевнився, що він дійсно раціональний. Учитель згадав, що подібне розв’язання цього типу задач він зустрічав у якомусь методичному посібнику, але не звернув тоді на це уваги.

Клас вичікував, готовий посміятися з свого товариша, а він стояв і з ненавистю дивився на вчителя.

Дайте педагогічну оцінку діям учителя на початку і в кінці уроку.
Чому «посередній» учень розірвав контрольну роботу, а пізніше вибачився перед учителем?
Чому учень дивився на вчителя з ненавистю?
Чи можна вважати підозру вчителя, висловлену вголос, педагогічною помилкою?

Виступ на методоб’єднання класних керівників

^ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ВЧИТЕЛЯ

З УЧНЯМИ В ПРАКТИЦІ СУЧАСНОГО УРОКУ

Урок – культурологічний феномен людства. Як явище культурологічного порядку він видозмінювався, знаходячи свою історію існування на землі, а отже, й свої злети й падіння. Вчитель – живий представник одного із пластів культури, не робот, не модель, не комп’ютер. Він несе в собі індивідуальне уявлення про культуру, відтворюючи думки й традиції соціальної групи, яку він представляє, Він будує урок відповідно до уявлення про красу, гармонію, порядок. Тому в одного вчителя гарно розставлено учнівські столи, в іншого – цілковитий хаос, неохайність і безлад. В одних класних кімнатах – шум, лемент, накази, в інших – м’які голоси, ласкаві звертання, усмішки та веселий дитячий сміх. Усе це багато в чому залежить від загальної культури самого вчителя.

В основу нової технології уроку покладено три постулати.

Перший: « Урок – це відкриття істини, пошук істини та осмислення істини». Стратегія сучасного уроку виходить далеко за межі простого передавання знань: шлях до істини – шлях розширення й збагачення духовного світу особистості дитини, набуття здатності усвідомлювати життя, оцінювати життя й визначати своє ставлення до світу як такого.

Сучасний урок – це організоване педагогом духовне спілкування групи, змістом якого є наукове знання, а ключовим результатом – інтелект кожного суб’єкта урочного спілкування, його духовне збагачення.

^ Другий постулат. Урок – це частина життя дитини, і проживання цього життя має відбуватися на рівні високої загальнолюдської культури. Сучасний урок – це 45-хвилинна мить життя, що є продовженням домашньої, вуличної, як частина історії особистісної долі дитини. Урок проживає не тільки дитина, а й учитель, як людина сучасної культури, тому існують і культурологічні норми його діяльності на уроці. Він не обслуговуючий персонал, не слуга дітей. Йому так само треба створити належні умови роботи. Етика взаємодії, прийнята на уроці в групі високої культури, вимагає від педагога в школі привчати дітей не вдаватися до різких категоричних суджень у школі, не підкреслювати інтелектуальної переваги кого-небудь, не зневажати думки інших, не перебивати промовця, А самому бути лаконічним і чітким у висловлюваннях, не допускати фамільярності стосовно кого-небудь, відзначати індивідуально ціннісне в роботі кожного, висловлювати подяку на адресу всіх присутніх.

Якщо на уроці вивчають істину, яка показує один аспект життя, а отже, таким чином, на уроці вивчають саме життя, то докорінно змінюється ставлення школяра до навчання. Та по-іншому планується процес навчання.

Педагог повинен мати сміливість жити на уроці, а не лякати дітей, бути відкритим до всіх проявів життя.

^ Третій постулат: « Людина як суб’єкт осмислення істини і суб’єкт життя на уроці завжди залишається найвищою цінністю». Гуманізація виховання – ключовий елемент нового педагогічного мислення, що вимагає зміни стосунків у системі «вчитель-учень» - встановлення атмосфери довіри, поваги до особистості дитини та співробітництва з нею.

Але гуманізація залишиться порожнім звуком без професіоналізму вчителя. Тільки вміння працювати з дітьми, педагогічна майстерність забезпечать реальність гуманізму. Учитель, який кричить маленькій людині: «Вийди геть!» - це не гуманний учитель, а дилетант: він не знає, як вийти з ситуації, що виникла на уроці. Вільний урок – це, насамперед, урок, звільнений від страху. Урок – це спілкування людини з іншою людиною. Педагог демонструє перед дітьми найвищі зразки культури спілкування.

Щоб реалізувати на уроці конкретні культурні норми спілкування, педагог використовує систему п’яти простих організаційних правил:

Доводити педагогічну вимогу до свого логічного кінця, тримаючи в полі зору кожну дитину і максимально сприяючи дотриманню запропонованої норми взаємодії.
Супроводжувати педагогічну вимогу інструкцією, що розкриває легкий спосіб виконання необхідного.
Розкривати позитивну програму дій на кожну мить взаємодії, надаючи вимозі позитивного характеру, та уникати негативної вимоги, тобто вимоги не робити чого-небудь.
Не пред’являти дітям таких вимог, які їм не під силу на даний період їхнього розвитку.
Авансувати успіх діяльності дітей на уроці.

Сучасний урок – це урок, який виник завдяки прагненню гуманізувати дійсність, визнати людину як найвищу цінність, надати їй максимуму свободи для індивідуального розвитку. Саме в процесі такого уроку засвоюються зразки високої культури взаємин, забезпечується можливість вільної розумової праці, радість спілкування та інтенсивного духовного розвитку кожної дитини.

Схожі:

	Конкурсу-захисту науково-дослідницьких Всеукраїнських учнівських олімпіад І турнірів у 2012/2013 навчальному році та відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські...		Наказ Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких...
	Нака з Затвердити Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти		Підсумки ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з базових предметів у 2008-2009 навчальному роках Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси – захисти науково...
	Додаток №1 до наказу №271 від 15. 09. 11 Графік проведення турнірів... Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси захисти науково-дослідних робіт,...		Україна білогірська районна державна адміністрація хмельницької області відділ освіти Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових І спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких...
	Українська мова, література ...		Cистема пошуку обдарованих дітей Урок Учнівські олімпіади, конкурси Інтелектуальні здібності, нестандартність мислення, неординарність підходів
	15 листопада 1966 року народився В.І. Ірмійчук. Закінчив відмінно... Старий Вовчинець. Після служби в Радянській армії працював завідуючим клубу в селі Новий Вовчинець. Працюючи на посаді, Василь Іванович...		Міське управління освіти Перед початком олімпіади було проведено організаційний збір, де привітали учнів з виходом до ІІ (міського) етапу олімпіади. Учні...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы