Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер




Скачати 92.86 Kb.
НазваАмазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер
Дата конвертації04.03.2013
Розмір92.86 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы







АМАЗОНКА АВАНГАРДУ

Олександра Олександрівна Екстер

(1882—1949)

У багатоголоссі мистецтва першої чверті XX ст. надзвичайно яскраво і могутньо прозвучала творчість однієї з найвизначніших українських художниць-новаторок Олександри Олександрівни Екстер. Представниця авангардизму (кубофутуризм, супрематизм), вона сміливо запровадила в життя все те нове, що народжувалося в мистецтві на початку XX ст. Як живописець, сценограф, педагог, одна із засновниць арт-деко, О. Екстер зробила свій внесок у розвиток не лише українського, а й європейського мистецтва.

Народилася майбутня художниця в місті Білостоці Гродненської губернії (нині — м. Бялисток, Польща), у сім'ї колезького асесора Олександра Григоровича, але дитинство її пройшло в Києві, куди згодом переїхала родина. Ася — так завжди називали Олександру близькі та друзі — навчалася в київській гімназії Святої Ольги (1892—1899), а потім — у Київському художньому училищі (1901 —1906). Разом з нею навчалися такі відомі в майбутньому митці-авангардисти, як О. Богомазов та О. Архипенко. Їхнім педагогом був чудовий живописець М. Пимоненко.

Ранні роботи О. Екстер були виконані в імпресіоністичній манері. Так, одна з її перших картин "Квіти" написана в дусі пізніх "передвижників", а натюрморт "Склянка чаю" мальований з тією соковитістю, яка була притаманна творчості Ван Гога. Незважаючи на успіх картин у глядачів, молода художниця не бажала наслідувати відомих майстрів. Вона інтуїтивно відчувала, що потрібно шукати нові шляхи в мистецтві.

Щоб поглибити знання і знайти власний, неповторний стиль, дівчина поїхала в "Мекку" всіх митців — Париж, для навчання у Паризькій академії мистецтв. На цей час Ася Григорович уже була Олександрою Екстер: одружившись з відомим київським правником Миколою Екстером, вона взяла прізвище чоловіка і під цим іменем увійшла в історію світового мистецтва.

У Паризькій академії "Гранд Шом'єр" Олександра довго не затрималась: її не влаштовували академічні програми. З іншого боку, насичений колорит творів Екстер не відповідав академічним настановам і дратував викладачів. Навчання в Академії закінчилось скандалом. Але перебування художниці в Парижі стало знаковим. Познайомившись з одним з найцікавіших поетів того часу — Г. Аполлінером, вона потрапила до кола найвидатніших новаторів європейського мистецтва — П. Пікассо, Ж. Брака, Ф. Леже.

У середовищі кубістів Олександра знайшла те, що марно шукала в стінах Академії — нову філософію мистецтва. У кубізмі Екстер уперше відчула себе як художниця. Її індивідуальність розкрилася потужно і впевнено. Усе, що вона не робила би потім, було пов'язане з кубістичним живописом. Мисткиня сміливо експериментувала з формою, трансформувала предмет, урбаністичний і природний мотив, але ніколи не позбавляла їх звучного і живого кольору. Саме в кольорі для неї полягало те істинне почуття реальності, те емоційне переживання, від якого вона не могла відмовитися. Колір був справжнім ліричним героєм її живопису.

Французькі кубісти — прибічники стриманих кольорів — не відразу сприйняли барвистість творів Екстер, яку вона успадкувала від української народної творчості. Та кольорова карнавальність Олександри так майстерно сполучалася з лапідарними формами, що й Пікассо з Леже визнали за можливе розкріпачити свою палітру.

Зацікавившись новим напрямом у мистецтві — футуризмом — українська художниця вирушила до Італії, до майстерні художника-футуриста Боччоні. Принциповий урбаніст, він довів Олександрі, що людям необхідно показати сучасне місто, в якому сконцентрована велика сила життєвої енергії. А динаміку сильного руху, динаміку архітектури міста можна відтворити, використовуючи новітні пластичні форми. Згодом О. Екстер блискуче втілила це в одній зі своїх найкращих живописних робіт — "Київ. Фундуклеївська вулиця увечорі", у картинах "Севр. Міст", "Порт", "Місто", "Венеція" тощо.

Переконана кубофутуристка, О. Екстер повернулась до Києва сповнена нових знань і творчих ідей. Однак вона вважала, що, перш ніж показати авангардистські твори, необхідно підготувати публіку. Художниця виступала зі статтями в пресі, з публіцистичними лекціями про новітнє мистецтво.

У квартирі О. Екстер, яка знаходилась у центрі Києва, на Фундуклеївській вулиці, вирувало творче життя. Це було місце, де не тільки народжувалися новаторські малярські роботи. Сюди приходили колеги й учні Екстер — Д. Бурлюк, В. Меллер, І. Рабинович, А. Лентулов, О. Богомазов та інші творці українського та російського авангарду. Під час бурхливих суперечок у майстерні зароджувалися маніфести модернізму.

У цьому помешканні бували не тільки художники, а й інші представники творчої інтелігенції: А. Ахматова, І. Еренбург, М. Гумільов, В. Шкловський, Б. Лівшиць, С. Лифар та інші. Вона заприятелювала з Г. Нейгаузом, К. Шимановським. У мистецьких колах ім'я Екстер було дуже популярним і принадним. З незмінною короткою стрижкою, висока, худорлява, струнка і красива — вона сама здавалася втіленням того нового, що пропагувала в мистецтві. Магнетизм Олександри був не тільки у зовнішності: вишуканість і аристократизм постійно супроводжували кожен рух її думки, були присутні в будь-якій найризикованішій ідеї. Такі поети, як А. Ахматова, І. Аксенов, Б. Лівшиць присвячували О. Екстер вірші. З легкої руки Б. Лівшиця за нею закріпилося міфопоетичне визначення "амазонка авангарду".

Уперше нові роботи художниця виставила на київських показах футуристичного мистецтва, влаштованого журналом "Мир искусства", а також на виставці "Звено", у якій взяли участь її друзі — брати Бурдюки, Г. Гончарова, М. Ларіонов, О. Лентулов. Різкий, майже блискавичний перехід О. Екстер від імпресіонізму до авангарду викликав серед консервативних художників Києва скепсис і сумнів щодо серйозності цього мистецтва. Вони не зрозуміли й не прийняли її творчості. Проте зупинити молоде новаторське мистецтво вже було неможливо.

Життя модної художниці Екстер було цікавим і змістовним. Вона сміливо реалізовувала свої мистецькі ідеї в живописі, незмінно брала участь у виставках авангардистських об'єднань "Бубновий валет", "Спілка молоді", "Супремус" К. Малевича. Її роботи експонувалися не тільки в Києві, а й в Одесі, Москві, Петербурзі, Парижі, Венеції поруч із полотнами художників європейського рівня в більшості найзначніших виставок авангардного мистецтва. О. Екстер користувалася великим авторитетом серед молоді, яка об'єдналася у групу "Кільце". Спільно з О. Богомазовим художниця організувала виставку під однойменною назвою. Це була справжня подія в Києві, що виходила далеко за межі місцевого значення.

У середині 1910-х років Олександра Екстер однією з перших почала впроваджувати стилістику нового мистецтва в моду та побутовий дизайн, створюючи ескізи суконь, хусток, скатертин, заклавши таким чином основи арт-деко.

Екстер завжди цікавило і приваблювало українське народне мистецтво. Вона відчувала, що в глибинах народної культури зберігся незнищенний запас моральності та оптимізму. Разом із художницею Є. Прибильською і театрознавцем М. Давидовою вона заснувала кустарне виробництво, яке сприяло відродженню народних промислів у селі Вербівка Чигиринського повіту Київської губернії та у селі Скопці Переяславського повіту Полтавської губернії. Пізніше, у 1918—1919 роках, Олександра Олександрівна організувала в Києві студію з вивчення української народної вишивки, орнаменту, картини.

Пріоритетним напрямом творчої діяльності Олександри Екстер була сценографія. У цій галузі мистецтва вона здійснила справжню революцію: знайдений художницею конструктивний і динамічний стиль оформлення сцени оновив театри всієї Європи і приніс О. Екстер звання "Пікассо сценографії". Етапними в авангардній сценографії стали роботи О. Екстер для Камерного театру О. Таїрова, який запросив її до Москви оформити виставу "Фаміра Кіфаред" І. Анненського.

Замість пишного антуражу Екстер запропонувала створити на сцені цілу систему рухливих, лаконічних, чітко геометричних майданчиків для акторів. Сценічне дійство відбувалося і на кону, і на трапах, і на сходинках — це давало можливість повніше розкрити пластику виконавців, режисеру — створювати виразні композиції, а наявність на сцені дзеркал, різних блискучих фактур перетворювала драматичну гру на яскраве видовище. Сам Таїров підкреслював, що декорації Екстер були "ритмічним каркасом дії". Так уперше в історії світового театру рухливі конструкції замість мальованих декорацій були запроваджені Екстер у Камерному театрі Таїрова. Відтоді з'явилось поняття "театральні конструкції". Оформлення вистав "Фаміра Кіфаред" І. Анненського (1916), "Саломея" О. Уайльда (1917), "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра (1921) з конструкціями на сцені та новими костюмами стали для театральної Москви справжньою сенсацією.

Олександра Екстер оновила не лише драму, а й балет. Балетна вистава, на її думку, мала б заповнювати собою всю сцену, всю її висоту. Хореографічний театр Екстер — конструктивістський театр. Її конструкції — кольорові, барвисті, підкреслено декоративні — розраховані на поєднання зі світлом, також кольоровим. Ці конструкції виконували своє призначення — бути "апаратом" для гри актора. Художниця виступила реформатором сценічного костюма, у якому досягла "архітектурності", виразності форм, своєрідності силуету, гостроти малюнка, насиченості кольору.

Мистецтво футуристів було співзвучне революційним подіям країни. Ті, хто підтримував революційні пошуки в мистецтві, виявилися першими серед тих, хто злився з ідеєю соціальних змін. Частина лівих у мистецтві сприйняла доктрини марксизму.

Після революції 1917 р. О. Екстер посіла помітне місце в громадському житті Києва: її як відому й авторитетну художницю залучили до Товариства діячів мистецтва. Вінцем тодішньої громадської діяльності Олександри Олександрівни стала змістовна доповідь на відкритті в Києві 31 березня 1918 р. виставки декоративних робіт Є. Прибильської та художниці-селянки Г. Собачко. А вже в червні на Всеукраїнському з'їзді діячів мистецтва вона виступила з доповіддю "Про утворення лабораторії сценічних постановок", у якій сформулювала основні засади колективної співпраці творців сценічного дійства для створення дійсно великого театру, зокрема в Україні. Про шляхи відродження українського мистецтва художниця сказала: "Якомога більше вільної творчості і якомога менше провінціалізму".

1918—1919 роки були напруженими і бурхливими в житті Олександри Екстер. Вона багато працювала: створювала ескізи театральних декорацій, ескізи костюмів для Балетної студії Б. Ніжинської, оформлювала революційні свята, розписувала агітпароплави в Києві та Одесі, викладала малювання в Одеській дитячій художній школі.

Наприкінці 1918 року О. Екстер організувала в Києві всесвітньовідому майстерню декоративного мистецтва, з якої вийшли великі сценографи XX ст. Вони рознесли по світу ідеї конструктивно-кубістичного оформлення сцени, започаткованої українською художницею. Серед учнів і послідовників Екстер такі відомі майстри, як А. Петрицький, В. Меллер, О. Хвостенко-Хвостов, О. Тишлер, І. Нивинський, В. Веснін, Н. Шифрин, П. Челіщев та інші.

Протягом 1916—1921 років Олександра Олександрівна була головним художником Московського камерного театру. Вірогідно, ця обставина зумовила її переїзд із паралізованого денікінцями і білополяками Києва до Москви в середині 1920 року. Там вона продовжувала педагогічну діяльність у ВХУТЕМАСі, займалась різноманітною творчою роботою, зокрема створювала ескізи костюмів для театру і кіно, у тому числі до фільму Я. Протазанова "Аеліта" (1924). У 1923 році, разом із В. Мухіною, оформлювала павільйон газети "Известия" на першій Всеросійській сільськогосподарській та кустарно-промисловій виставці. Співпрацюючи з Московським ательє мод, розробляла сучасний демократичний стиль одягу, а також ескізи парадної військової форми для армії.

У 1924 році нарком просвіти А. Луначарський запропонував О. Екстер виїхати до Парижа і Венеції для організації радянських виставок. Протягом багатьох років художниця була емісаром мистецтва при посольстві у столиці Франції. У Парижі вона прожила до кінця свого життя. Давній друг Екстер — Фернан Леже — запросив її викладати у своїй Академії сучасного мистецтва. В Олександри Олександрівни з'явилися учні зі всього світу. Поза педагогічною роботою мисткиня займалася створенням і розписом декоративних панно, ілюстрацією книжок, розписом керамічного посуду. На початку 1930-х років художниця почала працювати над створенням унікальних, виконаних від руки, книг. Такі книжки Екстер робила в одному або у трьох—п'яти примірниках. Художниця брала активну участь у виставковій роботі: у Берліні (1927), Лондоні (1928), Парижі (1929), Нью-Йорку (1930), Празі (1937) відбулися її персональні виставки. У довоєнний період Олександра Олександрівна підтримувала тісні зв'язки з батьківщиною, була учасницею виставки "Український живопис 17—19 ст." у Києві. Перебуваючи довгі роки на відстані від України, О. Екстер з ніжністю зберігала все те, що їй нагадувало милу Україну.

Під час Другої світової війни зв'язки з вітчизною обірвалися. О. Екстер, як і більшість її колег-емігрантів, зникла з вітчизняного культурного горизонту на довгі роки. Померла Олександра Олександрівна в 1949 р. далеко від батьківщини.

Мистецька спадщина О. Екстер вважається класикою авангардизму. Вона була однією з тих, хто сміливо ламав стереотипи, прокладаючи шлях новому мистецтву. Доробок української художниці — величезний. Живопис і графіка, театр і кіно, монументальні композиції і проекти нових меблів, одягу, кераміка і маріонетки, книжкові ілюстрації та оформлення інтер'єрів — в усьому вона була пристрасним творцем, лицарем ідеї, невтомним відкривачем нового. Як справжній творець-футурист, Екстер багато передбачила, багато зробила вперше, а відкрите легко дарувала іншим. Розуміючи, що її футуристичним творам немає місця у соціалістичному реалізмі, вона заповідала свої твори й архів другу-художнику С. Ліссіму, який жив у Нью-Йорку. Таким чином, уся спадщина української художниці потрапила до Америки.

Незмінний інтерес у публіки викликають живописні полотна і графіка Олександри Екстер, які час від часу з'являються на виставках. Зацікавлення життям і творчістю цієї дивовижної жінки зростає.

У 2000 році у Парижі створено "Товариство Олександри Екстер". Протягом багатьох років ім'я О. Екстер в Україні було майже під забороною. Але Київ — місто, у якому зародився та яскраво розквітнув її талант — у музеях, на вулицях, у приватних колекціях зберігає глибоку пам'ять про неї. У 2008 році в Києві відбулася виставка нашої великої співвітчизниці.

Джерело: Амазонка авангарду : До 130-річчя від дня народження О.О. Екстер (1882-1949) // Календар знаменних і пам’ятних дат. 2012. І квартал. – К.: Книжкова палата України, 2011. - С. 54-60.
http://sasha-sh2000.livejournal.com/212568.html - картини художниці

Схожі:

Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер icon9 клас
Воїтелєва Галина Олександрівна, доцент кафедри педагогіки І методики технологічної освіти Гяухівського національного педагогічного...
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconЕкстер'єр є однією з найважливіших характеристик коня, яка дозволяє...
Огляд літератури. Екстер'єр є однією з найважливіших характеристик коня, яка дозволяє зробити певні висновки щодо зв'язку зовнішніх...
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconНоселівська середня школа
Найбільш повноводною річкою є Амазонка. До Атлантичного океану вона вносить 1/5 частину всієї води річок земної кулі або 120 тис...
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconАнтонюк Варвара Олександрівна

Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconАнтонюк Любов Олександрівна

Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconВидавництво видрукувало дослiдження Олександра Федо­рова «видеоспор:...
Олександра Федо­рова «видеоспор: Кино — видео — молодежь». Кишенькового формату книжечку гарно оформив художник В. Паньков. Наклад...
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconЖиття та шляхи творчості Олександра Довженка
Введення
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconБережний Микола Олександрович Бура Ганна Петрівна Бутурлин Наталія...

Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconКотова Тетяна Олександрівна, вчитель математики
«Трикутники», «Чотирикутники», «Кути в колі», «Многокутники», «Теорема Піфагора»
Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер iconТема: «Випадкові, неймовірні І достовірні події»
Барсенкова Наталія Олександрівна, вчитель математики І інформатики, зош №35, м. Чернігів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка