«Проблема гендерної рівності у сучасному світі»




Скачати 284.36 Kb.
Назва«Проблема гендерної рівності у сучасному світі»
Сторінка1/3
Дата конвертації04.04.2013
Розмір284.36 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3












Інформаційне повідомлення

«Проблема гендерної рівності у сучасному світі»

Історично так склалося, що протягом розвитку людства у більшості культур чоловіки займали домінуюче положення. Жінка частіше була підлеглою. На сьогоднішній день відбулись значні зміни у житті суспільства, але питання рівності статей залишається відкритим.


Данні ООН показують, що жінки, складаючи 50% світової популяції,

  • володіють лише 1/100 світової власності;

  • заробляють 1/10 світового прибутку;

  • виконують 2/3 всієї роботи;

  • складають 2/3 неосвічених людей в світі.

В 80-х роках жiнки з усього свiту започаткували активний мiжнародний рух за права жiнок.
Наслiдки цiєї дiяльностi особливо вiдчутнi на мiжнародному рiвнi. Держави вперше в iсторiї виявили пiдтримку захисту прав жiнок i визнали його своїм «високопріоритетним завданням». Однак, незважаючи на багатообiцяючi змiни в мiжнародному правi та практицi, жiнки з усього свiту ще стикаються з повсякденною реальнiстю. Крiм того, їм часто бракує засобiв та знань, необхiдних для використання системи прав людини, для боротьби проти зловживань.Чимало жiнок не знають про жiночий рух або сприймають його як щось абстрактне, що їх не стосується.

Хоча активна дiяльнiсть протягом останнього десятилiття зробила права жiнок бiльш окресленими, зараз завдання полягає в тому, щоб зробити їх бiльш досяжними.

Існують 3 основні причини привернення уваги до прав жінок:

1) необхiднiсть iнформувати жiнок про те, що вони мають рівні права та повиннi їх використовувати;

^ 2) необхiднiсть оприлюднювати випадки порушення прав на пiдставi гендеру та боротися з ними;

3) необхiднiсть сформувати нову практику прав людини, яка повнiстю вирiшуватиме питання загальнолюдських прав жiнок.

Гендер — соцiокультурна категорiя та колективнi уявлення, завдяки яким бiологiчнi вiдмiнностi статей переводяться на мову соцiальної та культурної диференцiацiї. Поняття гендер походять вiд грецького «генос» («Походження», «матерiальний носiй спадковостi», «той, що народжує»). Термiн «гендер» введено в соцiальнi науки Енн Оклей в 70 роки 20 столiття.

Гендерна рівність – рівні права і рівні можливості для жінок і чоловіків у суспільстві, рівні умови для реалізації прав людини, участі в національному, політичному, економічному, соціальному та культурному розвитку, отримання рівних винагород за результатами участі.

Рівність статей означає:

а) формальну рівність (рівність юридична, закріплена законодавчо);

б) рівність можливостей (надання певної законодавчо закріпленої переваги окремим соціально-демографічним групам для створення однакових умов на старті з іншими групами);

в) рівність результату (цілеспрямоване забезпечення ліквідування перешкод для конкуруючих сторін, які можуть бути викликані попередньою дискримінацією).

Рівність статей не означає їх ототожнення одна з одною або ідентичність, ця рівність не повинна встановлювати як норму для жінок умови і правила життя чоловіків. Жінка повинна мати такі ж права і можливості як чоловік, але зберігати при цьому свою самобутність. Гендерна рiвнiсть є однiєю з ознак правової держави. Держава зобов'язана забезпечувати дотримання прав людини, передбачених мiжнародним законодавством. Тоталiтарна система Радянського Союзу реально пiдтримувала гендерну рiвнiсть. Кiлькiсть жiнок-iнженерiв дорiвнювала кiлькостi чоловiкiв. На орбiту Радянський Союз вiдправив жiнок одразу пiсля чоловiкiв. В радянськi часи жiнки займали пости керiвникiв пiдприємств та директорiв установ. Але працюючи iнженерами та директорами, жiнки були змушенi тягнути на собі тягар домашнього господарства та виховання дiтей. Середньостатистична радянська дружина вiдпрацьовувала 8 годин на виробництвi (нерiдко шкiдливому, оскiльки робота там краще оплачувалася та дозволяла ранiше пiти на пенсiю), проводила ще 1,5 години в громадському транспортi, а потiм вiдпрацьовувала 5-7 годин у плити, з дiтьми або за пранням.

Яким же є становище жiнок в Українi на сьогоднiшнiй день? А що ж в Україні? Як говорять експерти, 2007 рік опустив Україну з 48 на 57 місце в глобальному рейтингу гендерної рівності. При цьому лідерами рейтингу залишаються Швеція, Норвегія та Фінляндія. А серед країн СНД нас випередили Молдова (21 місце), Білорусь (23 місце), Казахстан (32 місце), Узбекистан (41 місце) та Росія (45 місце). Глобальний рейтинг гендерної рівності складається на основі оцінки чотирьох основних критеріїв: економічної участі та можливостей (рівень зарплати, рівень зайнятості та можливості доступу до висококваліфікованої праці); рівень освіти (рівень доступу до основної та вищої освіти); політичні повноваження (представництво у владних структурах) та здоров’я і тривалість життя (оцінка тривалості життя та чисельне співвідношення населення за статтю). Згідно з доповіддю, Україна посідає 26 місце за критерієм економічної участі та можливостей, 73 місце – за рівнем доступу до освіти, 74 місце – за критерієм здоров’я і лише 109 місце – за представництвом у владі.
Основною проблемою є декларативний характер гендерної рiвностi та формальнiсть прав жiнок. Реальна ситуацiя в цiлому є прямо протилежною правовим нормам.На шляху до встановлення гендерної рiвностi у нашому суспiльствi стоять наступнi чинники:

  • стереотипи масової свiдомостi, якi i досi розглядають жiнку як слабку у порiвняннi з чоловiком iстоту, яка є другорядною у суспiльному, полiтичному та економiчному життi; чоловiча iдеологiя є породженням тоталiтарної системи, але виховання спроможне змiнити гендерну ментальність;

  • кризова економiчна ситуацiя (i особливо безробiття, яке нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, що нерiдко призводить то продажу жiнок та подальшої сексуальної експлуатацiї);

  • cлаборозвинуте громадянське суспiльство, у тому числi пасивнiсть жiночих органiзацiй та окремих жiнок у вiдстоюваннi своїх законних прав та свобод.Основними жiночими проблемами є домашнє насильство, проституцiя та торгiвля жiнками, наркоманiя, вiдсутнiсть послiдовної державної полiтики в цiй сферi. Особливої гостроти набула проблема сексуальних зазiхань, якi вважаються нормою у вiдносинах мiж керiвниками-чоловiками та пiдлеглими-жiнками.

Чинне законодавство офіційно гарантує чоловiкам та жiнкам України рiвнi права та можливостi, але наскiльки вони реально допомагають жiнкам вiдчути себе вiльними та рiвними в полiтичнiй, культурнiй, соцiальнiй, економiчнiй сферi, в працевлаштуваннi та в повсякденному життi? Принцип гендерної рiвностi закрiплений в Конституцiї України. Стаття 3 Конституцiї закрiплює рiвнiсть чоловiкiв та жiнок в усiх сферах життя. Окрiм даної норми гендерної рiвностi торкаються ст.21, 24, 51. Частина третя ст. 24 Конституцiї України, безпосередньо присвячена подоланню дискримiнацiї стосовно жiнок в Українi та наголошує на тому, що рiвнiсть прав жiнок i чоловiкiв забезпечується: наданням жiнкам рiвних з чоловiками можливостей у громадсько-полiтичнiй та культурнiй дiяльностi, у здобуттi освiти та професiйнiй пiдготовцi, у працi та винагородi за неї i так далi. Але вiдповiдно до законодавства лише жiнкам надається можливiсть поєднувати працю з материнством. Законодавчо чоловiки позбавленi такої можливостi. Такий пiдхiд є характерною iлюстрацiєю формального розумiння принципу гендерної рiвностi.Окрiм цього Україна ратифiкувала Конвенцiю про лiквiдацiю усiх форм дискримiнацiї по вiдношенню до жiнок 1979 року, Конвенцiя №156 про працюючих з сiмейними обов'язками, пiдсумковi документи Всесвiтньої конференцiї з прав людини (Вiдень, 1993 р.), Конвенцiю про лiквiдацiю насильства щодо жiнок, Конвенцiю про громадянськi та полiтичнi права, Конвенцiю про соцiальнi, економiчнi та культурнi права (1976 року).

Наскiльки цi нормативнi акти вплинули на розвиток гендерної рiвностi в нашiй країнi? По-перше, вони носять виключно декларативний характер та не забезпеченi механiзмами реалiзацiї, тобто фiнансовими та органiзацiйними ресурсами для забезпечення даних зобов'язань, по-друге, громадянське суспiльство в Українi на сьогоднiшнiй день, нажаль, не є силою, яка здатна вплинути на гендерну ситуацiю в країнi. Отож, законодавче закрiплення гендерної рiвностi не допомогло жiнкам вiдчути себе бiльш рiвноправними. Реальне життя українських жiнок ще далеке вiд iдеалiв рiвноправ'я. Найбiльш вiдчутна гендерна нерiвнiсть у двох сферах — працi та зайнятостi та в сферi полiтики. Жiнка i влада. Прекрасна стать складає 53% населення країни, кiлькiсть жiночих органiзацiй росте, а кiлькiсть жiнок в органах влади зменшується. За європейськими стандартами гендерно рівним співвідношенням частка жінок у органах влади всіх рівнів повинна досягати 30%. За час існування незалежної України у різні періоди ця цифра коливалась у межах 3-7%. З розвитком у країнi ринкових відносин, жiнки, як i всi громадяни, отримали можливiсть для вiдкриття власної справи. Частка жiнок в загальнiй кiлькостi пiдприємцiв складає 30%. В основному вони зайнятi в малому та середньому бiзнесi. У великому бiзнесi жiнки — рiдкiсть. Становлення жiночого бiзнесу в основному вiдбувається за рахунок iнiцiативи жiнок, а не як результат дiї спецiальних державних програм. Жiночий бiзнес орiєнтований в основному на роздрiбну торгiвлю, медицину, культуру та науку. Соцiологи стверджують, що жiнки у бiзнесi демонструють бiльшу схильнiсть до компромiсiв у взаємодiї з партнерами, бiльше враховують моральнi та етичнi принципи. Але жiнки-пiдприємцi — лише незначна частка працюючих жiнок. Серед найманих працiвникiв показником дискримiнацiї є рiвень заробiтної плати. В цiлому рiвень жiночої заробiтної плати складає 2/3 чоловiчої. Гендерна нерiвнiсть в оплатi працi є прямим порушенням принципу рiвної оплати за рiвну працю. Майже в усiх галузях народного господарства жiнки займають низькооплачуванi посади. Всi цi роки на ринку працi простежується ще одна закономiрнiсть: чоловiки витiсняють жiнок з перспективних добре оплачуваних посад.Вiдповiдно до Конвенцiї про лiквiдацiю усiх форм дискримiнацiї щодо жiнок дискримiнацiя визначається як «будь-яке розрiзнення, виняток або обмеження за ознакою статi, спрямоване на ослаблення чи зведення нанiвець визнання, використання чи здiйснення жiнками, незалежно вiд їхнього сiмейного стану, на пiдставi рiвноправностi чоловiкiв та жiнок, загальнолюдських прав та фундаментальних свобод у полiтичнiй, культурнiй, громадськiй та будь-якiй iншiй сферi (стаття 1). Адже, дискримiнацiя жiнок має мiсце в економiчнiй, полiтичнiй, культурних сферах нашого життя, та особливо в повсякденному житті.

Однiєю з важливих проблем нашого суспiльства є домашнє насильство. 1 стаття Декларацiї про Лiквiдацiю насильства щодо жiнок, 1993 року визначає насильство як «будь-яка дiя насильства за статевою ознакою, що тягне чи може потягнути фiзичну, сексуальну чи психологiчну шкоду чи страждання жiнцi, включаючи спроби подiбних дiй, обмеження чи позбавлення волi, що має мiсце в публiчному чи приватному життi». За неофiцiйними даними (офiцiйнi данi з цiєї проблеми вiдсутнi) кожна 5 жiнка в Українi є жертвою домашнього насильства. Фактично, в Українi до сьогоднiшнього дня немає реабiлiтацiйних центрiв для жертв домашнього насильства, якi стали нормою для цивiлiзованих країн. Квалiфiкована правова допомога є недоступною для бiльшостi жiнок, якi потрапили в скрутну ситуацiю. Органи внутрiшнiх справ обирають у подiбних ситуацiях тактику «невтручання у внутрiшньо сiмейнi конфлiкти». Отже, виникає замкнене коло. Куди звернутися жертвi? Було б доцiльним посилити вiдповiдальнiсть за домашнє насильство та привернути увагу органiв внутрiшнiх справ на необхiднiсть вжиття виховних та запобiжних заходiв проти домашнього насильства. Адже, попередити завжди легше нiж врегулювати.

Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар'єрного росту для жiнок та негативно впливають на їхні сiмейнi вiдносини як тiльки вони досягають перших успiхiв. При працевлаштуваннi у жiнок менше шансiв, нiж у чоловiкiв, отримати вакантне мiсце. До того ж нерiдко роботодавець зазначає, що конкурс оголошується виключно для чоловiкiв. Чи є така позицiя роботодавцiв виправданою? Так, дiйсно, жiнка може раптом пiти у декретну вiдпустку, у вiдпустку по догляду за дитиною, але чоловiки частiше вживають спиртне, що вiдбивається на виконаннi їх службових обов'язкiв. У жiнок i досi менше шансiв нiж у чоловiкiв просунутися по кар'єрнiй щаблинi. Жiнки, виконуючи однаковий, а iнодi i бiльший обсяг роботи в порiвняннi з чоловiками, отримують меншу заробiтну платню. Така очевидна нерiвнiсть позицiй жiнок та позицiй чоловiкiв на ринку працi призвела до фемiнiзацiї бiдностi. Сьогоднi кожна 3 жiнка має рiвень доходiв, що дорiвнює прожитковому рiвню. Жiнки складають бiльшiсть у найбiльш соцiально-незахищених категорiях громадян: пенсiонери, безробiтнi, працюючих у бюджетнiй сферi. Скрутне матерiальне становище нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, вони їдуть в основному нелегально, залишаючи малолiтнiх дiтей на своїх родичiв. Окрiм того, як правило, нашi спiввiтчизницi змушенi перебувати за кордоном у нелегальному статусi, що нерiдко призводить до негативних наслiдкiв. Жiнки стають об'єктом продажу та подальшої сексуальної експлуатацiї.

Досить активно у сферфі затвердження гендерної рівності працюють громадські організації. Однак, їх дiяльнiсть є нескоординованою та за вiдсутностi послiдовної державної жiночої полiтики подiбнi до краплi у морi. До того ж українськi громадськi органiзацiї в основному здiйснюють свої проекти за рахунок закордонних донорських органiзацiй.Отже, змiни у становищi жiнок в Українi можливi лише за умови послiдовної державної гендерної полiтики в данiй сферi.

^ Гендерні стереотипи та роль школи у підтримці стереотипних уявлень

Гендер – це соціальні стосунки між чоловіками і жінками у суспільстві. Він показує характер взаємин, очікувань, які висуває суспільство до чоловіків та жінок. Це не стать, стать визначається біологічно, а гендер – соціально. Прийняті у суспільстві стереотипи поведінки і відповідні їм очікування, що і як повинна людина робити, якою бути, як проявляти свої емоції, виглядати, чим займатись, щоб відповідати тій чи іншій статі, називаються гендерними стереотипами.

Стереотип - це упереджені погляди, які рішуче керують процесом сприйняття. Стереотипи є прикладом соціально схвальної або соціально припустимої поведінки. Гендерні стереотипи - це один із видів соціальних стереотипів, в основі яких лежить уявлення суспільства про «маскулінне» - чоловіче та «фемінне» - жіноче. Тобто, це стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про місце і ролі жінок, і чоловіків у суспільстві. Так, американські соціологи, вивчаючи стереотипи жіночої та чоловічої поведінки запропонували студентам назвати, які на їх думку найбільш вживані слова, що характеризують чоловіка і жінку.

Типовими рисами для чоловіка були названі агресивність, заповзятливість, він - домінуючий і незалежний, емоційно стриманий, діловитий, знає, як опановувати світом, легко приймає рішення, вільно говорить про секс з іншими чоловіками, самовдоволений. Стереотипами типових жіночих рис є сентиментальність, ніжність, м'якосердість, тактовність, вона не використовує брутальних слів, розуміє почуття інших, балакуча, цікавиться власною зовнішністю, цінує мистецтво, сильно потребує захисту, охайна у звичках, спокійна. Насправді в житті не завжди спостерігається чітке дотримання вищеназваних характеристик. Основні гендерні характеристики можуть дуже змінюватися. Незалежно від біологічної статі індивід може демонструвати як жіночі, так і чоловічі риси. Наприклад, чоловік може бути ніжним, лагідним, але при цьому він не стане менш чоловічним. В той же час жінка може бути більш наполегливою,амбіційною, але не менш жіночною.Укорінення гендерних стереотипів у свідомості людей яскраво прослідковується у виховному процесі сімейних стосунків.

Поряд з сім'єю формувати різні типи поведінки у дітей, виходячи із існуючих гендерних стереотипів, продовжує школа. Аналізуючи дослідження, проведені у різних країнах, ми помітили, що вчителі більше уваги приділяють хлопчикам. Хлопчиків частіше залучають до експериментів, очікують від них вищих результатів, ніж від дівчаток.Відмінні реакції учителів і на порушення учнями поведінки. Відомо, що хлопці частіше створюють проблеми з поведінкою, ніж дівчата. Але відмічено, що вигуки з місця, дрібні порушення дисципліни, допущені дівчатами, викликають активну, негативну реакцію у вчителів, тоді як на таку поведінку хлопців учитель може і не зреагувати.До поведінки хлопців ставляться терпиміше, але покарання застосовують суворіші ніж для дівчаток. Для хлопців це сердитий окрик, дівчаток карають не так. Їм, як правило, пояснюють провину, аргументуючи необхідність у майбутньому бути чемною та вихованою. Дівчаток хвалять за слухняність, старанність, а хлопчиків - за знання, успішну інтелектуальну діяльність. Відповідно, дівчаток менше налаштовують на працю, їх заохочують прийняти те, що є належним, а хлопчиків стимулюють працювати, щоб досягти успіху. Вчителі активніше реагують (кивають головою, жестикулюють) на вчинки і репліки хлопців, ніж дівчат; пропозиції і думки хлопців сприймаються як важливіші і серйозніші, ніж думки і пропозиції дівчат; звертаючись одночасно до всього класу, вживають форми лише чоловічого роду (наприклад:«Кожен з вас чув уже про те…»); на уроках з гуманітарних дисциплін перевага надається дівчаткам, а на уроках математичного циклу – хлопцям; вживають узагальнюючі стереотипізовані висловлювання: «Хлопці зазвичай сильніші в математиці», «Ти такий сором’язливий, як дівчинка».

По різному ставляться вчителі і до оцінювання академічних успіхів учнів та учениць. Якщо дівчинка має посередні знання, кажуть що у неї не вистачає здібностей, якщо – хлопчик, кажуть, що йому бракує терпіння та наполегливості. Не випадково більшість хлопців, що мають низькі знання, зберігають високу самооцінку, бо говорять, що якби він взявся за себе, то легко досяг би успіху. Така диференційована система заохочень і покарань, коли у хлопчика підтримують дух змагань, наполегливість, цілеспрямованість, а дівчаток орієнтують на пристосування, невтручання у перебіг справ, нагадують їм про морально-етичні норми людських взаємин, також поглиблює відмінності у психології хлопчиків та дівчаток. Хлопчики у шкільному житті стикаються з не меншими гендерними проблемами, ніж їхні ровесниці. Це пов’язано зокрема з тим, що сучасний педагогічний колектив складається переважно з жінок, що призводить до домінування жіночого стилю спілкування. Соціалізація хлопчиків відбувається здебільшого за відсутності зразків чоловічої поведінки, необхідних для гендерної ідентифікації хлопчиків, формування їхніх гендерних ролей, що може у подальшому призвести до проблем у між статевому спілкуванні, у сімейному житті, у вихованні дітей.

Все вищесказане свідчить про гостру потребу у формуванні гендерної культури вчителів та адміністрації, серед учнів та серед батьків.


^ Тренінгове заняття «Ми- за гендерну рівність»

МЕТА: розширити знання учнів про проблему гендерних взаємовідносин у суспільстві.
  1   2   3

Схожі:

«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconПеред заняттям на дошці розміщують аркуші з друкованими висловами...
Мета: розширити знання учнів про проблему гендерних взаємовідносин у суспільстві
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconБезпритульні тварини. Боротьба за виживання”
Жорстокість людей- найгірша їх сторона. У сучасному світі проблема жорстокого ставлення до тварін зростає з кожнім днем. Неправильне...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconКонкурс наукових робіт ім. В. М. Корецького «Права людини в сучасному світі: погляд молоді»
України, Інститут держави І права ім. В. М. Корецького, за підтримки Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України, Міністерства...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconІнформаційний лист
«Бібліотечні та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, освіти та культури»
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconПро впровадження принципів ґендерної рівності в освіту
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №1834 "Про затвердження Державної програми з утвердження...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconАвчальна програма з історії для 5 9 класів
України, усвідомлювати складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне розмаїття суспільств, підготуватися до життя...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconАвчальна програма з історії для 5 9 класів
України, усвідомлювати складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне розмаїття суспільств, підготуватися до життя...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
України, усвідомлювати складність зв’язку сьогодення з минулим, сприймати культурне розмаїття суспільств, підготуватися до життя...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconПроблема особистих немайнових прав особи, громадянина є однією з...
Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що...
«Проблема гендерної рівності у сучасному світі» iconПенсійне реформування в сучасному світі
Відтак, соці­альна політика держав, захоп­лених цією хвилею, потребува­ла суттєвих коректив. Не могла залишатися без змін І пенсійна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка