Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша”




НазваІсторичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша”
Сторінка4/4
Дата конвертації05.03.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Культура > Реферат
1   2   3   4

X. Килими Буші та Дорошівки





Два села - Буша і Дорошівка - розкинулися вздовж берегів річки Мурафи
30

одне навпроти одною. Їх розділяє лиш плин ріки – то лагідно-спокійний, в якому віддзеркалюються розлогі верби над водою, то стрімкий і бурхливий на перекатах, що сповнює мальовничу долину нескінченним шумом вод. Буша широко розкинулася на пологому лівому березі, а Дорошівка міцно врослася в високий і стрімкий правий. Обидва села розташовані у тісному сусідстві, настільки тісному, що їх важко розділяти, наче вони становлять одне поселення. Але умови господарювання в цих селах дуже різні. Бушани мають коло своїх садиб родючі ґрунти і їх присадибні ділянки знаходяться на рівнині, а в Дорошівці кожну п'ядь землі для обробітку доводиться відвойовувати на кам'янистих крутосхилах. Мабуть такі природні умови спричинили в минулому і різні суспільно-соціальні статуси обох сіл – Бушею колись володів поміщик і бушани числилися його кріпаками, а жителі Дорошівки над собою поміщика не мали і жили вільними людьми. Проте сподіватися, що життя в Дорошівці було заможніше, навряд чи варто, адже природні умови були складніші. Очевидно дорошівчанам доводилося використовувати для виживання крім землеробства ще й ремесла, зокрема килимарство.
Про красу і принадність мальовничої долини Мурафи, де знаходяться ці села, можна писати багато. В даному разі зосередьмо увагу на важливій для нашої культури мистецькій традиції, яка ще порівняно недавно панувала в Дорошівці і Буші. Мова йде про народне килимарство.
Чому саме ці два села привернули увагу до себе? Лиш тому, що тут вдалося більш-менш ґрунтовно вивчити місцеву традицію килимарства. Вивчення відбулося завдяки тому, що у Буші протягом років, починаючи від серпня 1986 року, відбувається пленер каменярів. Кожного року такий пленер завершується всенародним святом мистецтв, де демонструвалися старі килими місцевого виробництва. Це спонукало автора провести обстеження Буші і Дорошівки на предмет виявлення і вивчення таких килимів. Поступово в процесі дослідження постала цілісна картина місцевого народно-мистецького феномену – було виявлено близько п'ятдесяти пам'яток килимарства, виготовлених понад сто років тому. Рівень збереження їх різний – від добре уцілілих до благеньких шматочків – але кожний дорогоцінний, тому що навіть невеличкий фрагмент дозволяє спеціалісту здійснити реконструкцію, тобто, встановити первозданний вид килима.
Знайдені пам'ятки перевершили всі сподівання шукача – перед очима постала маловивчена сторінка народного мистецтва, яка має місцеві самобутні особливості. Разом з тим, ця сторінка є невід'ємною складовою частиною споконвічних духовно-мистецьких канонів і ідеалів образотворення, що супроводжують наш етнос і пронесені ним крізь тисячоліття. Незаперечним підтвердженням такої думки є орнаментика виявлених килимів, але про це
31
скажемо трохи далі.
Думаю, що килимарством займалися в обох селах, але все ж є підстави надати пріоритет майстрам із Дорошівки. Вони робили килими на продаж, тобто, це був домашній промисел. В Буші ж килимарством займалися для домашніх потреб. Сьогодні про це говорити впевнено дуже важко, адже бушани і дорошівчани постійно співживуть у зв'язках – взаємне переселення відбувалося завжди. Ясно, що і килимарська продукція поширювалася в обох напрямках постійно. Очевидно, остаточне уточнення можливе лиш при глибшому вивченні із залученням додаткових джерел.
На користь того, що дорошівчани займалися килимарством на продаж говорить також той факт, що вони були вільним селом і мали для цього більшу можливість, ніж кріпосна Буша. І природні умови в Дорошівці були складніші для землеробства. Отже, майбутнє вивчення внесе ясність в таке припущення. В даному разі нам важливо підсумувати перші результати.
Виявлені килими, частина яких представлена на даній виставці, ткалися на горизонтальному ткацькому верстаті із пряжі, виготовленій із овечої вовни в домашніх умовах. (Проте, килим, що позначений в даному каталозі під № 20, очевидно, зроблений на кроснах). Барвники, використані для фарбування пряжі, в переважній більшості були хімічні, промислового виготовлення. Автори збірника "Кустарные промыслы Подольской губернии", опублікованому напередодні революції, пишуть, що сільські ремісники (а килимарі відносилися саме до них) стали користуватися дешевими аніліновими барвниками для фарбування пряжі в ткацькому промислі. Очевидно, хімічні барвники витіснили з вжитку набагато якісніші природні. Саме такими хімічними барвниками і користувалися килимарі, при виготовленні килимів, що маємо в даній експозиції.
Проте, до середини минулого століття в ткацтві застосовували барвники домашнього приготування із рослинних і інших природних чинників, які мали порівняно із хімічними кращу світлостійкість, тобто, не линяли і не так швидко втрачали колір від часу. Природні барвники, крім того, мали м'яку колоратуру, що вигідно позначалося на художній якості килимів – вони були вишуканої колористичної гами.
Отже, килими, що експонуються, виготовлені за єдиною технологією. В плані ж орнаментації, то тут спостерігаємо розмаїття і зміну традицій. Орнаментальні композиції діляться на кілька видів. В науковому обігу немає чіткої класифікації нашої орнаментики, тому будемо користуватися умовною власною.
32

Першу групу орнаментальних композицій становлять такі, що мають незаперечне давнє походження. Тут найкраще підходить назва – геометричні, тому що орнамент будується із геометризованих фігур. Це система знаків-символів, які досі ще ніхто аргументовано не прочитав і точного значення їх не визначив. Усілякі спроби, що мали місце як в наукових так і в спеціальних виданнях, а також в публікаціях популярного напряму, будувалися на безпідставних здогадах і порожніх фантазіях, часто-густо пересипаних усілякими спекуляціями чи нісенітницями. На моє глибоке переконання прочитати нашу орнаментику важливо і можливо, але при умові комплексного підходу до проблеми.
Наша орнаментика у вишивці, ткацтві, писанкарстві, різьблені по дереву, кераміці і інших видах народного мистецтва побудована на системі знаків і символів, які своїм походженням сягають в епоху палеоліту, неоліту, енеоліту і пізніших епох, археологічні пам'ятки яких в переважній більшості знайдено на нашій території і по сусідству. Уважне дослідження археологічного матеріалу показує, що орнаментика усіх названих епох сталим чинником проходить крізь тисячоліття і в нашому часі продовжується в народному мистецтві. У всякому разі, ще творилася у зовсім близькому минулому XIX-першій половині XX століття.
Таке стабільне дотримання орнаментальної традиції, таке повсюдне застосування її в усіх можливих видах народного образного творення протягом тисячоліть, можна пояснити і зрозуміти тільки при одній умові – ця знакова система несла інформацію надзвичайної ваги. Очевидно, тут можемо припустити думку, що це стосувалося основ буття, його духовного фундаменту. Тобто, наша орнаментика є незаперечним носієм світоглядної і духовної інформації, значення і зміст якої нам слід шукати в нашій предковічній дохристиянській ідеології, в наших давніх міфах і віруваннях, в звичаях і обрядах, в нашій незрівнянній пісенній спадщині і, нарешті, в нашій мові. "Слово про Ігорів похід", рунічні тексти, безліч інших можливих і неможливих джерел. Вони чекають нас..., там ховається наша таємниця.
В цьому контексті дана виставка є небуденною і дуже важливою. Вона свідчить про те, що поряд нас, в глухих і не дуже глухих селах, по хатах у людей зберігається дорогоцінна і предковічна спадщина. Але час невмолимий, він свою нищівну дію творить постійно. Нам слід поспішити зафіксувати на надійних сучасних носіях цю спадщину і таким чином врятувати її від остаточного зникнення.
Все вище сказане про групу килимів із геометричними композиціями орнаментики стосується килимів, що позначені в каталозі номерами від 1 до 19. Слід додати, що в це число входять крім килимів і так звані підвіконня.
33

Назва говорить сама за себе - це килимові вироби, які використовувалися у хаті на стіні, вздовж довгих лав попід вікнами, щоб захистити стіну від витирання спиною, коли сидиш на лаві. Вони неширокі і довгі, бувають до п'ятнадцяти метрів. Орнаментика та ж, що й на килимах.
Наступна група підвіконь стилістично дуже близька до вище згаданої. Орнаментика їх такого ж давнього походження, що і геометричної групи. Для цих композицій характерними є рослинні мотиви, які зображаються площинно. (Доречно тут зауважити, що і в геометричній групі всі мотиви зображаються виключно площинно). На жаль, на виставці відсутні килими цієї групи, але в каталозі подаються кілька їх фотографій.
Тут композиції будуються із, так званих, вазонів. Це образ рослин умовних геометричних форм різної будови. Як правило, рослина виростає із вази, теж умовної і часто якоїсь абстрактної форми. Така рослина має стовбур, увінчаний квіткою. Від стовбура відгалужуються два яруси розлогих гілок, на яких ряди квіток і листків. Усі форми умовного і неконкретного трактування і максимально спрощені.
Споглядаючи ці рослинні композиції, мимоволі ловиш себе на думці про їх якесь магічне призначення і походження. Про це говорить фантастичність самого образу. Це класичний приклад мистецького творення – умовність, нереальність, простота форм і разом з тим вражаюча сила образу. Бездоганно-раціональне використання можливостей матеріалу при максимальній смисловій наповненості і звучанні образу.
Ці міфічні вазони, ці фантастично-загадкові рослини спроможні розбудити в уяві трепетні і невловимі фантазії про незбагненні містичні зв'язки з далеким-далеким минулим. Від них струмениться таємнича магія і ворожба, незлобива і тепла. Ми назвали сьогодні їх модним словом – обереги, проте дуже смутно і невиразно розуміємо їх місію, їх значимість. Полуда невігластва заважає нам мати ясність в розумінні цих оберегів. Обкрадені і духовно здичавілі ми дивимося на них сліпими зіницями своїх душ і не можемо збагнути їх життєдайної сили і значення. А вона ж в них є! Бо що ж їх провело крізь тисячоліття до нас? Даруй, читачу, мені мій пафос, але ж мусимо ми колись схаменутися, збагнути суть отих вічних супутників буття нашого, оті знаки і символи на наших писанках, вишивках, килимах...
Наступна група – найчисельніша. Мотиви цих килимів, очевидно, значно пізнішого походження. Принцип побудови орнаментальної композиції тут дещо інший. Панівний елемент на цих килимах рослинна галузка з великою квіткою, бутонами і листками. Цей елемент заповнює усе поле килима як своєрідний рапорі, що повторюється, з незначними кольоровими варіаціями в
34

деталях. Стиль трактування образу галузки такий же площинний, як і в попередніх розглянутих килимах і підвіконнях, але в цій групі килимів з'явилося тяжіння до природних натуральних форм. Галузка не має тієї фантастичності і умовності образу, які ми бачили в підвіконнях з попередньої групи. Іще одна нова якість – велика квітка на галузці подається як об'ємна форми, хоч і трактується площинно. Ці тенденції явно привнесені і, очевидно, тоді, коли традиційна мова була ще дуже міцна, чиста і живуча. Незважаючи на тяжіння до натуральної форми, зображення галузки повністю трактується площинно, абсолютно в традиційному стилі. На зміну аскетичній строгості орнаментики попередніх двох груп килимів і підвіконь, в цій групі килимів з'являється барокова пишнота і багатство. Килими мають урочисте святкове звучання всієї орнаментальної композиції.
Тут доречно зауважити нові підходи до побудови композиції всього килима в цілому. В попередніх двох групах композиція будується на двох головних чинниках, а саме – основне поле килима і кайма навколо нього по краю. Кайма мас свій модульний елемент. який повторюється. Центральна частина килима також має свій один або кілька елементів, які обов'язково відрізняються від елемента кайми, хоч стилістично всі елементи поля і кайми органічно об'єднані (дивись килим №1 в каталозі).
В групі ж килимів, яку ми почали аналізувати і за порядком вона є третьою, принцип компонування порушено. Точніше, він не витриманий так обов'язково. Тут модульним елементом кайми майстер використав трохи змінений варіант галузки із центральної частини, який часто утворює своєрідний безперервний вінок. Лиш при уважнішому спогляданні можна помітити, що кайми все таки є, але вона не так чітко виділяється, як це бачимо в килимах попередніх двох груп. Підтвердженням цього є килими під №№ 19-23 і інші.
При уважному розгляданні основною елемента галузки, помітно, що вона на більшості килимів дуже схожа одна на одну. Помітні лиш незначні варіації в розташуванні деяких деталей. Виняток становить килим під № 19. При дотриманні загального принципу композиційної побудови, основний елемент цього килима галузка, має зовсім іншу форму. Очевидно, нам бракує повноти джерел і пам'яток, щоб в повній мірі і точно відновити істинне становище килимарства в цьому регіоні, але навіть ці благенькі рештки, ідо вдалося зібрані і показати на цій виставці, свідчать нам про потужний пласт мистецької о життя в середовищі селян.
Нарешті, переходимо до найчисельнішої групи килимів і підвіконь. Тут в значній мірі спостерігаємо повне панування розмаїтих букетів і вінків. Образ квіток і рослин дробиться на безліч складових елементів, які мозаїчною
35

феєрією створюють пишну композицію великого квіткового нагромадження. На усьому полі килима таких букетів два чи три. Це, вочевидь, найновітніші впливи і тенденції. Від класичної стилістики і образності килимів і підвіконь перших двох груп не залишилося майже нічого. Туї буяє привнесена традиція, зовсім чужа. Порівняно із килимами першої і другої груп. це продукт новітнього стилю або, іншою мовою, не втрата споконвічних орієнтирів образного творіння. Цей стиль понівечив нашу орнаментику майже в усіх видах народної творчості він проявився і в писанкарстві (з'явилися так звані мальованки з їх вульгарними квітками), у вишивці (трояндовий вульгаризм на жіночих і чоловічих сорочках та рушниках в першій половині XX століття панує донині). На прикладі килимів цієї групи маємо можливість вочевидь упевнитися в тому, як наша одвічна орнаментальна культура успішно подолала тисячолітній шлях життя і розвою і за кілька десятиліть теперішнього часу змушена впасти під колесами технічної о прогресу і розвитку комунікацій.
Думаю, то причиною такого інтенсивного стилістичною перетворення в нашому народному мистецтві була втрата духовних зв'язків поколінь. На зламі двох століть -XIX і XX - в загальному розвиткові людства почали відбуватися потужні процеси перемін в суспільних відносинах, які були обумовлені новими науково-технічними відкриттями, то в свою чергу спричинили зміни виробництва і господарювання. Не обминули такі переміни і сільське життя –сюди стали проникати такі "продукти" технічного прогресу, як залізничний транспорт, поліграфічні видання, техніка зв'язку і т.д. Тобто, почався притік новітньої інформації на поліграфічних носіях. Ішов цей інформативний потік в сільське середовище через панівні і відносно культурні верстви суспільства – поміщиків, вчителів, лікарів і ін. Ясна річ, що малоосвічені селяни сприймали таку інформацію шанобливо і прагнули долучатися до новіших культурних досягнень шляхом наслідування. Таким чином на наших килимах і вишивках запанували європейські троянди і тюльпани, які поступово і невмолимо стали витісняти споконвічні образотворчі традиції в народному мистецтві як такі, що застаріли і стали "не модні". Отже, етнічна мистецька традиція опинилася перед загрозою зникнення.
Проте, вона не загинула. Адже килими і підвіконня із перших двох груп ще живі і ми їх бачимо. Маємо змогу тішитися їх магічною силою і мовою. Тож схаменімося, панове, припадімо до животворного джерела рідних традицій. Можливо, прозріємо від тієї цілющої духовної поживи і возрадуємося істині, яка відкриється нам в нашому, а не чужому світі ідеалів краси.
^ XI. Адреса заповідника:

Державний історико-культурний заповідник "Буша", с. Буша, Ямпільський район, Вінницька область, Україна

36


Використані сайти:



  1. http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrtour2007/9/375.html

  2. http://www.busha2.narod.ru/

  3. http://www.vincult.org.ua/Busha/index.htm

  4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Буша

  5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Історико-культурний_заповідник_«Буша»

  6. http://www.myvin.com.ua/ua/town/places/sights/10.html


37
1   2   3   4

Схожі:

Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” icon— поетів, художників, музикантів, вчених-винахідників, мудрих політиків-гуманістів,...
Два подорожні альбоми Т. Г. Шевченка (1841‒1843, 1845) —унікальні історико-мистецькі пам’ятки України
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconПам'ятки архітектури долини дністра
Товариства Лева працював в експедиції "Дністер-94" у своїй тра­ди­цій­ній ролі обстеження пам'яток архітектури. Пригадуючи, що експедиція...
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” icon1. пам’ятки архітектури дністра та стрия
Метою роботи було виявлення та зовнішня фотографічна фіксація пам’­яток. В даній статті представлені підсумки проведеної роботи....
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconМалашівецька група палеолітичних пам’яток історична довідка
Молодове V, Липа VІ, Мізин. У 1968 р місцезнаходження обстежив В. Савич,2 а в 1981–1983 рр. — автор. 3 Були зібрані нові матеріали,...
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconПечерні пам’ятки на території Криму
Вступ
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconУрок природознавства
Мета: ознайомити дітей із природними багатствами України; формувати поняття заповідник; навчати охороняти природу рідного краю;...
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconУрок №9
Які події на вашу думку могли б відбуватись на території цієї культурної пам’ятки?
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconУрок №15
Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в науковому стилі
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconІДіП –нормативна-історико-юридична наука, яка вивчає генезу, становлення...
ДіП є історичною, юридичною та суспільно-політичною наукою, що пов’язана з теорією держави І права, історією політичних І правових...
Історичні пам’ятки України. Історико-культурний заповідник “Буша” iconПам’ятки писемної культури України Рекомендаційний список літератури
Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови. Мова більшості літописів книжна, близька до церковнослов'янської,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка