За темою “Методологічний супровід викладання




НазваЗа темою “Методологічний супровід викладання
Дата конвертації01.05.2013
Розмір55.1 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы

- -

Зміст консультацій

за темою “Методологічний супровід викладання

інтегрованих курсів “Художня культура” та “Мистецтво”.
Консультації проводить старший викладач кафедри педагогіки і психології ЛОІППО, кандидат філософських наук, МАЛЬЦЕВ Леонід Леонідович для вчителів, що викладають (або збираються викладати) інтегровані курси “Мистецтво” та “Художня культура” в загальноосвітній школі в межах освітньої галузі “Естетична культура”.
Консультаційне спілкування повинно здійснюватись на засадах толерантності, взаєморозуміння, умотивованості співбесід, професіоналізму тощо.

Головне, що потрібно дати зрозуміти вчителям, що звертаються за консультацією – це чим МЕТОДОЛОГІЯ відрізняється від методики і педагогічної технології. Справа в тому, що методологія (будь яка – методологія тієї чи іншої науки, методологія викладання того чи іншого предмету тощо) оперує найбільш ґрунтовними, філософічними, універсальними поняттями і торкається насамперед підвалин предмету, що методологічно розглядається. Вона – методологія – розглядає мету, зміст, структуру (загальну структуру), функції, контекстне місцезнаходження предмета. Методика ж і педагогічна технологія засновані на пошуку оптимізації засобів трансляції (передачі) певної інформації від викладача до учня (від вчителя до школяра, від викладача до студента тощо). Тобто методика і педагогічна технологія є конкретизацією того, що дає методологія.

Методологічним грунтом викладання інтегрованих курсів “Художня культура” та “Мистецтво” повинна бути художня картина світу в свідомості вчителя. Художня картина світу повинна корелюватися з загальним образом (картиною) культури. Саме в контексті загальнолюдської культури існує художня культура, в контексті якої функціонує будь яке мистецтво.

Перша важлива методологічна позиція, яку необхідно обговорити з вчителями, що викладають інтегровані курси “Художня культура” та “Мистецтво” (донести до їх свідомості) – це що уявляє собою культура взагалі.

З одного боку культура є сукупністю цінностей, створених людством. Але тут виникає потреба в розтлумаченні того, що таке цінність, бо вона визначає багато сторін культури.

Дійсно, цінність це те, що є значущим для людини. Цінність складається з двох великих сфер – цінності матеріальні і цінності духовні. Матеріальне і духовне в цінності діалектично пов’язане. Під духовними цінностями ми розуміємо насамперед продукти людської свідомості (все те, до чого неможна доторкнутися рукою), але ж релігія – це теж продукт людської свідомості. Тут є два підходи до поняття “духовність”. Перший – світський: духовне є те, до чого неможна торкнутися руками. Другий – теологічний (релігійний). Ще Платон – давньогрецький мислитель, філософ, вчитель Аристотеля твердив, що у людини є фізичне тіло, душа і дух. Дух – це те, що надано людині Богом, надано зверху. Кожен має право і можливість вибрати для себе те чи інше розуміння духовності.

У цінності є ще одна діалектична сторона. Це індивідуально-суспільна, чи особистісно-соціальна діалектика. Тобто є цінності, які належать конкретній, окремій людині і більш нікому. Система таких цінностей є в кожного з нас. Це наші звички, смаки, симпатії, антипатії тощо. Але ж є й цінності суспільні (загальнолюдські, етнічні, національні, народні, масові, колективні, групові тощо). В цінності дуже часто “спрацьовує” ця сама індивідуально-суспільна діалектика.

Таким чином, цінність – це матеріальний предмет, або духовно-практичний досвід, які стають значущими для людини в процесі діяльності в соціокультурному та особистісному бутті.

Треба розуміти, що визначення культури, як сукупності цінностей має одну ваду. Це визначення не передає динаміки культури як відкритої, рухливої мегасистеми. Адже у кожної епохи, кожного століття, кожного покоління, кожної людини, кожного періоду життя людини є своя неповторна культура. Серед більш ніж двохсот п’ятидесяти наукових визначень культури є й таке, яке дуже влучно передає саме динаміку культури як великої відкритої системи. Це визначення наголошує на тому, що вся культура є створення, збереження і трансляція (тобто передача від покоління до покоління) соціально значущого духовно-практичного досвіду.

Треба також розуміти, що ці два визначення культури (визначення через цінність і визначення через тріаду – створення, збереження і трансляція) є граничними визначеннями культури, які окреслюють полюси цього дуже складного феномену. Але будемо пом’ятати тезіс видатного російського мислителя, філософа, естетика, культуролога Олексія Федоровича Лосєва, що яка цінність, така й культура, але яка культура, такай цінність. Тобто в культурі працює діалектика цінності. О.Ф.Лосєв також писав, що культура з давньогрецької перекладається як “взращивание, возделывание”. Тому культура є взрощування людиною самої себе.

Де ж знаходиться художня культура в системі загальнолюдської культури? На це питання допомогає відповісти діяльнісна структура культури. Справа в тому, що діяльнісний підхід до культури є дуже важливим. Культура (як і цінність) виникає лише в діяльності людини. Де є діяльність – там виникає культура. Яка діяльність – така культура.

Люди займаються політикою – виникає політична культура (вона може бути низькою чи високою, але вона є). Є юридично-правова культура. Велике значення в житті людини займає релігійна культура (велике значення вона відіграє і в художній культурі та мистецтві). Існує ідеологічна культура. Сфера культури, в межах якої людина оцінює світ з точки зору добра і зла створює свою особливу нішу – етично-моральну. Сфера культури, в межах якої людина оцінює світ по законах краси – це естетична культура.

Сфера культури, в межах якої людина вчиться розмовляти на мовах різних видів мистецтва і розуміти ці мови (мову візуального, образотворчого мистецтва, мову музики, хореографії, театру, екранних видів мистецтва тощо) – це саме і є художня культура, бо художня культура є ніщо інше, як сукупність видів мистецтва, що функціонують у суспільстві.

Є ще культура спілкування, культура поведінки, культура мови (мовленнєва культура), етикетна культура, які пронизують собою всі вище означені діяльнісні рівні культури. Взагалі треба відзначити, що всі перераховані діяльнісні рівні культури дуже тісно взаємопов’язані, між ними нема жорстких розмежувань. Адже культура спілкування, культура мови грають велике значення, припустимо в політичній культурі.

Для нас дуже важливо, що є тісний зв’язок мистецтва, художньої культури з етичною та естетичною культурою. Як ми вже казали, і релігійна культура відіграє велику роль в мистецтві і художній культурі.

Слід також відзначити, що незважаючи на те, що зміст інтегрованого курсу “Мистецтво” базується на поєднанні лише двох мистецтв – візуального та музичного, треба увикладанні художньо-мистецьких предметів відслідковувати, знаходити місце і для інших змістовних ліній (інших видів мистецтва – хореографії, театру, екранних видів мистецтва).
ЛІТЕРАТУРА.

  1. Васьков Ю.В. основні концептуальні підходи до добору і конструювання змісту загальної середньої освіти // Освіта на Луганщині. – 2003. - №1(18). – С.62-64.

  2. Велікандо А.І., Мальцев Л.Л. Загальні питання та проблеми профільного навчання і художньо-естетична освіта // Освіта на Луганщині. – 2003. - №1(18). – С.88-91.

  3. Державні стандарти базової і повної середньої освіти: Проект // Освіта України. – 14 січня 2003 р. - №1-2. – С.10-11.

  4. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник МОН України. – 2003. - № 24.

  5. Концепція художньо-естетичного виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах України /Л.М.Масол // Шкільний світ. – Березень 2002 р. - №9(137). – С.1-16.

  6. Кондратська Л. Сучасні технології підготовки майбутнього вчителя мистецтва // Мистецтво і освіта. – 2003. - №2. – С.7-11.

  7. Медіакультура: Програма спецкурсу (варіативний компонент освіти) для загальноосвітніх навчальних закладів України /Л.М.Масол. – К.: ІЗМН, 2003. – 16 с.

  8. Медіа культура як компонент освіти /Л.М.Масол // Мистецтво і освіта. – 2003. - №2. – С.2-7.

  9. Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації вчителів художньо-естетичного профілю “Зміст і методика викладання інтегрованого курсу “Художня культура” /Л.М.Масол. – К.: ІЗМН, 2004. – 12 с.

  10. Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації вчителів художньо-естетичного профілю з мистецтва /Л.М.Масол. – К.: ІЗМН, 2004. – 12 с.

Схожі:

За темою “Методологічний супровід викладання iconМетодичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного...
Иховного процесу в загальноосвітній школі, вносити в начальну діяльність закладів цікаві нові ідеї, педагогічні інновації, які сприяли...
За темою “Методологічний супровід викладання iconЗа підсумками перевірки стану викладання та рівня
Згідно з перспективним планом адміністративного контролю якості викладання та рівня навчальних досягнень учнів з 16. 02. по 05. 03....
За темою “Методологічний супровід викладання iconПрактичні поради з вивчення стану викладання
До перевірки слід ретельно підготуватися: вияснити мету й завдання викладання предмета, теми та розділи, які вивчатимуть учні в процесі...
За темою “Методологічний супровід викладання iconЛитература. Исследования: Сб науч тр. — К.: Логос, 2006. — Вып. Viii. — С. 36–61
Методологічний стан сучасного українського літературознавства: деякі аспекти проблеми
За темою “Методологічний супровід викладання iconІ. М. Коршунова
Тому важливо знати новітні методи викладання іноземної мови, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той...
За темою “Методологічний супровід викладання iconВикладання трудового навчання у 2008-2009 навчальному році
Викладання предмета у 5-7 та 9-11 кл буде здійснюватись за тими ж навчальними планами та програмами, що І в минулому навчальному...
За темою “Методологічний супровід викладання iconПсихолого-педагогічні аспекти викладання нетрадиційної медицини в...
Викладання нетрадиційної медицини, незважаючи на назву, можливо І повинне спиратися на фундаментальні теоретичні дисципліни
За темою “Методологічний супровід викладання iconІv теоретико-методологічний семінар за міжнародною участю
Харківський регіональний інститут державного управління національної академії державного управління при президентові україни
За темою “Методологічний супровід викладання iconУманська районна державна адміністрація відділ освіти наказ
«Про вивчення стану викладання та рівня навчальних досягнень учнів з обж та основ здоров’я в загальноосвітніх навчальних закладах...
За темою “Методологічний супровід викладання icon“Особливості викладання іноземних мов у 2010-2011 н р.”
Тема: “Особливості викладання російської мови, літератури, світової літератури у 2011-2012 навчальному році”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка