Пояснювальна записка




НазваПояснювальна записка
Сторінка1/10
Дата конвертації13.05.2013
Розмір1.3 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Українська мова
1-4 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням угорською мовою


Пояснювальна записка


У загальноосвітніх навчальних закладах з угорською мовою навчання державна мова як окремий предмет викладається з першого класу.

Метою початкового навчання української мови є формування в учнів комунікативної компетентності, ураховуючи їхні можливості та інтереси, а також здобуття певних знань про реалії матеріальної та духовної культури українського народу. Навчання української мови спрямоване і на формування соціокультурної компетентності, яка полягає в загальнокультурному розвитку молодших школярів, адаптації їх до життя в українському соціумі, патріотичному й морально-естетичному вихованні, а також вихованні почуття толерантності.

Для досягнення мети у 1-4 класах передбачається розв’язання таких завдань:

  • створення позитивної мотивації до опанування української мови;

  • формування вмінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;

  • пропедевтика елементарних знань про найважливіші мовні одиниці української мови, необхідні й достатні для формування комунікативного мовлення;

  • долучення учнів-угорців до національної культури українців;

  • інтелектуальний, моральний, соціокультурний, естетичний розвиток учнів.

Зазначена мета і завдання реалізуються в процесі здійснення навчальної, розвивальної та виховної функцій освітнього змісту предмета.

Програму з української мови для 1-4 класів розроблено на основі Державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь “Мови і літератури”, 2011 р.).

Зміст навчального матеріалу визначено за трьома лініями: мовленнєвою, мовною і соціокультурною, які взаємопов’язані, взаємозалежні й спрямовані на формування ключових, предметних і міжпредметних компетентностей.

^ Мовленнєва змістова лінія передбачає формування і розвиток умінь користуватися мовою як засобом спілкування і пізнання. З цією метою у 1 класі формуються вміння і навички з таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання й говоріння (діалогічне і монологічне мовлення), а в 2-му, крім зазначених, – читання й письмо. У 3-4-х класах розвиваються й удосконалюються вміння і навички з усіх видів мовленнєвої діяльності на основі одержаних знань з мови й правопису.

Тематика текстів для аудіювання й читання, а також діалогів і монологічних висловлювань учнів визначається відповідно до основних сфер мовлення: особистісної, соціально-побутової, освітньої, публічної та сфери природа.

^ Мовна змістова лінія спрямована на засвоєння учнями-угорцями доступного обсягу знань з української мови, необхідного для формування мовних і мовленнєвих умінь та навичок, які є основою для розвитку комунікативних умінь. Зміст мовної лінії визначається на основі врахування особливостей угорської мови та знань і навичок школярів з цього предмета, а також особливостей української мовної системи.

^ Соціокультурна змістова лінія передбачає ознайомлення учнів із нормами, зокрема етикетними, які регулюють соціальні стосунки в українському суспільстві, формування вмінь дотримуватись їх, виконуючи за спеціально створеними ситуаціями різноманітні соціальні ролі у школі, та за її межами, а також ознайомлення з національною культурою українців: традиціями, звичаями, святами, обрядами; засвоєння найуживаніших і доступних для молодших школярів народних висловів тощо. Важливим завданням соціокультурної лінії є виховання громадянина України, який поважає українську державу, знає державну символіку, любить не лише рідну, але й українську мову, толерантно ставиться до мов і культур національних спільнот, що живуть в Україні. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовується як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній. Окремо години на вивчення цієї змістової лінії не виділяються.

Програми з української мови мають двовимірну структуру, до якої входять:

  1. зміст навчального матеріалу з кожної лінії (мовної, мовленнєвої, соціокультурної);

2) державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів.

За своїм характером вимоги до навчальних досягнень учнів з української мови становлять певну систему, в якій визначаються аналітичні вміння: (розпізнавати різні за характером звуки; групувати мовні одиниці за певною ознакою та ін.); мовно-мовленнєві(правильно вимовляти голосні й приголосні звуки та позначати їх на письмі відповідними буквами, наголошувати слова, вживати потрібні форми слів у процесі мовлення, складати словосполучення і речення тощо); комунікативні (сприймати-розуміти українське мовлення, відтворювати і створювати усні й письмові висловлювання відповідно до поставленого комунікативного завдання тощо); правописні (правильно писати слова, ставити потрібні розділові знаки в реченнях тощо).

В основу вивчення української мови в 1-4 класах ЗНЗ України з угорською мовою навчання покладено особистісно-орієнтований та комунікативно-функціональний підходи, за яких пріоритетним вважається врахування індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів і можливостей учнів, формування у них комунікативних умінь, розвиток умінь усвідомлено і доречно використовувати мовні одиниці в процесі мовлення.

Зміст і структура курсу української мови для ЗНЗ 1 ступеня з угорською мовою навчання визначені на основі таких дидактичних та лінгводидактичних принципів як:

- мотивація навчального процесу та взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку учнів;

- доступність навчального матеріалу;

- урахування особливостей рідної мови учнів;

- комплексний підхід до формування всіх видів мовленнєвої діяльності;

- комунікативна спрямованість навчання української мови;

- здоров’язбережувальний (дотримання норм навчання і відпочинку, застосування ігрових методів навчання).

Курс української мови як державної в початкових класах структурується за такими розділами:

І. Усний курс української мови (1 клас).

ІІ. Навчання грамоти (2 клас).

ІІІ. Відомості з мови й правопису (3-4 класи).

^ 1 клас

Усний курс української мови

Головне призначення усного курсу української мови – формування та розвиток умінь аудіювання й говоріння в межах сфер і тем, окреслених у програмі.

Основними завданнями курсу є:

– сформувати в учнів-угорців інтерес до вивчення державної мови;

– формувати аудіативні вміння і навички;

– забезпечити збагачення словникового запасу, активізувати його в мовленні, сформувати вміння правильної вимови українських звуків, наголошування слів та інтонування речень;

– виробити лексико-граматичні вміння (на основі роботи з визначеними в програмі граматичними конструкціями);

  • розвивати вміння діалогічного і монологічного мовлення;

  • формувати вміння орієнтуватися в ситуаціях спілкування, уміти добирати відповідну лексику, вживати потрібні граматичні конструкції, формули українського мовленнєвого етикету;

  • знайомити учнів з реаліями народної культури українців.

Таким чином, зміст роботи з формування і розвитку усного мовлення у 1 класі включає розвиток аудіативних умінь, оволодіння словниковим запасом, вироблення вимовних та акцентологічних умінь, засвоєння граматичного ладу української мови (в межах сфер і тем спілкування, окреслених програмою) і на цій основі формування комунікативних умінь.

^ Формування словникового запасу. Робота над формуванням словникового запасу – будівельного матеріалу мовлення – потребує цілеспрямованої, систематичної і повсякденної уваги. У програмі визначено сфери мовлення, кожна з яких охоплює низку тем. Тому робота над словом проводиться в межах тем кожної сфери. При цьому вчитель має дбати про те, щоб учні засвоювали не лише слова – назви предметів, але й ознаки їх та дії, а також службові слова – прийменники і сполучники, оскільки без них мовлення є неможливим.

Знання слів, які опрацьовувались на уроці, неодмінно мають перевірятися на наступному. При цьому вчитель показує малюнок і запитує: хто це? що це? що робить? який? тощо. Недоцільно називати слово українською мовою і спонукати до перекладу на угорську, тому що такий підхід не дає можливості перевірити правильність вимови.

^ Особливості формування аудіативних умінь. Уміння сприймати й розуміти усне мовлення – складова комунікативного мовлення. Оскільки більшість учнів-угорців до школи не володіє українським мовлення, тому одним із головних завдань у 1 класі є:

– формування і розвиток умінь зосереджувати увагу на сприйнятті усного українського мовлення, його ритміки, мелодики;

  • розвиток мовленнєвого слуху й оперативної пам’яті;

  • розвиток умінь розуміти слова й окремі вирази, речення, тексти.

Розвиток мовленнєвого слуху передбачає вміння вирізняти в мовленнєвому потоці окремі мовні одиниці (слова, речення, встановлювати їх межі, кількість слів у реченні, визначати тематику слів, сприйнятих на слух, інтонацію речень (повідомлення, запитання) тощо).

Аудіювання передбачає не тільки сприйняття, але й розуміння сприйнятого на слух, що потребує використання наочності (предметів, малюнків, дій).

Неодмінною складовою у роботи з аудіювання є розвиток оперативної пам’яті дітей, оскільки вміння утримувати в пам’яті матеріал, що пропонується для слухання, певною мірою визначає успішність в опануванні української мови.

Під час формування аудіативних умінь використовуються як індивідуальні, так і фронтальні види робіт, для яких пропонуються завдання (після 1-2 прослуховувань) на: а) розуміння сприйнятого на слух слова (співвіднесення предмета, дії, ознаки зі словом; б) розуміння сприйнятих на слух сполучень слів (визначення різниці в значенні словосполучень: лежить у книжці – лежить на книжці; визначення наявності прийменника (без уживання терміна) у словосполученні: наш клас – учиться в першому класі; в) розуміння інструкцій щодо виконання дій навчальної діяльності, ігрових завдань, фактичного змісту тексту тощо.

Учитель має знати, що учні-угорці не розрізняють звуки й звукосполучення української мови, схожі але не однакові зі звуками рідної мови. Тому в процесі початкового навчання української мови слухові й моторні аналізатори школяра слід розвивати у взаємодії. Учень набагато легше навчиться чути особливості вимови звуків української мови, якщо вчитель звертатиме спеціальну увагу на них та вправлятиме дітей у їх вимовлянні.

^ Особливості формування навичок говоріння. Формування і розвиток умінь і навичок усного мовлення відбувається на основі засвоєних слів, орфоепічних та граматичних умінь. У процесі роботи над словом особлива увага надається його вимові, опануванню артикуляції голосного звука [и], приголосних [л],[л’],[х],[з’],[р’],[с’][ц’], звукосполучень [йі], [шч], українського наголосу (в угорській мові наголос завжди на першому складі, а в українській – рухомий), а також граматичним умінням.

Оволодіння учнями граматичним ладом українського мовлення здійснюється на основі мовленнєвих зразків, які використовуються функціонально для вираження комунікативного наміру мовця.

На початковому етапі навчання української мови формування вмінь спілкуватися українською мовою (діалогічне і монологічне мовлення) відбувається шляхом відтворення готових зразків та за аналогією до поданого зразка, пізніше – за ситуативними малюнками та створеними на уроці уявними ситуаціями мовлення, нескладними за змістом сюжетними малюнками.

У процесі говоріння формуються та розвиваються вміння і навички вживання потрібного слова, певної мовної конструкції. Для організації усного мовлення важливо забезпечувати мотивацію говоріння, яка спонукала б дітей до діалогів. Усі види і форми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів, їхнім життєвим інтересам.

Для ефективного розвитку усного мовлення доцільно вдаватися до роботи в парах. При цьому важливо вчити учнів правильно вживати найтиповіші формули українського мовленнєвого етикету (ввічливі форми вітання, звертання, подяки та ін.), розвивати вміння уважно слухати співрозмовника, висловлювати згоду (так, я згоден), припущення (мені здається), заперечувати (ні, не знаю, не думаю) тощо.

Важливою умовою формування умінь комунікативного мовлення є забезпечення потреби у спілкуванні українською мовою. З цією метою доцільно організовувати позакласні та позашкільні заходи: української мови, підготовка українських народних свят (щедрування, колядування, зустрічі весни тощо), інсценізація українських казок, зустрічі однолітків зі шкіл з українською мовою навчання та ін.
^ 2 клас

Навчання грамоти

Основними завданнями навчання української мови у 2 класі є опанування учнями української грамоти (засвоєння букв українського алфавіту та їх звукового значення, формування умінь читати і писати українською мовою), а також збагачення словникового запасу, розвиток усного комунікативного мовлення.

Навчання української грамоти поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Програма визначає кількість годин, яка має бути відведена на той чи інший період.

У добукварний період учні одержують елементарне уявлення про номінативне значення слова, про те, що основна «робота» слова – називати: предмет, його дію чи ознаку, кількість тощо, що в українській мові є слова, які не позначають назв, а служать для зв’язку з іншими словами. Щоб розрізняти такі слова, діти знайомляться з їх умовним позначенням прямокутниками різного кольору. За допомогою кольорових схем учні добирають відповідні слова до малюнків, будують за малюнками схеми речень, вчаться поширювати їх. Опісля, ознайомлюються зі звуковою і складовою будовою українських (1-2 складових) слів, відповідними термінами української мови (голосний і приголосний звуки, склад, наголос тощо), вчаться правильно вимовляти слова і визначати наголос у вимовленому слові.

Навчаючи української грамоти, слід брати до уваги знання, уміння і навички, здобуті на уроках угорської мови, які є спільними в обох мовах. Це зокрема знання про звуки мови, голосні й приголосні, уміння їх розрізняти в слові, склад, наголос, речення (розповідне, питальне).

У цей період значна увага приділяється роботі над активізацією і збагаченням словникового запасу, розвитку аудіативних умінь, удосконаленню лексико-граматичних умінь, формуванню навичок усного мовлення.

Букварний період навчання грамоти присвячено: а) засвоєнню букв українського алфавіту та їх звукового значення; б) формуванню умінь і навичок читати і писати нові для дітей букви та вживати під час письма букви, однакові за написанням, але різні за звуковим значенням; в) удосконаленню звуковимови, орфоепічних умінь і навичок; г) усвідомленню звукової й складової структури слова; ґ) збагаченню словникового запасу; д) розвитку граматичних умінь; е) формуванню діалогічного і монологічного мовлення.

Порядок вивчення букв української мови визначається на основі врахування спільного і відмінностей у звуко-буквених системах обох мов і спрямований як на використання можливостей транспозиції (переносу знань, засвоєних на уроках рідної мови), так і на запобігання інтерференції (змішуванню букв). Методика навчання грамоти має враховувати, що у дітей уже сформовані вміння співвідносити звук і букву, звукову форму слова і його написання. У зв’язку з цим навчальний процес слід організовувати так, щоб максимально використати й активізувати транспозицію (позитивний перенос), що забезпечує мотивацію навчання, оскільки створює відчуття успіху. Разом з тим потрібно враховувати й можливу інтерференцію, яка виникає в усіх випадках розбіжностей у звуковій і графічній системах української та угорської мов, і полягає у накладанні уже сформованих умінь та навичок на формування нових. Це утруднює засвоєння українських букв і їх звукового значення, призводить до помилок під час читання і письма українською мовою. Саме тому порядок вивчення букв залежить не стільки від частотності їх уживання, скільки від урахування труднощів у їх засвоєнні.

Букви однакові за написанням і звуковим значенням засвоюються шляхом переносу знань, здобутих на уроках рідної мови, і можуть бути представлені групою, що надає можливість одразу читати українською мовою.

Букви, які пишуться однаково в обох мовах, але мають різне звукове значення (Вв, Сс, Рр), складні для читання, оскільки тут діє навичка вимови звуків рідною мовою, тобто відбувається інтерференція на рівні вимови, тому особлива увага має надаватися тренувальним вправам у читанні слів з такими буквами.

Букви, які є і в угорській мові, але по-різному позначають однакові звуки (Бб, Гг, Зз та ін.), складні як для читання, так і для письма. Саме тому у процесі їх засвоєння необхідно приділяти особливу увагу як читанню складів і слів з такими буквами, так і їх уживанню на письмі. Вивченню кожної з таких букв треба надавати більше уваги.

Засвоєння букв, характерних лише для української мови, потребує формування вмінь і навичок читати і позначати їх на письмі, окремо й у словах і реченнях з ними. Засвоєння букв складної конфігурації (Жж, Фф, Юю, Яя тощо) вимагає особливої уваги, а за потреби – більшої кількості годин.

Формування навичок українського письма відбувається в спеціальних зошитах, розроблених для шкіл з угорською мовою навчання і є невід’ємною частиною навчання грамоти.

Важливим завданням у цей період є формування у школярів фонетико -графічної пильності, вміння бачити особливості написання певного слова, зіставляти вимову і написання, звіряти записане із зразком, що закладає основи грамотного письма.

У процесі формування графічних навичок, техніки письма та культури оформлення записів на сторінці зошита вчитель спирається на знання та вміння учнів, здобуті на уроках рідної мови, адже вимоги до них однакові. Увага до цих аспектів письма не обмежується навчанням грамоти, а продовжується й у наступних класах.

Післябукварний період призначений для вдосконалення здобутих початкових умінь читати й писати українською мовою. Учні вчаться читати цілими словами. Особливу увагу слід надати вправам у читанні слів з буквами однаковими за написанням, але різними за звуковим значенням, багатоскладових слів (поскладово), словосполучень, речень, а також прозових і віршованих текстів. Крім того, удосконалюються й розвиваються вміння писати як окремі букви, так і вживати такі букви під час письма слів, правильно поєднуючи літери; списувати слова, словосполучення, речення, віршовані рядки, а також записувати такий матеріал з голосу вчителя; вчаться записувати своє ім’я і прізвище українською мовою; встановлювати межі речень, ставити потрібні розділові знаки у кінці речень.

У цей період, окрім формування та розвитку вмінь і навичок читання й письма, продовжується робота над удосконаленням орфоепічних і граматичних умінь, збагаченням словникового запасу, розвитком комунікативних умінь.

3-4 класи

Відомості з мови й правопису

Основна мета навчання української мови у 3-4 класах – подальший розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності учнів (аудіювання, говоріння, читання, письма), а також засвоєння знань з мови й формування мовних умінь, необхідних і достатніх для удосконалення й розвитку мовленнєвих.

Курс української мови у цих класах побудовано на основі інтеграції літературних текстів різних жанрів і стилів та науково-популярних текстів лінгвістичного характеру з мовним матеріалом, що забезпечує розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, а також можливості для спостереження за функціонуванням мовних одиниць у текстах. Елементарні знання про мовні одиниці й правопис, спрямовані на удосконалення грамотності усного й письмового мовлення. Крім художніх текстів, пропонуються для читання навчальні тексти (завдання, примітки, пояснення, схеми тощо). Важливо навчити учнів працювати з ними, одержувати потрібну інформацію.

У 3 класі учні повторюють знання про звуки і букви української мови й систематизують їх. На основі роботи з текстовим матеріалом розглядають значення слів української мови, будову слова, основу і закінчення (форму слова), його роль для зв’язку з іншими словами, формуються вміння розпізнавати рід за родовими закінченнями, узгоджувати слова в роді та числі, змінювати закінчення за питаннями. Крім того, учні ознайомлюються із складовими основи – префіксом і його словотворчою роллю, усвідомлюють значення слів із префіксами та суфіксами, утворюють споріднені слова тощо. Крім того, учні ознайомлюються з будовою речень та їх видами, вчаться поширювати речення, зв’язуючи слова між собою за допомогою закінчень і прийменників, вживати речення, різні за метою висловлювання й інтонацією в мовленні, активізують знання, одержані на уроках угорської мови про текст, його будову, вчаться визначати тему й основну думку, добирати заголовки, будувати тексти з деформованих тощо.

У 4 класі на основі роботи з навчальними й художніми текстами учні знайомляться із частинами мови та змінюванням їх закінчень за питаннями у зв’язку з іншими словами. У зв’язку з цим вводиться поняття про словосполучення, на основі якого учні оволодівають умінням ставити запитання від головного до залежного слова і відповідно змінювати закінчення. З цією метою рекомендується не відмінювати слова за відмінками, а пропонувати зразки утворення словосполучень з наступним формуванням умінь правильно їх будувати. Крім того, удосконалюються знання про речення й уміння їх уживати з різною метою залежно від ситуації, реченнями з однорідними членами, вчаться їх утворювати, удосконалюють уміння будувати тексти, розповіді й описи. Проводиться робота над розвитком правописних умінь. Таким чином, знання з мови й формування мовних і правописних умінь, підпорядковується удосконаленню й розвитку умінь усного і письмового мовлення.

У 3-4 класах продовжується робота над розвитком умінь усного мовлення. Так, аудіювання передбачає подальший розвиток мовленнєвого слуху, пропонуються для слухання-розуміння тексти, більші за обсягом, ніж у 2 класі. Сприйняттю тексту на слух неодмінно передує підготовча робота (пояснення й уточнення значення незнайомих слів, постановка запитань або завдань, спрямованих на уважне слухання тощо). Для слухання доцільно пропонувати художні тексти різних жанрів: фольклорні (невеликі казки чи уривки з казок), легенди, оповідання, вірші тощо, а також науково-популярні тексти лінгвістичного характеру.

Робота з аудіювання передбачає розкриття не тільки змісту художнього тексту, а й визначення жанру, теми, послідовності розвитку подій (що було спочатку, що – потім), знаходження речень, що містять запитання, спонукання тощо.

Учні вчаться переказувати прослуханий чи прочитаний текст з орієнтацією на слухачів; створювати діалогічні та монологічні висловлювання на теми, пов’язані з почутими або прочитаними текстами, малюнками, ситуаціями з повсякденного життя школярів. При цьому важливе значення має доброзичлива атмосфера у класі, яка сприяє спілкуванню, спонукає учнів до участі в діалогах. У 3-4 класах велика увага надається розвитку читацьких навичок та вмінь. З цією метою проводяться окремі уроки читання (кожен 4-ий урок). Вони спрямовані на розвиток читацьких навичок (читати вголос правильно, плавно, цілими словами, свідомо, виразно, розуміти зміст прочитаного). Проводиться поглиблена робота з художніми текстами. У 4-му класі формуються вміння читати не лише вголос, а й мовчки, зокрема читати завдання, вправи, довідковий матеріал та розуміти прочитане. Навчання читати українською мовою поєднується з роботою над збагаченням словникового запасу, розвитком умінь говоріння (діалогічного й монологічного мовлення).

У 3-4 класах удосконалюються навички письма (закріплення техніки письма, умінь вживати в словах букви українського алфавіту, списувати й писати самостійно слова та речення, писати з голосу вчителя), розвиваються орфографічні вміння і навички. Окрім цього, учні вчаться формулювати й записувати запитання за змістом прочитаного тексту, колективно складати і записувати (на дошці і в зошитах) невеликі тексти за малюнком і опорними словами, серією малюнків, малюнком і запитаннями. Учні навчаються складати вітальну листівку, записку, оголошення, sms-ки. Важливо навчати дітей удосконалювати написане, виправляти помилки, звіряти записане із поданим зразком, текстом тощо.

ПРОГРАМИ

1 КЛАС
^

УСНИЙ КУРС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


105 годин, 3 години на тиждень. Резерв часу – 3 години

І. Мовленнєва змістова лінія (протягом року)

^ Тематика мовленнєвої діяльності

Сфери спілкування:

особистісна (Хто я? Мої ігра­шки. Іг­ри. Знайомство. Ввічливість. Друзі. Родина. Людина. Ча­с­ти­ни тіла. Гігієна);

освітня (Школа. Клас. На­вча­ль­не при­лад­дя. Навчання. Малювання. Кольори. Лічба (в ме­жах 10);

соціально-побутова (Дім. Кварти­ра. Свій­сь­кі твари­ни. Ово­чі. Фру­к­ти. Посуд, їжа (продукти харчування). Одяг. Взут­тя. Українські національні свята, об­ря­ди (відповідно до календа­р­них дат);

природа (Пори року(відповідно до календарних дат). Погода. Час. Тваринний і рослинний світ);

публічна (Мій рідний край. Село. Місто. Транспорт. Україна – наша держава. Київ – столиця України).



К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівнів загальноосвітньої підготовки учнів


1. Аудіювання


^ Розвиток мовленнєвого слуху:

– слухання і розпізнавання україн­ських слів, звучання і значення яких подібне в українській та угорській мовах (напр. школа – iskola, ваза – váza, шапка – sapka, капуста – káposzta, черешня – cseresznye, слива – szilva, малина – málna та ін.);

– слухання і розпізнавання засвоєних слів у мовленнєвому потоці;

– сприйняття на слух українських звуків (голосного [и], приголосних [л]-[л′], [к]-[х], [р′], [з′]-[с′]-[ц′], звукосполучень [йі], [шч] у складах та словах;

– сприйняття на слух і визначення наголосу у знайомих дво-, трискладових словах;


^ Учень / учениця:
– слухає українське мовлення;

– розрізняє і розуміє сприйняті на слух українські слова, звучання і значення яких подібне в українській та угорській мовах;

– упізнає в мовленнєвому потоці засвоєні слова;
– розрізняє звуки у складах, словах, сприйнятих на слух;


– визначає місце наголосу у знайомих словах, сприйнятих на слух;




– сприйняття на слух слів, словосполучень, речень, співвіднесення їх із предметом, малюнком, дією, ознакою;

– співвідносить сприйняті на слух слова, словосполучення, речення з предметом, малюнком, дією, ознакою;




– розрізнення на слух слів, ужитих у однині і множині (один – багато): книга – книги, зошит – зошити);

– розрізняє на слух форми слів, ужитих в однині чи множині;




– розрізнення на слух роду знайомих слів (назв істот);

– розрізняє на слух рід знайомих слів (назв істот);




– встановлення меж речень у мовленнєвому потоці (2-3 короткі речення – І семестр, 3-4 речення – ІІ семестр);

– встановлює межі речень у мовленнєвому потоці;




– розрізнення інтонаційних особ­ливостей речень, у яких є повідомлення, запитання, прохання, наказ чи спонукання;
– сприйняття на слух речень і встановлення кількості слів у них (2-4);

– розрізняє на слух інтонаційні особливості розповідних, питальних речень; наказ, прохання, спонукання у спонукальних реченнях і виконує відповідні дії;

– визначає кількість слів у реченні;




– розуміння інструкцій, що стосуються виконання дій навчальної діяльності, ігрових завдань;

– розуміє і виконує інструкції вчителя, пов’язані з навчальною діяльністю, ігровими завданнями;




– слухання-розуміння прочитаних або розказаних учителем текстів у межах тематики, визначеної програмою (у І семестрі текст прослуховується учнями 2-3 рази, у ІІ – 1-2 рази; час звучання – 0,5 хв.);

– розуміє зміст прослуханих текстів, виконує тестові завдання;




^ Розвиток обсягу оперативної пам’яті:

– сприйняття на слух і засвоєння слів, сполучень слів, речень (з голосу учителя, диктора; І семестр – до 4 слів, ІІ – до 6);



– запам’ятовує з голосу учителя, диктора слова, словосполучення, речення;



– сприйняття на слух і запам’я­товування віршів, лічилок (І семестр – 1-2 рядки, ІІ – 3-4).

– запам’ятовує з голосу вчителя вірші, лічилки;


2. Говоріння


^ Діалогічне мовлення:

– від­по­віді на за­пи­тан­ня, що стосуються особи (хто ти?, як тебе звати?), навчальної діяльності (що ти робиш?), ігрових завдань;

– відтворення зразків діалогів із прослуханих казок тощо;

– запитання та відповіді (за зразком), із опорою на малюнок підручника, серію малюнків, за прослуханим текстом;

– діалоги за ситуативними малюнками та навчальними ситуаціями, передбаченими тематикою програми (І семестр – 2 репліки на кожного зі співрозмовників, не враховуючи етикетні слова; ІІ семестр – 3 репліки на кожного зі співрозмовників);

  • відповіді на запитання за змістом тексту.


^ Монологічне мовлення:

– переказування уривка тексту;

  • опис за аналогією до поданого зразка окремих предметів, малюнків;

– розповідь (з допомогою вчителя) за серією малюнків, нескладним за змістом сюжетним малюнком;

– розповідь (за аналогією) про себе, свою родину;

– роз­по­відь напам’ять віршів, скоромовок, засвоєних з голосу вчителя.


^ Учень / учениця:


– відповідає на запитання вчителя, однокласників, пов’язані із особою, навчальною діяльністю, ігровими завданнями;

– відтворює зразки діалогів із прослуханих казок, розповідей;

– ставить запитання за змістом малюнків і відповідає (за зразком);

– бере участь у діалозі за навчальними ситуаціями;

– від­по­ві­дає на за­пи­тан­ня (з допомогою вчителя) про кого (що) розповідалося?, де і коли це відбувалося?

– переказує уривок тексту;

– описує за аналогією (зразком) окремі предмети, малюнки;

  • розповідає про предмети, малюнки або;


– розповідає (з допомогою вчителя) за серією малюнків і нескладним за змістом сюжетним малюнком;

– розповідає про себе і свою родину;

– роз­по­ві­дає напам’ять вірші, скоромовки, засвоєні з голосу учителя.






  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Пояснювальна записка iconПояснювальна записка

Пояснювальна записка icon„розробка програми „ название вашей темы ” пояснювальна записка до курсової роботи
Тема : „розробка програми „ название вашей темы ” пояснювальна записка до курсової роботи
Пояснювальна записка iconМетодичні рекомендації щодо реалізації даної програми
Пояснювальна записка
Пояснювальна записка iconДо дипломного проекту
Пояснювальна записка 81 сторінка, 17 рисунків, 7 таблиць, 9 джерел, 3 додатки. Графічна частина 5 аркушів формату А1
Пояснювальна записка icon33 розрахунково-пояснювальна записка
Кількість рейсів усіх потягів на добу що забезпечить добовий вантажообмін кар’єру
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Вступ
Протокол комісії з інформатики Науково-методичної ради з питань мон молоьспорту №8 від 22. 12. 2011 р
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка Дидактична гра «Збираємо грибочки». Математика. 1 клас
Засоби навчання: комп'ютер з програмою PowerPoint, мультимедійни й проектор, екран
Пояснювальна записка iconРеферат Пояснювальна записка до дипломної роботи спеціаліста
...
Пояснювальна записка iconАвтор: Лисенко Т.І. Пояснювальна записка
Факультативний курс “Школа олімпійського резерву з програмування” має на меті формування в учнів знань І вироблення вмінь для
Пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 7 9 класи пояснювальна записка
Природознавство” (5—6 кл.), в якому учні набувають мінімуму знань про речовини І хімічні явища
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка