Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую




Скачати 271.38 Kb.
НазваКафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую
Сторінка1/3
Дата конвертації13.05.2013
Розмір271.38 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3
Південноукраїнський регіональний інститут

Післядипломної освіти педагогічних кадрів

Кафедра теорії і методики викладання гуманітарних дисциплін


Затверджую

до захисту

Завідувач кафедри

___________Я.Ю.Голобородько

«___»_______________2010 р.

Розвиток особистості молодшого школяра засобами німецької мови
Курсова робота

Науковий керівник: _____________Я.Ю.Голобородько

доктор філологічних наук, професор ______________________2010 р.

Виконавці роботи: _____________А.Л. Фисина

слухачі курсів підвищення кваліфікації Чаплинська СШ №1

вчителів німецької мови Чаплинського району

_________________С. В.Завацька

Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Цюрупинського району

Херсон – 2010

Зміст
Вступ____________________________________________________3
Розділ 1. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі.


    1. Психофізіологічні особливості молодших школярів у дослідженнях сучасних вчених._______________________________________________5




    1. Функціональна готовність другокласників до опанування іноземною мовою.________________________________________________________8




    1. Основні фактори формування мотивації до вивчення іноземної мови у початковій ланці._______________________________________________10


Розділ 2. Розвиток особистості молодшого школяра засобами німецької мови.


    1. Створення умов для самопізнання і розкриття особистості учня під час вивчення німецької мови._______________________________________13




    1. Інтегративний підхід до проведення уроку в початковій ланці.________15




    1. Вивчення німецької мови через гру.______________________________­_18


Висновки_________________________________________________21
Список використаної літератури_____________________________24


3
Вступ
Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі стало предметом зацікавлених дискусій педагогів, філологів та батьків. У наш час вкрай важливо замислитися над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями його реалізації, оскільки в суспільстві існує велика потреба в фахівцях з якісно високим рівнем мовної підготовки.

У сучасних умовах іноземна мова розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Це поступово стає домінуючою стратегією викладання іноземної мови в початковій школі. Особлива увага приділяється навчанню іноземної мови школярів в початкових класах, бо в дитинстві схильність до вивчення мов набагато більша. Останнім часом в педагогіці, як і в багатьох інших галузях науки відбувається перебудова практики та методів роботи в школі, а головною є проблема підтримки інтересу учня до навчання взагалі та іноземної мови зокрема.

Об'єктом даної роботи є процесс розвитку особистості молодшого школяра засобами іноземної мови .

Предмет роботи представляють підходи до проведення уроку, методи та способи викладання іноземної мови на початковому етапі навчання.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що в методиці викладання іноземної мови все ще не висвітлено всі питання навчання іноземної мови на молодшому етапі та гостро стоїть проблема, як допомогти дитині якомога скоріше перебороти мовний бар'єр, розкрити свої природні можливості та по- любити іноземну мову. В даній роботі відстежуються психофізіологічні фактори, що впливають на процесс засвоєння данного предмету молодшими школярами, а також доводиться той факт, що чим пізніше дитина починає вивчати іноземну мову, тим важче проходить процес навчання. Робота
4

відповідає сучасним вимогам до методики навчання іноземній мові. В ній розглядаються проблеми підтримки інтересу учня до навчання взагалі та до іноземної мови зокрема.

Метою роботи є вивчення певних питань методики викладання іноземної мови на початковому етапі, дослідження шляхів та засобів розвитку особистості учня у молодшій ланці.

Завданнями, поставленими в даній роботі, є:

1. Розкрити психологічні, фізичні та фізіологічні особливості школярів на початковому етапі навчання іноземної мови;

2. Прослідкувати, у чому полягає функціональна готовність другокласників до опанування іноземною мовою.

3. Висвітлити основні шляхи формування їхньої мотивації до вивчення предмету.

4. Вивчити та відібрати найефективніші методи та прийоми розвитку пізнавальної активності учнів на цьому етапі.

5. Показати можливості формування особистості школяра через гру на уроках німецької мови.

У даній роботі були використані результати наукових праць та розробок Л.С.Виготського, О.О.Леонтьєва, Д.Б.ельконіна, І.О.Зимньої. Дані автори підкреслюють, що раннє вивчення іноземної мови має значний практичний ефект, підвищуючи якість оволодіння іноземною мовою в школі.

Теоретичне значення курсової роботи випливає з аналізу методик викладання іноземної мови у початкових класах. У ній досліджено психологічні особливості молодших школярів, в залежності від яких викладач визначає методи навчання, що будуть найефективнішими.

Практичне значення роботи полягає в можливості її використання при викладання англійської та німецької мов у початкових классах.
5

Розділ І

1.1 Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі змушує замислитися над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями його реалізації. Розглянемо психологічні аспекти цієї проблеми.

Початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими, на наш погляд, є такі чинники: вікові психофізіологічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної комунікативної мотивації, зумовленої співпаданням навчання іноземної мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи; стимуляція пізнавальної мотивації дітей, максимальна соціалізація кожної дитини, розвиток її особистості у підготовці до діалогу культур.

Розглянемо ці чинники докладніше. У зв'язку з першим звернемося до досліджень фізіологів та психологів дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. У працях Л.С. Виготського, Л.С. Рубінштейна, Ш.О. Амонашвілі, Дж. Брунера, В. Пенфілда та інших учених є переконливі дані про те, що дитина засвоює іноземну мову легше, ніж доросла людина. Так, за В. Пенфілдом, розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови безпосередньо пов'язаний з чинниками фізіологічного порядку. Він припадає на період від 4-ох до 10-ти років, за даними інших учених — від 5-ти до 9-ти років. На цей період уже визначилась функціональна локалізація мозку, насамперед, локалізація мовних функцій як у лівій, так і частково у правій півкулі. Дитина засвоїла рідну мову. Але мозок її ще досить пластичний для вироблення нових зв'язків. Така оптимальність нейронної бази забезпечує


6

високу сензитивність молодших школярів: сенсорну чутливість до явищ мовного характеру взагалі й артикуляційну гнучкість зокрема. Це забезпечує можливість точного наслідування, легкого вироблення моторних навичок. Точність наслідування, як визначають психологи В.І. Андрієвський та І.О. Зима, цілком захоплює дитину, приносить їй насолоду, викликає приємні емоції, чого не можна вже сказати про підлітків.

Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко і міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікро-діалоги, малюнки, віршики, пісеньки.

Протягом тривалого часу, особливо у 60—70 роках, раннє шкільне навчання іноземної мови базувалось значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим дослідниками раннього навчання іноземної мови переконливо доведено, що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземної мови в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані лінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів М.І. Зорандія, О.Й. Негневицької, дослідників США, Канади та інших країн свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О. Леонтьєва, є одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови у початковій школі.

Нині, внаслідок інформаційного вибуху, пік здатності до творчої уяви, фантазії припадає на 8—10 років, і раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої

7

школи при виборі початку запровадження цього предмета слід зважати на весь комплекс психологічних факторів.

Звернемося до праць дослідників дитячої психології Л.С. Виготського, І.О. Зимньої, О.Н. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, Ж. Піаже. Аналіз їх досліджень вказує на наявність прямої залежності успішності раннього вивчення іноземної мови від рівня комунікативною розвитку дитини в рідній мові.

Поняття «комунікативний розвиток у рідній мові», за визначенням

І.О. Зимньої, слід розглядати як складне багатоаспектне явище, що включає: обсяг словника дитини в рідній мові, рівень засвоєння мовних правил, рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлення, адекватно реагувати на репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почутого, рівень володіння технікою читання, показниками чого є темп читання, рівень сформованості навичок письма, рівень розвитку психічних функцій дитини: сталості уваги, запам'ятовування, чутливості фонетичного та інтонаційного слуху, обсягу слухової, короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, в тому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу власних думок, почуттів), рівень сформованості пізнавальних інтересів, загальний кругозір учнів.

Комунікативний розвиток у рідній мові правомірно розглядати в загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілкування з ровесниками, дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного розвитку дітей у рідній мові можна визначити за допомогою спеціальних прогностичних тестів (aptitude tests). Головна функція цих тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності у засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного виду мовленнєвої діяльності в рідній мові, наприклад, аудитивних механізмів, механізмів техніки читання.

8

Методологію цього підходу зумовлює обґрунтоване психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психологічних процесів на матеріалі будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід проведення прогностичних тестів на початку вивчення учнями німецької мови свідчить про те, що найбільш адекватно відображають сформованість механізмів комунікативного розвитку дитини 6—8 років в усному мовленні рідною мовою такі об'єкти тестування:

— комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості фонетичного та інтонаційного слуху;

— ритм як компонент мовленнєвого слуху і найсуттєвіший компонент просодії;

— обсяг довготривалої пам'яті;

— обсяг слухової короткочасної пам'яті, тобто здатність утримувати основну інформацію упродовж процесу слухання;

— якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов'язаної з мнемічними процесами;

— уміння свідомо будувати або відтворювати зв'язне висловлення рідною мовою на основі прослуханої інформації.

Узагальнення результатів прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками в різні роки (О.Б. Метьолкіна 1996; О.О. Коломінова 1999; Н.Є. Жиренко 2000), вказують на достатній рівень комунікативного розвитку дітей 6—8 років у рідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення іноземної мови.
9

1.2 Чому ж початок вивчення іноземної мови у загальноосвітній школі припадає не на перший, а на другий клас?

Відповідь на це запитання дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи взагалі і до вивчення іноземної мови зокрема. Так, з практики відомо, що більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої школи, не мають досвіду дошкільного вивчення іноземної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання:

1) адаптація до шкільного життя;

2) оволодіння прийомами навчальної діяльності;

3) соціалізація в дитячому колективі.

За цих умов вивчення іноземної мови є додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров'ї дітей. Адже шість років — це період інтенсивного психологічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестилітки мають менш зрілу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органів і систем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цей чинник може призвести до формування різних відхилень та захворювань.

Зважимо ще на один фактор: на труднощі оволодіння навчальною діяльністю. За даними О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіної та інших учених, ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загальнонавчальними вміннями, передусім загальнопізнавальними як компонентом навчальних умінь. Але практика свідчить, що значна частина першокласників, котрі приходять до школи, не вміє виділяти ознаки предметів, знаходити серед них подібні й відмінні. Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитися з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зіставлення, узагальнення істотних ознак і відкидання
10

неістотних. Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими поняттями.

Отже, на початку вивчення іноземної мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми — організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, тривалість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та певними мовними функціями як категоріями поведінки.

Навчання у першому класі, таким чином, створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з іноземною мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціальній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.

Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження іноземної мови, починаючи з другого класу загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні про цеси, рефлексія, творча уява. В учнів другого класу сформувалися навички свідомого оперування рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на відміну від першокласників, вони володіють ширшим колом понять, якими оперують на уроках.
  1   2   3

Схожі:

Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconДистанційний курс Заголовок Підвищення кваліфікації заступників директорів...
...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconРоль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя
Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання І виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconШумовська І. О., Степанчук Н. В. Формування     духовності у процесі...

Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconДоцент кафедри теорії та методики природничо-математичних дисциплін Хмельницького оіппо
З 1 вересня 2012 року всі перші класи розпочинуть навчання за новим Державним стандартом початкової загальної освіти
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Екологічний профіль
Царик Любомир Петрович — кандидат географічних наук, в о професора кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconКафедра методики викладання іноземної мови
Постала необхідність організувати навчальний процес так, щоб учні були здатні використовувати англійську мову під час спілкування...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconУроків узагальнення І систематизації
Матеріали підготовлені членами обласної творчої групи під редакцією Федченко Л. Я., завідувача відділу математики Донецького обліппо,...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconНаціональна академія наук україни київський університет права кафедра...
Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної І пожежної безпеки, створення та функціонування     системи страхового...
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconЗахист культурних цінностей під час збройних конфліктів
Каткова Т. Г. – к ю н, старший викладач кафедри гуманітарних та фундаментальних юридичних дисциплін хепу
Кафедра теорії І методики викладання гуманітарних дисциплін Затверджую iconРоботи методичної комісії викладачів гуманітарних дисциплін
Черкаський державний педагогічний інститут ім. 300-річчя возз’єднання України з Росією
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка