Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник




Скачати 232.92 Kb.
НазваСвітова культура. Врубель Михайло Олександрович художник
Сторінка1/2
Дата конвертації17.03.2013
Розмір232.92 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗАЛІКОВА РОБОТА

Дисципліна: ІНФОРМАТИКА

Тема: Світова культура. Врубель Михайло Олександрович – ХУДОЖНИК

Виконали: студенти II курсу

Група Д-21 Іваніцька Світлана

Петрушкова Надія
Київ-2011


ЗМІСТ

ВСТУП

Творче життя Врубеля Михайла Олександровича

  • Київський період в творчості Врубеля

  • Тема ,,Демон” в мистетстві художника.

  • Московський період. Станкові роботи.

  • Декоративне панно.

Художня спадщина

ВИСНОВОК:

Вступ:

В 1883 Врубель писал сестре: "Я до того был занят работою, что чуть не вошел в Академии в пословицу. Если не работал, то думал о работе. Вообще последний год, могу похвастать, был для меня особенно плодотворен; интерес и умение в непрерывности работы настолько выросли, что заставили меня окончательно забыть все постороннее". Выдающееся дарование Врубеля было замечено, и в 1884 он получил приглашение в Киев для реставрации древних фресок и исполнения новых композиций в Кирилловской церкви (XII в.). Около полугода в 1884 - 1885 Врубель пробыл в Венеции, где изучал творчество мастеров кватроченто (XV в.), связанных со средневековой традицией, и написал четыре иконы для иконостаса Кирилловской церкви в Киеве. Эта работа обогатила его колористический дар и помогла лучше понять задачи живописи. В 1891 Врубель сблизился с кружком художников и музыкантов, собравшихся вокруг С.И. Мамонтова. Врубель жил в его доме и работал как скульптор, монументалист, театральный декоратор, создав огромное число произведений. Н.К. Рерих писал: "Ярко горит личность Врубеля. Около нее много солнечного света. Много того, что нужно". Серия картин Врубеля была порождена лермонтовской поэмой "Демон". Михаил Александрович Врубель отличался редкой многогранностью дарования. Он известен как мастер монументальных росписей, станковых картин, театральных декораций, как график, скульптор и даже архитектор. В какой бы области ни работал художник, он создавал первоклассные произведения. "Врубель, - пишет Головин, - идеально выражал свою мысль. Есть какая-то безошибочность во всем, что он сделал".
^ Врубель Михайло Олександрович

Творче життя художника.

Київський період в творчості Врубеля

У 1884 році М.Врубель прийняв пропозицію А.Прахова переїхати до Київа і очолити роботу по реставрації живопису в Кирилівській церкві. Мова йшла не тільки про відновлення фресок, але і про створення нових творів замість втрачених : „Сошествие святого духа на апостолов”, „Пророк Моисей”, „Положение во гроб” ( все 1884 року). Виразність силуету, монументальна узагальненість форм, характер композиції, розрахованої на архітектурний простір, почуття лінійного ритму, величність та значимість образів, притаманні цим роботам.http://search.photo.qip.ru/index.php?query=%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C&i=381&pg=18&a=1&cl=3&g=0

Крім Кирилівської церкви, художник мав можливість настільки ж вдало проявити здібності монументаліста і в Софіївському соборі в Києві, де, виходячи із збережених візантійських зразків, написав в куполі фігури архангелів і в розписі маслом імітував ефект мозаїки. Притаманне йому почуття стилю відобразилося тут у повному обсязі. http://www.moemisto.com.ua/afisha/place/206

Вдало зміг він застосувати до цього стилю і прийоми, які склалися ще в майстерні Чистякові – передачі форми планами. Молодий художник глибоко проникся гармонією італійського живопису Високого Відродження, що відобразилося в образах іконостаса Кирилівської церкви, які були написані ним у Венеції на цинкових дошках. На відміну від монохромності настінних розписів церкви, які видержані в срібно-перламутрових і голубовато-сірих тонах, образа іконостаса з їх золотим фоном має яскраве кольорове насичення. На них, без сумніву, позначився вплив венеціанського колоризму. Так, були написані „Христос”, http://visualrian.ru/images/item/75816 „Богоматерь с младенцем”, http://www.tanais.info/art/vrubel17more.html„Святой Кирилл” і „Святой Афанасий” (всі 1885 року) .Особливо швидко були виконані образи Христа, Афанасія та Кирила. „Написанные они широким приемом, в гармонических тонах, а сверху одежды проштрихованы (по сухому) тонкой кистью – где сероватым, где черным или белым цветом. Такой новый способ масляной живописи придает изображению материальность и мягко тушует складки одеяний”, - заключає Н.Прахов . Мов з середини горять фарби темно-вишневого мафорія Богоматері. Врубель подав її юною, з немовлям на руках. Обличчя прописано чітко і повно глибокої виразності. І в композиції „Сошествие святого духа на апостолов”, http://etnaa.mylivepage.ru/image/262/6857 і в „Богоматери”, і в інших творах Врубель виходив в трактуванні облич з портретних рис оточуючих його людей. Проте таку портретність не слід розглядати як запрограмовану. Вона була швидше продиктована прагненням спертися на конкретні життєві спостереження. Для голови Богоматері, для іконостаса були використані портретні начерки з І.Прахової. Як засвідчує Н.Прахов, існувало п’ять варіантів типу обличчя Богородиці. Врубель, спочатку захопившись живописними ефектами (голова була намічена в акварелі злегка, бузковим силуетом на фоні золотавої зорі і з контуром трохи розпливчатим малиновим кольором), зупинився на варіанті в якому чітку прорисоване обличчя. Таке зображення жіночої голови, як вважається І.Прахової, знаходиться у зібранні Третьяковської галереї. Психологічний стан виражено у малюнку досить гостро. Типова для цього часу манера врубелівського малюнку, якби злегка обмеженого, також вносить відому напругу. У порівнянні з ескізом вираз горя в остаточному варіанті обличчя Богоматері згладжено, підкорено загальній гармонії. Також венеціанські враження більш або менш помітні в двох роботах художника, виконаних у 1886 році з поверненням в Київ: у „Восточной сказке” та „Девочка на фоне персидського ковра” . http://vrubel-world.ru/vrubel-art/5.php „Восточная сказка” становить собою мініатюрну акварель. Вона була замислена як велика картина, замовлена київським меценатом та колекціонером І.Терещенком. Над картиною М.Врубель працював близько року, але так її і не написав, обмежившись невеликою аквареллю. На вибір сюжету вплинуло читання „Казок Шехерезади” на французькій мові, які слухав Врубель в сімейному колі Прахових. Композицію підказали враження від персидського килима, який в цей час знаходився в домі Прахових. Художник написав сцену в гаремі східного падишаха, у шатрі з персидських килимів. Візерунку килима підпорядкована вся композиція. На прикладі „Восточной сказки” можна казати про музичну основу праць Врубеля, побудованих, як правило, на черговості лінійних та кольорових ритмів. Казковий світ Врубель драматизує, наділяючи психологічною виразністю обличчя основних фігур. Їх три – царевич, який лежить на ложі, юна жінка з потупленим поглядом, яка стоїть перед ним, і смаглява красуня у темному одягу, ревниво і грізно дивиться на нову обрану. Драматичний початок твору отримує розвиток в найживописній мові акварелі. Контрастні зіставлення кольорів, де червоний лягає поруч з зеленим, синій – з жовтим і помаранчевим, примушують відчути внутрішню загостреність того, що відбувається. І особливий настрій тривоги створює тон кобальту, який об’єднує всі плани зображення. „Девочка на фоне персидського ковра”– це був перший у Врубеля написаний маслом і майже закінчений портрет з натури. Художник зображає тринадцятилітню доньку власника київської судної каси Маню Дахнович. В картині відобразилось пристрасть Врубеля до тонких нюансів кольору та перелив каменів, блиску металів. Руки дівчинки, які безвільно впали багатозначно покладені долонями на троянду і кинджал – традиційну емблему кохання та смерті. Але в створенні сумного настрою картини приймають участь не стільки приречено-сумне обличчя дівчинки, скільки сам живопис. В ній вперше М.Врубель знайшов свій колористичний тембр – звучання густих похмурих тонів з зсувом у холодну частину спектра. Працюючи над картиною, митець прагнув винайти нові складні способи техніки масляного живопису, яка була б не просто копіюванням мозаїки, а перетворювала зображення в дорогоцінність, яка мерехтить чистим кольором. Він старанно та уважно виписав усі найдрібніші деталі килима і вбрання дівчинки, яка трішки губиться серед розкішного декору. „Девочку на фоне персидського ковра” можно назвати портретом – фантазією. Художник зробив дівчинку героїнею східної казки, посадив її в шатро з тяжких маслянисто-червоних килимів, вдягнув в атласне рожеве платтячко, обвісив намистами з перлів. В цій картині просліджуються зародження реального символізму. А органічне поєднання реального та фантастичного було важливою якістю модерна. М.Врубелю належало прагнення до велично-трагічних образазів, – це визначило його художні пошуки при роботі над ескізами монументального розпису Владимирського собору в Києві. Він створив ескізи до композицій „Надгробный плач”, „Воскресение”, „Сошествие Святого Духа”, працював над зображенням Христа та ангелів .В ескізах художник вперше знайшов свій власний монументальний стиль та художнє рішення образів. Одним з важливих елементів стає спосіб зображення очей – великих, випуклих, погляд яких, напружений до межі, слугує художнику для вираження духовної сили його героїв.

В основному ескізі -трипртиху М.Врубель композицію з фігурами Христа і Марії розмістив в центрі, а справа і зліва від неї зобразив попарно Марію Магдалину та Іоанна Богослова, Йосифа Аримафейського та Нікодима.http://5147690.ru/reproduktsiya-kartiny-mariya-magdalina. В цьому ескізі художник був близький до оптимістичного розуміння євангельської сцени. У трьох інших варіантах „Надгробного плача” http://www.tanais.info/art/vrubel20more.html відображається тема світової скорботи та смутку. В них художник займався пошуками центральної частини композиції: змінював фон, розміщення фігури Марії, характер та вираз образів. В другому варіанті „Надгробного плача” М.Врубель в якості фону ввів зображення міста, зануреного в блакитну поволоку місячного світла. На обличчі Христа зображенні риси величної краси, воно зберігає вираз спокою після важких випробувань. В цьому варіанті фігура Богоматері розміщена на передньому плані, перед гробом, з великих вологих очей стікає велика сльоза. Так само, як і в ескізі „Ангел с кадилом и свечей”, навколо голови Марії та Христа зображені не німби, а овали. Найсильніше по трагічній силі та життєвій правді вираз невтішної скорботи матері над тілом мертвого сина, митець дав в третьому варіанті „Надгробного плача”. Фігура Марії розміщена за гробом, суворо в центрі листа, на фоні піднятої могильної плити; її образ вільний від всього надприродного, це земна матір, повна зовні стриманого, але окутаного всього її їства горя. В цьому листі художник найбільш послідовно втілює принцип „окаменіння” фігур, з’єднуючий усі ескізи. Композиції, запропоновані М.Врубелем по художньому язику і по трагізму, були зовсім чужі розписам В.Васнецова (1848-1926) та іншим майстрам у Володимирському соборі. А.Прахов (1846-1916) вважав, що для подібних робіт має бути збудовано храм „в зовсім особливому стилі”.

^ Тема „Демон” в мистецтві художника

Невдача з роботою в Володимирському соборі, сильно відобразилось на тонкій натурі художника. Покинувши Київ, він зближається з гуртком Мамонтова, і в його творчості наступає новий період. Замість Христа з’являються один за іншим образи Демона – сидячого, літаючого, зверженого, http://www.google.ru/search?q=%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD+%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C&hl=ru&newwindow=1&prmd=ivns&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=_5_TTYXyBYWg-AbY2LXnCg&ved=0CBwQsAQ&biw=1366&bih=601 образ „Пана”, „Царевна-Лебедь”,http://www.centre.smr.ru/win/pics/pic0030/p0030.htm „Богатир”, а також багато казково-епічних картин. В цей час М.Врубель почав думати про давнохвилюючий його образ – про Демона. Художник мріяв про високий монументальний стиль, „мучився” трагедією ідеальної людини, вільної, сильної, вартого героїв класики. Йому були близькі загиблі ідеали романтиків. Демон міг вмістити в себе все це. В Одесі в кінці 1885 року В.Серов бачив першого врублевського „Демона” – чорно-біле створіння на фоні синіх гір. Перший київський „Демон”, який був написаний, швидше за все, одразу по поверненю з Одеси в січні 1886 року, за описами дуже схожий на відомого „Демона” (1890) з Третьяковської галереї.

Коли майстер працював над демоном, до нього в Київ приїжджав батько. І батько описував незакінчене полотно, кажучи, що „Демон” здався йому „злой, чувственной, отталкивающей пожилой женщиной”. Сліди київського „Демона” до нас не дійшли, так як художник його знищив. М.Врубель був захоплений образом Демона. Той, ніби то вимагав свого втілення, невідступно переслідуючи художника, манячи невловимістю зовнішності, змушував повертатися до себе знов та знов, вибирати все нові матеріали та техніки. Це був образ, який був пов’язаний з митцем якимось містичними стосунками. Здавалось, що „Демон” приходив до художника в особливу, найпотрібнішу хвилину і прикликав його до себе. Цей роковий образ бентежив М.Врубеля. „Демон” був улюбленішою дитиною фантазії художника. Знаходячись в пошуках подоби Демона, художник повністю відмовляється від кольору, він бере лише біліла та сажу. Для фону художник використав фотографію, яка в перевернутому вигляді становила собою надзвичайно складний візерунок, схожий на згаслий кратер. В „Демоні” М.Врубель шукав поєднання чоловічого та жіночого початку – відтворення цінності. Художник мріяв про свободу душі, про сильного, розкутого героя. Образ „Демона” ще не був досить зрозумілий для художника. Митець протягом чотирьох років продовжував роботу над своїм „демоном”, який залишався для нього духовною спрагою та надією. М.Врубель вірив, що „демон” зробить його знаменитим. Щоб не писав в ці роки майстер, „демон” завжди жив в нім і приймав участь в усьому його житті. Врубель ліпив спочатку тільки голову, а потім фігуру. Полотна з його зображенням переїжджали разом з художником з однієї квартири на іншу, з однієї майстерні в іншу. І нарешті, 1890 році, в Москві Врубель пише „Демона сидящего” http://www.google.ru/imglanding?q=%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD+%D1%81%D0%B8%D0%B4%D1%8F%D1%89%D0%B8%D0%B9+%D0%92%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C&hl=ru&newwindow=1&sa=X&tbm=isch&prmd=ivns&tbnid=a8mLxz9o5kQ4IM:&imgrefurl=http://vrubel-world.ru/vrubel-a Художник поставив тоді перед собою складну задачу: зобразити засобами живопису те невловиме, що називається „настроєм душі”. „Демон сидящий” – була перша картина з демонічної сюїти, зроблена в живописі, малюнку, скульптурі. „Демон сидящий” молодий, ним володіє смуток по живому світу, який цікавий і гарний, але від якого він відторгнений. „Демон сидящий” – сумний, тужливий, за мікеланжелом сильний, в глибокому роздумі безсило охватив руками коліна. За ним протягається чудовий пейзаж з червоними, золотистими „мозаїчними плямами”: вогняне небо з ліловими хмарами, фантастичні квіти. Оточений горами, палаючими, як самоцвіти, „Демон” здається злитий з ними, зростаючий з них та володарем над світом. М.Врубель свідомо обирає „тісний” формат полотна, які зрізають зверху фігуру „Демона” і тим самим підкреслює його скованість. Художник в зображенні простору прагнув поєднати початок безкінечності та конкретики границь. В цій фігурі виражені смуток і в наклоні голови, і в погляді. Але художник підкреслює, що „Демон” для нього становить собою ідеал прекрасної людини. Коли дивишся на цю картину, у глядача складається враження фантастичного світу, казково-прекрасного, але разом з цим якогось ніжного, як би скаменілого. Демон сидящий” – це міф, створений Врубелем про самого себе в молоді роки. Образ „Демона” дуже сумний, але це сум юності, він ще далекий від відчаю і повний віри в міць своїх крил. Декілька років раніше Врубель зробив скульптурну голову Демона – це був зовсім вже інший образ. Під масивною гривою волосся приховується обличчя з випуклими очима. Коли Врубель закінчив картину „Демон сидящий”, він прийнявся за ілюстрації до Лермонтова, по замовленню І.Кушнерова, серед яких виділяються ілюстрації до „Демона”. Кожний з рисунків створено чорною аквареллю, яка набуває в руках майстра багатобарвної палітри. Самі великі малюнки М.Врубель зробив для показу сцен рокових побачень Демона та Тамари. Як не дивно, посеред усіх творів Лермонтова особливо ілюстрування „Демона” стало для художника найтяжчим. Головна сюжетна пружина поеми – романтична лінія пристрасті Демона – дуже привернули увагу Врубеля. Художник відчував і спорідненість свого Демона з героєм Лермонтова. У Лермонтова Демон, хоча і страждаючий, все ж таки „цар пізнання і свободи”. У М.Врубеля він не цар – в нім більш туги і тривоги. Крім „Демона”, художник виконав декілька ілюстрацій до „Герою нашого часу”, до поемі „Ізмаілбей” та окремим віршам. Всі ці листи виглядають як станкові речі. Вони великого формату і нерозраховані на обов’язковий зв’язок з книжковою смугою. Слідом за ілюстраціями з’явився „Демон летящий” http://www.wm-painting.ru/MasterPieces/p19_sectionid/56/p19_imageid/1515 . Тут художник бачить політ „Демона” охопленого смутком, розумінням своєї самотності, даремності надій та боротьби. Образ цього „Демона” близький сидячому, але доросліший і більш розчарований. На його обличчі вираз туги. Демон виконаний стрімкою сили і матеріальної вагомості, але політ його без мети. Пізніше, у 1902 році, з’явився „Демон поверженный” http://www.centre.smr.ru/win/pics/pic0119/p0119.htm http://bibliotekar.ru/rusVrubel/15.htm Це основний витвір за задумом художника з його Демоніади. В ньому він бачив сильне і підвищене в людині, в трагічному протиріччі нездоланного духу та його безпомічність, його приреченість. Велич духу і безсилля тіла – це основні протиріччя , які борються в цій картині. „Демон” потерпів крушіння, але його дух не можна зламати. В його очах є щось горде. В кожному вигину зламаного тіла, в кожній складці величавих і неприступних гір чують оклики тільки-но відгудівшої битви. „Демон” напівголий, але лежить на плащі, який прікріплен дорогоцінними каменями до його спини. Природа навколо нього дуже сувора. Переломлені над головою руки разом з викривленим обличчям створюють психологічний образ композиції. „Врубель создал свою симфонию траурных лиловых, звучно синих и мрачно красных тонов, – писал А.Бенуа. Вся павлинья красота, вся царственная пышность демонического обличения была найдена, но оставалось найти самого демона Он принялся исправлять Но Врубель и на этом не остановился и все продолжал менять и менять, усиливать и усиливать выражение…”. Картина так і залишилась не зовсім закінченою. „Демон поверженный” захоплює не стільки своїм живописом, скільки зрілим втіленням трагедії художника. В цей час у М.Врубеля починають з’являтися психічні розлади.
  1   2

Схожі:

Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconБабак Михайло Федорович Бойко Григорій Андрійович Дмитренко Василь...

Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconОлександр деревчук, віталій шевченко, михайло мишко, олексій угнівенко,...
...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconФ. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів...
Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура
Художня культура” (10-11 кл.) здійснювалась відповідно до Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти в галузі...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник icon2. Культура І суспільство
Тем а Культура Київської Русі І'01
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconУрок №17 «Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві»....
Термін «культура» (від лат cultura) – означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconВидавництво видрукувало дослiдження Олександра Федо­рова «видеоспор:...
Олександра Федо­рова «видеоспор: Кино — видео — молодежь». Кишенькового формату книжечку гарно оформив художник В. Паньков. Наклад...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconБережний Микола Олександрович Бура Ганна Петрівна Бутурлин Наталія...

Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconРеферату
Термін «культура» латинського походження І спочатку означав обробіток грунту, її обробку. Надалі слово «культура» набуло узагальнене...
Світова культура. Врубель Михайло Олександрович художник iconТема: Культура І людина в сучасному світу
Відображення емоцій І почуттів, думок І мрій людини у цінностях художньої культури. Художня культура як засіб само пізнання І творчої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка