Соборність України у творах




Скачати 54.31 Kb.
НазваСоборність України у творах
Дата конвертації26.08.2013
Розмір54.31 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
Соборність України у творах

Т. Г. Шевченка

Бугай Руслана Володимирівна

Квітневська ЗОШ І-ІІІ ст.

керівник Підлісна Богдана Володимирівна

Кожен народ має щось своє найдорожче, найсвятіше. Для українців такою святинею є натхненник національних ідей, проповідник добра, волі, щастя і правди – Т. Шевченко. Саме завдяки його влучному слову, що лунало сильно і впевнено, наш народ усвідомив себе як національну єдність.

Де б не був, чим би не займався поет, але завжди перед його внутрішнім зором поставав і дорогий його серцю Дніпро, що „горами хвилю підіймає”, і затишний „садок вишневий коло хати”, і зелені верби „над ярами, над ставами”. До болю милий Шевченкові тихий український вечір, співи соловейка в темнім гаї, гнучка тополя й золоте пшеничне поле, яке розкинулось, наче море широке.

Але поряд з квітучою природою поет бачить людей, які стали „чорніше чорної землі”. Страшенний біль засмучує Шевченка, коли „латану свитину з каліки знімають”, вдову розпинають за подушне, „під тином опухла дитина – голоднеє мре”, коли „кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить”. Все це викликає обурення за Україну, яку сплюндрували московські царі, якій судилося терпіти наругу і страждати:
…скрізь на славній Україні

Людей у ярма запрягли

Пани лукаві.
Незважаючи на те, що навколо панує неправда і неволя, а засмучений народ мовчить, славетний Кобзар намагається розбудити його, нагадати про героїчне минуле, про те, що він здатен і пісень співати, і працювати, і захищати себе від ворогів. Голос потоптаний людської гідності, сила непокори – все втілилось у полум’яну поетичну сповідь, пройняту вогнем найсильніших почуттів.

Все своє життя поет присвятив боротьбі за волю свого народу. Він писав, що не можна спокійно „дивитись, плакать – і мовчать!”

І не мовчав! Він засуджував російський царизм, який всіляко пригноблював український народ. Діставалось від нього і тим. „землякам” – українцям, які „деруть шкуру ” з „братів незрячих, гречкосіїв”.

В своїй знаменитій поемі „І мертвим, і живим…” Шевченко докоряє своїм землякам – українським панам, інтелігентам, що зневажають українську мову, культуру і низько схиляються перед усім закордонним:
Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.
Поет закликає своїх же українців вчитись так, як треба, щоб у них була своя мудрість, але щоб вони вивчали й кращі здобутки світової науки, культури:
Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…
Як актуально звучать ці слова сьогодні!

Шевченко з любов’ю оспівував борців за волю України і засуджував своїх сучасників за їх пасивність, що
Їм байдуже, -

Панам жито сіють.
Доля України була для нього не байдужою, про що він з таким болем пише в поезії „Мені однаково”:
Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденою, збудять…

Ох, не однаково мені.
Шевченка карали, висилали на заслання, не дозволяли жити в Україні, яку він так любив, за якою так тужило його бідне серце. Проте … „карався, мучився, але… не каявсь”. Він не тільки мріяв про відродження України, її щастя, але й твердо вірив, що
… на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.
Україно! Якою сумною й трагічною була твоя доля! Єдину на світі країна, народ якої тривалий час був позбавлений власної історії, не мав своєї держави. Хто тільки не топтав Україну! Віддавали її на поталу і Литві, і Польщі, і Австрії, і Московщині. Віками терзали співучу душу України, виймали з неї серце, втоптували в гній людську мову, виганяли з рідної хати. Кидали до в’язниці наймудріших синів і дочок. Серед них був і наш Кобзар, наш батько Тарас Шевченко.

У своїх творах Т. Г. Шевченко порушив найважливіші питання суспільного та національного життя. Передовсім треба, на думку поета, усунути соціальну несправедливість. Він протестує проти кріпацтва, ганьбить тих „земляків”, які

людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають…
Бачачи, що розвиток освіти і культури не йде належним чином, Шевченко радить плекати своєрідну національну культуру, а не перещеплювати штучно й бездумно чужі ідеї.
В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.
Лише коли збудуться усі поетові бажання, коли обіймуть „найменшого брата”, тоді настануть для України кращі часи, і „світ ясний, вечірній тихо засіяє…”

Закарбуємо в своїй пам’яті рядки із славнозвісного твору, бо і ми, як сказав поет, ненароджені земляки його, є адресатом послання, що було спрямовано у вічність.

Твір „І мертвим, і живим…” служив дороговказом на шляху національного відродження українського народу, бо в ньому підняті вагомі проблеми, які чикають свого розв’язання саме сьогодні, в час становлення української державності, коли ринкові відносини вже досягли такого рівня, коли можна купити все: від олівця до атомної бомби – я вважаю, що є такі скарби, які не можуть бути проданими ні за які гроші. До цих скарбів, що складають самоповагу нації та повагу до нації, належить творчість Т. Г. Шевченка.

Поет глибоко хвилювало минуле нашої України. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. А за що вони голови складали? До чого прагнули? „За волю святую”, − говорить поет. Вона була йому дорогою й жаданою. Йому хотілося із-за Дніпра святого „хоч крихотку землі”, він твердо був переконаний у тому, що „оживе добра слава, слава України”.

Рідна Україна… Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона поету, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу.

У поемі „Кавказ” він пише: „ Встане правда! Встане воля!” людина і природа в поезії Кобзаря − невід’ємні. Скільки світла і любові до життя звучить у вірші „Ісая. Глава 35”. У ньому висловлена віковічна мрія про визволення людини-трудівника, глибока переконаність у тому, що життя народу стане вільним і щасливим. З якою любов’ю він символізує оновлення світу і всенародну волю. „Люде темнії, незрячі” − це поневолені раби. І відбудеться диво:
Незрячі про зрять, а кривиє,

Мов сарна з гаю, помайнують.
Поет малює ідеал нового суспільного ладу. Думки Кобзаря були спрямовані у майбутнє:
Оживуть степи, озера,

І не верствовії,

А вольнії, широкії

Скрізь шляхи святії…
Геніальний поет віри у майбутнє, пророкував його. Вчорашні раби стануть творцями, змінять обличчя рідної землі. А люди „веселі та раді” зійдуться тими шляхами на спільну раду. З його уст звучали слова: „Борітеся − поборете”. Народ прагнув до правди, добра, духовного розкріпачення. У вірші „Світе ясний! Світе тихий!” Шевченко змальовує оновлення, вільне суспільство, „нову хату”, про яку мріяв.

Він вірив у самостійну державу. На жаль, ми так довго не мали її. Поезія Шевченка ще і ще раз переконливо доводило про те, яка прекрасна наша земля, багата українська мова, чудові традиції, самобутнє мистецтво, звичаї.

Здійснились мрії великого поета. Україна, яку він так любив, стала незалежною. На повний голос звучала рідна мова. Але багато чого нашим людям ще треба вчитись і пам’ятати настанови Кобзаря, що народ − то могутня сила, яка вершить долю країни.





Схожі:

Соборність України у творах iconОрієнтовний план І. Сильна різнобічна особистість ідеал давніх греків....
Розвиток зв’язного мовлення. «Її величність Людина» (Оспівування людини у творах давньогрецької літератури). Робота над складним...
Соборність України у творах iconСередній рівень
Подумайте, як І з якою метою використовують поняття «національний колорит» у вивчених творах М. Гоголь I р. М. Рільке
Соборність України у творах icon"Сковорода Григорий Саввич"
У яких творах Сковороди знайшли свій подальший розвиток сатиричні мотиви давньої української літератури
Соборність України у творах iconПитання міжнародного морського права у творах д
Це дає теоретичне підґрунтя для прогнозування подальшого розвитку науки І визначення її пріоритетів
Соборність України у творах iconА балада; б казка; в драма; г медитація?
У яких творах найбільша міра історичної конкретності – достовірні події та історичні особи зображуються точніше
Соборність України у творах iconМета: перевірити знання учнів з вивченої теми. Знайти правильну відповідь
Представники просвітницького реалізму головним об’єктом зображення у своїх творах обрали
Соборність України у творах iconТема: Групи слів за значенням: антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів. Мета
Міжпредметні зв”язки: використання антонімів у творах усної народної творчості
Соборність України у творах iconЛюблю пісні мойого краю
Сприяти глибшому засвоєнню такої закономірності музичного мистецтва, як зв'язок музики з життям. Вчити визначати спільне й відмінне...
Соборність України у творах iconВивчення міфів. Історія розвитку міфокритики
В основу міфологічної критики покладений принцип відшукування міфологічних репродукцій в художніх творах пізніших епох. Звернення...
Соборність України у творах iconДитинство
Шевче́нко (відомий також як Кобзар, народився 9 березня 1814 помер 10 березня 1861) — український поет, письменник, художник, графік,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка