— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00




Скачати 227.72 Kb.
Назва— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00
Дата конвертації11.09.2013
Розмір227.72 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
Вересень
1–18 вересня
Художні виставки

Виставка живопису народного художника України Валентина Бернадського та художниці Ніни Драгомирової.

Вхід вільний.

3 вересня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

49 вересня
XXVІ Московська міжнародна книжкова виставка-ярмарок, 2013.

Експонування книг, виданих Національним культурним центром України в Москві.

4 вересня, середа, 19.00
Концерт електронно-акустичного дуету гітаристів Сергія та Дмитра Радзецьких «Big Second» (м. Київ).

Вхід вільний.

5 вересня, четвер, 17.00
Книжкові виставки

Відкриття книжкових експозицій: «До Дня українського кіно», «До 130-річчя з дня народження Дмитра Донцова».

Вхід вільний.

6 вересня, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція самодіяльного Українського молодіжного театру.

7 вересня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

8 вересня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

^ 9 вересня, понеділок, 19.00
Відеопрограма

До Дня українського кіно.

Фільм-вистава «В степах України».

Режисер Тимофій Левчук.

У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р.

Вхід вільний.

^ 10 вересня, вівторок, 17.00
Книжкові виставки

Відкриття книжкової експозиції «До Всеукраїнського дня бібліотек».

Вхід вільний.

10 вересня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

11 вересня, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».
^ 11 вересня, середа, 19.00
Творча зустріч із поетом і громадським діячем, Героєм України, академіком, головою Українського фонду культури, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Борисом ОЛІЙНИКОМ.

Вхід вільний.
^ 12 вересня, четвер, 18.30
Проект «Українські земляцтва в Національному культурному центрі України в Москві»

Регіональна громадська організація «Земляцтво Донбасівців».

Урочистий вечір та святковий концерт, присвячені 70-й річниці визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників.

Вхід вільний.

^ 12–13 вересня
Проект «Презентація»

Презентація в Києві та Чернігові книг головного спеціаліста відділу культури та мистецтв Національного культурного центру України в Москві, члена Національної спілки письменників України Олени Марченко «Документи в порядку? Поїхали!» (2012) та «ДТП» (2013).

^ 13 вересня, п’ятниця, 18.30
Відеопрограма

До Дня українського кіно.

Фільм «Кайдашева сім'я» за однойменним твором І. С. Нечуй-Левицького. В ролі Кайдаша — Богдан Ступка.

Автори сценарію — О. Сизоненко, В. Городько. Режисер — В. Городько. Кінооб'єднання «Консорціум "Козак"», 1993 р.

Вхід вільний.

^ 13 вересня, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція самодіяльного Українського молодіжного театру.

14 вересня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

15 вересня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

16 вересня, понеділок, 19.00
Проект «Діаспора»

Засідання історичного клубу Товариства української культури «Славутич».

Вхід вільний.
^ 17 вересня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Засідання молодіжної літературної студії «Когорта».

Вечір, присвячений життєвому і творчому шляху Івана Франка. Бере участь нащадок письменника Людмила Андреєва.

Вхід вільний.

^ 17 вересня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

18 вересня, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

^ 18 вересня, середа, 19.00
Відеопрограма

Пізнавальний цикл програм «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». Фільми «Палац Кирила Розумовського», «Лівадійський палац».

Сценарій — Лук’ян Сельський. Режисер Ольга Крайник.

Виробництво телеканалу ТВі, 2011 р.

Вхід вільний.

^ 19 вересня, четвер, 18.00
Художні виставки

Відкриття виставки гобеленів заслуженого майстра народної творчості України Олександри Пренко (м. Кіровоград).

Вхід вільний.
^ 19 вересня, четвер, 19.00
До 140-річчя з дня народження Сергія Рахманінова.

Фортепіанний речиталь заслуженої артистки України, лауреата міжнародних конкурсів Етелли Чуприк (м. Львів).

У програмі твори Сергія Рахманінова.

Вхід вільний.

^ 20 вересня, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція самодіяльного Українського молодіжного театру.

21 вересня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

22 вересня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

24 вересня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Український музичний салон.

Відкриття ХХІ сезону.

Вхід вільний.
25 вересня, середа,19.00
Проект «Богдан Ступка»

Відеопрограма

Художній фільм «Микола Вавілов». Перша серія.

Режисер-постановник — Олександр Прошкін.

У ролях: Богдан Ступка, Костас Сморігінас, Андрій Мартинов, Ірина Купченко та ін.

Виробництво ТПО «Союзтелефільм», 1990 р.

Вхід вільний.

^ 25 вересня, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

26 вересня, четвер, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.

Творча зустріч із лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка — головою Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, поетом Павлом Мовчаном та головним редактором тижневика «Слово Просвіти», поетесою Любов’ю Голотою.

Вхід вільний.

^ 26 вересня, четвер, 19.00
Організаційні збори слухачів Курсів української мови 2013/14 року навчання.

27 вересня, п’ятниця, 12.00
Проект «Михайло Грушевський»

До річниці з дня народження Михайла Грушевського.

Покладання квітів до меморіальної дошки Михайлу Грушевському (вул. Погодінська, 2/3).

Панахида за Михайлом Грушевським у храмі Св. Архистратига Михаїла (вул. Єланського, 2а).

^ 27 вересня, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція самодіяльного Українського молодіжного театру.

28 вересня, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

29 вересня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

^ 30 вересня, понеділок, 17.00
До 520-річчя Арбату.

Відкриття виставки москвознавчих і арбатознавчих книг, виданих Національним культурним центром України в Москві.

Вхід вільний.

^ 30 вересня, понеділок
Проект «Тарас Шевченко»

До Всеукраїнського дня бібліотек.

Дарування книг про перебування Тараса Шевченка в Москві, виданих Національним культурним центром України в Москві, Російській державній бібліотеці («Ленінці») та Московській міській бібліотеці № 39 ім. Т. Г. Шевченка («Тарас Шевченко: “Моє перебування в Москві”». — М.: ОЛМА Медіа Групп, 2001; «Тарас Шевченко в Москві». — К.: Либідь, 2009; «Тарас Шевченко: “Друзі мої єдині”». — М.: Домашняя библиотека, 2013 та ін.).

^ Календар пам’ятних дат

8 вересня — 115 років з дня народження Ужвій Наталії Михайлівни, української актриси, народної артистки СРСР, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Н. М. Ужвій народилася в 1898 р. у м. Любомлі (нині Волинська область) у селянській родині. Була старшою дочкою в багатодітній сім'ї (у Наталії було п'ять братів і дві сестри). Згодом життєві обставини змусили батька шукати робітничого щастя на Привіслянській залізниці. До 1912 р. сім'я Ужвій жила в робітничому селищі Брудно, поблизу Варшави. Там пройшли дитячі роки Наталії, там отримала початкову освіту — спершу в залізничному, а потім у міському дворянському училищі. Визначальними для юної акторки були зустріч і знайомство з Іваном Мар'яненком у 1912 р., у день, коли вони вперше переступили поріг професійного театру. Актриса була зарахована до допоміжного складу першого Державного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка в Києві. В 1926 р. Ужвій переходить до Харківського театру «Березіль», що об'єднував навколо себе майбутній цвіт української сцени — Л. Курбаса, А. Бучму, М. Крушельницького, О. Сердюка, І. Мар'яненка, до театру, де найяскравіше виявився талант Ужвій. Це був час пошуків і дерзань, змужніння, осмислення свого покликання. З 1936 р. актриса працювала в Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. У роки Великої Вітчизняної війни вона разом із театром була в евакуації, спочатку в Тамбові, а згодом у Семипалатинську і Ташкенті. З концертними бригадами побувала на багатьох фронтах, виступаючи і на передових позиціях, і в санчастинах. Улітку 1943 р. актриса знялася в кінофільмі «Райдуга» (за однойменною повістю В. Василевської), що приніс їй славу й любов мільйонів глядачів. У повоєнні роки плідно працювала над образами сучасниць у п'єсах О. Корнійчука, А. Якобсона, В. Собка, О. Васильєва. В її репертуарі близько 213 ролей у театрі і 20 — у кінофільмах.

У 19541971 рр. очолювала Українське театральне товариство. Була лауреатом Державних премій СРСР 1946, 1949, 1951 рр., Державної премії УСРС ім. Т. Г. Шевченка 1984 р. Творчу працю Наталії Ужвій відзначено рядом високих державних нагород, званнями народної артистки СРСР та Героя Соціалістичної Праці.

Померла 22 липня 1986 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі. Після смерті акторки на будинку, де вона жила в Києві, встановлено меморіальну дошку. Ім'ям Наталії Ужвій названі вулиці в Києві та Харкові, Будинок ветеранів сцени в Пущі-Водиці під Києвом.
8 вересня — 60 років з дня народження Забілястої Лідії Леонідівни, української співачки (сопрано), народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Л. Л. Забіляста народилася у 1953 р. в с. Олено-Косогорівка на Кіровоградщині. За згадками рідних, співати почала, ледь навчившись вимовляти перші слова. У 1969 р. закінчила восьмирічну школу в рідному селі та вступила до Кіровоградського музичного училища на диригентсько-хорове відділення, а в 1973 р. стала солісткою Київського камерного хору Віктора Іконника. Рік потому вступила до Київської консерваторії (клас народної артистки України Зої Христич). Після закінчення навчання, дізнавшись про створення в Києві камерного хору, вирішила спробувати свої сили передусім там. Прослуховування пройшло успішно, і перед нею вперше у всій глибині відкрився світ музики. До її репертуару ввійшли геніальні твори Й.-С. Баха, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Гайдна, А. Вівальді, А. Веделя, Д. Бортнянського, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, А. Штогаренка...

У 1978 р. стала лауреатом III Республіканського фестивалю «Молоді голоси», а незабаром і лауреатом Республіканського конкурсу ім. М. Лисенка (І премія).

1979 р. приніс співачці титул лауреата IX Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (ІІ премія). Цього ж року їй присвоєно звання заслуженої артистки України. 30 грудня 1979 року Л. Забіляста дебютувала в Київському державному академічному оперному театрі імені Т. Г. Шевченка (нині — Національна опера України) в партії Оксани в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». У 19801981 рр. співачка стажувалася в Міланському театрі «Ла Скала». У 1982 р. отримала Першу премію та Золоту медаль на VII Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського.

За унікальний талант і самовіддану працю держава відзначила Лідію Забілясту високими нагородами: звання народної артистки України (1985), орден княгині Ольги (2003), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка у номінації «концертно-виконавче мистецтво» (2011).

Творчий доробок співачки налічує 30 провідних партій, виконаних у Національній опері України. На своїх концертах Лідія Забіляста виступала з багатьма диригентами, серед яких Стефан Турчак, Володимир Кожухар, Іван Гамкало, Олег Рябов, Руслан Дорожівський, Микола Дядюра, Ігор Лацанич, Ігор Блажков, Ігор Шароєв, Роман Кофман, Олександр Барвінський, Алла Кульбаба, Фуат Мансуров, Володимир Федосєєв, Саулюс Сондецкіс та ін.
8 вересня — Міжнародний день солідарності журналістів.
8 вересня — Міжнародний день письменності.
10 вересня — 130 років з дня народження Донцова Дмитра Івановича, українського критика, публіциста, політичного діяча.

Д. І. Донцов народився у 1883 р. у м. Мелітополі Херсонської губернії (нині Запорізька область) у сім’ї крупного землевласника. Навчався у реальному училищі в Мелітополі, в Царськосельському ліцеї, студіював право у Петербурзькому (19011907) та Віденському (19091911) університетах. Докторську дисертацію з права захистив у Львові 1917 р.

Під час навчання в Петербурзі підтримував контакти з революційним рухом у Києві, був активним членом УСДРП, за що його двічі (1905, 1907) заарештовували. У 1908 р. переїхав до Львова. Друкувався в часописах «Дзвін», «Наша дума» та «Украинская жизнь», працював як журналіст у Відні, Берліні. Після заснування 4 серпня 1914 року Союзу Визволення України (СВУ) став його першим головою, однак уже у вересні вийшов із цієї організації.

У 1917 р. повернувся до Києва, підтримував Українську народну республіку М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри. У 1918 р. став членом Головної Управи партії українських хліборобів-демократів, очолив Українську Телеграфічну Агенцію (УТА) гетьмана П. Скоропадського. Після повалення Директорії у 19191921 рр. очолив прес-бюро при Посольстві УНР у Берні (Швейцарія).

У 19221939 рр. жив у Львові, редагував часописи «Літературно-Науковий Вісник» (19221932), «Заграва» (19231924) та «Вісник» (19331939). Його бурхлива редакційна та видавнича діяльність розпочалася при безпосередній організаційній та фінансовій допомозі Є. Коновальця та Української Військової Організації (УВО). Невдача зі створенням Партії Національної Революції, органом якої мала бути «Заграва» і за якою також стояла УВО, була причиною того, що Д. Донцов відійшов від політичної діяльності та почав виступати як незалежний редактор і публіцист. Друкувався в українській, а також у німецькій, швейцарській та польській пресі.

Перед початком Великої Вітчизняної війни, у 1939 р., Д. Донцов був ув’язнений польською владою до Берези Картузької. Після звільнення з табору переїхав до Бухареста, де видав журнал «Батава» (1941), а деякий час потому після короткого перебування у Львові емігрував за кордон. Спочатку до Чехословаччини, Німеччини, Франції, Великобританії, США, а згодом — Канади. У 19481953 рр. викладав українську літературу в Монреальському університеті (Канада).

Найважливіші його праці: «Сучасне політичне положення нації і наші завдання» (1913), «Українська державна думка і Європа» (1919), «Наша доба і література» (1936), «Дух нашої давнини» (1944), «Росія чи Європа» (1955), «Від містики до політики» (1957) та ін.

Помер 30 березня 1973 року в Монреалі (Канада).
10 вересня — 70 років з дня народження Кадирової Лариси Миколаївни, української актриси, народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Л. М. Кадирова народилася у м. Ташкенті. Закінчила драматичну студію при Львівському Національному академічному театрі ім. М. Заньковецької (майстерня Б. Тягна, 1963) та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1981). У 19631993 рр. працювала у Львівському Національному академічному театрі імені М. Заньковецької. Актриса понад 300 разів виходила на сцену в образі великої Марії Заньковецької. Паралельно з роботою в театрі навчалася на мистецтвознавчому факультеті художнього інституту ім. І. Рєпіна Ленінградської Академії мистецтв. У 1993 р. переїхала до Києва і стала актрисою Національного академічного драматичного театру імені І. Франка та театру «Сузір’я».

Створила багато яскравих, незабутніх, різнопланових образів як під час львівського періоду, так і на сценах київських театрів.

З 1993 р. — президент Міжнародної благодійної організації «Міжнародний інститут театру». Професор Національної музичної академії ім. П. Чайковського (з 1998 р.), голова правління благодійної організації «Шевченківський фонд — XXI століття».

У 2004 р. Л. Кадировою спільно з Музеєм М. Заньковецької був започаткований щорічний Міжнародний фестиваль моновистав актрис «Марія», який пройшов у театрі «Сузір'я» (2004) та ім. І. Франка (2005) і став помітною подією в культурному і театральному житті Києва.

За галерею жіночих образів у моновиставах та внесок у розвиток українського театрального мистецтва удостоєна звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (2009).
11 вересня — 70 років тому (1943) засновано Державний український народний хор (нині — Національний заслужений академічний український народний хор імені Г. Г. Верьовки).
12 вересня — 110 років тому (1903) у Полтаві відкрито пам’ятник І. П. Котляревському.
13 вересня — 125 років з дня народження Стадникової Софії Андріївни, української драматичної актриси, співачки.

С. А. Стадникова народилася у 1886 р. у м. Тернополі. Вокальну освіту здобула у Флям-Помінського у Львові та О. Муравйової в Києві.

У 1901–1913 рр. виступала в театрі товариства «Руська Бесіда» у Львові, у 1915–1918 рр. — у Театрі Миколи Садовського в Києві, пізніше у різних трупах, очолюваних її чоловіком Йосипом Стадником.

У 1939–1941 рр. працювала в Державному театрі ім. Лесі Українки у Львові, 1941–1944 рр. — у Львівському оперному театрі, згодом у театрах Дрогобича і Львова; 1946 р. залишила сцену.

Виступала у ролях героїнь: Маруся Богуславка (однойменна драма М. Старицького), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Харитина, Соня («Наймичка», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Поля, Наташа («Міщани», «На дні» М. Горького), Рита («Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка), Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки) та ін.

З успіхом грала в комедіях: Мірандоліна (однойменна комедія К. Ґольдоні), Сільвета («Романтичні» Е. Ростана), Аделіна («Шалапут» К. Іллінського) та ін.

У 1940-х рр. перейшла на характерні ролі: Марія Тарасівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Пошльопкіна («Ревізор» М. Гоголя).

Співала головні партії в операх: М. Аркаса («Катерина»), Д. Січинського («Роксоляна»), С. Монюшка («Галька»). Виконувала ролі: Наталки («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Одарки («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Маргарити («Фауст» Ш. Ґуно).

Померла 21 вересня 1959 року у Львові.
14 вересня — День фізичної культури і спорту. Встановлений Указом Президента України від 29 червня 1994 року.
14 вересня — День українського кіно. Встановлений Указом Президента України від 12 січня 1996 року.
20 вересня — 90 років з дня народження Сизоненка Олександра Олександровича, українського письменника.

О. О. Сизоненко народився в 1923 р. у с. Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області в селянській родині. Батьки письменника знали грамоту, любили друковане слово, і ця любов передалася й синові. Хлопець із дитинства знав напам’ять Шевченків «Кобзар». Закінчив Баштанську середню школу в день початку Великої Вітчизняної війни — 22 червня 1941 року. Залишившись у рідному селі, брав участь у підпільному русі. Після визволення Миколаївщини Червоною Армією вступив до її лав, став командиром мінометної обслуги 101-го гвардійського полку. Брав участь у визволенні Ковеля, польських міст Люблін, Лодзь, Познань, у форсуванні Вісли та Одера, штурмі Зеєловських висот на підступах до Берліну. Був нагороджений медалями «За отвагу», «За взятие Берлина», «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 19411945 гг.».

У повоєнні роки не відразу взявся за перо. Працював на Миколаївському суднобудівному заводі, потім – у відділі пропаганди Миколаївського обкому компартії України, заочно закінчив літературний факультет Миколаївського педагогічного інституту. В 1962 р. переїхав до Києва. Працював у сценарному відділі Київської кіностудії ім. О. Довженка, пізніше був на творчій роботі.

Друкуватися почав з 1949 р. — журнал «Вітчизна» надрукував оповідання «Весна», а в 1951 р. вийшла перша збірка оповідань «Рідні вогні».

Автор збірок: «Рідні краї» (1955), «Далекі гудки» (1957), «В батьківському краю» (1959), «Для чого живеш на світі» (1961), «Жду тебя на островах» (1963), «На Веселому Роздолі» (1956), «Зорі падають в серпні» (1957), «Пауль, Петер, Йоганн…» (1967), «Підняті обрії» (1971), «Хліб з рідного поля» (1978), «Сьомий пагорб» (1981), «Білі хмари» (1965), «Хто твій друг» (1972), «Далекий Бейкуш» (1990), «Не вбиваймо своїх пророків. Книга талантів» (2003) та ін.

Член Національної спілки письменників України (1952). За епічну трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета» О. Сизоненко був удостоєний Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1984). За цикл новел «А земля перебуває вовіки…» став лауреатом літературної премії ім. Ю. Яновського. За публікацію «Не вбиваймо своїх пророків» присуджено літературно-мистецьку премію імені І. Нечуя-Левицького (2001).

За ініціативи земляків виконком Миколаївської міської ради присвоїв письменникові звання «Почесний громадянин міста» (2003), депутати Баштанської районної ради відповідним рішенням присвоїли йому звання «Почесний громадянин Баштанського району» (2010).

20 вересня — 75 років з дня народження Лотоцької Наталії Василівни, української актриси.

Н. В. Лотоцька народилася в 1938 р. у смт Більшівці на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область). У 1959 р. закінчила філологічний факультет (німецька мова) Львівського державного університету, а в 1961 р. — Навчально-театральну студію при Театрі ім. М. Заньковецької у Львові. В 19611963 рр. — артистка Львівського державного драматичного театру ім. М. Заньковецької. З 1963 р. — артистка Національного академічного драматичного театру імені І. Франка у Києві.

Ролі: Леся («Планета сподівань» О. Коломійця), Маруся («Лимерівна» Панаса Мирного), Поліксена («Касандра» Лесі Українки), Федорка («Дві сім'ї» М. Кропивницького), Вона («Маячня удвох» Е. Іонеско), Голда («Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема).

Заслужена артистка України (1977), народна артистка України (1993), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993). З 1968 р. — ведуча радіопередачі «Від суботи до суботи». З 1986 р. — викладач Київського державного інституту культури.

Померла 21 грудня 2007 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
20 вересня — 120 років з дня народження Білокінь Надії Аврамівни, українського майстра народного декоративного розпису, майстра народного мистецтва УРСР.

Н. А. Білокінь народилася в 1893 р. у с. Петриківка (нині Царичанського району Дніпропетровської області). З 14 років малювання на папері стало її основною професією. Створювала традиційні для петриківського розпису орнаментальні рослинні композиції, використовуючи квіткові мотиви, цибульки тощо. Майстер народного мистецтва УРСР (1936), член Національної спілки художників України (1962).

Учасниця міжнародних виставок. Найвідоміші роботи: «Колодязь у садку» (1929), «Засватана дівчина» (1931), «Дві молодиці» (1935), «Роман та Оксана» (1961), «Весільний поїзд» (1979), «Декоративні рушники на цигарковому папері» (1968) та ін.

Твори Надії Білокінь зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, в Дніпропетровському художньому музеї. Ім’я художниці стоїть поряд із іменами видатних українських майстринь — К. Білокур та М. Примаченко.

Померла 5 лютого 1981 року в с. Радсело Царичанського району Дніпропетровської області.
21 вересня — Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії (Друга Пречиста).
21 вересня — Міжнародний день миру.
27 вересня — Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього.
27 вересня — Всесвітній день туризму.
27 вересня — 30 років з дня смерті Стельмаха Михайла Панасовича, українського прозаїка, поета, драматурга, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

М. П. Стельмах народився в 1912 р. у с. Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Навчався у сільській школі, потім — у школі колгоспної молоді. З 1928 р. працював бригадиром молодіжної бригади. Навчався у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 р. першим у Дяківцях закінчив Вінницький педагогічний інститут. Учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість. Перші поезії надруковано в 1936 р.

З 1939 р. перебував у лавах Радянської Армії та грізні дні Великої Вітчизняної війни зустрів рядовим на фронті. За участь у боях із гітлерівськими загарбниками нагороджено орденом і чотирма медалями. У 1944 р. став кореспондентом фронтової газети «За честь Батьківщини». В роки війни вийшли збірки поезій «За ясні зорі», «Провесінь» та книжка оповідань «Березовий сік». Враження воєнних літ було пізніше відтворено з суворою правдою життя в романах «Велика рідня», «Правда і кривда», «Дума про тебе», «Чотири броди» та ін.

Після війни довгий час працював науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР, упорядкував збірки фольклору, писав наукові статті.

За видатні заслуги перед українським народом був удостоєний звання Героя Соціалістичної праці (1972), нагороджений найвищими державними нагородами в галузі літератури. Був депутатом Верховної Ради СРСР ряду скликань, академіком АН УРСР, членом Спілки письменників України.

Помер Михайло Стельмах 27 вересня 1983 року і похований у Києві.
28 вересня — 75 років з дня народження Голобородька Олександра Олександровича, українського і російського актора театру і кіно, народного артиста Росії, лауреата Державної премії СРСР.

О. О. Голобородько народився в 1938 р. у м. Дніпродзержинську.

Після закінчення Київського театрального інституту ім. І. Карпенко-Карого (курс М. Крушельницького) в 1960 р. був запрошений до Кримського російського театру ім. Горького (Сімферополь). У 1971–1976 рр. служив у Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки, де однією з найпомітніших ролей стала роль Дон Жуана в «Камінному господарі» О. Пушкіна. Побачивши артиста в цій ролі, великий Михайло Царьов запросив О. О. Голобородька в Московський Малий театр, де він прослужив майже 10 років. У 1985 р. артист перейшов у Театр ім. Моссовєта, де працює й донині.

Став відомим у СРСР після виходу фільму «Туманність Андромеди» в 1967 р. (Рен Боз). Сьогодні фільмографія актора налічує більше 80 різнопланових ролей, серед яких найвідомішими є: Рокосовський («Битва за Москву», «Контрудар», «Сталінград», «Трагедія століття», «Великий полководець Георгій Жуков»), Олексій Бакланов («Цирк запалює вогні»), Федір Галатенко («Чорний капітан»), Волянський («Білий сніг Росії») та багато інших.

Сьогодні О. О. Голобородько — президент Міжнародного фестивалю «Сузір'я» і віце-президент Гільдії акторів кіно Росії. Бере активну участь у журі Фестивалю античного мистецтва (м. Керч). У 2010 р. за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва й багатолітню творчу працю був нагороджений орденом «Знак пошани».

О. О. Голобородько вже майже сорок років живе і працює в Росії, але ніколи не поривав зв'язків з Україною. Багато років артист дружить із Національним культурним центром України в Москві, де йому завжди дуже раді і де артист з величезним успіхом читає поетичні програми за творами Тараса Шевченка.
30 вересня — День мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек. Установлений Указом Президента України від 14 травня 1998 року.





Схожі:

— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconХмиль Ф. И. Основы менеджмента: Учебник
Програми технічного переоснащення Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка на період 2007-2008 р р. 15
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconВхід господа в єрусалим
Невдовзі після воскресіння Лазаря Ісус Христос намітив Свій урочистий вхід в Єрусалим. Ісус йшов у Єрусалим, щоб відкрити Себе як...
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconВасиль Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції...
Мета: навчити учнів визначати основні риси характеру дійових осіб твору, аналізувати їхню поведінку, розвивати навички висловлення...
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconКруглий стіл для вчителів “До проблем шкільного підручника” вівторок
Мета: Дати учням загальні відомості про довідкову літературу та навчити користуватися словниками, довідниками та енциклопедіями....
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconТараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії...
Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря»
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconУкраїнська студія документальних науково-популярних та музичних фільмів
Українська студія документальних, науково-популярних та музичних фільмів "артанія" створена в 2003 році. Її діяльність спрямована...
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconУроку
Мета уроку: ознайомити учнів з життям І творчістю О. П. Довженка,простежити умови формування світогляду письменника, визначити тематику...
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconТараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії...
Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря»
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconКапніст, Василь Васильович
Капніст, Василь Васильович (1758, за іншими даними 1757—1823) — російський поет, драматург, освітній І громадський діяч
— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь Дашенко та ін. Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1952 р. Вхід вільний. 10 вересня, вівторок, 17. 00 iconКіноповість «Україна в огні»
Кіноповість «Україна в огні» в життєвій І творчій біографії Олександра Довженка посідає особливе місце. А в усій літературі про...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка