Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах




Скачати 282.42 Kb.
НазваІнструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах
Дата конвертації20.09.2013
Розмір282.42 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Культура > Методичні рекомендації
Додаток

до листа Сумського ОІППО

від 07.08.2013__№_633___

Інструктивно-методичні рекомендації

щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах
Вивчення уроків фізичної культури з елементами, гуртків з футболу у 2013-2014 навчальному році здійснюється за рахунок реалізації навчальних програм:

  • для учнів 1-2 класів ‒ «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2011р.).

Програма містить способи рухової діяльності, серед яких «Школа м'яча». «Школа м'яча» охоплює вправи з малим і великим м'ячем. Вони дають змогу школярам у подальшому оволодіти навичками метань та основами спортивних ігор, у тому числі й футболу. Державна програма передбачає реалізацію змісту обсягом 3 години на тиждень. У змісті програми подано орієнтовну сітку розподілу програмового матеріалу в навчальних годинах для уроків фізичної культури (школа м'яча 1 класи –
12 годин; 2 класи – 14 годин), але у ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Ураховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їхні інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, учителю можна надавати перевагу, в кількості годин, на вивчення «школи м'яча» та, в межах цієї складової, більш поглиблено проводити уроки фізичної культури з елементами футболу.

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, у реалізацію змісту базової програми допускається внесення змін і доповнень обсягом не більше 20-30 % від загальної кількості годин, які можна використати на проведення уроків фізичної культури з елементами футболу.

  • для учнів 3-4 класів ‒ «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. М.Д. Зубалій, В.В. Деревянко, О.М. Лакіза, В.Ф. Шегімага, 2006 р.). Програмою передбачено вивчення теми «футбол». Державна програма передбачає реалізацію змісту обсягом
    3 години на тиждень.

Програма містить орієнтовну сітку розподілу розподілу навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу в навчальних годинах для уроків фізичної культури. На урок фізичної культури з елементами футболу у 3-4 класах відведено 16 годин.

Учитель, у залежності від умов проведення уроків, наявності спортивного обладнання та інвентарю, фізичної підготовленості учнів кожного класу, враховуючи вказану пріоритетність елементів програми, може змінювати кількість навчальних годин, відведених для їх вивчення в обсязі не більше 20 % від загальної кількості годин, які можна використати на проведення уроків фізичної культури з елементами футболу.

Постановка конкретних завдань у навчанні футболу учнів молодших, середніх і старших класів обумовлюється багатьма факторами: віковими особливостями дітей та підлітків, динамікою розвитку фізичних якостей, особливостями структури формування рухових навичок, цільовою спрямованістю вікових етапів.

Під час формування нових рухових дій в учнів молодших класів необхідно враховувати стан нервової системи та деякі властивості психіки дітей цієї вікової категорії. Неврівноваженість збуджувально-гальмівних процесів у центральній нервовій системі в дітей викликає їх порівняно швидку стомлюваність, підвищену збудливість, швидку зміну бажань і емоцій, короткочасність активної уваги. У цьому віці в дітей відзначається наслідувальна (імітаційна) здатність.

Велика збудливість і «реактивність», а також висока пластичність нервової системи сприяють кращому й більш швидкому засвоєнню рухових навичок, а рухові умовні рефлекси закріплюються відразу ж. Цим пояснюється той факт, що деякі діти 7-11 років можуть легко опановувати технічно складні форми рухів.

У молодших школярів, для вчителів центральним завданням є виховання витримки. Учителю важливо виховувати наполегливість, що у цьому віці багато в чому залежить від уміння «витримувати». Вчитель повинен точно помічати й вчасно реагувати на різні форми прояву нестриманості дітей. Тому, необхідно враховувати, що увага дітей цього віку має свої особливості. Показники основних властивостей уваги у них значно поступаються показникам уваги підлітків. Для них характерна мимовільна увага, яка викликається новизною й незвичністю засобів навчання, різкою зміною характеру вправ, але учні втрачають її відразу після виконання вправ. Щоб залучити їхню увагу знову, учителеві варто віддавати чіткі команди, змінювати інтонацію й силу голосу, проводити ігри й ігрові вправи на зменшених за розмірами майданчиках з обмеженою кількістю учасників. У цьому віці хлопчики мають недостатню точність реакції на предмет, що рухається, припускаються істотних помилок, викликаних передчасним або запізнілим реагуванням. Тому, необхідно виконувати багато вправ на вдосконалення реакції на об’єкт, що рухається.

Учителю слід пам’ятати, що новий матеріал засвоюється учнем швидше й міцніше, якщо навчання спирається на раніше вивчений, добре засвоєний матеріал («перенесення навичок»). Чим більшим обсягом рухів опановує дитина у цей період, тим легше нею засвоюються деталі футболу в майбутньому.

Навчання футболу в молодшому шкільному віці повинно бути спрямоване на придбання максимально можливої кількості різноманітних рухових дій, виховання стійкого інтересу до футболу, ознайомлення з найпростішими технічними прийомами.

Винятково важлива роль на цій стадії належить учителю, якому необхідно негайно підкріплювати правильні рухи (схвалювати їх). Успішні рухи у дітей закріплюються, а ті, що оцінюються як неправильні, загальмовуються й поступово втрачаються. При першому поясненні, учителю не слід акцентувати увагу на деталях, потрібно зупинитися на головному. Пояснення повинно бути коротким, точним і образним.

Здатність до навчання вища у тих дітей, у кого руховий досвід багатший. Ці учні здатні відтворити нові дії відразу після показу; ті ж, у кого досвід невеликий, освоюють нові дії довго, як правило, частинами. У цьому віці діти ще не можуть довготривало зосередитися на вивченні окремих ігрових прийомів, тому в заняттях з ними найпридатнішим є комплексно-ігровий метод – «навчання у грі». Дитина в цьому віці на заняттях обов’язково має пограти у футбол. Уся навчальна робота повинна приносити йому радість. Шлях до цього – використання різноманітних ігрових форм занять. Вільна гра у футболі – важлива основа розвитку футбольної обдарованості. Тут у звичайному суперництві за м’яч, у боротьбі за можливість забити м’яч у ворота суперника розвиваються різні рухові навички.

Варто мати на увазі, що складні, віддалені цілі погано усвідомлюються дітьми і не мають для них спонукальної сили, тому учителю на кожному занятті необхідно ставити низку близьких, конкретних, посильних цілей, які поступово ускладнюються.

У процесі планування послідовності навчального процесу з учнями молодших класів доцільно дотримуватися дидактичних правил та принципів.

«Від відомого до невідомого» (нові знання, дії, поняття можуть формуватися тільки за наявності достатніх знань, накопичених минулим досвідом, які є основою для необхідних асоціацій).

«Від легкого до важкого» (ґрунтується, по-перше, на навчанні «від відомого до невідомого»; по-друге – на необхідності вирішувати навчальне завдання методом «спроб і помилок», зокрема під час засвоєння рухових дій.

Принцип свідомості. Необхідно, щоб учні:

  • розуміли зміст кожного окремого завдання;

  • знали основні закономірності даної вправи (чому потрібно виконувати саме так);

  • аналізували свої м’язові відчуття;

  • знали й оцінювали результати своїх дій.

Учитель повинен прагнути до того, щоб ускладнення і помилки виявлялися за активної участі самого школяра.

Принцип наочності. Наочне сприйняття великою мірою є початковою

ланкою в процесі навчання. За узгодженої роботи декількох аналізаторів (зорового, слухового, тактильного) учень точніше сприймає навчальний матеріал. Переважна більшість учителів реалізує принцип наочності при навчанні в показі дії, що вивчається. Однак, на початковому етапі кращий методичний прийом саме «показу» – поєднання натуральної демонстрації дії з демонстрацією відео.

Реалізуючи принцип наочності, на цьому етапі необхідно більшою мірою використовувати слово вчителя (опис способу вирішення рухового завдання).

Принцип систематичності. Основною умовою для дотримання принципу систематичності є завдання складності, яка поступово підвищується; певна система у вивченні фізичних вправ.

Принцип доступності. Поняття «доступність матеріалу» і «легкість засвоєння матеріалу» не ідентичні. Вправи не повинні бути надмірно важкими, але й надмірно легкими. Навчальний матеріал має бути підібраний з таким розрахунком, щоб для оволодіння ним, учні, за відповідної допомоги вчителя, змушені були прикласти певні зусилля. Врахування індивідуальних особливостей школярів дає вчителеві можливість висувати підвищені вимоги до «сильних» учнів, заохочувати навіть невеликі досягнення інших, знаходити найдоцільнішу техніку для конкретного школяра тощо.

Індивідуальний підхід цілком можливо здійснювати на уроках футболу. Часто пасивне поводження учнів при вивченні рухової дії засноване на переконанні, що «все одно в мене нічого не вийде».

Щоб підвищити загальну активність на заняттях, необхідно враховувати щонайменше дві вимоги:

  • доступність навчального матеріалу (завдання) для кожного учня;

  • складність завдання також є активізувальним чинником. Легкі й нездійсненні завдання знижують активність учня, оптимально важкі – стимулюють.

Принцип міцності реалізується через:

  • свідоме засвоєння навчального матеріалу;

  • багаторазове систематичне його повторення;

  • так зване попутне повторення (коли кожне чергове заняття містить у різних комбінаціях основні елементи вміння, придбаного на попередніх заняттях). При цьому вищий ефект це має тоді, коли вчитель веде заняття не спокійно й монотонно, а розставляє по ходу його емоційні «розділові знаки». Це робить заняття гостросюжетним, повним несподіванок, яких учні з інтересом чекають, а те, що відбувається на такому занятті, добре запам’ятовується.

Для того, щоб учні гостро не реагували на фактори зовнішніх перешкод, що збивають, необхідно періодично свідомо ускладнювати зовнішні умови, в яких виконуються вправи.

У процесі навчання футболу учнів молодших класів доцільно дотримуватися таких основних правил проведення занять:

  • не поспішати з переходом до вивчення нових вправ;

  • не перевантажувати заняття новими вправами;

  • включати в заняття раніше вивчені й міцно засвоєні елементи у нових поєднаннях і варіантах;

  • підвищувати інтенсивність й тривалість виконання вправ;

  • об’єктивно вербально оцінювати досягнення учнів (нормативи, змагання тощо);

  • дотримуватися правильних інтервалів між заняттями.

У роботі на цьому етапі дуже важливі взаємовідносини, що складаються між учителем і учнем. Характер цих взаємин може мати великий вплив на виховання позитивного ставлення до занять фізичною культурою у подальші роки. Молодший школяр чутливий до ставлення вчителя, він сприймає не лише вказівки по ходу навчання, але й зацікавленість учителя в його успіхах; дитина чекає емоційної співучасті вчителя у своїй навчальній діяльності.

Якщо вчитель не помічає учня, байдужий до результатів його роботи або обмежується лише офіційною констатацією успіхів і невдач, то інтерес до навчання часто швидко знижується й активність дитини знижується.

  • для учнів 5 класів – «Фізична культура для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. Круцевич Т.Ю. та ін., 2012 р.).

Центральне завдання – дати можливість школярам проявити індивідуальні форми виконання прийомів футболу, які відповідають їхнім можливостям.

Допоміжні завдання:

  • дати характеристику основних прийомів футболу;

  • націлити учнів на виконання прийомів, в умовах ігрових вправ і самої гри.

Навчання футболу у 5 класі носить форму ознайомлення з прийомами футболу й починається зі створення уявлення про них. З цією метою учням пояснюють призначення даного прийому й показують його. Одночасно акцентують увагу на найважливіших деталях руху. Важливо, щоб учні зрозуміли матеріал. Варто ознайомити їх з усіма технічними прийомами, що входять до навчальної програми за цей рік. На цьому етапі навчання школяр вибирає (за допомогою вчителя) найбільш прийнятні для себе технічні прийоми, які вивчає на заняттях.

Відомо, що високу техніку, насамперед, характеризує раціональність. Виконання окремих прийомів високотехнічного футболіста відрізняється впевненістю, невимушеністю, основна увага його спрямована не на саме виконання прийому, а на вирішення тактичних завдань. Тому, при навчанні школярів придбанню різноманітних рухових навичок варто приділяти велику увагу вдосконаленню почуття рухів.

Вивчення прийомів футболу в цьому віці доцільно вести цілісним методом з деяким акцентом на деталях виконання технічного прийому. Головне – показ. На заняттях варто вивчати не більше 2 прийомів. З огляду на те, що нові рухові навички виникають на базі раніше засвоєних, слід використовувати природний взаємозв’язок і структурну спільність різних технічних прийомів і способів.

У 5 класі відбувається ознайомлення учнів, які забажали стати воротарями, або яких призначили вчителі, з технікою гри воротаря. Таке ознайомлення слід починати з оволодіння імітаційними та підвідними вправами, спрямованими, насамперед, на покращення координаційних здібностей.

  • для учнів 6-11 класів «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи» (авт. Круцевич Т. Ю. та ін. 2010 р.).

У 6 класі вирішується основне завдання цього етапу – створення в учнів цілісного зорового уявлення й рухового відчуття дії, яка виконується, та її основних елементів.

Під час навчання футболу в цьому віці вчителеві варто дотримуватися такої послідовності:

  • демонстрація (показ), розповідь;

  • вивчення прийому в цілому, вивчення частинами. Навчання варто починати з вивчення прийому в цілому, потім виправляти за необхідності, окремі деталі. Не можна залишати помилок без зауважень. За потреби слід давати підвідні вправи, які найбільш ефективні перед безпосереднім вивченням технічного прийому.

  • повторення прийому в різних вправах. Під час повторення варто враховувати психологічні особливості цього віку й урізноманітнити вправи. Визначаючи міру повторення, необхідно враховувати, що нові координаційно складні вправи швидко викликають у школярів цього віку стомлення відповідних нервових центрів. Тому на даному етапі найефективніше серійне повторення вправ (2-3 серії по 8-10 повторень у кожній). Інтервали між серіями повинні бути достатніми для відпочинку. У цей час можна зробити зауваження, внести виправлення, уточнити, ще раз показати вправу. Вивчення нового матеріалу триває протягом 3-5 наступних занять. Жодна вправа не повинна виконуватися недбало.

Становить певний інтерес методика навчання школярів цього віку, основний зміст якої – навчання в певній послідовності технічним прийомам, що найчастіше зустрічаються у грі, у так званих «зв’язках». Такими прийомами є: обробка (зупинка, прийом) м’яча, ведення м’яча, удар по м’ячу.

Відповідно до цієї методики, саме «зв’язка» є базовою в усій сукупності технічних прийомів, що зустрічаються в грі. Звичайне навчання починають з удару, причому з місця, або ж навчають окремим технічними прийомам частинами.

У грі ж, здебільшого, необхідно швидко обробити м’яч у русі в потрібному напрямку; у потрібну сторону без додаткової обробки для наступних дій, тобто удару передують численні рухові дії, що досить характерно для ігрової ситуації; при цьому якість удару багато в чому залежить від рівня вмінь, виявлених у попередніх діях. Тому і пропонується почати навчання з «обробки м’яча», тобто з зупинки і підлаштування його в потрібний бік із наступними діями – передачею або ударом, і вже тут акцентувати увагу на техніці удару або передачі.

  • виконання прийому на оцінку. Виконання технічного прийому на оцінку може проводитися у процесі

навчання, причому оцінка повинна бути об’єктивною. Слід заохочувати змагання не тільки серед класу, групи учнів, але й між двома-трьома дітьми.

Навчаючи футболу учнів 6 класу, необхідно мати на увазі ще низку акцентів:

1. Під час навчання, повторення технічного прийому має відбуватися при малих і середніх зусиллях. Учитель повинен вирішувати самостійно, коли варто ускладнювати умови виконання технічного прийому, або ж переходити до вивчення наступного, у залежності від засвоєння навчального матеріалу. До вправ, у яких технічний прийом виконується із граничними зусиллями, варто переходити тільки тоді, коли прийом або дія будуть засвоєні в достатній мірі. Особливо важливо пам’ятати, що кількість повторень тих чи інших фізичних вправ, елементів техніки має бути такою, щоб вони виконувались вільно. З появою хоча б невеликої втоми, вправа
(з метою навчання) повинна бути припинена.

2. Для закріплення технічного прийому необхідно використовувати й саму гру. Ігри рекомендується проводити із завданням, яке має передбачати часте застосування технічного елементу, що вивчається.

Наприклад, на занятті вивчається удар внутрішньою стороною стопи.
У грі можливо таке завдання: всі передачі робити тільки ударом внутрішньою стороною стопи.

3. Наприкінці занять з вивчення технічних прийомів, з метою підняття емоційності проведення занять, необхідно проводити ігрові вправи. Зміст ігрових вправ учитель повинен варіювати сам, у залежності від підготовленості учнів і завдань заняття.

Навчання футболу у 6 класі починається з вивчення техніки пересувань. Паралельно здійснюється оволодіння основними способами виконання техніки польового гравця. Техніку пересувань надалі необхідно вдосконалювати і у старших класах. Після засвоєння окремих прийомів і способів – потрібно відпрацьовувати можливі їх поєднання в ігровій обстановці. Вправи з техніки пересувань необхідно систематично включати в підготовчу частину заняття, а при постановці спеціальних завдань – в основну.

Починати навчання веденню м’яча слід з ведення по прямій носком, серединою підйому, потім внутрішньою і зовнішньою частиною підйому, чергуючи кожний наступний спосіб ведення з раніше вивченим. До ведення м’яча по дугах, зиґзаґах, зі зміною напряму варто переходити після того, як учні добре засвоїли техніку ведення м’яча по прямій у поєднанні з усіма способами.

Паралельно з навчанням веденню м’яча можна переходити і до навчання зупинкам м’яча, починаючи з найпростіших (зупинка м’яча підошвою, внутрішньою стороною стопи), поступово переходячи до більш складного (внутрішньою і зовнішньою частиною підйому, серединою підйому). Головним завданням під час навчання ударам є завдання поставити удар, тобто навчити бити сильно і точно з різних положень, а також навчити диференціювати силу удару в міру потреби. Починати навчання ударам ногою слід з найпростіших ударів, поступово, у міру засвоєння, переходячи до більш складних. Спочатку вивчають удари по центру м’яча, а потім переходять до «різаних» ударів.

У 6 класі здійснюється навчання найпростішим технічним прийомам гри воротаря: пересування; ловіння м’ячів, що летять низько, на середній висоті і високо без падіння; вивчення падінь у бік після кроку і після пересування.

Для цього вчитель, або гравець, під час навчання кидає м’яч рукою (для більшої точності), або посилає з невеликою швидкістю ногою в різних напрямах від воротаря. Особливу увагу необхідно звертати на якість виконання технічних прийомів, а не на швидкість.

Основна мета навчання футболу в 7-9 класах – формування рухового вміння. Безпосереднє оволодіння руховою дією починається з формування знання про сутність рухового завдання і шлях його вирішення. Знання це формується на основі спостереження зразка й коментарія, що супроводжує показ. Учитель повинен звернути увагу учня саме на ті елементи рухової дії, від яких залежить успішність її виконання. Доступність рухової дії, що вивчається, залежить від якості уявлення про мету дії та шляхи її досягнення.

Уявлення формуються на основі відомостей, які повідомляються вчителем, особистого досвіду учня. Учень має розібратися в логіці дії, що вивчається, зосередити увагу на вирішальних умовах її виконання. Часто спроби виконати дію невдалі саме тому, що виконавець не розуміє від чого залежить успіх, що є головним і як другорядні елементи пов’язані з головним умовами успіху.

Уявлення повинні містити зоровий образ рухового завдання й спосіб його вирішення, заснований на спостереженні; логічний (смисловий) образ, заснований на поясненні (коментарі); кінестетичний образ способу вирішення, заснований на раніше сформованих уявленнях (накопичений руховий досвід) і на відчуттях, що виникають у спробах вирішити рухове завдання частково або цілком. Формування логічного й зорового компонентів, як правило, відбувається значно швидше, ніж рухового, але руховий компонент завжди залишається основою уявлення, головною формою реалізації змістового компонента.

Основними методами навчання футболу у цьому віковому періоді є розповідь, показ та їхнє поєднання. Демонстрація супроводжується вербальним коментарієм, причому чим яскравіша, образніша, емоційніша мова вчителя, тим швидше й міцніше запам’ятовується інформація, яка повідомляється учням. Якщо учень має достатній руховий досвід й чітко уявляє необхідні дії по кожній з деталей цілісної дії, то рухова дія може бути виконана відразу ж після постановки рухового завдання. Для формування повноцінного уявлення учень повинен не тільки побачити, але й відчути особливості дії, що вивчається, сформувати рухове уявлення про неї. З цією метою учневі пропонують виконати дію, яку вивчають, якщо вона доступна, або «підвідну» вправу, в якій потрібне відчуття можна наочно відчути й добре запам’ятати.

Показ у поєднанні з поясненням робить вирішальний внесок у формування уявлень про рухову дію, що вивчається. Дія виконується уповільнено (через необхідність докладного свідомого контролю дії по всіх окремих деталях цілісної дії й неминучого на перших спробах коригування елементів дії). Для школярів цієї вікової групи не повною мірою зрозумілі м’язові відчуття при виконанні тієї чи іншої рухової дії. Щоб вони були сприйняті й зрозумілі, потрібно більше часу на сприйняття й усвідомлення. М’язове почуття вдосконалюється особливо успішно, коли учень, виконуючи завдання, зосереджує увагу на сприйнятті зусиль. Для усвідомлення відчуттів буває достатньо 10-12 повторень.

Під час навчання футболу учнів 7-9 класів метод практичного виконання дії, що вивчається, реалізується в таких методичних прийомах:

  • виконання «підвідних» вправ (вони, як правило, індивідуалізовані);

  • застосування так званих «регуляторів руху». Застосовуючи їх, учитель ставить учня в такі умови, в яких рух може бути виконано тільки одним, правильним способом;

  • виконання дії, що вивчається, серіями по 5 повторень із
    3-хвилинною перервою між серіями, усього 3-4 серії.

Правило від «легкого до важкого» реалізується в декількох методичних прийомах:

  • східчасте збільшення швидкості дій. Учень виконує серію спроб на відносно невисокій швидкості. Після того, як вдаються 90 % спроб, швидкість дій дещо підвищується і на цій «сходинці» знову досягають 90 % вдалих спроб;

  • східчасте підвищення точності дії. Принцип ускладнення той же, але параметром, що змінюється, є не швидкість, а вимога до точності дій;

  • збільшення розмірів поля, розподіл уваги для доцільного коригування дій у зовнішніх умовах, що змінюються.

На цьому етапі надзвичайно важливий контроль помилок. Основна вимога педагогічного контролю при цьому – оцінювати не якість дій учня взагалі, а якість вирішення поставленого завдання навчання. Контролюючи якість усвідомлення рухового завдання, оцінюють здатність точно сформулювати його зміст і розповісти про основні умови.

Під час навчання у 7-9 класах воротарі повинні якнайчастіше виконувати у занятті різні вправи з м’ячем у руках, загальнорозвивальні й спеціальні, у загальній групі та індивідуально. Перед воротарями слід поставити такі завдання:

  • краще менше виконати прийомів у грі, але правильніше;

  • виконувати у грі ті технічні прийоми, які вже добре засвоєні.

Як правило, вивчення технічних прийомів воротарів у русі пов’язано з певними складностями, тому заняття з вивчення нових технічних прийомів слід обов’язково починати з повторення прийомів, пройдених на попередніх заняттях і обов’язково у повільному темпі. Поступово швидкість збільшується, робляться більш різноманітні вправи за ступенем складності їхнього виконання. Необхідно сформувати міцні рухові навички з виконання технічного прийому і, звичайно, воротар має зрозуміти зміст власних рухів та орієнтуватися у часі й просторі під час прийому м’яча, що йде у різних напрямах від нього.

Зрозуміло, що під час гри воротар діє у 3 основних ситуаціях: у воротах, на виходах і в організації атаки й оборони. Тому і навчання «стража воріт» повинно слугувати моделлю його ігрових дій. Воротареві, для успішного засвоєння технічних прийомів і для їх удосконалення, необхідно на кожному уроці, окрім «чистої роботи» над елементами, постійно награвати типові ситуації, щоб у грі використовувати накопичені вміння раціонально й з найбільшою віддачею. Для цього, поряд й загальноприйнятими формами навчання, необхідні спеціальні заняття у вигляді тематичних уроків, присвячених:

  • відпрацюванню техніки ловіння і відбивання м’яча під час гри у воротах;

  • удосконаленню ловіння і відбивання м’яча під час гри на виходах (у цих випадках доцільно створювати ймовірні ситуації й умови);

  • навчанню вибиванню м’яча ногою з руки і кидкам м’яча під час організації атакувальних дій команди.

Учні 10 класів мають впевнено вирішувати рухове завдання у стандартних умовах та тих, що варіативно змінюються, а також в експериментальних умовах.

Основною метою навчання футболу в середній школі є формування рухового вміння, тобто одержання такого рівня володіння руховою дією, який відрізняється від попереднього рівня докладним, свідомим контролем за дією в усіх деталях.

Однак, при цьому, слід зазначити, що виконання дій ще відрізняється невисокою швидкістю, нестабільністю підсумків, нестійкістю до дії факторів, що збивають, і малою міцністю запам’ятовування, хоча учні вже мають деякі вміння у виконанні тих чи інших технічних прийомів. Таким чином, основне завдання у навчанні футболу учнів 10 класів – щоб це вміння вийшло на новийщабель, наблизилося до рівня навичок.

На цьому етапі слід уточнити деталі, які визначаються в кожному окремому випадку індивідуальними особливостями учня. Взагалі ж, у большості випадків, усвідомлене засвоєння основи супроводжується підсвідомим формуванням деталей.

Нагадаємо, що традиційні схеми навчання руховим діям базуються на показі, зоровому сприйнятті дії, що доповнюється роз’ясненням, відчуттям і т.п. У цьому випадку основою навчання є наслідування, копіювання зовнішньої форми рухів. При такому підході учень здатний формально опанувати матеріалом, тобто виконувати дію, досить схожу на зразок. Однак, необхідно пам’ятати, що кінематичні характеристики рухової дії кращих футболітсів не можуть бути еталоном для школяра, що має інші показники статури й фізичного розвитку. Завчені пози та положення, з часом, приходять у суперечність із фізичними якостями, що продовжують розвиватися, і стають гальмом подальшого розвитку учня.

У цьому випадку ефективним є шлях, за якого завдання навчання формуються на основі динаміки дії. При цьому змінюються акценти уваги учня і методи навчання. Показ, допомога вчителя сприють школяреві розібратися у відчуттях дії, що виконується. Тобто учень сам повинен знайти свій рух, і він буде для нього ідеальним. Учень оцінює й регулює рух за відчуттям динаміки руху. Те, що має відчути учень під час правильного виконання (тобто мова йде про оптимальну динаміку дії) – це суттєва умова формування образу рухової дії у свідомості школяра.

У традиційному навчанні необхідно деяке число спроб, перш ніж, усунувши помилки, учень знайде правильне рішення. Метод спроб і помилок може затягти навчання на довгі роки, а іноді навчальне завдання так і не вдається вирішити. Щоб звести до мінімуму час пошуку оптимального варіанту рухової дії, варто описати умови, необхідні й достатні для правильного виконання дії. Ці умови, на яких учень має сконцентрувати увагу, називають «основними опорними точками». Описуючи основні опорні точки, як елемент техніки рухової дії, вказують об’єкт концентрації уваги (тобто частину тіла, суглоб, ланку рухового апарату) і роз’яснюють відчуття, що виникають під час правильного виконання. Якщо дія, що вивчається, має складну структуру, то її для засвоєння варто поділити на частини, які вивчають окремо. За таких умов, учень починає виконувати дію, яка вивчається, зі зниженою швидкістю, що дозволяє контролювати й коригувати дію.

Універсальним методом оптимізації засвоєння навчального матеріалу можна вважати коригувальний вплив учителя. Ці дії особливо ефективні, коли вони індивідуалізовані.

Коригувальна дія реалізується у низці методичних прийомів:

  • вербальна вказівка. На цьому етапі найкраще вказати напрям пошуку, але не давати готового рішення.

  • координація зусиль. При безпосередній фізичній допомозі не слід учителю працювати замість учня, слід лише стимулювати його зусилля й допомогти скоординувати їх. Учневі потрібно показати не тільки конкретний спосіб вирішення рухового завдання, що вивчається в даний момент, але допомогти виділити, усвідомити й засвоїти закономірності вирішення завдань. Якщо вони засвоєні, то учень може варіювати дію. Він пристосовує його елементи до різних нюансів, умов і досягає бажаного ефекту в різних ситуаціях.

Ця здатність дозволяє вирішувати рухове завдання не тільки при змінах зовнішніх умов, але й при різних коливаннях внутрішнього стану виконавця (наприклад, стомлення).

Не можна вчити виконувати рухові дії одразу на граничній швидкості. Навчання на повній швидкості не дозволяє вносити необхідні сенсорні коригування, учень не може оцінити дію. Після того, як відпрацьовані всі окремі елементи цілісної дії й самі дії в цілому відносно стабілізувались, слід запропонувати школяреві виконати дію за деякої зміни умов рухового завдання, тобто виконати дію (прийом) в ускладнених умовах. Шляхом вирішення цього завдання є використання вправ у точності його виконання (наприклад, передача м’яча на далеку і близьку відстань). Однак, якщо учень, який показує гарне володіння м’ячем, при виконанні вправ на оцінку, не може «обробити» м’яч в умовах офіційної гри, – у подібних випадках засвоєння дії найчастіше доведене лише до рівня вміння.

Під час навчання футболу в 11 класі увага учня може бути переключена на контроль умов виконання дії, нейтралізацію факторів, що збивають. Сама дія контролюється автоматизовано, здійснюється й коригується на підсвідомості вихованця.

Основна структура дії не порушується навіть при тривалих перервах. Уміння перетворюється в навички.

Перша відмінна риса рухової навички – автоматизований характер як окремих операцій, так і дії в цілому.

Друга особливість – висока швидкість дії, що забезпечується, зокрема, досконалою координацією роботи м’язів, відсутністю скутості, легкістю й злагодженістю рухової дії.

Третя особливість – стабільність результату дій. Не можна обійти явище, відоме під назвою «перенесення навички». Новий матеріал засвоюється швидше, міцніше запам’ятовується в тих випадках, коли навчання спирається на раніше вивчений, добре засвоєний матеріал.

Чим більше в учнів відпрацьованих умінь, таких, наприклад, як уміння довільно розслабляти м’язи, доцільно реагувати на порушену рівновагу, розміряти свої рухи за напрямом, амплітудою, швидкістю тощо, тим скоріше й легше, за принципом перенесення навичок, засвоїться та навичка, виконання якої пов’язане з цими вміннями. Коли ж у процесі навчання виникає побоювання інтерференції (негативного перенесення) навичок, можуть бути прийняті деякі міри для її запобігання або зниження її негативного впливу.

При цьому рекомендується керуватися такими правилами:

  • переходити до формування нових навичок тільки після міцного закріплення раніше сформованих;

  • заздалегідь попереджати учнів про можливі помилкові рухи, визначаючи їх причини і вказуючи, що у навичках, які взаємодіють, є спільне і співпадає, а що їх відрізняє;

  • при переучуванні невірно засвоєного руху повністю змінювати всі ті звичні подразники зовнішнього середовища, які сприяли виробленню старої навички.

Формування навичок здійснюється не тільки у стандартних, але й в умовах, що варіативно змінюються. У футболі важливе значення має здатність застосовувати знайомі прийоми у незвичних ситуаціях.

Помічено, що рухові навички, сформовані у стандартних умовах навчання, часто виявляються марними в умовах реального змагання, гри, у ситуаціях, що змінюються раптово і швидко.

У 11 класі, після набуття спеціальних рухових навичок, виникає необхідність закріплення їх в умовах швидкого орієнтування у часі і просторі, оскільки рухова діяльність футболіста є різноманітною та складною.

У грі на обробку м’яча, гостру передачу або удар по воротах надаються лічені секунди, а часом і миті. Тому важливо, щоб у міру засвоєння матеріалу з техніки футболу закладались і основи орієнтування, що формуються за допомогою зорових сигналів, які надходять до юного футболіста від учителя або однокласника.

Найпростіший приклад: вправа в парах – «перший» направляє м’яч партнерові і коли м’яч докочується до нього, «перший» робить рух у будь-який бік. «Другий» приймає м’яч з виведенням його у бік, зручний для того, щоб другим дотиком передати м’яч назад. У цій вправі має місце переключення уваги. Ускладнення вправи досягається збільшенням сили пасу, виконанням зворотного пасу в один дотик.

У 11 класі, спостерігаючи й оцінюючи можливості учнів, ступінь засвоєння запропонованого матеріалу, можна рекомендувати після перших 8-15 уроків об’єднати школярів у дві групи – «сильну» і «слабку», що дозволяє набагато продуктивніше вести навчання. При цьому, учитель може в ході навчання багаторазово переводити учнів з однієї групи в іншу.

Юнакам з високим рівнем розвитку, як у фізичному, так і в технічному плані, для їх подальшого вдосконалення, повинна надаватися можливість займатися у вищій за класом групі (поза навчальна робота).

У 11 класі техніка учнів має наближатися до техніки дорослих.
На заняттях повторенню приділяється вже більше часу, ніж навчанню.
У досягненні високого рівня техніки футболу велику роль відіграють два фактори: розуміння принципів техніки володіння м’ячем і навчання.

У 11 класі все більше у здібних учнів закладаються основи індивідуальної майстерності. Все частіше слід здійснювати перехід до виконання раніше вивчених технічних прийомів в ігрових умовах. Тепер можна вимагати виконання точних ударів на дальність і силу в ігрових умовах. Здатність правильно виконувати технічний прийом, що вивчається, необхідно постійно закріплювати для подальшого вдосконалення. Цього можна досягти за багаторазового повторення засвоєного технічного прийому в декількох заняттях поспіль. Наприкінці уроку, із засвоєння технічного прийому, з метою підняття емоційності заняття, необхідно проводити ігрові вправи.

Зміст ігрових вправ учитель повинен варіювати сам, залежно від підготовленості учнів і завдань уроку. Футбольні ігри рекомендується проводити із завданням, яке має передбачати часте застосування технічного прийому, що вивчається. Під час навчання воротарів у старших класах учитель повинен звертати їхню увагу на те, щоб всі технічні прийоми воротарів мають виконуватись легко, впевнено й раціонально, особливо в іграх.

Зрозуміло, що воротарі у цих класах потребують спеціальної підготовки. Їм також необхідні особливі природні дані. Гнучкість, рухливість і спритність набуваються у процесі навчання на уроках, у позакласних і самостійних заняттях. Зосередженість і сміливість – два дуже важливих моменти у грі воротаря. Впевнений прийом дає сміливість не тільки воротарям, але також надає впевненості всій команді.

Вірно роблять учителі, стимулюючи у воротарів під час навчання ентузіазм, задоволення і творчий підхід, а також підтримуючи захоплення учнів від непробивності воротаря. Якщо воротар просто робить практичну вправу, без ентузіазму, бездумно, то високого результату не досягти.

Удосконалювати свої дії страж воріт має не тільки в заздалегідь обумовлених, але й у несподіваних ймовірних ситуаціях. Навчальні заняття воротарів у вправах, наближених до ігрової обстановки, слід ускладнювати за рахунок збільшення швидкості польоту м’яча, за рахунок раптовості появи м’яча, а також за рахунок скорочення дистанції, за рахунок багаторазовості ударів тощо.

  • для учнів 10-11 класів (академічний рівень) ‒ «Фізична культура 10-11 класи. Спортивний профіль» (авт. Єрмолова В.М. та ін. 2010 р.).

Навчальні програми для 5-11 класів (у тому числі академічний рівень) побудовані за модульною системою навчання. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Вони не встановлюють чітко визначеної кількості годин для вивчення тих чи інших складових (модулів).

У програмі академічного рівня в одному класі вивчається не більше двох видів фізкультурної діяльності (модулів) (наприклад, хлопці – футбол, дівчата – легка атлетика).

Однак, за наявності матеріально-технічної бази, регіональних спортивних традицій, кадрового забезпечення та бажання учнів не виключається можливість вмотивованого збільшення годин на вивчення уроків фізичної культури з елементами футболу. Серед переліку модулів, затверджених Міністерством освіти і науки України у 5-11 класах, є варіативний модуль «футбол». Державна програма передбачає реалізацію змісту обсягом 3 години на тиждень.

Державні програми передбачають реалізацію змісту:

  • у 5 класах обсягом 3 години на тиждень;

  • 6-7 класах 2,5 години на тиждень;

  • 8-9 класах 3 години на тиждень;

  • 10-11 класах 2 години на тиждень;

  • 10-11 класах академічний рівень 5 годин на тиждень.

Особливу увагу в процесі впровадження футболу в загальноосвітніх навчальних закладах слід звернути на гурткову роботу. Гурткова робота з футболу проводиться за рахунок реалізації навчальної програми для гуртків з футболу в 1-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів, що рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист від 05.04.2011 № 1/11-2789).

Основна мета занять гуртків з футболу в загальноосвітній школі – формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров'я школярів, фізичної культури особистості засобами футболу; оволодіння учнями найпростішими елементами футболу на основі поглибленого вивчення шкільної програми з футболу; розвиток основних фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.

Проведення занять гуртків з футболу в загальноосвітній школі – одна з найважливіших умов реалізації системи освіти в дитячо-юнацькому футболі України, яка може залучити в єдину ефективну структуру різні напрями навчально-тренувального процесу дитячо-юнацького футболу.

Навчальна програма для гуртків з футболу передбачає реалізацію змісту в обсязі 2 годин на тиждень у кожному класі. У випадку малої наповнюваності учнями класів (малокомплектні навчальні заклади), допускається об'єднання школярів у навчальні групи гуртка:

  • 1-4 класи;

  • 5-6 класи;

  • 7-8 класи;

  • 9-11 класи.

Години на реалізацію гурткової роботи з футболу передбачено наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 за № 1308/18603.

До занять у гуртках з футболу допускаються учні основної медичної групи.

Розклад роботи гуртка з футболу, затверджений директором школи, має бути розміщеним на видному місці у фойє школи.

У канікулярні, вихідні та святкові дні шкільні гуртки можуть працювати за окремим планом, затвердженим директором школи.

Наповнюваність гуртка з футболу становить, як правило, 10-15 учнів.

Прийом до гуртка з футболу може здійснюватися протягом навчального року за бажанням вихованців, учнів та згодою батьків або осіб, які їх заміняють.

Схожі:

Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconКонкурс проводиться Міністерством освіти І науки, молоді та спорту...
України І федерацією футболу України щодо розвитку шкільного футболу в загальноосвітніх навчальних закладах України в 2013-2016 роках...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconЩодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін
Міністерство освіти І науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у загальноосвітніх...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconА. А. Підварко положенн япро проведення Національного турніру з футболу
Віце-президент Федерації Футболу України, Президент Асоціації футболу інвалідів України
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах icon08. 04. 2011 р м. Горлівка №308
Про посилення безпеки під час занять та заходів з фізичної культури І спорту в загальноосвітніх навчальних закладах”, з метою поліпшення...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconІнструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
Головною метою вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітніх навчальних закладах є виховання в молоді високої читацької...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconУкраїна кі ровська районна у м. Донецьку рада донецької області в І д д І лосв І т и нака з
«Про посилення безпеки під час занять та заходів з фізичної культури І спорту в загальноосвітніх навчальних закладах», з метою поліпшення...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнської учнівської...
Надсилаємо для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення ІІІ та IV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних...
Плану заходів з відзначення 20-ї річниці незалежності України Міністерство надсилає методичні рекомендації щодо проведення єдиного...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconМетодичні рекомендації управління освіти Донецької міської ради щодо...
Донецької міської ради від 13. 07. 2011 №01/10-1113 «Про проведення єдиного уроку, присвяченого відзначенню 20-річниці незалежності...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо проведення уроків фізичної культури з елементами футболу, гуртків з футболу у загальноосвітніх навчальних закладах iconПро затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної...
Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", з метою поліпшення здоров'я...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка