Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами)




Скачати 484.96 Kb.
НазваАвторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами)
Сторінка1/3
Дата конвертації19.12.2013
Розмір484.96 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3


Авторська програма

для організації позакласної роботи

(гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами)

Програма факультативу з української мови «Інтонація мовлення та основи інтонування»,

система вправ до нього


Мета роботи: презентація авторської програми факультативного курсу з формування інтонаційних умінь і навичок в учнів 9-11 класів та системи вправ до нього

Очікуваний результат: підвищення якості мовленнєвих умінь і навичок старшокласників, рівня інтонаційних умінь і навичок учнів

Автор:

БАБЕНКО Оксана Анатоліївна,

директор

Слов’янського педагогічного ліцею

Слов’янської міської ради

Донецької області,

кандидат педагогічних наук,

учитель-методист

Вироблення комунікативної культури сучасного суспільства неможливе без дотримання принципів неконфліктного спілкування, сформованих у носіїв мови понять про його атмосферу, стратегію і тактику, а отже, без глибокого оволодіння всіма комунікантами як лінгвістичними, так і нелінгвістичними чинниками мовлення, домінувальну роль серед яких відіграє інтонація.

Цілком закономірно, що дедалі більшої уваги потребує проблема мовленнєвої культури учнів, високий рівень якої неможливий без розвитку їх комунікативних умінь. Важливим пріоритетом сучасної освіти є виховання мовної особистості, що репродукує рідну мову, виявляючи ґрунтовне її знання, мовне чуття; досконало володіє всіма мовними й позамовними засобами для досягнення комунікативної мети, має індивідуальну манеру спілкування. У зв’язку з цим особливо актуальним є формування в учнів-старшокласників інтонаційних умінь і навичок у процесі стилістично диференційованого усного мовлення.

Формування культури спілкування й мовлення школярів є важливим пріоритетом сучасної освіти, що має на меті виховання мовної особистості, яка репродукує рідну мову, виявляючи ґрунтовне її знання, мовне чуття; досконало володіє всіма мовними та позамовними засобами для досягнення комунікативної мети, має індивідуальну манеру спілкування. У державних освітніх документах – Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі „Освіта” („Україна. ХХІ ст.”), Концепції профільного навчання в старшій школі, Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти – наголошено на необхідності формування високої мовної культури та комунікативної компетентності особистості, яка володіє навичками комунікативно виправдано користуватися мовними засобами при створенні висловлювань у різних сферах, формах, видах і жанрах мовлення; оволодіння учнів навичками ораторського мистецтва.

Важливою складовою розвиненого мовлення школярів, ознакою мовленнєвої культури є інтонаційні вміння учнів. Зокрема, інтонаційно виразне мовлення допомагає повніше висловити думку, привернути увагу слухача, викликати в нього інтерес до співрозмовника; свідчить про розуміння мовцем завдань власного мовлення в конкретній ситуації спілкування.

Теоретичним підґрунтям проблеми інтонування як однієї зі складових ознак культури мовлення, зокрема його виразності, є педагогічні теорії Н. Бабич, О. Біляєва, А. Богуш, Л. Введенської, Б. Головіна, С. Карамана, Т. Ладиженської, М. Пентилюк, К. Плиско І. Хом’яка та інших. На важливості інтонування усного мовлення акцентують увагу О. Глазова, А. Курінна, Є. Сарапулова, розглядаючи це питання у зв’язку з роботою над елементами практичної риторики, виразним читанням та мовленням. У методиці початкового навчання це питання висвітлено в дослідженнях В. Бадер, Л. Варзацької, М. Вашуленка, О. Хорошковської.

^ Лінгвістичними основами проблеми формування інтонаційних умінь і навичок є дані такої галузі мовознавства, як інтонологія. У працях А. Багмут, Ф. Бацевича, І. Борисюк, О. Бризгунової, В. Винницького, О. Воробйової, Т. Ніколаєвої, Г. Олійник, Н. Свєтозарової, І. Торсуєвої, Л. Цеплітиса, Н. Черемисіної та інших інтонація розглядається як комплексне явище, окремий самостійний рівень у структурі мови, що виконує певні функції, має свої власні одиниці для надання мовленню виразних семантичних відтінків і відіграє важливу роль в утворенні й передаванні думки як структурно й стилістично організуючий та виражальний елемент.

^ Дослідження психологів і психолінгвістів В. Артемова, Т. Ахутіної, Б. Баєва, В. Биркенбіль, Т. ван Дейка, Н. Вітт, Т. Дрідзе, Н.Жинкіна, І. Зимньої, О. Кубрякової, О. Леонтьєва, А. Лурії, Е.Нушикян, І. Синиці та інших дають змогу розглянути інтонацію як засіб відтворення психологічних процесів і станів, у яких відображається усвідомлення людиною свого ставлення до того, що вона пізнає і робить, засіб, що відіграє в спілкуванні домінувальнуу роль, формуючи підтекст мовлення й передаючи значну частину комунікативної інформації; дають підстави стверджувати, що в мовленнєвому акті людина підводить повідомлюване під відомий стереотип, осмислюючи його як прохання, наказ, розповідь (таким чином не тільки співвідносячи задумане з певним типом тексту, але й програмуючи відповідне інтонаційне оформлення).

Тому наявність інтонаційних умінь є запорукою успішного внутрішнього програмування мовлення, продукування стилістично й інтонаційно грамотних, доречних усних висловлювань; важливим чинником розвитку писемного мовлення учнів (що випливає із взаємозв’язку усного й писемного мовлення); необхідною складовою формування мовної, діамонологічної, прагматичної, мовленнєвої, комунікативної компетентностей школяра.

Формування інтонаційних умінь і навичок у школярів є актуальним на всіх етапах опанування школярами мовленнєвою грамотністю, утім особливого значення проблема розвитку таких умінь набуває в середніх та старших класах школи, оскільки програмні вимоги 8-9 класів передбачають уміння старшокласників інтонувати речення за метою висловлювання, висловлювання із сурядним та підрядним зв’язком ідей, а вимоги програми «Рідна мова» (2011) у 10-11 класах – оволодіння навичками ораторського мистецтва.

Як універсальну у процесі поглибленого вивчення української мови в умовах профільного навчання пропонуємо програму факультативу «Інтонація мовлення та основи інтонування», розраховану на 35 годин (1 година на тиждень) (див. Таблицю 1).

Мета програми – сформувати в учнів 9-11 класів поняття про інтонацію мовлення, основні інтонаційні одиниці (тембр, висоту, силу голосу; темп, паузацію мовлення; акцентну структуру висловлювання); виробити вміння й навички інтонування висловлювань, текстів різних типів і стилів, використовуючи при цьому інтонаційно-стильові моделі; сформувати в учнів розуміння інтонації як засобу комунікації, важливого чинника унормованого, комунікативно доцільного мовлення.

Мовна змістова лінія програми містить теоретичні відомості про інтонацію та її структурні елементи, відомості з комунікативної лінгвістики («Роль комунікації у взаємодії культур», «Канали комунікації, їх роль у спілкуванні людей», «Вербальні та невербальні компоненти спілкування», «Мовна особистість у комунікації»); систематизацію програмних відомостей зі стилістики поглиблено відомостями про стилістичні засоби інтонації та роботою зі створення інтонаційних моделей текстів різних типів та стилів (з уведенням поняття «інтонаційно-стильова модель тексту»),

Мовленнєва змістова лінія передбачає практичне дослідження компонентів інтонації, формування інтонаційних умінь і навичок учнів через інтонування речень за метою висловлювання, висловлювань із сурядним та підрядним зв’язком ідей, з ускладнювальними елементами тощо, стильових моделей текстів; вироблення прийомів взаємодії зі слухачами, створення позитивної атмосфери та тональності спілкування.

Розроблена програма має на меті формування в учнів

  • знань про інтонацію як текстотворчий та стилеутворювальний засіб; про інтонаційні одиниці та їх функції у процесі мовлення;

  • умінь ідентифікувати та виокремлювати в мовленнєвому потоці інтонаційні компоненти, продукувати окремі інтонеми на рівні лексеми та словосполучення, створювати інтонаційні структури різних за метою, експресивно забарвлених висловлювань, висловлювань із сурядним і підрядним зв’язком ідей; створювати інтонаційні моделі різних типів та стилів мовлення; доцільно використовувати інтонаційні засоби в текстах різних стилів, аналізувати власне й чуже мовлення;

  • вироблення навичок комунікативно доцільного планування та свідомого продукування усного стилістично диференційованого мовлення, вільного оперування інтонаційними моделями текстів різних типів і стилів відповідно до комунікативної мети на рівні поведінкового акту.

Побудована на лінгводидактичних специфічних принципах опори на систему мовлення (використання мовленнєвих зразків з урахуванням передбачуваної сфери комунікації), ситуативності (кожен мовленнєвий вчинок здійснюється тільки в умовах відповідної мовленнєвої ситуації), комплексного інтонаційного підходу до розвитку усного мовлення учнів (що передбачає поєднання системи роботи з розвитку інтонаційних умінь і навичок з вивченням розділів лексики, синтаксису, стилістики; систематичне навчання учнів чотирьох видів мовленнєвої діяльності у взаємозв’язку; поетапне формування вмінь і навичок інтонування мовлення), домінувальної ролі вправ, програма передбачає активне використання методів

– мовних спостережень (на всіх етапах практичного ознайомлення учнів із компонентами інтонації);

– пізнавальних – пояснювально-ілюстративного, частково-проблемного – на етапі набуття знань та вироблення вмінь школярів;

– практичних – імітаційного, репродуктивного, оперативного, комунікативного характеру, у тому числі методу інтонаційно-стилістичного експерименту [5] – на етапі формування вмінь і навичок інтонування стилістично диференційованих текстів;

– індивідуалізації навчання (на всіх етапах роботи);

– групового навчання (на всіх етапах роботи);

– проектів і презентацій (як інноваційних методів активного навчання на всіх етапах роботи).

До програми факультативу розроблено орієнтовне календарне планування, вправи та завдання на розвиток інтонаційної виразності усного мовлення старших школярів, дібрано стилістично диференційовані тексти вправ (додаток А).

Таблиця 1

^ Програма факультативу «Інтонація мовлення та основи інтонування»

(1 год на тиждень, разом 35 год)




Зміст теми

Прим.


1


^ МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Вступ (1 год)

Комунікація, її роль у взаємодії культур.

Основні відомості комунікативної лінгвістики (4 год)

Мовна комунікація. Канали комунікації, їх роль у спілкуванні людей.

Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації.

Усне й писемне спілкування, їх особливості.

Функціональні стилі мовлення, їх взаємодія.

Вербальні та невербальні компоненти спілкування.






2


Інтонація як засіб спілкування (8год)
Функції інтонації.

Одиниці інтонації.

Голос як структурний елемент інтонації. Висота голосу.

Інтенсивність голосу. Тембр голосу.

Темп мовлення. Фактори, що його зумовлюють.

Акцентна структура висловлювання. Наголос. Види наголосів.

Пауза. Види пауз.






3


Інтонація як текстотворчий засіб (1год)





4


Інтонація як стилеутворювавльний засіб мовлення (2 год)

Інтонаційні засоби стилістики.

Стильові інтонаційні моделі





Продовження Таблиці 1





^ МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Формування мовленнєво-комунікативних умінь і навичок (19год)

Дихання. Роль фонаційного дихання в процесі мовлення.

Практичне дослідження дихання в процесі мовлення.

Практичне дослідження мелодики мовлення. Створення мелодійного малюнку текстів. Інтонаційні конструкції речень за метою висловлювання. Інтонаційні структури з сурядним, підрядним зв’язком ідей. Інтонаційні структури висловлювань з ускладнювальними елементами.

Практичне дослідження динамічного діапазону голосу.

Практичне дослідження темпу мовлення.

Практичне удосконалення тембрових характеристик голосу.

Практичне дослідження складових, словесних, фразових, мовленнєвотактових, логічних, емфатичних наголосів.

Практичне дослідження пауз та їх тривалості.

Створення інтонаційних моделей текстів наукового, публіцистичного, офіційно-ділового, художнього, розмовного стилів
Відтворення готового тексту

Виразне читання текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення із дотриманням відповідного інтонаційного оформлення.
Створення власних висловлювань

Монолог відповідно до запропонованої ситуації та стилю мовлення, самостійне визначення теми і змісту монологу; доцільне інтонаційне оформлення стилістично диференційованих усних текстів.

Виступ під час дискусії.

Доповідь на науковій конференції.

Усний монолог-есе.
^ Учні повинні знати:

Основні відомості комунікативної лінгвістики, одиниці та функції інтонації.






Продовження Таблиці 1





^ Учні повинні вміти:

сприймаючи чуже мовлення:

орієнтуватися в змісті висловлювання відповідно до використаних мовцем вербальних і невербальних компонентів;

відтворюючи готові тексти:

виразно читати тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення з урахуванням ситуації спілкування відповідно до інтонаційних норм;

створюючи власні висловлювання:

складати усний текст, добираючи стиль, відповідний ситуації спілкування, та інтонаційні засоби і моделі.







З метою ефективної реалізації змісту програм нами розроблена система вправ, згрупованих відповідно до тем «Інтонація як засіб спілкування», «Інтонація як текстотворчий засіб», «Інтонація як стилеутворювальний засіб мовлення», що дають змогу поетапно формувати знання, інтонаційні вміння й навички, сприяють виробленню в старших школярів умінь й навичок комунікативно доцільно використовувати інтонаційні засоби та інтонаційно-стильові моделі на комунікативно-діяльнісному рівні.

Система вправ враховує дидактичний, психолого-лінгвометодичний, власне лінгвістичний чинники формування мовленнєвих умінь учнів. Дидактичний аспект обумовлює необхідність дотримання принципу доступності, а отже, поступовості наростання труднощів. Психолого-лінгвометодичний аспект передбачає орієнтацію на той чи інший вид мовленнєвої діяльності і базується на закономірностях, що діють у процесі сприйняття та породження мовлення. Це обумовлює послідовність вибору завдань на впізнавання, розуміння і продукування інтонаційно грамотного висловлювання, що складається з двох ступенів – свідомої імітації та самостійного інтонаційного оформлення висловлювання. Лінгвістичним аспектом передбачено рівневу диференціацію формування інтонаційних умінь учнів: від інтонування синтагм до інтонування висловлювань і текстів.

У процесі ознайомлення учнів з основними поняттями інтонології – силою, мелодикою (висотою), тембром голосу, наголосом, темпом, паузацією мовлення і їх внутрішньовидовими характеристиками – пропонуємо вправи на розпізнавання й відтворення інтонаційних одиниць, вправи на постановку голосу, коментування інтонаційних одиниць, відтворення інтонаційних одиниць та удосконалення інтонаційних характеристик голосу, фонетико-стилістичні вправи (виразне читання текстів):

*Прослухайте аудіотексти у виконанні майстрів сцени. Чим відрізняється мовлення читців? Чи помітили ви відмінності у голосових характеристиках мовців? Які? Ознайомтеся з відомостями про одиниці інтонації. Як тепер ви можете охарактеризувати прослухані тексти? Спробуйте виділити подумки тембр, силу голосу, мелодику, темп мовлення читців і описати їх.

*Прослухайте та спробуйте заспівати популярні народні пісні «Цвіте терен», «Ой, на горі та женці жнуть», «Несе Галя воду», «Ой, на горі два дубки», жартівливу пісню «Гарбузи». Який настрій у кожної пісні? Спробуйте відслідкувати й накреслити графічно рух голосу («високий-низький»), пояснити, чому окремі місця пісень співаємо голосніше чи тихіше, які слова в піснях наголошені, чи завжди логічний наголос падає на ті самі слова?

Під час формування поняття про елементи інтонації – тембр голосу, висоту (мелодику) голосу, інтенсивність (сила) голосу – слід зауважити, що інтонаційними елементами є також характеристики мовлення, що не пов’язані прямо з голосом, але надають важливого смислового значення мовленню. Це логічні та психологічні наголоси, темп та паузація мовлення.

Закріплення найперших теоретичних відомостей про інтонацію пропонуємо здійснювати шляхом виконання таких вправ:

*Вправи зі свічкою на впорядкування дихання та регуляцію сили голосу.

Запаліть на відстані півметра свічку. 1) Спробуйте одним енергійним поштовхом дихання загасити її. 2) Почніть обережно, але енергійно дмухати на свічку, «покладіть» полум’я горизонтально і спробуйте утримати його в такому положенні кілька секунд. 3) Оберіть будь-який досить об’ємний текст, спробуйте прочитати його перед свічкою, намагаючись утримати полум’я у вертикальному положенні.

*Створіть подумки інтонаційний малюнок радості, смутку, задоволення, гніву, роздратування, байдужості. «Проспівайте» його без слів.

*Гра «Що може мій голос?»

Перевірте за допомогою піаніно та учителя музики діапазон свого голосу. Скільки нот ви можете взяти не напружуючись? Хто в класі має найсильніший голос? Подумайте, чи повністю використовуєте ви можливості свого голосу під час публічних виступів?

*Вправа «Колисаночка»: Пригадайте і підготуйтесь до виконання колискової пісні, яку співала вам мама. Спробуйте відтворити всі інтонаційні характеристики, зверніть увагу на тембр голосу (ніжний, лагідний), силу голосу, темп колискової. У кінці кожної фрази (або всієї колискової) спробуйте, не розтуляючи рота, «заколисувати» дитину тихим мичанням, регулюючи тільки висоту голосу.

*Проговоріть хором невеликий прозовий уривок тексту з підручника української мови. Починайте пошепки, поступово посилюючи звучання голосу. Установіть, за якої оптимальної сили голосу в класі голосові зв’язки не перевтомлюються. Дотримуйтесь у майбутньому такої сили голосу під час виступів.

*Заспівайте щедрівку («Щедрик-щедрик, щедрівочка…»), колядку («Ой, радуйся, земле…»). Спробуйте відповідно регулювати силу голосу під час виконання пісень. Яку з них, на вашу думку, слід виконувати найголосніше? Чому?

*Пригадайте недавню подію свого життя: якою вона була – радісною чи сумною? Спробуйте розповісти про цю подію, передаючи інтонацією мовлення своїх друзів та близьких. Ознайомтесь із теоретичним матеріалом до уроку. Чи можна «виховати» свій голос?

*Спробуйте вимовити фразу «Скажи, чи не потрапляла тобі до рук моя книга? Третій день шукаю й не можу знайти…» рішучим, байдужим, несміливим, життєрадісним, серйозним, грубим, ввічливим, доброзичливим, наказовим, смиренним, схвильованим, улесливим, зверхнім, веселим, роздратованим, легковажним, пригніченим голосом.

*Прочитайте текст. Підкресліть слова, на які падають логічний та фразовий наголоси. Прослідкуйте за силою голосу та рухом тону у висловлюваннях. Від чого вони залежать? Ознайомтеся з теоретичним матеріалом уроку. Позначте у висловлюваннях спадну, висхідну, хвилеподібну мелодики, однотон.

У тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання успіху, а частіше – жартівливе «ні пуху ні пера». Не кожен відає, що цей фразеологізм принесли нам мисливці. Як їм хотілося на полюванні досягти успіху й удачі! Але не хотілося гнівити долю. Аби не наврочити, мисливці вдавалися до хитрощів. І діяли просто-простісінько: говорили протилежне тому, що бажалося: ні пуху, ні пера! Гадають, що тоді пух означав звіра, а перо – птаха. З традиційної формули побажання успіху й удачі сполука «ні пуху ні пера» в мисливців перейшла в образний вислів. (За І.Вихованцем)

*Змініть кожне з поданих висловлювань, оформивши його як оклик, питання. Чи змінилися логічні наголоси у висловлюваннях? Як змінилася при цьому їх інтонація, зміст?

Сашко розумний хлопець. Скоро настане весна. Так важко вивчити уроки вчасно. Можна зберегти справжні почуття.
У процесі вивчення синтаксису пропонуємо вправи на коментування та відтворення інтонаційних структур ускладненого речення:

*Прочитайте текст. Визначте вид речень, що входять до його складу. Знайдіть у реченнях ускладнювальні елементи. Чи виділяються вони інтонаційно? Схематично позначте рух висоти голосу та паузи. Висновки спостережень занесіть у таблицю:


Назва ускладнювального елементу речення

Позначення руху висоти голосу, довжини пауз








^ Мамині страви

Смачно готує в цю пору мати. Як вона ворожить над борщем! Устає ще вдосвіта, чистить і промиває буряки, шаткує їх, нарізає картоплю, січе ножем капусту. Усього потроху добавляє в горщик: і помідор, і петрушку, і цибулину, і стручок перцю, і листок лаврового листя. Окрім цього, м’ясо кладе з кісткою.

Особливо любить вона готувати юшку з риби. Тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці. А мати всі доводить до пуття, заливаючи водою та заправляючи спеціями.

Іноді мати зробить для всіх приємну несподіванку, заріже качку. Начинить яблуками, зашиє, покладе на сковороду, смажить, поливаючи жиром. Цілий день тоді пахне в хаті солодом, припеченим, розімлілим. Звичайно, перш ніж з’їсти качку, на неї треба добре надивитись, намилуватись. А потім уже їсти… (За Є.Гуцалом)

*Прочитайте подані висловлювання. Прослідкуйте, від чого залежить їх темп.

Скоріше біжімо до лісу!

Він іде повільно, нога за ногу заплітається. – Повзе, як та черепаха!

^ День такий радісний, сонячний та теплий сьогодні!

Який довгий та похмурий день!

*Визначте свій темп мовлення. Для цього з вірша або прозового тексту, який ви знаєте напам’ять, виокремте уривок із 100-120 слів. Якщо ви прочитали його напам’ять за хвилину, темп вашого мовлення нормальний; якщо прочитали швидше – вам потрібно слідкувати за собою, щоб говорити повільніше; якщо не вклалися у хвилину – попрацюйте над тим, щоб мовлення було швидшим.

*Прочитайте вірш і уривок прозового твору. Чи всі паузи збігаються із розділовими знаками текстів? Поясніть несинтаксичні (граматичні) паузи текстів. Позначте їх на письмі. Приготуйтесь до виразного читання творів.

Спинюся я /

і довго буду слухать, (//)

як бродить серпень / по землі моїй. (//)

Ще над Дніпром клубочиться задуха, (/)

і пахне степом сизий деревій.(//)

Та верби похилилися додолу, (/)

червоні ружі зблідли на виду, (/)

бо вже погналось перекотиполе (/)

за літом - по гарячому сліду.(///)

(Л.Костенко)
Ліс ще дрімає в передранішній тиші...(///) Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь,(/) рясно вкриті краплистою росою.(//) Тихо навкруги,(/) мертво...(///) Лиш де-не-де прокинеться пташка,(/) непевним голосом обізветься зі свого затишку.(//) Ліс ще дрімає...(//) а з синім небом вже щось діється: (//) воно то зблідне, наче від жаху,(/) то спахне сяйвом,(/) немов од радощів.(//) Небо міниться, (/) небо грає усякими барвами, (/) блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу...(///) Стрепенувся врешті ліс (/) і собі заграв...(//) Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої,(/) заметушилась у травиці комашня,(/) розітнулося в гущині голосне щебетання (/) й полинуло високо(/) – туди,(/) де небо міниться, (/) де небо грає всякими барвами...(///)

(М.Коцюбинський)

*Запишіть на магнітофон та прослухайте промовлений вами текст. Наскільки звучання на плівці відповідає уявленням про власний голос? Визначте ваші інтонаційні недоліки, спробуйте їх усунути.

*Прослухайте вірш у виконанні двох своїх товаришів. Хто з них прочитав напам’ять вірш краще? Чому? Спробуйте визначити, яких помилок припустилися ваші товариші.
Наступна група вправ передбачає роботу з інтонування готового тексту з наступним виразним його читанням, інтонуванням висловлювань, текстів-діалогів і монологів, удосконаленням умінь інтонаційного аналізу мовлення. Виконання вправ проводилося з поступовим ускладненням завдань: від створення партитури тексту і його відтворення до часткової заміни інтонаційних конструкцій у межах висловлювання або тексту розмовного, художнього стилю мовлення без додаткової вказівки на його стильову диференціацію.

Це вправи на спостереження за інтонаційним оформленням текстів, фонетико-стилістичними вправами (на виразне читання текстів різних стилів, правильне інтонування висловлювань), вправами на коментування інтонаційних текстових моделей, конструктивними вправами на доповнення й трансформацію мовленнєвого матеріалу:

*Прочитайте діалоги. Враховуючи смисл відповіді, визначте позиції фразових наголосів у питальних реченнях. Враховуючи смисл питання, виправте помилки у відповідях. Правильно інтонуйте репліки:

^ Ти купив білети в театр? – Ні, у кіно.

Ні, мені їх запропонував товариш.

Ні, моя сестра.
Ти був учора на засіданні

гуртка? – Так, був.

Ні, позавчора.

Так, на засіданні гуртка.

Ні, на засіданні активу класу.

Ви зустрічали гостя? – Ні, сестру.

Прилетіли шпаки? – Так, прилетіли.

*Прочитайте діалоги. Подумайте, скільки варіантів інтонування цих текстів можна вжити і як від того зміниться смисл діалогів. Проінтонуйте тексти:


^ Прочитав нарешті

Прочитав

Ну і що можеш сказати

А нічого

Тоді не варто було і читати

Люба дівчино, ви мені дуже

подобаєтесь. Чи можна

запросити вас на побачення

Ні, ніколи


*Рольова гра. Уявіть, що ви – учитель української мови. Доберіть та прочитайте друзям текст для написання диктанту. Спробуйте передати висотою голосу мелодику кожного речення. Доцільно використовуйте паузи для позначення розділових знаків. Контролюйте дихання та темп мовлення.

*Ознайомтеся з умовними знаками, що регулюють інтонацію мовлення (так званою партитурою тексту). Зробіть партитуру одного зі своїх улюблених віршів

позначення пауз та їх тривалості здійснюється за допомогою вертикальних рисок (коротка, міжсинтагматична – однієї, середньої довжини – двох, довга – трьох рисок) (/, //, ///);

слова, на які падає фразовий акцент, підкреслюються;

рух тону в акцентованих словах, синтагмах позначається стрілкою над словом, спрямованою вниз (нисхідна мелодика), уверх (висхідна мелодика), горизонтальною стрілкою (монотон). Злам тону позначається за допомогою двох стрілок;

темброве забарвлення голосу позначається в дужках після акцентованого слова або синтагми;

сила голосу позначається символами «<», «>»

темп мовлення позначається символами «+++», «---»

*Прочитайте вірші поетеси Тетяни Чалої. Визначте їх теми. Які художні засоби використовує поетеса? Створіть партитури поезій. Спробуйте за допомогою інтонаційних засобів передати створений у поезіях настрій.

***


Я лиш візьму до рук перо,

А Муза відчиняє двері,

^ Думки лягають на папері,

Що в серці визріли давно.

Переді мною – повен світ

Краси, раптовості і лиха,

Теплом і холодом він диха,

Припавши пилом древніх літ.
Завдячна долі за талан,

За вічний потяг до людини

І за любов до Батьківщини,

Найкращу мить свою віддам.

Нехай усе життя – та мить,

Для цього варто в світі

жить.

(Т.Чала)

* * *

Куди не глянь – кругом

бур’ян,

Його до біса розвелося,

Де красувалося колосся,

Амброзії там океан.

Над ним – туманом жовтий

пил,

Немов Чорнобилю отрута,
Бджоли над квітами не чути,

Не видно там пташиних

крил.

Та прийде час, мов сонця схід,

І плуг підніме брили сміло,

Рука господаря уміло

Зухвалий спинить той похід.

(Т.Чала)

*Прочитайте фрагменти віршів Л.Костенко. Порівняйте образи осені, розкриті автором у кожному з них. Створіть партитуру поезій. Спробуйте відповідно проінтонувати поезії, передати їх настрій під час виразного читання, звернувши особливу увагу на інтонаційне оформлення монологів та діалогів поезій.

Осінь жагуча


Вечірній сон закоханого літа

і руки, магнетичні уночі.

^ Вродлива жінка, ласкою

прогріта,

лежить у літа осінь на плечі.

Ще літо спить. А вранці

осінь встане –

в косі янтарній нитка сивини,

могутні чересла золотого

стану.

іде в полях – вгинаються

лани.

Рве синій вітер білі

посторонці.

А в серці літа – щедрий

сонцепад

І зливками розтопленого

сонця

лежать цитрини, груші й

виноград.

Загусне промінь в гронах

перегрітих.

А ляже сніг на похололі дні –

жагучий сон закоханого літа

в холодну зиму бродить у

вині!

(Л.Костенко)


Осінь убога


Прошкандибала осінь по

стерні.

ввіткнула в степ цурупалля,

як милиці.

Летів козак на білому коні,

гукнув їй:

Тітко, чей же

натомилися?

Хутчій давайте руку, підвезу

Аж до якого двору вам

під’їхати? –

Заморосило осінь у сльозу:

Спасибі, хлопче, ніколи і

нікуди.

Все роздала: червінці й

дукачі.

Чужі курчата розклювали

просо.

Убога торба – хмара на

плечі,

іду в полях, голодна, гола й

боса.

А вже цвяхами колеться

стерня,

і крутить хуга біле

перевесло.

Ти краще злізь, козаче, із

коня,

копай могилу, поки не

підмерзло.

Вкопай тепла земного.

Поклади

на тихі груди снігову

намітку.

А в головах у мене посади

жовтогаряче сонце, як

нагідку.
(Л.Костенко)

Виконання інтонаційно-стилістичних вправ передбачає детальне ознайомлення старших школярів із основами стилістики та функціями наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового, розмовного стилів; практичне дослідження інтонаційних особливостей стилів мовлення, формування поняття про інтонаційно-стильову модель, самостійне планування й добір окремих інтонаційних конструкцій і моделей у процесі створення стилістично диференційованих текстів.

До складу таких вправ нами включено вправи на вибір мовленнєвих зразків відповідно до комунікативного завдання, на виразне читання й переказування стилістично диференційованих текстів, побудову інтонаційно-стильових моделей, інтонування стилістично диференційованого тексту, усне малювання, усну драматизацію прочитаних творів, вправи на стилістичне редагування та створення власних стилістично диференційованих усних текстів:

*Повторіть за підручником української мови відомості про стилі мови. Чи можна ототожнити їх зі стилями мовлення? Охарактеризуйте асоціації, що виникають у вас із поняттям «стиль». Ознайомтеся з текстом.

Чи замислювалися коли-небудь ви над тим, наскільки пов’язані наші уявлення про стилі мовлення й стилі одягу? А між тим, зв’язок цей існує. Варто тільки пригадати, якому одягу ви надаєте перевагу, ідучи на ділову зустріч, одержавши запрошення на вечірній прийом, збираючись на побачення з друзями, готуючись до виступу з науковою доповіддю чи до публічної промови…

Чи зміниться залежно від вашої діяльності стиль вашого мовлення? Чи зміниться інтонація мовлення? Висловіть свої припущення.

*Розгляньте таблицю інтонаційно-стильових моделей мовлення Спробуйте дотримуватись інтонаційних характеристик стилів у процесі читання або створення текстів різних стилів:
  1   2   3

Схожі:

Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconКонкурс "творчий учитель обдарований учень"
Номінація авторські програми та розробки занять для організації позакласної роботи
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconМіжнародний проект „Громадянська освіта Україна”
Програма міні-грантів для підтримки позакласної роботи з розвитку демократії у загальноосвітніх навчальних закладах
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconМіжнародний проект „Громадянська освіта Україна”
Програма міні-проектів для підтримки позакласної роботи з розвитку демократії у загальноосвітніх навчальних закладах
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconЦентри та клуби за інтересами
На лівому березі річки Південний Буг розташоване село під красномовною назвою – Бузьке. В найбільшому на Вознесенщині селі – Бузьке...
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconЗ досвіду роботи викладача образотворчості студії раннього творчого...
З досвіду роботи викладача образотворчості студії раннього творчого розвитку дитини «Ельф» громадської організації «Академія розвитку»...
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconМетодичні рекомендації цпп І ср квнз «Харківська академія непевної...
Есід. Для організації планування години психолога розробляється графік на місяць (квартал, півріччя, рік) з урахуванням річного плану...
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconПрограма міні-проектів для підтримки позакласної роботи з розвитку...
Мета та завдання. Метою програми є розвиток різноманітних форм та методів громадянського виховання учнівської молоді у позакласній...
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconПерелік авторських програм, спецкурсів
Авторська програма спецкурсу для 10 класу. Автор : Ніна Яковлєва, учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист....
Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconГрафік роботи гуртків за інтересами для учнів Олександрівського професійного аграрного ліцею

Авторська програма для організації позакласної роботи (гуртки, студії, факультативи, клуби за інтересами) iconУкраїна новомиргородська районна державна адміністрація кіровоградської...
«Про проведення моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка