Урок 1 Тема




Скачати 102.54 Kb.
НазваУрок 1 Тема
Дата конвертації07.01.2014
Розмір102.54 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Культура > Урок
Урок 1

Тема. Культура доби Відродження. Митці Відродження

Мета: дати загальну характеристику доби Відродження; розкрити суспільно-історичні передумови зародження нової культури, її гуманістичний пафос; ознайомити з творчістю титанів доби Відродження; розвивати вміння виступати з повідомленнями; виховувати інтерес до епохи Ренесансу та естетичні смаки.

Тип уроку: урок-презентація.

Обладнання: портрети письменників доби Відродження, виставка книг (Ф.Петрарка, Дж.Боккаччо, М.Сервантес. В.Шекспір), репродукції картин та фотографії скульптур митців епохи (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Тиціан та ін.), слайди 1-14 додатку 1.

Хід уроку


  • Актуалізація опорних знань учнів

  • У розвитку європейської культури було кілька періодів. Однією з визначних епох є доба Відродження. Минулого року ми вже зустрічались з цим термі­ном. Що ж він означає? Чому ця доба має таку назву?

  • Кого з представників цієї доби ви можете назва­ти?

  • Які головні ідеї Відродження?

  • Які з них були проголошені Данте у «Боже­ственній комедії»?

  • Оголошення теми, мети уроку

Сьогодні ми докладніше розглянемо цю цікаву епо­ху, познайомимося з найвидатнішими її представни­ками.

  • Осмислення навчального матеріалу.

  1. Слово вчителя.

(Попереднє завдання: під час розповіді вчителя та виступів учнів: визначити основні ідеї доби Відродження)

Вперше термін „Відродження” вико­ристав у XVI ст. художник Джорджо Вазарі в трактаті „Життєписи знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів” (1550). Цей термін пов'язаний а ідеєю відродження античної спадщини в нову добу.

Мистецтво Відродження пройшло кілька етапів (слайд 3):

  • Проторенесанс (XII—XIII ст.);

  • Раннє Відродження (XIV—XV ст.);

  • Високе Відродження (90-ті роки XV ст. — перша третина XVI ст.);

  • Пізнє Відродження (друга половина XVI ст.).

Послідовність етапів доби Відродження у різних країнах виявлялася по-різно­му. Класичною країною епохи Відродження вважається Італія, де простежуються всі його етапи. А в деяких країнах не було того чи іншого етапу. До того ж початок ренесансної доби і його кінець теж були нерівномірними, це залежало від тих економічних і культурних умов, що склалися в кожній європейській країні окремо,

В основі культури епохи Відродження лежить принцип гуманізму (лат. humanus — людський, людяний), утвердження краси й гідності людини, її розуму й волі, творчих сил і можливостей. Давнє мистецтво античності було гімном лю­дині як представнику розумного й прекрасного роду. Образ людини, що залежна від волі Бога, але шукає недосяжної справедливості, розкрило середньовічне ми­стецтво. А образ людини вольової, розумної, творчої створило тільки Відроджен­ня. Це образ ідеалізований, героїзований, але саме він став сутністю ренесансної культури. Естетичний ідеал Відродження — образ людини, що сама себе створює, не маючи жодних сумнівів. Звісно, це була висока мрія митців. Але в їхніх тво­ріннях цей образ набував живої сили, надзвичайної реальності. Люди у зображен­ні ренесансних майстрів виглядають і зовсім живими, реальними, і водночас над­звичайними, не такими, як усі. Вони належать одночасно і до земного, і до вищого планів буття. Завдяки цьому сучасне переводилося на рівень вічного, утверджу­валася богоподібність реальної людини.

Ідеали епохи Відродження охоплюють не лише мистецтво, а й науку, політи­ку та економічне життя, сферу ідеології, У цей час у надрах феодалізму народжу­ються капіталістичні відносини, зростає міць європейських міст, де завдяки пе­реходу від ремесла до мануфактури формується новий клас буржуазії. Селяни здобувають волю, натуральний податок замінила грошова рента. Міцніють еконо­мічні відносини в Європі, створюються сильні централізовані держави, в яких поступово формуються буржуазні стани. Великі географічні відкриття X. Колумба, Васко да Гами, Ф. Магеллана прокладають шляхи для світової торгівлі. Слід відзначити й успіхи у природознавстві, медицині, астрономії, математиці, філо­софії (Коперник, Дж. Бруно, Ф. Бекон та ін.). (Слайди 4-9). Отже, епоха Відродження — це оновлення в усіх сферах суспільного буття й передовсім – великий переворот в культурі, що виявився в таких рисах:

  • підвищення інтересу до особистості, визнання її цінності;

  • утвердження високого призначення людини в процесі перетворення світу;

  • орієнтація на античну спадщину;

  • проголошення принципу рівності всіх людей, незважаючи на їх походження.

Епоха Відродження яскрава і неповторна. Вона вражає нестримним злетом фантазії митців, піднесення духу, великою вірою у творчі можливості людини. Ніколи ще мистецтво не відігравало такої значної ролі у житті суспільства, ніколи не було таким велично прекрасним.

  1. Мистецька гостина. Виступи учнів.

Музика. Ми вже знаємо, що не­бувалого розквіту досягло в цей період об­разотворче мистецтво, архітектура та, зви­чайно, музика. В епоху Відродження з'являється поняття „композитор”, починають розрізнятися мажорні та мінорні лади. Нові музичні засоби використовуються для передачі особливої гамми почуттів людини цієї епохи: піднесеності, гармонійності, ве­личності та спокою. Поглиблюється зв'язок тексту музичного твору з музикою, яка передає настрій та почуття людини. В епоху Ренесансу народ­жується балет, його батьківщина — Франція та Італія. Ця назва походить від італійського слова „baletto”, що означає „танець”. Ось уже три століття словом „ба­лет” називають спектакль, у якому ор­ганічно поєднуються музика і танець. Це — дивовижний світ вираз­них танцювальних рухів, жестів, міміки. Він складається з класичного танцю, характерного танцю та пантоміми. Це танець із красивими та граціозними рухами, який головні герої виконують удвох. Цей дует має назву „па-де-де”. Класичний танець виник у Франції у ХVІІ ст. (слайд 10)

^ Живопис. Леонардо да Вінчі. (слайд 11) Народився майбутній геній у родині нотаріуса, який з 1469 р. осе­ляється в чудовому Італійському місті, осередку науки й мистецтв, Флоренції. Він був ще хлопчиком, коли батько звернув увагу на його малюнки, здава­лося, виконані рукою майстра, і відніс їх до одного з видатних художників та вчителів того часу Верроккйо. У його майстерні і пройшли роки навчання Леонардо. Талановитий хлопчик став улюбленим учнем Верроккйо, однак минув час і учень випередив учителя. Однією з перших живописних робіт Леонардо став образ Янгола саме в роботі Верроккйо «Хрещення Христа». Янгол Леонардо настільки відрізняв­ся своєю одухотвореністю, майстерні­стю виконання, глибиною думки від образів, створених учителем, що на це неможливо було не звернути увагу. І Верроккйо це помітив, відтоді він більше жодного разу не взяв до рук пензля.

До часу, коли він залишив майстерню Верроккйо, відносять невелику за розміром ніжну і зворушливу «Мадонну з квіткою» («Ма­донна Бенуа», Санкт-Петербург, Ермі­таж), яку він писав з реальної молодої флорентійки, що її зустрів на вулиці, коли вона бавилася зі своїм малюком. Так великий майстер побачив у простій дівчині величний образ Матері Божої, опустивши на грішну землю Богоматір, відтворивши її в образі молодої жінки. Приблизно в середині 80-х років була виконана і «Мадонна Літта» (Санкт-Петербург, Ермітаж), чарівний образ зрілої жінки-матері, яка уособ­лює характерний леонардівський тип жіночої краси: важкі напівопущені вії і ледь помітна посмішка - трохи ра­дісна і водночас сумна, що надає об­личчю особливої величності й одухо­твореності.

Найвизначнішою роботою майстра в Мілані, вищим досягненням його мис­тецтва став настінний розпис трапезної монастиря Санта-Марія делле Граціє на сюжет «Таємної вечері» (1495-1498). Христос востаннє зустрічається за вечерею зі своїми учнями, щоб відкри­ти їм зраду одного з них: «Істинно говорю вам, один з вас зрадить мене». Леонардо відтворює момент реакції на ці слова кожного з дванадцяти апос­толів.

Головне в «Таємній вечері» для Ле­онардо — це реакція різних людей, ха­рактерів, темпераментів, індивідуально­стей у розкритті найважливіших пи­тань людства: любові та ненависті, відданості та зради, шляхетності і підступності, користолюбства.

Із 1499 р. починаються поневіряння митця: Мантуя, Венеція, і врешті знову Флоренція. Саме тут Леонардо пише одну з найвідоміших у всьому світі робіт — портрет жінки купця дель Джокондо Мони Лізи. У портреті Джоконди Леонардо досяг вищого ступеня узагальнення, яке, зберігаючи неповторність зобра­женої індивідуальності, дає змогу роз­глядати цей образ як типовий для епо­хи Ренесансу. Це узагальнення, голов­на ідея якого — відтворити відчуття власної гідності, високе право на са­мостійне духовне життя, досягнуте і плавним контуром фігури, і м'яким мо­делюванням обличчя та рук, огорну­тих легким серпанком (леонардівське „сфумато”), і таким відтворенням жи­вого людського тіла, що сучасники казали, ніби можна побачити, як б'ється її пульс.

Мікеланджело. (слайд 12) Мистецтво цього генія було покли­кане до життя величезною силою піднесення, злету творчої енергії людства, що дістало назву епохи Відродження. Син своєї доби, цієї вершини італій­ської історії, він втілив її ідеї та ідеали в скульптурі, живопису, архітектурі та поезії з розмахом і могутністю генія. І коли минув час квітування, коли інквізиція душила думку та слово, він залишився непереможеним, стражден­ним, самотнім титаном.

Народився Мікеланджело в невелич­кому містечку Капрезе, в родині подеста (тимчасовий правитель міста, суддя), з провінції Тоскана. В 1488 р. родина оселяється у Флоренції, де тринадцятирічного хлопця віддають до майстерні видатного фло­рентійського живописця Доменіко Гірландайо, а через рік — до скульптурної майстерні при монастирі Сан-Марко. Саме в цей час Мікеланджело знайомиться з Лоренцо Медічі — тонким знавцем античного мистецтва й меценатом, починає відвіду­вати так звані Сади Медічі, своєрідну придворну академію мистецтв. Спочатку Мікеланджело робив блискучі копії з робіт античних митців, а згодом і оригінальні твори, що за майстерністю, ди­намізмом, внутрішньою гармонією не поступалися творінням античних майстрів (рельєф „Битва кентаврів”).

У 1496 р. молодий художник від'їжджає до Риму, де створює свої перші роботи, що принесли йому визнання: „Вакса” та „П'єту”. Відносно „П'єти” („Оплакування Христа”) той самий Вазарі писав, що жоден скульп­тор, яким би блискучим майстром він не був, не зможе досягти такої доско­налості та витонченості в малюнку, та­кої чистоти й майстерності в обробці мармуру, якої досяг Мікеланджело, бо явлена тут уся сила та могутність мис­тецтва.

У 1501 р. Мікеланджело повертаєть­ся до Флоренції, де розпочинає роботу над майже п'ятиметровою мармуровою фігурою Давида. Із „загубленої” попередником скульптором-невдахою брили мармуру він створює могутній образ непереможного титана, що готовий би­тися навіть з богами. Мікеланджелівський Давид — втілення духу воле­любної Флоренції, ладної боротися за свою незалежність з будь-яким воро­гом. Флорентійці бачили в Давиді близького їм героя, громадянина республіки та її захисни­ка.

Історичне значення мистецтва Мікел­анджело, його вплив на сучасників та художників наступних поколінь важ­ко переоцінити. Він був не лише тита­ном Високого Відродження. Саме в Мікеланджело вбачають також перед­вісника наступної епохи мистецтва — епохи бароко.

Рафаель. (Слайд 13) Ідеї монументального мистецтва Від­родження, в яких злилися традиції античності та дух християнства, знайшли найяскравіше відображення в творчості Рафаеля, третього титана епохи Від­родження.

Саме в мистецтві Рафаеля знайшли зріле рішення два основних завдання: пластична досконалість людського тіла, що відбиває внутрішню гармонію різнобічно розвиненої особистості (що було ідеалом античного мистецтва), і склад­на багатофігурна композиція, що пере­дає розмаїття світу. В останній май­стер досяг неперевершеної майстер­ності.

Рафаель Санті народився в 1483 р. в містечку Урбіно, одному з центрів художньої культури Італії, в родині придворного живописця і поета герцо­га урбінського Джованні Санті. Роди­на була досить суворих релігійних пра­вил. Маленький Рафаель зростав в любові та моральності, займаючись жи­вописом під керівництвом талановито­го батька. Однією з його перших живо­писних робіт стає невеличка картина „Мадонна Конестабіле” з її простотою та лаконізмом, тонким ліризмом і неперевершеною ніжністю.

У 1504 р. Рафаель приїжджає до Флоренції, де в цей час творили Леонардо та Мікеланджело, і, як ми вже знаємо, художня атмосфера була наси­ченою духом Високого Відродження: свободою творчості, ідеалами вільної духом і тілом, гармонійної, прекрасної людини.

Працюючи поряд із славетними майстрами, Рафаель запозичує в них усе найкраще, але робить це по-своєму. Після створення кількох вдалих картин на релігійні сюжети Рафаель одер­жує запрошення до Риму для роботи над розписами Ватиканського палацу.

Упродовж всього життя Рафаель шукає гармонію краси та жіночності в образах Мадонн, адже саме образи Богоматері – Мадонни принесли йому всесвітню славу. Заслуги митця полягають в тому, що він зумів втілити всі найтонші відтінки почуттів в ідеї материнства, поєднати ліричність і глибоку емоційність з монументальною величністю. Не випадково друзі лагідно називали Рафаеля „Мадоннеро”. Від юнацької, несміливої „Мадонни Конестабіле”, через неперевершених за ніжністю і ліричністю „Мадонни в зелені”, „Мадонни із щиглом”, „Мадон­ни в кріслі”, „Мадонни Альба” до вершини Рафаелевого духу і майстерності — „Сікстинської Мадонни” простежується шлях подолання наївності та безтурботності світлої материнської і любові до образу, сповненого високої духовності й неосяжного трагізму.

„Сікстинська Мадонна” написана відразу, без попереднього ес­кізу. Вона зображена такою, як намари­лася художнику уві сні. Здається, кар­тина народилася в хвилину дива — завіса відкрилася і таємниця неба з'я­вилася перед очима.

У Дрезденській картинній галереї полотно розташоване так, що його ба­чиш спочатку здалеку, і, ніби зачаро­ваний, не помічаючи вже нічого на­вколо себе, ідеш до нього, переймаєшся його болем, страждаєш разом із ним, не можеш відвести від нього погляду, ти в його владі...

Наприкінці життя Рафаель був не­помірно завантажений різноманітною роботою та замовленнями. Навіть важ­ко уявити, що спадщина, яку він нам залишив, — творіння його власних рук. Він був центральною фігурою художнього життя Риму, головним архітек­тором Собору св. Петра, керував архе­ологічними розкопками в Римі, копі­юванням та охороною античних пам'яток, працював над приватними замов­леннями, залишив чимало учнів.

Помер Рафаель несподівано у 1520 р.


    • Колективне дослідження. Представлення записів учнів та складання тез „Основні ідеї доби Відродження”. (Слайд 14).

    • Узагальнення вивченого.

  • Яку епоху називають Відродженням?

  • Назвіть основні етапи Відродження.

  • Поясніть термін „Відродження”. Хто його вперше використав?

  • Якою зображується людина в мистецтві Відродження?

  • Назвіть видатних митців Відродження. Що характерно для їхніх творів?

  • Домашнє завдання.

  1. Прочитати матеріал підручника .

  2. Прочитати сонети В.Шекспіра, підготувати аналіз одного з них.

  3. Написати твір-мініатюру „Читаючи сонети Шекспіра”

  4. Індивідуальні завдання. Підготувати розповідь про життєвий і творчий шлях В.Шекспіра.







Схожі:

Урок 1 Тема iconУрок Тема. Система охолодження Урок Тема. Система мащення Урок Тема....
Опис досвіду II. Інформаційна картка
Урок 1 Тема iconУрок №7. Тема
Тема: Підсумковий урок з тем «Інформація. Інформаційні процеси та системи», «Апаратне забезпечення інформаційних систем»
Урок 1 Тема iconУрок №8 Тема. Урок контролю знань учнів
Учні відповідають на поставлені вчителем запитання І демонструють відповідь на пк
Урок 1 Тема iconУрок №17. Тема
Тема: Підсумковий урок з теми «Системне програмне забезпечення. Службове програмне забезпечення»
Урок 1 Тема iconУрок засвоєння нових знань. Урок-пам'ять, урок-спогад. Обладнання....
Тема. Олександр Довженко. «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу в Другій світовій війні
Урок 1 Тема iconУрок №7 Тема. Підсумковий урок за темами: «CorelDraw» та «Турбо Паскаль»
Для чого призначений інструмент Вільна форма?Як його використати. Продемонструйте
Урок 1 Тема iconУрок №1 Тема: Основні принципи будови та функціонування
Урок №1 Тема: Основні принципи будови та функціонування World Wide Web, протокол нттр, адресація в мережі
Урок 1 Тема iconУрок 15 Тема. Підсумковий урок з тем: «Модульcrt розгалуження І вибір», та
Будь-яка програма, записана на мові Паскаль, завжди закінчується службовим словом
Урок 1 Тема iconУроку з математики у супроводі ікт тема: «числові функції»
Комбінований урок з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (урок проводиться у комп’ютерному класі з мультимедійним...
Урок 1 Тема iconУрок №25. Тема
Тема: Сортування й фільтрування даних в таблицях. Використання розширених фільтрів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка