Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня




НазваОсновні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня
Дата конвертації31.01.2014
Розмір76.4 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы


ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ МИТНИК,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри методики та психології

дошкільної та початкової освіти

ІППО КМПУ імені Б.Д.Грінченка
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПОНЯТТЄВИЙ АПАРАТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РІВНЯ

У вересні 2006 року розпочато експериментальне дослідження всеукраїнського рівня на тему: «Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу” (наказ МОН України № 271 від 06.04.2006р.) Текст наказу та додатків до нього (заявка на проведення експериментальної роботи, мережа загальноосвітніх навчальних закладів та вищих педагогічних навчальних закладів, інформація про науково-консультативну раду експерименту) надруковано в Інформаційному збірнику МОН України: 13-14, травень, 2006, с. 37 – 44.

Міністерство освіти і науки України схвалило діяльність педагогічних колективів експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів щодо виконання Першого етапу Програми науково-дослідної експериментальної роботи за 2006 – 2007 навчальний рік та вирішило розширити зону експерименту в різних регіонах України, що засвідчує наказ МОН України №960 від 02.11. 2007 р. Текст наказу та додатків до нього надруковано в Інформаційному збірнику МОН України: 34-35, грудень 2007, с. 45 – 48.

Актуальність дослідження

Сучасне суспільство змінюється доволі швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Тому неможливо передбачити, які конкретні знання можуть знадобитися випускнику в його житті. Для досягнення успіху в соціумі особистості важливо володіти умінням мислити, добувати і перероблювати інформацію, аналізувати ситуацію, адекватно оцінювати результати, зрозуміло викладати свої думки, уміти конструктивно взаємодіяти з іншими. У зв’язку з цим з початкових класів необхідно формувати культуру мислення особистості. На нашу думку, зміст культури мислення особистості охоплює культуру мовлення, спілкування, деякі аспекти моральної культури. У дітей молодшого шкільного віку відбувається розвиток довільності психічних процесів, у них формується вміння свідомо ставити цілі дій і знаходити засоби для їх досягнення. У молодшому шкільному віці в дітей швидко відбувається розвиток таких важливих для подальшого шкільного життя психічних процесів, як рефлексія, внутрішній план дій, довільна увага, пам’ять, уява; уміння спостерігати, пізнавальні здібності. Молодший шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку вказаних психічних процесів, умінь, здібностей, а, значить, уже в цьому віці важливо розпочинати формування культури мислення.

Успіх у формуванні культури мислення молодшого школяра в процесі навчання пов’язаний із сформованістю інтелектуальної культури вчителя. Важливо формування інтелектуальної культури майбутнього вчителя здійснювати в процесі його професійної підготовки.
Провідною метою дослідження є формування культури мислення молодшого школяра та розвиток інтелектуальної культури вчителя.

Основні завдання дослідження

  1. Розкрити зміст феномену «культура мислення молодшого школяра» та «інтелектуальна культура вчителя», розробити рівні розвитку зазначених феноменів.

  2. Розробити технологію розвитку інтелектуальної культури майбутнього вчителя.

  3. Розробити технологію формування культури мислення молодшого школяра.



^ Поняттєвий апарат
Культура мислення молодшого школяра – це дисципліна розуму, яка ґрунтується на сформованій у навчальній діяльності цілісній і гнучкій системі знань, умінь і навичок, придатній для пізнання об’єктивного світу, самого себе та для організації конструктивної взаємодії з іншими людьми. До визначення поняття „культура мислення молодшого школяра” ми застосовуємо особистісно-діяльнісний підхід. Особистісний підхід полягає в тому, що „культура мислення” – інтегративне особистісне утворення, у якому представлені взаємопов’язані між собою мотиваційна, пізнавальна та соціальна сфери. Вказані сфери мають бути розвинуті таким чином, щоб особистість мала змогу здійснювати процес пізнання, пізнавальну діяльність: діяльнісний підхід. Особистісний і діяльнісний підходи у визначенні поняття „культура мислення” взаємопов’язані між собою і утворюють єдине ціле.

  • Зміст мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра розкрито у журналі «Початкова школа»: «Дисципліна розуму – складова мистецтва мислення молодшого школяра», №4, 2007, с. 55 – 59.

  • Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер ми виділили чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. У зв’язку з тим, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядаємо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особистісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, ми описуємо якості, функції, психічні процеси особистості. Характеризуючи діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, ми з’ясовуємо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.

Характеристика рівнів розвитку культури мислення молодшого школяра подається в журналі «Початкова школа»: «Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра», №9, 2007, с. 38 – 45.

Технологія формування культури мислення молодшого школяра – це динамічна система, яка охоплює всі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби, має спрямованість на набуття учнями міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних навчальних та життєвих ситуаціях, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних умінь, виховання емоційних та вольових якостей. На нашу думку, педагогічна технологія формування культури мислення молодшого школяра є організаційно-методичним інструментарієм навчально-виховного процесу.

У структуру педагогічної технології формування культури мислення молодшого школяра ми включаємо:

а) концептуальну основу: цільові орієнтири, принципи, умови ефективності впровадження технології ;

б) змістову основу: зміст навчання в початкових класах;

в) процесуальну основу (технологічний процес): форми, засоби навчання;

г) діагностичну основу: емпіричні (діагностичні) методи: анкетування, методики, тестування, обсерваційні методи (пряме й опосередковане спостереження); методи контролю і самоконтролю.

Мікроелементом технології формування культури мислення молодшого школяра або основною технологічною одиницею, яка пронизує кожну із зазначених основ, а значить, кожний компонент навчально-виховного процесу, є ситуація розмірковування.

  • Концептуальну, змістову та процесуальну основи технології розкрито в журналі «Початкова школа»: «Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу», №7, 2007, с. 23 - 26.

Інтелектуальна культура особистості – це характеристика діяльності людини у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом, іншими людьми, а в результаті відбувається створення чогось нового на об’єктивному чи суб’єктивному рівні. До визначення поняття «інтелектуальна культура вчителя» ми застосовуємо особистісно-діяльнісний підхід. Особистісний підхід полягає в тому, що „інтелектуальна культура” – інтегративне особистісне утворення, у якому представлені взаємопов’язані між собою мотиваційна, пізнавальна та соціальна сфери. Вказані сфери мають бути розвинуті так, щоб особистість мала змогу здійснювати процес пізнання, пізнавальну діяльність, конструктивно взаємодіяти з іншими та створювати власні «продукти творчості»: авторські навчальні програми, навчальні посібники та підручники, науково-методичні розробки тощо: діяльнісний підхід. Особистісний і діяльнісний підхід до визначенні поняття „інтелектуальна культура” взаємопов’язані між собою і утворюють єдине ціле.

  • Зміст мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер інтелектуальної культури вчителя розкрито у журналі «Початкова школа»: «Інтелектуальна культура вчителя як показник готовності до формування культури мислення молодшого школяра», №1, 2008, с. 55 – 59.

Розвиток інтелектуальної культури майбутнього вчителя, на нашу думку, є комплексним підходом до професійної підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти, сутність якого полягає в єдності психолого-педагогічної та методичної підготовки спеціалістів.

Готовність студентів до формування культури мислення молодшого школяра ми розглядаємо як комплексну характеристику особистості, яка володіє технологією цього процесу на рівні професіоналізму.

  • Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер інтелектуальної культури особистості вчителя можна виділити чотири рівні готовності до формування культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. У зв’язку з тим, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення педагогічної діяльності, яка носить нормативно-творчий, рефлексивно-гуманістичний та когнітивно-інтелектуальний характер, ми розглядаємо стан розвитку кожного компонента готовності за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особистісний напрямок стану розвитку готовності до формування культури мислення молодшого школяра, ми розкриваємо якості, функції, психічні процеси особистості вчителя. Характеризуючи діяльнісний напрямок стану розвитку готовності вчителя, ми розглядаємо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення педагогічної діяльності.

  • Характеристика рівнів розвитку готовності вчителя до формування культури мислення молодшого школяра подається в журналі «Початкова школа»: «Інтелектуальна культура вчителя як показник готовності до формування культури мислення молодшого школяра», №1, 2008, с. 55 – 59.


Для того, щоб сформувати готовність майбутнього вчителя до формування культури мислення молодшого школяра, необхідно процес професійної підготовки спрямувати на розвиток його інтелектуальної культури.

Педагогічна технологія розвитку інтелектуальної культури майбутнього вчителя – це особлива організація вивчення психолого-педагогічних, методичних дисциплін та педагогічної практики, яка сприяє розвиткові мотиваційної, пізнавальної, соціальної сфер зазначеного феномену та готує студента до формування культури мислення молодшого школяра в навчально-виховному процесі.

У структуру педагогічної технології розвитку інтелектуальної культури майбутнього вчителя ми включаємо:

а) концептуальну основу: принципи та умови навчання;

б) змістову основу: зміст навчання у вищому педагогічному навчальному закладі: професійний та практичний напрямки;

в) процесуальну основу (технологічний процес): форми, засоби навчання;

г) діагностичну основу: емпіричні (діагностичні) методи: анкетування, методики, тестування, обсерваційні методи (пряме й опосередковане спостереження); методи контролю і самоконтролю.

  • Концептуальна та змістова основи технології розкрито у журналі «Початкова школа»: «Технологія розвитку інтелектуальної культури майбутнього вчителя початкових класів», №2, 2008, с. 32 - 38.

  • Процесуальна та діагностична основи буде розкрито відповідно у №4 та №5 журналу «Початкова школа».

Схожі:

Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconПрограма соціологічного дослідження та її структура. План
В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня icon“Синтез та дослідження схем лічильників з довільним модулем та порядком лічення”
При вивченні типових пристроїв цифрової техніки важливе місце займають питання експериментального дослідження їх структури, архітектури,...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня icon“Синтез та дослідження схем лічильників з довільним модулем та порядком лічення”
При вивченні типових пристроїв цифрової техніки важливе місце займають питання експериментального дослідження їх структури, архітектури,...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня icon“Синтез та дослідження схем лічильників з довільним модулем та порядком лічення”
При вивченні типових пристроїв цифрової техніки важливе місце займають питання експериментального дослідження їх структури, архітектури,...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня icon“Синтез та дослідження схем лічильників з довільним модулем та порядком лічення”
При вивченні типових пристроїв цифрової техніки важливе місце займають питання експериментального дослідження їх структури, архітектури,...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconСинтез та дослідження схем лічильників з довільним модулем та порядком лічення”
При вивченні типових пристроїв цифрової техніки важливе місце займають питання експериментального дослідження їх структури, архітектури,...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconТема : дослідження в галузі паблік рилейшнз
Основні поняття: соціологічні дослідження, формалізовані дослідження неформалізовані дослідження, анкетування, вибірка, аналіз, групові...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconТростянецька міська програма з підготовки до проведення всеукраїнського...
Мета та основні завдання Програми
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconПоложення про апарат районної державної адміністрації
Апарат районної державної адміністрації (далі – апарат) складається зі структурних підрозділів, що організаційно забезпечують основну...
Основні завдання та поняттєвий апарат експериментального дослідження всеукраїнського рівня iconНіжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 над
Проводити моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів, виявлення рівня їхньої вихованості, розвитку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка