Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку




НазваПсихологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку
Дата конвертації01.02.2014
Розмір52.3 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Культура > Урок
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку

Безсумнівно, музика – мистецтво звуків. Вона красою висвітлює дух нескінченного життя. Жодне з мистецтв так безпосередньо не діє на почуття людини, як музика.

Музика – це насамперед сфера почуттів, музика – це мова почуттів. Вона передає найтонші відтінки переживань, недоступних слову. І якщо словом обмежується проникнення вчителя в таємні куточки юного серця, якщо після слова не починається більш тонке й глибоке проникнення – музика, виховання не може бути повноцінним.

В умовах школи музика може бути не тільки навчальним предметом, але й могутнім засобом виховання, який повинний емоційно й естетично відкрити все духовне життя людини.

При вивченні робіт В. А. Сухомлинського ми знаходимо, що пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й одержувати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури, основою того, що ми називаємо духовністю.

Д. Б. Кабалевський, засновник концепції музичного виховання в школі, визначив мету уроків музики так: “… вивести учнів у світ великого музичного мистецтва, навчити їх любити й розуміти (сприймати – авт.) музику в усьому багатстві її форм і жанрів, інакше кажучи, виховати в учнів музичну культуру, як частину їх духовної культури”.

Це визначає мету, що стоїть перед учителем музики (в аспекті духовної спрямованості уроку):

  1. Розвиток музично-художніх здатностей на основі активізації сприйняття, уяви й мислення.

  2. Розвиток емоційно-моральної сфери дитини.

  3. Спрямованість уроків на розвиток особистості школяра через розкриття духовної сутності музичного мистецтва.

  4. Розуміння (пізнання) музики в усьому її багатстві форм і жанрів як живого мистецтва ( тобто через пізнання мистецтва до пізнання світу й самопізнання).

Кінцева мета музичного виховання, яку визначив Д. Б. Кабалевський, - становлення людини не просто знаючої, але й уміючої мислити, зіставляти, аналізувати, а головне люблячої, розуміючої (співпереживаючої – авт.) і емоційно сприймаючої музичне мистецтво. Епіграфом до програми Д. Б. Кабалевського є слова В. А. Сухомлинського: “Музичне виховання – це, насамперед, не виховання музиканта, а виховання людини”.

Цю думку можна продовжити словами Л. С. Виготського: «Якщо музика не диктує безпосередньо тих учинків, які повинні за нею іти, то все-таки від її основної дії, від того напрямку, який вона дає психічному катарсису, залежить і те, які сили вона надає життю, що вона визволяє і що відтискає вглиб».

Мистецтво є, скоріше, організацією нашої поведінки на майбутнє, установкою вперед, вимогою, яка, може бути, ніколи й не буде здійсненною, але яка змушує нас прагнути поверх нашого життя до того, що лежить за нею”.

Створюючи систему музичного виховання в школі, Кабалевський опирався на праці таких педагогів і вчених як Б. В. Асаф’єв, Н. А. Гродзенська, В. А. Сухомлинський, Б. М. Теплов, Б. Л. Яворський та інші.

Система Кабалевського побудована на досвіді сприйняття музики. (Аспекти сприйняття музики настільки широкі й багатогранні, що можуть служити окремою темою для реферату й інших науково-дослідних робіт).

Треба відзначити, що сучасні педагоги й психологи виходять із положення, що вміння слухати й чути ( тобто сприймати) музику виробляється в усіх учнів, якщо їх навчати цьому систематично й послідовно, якщо опиратися на саму музику, на її зв'язок з життям, на закономірності її сприйняття й на практичну музичну діяльність самих учнів.

Б. М. Теплов підкреслював важливість емоційного сприйняття, виділяючи, що збереження емоційного відношення при зростаючій свідомості сприйняття, є одним із найважчих педагогічних завдань.

“Новим словом Кабалевського в музичному вихованні є те, що музична школа формується не на основі музичних здібностей, хоча він не заперечує їхні значення, а на досвіді сприйняття”, - пише В. Михайлов, один із провідних учителів музики , роботи якого спрямовані на духовний бік музики. Питання досвіду сприйняття музики надзвичайно складне. Сприймаючи, людина не тільки чує, але й слухає, не тільки слухає, але й прислухається.

Сприйняття являє собою єдність почуттєвого й логічного, відчуття й мислення. Музичне сприйняття спрямоване на сприйняття змісту, будить духовне пізнання світу.

Знання, уміння, навички не формують музичної культури, тому що людина одержує їх у готовому вигляді, не шляхом міркування, тобто розуміння у своєму серці, а шляхом простої передачі. Метод міркування, як вважав Кабалевський, повинен бути головним на уроці мистецтва. Це не зовнішній діалог, а міркування на рівні внутрішнього діалогу, на рівні внутрішньої роботи.

Тут повинна бути єдність музики як засобу пізнання світу й музики як предмета пізнання. Немає цієї єдності, музика стає предметом пізнання, і на неї переносяться правила й методи, якими осягають математику, фізику, хімію. Про це говорить саме словосполучення: “Розуміти музику”. Але музику не розуміють, її сприймають. Сприйняття саме і є пробудження душі. Складність установки для учнів полягає в тому, щоб спрямованість зовнішнього слуху, яка, звичайно, необхідна, не затуляла іншу спрямованість – у глибину душі своєї. І тоді область змісту починає резонувати. Досвід сприйняття є досвід духовний. Кабалевський говорить про формування музичної культури як частини всієї духовної культури. А ми перетворили її в щиросердечну сторону життя. Щиросердечна сторона життя – це побутова сторона, зовнішня, звичайна. І музику ми ухвалюємо, дивлячись на те, сходиться вона з нашими щиросердечними настроями чи ні. Якщо сходиться – вона нам подобається, якщо не сходиться – ми її не ухвалюємо.

Сприйняття музики не можна обмежити одним слуханням. Уважне слухання є зовнішня напруга різної сили з метою зрозуміти те, що вимовляється у звучній мові. Ми не зауважуємо, що таким “розумінням” ми себе обмежуємо. Ми розуміємо тільки те, чому відповідає наш рівень розуміння. Сприйняття ж звернене до внутрішнього світу людини, воно не завжди відповідає тому, що вона може зрозуміти. Будити природу сприйняття можна різними шляхами.

Програми, які орієнтовані на те, що діти “ повинні”, в остаточному підсумку, зводяться до знань, умінь, навичок.

Кабалевський, підкреслює В. Михайлов, іде від пошуку шляху. Важливе спостереження методу як шляху, а ми ухвалюємо частіше метод як спосіб пояснення матеріалу. Методика відповідає на запитання “ Як?”. Часто ми вибираємо різні методики – ці різні “ Як?”, а “Що?” у нас і немає. Методика повинна бути схована, і зовнішні дії її не показують своєї сутності пізнаваного.

Д. Б. Кабалевський уперше звернувся до особистості людини. Програму він створив не як набір знань і вмінь, які треба засвоїти, а як шлях, напрямок, спосіб пізнання світу й себе. А засвоєння в кожного відбувається по-своєму, на рівні особистої значимості. Від учителя потрібно знайти й утримувати цю орієнтацію пізнання.

У музичному вихованні, та й у будь-якому іншому способі пізнання світу, головним стає процес пізнання, що відбувається в учителеві . Тоді відбувається не пояснення, не подання матеріалу, неминуче адаптованого до рівня дитини, а скоріше “зараження”, “пробудження”. Учень, одержуючи імпульс, сам продовжує свій розвиток. І тому велике значення мають, напевно, не правила, не стільки знання, скільки пошук закономірностей. Коли закономірності починають переводити в правила, знання, то знову виходить поворот убік вивчення цих знань, а музика стає доповненням до них.

Музика пізнає світ, ми будимо в собі пізнання, і ми пізнаємо себе. Можливо питань більше, ніж відповідей…

Крапку можна поставити словами В. С. Соловйова: “Якщо загадка сенсу життя дозволена явищем – людиною, то загадка душі й любові людської дозволена явищем – духовна людина, підкорювача гріха і смерті.


Схожі:

Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconТема досвіду: ««Використання ikt у викладанні уроку музичного мистецтва,...
Зії І художньої уяви; асоціативного сприйняття І мислення на основі художнього І музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconТема досвіду: ««Використання ikt у викладанні уроку музичного мистецтва,...
Зії І художньої уяви; асоціативного сприйняття І мислення на основі художнього І музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconТема досвіду: «Використання ikt для створення сучасного уроку музичного мистецтва»
Азії І художньої уяви; асоціативного сприйняття І мислення на основі художнього І музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconТема: Аналіз діючих програм для загальноосвітніх навчальних закладів...
Унікальність образотворчого мистецтва у розв'язанні завдань художнього І особистісного розвитку громадського І духовного становлення...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconМетодичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого...
Методичні рекомендації щодо вивчення музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, художньої культури у 2011 – 2012 навчальному...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconІ. В. Сидоренко, вчитель музичного мистецтва Миколаївської загальноосвітньої...
Укладач: І. В. Сидоренко, вчитель музичного мистецтва Миколаївської загальноосвітньої школи І –ііі ступенів №56
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconМузичне мистецтво 8 клас музика в діалозі з сучасністю вчитель: Хаджинов Олександр Павлович
Таким чином, ми, слухачі музики, беремо безпосередню участь у діалозі музики з сучасністю, а отже й у процесі розвитку музичного...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового...
Підвищення рівня освіченості І матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку І задоволення духовних...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового...
Підвищення рівня освіченості І матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку І задоволення духовних...
Психологічні основи уроку музичного мистецтва як джерела духовного розвитку iconПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового...
Підвищення рівня освіченості І матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку І задоволення духовних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка