Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний




Скачати 182.91 Kb.
НазваТараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний
Дата конвертації03.02.2014
Розмір182.91 Kb.
ТипЛекція
uchni.com.ua > Культура > Лекція
Лютий
1–10 лютого
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря».

Вхід вільний.

1 лютого, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

2 лютого, неділя, 11.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Лекція кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора МИРОНЕНКА «Тарас Шевченко. Дитинство та юнацькі роки».

Заняття з української мови, української музичної культури, хореографії та малювання.

2 лютого, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

3 лютого, понеділок, 19.00
Курси української мови.
4 лютого, вівторок, 17.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відкриття книжкової виставки шевченкознавчих видань Національного культурного центру України в Москві та Інституту літератури НАН України ім. Т. Г. Шевченка.

Вхід вільний.

^ 4 лютого, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

5 лютого, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

^ 5 лютого, середа
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Дарування Московській міській бібліотеці № 39 ім. Т. Г. Шевченка збірки поезій Тараса Шевченка «Я так її, я так люблю…», виданої українською та російською мовами за ініціативи Національного культурного центру України в Москві спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ, «Либідь», 2012) та книг про перебування Тараса Шевченка в Москві, виданих Національним культурним центром України в Москві.

^ 5 лютого, середа, 19.00
Курси української мови.

6 лютого, четвер, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відкриття виставки «Тарас Шевченко у поштових листівках та світлинах» із колекції заступника голови правління Ради Земляцтв України, першого заступника голови Кіровоградського земляцтва «Єлисаветград» Віктора ПЕТРАКОВА.

Вхід вільний.

^ 6 лютого, четвер, 19.00
Курси української мови.

7 лютого, п’ятниця, 16.00
Книжкові виставки

«До 150-річчя з дня народження Володимира Самійленка», «До 130-річчя з дня народження Наталії Полонської-Василенко», «До 125-річчя з дня народження Лева Ревуцького», «До 110-річчя з дня народження Гео Коляди».

Вхід вільний.

^ 7 лютого, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.

8 лютого, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

9 лютого, неділя, 11.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Лекція кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора МИРОНЕНКА «Тарас Шевченко. У світ: перші враження й уподобання. Від Кирилівки до Санкт-Петербурга».

Заняття з української мови, української музичної культури, хореографії та малювання.

^ 9 лютого, неділя, 12.30
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Творча зустріч із заслуженим діячем мистецтв України, професором, народним артистом України, ректором Київської дитячої Академії мистецтв, композитором, педагогом, ученим, громадським діячем Михайлом ЧЕМБЕРЖІ.

У програмі:

— представлення виставки робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря»;

— майстер-клас композитора.

Вхід вільний.

9 лютого, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

10 лютого, понеділок, 19.00
Курси української мови.

12 лютого, середа, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Літературно-музична композиція «Не питайте свою долю» за мотивами творів Т. Г. Шевченка у виконанні народної артистки України, лауреата премії імені Лесі Українки Раїси НЕДАШКІВСЬКОЇ.

Музичний супровід — лауреат міжнародних конкурсів, член Національної ліги композиторів України Олеся СІНЧУК.

Вхід вільний.
^ 12 лютого, середа, 19.00
Курси української мови.

13 лютого, четвер, 17.00
Книжкові виставки

«До 440-річчя виходу у світ першої в Україні друкованої книги “Апостол” (1574), виданої Іваном Федоровим у Львові», «До 110-річчя з дня народження Леоніда Смілянського».

Вхід вільний.

^ 13 лютого, четвер, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

13 лютого, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

13 лютого, четвер, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відеопрограма

Художній фільм «Тарас Шевченко. Заповіт». Серії 1 і 2.

Режисер — Станіслав Клименко.

Сценаристи: Іван Дзюба, Борис Олійник, Станіслав Клименко.

У ролях: Богдан Ступка, Андрій Кульбачний, Ярослав Попадюк та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1992.

Вхід вільний.

13 лютого, четвер, 19.00
Курси української мови.

14 лютого, п’ятниця, 18.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відкриття виставки живопису «Тарас Шевченко в історичній долі нації» з колекції голови правління Міжнародного фонду «Культурное достояние», почесного академіка Російської академії художеств, академіка Російської академії природничих наук, професора Віктора КАРЦЕВА.

Вхід вільний.

^ 14 лютого, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.

15 лютого, субота, 15.00
Проект «Діти в Національному культурному центрі

України в Москві»

Творче об’єднання з естетичного виховання молоді

«Музична юність» м. Москви

Сімейний абонемент для школярів з батьками

«Юні таланти нового століття»

Фольклорно-обрядове свято «Зустрічаємо весну».

Беруть участь: зразковий колектив фольклорного відділення Дитячої музично-хорової школі «Радость» (художній керівник — Юлія РУБЦОВА), зразковий колектив фольклорного ансамблю «На златом крыльце» Дитячої школи мистецтв «Вдохновение» Департаменту освіти ЗАО м. Москви (художній керівник — Наталія БАРДІНА).

Вхід за абонементами та квитками (довідки за тел.: 8-499-241-39-09; 8-499-241-40-62; 8-495-695-79-85).

^ 15 лютого, субота, 18.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

16 лютого, неділя, 11.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Лекція кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора МИРОНЕНКА «Тарас Шевченко. Воля».

Заняття з української мови, української музичної культури, народних звичаїв і обрядів, хореографії.

^ 16 лютого, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

17 лютого, понеділок, 17.00

^

Книжкові виставки

«До 95-річчя заснування Української академії наук», «До 70-річчя переможного завершення Корсунь-Шевченківської битви».


Вхід вільний.

17 лютого, понеділок, 19.00
Курси української мови.

17 лютого, понеділок, 18.30
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Засідання історичного клубу

Товариства української культури «Славутич»

та Регіональної громадської організації «Провісник»

«“Свою Україну любіть…” Тарас Шевченко в українській поезії (О. Довженко, В. Симоненко, В. Стус, П. Тичина та ін.)».

Доповідачі — голова ради Товариства української культури «Славутич», доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки Російської Федерації Василь АНТОНІВ; голова Регіональної громадської організації «Провісник», доктор медичних наук, професор Тарас ДУДКО.

Вхід вільний.

^ 18 лютого, вівторок, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відеопрограма

Художній фільм «Тарас Шевченко. Заповіт». Серії 3 і 4.

Режисер — Станіслав Клименко.

Сценаристи: Іван Дзюба, Борис Олійник, Станіслав Клименко.

У ролях: Богдан Ступка, Ярослав Попадюк, Олег Примогенов та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1992–1994.

Вхід вільний.
19 лютого, середа, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

19 лютого, середа, 19.00
Курси української мови.

20–23 лютого
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Участь Національного культурного центру України в Москві у Творчій зустрічі письменників України та Російської Федерації.

20 лютого, четвер, 19.00
Курси української мови.

21 лютого, п’ятниця, 16.00
До Дня захисника Вітчизни

Відкриття книжкової виставки.

Вхід вільний.

21 лютого, п’ятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.

22 лютого, субота, 18.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Урочисте засідання з нагоди завершення Творчої зустрічі письменників України та Російської Федерації.

Беруть участь: поет і громадський діяч, Герой України, академік, голова Українського фонду культури, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Борис ОЛІЙНИК; поет і громадський діяч, Герой України, голова Товариства «Україна — Світ», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван ДРАЧ; інші письменники — лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Вхід за запрошеннями.

^ 23 лютого, неділя, 11.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Українська недільна школа імені Павла Поповича

Лекція кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника, керівника Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктора МИРОНЕНКА «Тарас Шевченко. Між пензлем і словом».

Заняття з української мови, української музичної культури та хореографії.


^ 23 лютого, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

24 лютого, понеділок, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відеопрограма

Художній фільм «Тарас Шевченко. Заповіт». Серії 5 і 6.

Режисер – Станіслав Клименко.

Сценаристи: Іван Дзюба, Борис Олійник, Станіслав Клименко.

У ролях: Богдан Ступка, Ярослав Попадюк, Олег Примогенов та ін.

Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, 1994.

Вхід вільний.

24 лютого, понеділок, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.

24 лютого, понеділок, 19.00
Курси української мови.

25 лютого, вівторок, 19.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Музично-поетична програма «Шевченківський заспів» в Українському музичному салоні.

Беруть участь майстри мистецтв м. Москви.

Вхід вільний.
^ 26 лютого, середа, 17.00
До Міжнародного дня рідної мови

Відкриття книжкової виставки.

Вхід вільний.

26 лютого, середа, 18.30
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Регіональна громадська організація «Рада Земляцтв України»

Презентація третього тому видавничого проекту «Народы и времена: Российская Федерация. Украинцы».

Беруть участь історики, письменники, журналісти, громадські діячі України та Російської Федерації.

Вхід вільний.

^ 26 лютого, середа, 19.00
Курси української мови.

27 лютого, четвер
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Дарування Російській державній бібліотеці («Ленінці») збірки поезій Тараса Шевченка «Я так її, я так люблю…», виданої українською та російською мовами за ініціативи Національного культурного центру України в Москві спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ, «Либідь», 2012) та книг про перебування Тараса Шевченка в Москві, виданих Національним культурним центром України в Москві.

^ 27 лютого, четвер, 18.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».

27 лютого, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.

27 лютого, четвер, 19.00
Курси української мови.
28 лютого, п’ятниця, 17.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Ювілейний вечір за участю директора Національного музею Тараса Шевченка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, поета, громадського діяча Дмитра СТУСА та голови ради Загальноросійської громадської організації «Народно-патриотическое объединение “Родина”» В’ячеслава ЛАПІДУСА.

У програмі:

— передача в дар Національному музею Тараса Шевченка відтвореної форми рядового Оренбурзького батальйону, в якому служив на засланні Тарас Шевченко;

— презентація спільної поетичної збірки українських і російських авторів;

— святковий концерт.

Вхід вільний.

^ КАЛЕНДАР ПАМ’ЯТНИХ ДАТ
2 — 960 років з дня смерті Ярослава Мудрого (бл. 978–1054), Великого князя Київського, державного діяча Київської Русі.

Великий князь київський Ярослав Мудрий, син Володимира Святославича, святителя Київської Русі, народився 978 р. Ще у підлітковому віці батько відіслав його своїм намісником до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володимира Великого призвела до суперечки між його синами за київський князівський стіл, яка закінчилася перемогою Ярослава та утвердженням його в 1039 р. великим князем київським. Після смерті брата, чернігівського князя Мстислава (1036), Ярослав став одноосібним володарем Руської землі.

Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі червенські міста, провів успішні походи проти ятвягів та литовців. Розвиваючи дипломатичні відносини, зміцнював міжнародні зв’язки за допомогою династичних шлюбів. Внутрішньополітична діяльність Ярослава була спрямована передусім на розбудову держави. Доклав багато зусиль для її централізації, зробив спробу позбутися залежності від Візантії у церковних справах. У 1052 р. без погодження з константинопольським патріархом поставив загальноруським митрополитом славетного книжника і філософа Іларіона.

За ініціативи Ярослава в Києві розпочалося грандіозне будівництво. Споруджено нову лінію міських укріплень із трьома воротами, яка захищала «місто Ярослава». За своєю досконалістю і могутністю фортифікації вона не мала рівних на Русі. У місті були величні церкви, розкішні палаци князів та бояр.

Головним храмом держави, її найбільш урочистою та високохудожньою спорудою став Софійський собор. Правління Ярослава ознаменувалося небувалим розквітом давньоруської культури, насамперед книжності. Він відкрив школи, при св. Софії переписували книги, там була і книгозбірня. Були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стають осередками культури. Важливим державним актом був перший писемний збірник норм давньоруського права «Руська правда».

Помер Ярослав Мудрий на 76-му році життя, залишивши політичний заповіт, що дійшов до нас у складі «Повісті минулих літ», в якому розроблено систему врядування у Київській державі. За Ярослава Володимировича Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності, ставши в ряд із найрозвиненішими країнами Середньовіччя.
^ 3 — 150 років з дня народження Володимира Івановича Самійленка (1864–1925), українського поета.

Народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Закінчив Полтавську гімназію. Навчався у Київському університеті на історико-філологічному факультеті. Під час навчання зблизився з членами Старої громади та гуртка «Плеяда», куди входили Олена Пчілка, Леся Українка, М. і Л. Старицькі.

Перші твори поета з’явилися у студентські роки. В 1886 р. у львівських журналах було опубліковано добірки віршів, у 1889 р. у Львові окремим виданням вийшла поема «Герострат», у 1890 р. у Києві — книжка «З поезій В. Самійленка, частина перша».

Вивчав світову літературу, філософію, опанував іноземні мови: французьку, італійську, іспанську, грецьку, латинську. Після навчання в університеті працював чиновником у Києві, Чернігові, Краснодарі, Миргороді, Добрянці.

З 1906 р. співпрацював у редакції журналу «Шершень», де виявив хист гумориста й сатирика. У цьому ж році у Львові з передмовою І. Франка вийшла найповніша збірка поезій «Україні».

Після лютневих подій 1917 р. В. Самійленко працював у Міністерстві фінансів, а потім у Міністерстві народної освіти. На творах поета, написаних після 1917 р., позначилася його глибока пригніченість, спричинена кровопролитною боротьбою, ареною якої стала Україна. У січні 1919 р. разом із урядом Директорії емігрував до Кам’янця-Подільського, а потім в Галичину, де сім’я його дуже бідувала. У 1924 р. повернувся до Києва вже тяжкохворим. Протягом останнього року життя в Україні багато перекладав, писав поетичні твори, спогади.

Поезія В. Самійленка — це поезія болючого сорому за свій народ, який тягне ярмо підневільного життя, розгубивши духовні цінності. Головна тема лірики — Україна. Вірші пронизані болем і смутком за її становище. Особливу увагу привертає вірш «Українська мова. (Пам’яті Т. Г. Шевченка)». Найповніше талант В. Самійленка виявився в гумористичних і сатиричних поезіях. Автор драматичних творів «Чураївна», «Драма без горілки», «Химерний батько», «Дядькова хвороба».

Значний внесок у духовну культуру зробив своїми перекладами творів О. Пушкіна, В. Жуковського, І. Нікітіна, А. Барб’є, П.-Ж. Беранже, П.-О. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Ади Негрі. Започаткував школу українського поетичного перекладу, в основі якої — новий рівень мовної і культурної самосвідомості народу, досягнутий на початку XX ст.

Помер 12 серпня 1925 року в Боярці (Київська область).
^ 12 — Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова.
15 — Стрітення Господнє.
20 — 125 років з дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889–1977), українського композитора, педагога, громадського діяча.

Народився в с. Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині — Чернігівська обл.) у дворянській родині. З дитинства батьки орієнтували сина на кар’єру службовця і водночас всіляко заохочували його до занять мистецтвом. З 1903 р. жив у Києві, де паралельно із гімназією навчався у музично-драматичних школах М. Тутковського (1903–1904) та М. Лисенка (1904–1905), а згодом — у Київському музичному училищі (1908–1913, клас фортепіано) і консерваторії, яка щойно відкрилася (1913–1916, клас композиції Р. Глієра). До 1907 р. належать і перші, зафіксовані на папері, творчі спроби. Разом з музичною освітою Л. Ревуцький здобуває освіту на фізико-математичному та юридичному факультетах Київського університету. Мобілізація 1916 р. на фронт Першої світової війни змусила його перервати навчання.

У 1918 р. повертається до с. Іржавець, де працює дрібним службовцем. Саме тут, на батьківщині, з-під пера композитора з’являються перші твори великої форми — Перша симфонія і кантата-поема «Хустина» на вірші Т. Шевченка, в якій на засадах Лисенкової школи сфокусовано традиції українського епосу та козацьких пісень. З 1924 р. жив у Києві: у 1924–1934 рр. викладав у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, з 1934 р. — у Київській консерваторії; у 1944–1948 рр. був головою правління Спілки композиторів України, згодом — член президії та правління Спілки композиторів СРСР.

Найяскравішим твором Л. Ревуцького стала Друга симфонія, що ввійшла до скарбниці вітчизняної та світової музичної класики. Серед найвідоміших творів — фортепіанний концерт, вокально-симфонічна «Ода пісні» на вірші М. Рильського, камерні твори, аранжування. Вони виразно виявили потужність творчого поступу композитора і водночас його громадянську позицію. Л. Ревуцький — самобутній майстер обробки української народної пісні — створив цикли обробок «Козацькі пісні», «Сонечко» (дитячі пісні), «Галицькі пісні». Значним внеском композитора у розвиток вітчизняної музичної культури є здійснена ним у співдружності з Б. Лятошинським музична редакція опери М. Лисенка «Тарас Бульба».

Створив власну композиторську школу, зорієнтовану передусім на розвиток музичних традицій XIX–XX ст. Серед його учнів — А. Коломієць, Г. і П. Майбороди, Г. Жуковський, В. Кирейко, А. Філіпенко, В. Гомоляка, А. Свєчников.

Професор Київської консерваторії (1935), доктор мистецтвознавства (1941), лауреат Державної премії СРСР (1941), народний артист СРСР (1944), академік Академії наук України (1957), лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1966), Герой Соціалістичної Праці (1969).

Помер 30 березня 1977 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
^ 21 — Міжнародний день рідної мови. Проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року.
23 — День захисника Вітчизни. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 23 лютого 1999 року.
^ 24 — 440 років виходу у світ (1574) першої в Україні друкованої книги «Апостол», виданої Іваном Федоровим у Львові.
27 — 110 років з дня народження Леоніда Івановича Смілянського (1904–1966), українського письменника.

Народився на Сумщині в родині робітника залізничних майстерень. Закінчив Конотопський залізничний технікум, філологічний факультет Київського інституту народної освіти, аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.

В українську літературу прийшов з робітничою тематикою. В одній із перших повістей «Машиністи» розповів про героїчну боротьбу українських робітників проти кайзерівських інтервентів і контрреволюції в 1918 р. В оповіданнях «Каламут», «Нові оселі», «Пілкіловата» яскраво змалював життя і працю робітничого Конотопа в перші роки Радянської влади. Повісті «Мехзавод», «Периферія» присвячені боротьбі робітничого класу за відбудову промисловості та індустріалізацію народного господарства. У них письменник вивів образи робітників та інженерів, з якими він зустрічався на Конотопському електромеханічному заводі. Був членом організацій «Молодняк», ВУСПП, «Гарт».

Повісті «Золоті ворота», «Євшан-зілля», «Дума про Кравчиху» присвячені подіям Великої Вітчизняної війни. Особливе місце у творчості І. Смілянського посідають повісті, романи, п’єси і кіносценарії про Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку і Михайла Коцюбинського. Роман «Поетова молодість» — один із кращих творів про Кобзаря. Його образ приваблює патріотизмом, своїм єднанням із народом, з кращими його представниками. В романі широко відображено образ Тараса Шевченка з художником М. Сошенком, Я. Дебальменом, а також із передовими людьми тогочасної Росії — К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим та ін.

За сценаріями Л. Смілянського створені кінофільми «Іван Франко» і «Сашко».

Твори письменника неодноразово перекладалися мовами народів СРСР. Він працював також і як перекладач, і як критик.

Помер у 1966 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.





Схожі:

Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconТараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії...
Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря»
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconМіністерство освіти І науки України Івано-Франківський професійний...
Святкова прибраний клас. Портрет Тараса Шевченка, вишитий рушник, фотовиставка про життя І творчість Кобзаря, виставка його творів,...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconМіністерство освіти І науки України Івано-Франківський професійний...
Святкова прибрана зала. Портрет Тараса Шевченка, вишитий рушник, фотовиставка про життя І творчість Кобзаря, виставка його творів,...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconМіністерство освіти І науки України Івано-Франківський професійний...
Святкова прибрана зала. Портрет Тараса Шевченка, вишитий рушник, фотовиставка про життя І творчість Кобзаря, виставка його творів,...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconВсесвітній фестиваль дитячої творчості
Всесвітній фестиваль дитячої творчості «Українські діти світу», присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка та Року дитячої...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconПам’яті Т. Г. Шевченка до 150-річчя повернення Кобзаря на Україну
Дорогі Українці!Я привіз найщиріші вітання з Черкащини-землі Великого Тараса І хочу подарувати Вам концерт «Черкасці-Козаки…» пам’яті...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconМати Так, синочку, правда. Хлопчик
У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю,...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний icon— Тимофій Левчук. У ролях: Дмитро Мілютенко, Любов Комарецька, Василь...
Виставка живопису народного художника України Валентина Бернадського та художниці Ніни Драгомирової
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconГеній великого кобзаря
Картини довколишнього світу, природи у поезіях Тараса Шевченка інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів...
Тараса Шевченка Виставка робіт студентів Київської дитячої Академії мистецтв «З думкою про Кобзаря». Вхід вільний iconМіністерство освіти, науки, молоді та спорту України Донецький ліцей...
Шевченка, перевірити глибину знань текстів, збагатити запас учнів поетовими творам різних періодів, розвивати гнучкість мислення,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка