Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор




Скачати 171.25 Kb.
НазваОнкович г. В., доктор педагогічних наук, професор
Дата конвертації19.03.2013
Розмір171.25 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Культура > Документы


Онкович Г. В. Медіаосвіта як навчальна дисципліна (Медиаобразование как учебная дисциплина)//Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. Дод. 4, т. 23. 2010. Тем. Вип. "Вища освыта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору". 572 с. С.483-493.

УДК: 316.6.37

ОНКОВИЧ Г.В., доктор педагогічних наук, професор;


Інститут вищої освіти НАПН України,

завідувач відділу;

НТУ України „КПІ”, професор кафедри

„Видавнича справа та редагування”;

академік МАНПО

МЕДІАОСВІТА ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА


^ Адекватне споживання медіапродукції може забезпечити особистісна медіа-культура. Формування медіакультури особистості здійснюється завдяки медіаосвіті.

Ключові слова: медіакультура особистості, медіаосвіта.
^ Адекватное восприятие медиапродукции может обеспечить медиакультура личности. Формирование медиакультуры личности осуществляется посредством медиаобразования.

Ключевые слова: медиакультура личности, медиаобразование.
^ Adequate perception of media production may be secure by media culture of person. The formation media culture of person realized with the aid of media education.

Key words: media culture of person, media education
Медіаосвіта проголошена ЮНЕСКО одним із пріоритетних напрямів у педагогіці ХХІ століття. Цей напрям освіти нині став предметом підвищеної уваги не тільки педагогів, а й фахівців сфери філософії освіти, журналістики, засобів масової інформації, оскільки розглядається в сучасному світі як процес розвитку (й саморозвитку) особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа) з метою формування культури спілкування з медіа, творчих здатностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття медіатекстів, їх інтерпретації, аналізу та оцінювання; навчання різних форм самовираження за допомогою медіатехніки.

Експериментальна програма базового навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів „Медіаосвіта”, схвалена вченою радою Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, складається з трьох модулів, кожен з яких може розвитися в програму окремого курсу. При створенні програми використано досвід дослідників О.В.Федорова, І.В.Жилавської, І.В.Челишевої та власний автора-розробника.

Експериментальна програма нині проходить апробацію на кафедрі „Видавнича справа та редагування” Національного технічного університету України „КПІ”, де читається в ІХ семестрі. У курсі розглядаються медіаосвітні можливості засобів масової інформації як комунікативної системи.

Щоб ефективно користуватися медіаресурсом, треба володіти медіакультурою, знати принципи, за якими діють ЗМІ, а це потребує розгляду основних теорій в галузі мас-медіа. На формування багатьох з цих теорій значно вплинули класичні праці Г.Лассуела и М.Маклюена. Розмаїття теорій засвідчує, що практичними підходами відзначаються майже всі концепції медіаосвіти, а відтак виникає потреба у збалансованості медіаосвітнього процесу. Так чи інакше, у більшості випадків теорії медіаосвіти виводять на центральні ролі суб’єктів навчання або самонавчання. Ця тенденція відповідає принципам рівності, свободи, співрозвитку в психологічних стосунках між педагогом та учнями.

Аналіз наукової літератури засвідчує виокремлення таких основних теорій медіа: ін’єкційна, ідеологічна, семіотична, культурологічна, споживання і задоволення потреб тощо. Прибічники медіатехнологій у педагогіці виходять з того, що в центрі уваги при цьому має бути особистість, тож щонайперше слід враховувати її інтереси та смаки, а відтак слід дати можливість аудиторії розвивати не тільки критичне мислення, а й уміння користуватися інтелектуальним багатством медіа.

Подальше просування шляхом медіапедагогіки буде малоефективним без знання основних етапів історичного розвитку, теорій та технологій медіаосвіти у світі, без розуміння її перспектив в Україні, тому актуальність даного навчального курсу визначається переконливою необхідністю вивчення студентами історії, теорій та технологій медіа й медіаосвіти.


Курс ґрунтується на філософській концепції діалогу культур, котра стає ключем до виявлення змісту процесу історичного розвитку теорій медіа та медіаосвіти, що вивчаються; спирається на змістовий та історичний підходи – розгляд конкретно-історичної ґенези простежується в розвиткові теорій і технологій медіа та медіаосвіти.

Методи: аналіз наукової літератури з історії та теорій медіа та медіаосвіти, культурології, журналістикознавства, соціальних комунікацій, мистецтвознавства; порівняльний аналіз історичного розвитку теорій медіа та медіапедагогіки в різних країнах, у різні періоди, використання інтерактивних технологій та творчих форм проведення практичних занять.

Оцінювання проходить за спеціальними показниками студентських знань.

^ Місце навчального курсу в структурно-логічній схемі спеціальності: курс зв’язаний з багатьма навчальними дисциплінами («Основи педагогіки та психології», «Філософія», «Естетика», «Основи журналістики», «Журналістська майстерність», «Соціологія», «Соціальні комунікації», «Історія української та зарубіжної культури», «Культурологія», «Політологія», «Історія України», «Інформатика», «Інтернет-журналістика» та ін.).

Вивчення дисципліни включає лекційну форму, виконання практичних і творчих завдань, контрольних робіт, опрацювання наукової та навчальної літератури, заняття з моделювання медіаосвітніх ситуацій. В основу співпраці викладача зі студентами покладено індивідуалізований підхід з урахуванням як рівня підготовки, так й інтересів і нахилів студентів.

Мета навчального курсу: формування установок фахового мислення у професійній і побутовій сферах з опертям на медіа, знань у галузі медіаосвіти і навичок використання медіаосвітніх технологій; залучення до ЗМІ споживача медіапродукту – читача, глядача, слухача; історико-культурологічний аналіз розвитку теорій та технологій медіа та медіаосвіти з огляду на потребу їх вивчення у навчальному процесі вищої школи для подальшого використання актуального медіапродукту в професійній життєдіяльності як засобу самоосвіти впродовж життя.

Коло завдань курсу характеризується як методолого-практичне. Його ідеологією є зміна пріоритетів у комунікативних стосунках між ЗМІ та аудиторією споживачів медіапродукту. На лекційних заняттях послідовно вирішуються завдання набуття знань у галузі медіаосвіти, її історії, теорій, технологій, інформаційної культури і навичок застосування цих знань на практиці. Експериментальна програма передбачає проведення семінарських і практичних занять для закріплення знань, набутих під час лекційного курсу, й допомоги студентам у подальшій самостійній роботі за тематикою курсу.

Завдання навчального курсу:

-вивчення понятійного апарату медіаосвіти, аналіз основних термінів медіа та медіаосвіти;

-характеристика основних етапів історичного розвитку теорій і технологій медіа та медіаосвіти в світі;

-аналіз сучасної соціокультурної ситуації, особливостей розвитку медіа й медіаосвіти у різних країнах;

-вивчення й аналіз конкретних теорій і технологій медіа та медіаосвіти;

-визначення векторів розвитку медіаосвіти в Україні;

-ознайомлення з напрямами діяльності провідних наукових шкіл в Україні;

-підготовка рефератів (або медіапроектів) за проблематикою курсу.

^ Вимоги до студентів. Наявність базових знань блоку соціально-гуманітарних дисциплін бакалаврського рівня, а також наявність базових знань з основ журналістики, теорії комунікації, соціології ЗМІ, психології ЗМІ, редакційно-видавничої діяльності. Основні знання, котрих набувають студенти під час вивчення дисципліни: наукові уявлення про базові категорії дисципліни; знання основ медіакультури та основ медіаосвітніх технологій; оцінювання їх ефективності.

^ Практична значущість: у результаті опанування курсу студенти не тільки володітимуть запасом знань із теорії медіа та медіаосвіти, а й використовуватимуть їх у повсякденному житті, в практиці професійного становлення, самоосвіті.

^ Програмою передбачено: лекційні, семінарські й практичні заняття; заняття з моделювання медіаосвітніх ситуацій; контрольні роботи; самостійна науково-пошукова робота; підготовка професійно-орієнтованих рефератів; захист реферату або медіапроекту за проблематикою курсу; залік.

Результатом вивчення курсу є науково-дослідна робота (реферат, доповідь на науково-практичній конференції) або завершений інформаційний продукт, виконаний як медіаосвітній проект (спецвипуск газети, телевипуск новин, інтернет-сайт і под.). Ці напрацювання студентів обговорюються групою; можуть бути представлені у формі наукової конференції чи виставки проектів.

Залік виставляється студентам за результатами захисту реферату з медіаосвіти або завершеного медіаосвітнього проекту. Участь у наукових конференціях за проблематикою курсу додає 20 бонусних балів.

^ Зміст дисципліни (кредитного модуля)

Модуль 1. «Від педагогічної журналістики до медіаосвіти»

Вступ: предмет, мета і завдання медіаосвіти. Термінологія медіа й медіаосвіти

Основні етапи розвитку медіаосвіти в світі

Від педагогічної журналістики до медіаосвіти: вектори розвитку

Стан і перспективи розвитку медіаосвіти в Україні

Модуль 2. «Теорії та технології медіа й медіаосвіти»

Роль медіа й медіаосвіти в сучасному світі

Теорії медіа («ін’єкційна», «споживання і задоволення потреб», ідеологічна, семіотична, культурологічна)

Теорії медіаосвіти («ін’єкційна», як джерела задоволення потреб аудиторії, ідеологічна, семіотична, культурологічна, «практична», як розвитку «критичного мислення», естетична (художня), соціокультурна)

Медіаосвітні технології. Медіадидактика

Модуль 3. «Історія медіаосвіти в зарубіжних країнах»

Медіаосвіта в країнах Європи

Медіаосвіта у Великобританії, Німеччині, Франції

Медіаосвіта в Росії

Медіаосвіта на північноамериканському континенті (в США та Канаді) та Австралії

Підсумкове заняття (залік або екзамен)


Опрацювання курсу “Медіаосвіта” здійснюється у взаємодії таких форм. Усний виклад матеріалу в аудиторії викладачем, який повинен висвітлити дискусійні питання теми, викласти власну точку зору, аргументувати її, навести переконливі приклади і дати витлумачення їх. Усний виклад має активізувати мисленнєву діяльність студентів, виховувати в них не догматичний, а творчий підхід до матеріалу. Опрацювання навчальної літератури дозволяє студентам зіставити лекційне витлумачення із поглядами, позиціями інших авторів. Таке зіставлення виробляє у студентів гнучкий підхід, дозволяє розширити діапазон мисленнєвих операцій. Виконання практичних занять здійснюється двома способами. Перший – коли виконане завдання перевіряє викладач, оцінює його і роз’яснює допущені помилки, другий - коли завдання розв’язується засобами моделювання медіаосвітніх ситуацій під керівництвом викладача, що допомагає активізації пізнавальної діяльності студентів. Виконуючи їх, студенти привчаються до систематизації зібраного матеріалу, класифікації його з наступним описом на основі теоретичних засад, котрі студент здобуває із лекцій, практичних занять, рекомендованих джерел. Консультації дають змогу викладачеві здійснювати індивідуалізований спосіб навчання, а студентові - отримати роз’яснення й допомогу в оволодінні необхідною сумою знань і виробленні професійних навичок.

Контрольні роботи кожен студент виконує за індивідуальними темами, що передбачають поглиблене опрацювання матеріалу на основі вивчення наукової та науково-методичної літератури. Зі студентами, які виявили інтерес до наукової або творчої роботи, індивідуальні заняття проводяться з урахуванням цього: готуються виступи на конференції, розглядаються творчі роботи. Оцінювання творчих робіт відбувається у формі самооцінювання, коли кожен студент виділяє три найкращі тексти одногрупників – у такий спосіб відбувається своєрідне ранжування творчих напрацювань.

Рейтингова оцінка з кредитного модуля (RD) — кількісна оцінка за багатобальною шкалою рівня засвоєння студентом певного кредитного модуля з урахуванням якості навчальної діяльності протягом семестру.

Варіанти медіапроектів студентських ЗМІ для захисту:

Розробляння змістовно-графічної моделі студентського видання;

Розробляння сценаріїв для випусків університетських теленовин;

Розробляння сценаріїв для роликів соціальної реклами;

Нова ідея сайту;

Розробка концепцій факультетського (університетського) медіацентру;

Концепція студентської інформаційної агенції.

Власні форми медіапроектів.

На сучасному етапі розвитку системи освіти у динаміці змін інформаційного освітнього середовища визначальну роль відіграють медіаосвітні технології, котрі забезпечують єдність навчально-виховного процесу, активізують індивідуалізацію освітніх траєкторій. Курс „Медіаосвіта” сприяє вихованню творчої особистості, здатної до культурного й соціального самовизначення. Знання світових теоретичних і методичних набутків у галузі медіаосвіти, їх адаптація до особливостей українського освітнього простору, озброєння студентів вищих навчальних закладів медіаосвітніми технологіями - одна із нагальних потреб освіти сьогодення.

Література

http://edu.of.ru/mediaeducation

^ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ

НА САЙТІ „МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ: УКРАИНА” РОСІЙСЬКОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ПОРТАЛУ (на 15 листопада2010 р.)

Схожі:

Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconГанна онкович, доктор педагогічних наук, Київ медіа-педагогіка І медіа-освіта: поширення у світі
Онкович Г. В. Медиапедагогика и медиаобразование: распространение в мире // Дивослово,2007. № С. 2–4 ( на украинском языке)
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconАнглійська мова для науковців Рекомендовано Міністерством освіти України
Франка), доктор технічних наук, професор Новіков О. М., кандидат філологічних наук, доцент Височинський Ю.І. (Національний технічний...
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconПропедевтика педіатрії. Тестові та ситуаційні завдання (навчальний посібник)
Авторський колектив: академік ан вш україни, доктор мед наук, професор К. Д. Дука, доктор мед наук, професор В.І. Чергінець, кандидати...
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconНаукових праць
Мартинюк М. Т. – доктор педагогічних наук, професор, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconГанна онкович, доктор педагогічних наук, Київ медіа-педагогіка І медіа-освіта: поширення у світі
Оникович Г. В. Медиапедагогика и медиаобразование: распространение в мире // Дивослово,2007. № С. 2–4 ( на украинском языке)
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconКалошина В. Ф. Автори-упорядники Калошин В. Ф., Гуменюк Д. В., Власко М. П., Вельбовець Н. В
Завідувач лабораторії Інституту професійно-технічної освіти апн україни доктор педагогічних наук, професор Тверезовська Н. Т
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconЗатверджено
Роза Мойсеївна Шерайзіна, Галина Олександрівна Федотова, доктор педагогічних наук, професори Новгородського державного університету...
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconТ ехніка
А. М. Пасічник, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Транспортної академії наук України, професор кафедри...
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували
М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...
Онкович г. В., доктор педагогічних наук, професор iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували
М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка