Урок з української літератури. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Тема. Література рідного краю №3
Скачати 66.08 Kb.
|
| Урок з української літератури. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Тема. Література рідного краю № 3. Валентина Коваленко. Повість «Вовчик». Проблема сирітства в українській державі Мета. Ознайомити учнів із творчістю письменниці Черкащини Валентини Коваленко, показати її майстерний і цікавий доробок, звернути увагу на проблеми, порушені у творі; формувати життєву позицію учнів у сприйнятті художнього твору; розвивати спостережливість школярів, уміння бачити і відчувати за художнім словом людську душу, її переживання і радощі; виховувати відповідальність за свої вчинки, почуття співчуття, взаємовиручки. Обладнання. Портрет В. Коваленко, виставка її збірок. Тип уроку. Урок-бесіда. ^ Валентина Коваленко Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Слово вчителя. Черкаська письменниця, відомий педагог написала чудову повість, в якій заторкнула дуже болючу тему, показала нам жорстоку правду про явище сирітства у нашому суспільстві. Природа цього сирітства доходить до абсурдності: в дитбудинках виховуються сироти незвичні, сироти при живих батьках. Явище не видане в світі, а у нас воно є. ^ 1-й учень. З давніх-давен у свідомості українського народу сирота – це було щось святе. Сироті співчували, старалися допомогти. Образити сироту, обідити – вважалося в народі великим гріхом. У народній пісні-пересторозі так співається: Впав сніжок на обліжок, На густії лози, Поб’ють тебе, козаченьку, Сиротинські сльози. ^ Наш народ склав багато пісень, прислів’їв, у яких висловлено співчуття до сиріт, заклик не кривдити сироту, бути уважним, добрим, лагідним до неї: Чужа ласка – сироті Великдень. Сироті й осіннього сонця не дано. Сирітська сльоза не крапле дарма. Ніхто не баче, як сирота плаче. На сиротах і світ стоїть. В одній із п’єс М. Кропивницького так сказано: «Гляди ж, Семене, і ти, Одарко, - як побачите коли сиротину, то пошануйте й нагодуйте її, як батько дитину». Учитель. Багато теплих, емоційних слів в українській мові: сирота, сиротина, сиротинка, сиріточка, сиротиночка і т. д. Це мова доброї, гуманної, цивілізованої нації. І раптом у повісті «Вовчик» ми читаємо про неувагу до сиріт, про грубе, черстве, нелюдяне ставлення до них з боку вихователів і навіть учителів. Звідки це? Чого ж забулося все добре, що споконвіку жило в нашому народі? Учень. Багато сиріт пустила по світу радянська влада під керівництвом комуністичної партії. Ці діти розстріляних неписьменних колгоспників, яким клеїли енкаведистські катюги «антирадянську агітацію», діти «ворогів народу», діти репресованих військовополонених, які вижили в німецьких концтаборах після Другої Світової війни. Діти, діти, діти… А в мирний час де взялися ожорсточені людські серця? Чому діти лишаються сиротами при живих батьках і матерях? Чому батьки самі відмовляються від дітей або їх позбавляють батьківських прав? Чому? Цього не можна виправдати ніяким здоровим глуздом. Учитель. Ось про таких дітей-сиріт при живих батьках і пише В. Коваленко у повісті «Вовчик». ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу. Учитель. Хто ж вона – Валентина Коваленко? Яка вона людина, про що мріє, як пише свої твори, якими турботами переймається щоденно?
Повідомлення учня. Коваленко Валентина Михайлівна народилася 9 вересня 1964 року в селі Самгородок Смілянського району Черкаської області у родині Михайла та Лідії Чуйченків. Вірші пише з дитинства. Після закінчення Макіївської середньої школи вступила до Черкаського педагогічного інституту на факультет української філології. Працювала вчителем української мови та літератури в ЗОШ № 5 м. Черкаси. Зараз працює викладачем у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького на кафедрі української літератури та компаративістики, доцент, кандидат педагогічних наук. Валентина Михайлівна – улюблений наставник студентів, організувала і проводить заняття літературної студії «Верхія». ЇЇ кредо – найбільше – це вони, а ще - творити словом красу душі. Має сина Ігоря, студента юридичного факультету Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького та доньку Людмилу, спеціаліста Головного управління освіти Черкаської державної адміністрації. Авторка книг: «З любові» (1993 р.), «Перевесла істин» (1996 р.), «Приворот-зілля» (1998 р.), «Вовчик» (1999 р.), «Ненароджене сонце, або Великий піст Зінька Самгородського» (2000 р.), «Трунок Сварожого рогу» (2002 р.), «На осонні слова» (2004 р.), «Перелесниця» (2006 р.), «Тобі б моїм поговорить вогнем» (2008 р.) та численних статей науково-методичного характеру з проблем формування літературно-творчого досвіду обдарованих школярів. Валентина Михайлівна – член Національної Спілки письменників України з 1998 року.
хлопчика, оберігає його тонкий, вразливий світ;
воля!);
(Учні обговорюють повість, зачитують цитати, самостійно роблять власні висновки.)
(Варіант відповіді) На короткому відтинку важкого життя Толю спіткало багато різних випробувань. Він зустрічався з добрими, чуйними людьми, які утримували його в душевній рівновазі. Але багато і зла відчув він на собі, напевне, набагато більше, ніж добра. А чи може дитина, яка все життя мріяла про тепло сімейного вогнища, витримати байдужість рідної матері? Мабуть, ні. Але я вірю, що Толю не зломлять ніякі життєві негаразди, ніщо не задушить у ньому почуття доброти і порядності. Він закінчить інститут культури, здобуде вищу освіту, буде талановитим художником і прекрасною людиною. Він не зломиться, він таки дійде до своєї станції щастя! Він буде мати гарну сім’ю, трьох дітей, і любитиме їх понад усе в світі, берегтиме їх як зіницю ока. ^ А й справді, чи дійдуть до своєї станції щастя ці діти – Толик, Марійка, Сашко, Віталька та інші? Задумаймось над цим? Задумаймось над тим, як ми живемо, чи все робимо, щоб кожен наш співвітчизник зміг дійти, знайти свою станцію щастя. Я думаю, я впевнена, що кожен з нас буде щасливий у цьому житті, буде потрібний незалежній Українській державі, і буде благословен Господом на справжнє щасливе життя, на чисте і вірне кохання, на добрі справи, бо ми того варті. ІV. Узагальнення вивченого. Тести за повістю «Вовчик»
а) воно засліплює очі; б) воно з’їдає день; в) воно примушує спати. ^ а) картину із власної колекції; б) альбом для малювання; в) блакитну чашку із перламутровим відтінком. ^ а) «Ангелочок»; б) Галіна; в) Гордіївна. 4. Хто з дітей намагався втекти з дитбудинку: а) Толя, Сашко, Марійка; б) Толя, Максим, Віталька; в) Толя, Сашко, Віталька. ^ а) няня Галина Сергіївна; б) Софія Павлівна; в) Сергій Іванович. 6. З кого з дітей найбільше сміялися на концерті, що проводився в інтернаті: а) з Толика; б) з «Пиріжечка»; в) з Марійки. 7. «Він був високий, у новому сірому костюмі, білій сорочці та світлих черевиках». Це: а) Сергій Іванович; б) Толиків батько; в) дядько Коля. ^ а) Ангеліні Гордіївні; б) Софії Павлівні; в) сестрі Валі. 9. Для кого «двох зрад в одній хаті забагато»: а) мами Андріївни; б) тьоті Варі; в) дядька Колі. ^ а) із Тимошівки Чернігівської області; б) із Тихонівки Черкаської області; в) із Тимофіївки Чернівецької області. 11. Який гостинець дала рідна мати сину: а) торбу з горіхами; б) кульок цукерок; в) фотографію старшого брата. 12. Після зустрічі з сином, мати: а) дала притулок синові у своїй хаті; б) вигнала із двору геть; в) переїхала жити до сина у місто. V. Завдання додому. Написати твір-роздум на одну з тем: «Колючі остюки дитячої долі» «Зарошені сльозами каштанчики очей» «Станція щастя Анатолія Безродного». |
Схожі:
 | Українська література. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Тема.... Тема. Розвиток зв’язного мовлення №5 Письмовий твір на самостійну обрану тему за творчістю Т. Г. Шевченка | | Українська мова. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття) |
| Урок літератури рідного краю 6 клас Тема : Павло Андрійович Байдебура Методи І прийоми роботи : слово вчителя, доповіді учнів, робота над текстом твору, тести |  | Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда «Історія рідного краю»,що був покликаний підтримувати І розвивати дослідження І вивчення історії Кіровоградщини. Регіональний проект... |
| Урок української літератури в 9 класі Підготувала І провела вчитель української мови та літератури Салата Валентина Іванівна | | Урок з української літератури в 6 класі з теми: Богдан Лепкий. «Видиш, брате мій » Тема: Богдан Лепкий. «Видиш, брате мій» Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади... |
| Тема. Література рідного краю Г. Процюк; ознайомити зі змістом та художніми особливостями «Легенди про Стенятин»; розвивати навички виразного, вдумливого читання,... | | Диплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики... «Українська література» Галашевський Євген Ігорович, учень 10 класу Чорноострівського навчально-виховного комплексу (науковий керівник... |
| Диплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики... Секція «Українська література» Олійник Вікторія Олександрівна, учениця 9 класу Гнатовецької зош І-ІІІ ст. (науковий керівник Бандровська... | | Урок літератури рідного краю за творами О. А. Захаренка. Формийметодироботи «Мікрофон» О б л а д н а н н я : портрет О. А захаренка, комп’ютер, мультимедійний проектор, слайди, виставка творів О. А. Захаренка, висловлювання... |