Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей




Скачати 489.2 Kb.
НазваПрограми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей
Сторінка1/4
Дата конвертації26.03.2013
Розмір489.2 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки АПН України

Кравець Ніна Павлівна


ПРОГРАМИ

з читання для 5 - 10 класів

загальноосвітніх навчальних закладів для дітей,

які потребують корекції розумового розвитку


Київ - 2003


Програми з читання підготувала Кравець Ніна Павлівна – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту спеціальної педагогіки АПН України.

Програми з читання рекомендовано до друку

і отримано гриф на видання у грудні 2003 року.


ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка.

Матеріал програм з читання для 5 – 6 класів структуровано за тематико-хронологічним принципом. Програми з літературного читання для 7 – 10 класів структуровано за хронологічним принципом. Таке розміщення матеріалу забезпечує краще розуміння сутності епохи, відображеної у творах. Тому, починаючи з 7 класу і до кінця шкільного навчання учні працюють з літературними творами окремих авторів, оскільки починається так зване „літературне читання”. Школярі знайомляться з кращими творами української класичної та сучасної літератури або з фрагментами цих творів. Одночасно знайомляться з біографіями авторів творів, які вивчають.

Мета предмету читання у 5 – 10 класах: сформувати основи читацької культури у школярів, потребу читати художню літературу, прищепити інтерес до книги як до джерела інформації, навчити сприймати художній твір як явище мистецтва, розумовий розвиток учнів і корекція його недоліків засобами художньої літератури.
Завдання навчання читання: формування міцної навички читання, читацької самостійності, інтересів, виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови, прилучення до кращих літературних надбань,

вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів мовлення.

Концепція програми ґрунтується на принципах:

- антропологічному – в центрі уваги – особистість учня, корекція недоліків його розумового розвитку;

- репрезентативному – на кращих літературних художніх зразках демонструються здобутки української літератури від давніх часів до сьогодення;

- взаємозв'язку українознавчого і естетичного підходів до вивчення художнього твору у школі;

-збалансованості між доступністю творів учнівському сприйняттю і розумінню та вимогами сучасної літературознавчої науки ( у відборі текстів, їх структуруванні, доступності ).

Добір змістового наповнення програми ґрунтується на дотримання дидактичних принципів доступності, послідовності, системності, доцільності, достатності, наступності у навчанні. Оновлений зміст подається зважаючи на такі чинники: відповідність матеріалу розумовим та фізичним можливостям учнів; послідовне засвоєння ( практичним шляхом) літературознавчих понять; системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання у навчанні та життєдіяльності; реалізація у змісті системи моральних, етичних та художньо-естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян України. Для оновленого змісту характерна українознавча спрямованість.

Програмовий матеріал подано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить розширення світогляду учнів, формування у них умінь застосовувати знання з читання на інших предметах і в повсякденному житті..

У змісті програми виділено такі блоки читання: а) твори, обов'язкові для опрацювання у класі; б) твори для позакласного читання; в) твори для самостійного читання.
Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку читання. В центрі уроку знаходиться аналіз та інтерпретація художнього твору. Тому домінуючою формою навчання є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки.

В старших класах, як і в молодших, центральною на уроках є робота над текстом твору. Для цього учитель вибирає різноманітні методи і прийоми: розповідь, бесіда ( вступна, узагальнююча, евристичного спрямування), смисловий і структурний аналіз тексту твору, самостійна робота учнів з текстом, робота по конструюванню і переконструюванню тексту, поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами ( художніми ілюстраціями, картинами, фото-відеозаписами тощо).

Особлива увага звертається на розуміння учнями змісту тексту твору. Для розумово відсталих характерні порушення сприймання, розуміння і усвідомлення навчального матеріалу. Навіть якщо учень і відтворює зміст тексту, то це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки ( причинно-наслідкові, часові, просторові) у зображуваному, класифікувати, диференціювати істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати власне ставлення до зображених подій, до героїв, їх вчинків. Сприймання і розуміння тексту твору полягає у взаємодії мотиваційного, змістового і операційного компонентів діяльності учня. У структурі уроків читання це проявляється у емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом твору ( вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення значень слів, висловів, розгляді ілюстрацій тощо). Учитель коментує події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість сутності читаного у процесі читання.

Значна увага надається роботі з текстом після його прочитання:

визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту твору, визначення теми, головної думки, вияв оцінного ставлення до героїв, їх вчинків, зображених подій.

Враховуючи особливості психофізичного розвитку школярів, учитель індивідуалізує їх читацьку діяльність, дотримуючись принципу диференціації навчання, оскільки останніми роками в кожному класі вчаться учні як з більшими, так і з меншими пізнавальними можливостями. Зважаючи на це, учитель застосовує використання завдань на вибір, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їх індивідуальні та типологічні особливості.

Основою структурування програми виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст ( кодло читання); формування навички читання; смисловий і структурний аналіз тексту; художньо-естетичний розвиток; елементи літературознавчої пропедевтики, бібліотечно-бібліографічні знання й уміння.

Художні твори для читання та їх зміст. Коли читання охоплює кращі художні твори , доступні учням певного класу. Це твори усної народної творчості : легенди, казки, перекази, думи; також малі фольклорні жанри ( загадки, швидкомовки, лічилки, приказки, прислів'я тощо); доступні учням твори української класичної літератури, сучасної української літератури; твори з дитячої періодики: газет, часописів. За тематичним спрямуванням це твори про Україну, минуле й сьогодення, про любов і шану до рідного краю, до української мови й історичного минулого України

Формування навички читання. Протягом навчання у молодших класах учні в певній мірі оволоділи навичкою читання. Починаючи з 5 класу, учитель працює над удосконаленням навички читання у школярів, зокрема таких якісних ознак читання, як темп, свідомість і виразність. Все більше уваги приділяється мовчазному читанню. Читання мовчки – це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, „без голосу”. Воно характеризується зростанням темпу і, порівняно з читанням вголос, активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного. У навчанні читанню важливо, щоб учитель розмежовував роботу над читанням вголос і мовчазним читанням. Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Поступово він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату ( губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміння того, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту. Але прихованого артикулювання недостатньо для встановлення зв'язку між зоровим, слухомовленнєвим і смисловим компонентами, тому і у 5, 6, 7 класах, а інколи й у 8 класі ( залежно від того, як учні опанували навичкою читання), вони повинні читати твори вголос. Це сприятиме кращому осмисленню змісту прочитаного.

Здебільшого читати цілими словами учні починають з 5 класу, поступово переходячи на етап синтетичного читання. У 7 класі вони переходять на етап автоматизованого читання, одиницею якого є словосполучення або речення. У цей період підвищується розуміння читаного, оскільки зором швидше охоплюється певний відрізок тексту, що призводить до швидшого його осмислення, ніж вимовляння. Відбувається оволодіння уміннями швидкого і свідомого читання. Властива розумово відсталим косніють нервових процесів заважає переходити від поскладового читання до читання цілими словами. Тому учитель слідкує, щоб учні під час читання не вгадували наступне слово, оскільки вони його, як правило, прочитують неправильно. Швидкість читання у школярів уповільнена у зв'язку з вузькістю поля читання: вони добре бачать лише той склад, на який у даний момент спрямовано їх погляд.

Учитель пам'ятає, що в кожному класі навчаються учні з різною сенсорною, мовленнєвою та інтелектуальною недостатністю, тому навичкою читання вони опановують за різний проміжок часу: одні читають швидше цілими словами, інші – повільно цілими словами, протяжно. Є й такі учні, які й у 5 – 6 класах зберегли поскладове читання. Це залежить від того, що вони в молодших класах не досить досконало засвоїли образи складів, працюючи з таблицею складів.

Щоб учні навчилися швидше читати мовчки і розуміли те, що читають, учитель пропонує їм план тексту, що читають. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання.

Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту. Свідченням розуміння є не лише уміння переказувати близько до змісту тексту, але й перефразовувати його, вибирати певні фрагменти тексту, частково змінювати послідовність викладу без порушення логіки змісту, скорочувати чи розширювати зміст тексту. Важливим свідченням розуміння тексту є антиципація ( смислова здогадка), яка виникає на рівні прочитаного слова, словосполучення, речення. У старшокласників техніка читання дещо сформована. Значну роль при читанні починає відігравати зоровий образ мовленнєвої одиниці: слово, словосполучення, речення з його значенням. Тому смислове пере опрацювання прочитаного відбувається не лише на рівні зоросприймаючих одиниць, але й матеріалу, що прогнозується. Оскільки розумово відсталі внаслідок порушень пізнавальної діяльності не володіють уміннями прогнозування, часто починають вгадувати кінець слова, словосполучення, речення, читаючи неправильно. На це має звертати увагу учитель.

Смисловий і структурний аналіз тексту. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, учні вчаться аналізувати його як мистецтво слова. Завданнями смислового і структурного аналізу художнього твору є: сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів сказати автор цим твором; науково-пізнавального тексту – розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, висновків, явищ.

Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту твору після його прочитання сприяє повнішому його розумінню, зокрема теми і головної думки.

Перед початком аналізу тексту твору учні мають цілісно, безпосереднього його сприйняти , перечитати з певним відповідним завданням. Вони дізнаються про те, чим розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель навчає аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту твору, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями. Насамперед аналізуються ті елементи тексту, які найбільш чітко виражають тему і головну думку твору. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану, виконання творчих завдань у зв'язку з прочитаним ( словесне малювання, переказ, продовження змісту твору, складання твору за аналогією, реконструювання тексту, складання загадок тощо).

У ліричному творі головним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.

Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності розумово відсталих школярів, учитель у процесі роботи над літературними творами формує в учнів уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі. Насамперед звертається увага на мову твору, зокрема мовлення героїв, описи їх зовнішності, описи природи, зображуваних подій. Завдяки слову як засобу створення художнього образу, учні вчаться сприймати й оцінювати зображене. Усвідомлення ролі засобів виразності у творі сприяє кращому відтворенню змальованих у ньому подій, встановленню зв'язків між ними, допомагає зрозуміти й перейнятися емоційним змістом твору. Це створює умови для формування мотиваційної сфери, здатності емоційно реагувати на зображене у творі, виявляти оцінне ставлення до нього. Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до твору як до виду мистецтва слова, що сприяє формуванню художньо-естетичних смаків, навчаються емоційно переживати, самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, інсценізувати, складати загадки, план твору і за ним переказувати його зміст.

Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним у літературній пропедевтиці є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів мовлення. Знайомляться вони й з доступними літературознавчими поняттями, необхідними для аналізу твору: текст, заголовок, тема твору, головна думка тощо. У доступній формі учитель повідомляє їм найпростіші уявлення про тему і головну думку твору, сюжет і композицію ( без вживання термінології), засоби художньої виразності, про персонаж у епічному творі та художній образ – у ліричному, про авторську позицію ( ставлення автора до персонажів, до зображуваних подій).

Матеріал змістової лінії „ Бібліотечно-бібліографічні знання й уміння” передбачає ознайомлення учнів з різними видами видань, уміннями працювати з художньою і науковою книжкою, працювати у шкільній та сільській ( міській) бібліотеці, зокрема користуватися каталогами та уміннями вибирати книжки на певну тематику.

Програма рекомендує для опрацювання у 10 класі не лише художні твори, а й науково-пізнавальні статті публіцистичного і наукового стилів мовлення, передбачаючи роботу з періодикою: газетами, часописами. Увага звертається на формування умінь самостійно працювати з творами різних жанрів, типів і стилів мовлення, що готуватиме школярів до опанування навчальним матеріалом під час продовження навчання по закінченню школи. Учні вчаться критично опрацьовувати твори, конспектувати їх, висловлювати оцінне ставлення до прочитаного.

Обов'язково учні 5 – 10 класів ведуть зошити для читання, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Складовою частиною предмету читання є позакласне читання. Мета його – знайомити учнів з доступною їм художньою та науково-пізнавальною літературою, розширити знання про творчість письменників і поетів, твори яких вивчали на уроці, закріпити читацькі інтереси, формувати інтереси до художньої книжки, виховувати позитивне ставлення до читання художньої літератури.

Робота з позакласного читання у старших класах підпорядковується кільком етапам:

І – перехідний ( 5 – 6 класи, 1 урок на місяць);

П – основний ( 7 - 10 класи):

- 7 – 8 класи ( коло читання обмежене, 1 урок на місяць);

- 9 клас ( без обмеження кола читання, 1 урок на місяць);

- 10 клас ( самостійне читання художньої і науково-публіцистичної літератури).

Обов'язково у кожному класі учні ведуть зошити з позакласного читання.

Програмні вимоги до знань, умінь і навичок учнів подано у кінці програм.

Нормативні показники швидкості читання:


клас

відділення

І відділення

ІІ відділення

кількість знаків за хвилину

5

200-220

120-130

6

230-240

140-150

7

250-260

160-170

8

270-280

180-190

9

290-300

200-210

10

310-320

220-230



5 клас
  1   2   3   4

Схожі:

Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconУрок позакласного читання
Зарубіжна література. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconМіністерство освіти І науки України Глухівський національний педагогічний...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 клас / Під ред. М. Д. Зубалія. – К: «Початкова школа», 2002. – 110 с. Програми...
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограма: Навчальні програми з математики для учнів 10 11 класів...
Програма: Навчальні програми з математики для учнів 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, / Міністерство освіти І...
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограма: Навчальні програми з математики для учнів 10 11 класів...
Програма: Навчальні програми з математики для учнів 10 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, / Міністерство освіти І...
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconНавчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
О. Завадського, Ю. О. Дорошенка та Ж. В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу І для...
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconОсобливості навчальної програми для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів
У 2008/09 навчальному році учні 8 класів уперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами І програмами 12- річної школи....
Програми з читання для 5 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів ''образотворче мистецтво''
Вступ. Програма з образотворчого мистецтва для 5–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка