Добра звістка кулаков




Скачати 246.03 Kb.
НазваДобра звістка кулаков
Дата конвертації20.04.2013
Розмір246.03 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы

Добра ЗВІСТКА Кулаков




Мені приємно, що тут представлені три ангельські звістки. Це символ доброї звістки, тобто радісної звістки, яка доручена нам.

Ми з вами бачимо скрижалі, які зображають заповіді Господа нашого.
Ісус Христос прийшов в цей світ, щоб звеличити і прославити закон. І Він це зробив.


  • Де повніше всього Ісус показав, що заповіді Божі є заповіді любові? – На хресті Голгофськім. Саме там Він показав, що в заповідях виражений характер Божий, який є любов.

І тому в цьому символі чудово суміщено одкровення характеру Божого в законі і одкровення Його характеру і Його любові на хресті Голгофськім.


  • Дійсно, у нас є звістка. Добра звістка.

В центрі цієї звістки знаходиться Господь Ісус Христос, про Якого у книзі Відкриття сказано, що Він є початок і кінець. По-грецьки це висловлюється так: α і ω, перша і остання букви в грецькому алфавіті.
Це – дивний символ, в якому просто, доступно і ясно висловлений зміст доброї звістки, яку ми несемо.
Але дозвольте вам нагадати про те:

  • як Господь доніс цю звістку,

  • і через кого Він ніс цю звістку в давнину.

  • І продовжує нести цю звістку сьогодні.


В 20 столітті було історичне відкриття, найбільше відкриття. Це відкриття зроблено в області рукописів і стародавніх текстів.
Ви знаєте яке це було відкриття?
В 1947 році в Кумранських печерах пастухи-бедуїни, які перегонили стада овець і кіз, зробили це дивне відкриття, яке уразило світ.

Це дивне відкриття - найважливіше зі всіх, які були до цього часу.

коза одного бедуїна піднялася високо на гору. І для того, щоб її зігнати з гори, пастух узяв камінчик і кинув цей камінчик на гору.
І тут він почув звук, який здивував його.

Він почув, що цей камінь, який він кинув, ударився і зазвучав так, як ніби він потрапив в якусь посудину.

Пастух піднявся на гору і побачив отвір в землі. Він заглянув туди, в цей отвір і помітив там глиняні глеки, які, як надалі з'ясувалося, простояли в цій печері більш 2-х тисяч років.
І ось звідти були витягнуті рукописи, які зберігалися в цих глеках. Пастухи почали торгувати цими рукописами.

І деякі з цих рукописів потрапили в музей святого Марка, який знаходився в Єрусалимі.
Група вчених зібралася і зацікавилася одним з рукописів, який привернув особливу увагу . Це був цільний сувій (свиток), який добре зберігся.
Коли вони розгорнули цей сувій (свиток), то побачили староєврейський текст.

Вони побачили букви, які були написані більш, ніж 2000 років тому.
Коли відмотали частину цього сувою (свитка), один з найбільших фахівців почав читати на староєврейській мові.

^ Етмі ешлаг уви гилет лану.
Обличчя його змінилося, коли він прочитав ці слова.

Всі пильно дивилися на нього. І ті, хто не розуміли староєврейську мову, чекали, коли він перекладе ці слова.
І ви знаєте, як він переклав ці слова?

Він сказав, що тут написано: «Кого Мені послати? І Хто піде для нас?».

Коли він переклав, всі зітхнули і сказали: «Так це ж книга пророка Ісаї».

Перед ними лежав повний сувій книги пророка Ісаї, що зберігся, і який був більше 8 метрів довжини. Він пролежав в землі і тепер є найбільшою цінністю.
Книга зберегла весь текст пророка Ісаї.
І коли розкручували цей сувій, і прочитали перші слова, це були саме ці слова, які були для всіх знайомі.
Так, це дійсно питання:

  • Кого Мені послати ?

  • І хто піде для нас?


Це – знайомі питання.

Ці питання були дійсно вперше почуті пророком Ісаєм. Але з тієї пори вони продовжували звучати в століттях.
Вони звучать і сьогодні.

І ми з вами згадуємо про цього пророка, про те, як він мужньо працював близько 50 років, поширюючи пізнання про Бога серед тих, які відступили від Бога, людей, які забули Бога.

Народ забув про Бога, відступив від Бога, народ поклонявся ідолам. А голос Ісаї звучав.


  • Ви пам'ятаєте який голос?

  • Ви пам'ятаєте цей вираз?


«^ Як голос волаючого в пустелі» звучав цей голос.
І цей голос звучав тому що він почув питання від Господа.

І він відгукнувся на це питання.

І він закликав, щоб народ навернувся до Господа.
Його звістка звучала особливим чином, тому що його звістка не була вичитана книг.

Хоча він міг і читати Книги Священного Писання, і там він міг багато знайти для себе. Але він мав особливу перевагу бачити щось таке, що полонило його, що вразило його.


  • В Євангелії від Івана, яке ми з вами вивчали, в ньому є одне повідомлення.

Іван.12:41- ^ Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і про Нього звіщав.
Тут розповідається про те, як Ісус Христос проповідував людям, звертаючись до них із звісткою. Але, на жаль, Іван пише: «^ Народ засліпив очі свої, закаменив серце своє, вони не бачили очима своїми, не розуміли серцем, і не зверталися до Бога».


  • Хто це сказав? – Це сказав Ісая.

  • Коли він це сказав? - Коли бачив славу Його і говорив про Нього.


- Ви чуєте? - Пророк Ісая бачив славу Господа.
- Чию славу він бачив?

А якщо ми уважно подивимося на це повідомлення, Іван розказує тут про Ісуса Христа. Ісус Христос проповідував людям.
А яка реакція людей? А люди сиділи із закритими очима і закритими вухами, не сприймаючи звістку Ісуса Христа.
І тоді Іван пригадав слова древнього пророка Ісаї і говорив, що так Ісая описав, коли бачив славу.

Чию славу? Ми тепер точніше скажемо – Славу Ісуса Христа.
Ісая за 700 років до народження Ісуса Христа бачив славу Спасителя.
І він описує це видіння в Ісаї 6гл.1-2 ст.

Він розповідає про те, як він бачив цю славу Господню. Він бачив славу Ісуса Христа. І ця слава вразила, полонила його.
Ісая 6: 1...бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм. 2 Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

Ісая описує це дивне видіння. І він говорить про те, як з захопленням ангели Божі прославляли Отця Небесного і Його Сина.

Iсая 6: 4 І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
І в цей час він пережив потрясіння.

Він говорить про себе, що:

  • він відчув себе таким нікчемним порівняно з цією славою.

  • Він відчув себе таким жалюгідним, що він говорить:


Ісая 6:5 Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!
Так Ісая розповів нам про те, що він бачив.
Ви пам'ятаєте в яких обставинах проходило його служіння?
В 1-му розділі своєї книги він розповідає нам про те, коли від імені Господа він звертався до народу і говорить:
Ісая 1:1 ^ Видіння Ісаї, Амосового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів.

2 Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!...
Ось це та звістка, яку Ісаїя починає проповідувати. З цього починається його книга.

І ви чуєте голос Господа, Який говорить про Своє переживання. Він говорить на людській мові для особливих матерів: Ви виховали дітей.
Батьки і матері! Ви знаєте, що значить виростити дитину. Господь говорить: «Я виростив синів Собі».

- А яке відношення вони виявили (проявили) до Господа?

«вони зняли бунт проти Мене!...».
Iсая 1: 3 Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...


  • Що ви помічаєте?

  • Про що тужить Господь?

  • Що засмучує Його?




  • Чи йдеться тут тільки про поведінку людей?

  • Чи йдеться про щось більше, ніж просто поведінка?

  • Про що саме?


Я – виховав, Я – виростив, Я піклувався про них. А вони?

Вони – повстали, вони – обурилися проти Мене, знехтували святого Ізраїлевого, обернулися назад, обернулися спиною.
Про що тут йдеться? – Про відношення. Ось, що понад усе засмучує нашого Господа – наше відношення до Нього.


  • Що можна сказати про такі відносини, коли Він з любов’ю виховував, а вони обернулися спиною до Нього?

  • Чи можна сказати, що це – нормальні відносини ?

  • Чи можна сказати, що це – допустимі відносини?




  • Як ви вважаєте ?


Ці відносини – чи можна їх вважати такими, що збереглися?

Чи можна їх вважати нормальними?


  • Ці відносини – це порвані відносини.

  • Розірвані відносини.

  • Зруйновані відносини.


І це засмучує Господа. І Він дивиться на нас, як на людей, які розірвали з Ним відносини.


  • Що стається внаслідок розриву цих відносин?

  • Чи може людина мати мир і спокій на душі, якщо вона розірвала відносини з своїм Творцем?

  • Чи може людина бути щасливою, якщо вона розірвала ці відносини?

  • Чи не звідси незадоволення?

  • Чи не звідси втрата миру?

  • Чи не звідси печалі на серці, сумовитість в погляді, на обличчі – горе?




  • А як Господь відноситься до цього?

  • Як Він переживає це?



Пам'ятайте, що Біблія розказує нам, коли Бог побачив, що люди згрішили, відступили від Нього? Що говориться про серце Бога?
В 1-й книзі Біблії написано про це:

Буття 6:6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
Інші переклади говорять: Господові стало боляче, стало важко на серці від того, що робить людина.
Засмучується Його серце, коли відносини з Ним розірвані.

Але найголовніше, про що я не можу без хвилювання говорити і читати, що Бог не залишає нас, коли наші відносини з Ним розірвані. Він Сам йде для того, щоб відновити ці відносини з кожною душею на землі настільки, наскільки тільки можливо.
Він робить все, з свого боку, щоб відновити ці відносини. Тому тут же, в Іс.1гл. чується чудовий заклик в 18 вірші.

Господь говорить:

Ісая 1:18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
(Іс.1:18 - ^ Тоді прийдіть - і розсудимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багряне, - як сніг убілю; якщо буде червоний, як пурпур, - як хвилю убілю.)

Хто читає по-російськи, тут в 18ст. є ще одне слово: «тоді».

«^ Тоді прийдіть - і розсудимо».

Це слово мене дуже збентежувало. Чому? Тому що воно говорить про щось, неначе ще щось треба зробити перш, ніж прийти.

І я читав тексти вище, в яких закликається людина:

  • омитися і очиститися, видалити свої злі діяння – в 16ст.

  • а в 17ст. – навчитися робити добре;

  • а в 18ст. – Тоді прийдіть - і розсудимо.


Мене це сильно збентежувало.

Але чудово те, що ми маємо той сувій, який зберіг для нас текст книги пророка Ісаї – оригінал. Там дійсно є момент, перед дієсловом «прийдіть - і розсудимо», там стоїть єврейське слово легунах. Російський перекладач переклав це словом «Тоді».
Але в українській Біблії немає цього слова. Там просто написано: «Прийдіть». Український перекладач просто випустив це слово. Тому що воно майже не перекладалося.

Це слово означає спонукальну частку. Це – спонукання. І якби перекладач був трохи сміливішим, то це слово можна було б передати словом «будь ласка», «давайте ж», «Тож приходьте».
Ось що міститься в оригіналі цього тексту.

Не «тоді», не «після чогось», але «будь ласка», «давайте ж», «Тож приходьте», а по-українськи «Будемо».

^ Прийдіть, давайте розсудимо – і що далі?
Якщо побачимо, що ваш стан – гріховний, що ви від тім’я голови до підошви, – в гріхах ваших, то тоді: що зробить Господь з нами?

  • Я – омию вас.

  • Я – очищу вас.

  • Якщо будуть гріхи ваші:

  • як багряне, як сніг убілю,

  • як пурпур, як вовну убілю.


Ось, що пропонує Господь. Він зробив це можливим через Свого улюбленого Сина, Спасителя нашого, Який помер на Голгофському хресті за нас. Він – наше примирення, Він – наше викуплення.

І Він тепер запрошує.

Він говорить:

  • «Будь ласка, приходьте до Мене»

  • «давайте розсудимо».

  • Я з свого боку зробив все.


А вам залишається вірою прийняти і перебувати в благодаті Моїй до вас.


  • Ось це – дивовижна звістка

  • Ось це – радісна звістка

  • Ось це – добра звістка.


І тому у Господа питання таке:

  • Кого ж Мені послати?

  • І хто піде з цією радісною, з цією доброю звісткою?

  • Хто піде в цей світ?

  • Хто понесе цю звістку?

  • Де ці люди, які готові бути вісниками Божими?


Пам'ятайте, мої дорогі, що ті, хто чув це питання, з радістю приймали це запрошення.
- І яку радісну звістку вони несли?
Апостол Павло пише, як людина, яка почула радісну звістку від Господа. Він звертається до коринтян, а також і до нас з вами:

2Кор.5:20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!


  • Ви чуєте?

  • Яка радість в цій звістці!

  • Яка сила в цій звістці!

  • Чому?


І Павло пише:

2Кор.5:19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
А зараз Господь питає:

  • Кого Мені послати ? І хто піде для Нас?


Фактично, тут 2 питання.


  1. Кого Мені послати? – Тут яке число? – Однина.

  2. І хто піде для Нас? – Тут – множина.


Чому так? Питання повторюється:

  • один раз – в однині

  • другий раз – в множині.


Тут можна думати по-різному.

1) Можна думати, що Бог дійсно в 3-х особах Божества.
Ісаїя бачив славу Бога-Батька, славу Ісуса Христа і писав про це. Він бачив славну дію Духа Святого.
2) Але це ще може говорити і про те, що Бог так з'єднав Себе з нами, що коли ми прийняли цю добру звістку, то тепер Він на нас дивиться як на співучасників разом з Ним в несенні цієї доброї звістки.

Він знає, що тепер:

  • ми теж переживатимемо.

  • Ми не сидітимемо спокійно.

  • Ми знаємо, що трьохангельська звістка повинна бути сповіщена, щоб Господь Ісус Христос міг прийти.


І тому Господь говорить не тільки: «Кого Мені послати?», але Він говорить: «Хто піде для нас?»

Він – для всіх дітей Божих, які разом з Господом беруть участь сьогодні в розповсюдженні цієї доброї і славної звістки.
Це Він – Наш Спаситель, Воскреслий з мертвих, посилає Марію до учнів Своїх і говорить: «Піди і скажи – КОМУ? – Скажи братам Моїм».

Це Він вас і мене тепер так тісно пов'язав з Собою.
Він знає, що:

  • ми разом з Ним братимемо участь в цій справі.

  • Ми стали близькими Йому, ми стали братами і сестрами.




  • Дійсно, що може бути радіснішим цього?

  • Що може бути краще за цю звістку?


Але той текст, який ми бачимо перед собою:

4Цар.7:9-День цей - день радісної звістки.

І хто з вас читав цей текст, пам'ятає, що там йшлося про оточення міста Самарії. Там люди вмирали з голоду. Осляча голова продавалася за злитки золота (тобто дуже дорого).

Можете уявити собі, що євреї були готові їсти ослячу голову.

Але не тільки це. Цей голод був ще більше, євреї були готові їсти не тільки ослячу голову, але навіть жахливо говорити про це: матері їли своїх власних дітей.

І коли цар Самарії почув про це, він роздер одяг свій в страшному відчаї.

І в цей час пророк Єлисей повідомляє про ту зміну, яка відбудеться вже завтра. І він говорить про те, що хліб буде продаватися дуже дешево.
Як це може трапитися?
У Господа є сила. Він приготував багато сюрпризів для людей. Він зробить Свою справу Своїми силами, Своїми методами і Своїми шляхами.

Ви знаєте, як це відбулося?

За містом біля воріт сиділо 4 прокажених. І вони теж страждали з голоду.

Яка думка відвідала їх?

Що робити?

- Чи то тут вмирати біля воріт?

- Чи то піти в стан до сирійців?

І вони зважилися піти туди.

Уб'ють, так уб'ють, а може бути ми там десь знайдемо хоча б відходи їжі.
І ось вони вночі пішли в сірійський стан.

І що вони там побачили? – Там нікого не було.

- Намети – повні продуктів,

- всюди лежать дорогі речі.

- Все лежить на землі.

- В стані сірійському нікого немає.
Господь провів таке замішання, таким страхом звершив битву, що вони кинули все і втекли.

І ось ці голодні люди накинулися і почали жадібно ковтати їжу шматками, не розжовувавши її.
А потім раптом, коли вони трохи наситилися, вони подумали:

  • Що ж ми робимо? – Ми тут насищаємося, а наші близькі, родичі, рідні там вмирають з голоду.

  • Що ж ми робимо?

  • Чи тут нам залишатися? – Ми невірно поступаємо.


В російській Біблії написано: «День цей -- день радісної звістки».

Це день – радісної звістки, це день доброї звістки, яку потрібно понести до голодних, щоб вони не вмирали з голоду.

Потрібно обрадувати вмираючих, і голодуючих, і спраглих. Підемо і понесемо цю радісну звістку.
Дорогі друзі! (Мої дорогі)

З цією радісною звісткою Господь шукає вісників, які могли б йти. І Він питає:

  • Кого ^ Мені послати?

  • І хто піде для нас?


В світі так багато потреб, так багато скорботи і горя. Ви це знаєте, ви учасники в переживанні. Ви самі маєте переживання.

Знайте, мої дорогі: У Господа Є радісна звістка!

  • Є утіха.

  • Є підбадьорення.

  • Є допомога.

  • Є сила.


Кого Мені послати?

І хто піде для нас?
Я зворушений тими, які відгукнулися на заклик Божий, покірливо визнаючи, що Господь призвав їх, що вони розуміють відповідальність перед Богом за цю добру звістку.
Слава Господові за цих братів, славу Господеві за всіх, тут сидячих в цьому залі, і яким Дух Святий говорить, як свого часу говорив Ісаїі:

  • Кого Мені послати?

  • І хто піде для нас?


Слава Господеві за милих і дорогих наших трудівників, які почули цей заклик і готові покірливо трудитися для Господа.

І пам'ятатимемо, що у нас є радісна звістка. Добра звістка, яку ми повинні принести спраглим і голодним.П частина.
ІІ частина

Пам'ятатимемо, що у нас є радісна звістка,добра звістка, яку ми повинні принести спраглим і голодним.
І Господь говорить: все, що ви зробите одному з малих цих, - ви зробите для Мене.

Проте, пам'ятатимемо, і мені сьогодні це дуже і дуже хочеться підкреслити, що наше служіння буде тільки тоді корисним, коли ми з вами переживемо, переживемо те ж саме, що пережив пророка Ісаїя.

  • Тільки тоді ми принесемо допомогу людям.

  • Тільки тоді ми принесемо утіху людям.

  • Тільки тоді серця будуть зігріті.

Тільки тоді, коли ми переживемо те ж саме, що пережив пророка Ісаїя, коли слава Господня з'явилася йому.

Він побачив цю славу і був вражений побаченим.
Коли слава Господня з'явилася йому, що сказав пророк Ісаїя про себе? – Бідний я чоловік! Загинув я!
Чому? – Тому що я живу серед яких людей?
Я думаю, що перш за він не про людей подумав, але про самого себе. Адже які слова він сказав про себе ? – Я – людина з нечистими вустами.
Я сам – людина з нечистими вустами, і живу серед таких же людей.

  • Про яку нечистоту подумав Ісаїя?

  • Хіба він погано помився?


Пригадайте, у Ісаїі є чудовий вираз: «Вустами вони почитали Мене, а серце їх далеко стоїть від Мене».

Звідси слідує, що коли Ісаїя думає про вуста, то він думає про серце людини.


  • Він бачить себе, як і цих людей: егоїстичних, самолюбних.

  • В мотивах своїх – він бачить своє користолюбство.

  • Він бачить, що він ще повністю не відмовився від того, щоб тут шукати щось своє .


І коли він побачив славу Господа, велич, святість Його характеру, побачив Його Божественну любов, тоді він зрозумів: яка величезна різниця між ним і Богом. І він відчув себе – негідним і загиблим.

Що відбулося?

Символічно описано служіння, яке пережив пророк Ісаїя.


  • Як ви розумієте цей символ?

  • Як сталося це очищення?


Нам сказано символічною мовою, що Ангел узяв вугілля з жертовника кліщами торкнувся вуст його.

І сказав: „Ось це торкнулося вуст твоїх і відійшло беззаконня твоє від тебе”.


  • Що фактично відбулося?

  • Що означає це вугілля?

  • Як ви думаєте?


Вісниця Господня пише: «Вугілля з жертовника є очищаючою силою Божественної благодаті».
І ми з вами починаємо тепер бачити:

- де благодать Божа повніше за все відкрилася ?

- Де ви побачили любов Божу, яка особливо яскраво проявилась? - На Голгофському хресті.
- Чи бачив пророка Ісаїя Голгофський хрест?

- Чи бачив він страждання Ісуса Христа?

- А зараз пригадаєте Ис.53 гл. – про що цей розділ говорить?
Це бачив Ісаїя. Він бачив Спасителя Світу, Сина Божого.

Він бачив Його в ранах за гріхи наші.

Він бачив Його мученим за беззаконня наше.

Він бачив, що Його як Агнця вели на заклання, і що Він був безмовний.
Це пише пророк Ісайя. Він бачив це.
І ось ця сила любові Божої, яку він бачив в видінні страждання Сина Божого на Голгофі. Це торкнулося його серця так глибоко, що поглядаючи на славу любові Христової, він відчув свою зіпсованість.

Він усвідомив. Він розкаявся.

І через постійне поглядання на славу Господа він знаходився в постійній очищаючій дії благодаті Божої.
І ось тепер він може йти в цей світ.

І ось тепер він може нести радісну звістку про те, як Бог приймає грішника:

- як Він любить;

- як Він рятує;

- як Він очищає.
Ось з цією доброю звісткою, з цією радісною звісткою – і ти можеш піти до страждаючих і до потребуючих і голодних душ.

І Ісаїя звершував це служіння.
- Зворушений цим відкриттям любові Божої,

- що пережив це на собі,

- що живе цим,

- що горить для слави Божої,

він пішов і близько 50-ти років невтомно звершував це служіння.


  • Це служіння було пов'язано з багатьма труднощами.


Але у нього на душі була велика радість.

Читайте книгу пророка Ісаїі. І ви помітите, що цією радістю, цим впованням і надією пройнята його книга.
Перегортаючи розділи книги Ісаї, ми підходимо до 52 розділу. Тут ми бачимо:

- з якою радістю він звершував своє служіння;

- з якою радістю він ніс людям добру звістку.
Давайте разом прочитаємо Ис.52:7

Iсая 52:7 ^ Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!
Ісаїя говорить про таких людей.

Ви пам'ятаєте в яких красивих словах він говорить?

«Які прекрасні ноги» - Кого? – «Благовісника».

Тобто того, хто:

- має благу звістку,

- хто сам прийняв цю звістку,

- хто йде з цією звісткою до людей.
- «^ Як прекрасні ноги благовісника

- сповіщаючого благе, несучого звістк миру і любові”
Яке чудове це служіння.

Ісаїя ніс це служіння, хоча і зустрічався з найбільшими труднощами і натикався постійно на нерозуміння і неприйняття.
Але перед його поглядом завжди був образ Спасителя люблячого Спасителя. І він йшов із звісткою про Нього:

- із звісткою примирення.
- Чи чекав Ісаїя, що ще за життя йому тут надінуть лавровий вінець?

- Який вінець його чекав? Лавровий?
Швидше за все – терновий.

Так і трапилося.
В Талмуді розповідається про це. І в Посланні до Євреїв в 11 розділі є натяк на це як обірвалося життя цього мужнього пророка.

- ^ За однією версією розповідається, що він був прив'язаний між двома деревами.

- За іншою версією в Талмуді повідомляється, що його вклали в порожнину великого дерева.
Всередину порожнього дерева вклали цього пророка і почали розпилювати його.
Так закінчилося життя цього мужнього вісника, вісника з радісною звісткою.

Вісника, несучого світові звістку про любов Божу.
Так, така доля багатьох вісників.

Проти радісної звістки проти ставало в світі немало.
Але в цій радісній звістці завжди була сила Божа.

В цій радісній звістці завжди була Божа любов.

І мені хочеться, щоб ви це запам'ятали.
Ви багато що забудете.

Але пам'ятайте, що це – радісна звістка, це – звістка про любов.
А зараз хочу вам розповісти одну історію про хворого батька. Він працював стрілочником на переправі, де був міст через річку.

Це був не простий міст, це був розводний міст..

І цьому стрілочнику доводилося:

- цей міст опускати, коли йшли потяги.

- і піднімати, коли йшли кораблі.
Але це не так часто траплялося, тому що це було у віддаленому місці, досить в глухому містечку.
Одного разу був піднятий міст для проходячого судна.

Батько разом з сином і дочкою спустився до берега, щоб тут постояти біля води, подивитися, як пройде корабель.

^ Корабель пройшов.

Міст залишався розведеним.
В цей час стрілочник почув, що там вгорі, в його будці продзвенів сильний телефонний дзвінок.
Він зрозумів, що його терміново викликають.

Він швидко почав підійматися по сходам, залишивши своїх дітей на березі. Коли він збирався піднятися на верх, він сказав їм: «Залишайтеся тут і чекайте мене».

А сам швидко піднявся і побіг в свою будочку. Так він підняв телефонну трубку і він почув тривожний сигнал. Його повідомили, що не за розкладом по дорозі йде пасажирський потяг.

Наказ був чіткий і конкретний: „Терміново приготуйте шлях – опустіть міст. До вас дуже швидко наближається”.
Почувши це термінове повідомлення, він виглянув і дійсно побачив потяг , який був на невеликій відстані.

Треба терміново опустити міст.

Він подивився вниз і побачив, що до нього підіймається його син.

Що можна було зробити?

- Спуститися він не встигне?

- Піднятися сюди він теж не встигне.

Якщо він почне опускати міст, то важелі притиснуть ці сходи, по яких опускався його син, і його син загине.

Якщо він збереже свого сина, то тоді всі ці вагони, повні пасажирів, злетять вниз і будуть розбиті.
Стрілочник, відчуваючи на собі відповідальність за потяг, що наближався, вирішив опустити міст.

Він натискував на важіль, і відвернувся, щоб не бачити того, що ві відбувалося під цим важелем.

Там, на сходах, був його син.

Потяг пройшов. Відстукали вагони, прокотившися по мосту.
Батько лежав на землі.

Він не в силах був подивитись туди. Він чув тільки крики дочки внизу, яка оплакувала загибель свого брата.
Лежачи на землі, він ледве вимовляв: «Люди, люди, ви, що проїхали по цьому мосту, чи знаєте ви, що я зробив
Сьогодні Господь звертається до нас і говорить:

- Люди, чи можете ви зрозуміти, що Я зробив?
Ісаїя знав, що зробив Бог, щоб врятувати кожного з грішників.

Він пережив це на собі.

Він бачив любов Божу у дії.

Він бачив жертву Сина Божого за грішників.
І тепер я уявляю собі, коли пилою розпилювали це дерево, в якому знаходився Ісайя, він все ще чув це питання:


- Кого Мені послати?

- Хто піде для нас?
Я також зараз чую його відповідь Господові: «Ось – я, пішли мене».

Схожі:

Добра звістка кулаков iconВ. Сухомлинський учитель любові І добра
...
Добра звістка кулаков iconТема. Боротьба добра зі злом – головний конфлікт народної казки....
Мета: допомогти учням в усвідомленні головного конфлікту народної казки (боротьба добра зі злом); вчити бачити реальне та фантастичне...
Добра звістка кулаков iconПоліт космічного українця Юрій дорошенко
Дня народження весь світ облетіла сумна звістка – у кримському Гурзуфі космонавт номер чотири, на 80-му році життя, помер від інсульту....
Добра звістка кулаков icon13 червня, четвер Вознесіння Господнє
Воскресіння Господнього, тобто свята Пасхи Христової. Як правило це відбувається в четвер 6-го тижня, рахуючи з Дня Великодня. У...
Добра звістка кулаков iconМета: визначити І окреслити суть категорій "добро" І "зло"; допомогти...
Мета: визначити І окреслити суть категорій "добро" І "зло"; допомогти дітям усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному...
Добра звістка кулаков iconТест: Чи добра Ви людина?
Друг розповідає Вам про свої проблеми. Чи дасте Ви йому зрозуміти, що Вас це мало цікавить?
Добра звістка кулаков iconТема: Диференціація звуків І букв с – з в усній І писемній мові
Ось тепер я бачу, що у всіх оченята засяяли, гарний настрій. Заграв промінчик добра
Добра звістка кулаков iconСценарій Останнього дзвоника
Дорогі друзі, вчителі, гості, сьогодні нас на свято ласкаво запрошує чарівна І ніжна, добра І весела Пані Дзвіночок
Добра звістка кулаков iconПісня «А я бажаю вам добра» Ведучий 1
Ведучий Добрий день, сьогодні завершується тиждень Доброзичливості у нашій колі
Добра звістка кулаков iconТема: Добро І милосердя Рекомендований вік: 7 – 8 кл
Обладнання: висловлювання великих людей, конверти з українськими прислів’ями, тлумачний словник В. І. Даля, квітка Добра, таблиця...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка