Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови




НазваФонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови
Сторінка3/7
Дата конвертації17.05.2013
Розмір1.04 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
1   2   3   4   5   6   7



1. З іменником «особистий» може поєднуватися слово

А рахунок Б назва В гнів Г увага
2. Іменник «книжний» може поєднуватися зі словом

А обкладинка Б стиль В ринок Г шафа
3. Прикметник «пам'ятливий» може за значенням поєднуватися зі словом

А вечір Б чоловік В погляд Г день
4. Варіантом, поданим у дужках, НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні

А Діти безтурботно (безпечно) гралися на проїжджій частині вулиці.

Б Усяке друковане слово мало своє місце на поличках цієї бібліотеки (книгозбірні).

В Максимові Рильському була властива (притаманна) любов до людини й природи.

Г Колись тут було русло (річище) Ташані, потім воно пересохло, поросло травою.
5. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Із гніву й болю я пісні складаю.

Б Живе старенька мати у господі — невтомні руки, герце лопоте.

В ( крикнув гостро в порожнечі ранок: білий, як гусак.

Г Покрите інеєм осіннє море, як нива степова.
6. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Вівсяні колоски мене бентежать ніжністю.

Б Цвітуть волошки в золотому житі, а над смарагдом луки сяє мак.

В Край шляху зупинилося село і гріється у бабиному літі.

Г Поросила, покропила хмарка дощиком гаї.
7. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Коли в людині є народ, тоді вона уже людина.

Б Для того, щоб стать щасливим, треба мріяти завжди.

В Зажурився сивий сад осінній в переддень снігів і холодів.

Г Синиця скрипку золоту настроїла і вихваляє сонце.
8. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Якщо хочеш жити для себе, живи для інших.

Б Уночі до моря я прибіг, а воно ридало біля моїх ніг.

В Я несу в майбутнє невгасиму мову, слово незабутнє.

Г Ні, не пропаде дитячих років чесність і жага.
9. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Ключ угорі журавлиний кличе в невідомі краї.

Б Любов, як сонце, світу відкриває безмежну велич людської краси.

В Світанкова сіра сутінь починала обливати землю.

Г Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя.
10. Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Веселий той, у кого радісне теперішнє і радісне майбутнє.

Б Землю, від спеки сумну, липнева жарінь допікає.

В По стежках, де ми ходили, ходить осінь золота.

Г Ще осінь бентежна нам душу бентежить.
11.Виділене слово вжито в переносному значенні в реченні

А Тумани, мов лелеки білі, до ночі бродять у степах.

Б Ліворуч — гайок, прибраний золотавими фарбами осені.

В Твої очі говорять мені, що бажання щастя не вигасло у твоїй душі.

Г На повалених велетнях-смереках сиділи нужденні дроворуби.
12.Переносне значення вислову «бути в авангарді» означає

А відставати Б бути передовим В бути відповідальним Г випереджати
13.Синонімами НЕ Є всі слова в рядку

А багач, товстосум, багатир

Б марнословити, розпатякувати, просторікувати

В байдужість, апатія, пасивність

Г ватажок, провідник, отаман
14.Синонімом до слова «яр» є

А пригірок Б балка В курган Г могила
15.Синоніми вжито в реченні

А Угорі світила бачу я нічні крізь води тихі, сині і прозорі.

Б Державі треба якомога більше скульпторів і поетів.

В Усе відгриміло, відгасло, відіграло довкруг.

Г Місто наповнилося веселим гомоном, піснями й гамором.
16.Синоніми вжито в реченні

А Стогне і виє вітер давно, б'ється і стука в наше вікно.

Б Усе мине. А те, що мучило і кликало мене, зостанеться на цій землі навіки.

В Земля пахне торішніми травами і молодою м'ятою, вічністю і миттю.

Г Бори сині, ріки чисті, ниви рівні, колосисті.
17. Синоніми вжито в реченні

А Місцину проїжджали дику, поорану байраками та вузенькими річками.

Б В одній з глибоких і покручених яруг на самому дні причаїлися люди.

В Крутояром і ліском вони підійшли до самісінького обійстя.

Г Понад берегами стриміли гори з глибокими крутими ярами та западинами.
18. Із виділених слів НЕ Є синонімом до решти слово в рядку

А Нині кожен тільки себе пантрує.

Б Маріє! Ти не дуже за мене печися.

В Її взяла злість, що їй самій довелося бідкатись за всіх.

Г Офіцер спостерігав, як вартовий віддав йому честь.
19. Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні

А Краєчок хмари, наче блискавиця, (горить, палає) у надвечірніх небесах.

Б (Поросила, покропила) хмарка дощиком гаї.

В Недавно тут гойдалися жита, тепер стерня (лелеці, чорногузу) ногу коле.

Г Тільки чужими очима можна бачити свої (недоліки, огріхи).
20.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні

А (Перегоріла, перетліла) ватра, і ворушити спогадів не варто.

Б Край шляху (зупинилося, завмерло) село і гріється у бабиному літі.

В Тихо на обійсті й на городі, мир і лад (панують, володарюють) у господі.

Г Літа минулі (гудити, паплюжити) не смію.
21.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні

А За вікном (гомонить, галасує) весна і зоря не засне до світання.

Б А ген у горах пастуша ватра мирно (мерехтить, блимає).

В Понад сорок літ трудився Лисенко на (ниві, полі) української музики.

Г Високий день за (обрій, небокрай) закотивсь, і спорожніли села між садами.
22.Із поданих у дужках синонімів тільки один із варіантів можливий у реченні

А На дерево дивись, як родить, а на людину — як (робить, працює).

Б Ще осінь ласкава нам душу (бентежить, тривожить).

В На узліссі розкинув своє гілля (віковий, древній) дуб.

Г По стежках, де ми (ходили, сновигали), ходить осінь золота.
23.Із поданих у дужках синонімів кожен із варіантів можливий у реченні

А Він поминув ліс і пішов (стежкою, трактом) через жита.

Б І в кого цей хлопець удався такий (вайлуватий, незграбний)?

В Щось сьогодні такий (довгий, тривалий) день!

Г (Славетна, легендарна) співачка Соломія Крушельницька мала унікальний голос.
24.Синонімом у дужках НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні

А Ніна думала, що хлопець остаточно (повністю) виправився.

Б Темрява створювала враження абсолютно (остаточно) здичавілої пустелі.

В Зробивши кілька кругів навколо товариша, Тимко остаточно (цілковито) присмирнів.

Г Дощі «поїли» все дощенту (до дна).
25.Синонімом у дужках НЕ МОЖНА замінити виділене слово в реченні

А За визначенням соціологів, престиж (авторитет) нині — одна з цінностей людини.

Б А там неподалік видніється двір гладкого багатиря (багача).

В У кімнаті непомітно відновилась жвава (бадьориста) бесіда.

Г Повертаючись із міста, Марко цілу дорогу теревенив (базікав).
26. Негативне емоційне забарвлення має синонім до слова говорити в реченні

А Народ письменний страх, бував у всяких школах, говорить він на сотні язиках.

Б Як прийде Хоцінський у гості, в'ється коло моїх дітей, цвенькає до них по-польськи.

В Олексі й Меланці здавалося, що син уже все розуміє, дарма що він не розмовляє.

Г У житті заведено: що кому дошкуля, той про те й промовля.
27. Емоційного забарвлення НЕ МАЄ виділене слово в реченні

А Клим щосили шваркнув своєю безкозиркою об землю.

Б Марина так жбурнула миску, що мало не розбила.

В Карпо ухопив грудку глини й кинув униз.

Г Тимко швиргонув занозу на землю.
28. Синонімом у дужках можна замінити виділене слово в реченні

А На стіні висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами (барвами).

Б Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням (кольором).

В Мартинюк лежав і думав, що його волосся починає втрачати своє забарвлення (фарбу).

Г Море — пустельний степ одного обарвлення (колориту) і і одного запаху.
29. До слова батько вжито синонім із відтінком урочистості в реченні

А Він під вишнею свій скарб закопав, — пояснив Іван. — А батя там яму викопали.

Б Добре дітям, доки в них є отець і мати.

В «Мамо» вимовляє, а коли вже говоритиме «тато»?

Г Неньо у Василя був людиною статечною й неквапливою.
30. До слова «засновник» ужито синонім без відтінку урочистості в реченні

А Іван Котляревський — зачинатель нової української літератури.

Б У Світлоярську всі пам'ятали, що фундаторами їхнього села були Щусі й Самусі.

В Одного дня він дістав запрошення на збір організаторів товариства.

Г Родоначальником нової української літератури вважають Т. Шевченка.
31. Правильно поєднано слова в антонімічну пару в рядку

А адресат — адреса

Б абонент — абонемент

В авангард — ар'єргард

Г аванпост — форпост
32. Антонімічну пару слів ужито в реченні

А Не знали солдати розпачу ніколи, хоч знали горе і журбу.

Б Він пізнав гіркоту поразок і відступу.

В Не спізнавши болю од розлуки, не спізнаєш радості стрічання.

Г Це та Галя, з якою вони росли, з якою ділили колись радість і щастя.
33.Антонімічну пару слів ужито в реченні

А Микола зоглядівся, що в нього не було ні шматка хліба, ні краплі води.

Б Правий берег — гори і переярки в лісах; лівий — мілини й пісок.

В Відкинувши всі сумніви й вагання, Олег відважно рушив у хвилі океану.

Г Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу.
34.Антонімічну пару (ураховуючи і контекстуальні антоніми) НЕ ВЖИТО в реченні

А І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!

Б Були негоди і поразки, і щирість справжньою була.

В Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.

Г Грядуще кличе таїною, минуле спогади снує.
35.Антоніми вжито в реченні

А На полустанку вікна світяться, сміються, плачуть солов'ї.

Б Біле й синє, чистоту і мрію поєднало море навіки.

В Люблю рядки правдиві і відкриті.

Г Я чую тишу. І співають птиці. Проходять люди гарні і незлі.
36.Антоніми вжито в реченні

А У нашому роді, у нашім народі доля і хустка — тернові завжди.

Б Капітану шторми обридли, капітан поважає штиль.

В Ні, природа нам щодня нагадує, що життя — це завжди боротьба.

Г Я люблю азартно грать, та не хочу програвать.
37.Оксиморон ужито в реченні

А Стоять зіщулившись бори.

Б Ген у горах пастуша ватра мирно мерехтить.

В На захід сонця моляться тополі.

Г Мед гіркий у чаші розливаю.
38.Оксиморон ужито в реченні

А Айстри у покірній непокорі останні доліковують прозорі дні вересня — ясноджерельний кант.

Б Художниця зачаклувала квіти бути на папері.

В 3 невимірних космічних глибин дивилися на землю спокійнії зорі.

Г На небі, у безмірній темній безодні, почали моргати перші зорі.
39.Оксиморон ужито в реченні

А Стоїть мільйон питань, як чорні хмари. І тишу серця спалюють стожари.

Б Орел впивався кігтями в рамено.

В І вірш твій вирвався без титла, і дух твій вирвався з тенет.

Г Коли пішов по обраній путі, неси на плечах радісне ярмо.
40. Оксиморон ужито в реченні

А Біла-біла й легка, як пушинка з кульбаби, загубилася в бездонній синяві хмарка.

Б Яка нестерпна рідна чужина, цей погар раю, храм, зазналий скверни!

В На вересневий камертон настроюються скрипки вітру.

Г Вітрило-вітре, господине! Нащо ти вієш на чужину?
41. Оксиморон ужито в реченні

А Пригадалось дальнє місто, гудків тривожних перегуд.

Б Пісня ллється в радісному гулі.

В За столом весело плакали люди.

Г Сонце виткало з ромену синій гобелен.
42.Омоніми вжито в реченні

А Прозелень жовта зліта з літа.

Б Мені потрібне слово, а не слава.

В Зійшлися віра і зневіра — іде двобій!

Г Зацвіли луги, діброви, повно гомону, розмови.
43.Омоніми вжито в реченні

А Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя.

Б Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю велике.

В На щастя і печаль я маю право, при них обох душа моя згора.

Г Зелені дерева — то нам од Бога на прожиття чеки; ракета ж над Землею подібна до висмикнутої з лимонки чеки.
44. Омоніми вжито в реченні

А Гола гілка в скляночці дрижить. А мені весна весною сниться.

Б Сова торохтіла слова: «Чи сон це, чи слон це, а може, і сонце?»

В Над джерелом вже свічка догора остання. Єдиний крок і у минулому прийдешнє.

Г Де багато слів, там мало діла.
45.Омоніми вжито в реченні

А Так не знаєш: дійсність це чи сон це, аж твій ум не розпромінить сонце.

Б Цієї ночі сніг упав — на чорне впало біле.

В Зима вколо, довкола сніг і метелиця.

Г Дурний любить учити, а розумний учитися.
46.Виділені слова є омонімами в парі речень

А Дитина біжить стежкою до мами.

Куди біжить дорога?

Б Тиша й спокій гостювали в хаті.

Ми гостювали влітку в тітки Олі.

В Створено новий політичний блок.

Бетонний блок поклали в основу фундаменту.

Г Ходить сон край вікон.

У партії в шахи він завжди ходить впевнено.
47. Діалектне слово вжито в реченні

А Візьми, Свароже, сірий камінь і оберни в шавлію!

Б У мармурових курганах — розм'яклий характер осоння.

В Стоять велично мінарети — розбиті келихи богів.

Г Жевріють у небесній вишині, як вуглики у згаслій ватрі, зорі.
48. Діалектне слово вжито в реченні

А Бачиш ці дукати, намисто це чудове?

Б На левадах білими озерами розлігся туман.

В Нехай же всякий волелюбний край стає на прю за щастя і розмай.

Г Легеня сопілка плаче, неначе вітер, що схитнувсь у яр.
49.Діалектне слово вжито в реченні

А Флояро нічна! Здригається серце, як чую жалоби твої.

Б Росяну мелодію заграв легенький вітерець на арфі жита.

В Зажурився сивий сад осінній у переддень снігів і холодів.

Г Довго-довго ходило сонце, і цвіло надвечір'я червоне.
50. Діалектне слово вжито в реченні

А Закотилося стигле яблуко сонця в корзинку ночі.

Б Пломінь душі осяває чертоги небес.

В Соняшники вийшли на городи і до ставка вмиватися біжать.

Г А неньо ваш туди іти не буде. Він має повернути з того боку.
51. Діалектне слово вжито в реченні

А Зараз оди вийшли з моди, але я собі дозволю оспівати бараболю.

Б Повиті в ніжний іній, пущі стоять сріблясто-голубі.

В Тумани, мов лелеки білі, до ночі бродять у степах.

Г У погожі дні така блакить — земля од ніжності тремтить.
52. Діалектне слово вжито в реченні

А Хмари лягають вагою бесаг, тиснуть на згорблені плечі.

Б Лист кленовий, сяйнувши, упав на чоло.

В Я стою у вечоровій тиші, слухаю, як дихає земля.

Г Край шляху зупинилося село і гріється у бабиному літі.
53. Авторський неологізм використано в реченні

А Та приснилися мені полуниці вогнелиці.

Б Вітри осанну зорям проспівали і до світанку спати залягли.

В У стилі ретро — тихий жаль за тим, що одійшло.

Г Літа минулі гудити не смію.
54.Авторський неологізм використано в реченні

А Лжа тікає, наче полоз, перед нами із путі.

Б Лісник опівночі заснув і бачив уві сні, як хтось фіранку відгорнув на синьому вікні.

В У гриву теплого вітру вчепилося літо, їхній цокіт за обрієм падаленів.

Г Моя душа й по темнім трунку не хоче слухатись порад.
55.Авторський неологізм використано в реченні

А Царює місяць у нічній державі, себе воздвигши на небесний трон.

Б Харизматичні постаті вождів — пожива для захланних гумористів.

В Цей рік був як осінній ліс, де ледве пахне ще шавлія.

Г На вечірньому прузі тополі стоять бронзолиці.
56.Архаїзм ужито в реченні

А Сонце над обрієм — у дві коцюби — ні тепло, ні зимно.

Б Думок гострі ножі зріжуть брехню іржі.

В Заспіваю про розкриті до лету рамена, про життя, наче ряст, молоде.

Г Вони усім розповідали, що інквізитора уже нема.
57.Архаїзм ужито в реченні

А Уже зітліли до кореня в землі щит і меч.

Б На площах, що притихли й посмутніли, години відбивають дзиґарі.

В На вітрі ген хитаються рядки від хати аж до самої левади.

Г Аж доки родяться поети — ні край, ані народ не вмре.
58. Архаїзм ужито в реченні

А Надворі осінь на дахи лягає, пада на дерева і кущі.

Б Тіні в село крадуться, мов обережні таті.

В Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої очі.

Г Хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
59. Архаїзм ужито в реченні

А Дівчина по хвилях понеслася, а за нею — чайка навздогін.

Б Маленька річка попід гаєм, вузенька стежка через луг.

В Наші пращури давні вміли твердо тримати в десницях мечі.

Г Світ рухливим і мінливим став, непорушні тільки сиві гори.

60. Архаїзм ужито в реченні

А Хороше іти і уявляти: батько жде, і виглядає мати.

Б Не помилися на межі добра і зла в годину грізну.

В І горить на крилі небокраю вечорова зоря золота.

Г Коли боги народ благословлять рамена розпросторити могучі?
61.Архаїзм ужито в реченні

А Стежка пішла через яруги, занесені ще з весни трухлим очеретом і хмизом.

Б Коралові уста мені не кажуть більш «люблю».

В Спадають дні, немов чадра твоїх далеких рук, мені на плечі.

Г Ближчий мені старий Гайявата, ніж усі досягнення кібернетики.
62. Архаїзм ужито в реченні

А Од Псла потягло сирими ґлеїстими берегами.

Б Я слово вимовлю, а слово в траві роменом зацвіта.

В Ми в село поверталися, обдаровані щедро гірською стодолою.

Г Хочу я, щоб на чолі народу світився знак і від мого життя.
63.Архаїзм ужито в реченні

А Йшли лучники, сховавши в колчани рій бистрих стріл.

Б Над нами маяла коругов, на якій стояв девіз: завзяття і любов!

В Крізь сіре сито сіється дощик осінній.

Г Найвища радість — угадувати порухи вітру.
64.Архаїзм ужито в реченні

А На захист рідної землі стає стіною рать могуча.

Б А день на рунь озимини веде останню хмарку літа.

В У краю батьків, у краю мажорних сосен усе моє: від сосен і до зір.

Г Я на кряж по камінню голім лісом іду багряним.
65. Архаїзм ужито в реченні

А Хай нам флояри гудуть очеретові, хай нам Уїтмен махає беретом.

Б Знов сниться нації легенда про ностальгійний дар євшану.

В Строгим своїм перстом покаже вічність у майбутнє.

Г Через яри та байраки незнавана сила несе.
66. Історизм ужито в реченні

А Доле, доле — степи та ватра. Для печалі нема причини.

Б Який глибокий ти даруєш спокій, моя далека вечорова зоре!

В Барвисті осені полотна, а літо вже одколосилось.

Г Колись тут жив куркуль Обруч.
67. Історизм ужито в реченні

А Осінь бреде золотими садами, гронами грає рясний виноград.

Б Мов зачарований, день догоряє, осінь багряна садами бреде.

В Непокірна і напівжива, не вмирає слава України.

Г Прийде тітка в гості у свитині білій і розкаже казку про чарівну Ладу.
68. Історизм ужито в реченні

А Гей, флояра на майдані зажурилася.

Б Легенду розкаже кремінь, і рало, і спис.

В До колиби підійшли під вечір.

Г 3 крутих плаїв зриваємся, йдемо.
69. Історизм ужито в реченні

А Мосту ріка, неначе гільйотина, рвала опори.

Б Птах обернувся вмить на чугайстра.

В Бурелом громіздко, мов гекзаметри, лежить у лісі поперек стежок.

Г Назустріч їм швидко йшов вуйко Іван.




ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологія — це розділ мовознавства, що вивчає стійкі неподільні сполуки слів. Одиницею фразеологічної системи є фразеологізм — словосполучення чи речення, яке вживається мовцем як нерозкладна єдність. У реченні Яблуньки вбиваються у силу, бруняться в місячній імлі фразеологізм вбиваються у силу сприймається як одна цілісна за значенням мовна одиниця, яку можна замінити словом або вільним словосполученням — підростають, набирають сили.

Ступінь поєднання слів у фразеологізмах буває різний. У частини висловів лексичне значення слів є зрозумілим, а їх поєднання між собою — вмотивованим: бачити не далі свого носа (бути обмеженим), бачити багато світу (бути бувалим, досвідченим), за слізьми світу білого не бачити (горювати, плакати). У деяких зворотах мовець не знає первісного лексичного значення слів, що входять до їх складу, і значення вислову загалом не пов'язане для сучасного мовця зі значенням його частин: точити баляндраси (базікати), бити байдики (лінуватися) тощо.

Фразеологізмам притаманне явище синонімії (набивати руку, битий жак — бути досвідченою людиною) та антонімії (узяти близько до серця — мов з гуся вода).

Джерелами фразеології є передусім народна творчість (подати гарбуза, пасти задніх, танцювати під чужу дудку), професійна діяльність людей (розмотати клубок, між молотом і ковадлом, спіймати на гачок). Чимало фразеологізмів мають книжне походження, зокрема з Біблії (берегти як зіницю ока, не хлібом єдиним живе людина, метати бісер перед свинями), античної літератури (сізіфова праця, прокрустове ложе, авгієві стайні), творів літератури (людська комедія (О. де Бальзак), що робити? (М. Черниіиевський), весна народів (Г. Гейне).
1.Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Стоїть над нами Всесвіт у зоряній кольчузі.

Б Іти вперед легше, якщо йти разом.

В Вести народ легше, ніж зрушити його з місця.

Г Уміють мовчки любити тільки друзі.
2.Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Б Мені потрібно, щоб ти, Україно, жила.

В Сказано по струні ходити — і ходи.

Г Дніпро манив нас маревом води.
3.Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Вір до кінця у власні сподівання.

Б Люди, які втілюють ідеї та поширюють їх, керують світом.

В Є найзначущіша дума на світі — дума про хліб.

Г Як стрінуся з освіченим чоловіком, то в мене аж душа радіє.
4. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Коли народ не боїться могутніх, з'являються могутні.

Б. Любов'ю народу сповито безсмертні пісні Кобзаря.

В Що мені суджено: щастя чи мука?

Г Марійка до ранку очей не змикала, все за матір'ю доглядала.
5. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Це дуже тяжко — написати пісню.

Б Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

В Його постійною мрією було швидше вийти в люди.

Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.
6. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Поетові треба бути поетом.

Б Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!

В Але поет природній, як природа.

Г Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази, був Мікеланджело Буонарротті.



7.Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Перешкодою до здійснення планів завтра можуть стати наші сумніви сьогодні.

Б Скромність ніколи не вадить людині, а робить її ще красивішою й привабливішою.

В Удача — це постійна готовність скористатися шансом.

Г Іван Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто на музику.


  1. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Промайнула ніч-зоряниця, ранок ясний настав.

Б Мирон був сердитий сам на себе, ходив як у воду опущений.

В По країні весна пролітає і веслом журавлиним шумить.

Г Ген попід верби вигнулась Десна, несучи води в луки моложаві.
9. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Знайомих — нікого, доведеться самому дорогу в село міряти.

Б Цвітуть волошки в золотому житі, а над смарагдом луки сяє мак.

В Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Г Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні.
10. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Дозиметром не виміряєш дози тотального спустошення душі.

Б Іноді він такий добрий — хоч до рани прикладай.

В Це вже весна припала зором до вікна — і сни мої подолані.

Г Найважче мужнім буть на самоті.
11. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А Треба за скривджених заступиться і розділити радощі з ними.

Б Мати любить не тільки на мить, материнська любов незрадлива.

В Приємно видатись розумним в одежі із чужих думок.

Г Олександр Іванович був у доброму гуморі.
12. Фразеологічний зворот ужито в реченні

А У золотім безгомінні коливаються тіні.

Б Катрі за чоловіком жилося, як з гори котилося.

В Високу українську еру нам треба з себе починать.

Г Жадана воля, мов рясна калина, в степах південних знову зацвіла.
13. Правильно пояснено значення фразеологічного звороту плести химери у варіанті

А наговорювати на когось

Б інтригувати когось

В говорити щось беззмістовне

Г домагатися чого-небудь від когось
14.Правильно пояснено значення фразеологічного звороту в один гуж тягти у варіанті

А бути заодно з кимось Б бути в поганому гуморі

В бути несамостійним Г бути постійно зайнятим
15.Правильно пояснено значення фразеологічного звороту брати за душу у варіанті

А погрожувати за щось Б становити небезпеку

В поступатись інтересами Г зворушувати, хвилювати
16. Фразеологізм ламати шапку означає

А залишитися ні з чим Б підлещуватися до когось

В привітатись з кимось Г зустріти когось
17.Значення зробити щось собі на шкоду має фразеологізм

А сушити голову Б без царя в голові

В на свою голову Г голова не варить
18.Значення бути спроможним на помсту має фразеологізм

А залити сала за шкуру Б вигріти гадюку в пазусі

В тримати за пазухою камінь Г іти як із каменя
19.Синонімом до фразеологізму як викапаний є

А кум королю Б змести з лиця землі

В кури не клюють Г як дві краплі води
20. Синонімом до словосполучення дуже сильно є фразеологізм

А наступити на горло Б натерпітися страху

В на широку ногу Г на повну котушку
21 Синонімом до словосполучень ухвалити важливе рішення, зважитися на щось є фразеологізм

А співати Лазаря Б перейти рубікон

В троянський кінь Г сізіфова праця
22.Синонімом до слова засоромитися є фразеологізм

А пустити червоного півня

Б як рак свисне

В пекти раків

Г показати, де раки зимують
23.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку

А аж у вухах лящить — голосно

Б дражнити собак — перекривляти

В бути як палець — одинокий

Г кров із молоком — здоровий
24.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку

А старий вовк — досвідчений

Б твереза голова — кмітливий

В жовтороте пташеня — маленький

Г капустяна голова — дурний
25.Фразеологізм і слово НЕ Є синонімічними в рядку

А дивитися в сто очей — пильнувати

Б грати в одну дудку — одностайно

В за тридев'ять земель — за кордоном

Г зарубати на носі — запам'ятати
26.Фразеологізм і словосполучення НЕ Є синонімічними в рядку

А замазати рота — дуже забруднитися

Б одним ликом шиті — бути схожими чимось

В витягти з болота — надати допомогу

Г засміятися на кутні — заплакати
27.Фразеологізм НЕ Є синонімом до слова раптово в рядку

А як сніг на голову Б як обухом по голові

В аби день до вечора Г як з Божої руки
28.Фразеологізми є синонімічними в рядку

А кум королю, бути на коні

Б піднімати руку, і пальцем не торкнутися

В давати чосу, давати драла

Г біла кістка, біла ворона
29.Фразеологізми є синонімічними в рядку

А як на долоні волосся виросте, не бачити як своїх вух

Б заводити мову, цідити крізь зуби

В не чути під собою ніг, і оком не змигнути

Г бісом дивитися, битися як риба об лід
30.Фразеологізми є синонімічними в рядку

А передати куті меду, мов медом намазаний

Б мов на дріжджах рости, наче гриби після дощу

В обламати палицю, перегнути палицю

Г перетворити на попіл, піддавати жару
31.Фразеологізми є синонімічними в рядку

А сидіти склавши руки, ні в тин ні в ворота, ні за холодну воду не братися

Б співати дифірамби, курити фіміам, підносити до небес

В доливати оливи до вогню, підкласти дров у жар, залити за шкуру сала

Г на заячий скіік, бити лихом об землю, крапля в морі
32.Антонімом до слова помиритися є фразеологізм

А іти своїм шляхом Б час працює на нас

В бути на сьомому небі Г розбити глек
33.Антонімом до не турбувати (когось) є фразеологізм

А оббивати пороги Б читати проповідь

В ускочити по самі вуха Г сідати на свого коника
34.Антонімом до словосполучення проявляти непокірність є фразеоло гізм

А свічки можна сукати Б розв'язати руки

В ставати на диби Г тримати хвіст трубою
35.Антонімом до словосполучення робити щось дуже якісно є фразеологізм

А мазати медом щось Б комар носа не підточить

В мати голову на плечах Г аби з рук
36.Фразеологізми є антонімічними в рядку

А не в тім'я битий, і в хвіст і в гриву

Б не покладати рук, носити на руках

В оббивати пороги, на край світу

Г не бачити смаленого вовка, собаку з'їсти
37.Фразеологізми є антонімічними в рядку

А носити камінь за пазухою, побувати в бувальцях

Б тримати в кулаці, попускати віжки

В плутатися у хвості, і в хвіст і в гриву

Г протирати з пісочком, пускати сльози
38. Фразеологічний зворот має значення виконувати певну роботу повільно в реченні

А Любі Соколовій здавалося, ніби в театрі все робиться повагом, без вогника.

Б У тому ж темпі, як мерзлее горить, узялися вдруге лагодити риштування.

В Ой казали мені люди, що добра з тебе не буде.

Г Дядька Яшу слава не турбує, він важкий у роботі на підйом.
39. Фразеологічний зворот має значення стати матеріально незалежним у реченні

А На тому світ стоїть: одні копійки рахують, а інші мільйонами крутять.

Б Від таких розмов з матір'ю Кирило ще більше носа піднімав.

В Його постійною мрією було швидше стати на ноги і зажити самостійним життям.

Г Кожен на цьому світі живе своїм розумом, на чужий не зважає.
40. Фразеологічний зворот має значення бути сміливим у реченні

А Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики.

Б Коли з'ясувалося, що йому не загрожує небезпека, заспокоївся і піднісся духом.

В Видно, ця людина має свою думку і вдачею не з полохливого десятка.

Г Дівчата були великі приятельки і, як кажуть, помазані одним миром.
41. Фразеологічний зворот має значення складна, непосильна праця в реченні

А Увесь світ збунтувався, один я спину гну.

Б Узявся він за рахунки охоче, та швидко запал пропав: горішок виявився не по зубах.

В Мінери — народ спритний і меткий: зроблять — комар носа не підточить.

Г Мар'ян добре чуба нагрів, поки розчистив чагарники.
42. Фразеологічний зворот має значення втрачати оптимізм у реченні

А Не люблю я скорятися й гнути спину перед усяким начальством.

Б А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш.

В Дівчина лагідне серце мала, ніколи й ні на кого зла не затаювала.

Г Горе тим, хто втратить мужність.


43. Установіть відповідність

Фразеологізм

Значення

1 Аж жижки трясуться


А нетерпеливитися

Б хвилюватися

В сміятися

Г налаштовуватися

2 Слабке місце


А бути хворим

Б бути невпевненим

В бути вразливим

Г бути слабким

3 Вискочити як Пилип з конопель


А сказати щось приємне

Б сказати щось недоладне

В висловлюватися відверто

Г не виявляти стриманості в розмовах

4 Перехопити через край


А переповнити

Бзахопитися

В переборщити

Г приголомшити




44. Установіть відповідність

Фразеологізм

Значення

1 Брати в шори

А насміхатися

Б злякатися

В звинувачувати

Г вимагати

2 Брати до серця

А уболівати

Б пильнувати

В перешкоджати

Г скаржитися

З Брати на кпини

А картати

Б радіти

В насміхатися

Г підкоритися

4 Брати на себе очі

А засоромитися

Б бути гарним

В здійснити щось

Г примушувати
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconФонетика. Графіка. Уподібнення приголосних звуків
Фонетика – (гр phōnētikōs – звуковий) розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconКонтрольна робота №6 (тестові завдання) Фонетика Графіка Орфографія Орфоепія

Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconВід гр grapho пишу, малюю – розділ на­уки про мову, в якому вивчається...
...
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconКонтрольна робота №5 (тестові завдання). Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Знайдіть дієслова, у яких а чергується з о при зміні форми слова чи в спільнокореневому слові
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconКонтрольна робота №4 «Фонетика. Графіка. Орфоепія». Тести
Поділити подані слова на склади. Підкреслити відкриті однією лінією, закриті – двома: Прочитати, сміються, пісня, надія, сім’я, степ,...
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconФонетика І фонологія
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. / М. П. Кочерган. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, стор. 102–159
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconЩо вивчає фонетика?
У якому рядку в усіх словах при зміні їх форми та доборі споріднених відбувається чергування голосних звуків?
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconВід гр morphe- форма І logos- слово, вчення це розділ мовознавства,...
Морфологія (від гр morphe- форма І logos- слово, вчення) це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови iconРеферат Тема: Поняття про фразеологізм
...
Фонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови icon"Общий (укр.)"
Розділ астрономії, що вивчає фізичну природу,хімічний склад, внутрішню будову зір
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка