Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези




Скачати 273.86 Kb.
НазваНауковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези
Сторінка1/3
Дата конвертації17.03.2013
Розмір273.86 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ

ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ

БІЛОГІРСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ

НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ: літературознавство, фольклористика та мистецтвознавство

СЕКЦІЯ: українська література
ПАТРІОТИЧНІ МОТИВИ ЛІРИКИ МИКОЛИ ФЕДУНЦЯ

Роботу виконала: Цикунова Ірина Володимирівна,

учениця 9 класу Квітневської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна , вчителька Квітневської ЗОШ

І-ІІІ ступенів, вища категорія

Білогір′я - 2013 р.

Патріотичні мотиви лірики Миколи Федунця

Цикунова Ірина Володимирівна

Хмельницьке територіальне відділення Малої академії наук України

Білогірська районна філія

Квітневська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 9 клас, с. Квітневе

Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської ЗОШ І-ІІІ ступенів

ТЕЗИ

У даному дослідженні йдеться про патріотичні мотиви лірики Миколи Федунця. Вибір даної теми пов’язаний насамперед з необхідністю відкрити для читача творчий світ поета – подолянина.

Працюючи над проблемою дослідження, ми мали на меті відібрати поезії високого громадянського звучання.

Виявлено, що провідними темами його творів є такі теми: призначення людини на землі, доброта і порядність, трепетно – ніжна любов до України і рідної сторони, пошанування батьків.

Досліджуючи його поезії (а їх близько 40), ми прийшли до висновку, що Микола Федунець мовою справжньої поезії доносить до читача найважливішу думку про людину: вона прийшла на землю, щоб утверджувати на ній справедливість і добро, плекати у серці любов до землі, на якій народилась.

Наукова новизна даної роботи полягає в тому, що досліджувались поезії, пронизані високими патріотичними почуттями, зверталась увага на їх місце та роль у формуванні активної життєвої позиції підростаючого покоління.

Таким чином, усі завдання виконано, мети досягнуто. Проте на цьому не завершується дослідження творчості Миколи Федунця. Попереду ще багато відкриттів, які зобов’язують нас працювати, одержувати нові знання.

ЗМІСТ



Вступ………………………………………………………………..

4



Тези…………………………………………………………………

2



Розділ 1. Злототкана лінія життя…………………………………

7



Розділ 2. Слово друзів і колег……………………………………

9



Розділ 3. У світі думок Миколи Федунця…………………………

13



    1. У пошуках сенсу буття і призначення людини…………

13



    1. Осмислення любові до батьківщини в поезіях М. Федунця

18



    1. Протиборство добра і зла в поезіях М. Федунця………..

22



Висновки…………………………………………………………….

24



Література …………………………………………………………..

26


ВСТУП

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.» Ці крилаті слова належать відомій українській письменниці Ліні Костенко.

Дійсно, сила поетичного слова велика й магічна. Це цікава мандрівка у дивовижний світ захоплюючих думок, щемних переживань, глибоких роздумів. Саме такою є поезія Миколи Федунця, нашого земляка, подолянина, людини, яка з дитинства прагнула віддати людям тепло свого серця, часточку своєї душі. Слово поета виразне і самобутнє, відшліфоване до блиску, багате на барви й голоси життя, воно лине по-молодечому дзвінко, щиро.

М. Федунець створює образи, сила впливу яких на читача вражаюча. У звичайному він уміє знайти незвичайне, особливе, навіть зовсім непоказну деталь примушує засвітитися новою гранню. Для його поезій притаманні щирість , задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів.

Багатий поетичний доробок Миколи Федунця позначений роздумами про місце людини в житті, духовні цінності нашої епохи, пронизаний мотивами любові до рідної землі, Батьківщини.

Микола Федунець – поет з глибоким національним корінням, людина високої культури і ніжних почувань, це поет від Бога, добротворець, чуйний і прекрасний у своїх помислах і думках.

Він належав до покоління шістдесятників, високо цінував поезії Василя Симоненка, а за вчителя в поезії вважав Андрія Малишка.

Вагоме слово про М. Федунця сказав М. Мачківський у книзі «За сонячний промінь тримаючись…», О.Ванжула–Федунець та друзі по перу у книзі «Ти живеш…», В.Коломієць у статті «У повені літ чебрецевих». Особливості поетики Миколи Федунця досліджували Полікарп Свідер, Семен Шаховський, Віталій Мацько, Михайло Стрельбицький. Однак творчість нашого земляка на сьогодні ще недостатньо вивчена і містить багатющий матеріал для дослідження.

У запропонованому дослідженні йдеться про патріотичні мотиви лірики

М. Федунця, які ще не були об′єктом дослідження. Вибір теми пов′язаний насамперед з необхідністю відкрити для читача творчий світ митця. Вивчення його поезій, дослідження провідних мотивів є перспективним і актуальним завданням.

^ Мета мого дослідження – ознайомити читачів із творчим доробком

М. Федунця, з′ясувати провідні мотиви його лірики.

Об′єктом дослідження є поезії Миколи Федунця (опрацьовано близько 40 поезій). Їх було розподілено по темах:

  1. призначення людини на землі;

  2. любов до рідної землі, України, рідної мови;

  3. протиборство добра і зла.

Предмет дослідження - вираження патріотичних мотивів у поезіях

М. Федунця, звідси і тема роботи «Патріотичні мотиви в творчості Миколи Федунця.»

^ Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що досліджуються поезії, пронизані високими патріотичними почуттями, визначається їх місце та роль у формуванні активної життєвої позиції підростаючого покоління.

^ Теоретичне значення. Результати дослідження сприятимуть подальшому вивченню й глибшому розумінню поезій М. Федунця, будитимуть прагнення заглибитись у розмаїття барв рідного слова.

^ Практичне значення роботи пов′язане з можливостями застосування матеріалів дослідження на уроках «Літератури рідного краю».

У ході дослідження було проведено екскурсію до музею М. Федунця, який знаходиться у Сушовецькій школі Білогірського району на батьківщині

М. Федунця. Я ознайомилась з матеріалами , що знаходяться в музеї: книгами, подарованими самим поетом, листами, телеграмами. Вразив великий портрет М. Федунця. Його намалював місцевий художник А. К. Кравець. Також я зустрілася з племінником поета Прибишем Анатолієм Борисовичем, який з гордістю поділився спогадами про М. Федунця: «Дядько був доброю і чуйною людиною, компанійський, веселої вдачі. Коли збирався гурт, відразу з′являлось кілька рядочків вірша. Дуже любив рідні місця. Коли приїздив із Хмельницького, відразу йшов у садок, спускався схилами до річки Горинь. З усіма був привітним.» Коли Анатолій Прибиш довідався про мету приїзду, то попросив: «Напишіть про нього: він велика людина» .

Ще я взяла інтерв′ю у мого наукового керівника Немирович Т.М. Ось що вона розповіла: «Це було у Білогір′ї. Ми, вчителі української мови та літератури, зібрались в актовому залі школи на зустріч із письменниками Поділля. Перед нами виступав В. Кравчук, М. Мачківський, М. Федунець. Він (М. Федунець) був простий і величний, а в очах випромінювались доброта й тепло. Особливо вразила поезія «Три дороги», прочитана поетом. Я настільки сприйняла її душею, що не могла стримати сліз. Пройшло чимало часу, а спогад про цю зустріч залишився назавжди.»

РОЗДІЛ 1

^ ЗЛОТОТКАНА ЛІНІЯ ЖИТТЯ

Свою життєву стежку М. Федунець почав у селі Сушівці, що на Білогірщині. Народився 1 січня 1944 року у родині колгоспників. Батько – Федір Демидович – був стельмахом, мати – Надія Хомівна – працювала біля землі.

Микола Федунець – дитя війни, син фронтовика і стражденної матері-колгоспниці, учень Сушовецької, а потім Ямпільської шкіл, військовослужбовець, студент університету, газетяр. Уся ця непроста буденщина стала для нього святістю і осяяла його поетичне слово, надихнула на творчу дорогу.

Про свій першопочаток, про те, з якого він середовища і з якого часу, сказав сам Микола Федунець у мініатюрі «Спомин»:

Зайшов на подвір′я дядько: «Дайте попити, –

І скрипнули милиці: – З фронту вертаюсь…»

А я того дня тільки вчився ходити,

За сонячний промінь тримаючись.

«Отак, узявшись за сонячний промінь, відчувши його божественний дотик, пішов він за ним із споришевого сільського дворища в розколисану грозові ями і журавлиними крилами далеч літ»[5, с.7].

Майже 20 років віддав журналістській праці – у редакціях газет: білогірської районної «Життя і слово», обласних – «Подільські вісті» та «Ровесник».

Микола Федунець – лауреат міжнародних літературних премій

ім. І. Кошелівця та Д. Нитченка, обласних – ім. Т. Шевченка, ім. Булаєнка,

ім. І. Костюка та М. Годованця.

Півстолітній творчий шлях Миколи Федунця – це понад тридцять поетичних збірок, сотні статей у місцевій та центральній пресі. Він мав великий поетичний стиль і метафоричну мову.

Завдяки наполегливій ініціативі Миколи Федунця було відроджено пам′ять про талановитого поета України, загиблого у Великій Вітчизняній війні Володимира Булаєнка (для самого поета видання книги стало великим душевним болем: пообіцяла райрада 15 тисяч – і не виконала обіцянки).

Його лебединою піснею стала хрестоматія «Літературна Хмельниччина ХХ століття, куди ввійшли біографічні дані та вибрані твори 63 літераторів, які жили й творили (а більшість з них і нині живуть і творять) на Поділлі.

Ім′я Миколи Федунця носить одна з вулиць обласного центру. А на будинку №115/1 на вулиці Проскурівського підпілля, де понад 20 років жив поет, встановлена меморіальна дошка. Біля неї постійно ятріють жариновим кетягом квіти – ознака незгасимої пам’яті про поета.

^ Висновки до розділу 1

Як бачимо, Микола Федунець ніколи не забував, що він син хліборобів. Для поета це були святі спогади. Вони гріли його душу впродовж всього життя. А ще Микола Федунець – активний громадський діяч. Свідченням цього є робота на журналістській ниві понад 20 років, допомога у відновленні забутих імен, захист друзів від наклепів.

Великою його заслугою було видавництво книги «Літературна Хмельниччина ХХ століття».

РОЗДІЛ 2

^ СЛОВО ДРУЗІВ І КОЛЕГ

Про вагомий внесок Миколи Федунця у розвій сучасної української літератури свідчать відгуки його колег по обласній організації Національної спілки письменників України в книзі спогадів «Ти живеш …», яка вийшла друком у 2010 році . Понад тридцять його побратимів по перу поділилися з читачами «перлинами добра», які щедро дарував їм зі свого поетичного лану й палкого серця славетний лицар українського духу. Гуртом, слово за словом, спогад за спогадом, вони відтворили цілісний образ подільського добротворця Миколи Федунця.

Його побратим Василь Кравчук у своїх споминах зауважував: «…Не жив, а факелом горів», а Марія Бабенко продовжила: «…його багате щедре жниво в людських серцях зійде не раз» [3].

Це добро Микола Федунець дарував усім щедро, доброзичливо і ненав′язливо, як дихав. При зустрічах між жартами і своїми дотепами.

Микола Кульбовський згадує, що він не раз давав йому мудру пораду, а ще вважає Миколу Федунця «хрещеним батьком» серії п′яти своїх книг «З подільського кореня» та роману «Веремія». Саме за порадою М. Федунця він дав такі назви цим книгам.

Всі члени обласної організації спілки письменників поважно величали свого голову: «Це був справжній Бригадир!» (Г. Храпач). М. Федунець дбав не лише про художньо-творчий ріст своїх побратимів, але й переймався їхніми побутовими негараздами, часто захищав від нападів «круків» КДБ.

Л. Закордонець пише: «…Він все робив для того, щоб поети і прозаїки, яких виколихала рідна земля, не були забуті на ній» [3].

Ось як охарактеризувала його у своєму вірші Ніна Шмурикова:

За ним ішли, його любили,

Бо він , як батько, зігрівав

Своїм теплом. Аж до могили

Таким він буть не переставав [3].

І дійсно, всіх своїх спілчан він вважав «ріднею по духу»:

Будь здорова, рідня моя по крові!

Будь безсмертна, рідня по духу [3].

Про поетичний хист М. Федунця так відгукнувся у спогадах Микола Мачківський: «У нього нема жодного вірша, де б не було свіжого поетичного образу, цікавої художньої знахідки…, спокійна метафорика, відсутність закучерявлених порівнянь Але так щемно на серці?.. Весь секрет – в організації, в пластиці письма»[3]. Микола Федунець доносить слово без натуги й надриву, хоч, можливо, десь за лаштунками з нього зійшло сто потів. Маємо хвилюючий, викінчений малюнок.

Поет-сатирик і гуморист, професор Кам′янець-Подільського педагогічного університету імені І.Огієнка Віталій Нечитайло в спогадах про друга пише: «Поети Федунцевого покоління народилися у час найжорстокішої, най безжалісної війни або ж у голодні роки після неї, коли життя і смерть змагались між собою…Природа чинила свій вибір, і хто вижив у ті голодні , той знав ціну людської доброти… Щирість і доброта, а не відчай та смута, вивели юнака

(М. Федунця) на власний життєвий , а згодом і поетичний шлях…» [3].

Прозаїк Мар′ян Красуцький (теж професор згадуваного університету) додає: «Своєю працею натхненною, своєю творчістю наближав омріяно вимріяну сонячну днину для України, яку так палко, до самозабуття , любив, у щасливу зорю якої непохитно вірив до останньої хвилини свого земного життя» [3].

Великим болем і смутком наповнені слова Віктора Крачковського, брата по мамі Володимира Булаєнка: «Тримаю в руках книгу «Ти живеш…». Спогади не підроблені, а йдуть від щирого серця і душі. Як молитовник перед сном, читаю, перечитую і все більше і більше розумію, що я щось втратив дуже і дуже дороге в моєму житті, щось вирвали з моєї душі і серця, і там залишилась велика рана і великий біль… Невже нам треба було загубити Федунця, щоб узнати, хто такий був Федунець!!!» [2]

Світлій пам′яті Миколи Федунця присвятив свої рядки Петро Савчук:

Нема поета – творчої людини.

Картає душі непідвладний щем…

О, як потрібна нам твоя порада…

Ти так горів душею все за спілку,

Тримаю усіх на творчій висоті…

Як зараз слів твоїх не вистачає,

Отих, що кожен вірш твій вимовля. [3].

Щире, тепле слово про Миколу Федунця сказала Світлана Семчакевич, викладач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Її поезію я хочу навести повністю:

Такою мови ще не чула я:

«Як путівець між нивами – простої»,

Вколисаної вітром у полях,

Народженої від землі святої…
Розкішної, крилатої, як птах,

Як сонях, викоханий садом,

Осяяної сонцем у світах,

Квітучої, не вибитої градом…
Як скарб, як мить поміж віків,

«Барвиста, наче далеч веселкова»,

«З роси проміння, шуму колосків»

Усім нам «засвітилася Дніпрово»
Заквітчана духмяним чебрецем

«В ім′я добра, вселюдської любові»,

Миколою сповита Федунцем –

Так заяскріла українська мова!
Достойний, хто складе йому дует

У тій , як цвіт, гарячобарвній мові!

Відчула я: то – не простий поет –

«Душа, настояна на ріднім слові» [3].


  1   2   3

Схожі:

Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconПроблема
Квітневська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 10 клас, с. Квітневе Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української...
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconПро сутність людського життя в творчості
Квітневська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 11 клас, с. Квітневе Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української...
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconНауковий керівник: Якимчук Людмила Володимирівна – вчитель математики...
Квітневської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білогірської районної ради Хмельницької області
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconТ. М. Немирович Дидактичний матеріал для поглибленого вивчення української мови у 8 класі
Упорядник: Немирович Т. М. вчителька української мови Квітневської зош І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconРобота
Упорядник: Немирович Т. М. вчителька української мови Квітневської зош І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconДиплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики...
Секція «Українська література» Олійник Вікторія Олександрівна, учениця 9 класу Гнатовецької зош І-ІІІ ст. (науковий керівник Бандровська...
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconGo to sleep there. We use it to read when it is dark. We use it when...
Упорядник: Годунко Л. Ф. вчитель англійської мови Квітневської зош І-ІІІ ступенів
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconНа Всеукраїнський конкурс науково-методичних розробок з дослідницько-експериментального...
На участь у Всеукраїнському конкурсі науково-методичних розробок з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти суспільно-гуманітарного...
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconКонсультпункт Керівник
Керівник: Смаровоз Оксана Анатоліївна, вчитель англійської мови Білоцерківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим...
Науковий керівник: Немирович Тетяна Миколаївна, вчитель української мови та літератури Квітневської зош І-ІІІ ступенів тези iconДиплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики...
«Українська література» Галашевський Євген Ігорович, учень 10 класу Чорноострівського навчально-виховного комплексу (науковий керівник...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка