Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда




Скачати 393.69 Kb.
НазваВідділ культури І туризму Новоукраїнської рда
Сторінка1/4
Дата конвертації20.09.2013
Розмір393.69 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
  1   2   3   4

Відділ культури і туризму Новоукраїнської РДА


Центральна районна бібліотека


Презентація регіонального проекту

«Письменники – земляки степового краю»


Випуск 3

Новоукраїнка

2013

На початку 2011 року за ініціативи голови облдержадміністрації було започатковано регіональний проект «Історія рідного краю»,що був покликаний підтримувати і розвивати дослідження і вивчення історії Кіровоградщини. Регіональний проект «Література рідного краю», є однією із складових частин цієї ініціативи.

В січні 2012 року в читальній залі Кіровоградської ОУНБ ім. Д.Чижевського відбулася презентація хрестоматії „Блакитні вежі”. Це стало початком втілення у життя проекту - програми “Література рідного краю” в рамках одноіменної гуманітарної акції Кіровоградської ОДА. Твори земляків увійшли до першої в області регіональної двотомної хрестоматії «Блакитні вежі». Перший том містить твори 45 поетів краю, до другий том – 30 прозаїків. Сьогодні можна назвати близько пів тисячі митців народжених і натхненних нашим краєм - класиків літератури М. Кропивницького й І. Карпенка-Карого, Василя Козаченка і Арсенія Тарковського, а також письменників діаспори, повернутих нашій літературі - відроджені літературні імена : Євгена Маланюка, Яра Славутича, Дона Амінадо, Юрія Дараганата багатьох інших.

Новий проект центральної районної бібліотеки «Письменники–земляки степового краю» спрямований на популяризацію серед користувачів, особливо юнацтва та молоді творчості письменників Кіровоградщини, Новоукраїнщини, поглиблення знань користувачів з історії рідного краю.

Третій випуск буклету «І пам'ять ожива…», присвячений творчості письменників – земляків - ювілярів 2013 року.

Видання розраховане на широке коло користувачів.


^ Рибак Натан Самійлович – 3 січня 2013 року

100 років від дня народження (1913 – 1978)
Через роки, події, дати,

Йшов гордливо наш земляк

Та будем завжди пам’ятати

Ім’я його - Натан Рибак…

Він - творив на благо народу в ім'я нових звершень, майже кожен його твір був закликом на битву за мир, світлим сподіванням на щасливе мирне майбутнє. Визнаний і відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами, гордість нашої рідної землі, наш земляк Натан Самійлович Рибак.

Письменник, мабуть, сам не дуже хотів знайомити громадськість зі своїм життєписом, бо дуже рідко у передмовах і післямовах до його творів зустрічаються скупі відомості про самого автора. Та, знати ми про нього повинні, бо дала його світові - Новоархангельщина, та сама прекрасна земля - Маланюкова колиска.

Народився Натан Самійлович Рибак у Іванівці 3 січня 1913 року у сім’ї поміщицького управителя Самійла Рибака. Родина жила заможно. Мали гарний великий будинок, єдиний на той час у селі покритий червоним залізом. Стояв будинок неподалік від школи, дивлячись на вигін через густий сад і кучеряві кущі жовтої та білої акації. Разом з панськими дітьми ріс хлопчик. Вперше пішов до школи тут в Іванівці. Був дуже здібним учнем. За національністю Н. Рибак був євреєм, що зіграло свою чорну роль у його житті та стало причиною розлуки з рідним краєм.

В Іванівці на той час жило багато євреїв. Понад яром, що біля школи, існувало «єврейське містечко». А далі на вигоні було єврейське кладовище, неподалік панський сад. І сам панський маєток, у якому служив Самійло Рибак управителем. Старі іванчани згадували, що він був добрим і чуйним чоловіком, допомагав усім, хто до нього звертався. Взагалі, євреї дружили з українцями . Але у кривавому 1921році, коли життя небагато коштувало, банда чергового «батьки» вирішила зробити «єврейський погром».

І родина Самійла Рибака змушена була покинути рідну домівку. Восьмирічним хлопчиком Натан назавжди покинув Іванівку. У Шепетівці Натан Рибак закінчив школу. Був студентом фабрично-заводського технікуму, пізніше робітником цукрового заводу.

Творчий шлях Натана Рибака почався ще на початку 30-х років минулого століття. Перший нарис дав поштовх до роботи над першим оповіданням «Дорогами змагань». А вже наступного 1931 року, під цією ж назвою, в одному з харківських видавництв вийшла перша збірочка Натана Рибака.

Героями ранніх книг Натана Рибака стали сучасники і друзі, яких вік пізнав у труді, молоді робітники. Натан Самійлович стає студентом Київського хіміко-технологічного інституту.

Він багато пише, друкуються його твори. 1934р. виходять збірки новел «Історія одного кулемета» «Мужність» , «Кут падіння». Рибак вражає силою свого таланту. Загальновизнаною вершиною творчості Н. Рибака є роман «Помилка Оноре де Бальзака (1940), який доповнюється і видається вже після війни (у 1956р.), відзначений Державною премією.

З початку 1943 року Натан Рибак у діючій армії. Майор Н. Рибак працював спеціальним кореспондентом газети військових льотчиків,військовий кореспондент газети «Красная звезда»,нагороджений орденами Червової Зірки та Вітчизняної війни.

Новий етап творчого розвитку Н.Рибака зв'язаний з багаторічною працею над двотомною «Переяславською Радою» і дилогією «Час сподівань і звершень».

Творчість Натана Рибака - багатогранна і різнопланова. Але все в ній підпорядковано одній меті - служінню своєму народові.

Вересень 1978 р став для Натана Самійловича останнім. Він трагічно загинув у автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі.

Одного осіннього дня, десь на початку семидесятих років в Іванівку приїхав невисокий інтелігентний чоловік в окулярах. Його бачили на вигоні, задуманого і сумного. На той час будинок Рибаків ще був і Натан Самійлович встиг відвідати своє рідне обійстя. Завітав до школи, поспілкувався із школярами, набрав води з криниці, що на шкільному подвір'ї, сів у автомобіль і поїхав. Письменника немає, а твори живуть, книги залишаються… Перекладені багатьма мовами, видані у Польщі. Угорщині, Румунії, Німеччині, В'єтнамі, Китаї та ще в багатьох країнах світу. Книги нашого земляка живуть,і ще будуть жити і кликати боротись за великі звершення.

Джерела та посилання :

Рибак, Н.С. Твори в 5-ти томах[Текст]. - К.: Дніпро, 1980-1981.-

Т. 1. Переяславська рада [Текст] : роман. - Київ : Дніпро, 1981. - 670 с.

Т. 2. Переяславська рада [Текст] : роман. - Київ : Дніпро, 1981. - 679 с.

Т. 3. Помилка Оноре де Бальзака [Текст] : роман. - Київ : Дніпро, 1981. - 621 с.

Т. 4. Час сподівань і звершень [Текст] : роман. Кн.1. - Київ : Дніпро, 1981. - 631 с.

Т. 5. Час сподівань і звершень [Текст] : роман. Кн. 2 - Київ : Дніпро, 1982. - 607 с. Рибак, Н.С. Дорога правди і миру[Текст]: Нариси. Статті. Спогади.-К.: Рад. письменник, 1979.- 341 с.

Рибак Н.С. Ошибка Оноре де Бальзака[Текст]: Роман.- М.: Сов. писатель, 1979. - 352 с.

Рибак ,Ю. Н.С. Переяславська рада[Текст]: Роман: В 2т. – К.: Рад. шк.., 1988.- (Світ в образах). –

Т.I: Кн. 1 - 4.- 479с.

Т.I1/ Кн.6 -8. -494с.

Рибак, Н.С. Час сподівань і звершень[Текст]. -К.: Дніпро, 1977.- 614с.

* * *

Босько, В. М. Історичний календар Кіровоградщини на 2013 рік. Люди. Події. Факти[Текст]. — Кіровоград:Центр.-Укр. вид-во, 2012. − с.15.

Логвиненко, М. Натан Рибак[Текст]:Критико-біографічний нарис. -К.: Рад. письменник, 1972. – 227с.

Про Натана Рибака[Текст]: Статті, спогади, листи/ Упоряд. Є.Є.Корнійчук-Рибак.- К.: Рад. письменник, 1983.–183с.

* * *

Рибак Натан Самійлович[Електронний ресурс‎] // Вікіпедія. – Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Рибак_Натан_Самійлович

Натан Рибак[Електронний ресурс‎] // Новоархангельська районна ... – GoogleSites. – Режим доступу:http://sites.google.com/site/narcbs/natan-ribak

100 років від дня народження Н. С. Рибака [Електронний ресурс‎] //НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – Режим доступу: | http://nationalization.info/?p=46

РИБАК Натан Самійлович [Електронний ресурс‎] // Бібліотека українських підручників. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws ›

Рибак Натан Самійлович [Електронний ресурс‎] //| Знаменитые, великие, гениальные ... – Режим доступу: http:// 100v.com.ua/ru/node/3523

^ Яр Славутич - 11 січня 2013 року

95 років від дня народження (1918 – 2011)

Моє серце в херсонських степах,

У притаєних скитських могилах.

Я в душі чебрецями пропах,

Випасаючи коней на схилах.

Яр Славутич побачив світ 11 січня 1918 року на хуторі Жученки в межах села Благодатне Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Долинський район на Тобілевиччині) в сім'ї гербового шляхтича, чий родовід сягав аж до часів Галицько-Волинської держави й особливо прославився за козацької доби. Батька звали Михайлом Олександровичем, матір - Тетяною Филонівною. Саме від них та від дідуся перейняв малий Грицько шану до козацьких традицій, відчуття своєї гідності, непокірну вдачу. Мати, проста селянка, знала й чудово співала українські народні пісні, талановито розповідала казки, захоплювалась поезією Т.Шевченка. Цю любов вона вміло передавала дітям.

Протягом 1925-1927 р.р. Григорій Жученко навчався в початковій школі в с.Благодатному), а надалі в початковій школі села Новошевченкове, яку закінчив у 1930 році. Вже в молодшому шкільному віці він почав віршувати.

У 1930-1932 р.р. Григорій учився в Гурівській семирічці. Як найстарший із шести дітей Жученків, він допомагав по господарству батькові. Проте на хвилях примусової колективізації і розкуркулення восени 1932 року постраждала й родина письменника. Причиною стала відмова Жученків стати колгоспниками. 14-річного Григорія та його батька однієї ночі було арештовано, матір із доньками було геть вигнано з хутора, на який чекала жахлива руйнація. Статки сім'ї були поділені між сільськими активістами. По дорозі на заслання Григорієві пощастило втекти з поїзда й повернутися в рідні краї. Гіркими були враження від побаченого - на Україні починався голод. Протягом кількох місяців хлопець утратив діда, бабусю і наймолодшу сестричку Галю.

У 1935 році сім'я Жученків, що порідшала за часів голодомору, пережила й радісну подію: повернувся батько з далекої Вологодщини, з заслання. Михайлові Олександровичу вдалося влаштуватись на роботу до радгоспу і зібрати туди решту родини. Григорій вирушає шукати щастя до м. Запоріжжя, де навчається на вечірніх курсах, займається самоосвітою, а водночас бере участь у ліквідації неграмотності серед робітників комбінату "Запоріжсталь".

У вересні 1936 року Г.Жученко вступає до Запорізького педагогічного інституту, чому сприяла його тимчасова праця в минулому пастухом радгоспу "Скотар". Якби у вузі дізнались, що він є сином "розкуркуленого", то двері цього закладу були б зачинені для допитливого юнака.

Поетичний дебют Григорія Жученка відбувся в 1938 році на сторінках харківського "Літературного журналу" (вірш "Коню мій буланий...").

Вчителював кілька місяців Г.Жученко в с. Ботеве в Приазов'ї. Улітку 1940 року йому видано диплом викладача української мови та літератури, але вже восени мобілізовано до Червоної армії і направлено на навчання до саперно-інженерної школи. Початок війни Григорій зустрів молодшим лейтенантом. Та вже на десятий день війни його дивізія потрапила в оточення. Григорій разом з іншими червоноармійцями створює підпільну групу, яка обрала метою своєї діяльності боротьбу за вільну Україну. В січні 1942 року ця організація переформувалась у Чернігівську Січ, яка завдавала дошкульних ударів ворогам. З 1941 року, ставши підпільником, Григорій Жученко поміняв своє ім'я та прізвище на Яра Славутича. Цей вибір не був випадковим. Адже ще 1940 року М.Рильський взяв на себе редагування першої збірки молодого поета "Слово про Запорозьку Січ", на титульній сторінці якої стояв псевдонім "Славутич".

Чернігівські січовики підтримували зв'язки з націоналістами Києва, зокрема з Олегом Ольжичем, Оленою Телігою. Тяжким ударом для нього була звістка про розправу гестапівців над київськими патріотами в Бабиному Яру. Стільки ще трагічних сторінок війни довелось перегорнути і перестраждати письменникові! Це й спалення есесівськими карателями Славутичевої дружини Уляни разом із немовлям. Це і загибель чоти імені Гетьмана Мазепи в бою з фашистами. Ці та інші смерті, які рясно сіялись ворогами на українській землі, кликали до помсти. І співець-воїн разив нелюдів-завойовників і зброєю, і поетичним словом.

З наближенням східного фронту Чернігівська Січ розформовується, її вояки продовжують боротьбу в лавах УПА, займаються підпільною роботою в Галичині. Так восени 1943 року Яр Славутич потрапляє до Львова, а влітку 1944 р. виїздить на Захід: Катовіце, Брно, Прага, Берлін, Ваймар, Авгсбург… Арешти, втечі, табори і, нарешті, американська зона в Баварії. Протягом 1945-1946 р.р. письменник був вільним слухачем Українського вільного університету в Авгсбурзі. З'являються друком перші збірки поета: "Співає колос" (1945) та "Гомін віків" (1946). Яр Славутич видає і редагує журнал "Заграва" в Авгсбурзі, а згодом працює в редакції часопису "Арка" в Мюнхені. В 1948 році письменник одружується з Вірою Цибар, що була родом з Мелітопольщини. Того ж року виходить у світ третя збірка Яра Славутича "Правдоносці".

З 1949 р. письменник з дружиною живе в США, в Філадельфії, де вчителює в суботній та вечірній школах, працює в палітурні. У 1950 р. в Німеччині вийшла його четверта книга лірики "Спрага". Протягом 1953-1955 рр. Яр Славутич мав студії в Пенсильванському університеті, в Філадельфії, де отримав науковий ступінь магістра (1954), а згодом доктора філософії (1955).

У 1955-1960 рр. поет займався викладацькою роботою в Американській військовій школі мов у Каліфорнії, в Монтереї. В 1960 р. Яр Славутич переїздить з Каліфорнії до Канади, де обіймає посаду професора Альбертського університету протягом більш як двох десятиліть.

У 1990 році засновано благодійний фонд Яра Славутича, кошти якого ідуть на підтримку і піднесення літературно-мистецької, наукової, видавничої справи. За свою подвижницьку працю на терені художньої творчості, науки, педагогіки письменник відзначений преміями Літературного фонду імені І.Франка (Чикаго), Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук, золотою Шевченківською медаллю, преміями імені Д.Яворницького (Січеслав) та імені Д.Загула (Чернівці). У 1998 році Яра Славутича нагороджено відзнакою президента України - орденом "За заслуги" III ступеня.

Яр Славутич багато мандрував. Світ він об’їздив тричі. Називав себе українським Марко Поло. Якийсь незбагненний скитський ген гнав і гнав його світовими просторами.

Це ж було і в Україні. Він гасав містечками і селами, не відаючи втоми. І скрізь щедро сіяв грішми. Де тільки не перевидавалися його книжки (на жаль, здебільшого поетичні), хто тільки не писав про нього.

Найцінніше, що відкрив Яр Славутич – це материк діаспорної літератури. Він не лише передав на Україну безкоштовно десятки рідкісних видань, він був живим учасником майже усіх помітних подій, що відбувалися на мистецькому полі за океаном. Великий світ діаспорної літератури відкрився і як живі поставали його яскраві представники – Євген Маланюк, Тодось Осьмачка, Григорій Костюк, Борис Олександрів, Ганна Черінь, Михайло Ситник, Ігор Качуровський, Емма Андієвська, Роман Бабовал, Дмитро Нитченко-Чуб, Михайло Орест, Юрій Стефаник та багато інших.

Він пройшов своїм шляхом до кінця, все життя відстоював правду і справедливість і, як міг, примножував даний Богом хист.

Як помру, не подолавши втому,

Схороніть, де смерть не обмине,

Бо на тло сплюндрованого дому

Не допустять недруги мене.

Біля шляху, битого віками,

Під улюблений віками дуб

Над могилою поставте камінь

І на пам’ять вирізьбіть тризуб.

Та коли сподівана свобода

Вас обніме золотом промінь,–

В серце степу, на джерельні води,

Вірні друзі, прах мій поверніть.
  1   2   3   4

Схожі:

Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВідділ культури І туризму Новоукраїнської рда центральна бібліотека...
Юрія Оліферовича Збанацького (1914 1994), українського прозаїка, кінодраматурга
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВідділ культури І туризму Новоукраїнської рда центральна районна бібліотека
Одним з головних обов'язків бібліотекаря є плекати слово, аби воно звучало потужно, повносило, показуючи свою самодостатність, красу...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВідділ культури І туризму Новоукраїнської рда центральна районна...
Вам доводиться самостійно виконувати кожен процес бібліотечної роботи. Щоб ефективніше організувати свою роботу пропонуємо Вашій...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВідділ культури І туризму Глибоцької рда центральна районна бібліотека...
Буковина І буковинці (Про історію краю І життя людей).– Львів: Світ, 2008. 200с.: іл
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconРозпорядження
Головне управління культури, Головне управління охорони культурної спадщини, управління туризму І курортів Київської міської, відділ...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconРайонний відділ культури І туризму
«Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», наказ Міністерства...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВибір професії це діло не одного дня
Центром зайнятості в приміщенні Будинку культури «продавати» свої навчальні програми прибули представники 16 вишів Рівненщини. Організаторами...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВеликобурлуцька районна державна адміністрація харківської області...
Згідно плану роботи сектору культури І туризму районної державної адміністрації на 2013 рік та на виконання інформаційного листа...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconВідділ культури І туризму Кам’янець-Подільської райдержадміністрації
Христофор Колумб, пришшла до невідо­мого острова, який вони вважали східним берегом Індії. Коли матроси висадилися на сушу, їх зустріли...
Відділ культури І туризму Новоукраїнської рда iconЗолочівська районна державна адміністрація Відділ освіти Рішення...
Рда оберемок Н. В. «Про підсумки роботи відділу освіти та закладів освіти району в 2010 році» колегія відзначає, що відділ освіти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка