Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році




Скачати 267.2 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році
Сторінка1/2
Дата конвертації20.09.2013
Розмір267.2 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Література > Методичні рекомендації
  1   2


Додаток

до листа ПОІППО

________№_______
Методичні рекомендації

до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

у 2013-2014 навчальному році

Новий 2013/2014 навчальний рік в освітніх закладах України розпочнеться з урочистостей, присвячених Дню знань.

На виконання Указу Президента України   від 11 квітня 2013 року № 257/2012 «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» 2014 рік в Україні оголошений Роком Тараса Шевченка, заплановані ряд заходів, присвячені цій визначній даті.


^ Метою проведення Першого уроку є усвідомлення учнями феномену Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, актуальності  його творчості; виховання любові до рідного краю; пробудження національної самосвідомості; патріотичне виховання і розвиток почуття гордості за свій народ, Батьківщину; узагальнення знань з історії, культури українського народу, його традицій, звичаїв і обрядів; формування готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати Батьківщину.

  Актуальність Шевченка сьогодні не в тому, що він порушував великі вічні питання  або дав нам відповідь на них,  – кожне покоління мусить само шукати відповіді на питання, поставлені часом. Нині ми повертаємося обличчям до загальнолюдських цінностей, а отже, й до Т.Шевченка.

Перший урок має переконати учнів, що найкраща земля та, де ти народився, живеш, де мешкає твоя родина, друзі. Він повинен розширювати та поглиблювати знання про Україну, викликати почуття любові до Батьківщини, гордості за її здобутки, формувати національну свідомість, виховувати справжніх громадян-патріотів, які люблять свою країну, бажають примножувати її славу, боротися за щастя і незалежність.

Завдання вчителя - у доступній і цікавій формі ознайомити дітей з короткою біографією та творчістю Тараса Шеченка. Варто наголосити на уроці про актуальність творів Шеченка і сьогодні.

Рекомендуємо теми Першого уроку, присвяченого 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка:

  • для 5-9 класів: «Ми вшановуємо пам'ять Шевченка!», «І тепер, поете любий, в сім'ї вольній, новій тебе згадуєм з любов'ю теплим, щирим словом»;

  • для 10-11 класів: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття...»



  При проведенні уроку слід ще і ще раз звернутися до Тараса Шевченка як добрі діти до рідного батька, вилити перед ним все, що в нас найбільше болить, що мучить душу і наповнює її тривогою за майбутнє національної спільноти на рідній землі, звернутися в найглибші недра нашої розгубленої душі, послухати його священного і животворного слова і пригадати собі все, що він написав у своїй віщій Книзі…

^ Завдання уроку - виховання любові до свого рідного краю, держави, родини, народу, поваги до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій; формування відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем, прагнення до збереження та примноження духовних та матеріальних багатств українського народу, виховання цілеспрямованості і наполегливості у досягненні життєвої мети, готовності до праці в ім’я України; виховання патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до державної символіки, культурного та історичного минулого України; формування в учнів етнічної та національної самосвідомості, мовної культури, духовної єдності населення усіх регіонів України. Нехай це буде урок-роздум про історичну долю України, яка відображена в творчості Т.Г. Шевченка, урок-мрія про її майбутнє. Нехай на ньому прозвучить якомога більше прекрасних віршів та поем Тараса Григоровича Шевченка.

Сучасній молоді, яка стоїть на шляху морального вибору, формування рис характеру, становлення світогляду дуже важливо допомогти у виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов'язки. Тому Все починається в житті з малого… Патріотичне, громадянське виховання дитини розпочинається в сім’ї, родині, із перших сходинок пізнання світу у дитячому садочку і продовжується все життя. І тому вже на Першому уроці лейтмотивом можуть звучати слова Кобзаря із вірша «І Архімед, і Галілей…»:
І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.
У процесі підготовки Першого уроку необхідно детально продумати його зміст, форму, етапи, можливість залучення видатних людей краю, представників інтелігенції, батьківську громадськість, а ще – можливості краєзнавчих музеїв, шкільних бібліотек тощо.

Серед форм проведення Першого уроку можуть бути:

  • усний журнал-естафета;

  • літературно-краєзнавча подорож;

  • турнір знавців рідного краю;

  • бесіда-екскурсія;

  • тематична вікторина;

  • календар (історичний, літературно-художній);

  • віртуальна екскурсія;

  • тематичний альбом;

  • літературно-художні композиції та ін.

Орієнтовні матеріали для підготовки Першого уроку

у 2013-2014 навчальному році

Мета уроку:

  • поглибити знання учнів про особистість Тараса Шевченка та його роль в історії;

  • розкрити образ митця як людини могутньої волі та незламного духу;

  • формувати громадянськість, почуття національної самосвідомості школярів, толерантність, власний погляд на окреслену проблему;

  • виховувати любов до рідної землі й повагу до її історії;

  • осмислити роль своєї національної спільності серед інших спільностей, місце національної культури серед інших культур.


Достатньо велика за обсягом спадщина Тараса Григоровича Шевченка заслужено посідає одне з почесних місць на «українському Парнасі». Протягом вже багатьох десятиліть читачі захоплюються його поетичним талантом, вмілістю у використанні чудових скарбів народної української мови, поціновувачі живопису – майстерністю його пензля, а «Кобзар» став настільною книгою у кожному українському домі. І разом з тим – безнастанно дивуються з разючих контрастів у творчості майстра, в його біографії – переплетінню талану і випробувань.

Справді, як поет Тарас Шевченко починає виступати в різноманітних, здавалося б, майже взаємно виключаючих поетичних жанрах, немовби в різних стильових манерах. Його «живописне слово» стрімко переходить до численних новаторських спроб – воно будить націю від летаргічного сну, в який загнала її «мачуха люта», адже його поезії мають виразну, різко підкреслену суспільно-прогресивну спрямованість.

Генії належать людству. Та все ж таки кожен із них насамперед є син свого народу, син землі, яка його народила, дала силу й снагу для високого польоту.

Дійсно, Великий Кобзар був дуже тісно пов’язаний зі своєю землею. На підтвердження цих слів є витяг із листа, написаний поетом до чернігівського губернатора Гесе: «Мені здається, що якби моя Батьківщина була найбіднішою на землі, то й тоді вона б здавалася б кращою за Швейцарію і всі Італії. Ті, які бачили хоч раз нашу Батьківщину, кажуть, що бажали б жити і померти на її пречудових полях, що ж говорити нам, її дітям. Треба любити і пишатись своєю прекрасною матір'ю».


Справжня любов до Батьківщини – це не лише знання її історії, географії, мистецтва, вікових традицій і, безумовно, мови. Словами української поетеси Галини Черінь це звучить так:

^ На світі стільки різних мов,

Як квітів у гаю,

А рідна мова – то любов,

Отож люби свою!

Люби її, бо твій народ

За неї зводить бій

Крізь барикади перешкод –

За свій державний стрій.

І ти, мій, друже, поможи,

Учися і читай –

І всім знайомим розкажи

Про наш чудовий край.

Якщо забув, то знов навчись

Прекрасних рідних слів,

Щоб відродились, як колись,

І Київ наш, і Львів.
Вона, живучи довгі роки далеко від рідної землі, зуміла зберегти як найвищу цінність – любов до рідного слова.

Людинi притаманно мрiяти. Якщо вона далеко від рідної домівки – вона мріє повернутися до батьківського дому, щось не ладиться у житті – мріє про краще майбутнє. Мрiя не дає спокою у життi, не дозволяє стояти на мiсцi, кличе вперед...

Так і Кобзар, страждаючи все життя сам, болюче вiдчуваючи страждання свого народу, він мрiяв спочатку про звільнення із кріпацтва, з часом про кар’єру художника, у засланні – про рідну неньку-Україну, а взагалі – про свiтле i радiсне її майбутнє.

^ Неоднаково було йому:

Як Украïну злiï люди

Присплять, лукавi, i в огнi

Їï окраденою збудять...

Тому i проклинав поет «отих царiв, катiв людських», панiв рiзних гатункiв, усiх, хто несе горе народовi, i кликав «громадою обух сталить та добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить хиренну волю».

Повиннi порватися кайдани, повинна правда прийти на землю:

...бо сонце стане

I оскверненну землю спалить.

Вiрив Тарас у невмирущий дух народу, знав, що не можна знищити його, як не мiг Зевс примусити скоритися Прометея. Без волi немає щастя – вважав Шевченко:

...де нема святоï волi,

Добра не буде там нiколи.
Тому так зворушливо змальовує вiн мрiю-сон нещасноï крiпачки, якiй уявляється, що ïï син:

^ I уродливий, i багатий,

Уже засватаний, жонатий...

На вольнiй, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волi;

I на своïм веселiм полi...
Тому i славить генiальний поет украïнського народу синiв Кавказу, що вiдстоюють свою незалежнiсть:

^ Борiтеся – поборете!

Вам Бог помагає.

За вас правда, за вас слава

I воля святая.
I мрiє Кобзар про часи, коли «розкуються незабаром закованi люди» («I мертвим, i живим...»), коли не зостанеться «i слiду панського на Украïнi» («I вирiс я на чужинi»). Тодi «у селах, у веселих i люди веселi» житимуть, тодi «спочинуть невольничi утомленi руки i колiна одпочинуть, кайданами кутi» («Iсаïя. Глава 35»).

^ I забудеться срамотна

Давняя година.

I оживе давня слава,

Слава Украïни.

Вiльний народ оживить природу, оживить свою душу, шануватиме своïх героïв, свою iсторiю, свою правду. Так чи iнакше, але не слiд чекати, поки «нiмець» нашу iсторiю нам розкаже. I свою солов'ïну мову народ пiднесе над свiтом як прапор свого духовного багатства, бо неприродно ж, коли:

... усi мови слов'янського люду –

Всi знаєте. А своєï

^ Дастьбi... Колись будем

I по-своєму глаголать...

Зазнаючи горя i болю, зазнаючи гноблення з боку росiйського царизму, наш великий Кобзар часом проклинав москалiв i польську шляхту, але мрiяв про дружбу великих народiв. Вiн писав:

^ ... Ляше, друже-брае!

подай же руку козаковi

I серце чистеє подай!

I знову iменем Христовим

Возобновим наш тихий рай...

Вiн мрiяв про сiм’ю вольну, нову, де:

...буде син i буде мати,

i будуть люде на землi,

де простеляться шляхи вiльнi i широкi:

...I пустиню опанують

Веселiï села.
Мав Тарас i особистi мрiï. Хотiлося йому з милою дружиною у маленькiй хатинi над Днiпром дожити вiку:

^ Я тiльки хаточку в тiм раï

Благав i досi ще благаю,

Щоб хоч умерти на Днiпрi,

Хоч на маленькiй горi...
Не збулася ця мрiя Шевченкова. Та збулася iнша: з любов'ю i шаною згадує вiльна Украïна «незлим тихим словом» свого сина. Немає неволi в Украïнi, у повний голос звучить ïï мова. Гордi ïï сини пишаються своïм героïчним минулим i намагаються впевнено дивитися в майбутнє. Але по переду ще ой як багато роботи

^ Роботящим умам,

Роботящим рукам

Перелоги орать,

Думать, сiять, не ждать

I посiяне жать

Роботящим рукам.
Шевченко – фундатор української літературної мови

Для генiïв не iснує дати смертi... Онук гайдамаки, кріпацький син став основоположником нової української літератури і літературної мови України. Вiн заклав ту ïï структуру, яка зберiглася донинi, як основа сучасноï украïнськоï мови. Склад словника i граматичний лад (у тому числi синтаксис) стали нормою i зразком для письменникiв, театральних дiячiв i навiть преси. Це була жива народна мова, що грунтувалася на полтавсько-киïвському дiалектi, збагачена й iншомовними, з росiйськими включно, висловами, наразi коли потребувалася передача фiлософських або полiтичних понять. Можна згадати i про слова, створенi самим Шевченком, якi органiчно ввiйшли у сучасну лексику, наприклад, «передмова» (уперше використано у поемi «Гайдамаки»).

У довiдниках зi свiтовоï лiтератури iснує навiть окреме визначення –«шевченкiвський вірш», тобто деякi стилiстичнi особливостi творчостi Тараса Григоровича стали знахiдкою не лише для вiтчизняних митцiв, а й поетiв iнших лiтератур. Це поняття узагальнює метро-ритмiчнi форми органiзацiï вiрша на основi народно-пiсенноï лiрики, причому виразнiсть досягається через переходи вiд одного метру до iншого. Бiльше того, використання рiзних вiршованих форм усерединi однiєï композицiï, вперше введене Шевченком, стало основою поетичноï технiки лiтератури ХХ сторiччя.
^ Шевченко мислитель

Шевченко творив у час, коли в Європі домінували ідеї Просвітництва, уявлення про єдність людської цивілізації, в якій етнічні і релігійні відмінності не мають значення порівняно з загальнолюдськими цінностями. Віра, на думку філософів, була потрібна лише для обґрунтування моралі.

Все життя він шукав відповідь на питання, яке вперше поставив у «Давидових псалмах»: «Хто ж пошле нам спасеніє, верне добру волю?». Тоді ж він знайшов відповідь: «Обнімітеся, брати мої, молю вас, благаю». І підтвердив її в кінці життєвого шляху. Дорогу до добра знайде лише єдиний народ. «Єдиномисліє подай і братолюбіє пошли» – визріла його молитва до Бога за рік до смерті.

Шевченко не лише молився про єдність, він творив і беріг її. Він знав хвилини відчаю від безвиході, слабкості друзів, глухоти людей. На Кос-Аралі він писав: «Либонь, уже десяте літо,//Як людям дав я «Кобзаря»,//А їм неначе рот зашито». Але ніколи – ні в засланні, ні повернувшись – він не дозволив собі жодним словом судити тих «братчиків», які виявили слабкість, під диктовку жандармів написали прохання про помилування на «высочайшее имя».
^ Шевченко політик

У його віршах відкрито пропагувалися радикальні, революційні методи знищення несправедливості в суспільстві. У знаменитому «Заповіті» він закликав своїх земляків: «Поховайте, та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров'ю, волю окропіте. І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути, незлим тихим словом».

Обурення Шевченка соціальною несправедливістю нероздільно переплітається з його ненавистю до національного гноблення на Україні, на цій «нашій несвоїй землі», як він про неї писав. Непримиренний ворог царського самодержавства, він закликає до самовизначення України задовго до того, як цю ідею підтримали його помірковані колеги-інтелігенти. Така спрямованість з усією очевидністю проступає в його тлумаченні історії України, цієї найулюбленішої з його тем. Хмельницький для Шевченка – і «геніальний бунтар», і людина, відповідальна за фатальний союз України з Росією, внаслідок чого Україна втратила своє самоврядування. Його симпатії на боці таких козацьких ватажків, як Полуботок, що повставали проти царів: тих же, хто потурав Москві, він нещадно засуджував. Шевченко не приховує ненависті до Петра І, називаючи його «тираном» і «катом», та й до Катерини II він ставиться не краще. Полемізуючи з найвидатнішим російським поетом Олександром Пушкіним, який вихваляв цих монархів, Шевченко писав: «Тепер же я знаю: Це той Первий, що розпинав Нашу Україну, А Вторая доконала Вдову-сиротину. Кати! Kати! Людоїди!».

Але націоналізм Шевченка не був шовіністично обмеженим, він вважає прагнення України до свободи складовою всезагальної боротьби за справедливість. Як свідчать поема «Єретик», присвячена знаменитому чеському великомученику Янові Гусу, та поема «Кавказ», поет симпатизує пригнобленим народам усього світу.
  1   2

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconПроведення першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка

Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconРекомендуємо Перший урок у 2013-2014 навчальному році присвятити...
Т. Г. Шевченка відкриваються й перед нами – мешканцями Чернігівщини, адже він – особлива постать у житті нашого суспільства, чи не...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­- 2013...
М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 ­– 2013 навчальному році за темою: «Полтавщина...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconНаказ
Тараса Шевченка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01. 06. 2011 №571, з метою підвищення загальної мовної культури...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо організації та проведення п
У 2013-2014 навчальному році загальними темами до проведення першого уроку можуть бути
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconОрієнтовний конспект першого уроку в 2013/2014 навчальному році в...
Обладнання: презентація, фільм «Історія України, ч. 1» 16 серія, аудіозапис «Боже Великий, Єдиний»
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012-2013...
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012-2013 навчальному році
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації до проведення в 2011-2012 навчальному році Дня Знань І Першого уроку
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconВсесвітній фестиваль дитячої творчості
Всесвітній фестиваль дитячої творчості «Українські діти світу», присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка та Року дитячої...
Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у 2013-2014 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення IІ етапу Всеукраїнської учнівської...
Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надсилає для практичного використання методичні рекомендації...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка