Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з




НазваМета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з
Дата конвертації18.03.2013
Розмір96.4 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з народними традиціями, пов’язаними з хлібом. Виховувати шанобливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.

Ведучий. Хліб здавна вважався символом святості, символом радості, щастя, здоров’я та багатства.
Із хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й породіллю. Пізніше з хлібом виряджали дитя «до Христа», а коли підросте, то з хлібом виряджали й до школи. З хлібом одружували молодих, хлібом благословляли батьки дітей до шлюбу. З хлібом хоронили покійника, поклавши хлібину на труну. 
Із хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом входять уперше в новий дім. Хлібом відкривають важливі урочистості.
От ісьогодні ми вітаємо вас на відкритті нашого куточка хліба: «Хліб усьому голова».
(Діти в українських костюмах виносять коровай на вишитому рушнику)
Ведуча. На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі, зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно, звідси й веде свій початок історія про перші млинові жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші.
Археологи стверджують, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб - коржі з густої зернової каші - тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.
Читець.
Мій пращур брів із пралісу густого,
Як звір, голодний, бо не вполював,
Остання сила гаснула у нього,
І, падаючи між високих трав,
Хапавсь у порятунку за стеблину,
Здавалось, на самісінькім краю,
І ненароком у руці живинку
Відчув, затис, як знахідку свою…
Тоді, можливо, і з’явилось жито,
Коли мій пращур залишивсь живим,
Коли на сито пальців - перше сито –
Зерно просіяв і наситивсь ним…
Ведучий. Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його батьківщиною вважають Єгипет. Пекли його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді пірамід і сфінксів, риб та різних фантастичних тварин.
Процес розпушування тіста був знайомий також грекам та римлянам. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до н.е. Уже до IX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
Ведуча. Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені не без підстав вважають, що саме предки-хлібороби сучасних українців - орії - винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали першу борозну та спекли перший хліб. Особливе місце у давні часи відводилося хлібу «житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб зокрема. У свідомості нашого народу це слово асоціювалося із поняттям «жити», «життя». А ось поняття «хліб» з’явилося пізніше й означало спочатку «борошно», тобто те, з чого виготовляють хлібні вироби.
Читець.
А як рум’янець хлібу нагнітала
Селянська піч, від полум’я жарка,
Відбившися, зі споду пульсувала
Капустяна артерія листка,
І коровай, як сонце прохололе,
Займав почесне місце на столі,
А косарі виходили у поле
За хліб насущний кланятись землі.
Після роботи дітлахам окрайчик
Приносив батько —
Може, й справді так –
Передав отой гостинчик зайчик,
Пропахлий диво-казкою на смак…
Не тільки диво-казкою багаті,
І не єдиним хлібом живемо,
А тільки чом, коли ні крихти в хаті,
Тривогою сурмиш, моя сурмо?
Тоді насправді світишся промінням,
Обрізуючи скибку дорогу,
І хліб стає не копійчаноцінним,
А золота самого на вагу!
Ведучий. Великою шаною хліба в Україні зумовлене те, що господарський рік був тісно й ґрунтовно пов’язаний з усіма польовими роботами навколо ниви, навколо хлібів. Перший посів озимих зернових, як відомо, проводять восени до Семена, тобто до 14 вересня. Але найвідповідальніша посівна припадає на весну.
Ведуча. Селяни з нетерпінням чекали тої благодатної днини, коли вперше виїдуть у поле, щоб прокласти першу борозну. Скропивши ниву свяченою водою, молився й благословляв її:
- Уроди, Боже, з сівка три мішка: мірочку попові, коробочку дякові, а ківшик півникові. Це йому за те, що він пісеньку співає, хазяїна врожаєм звеселяє!
Ведучий. Хлібороби ретельно стежили за дозріванням зерна. Найвивіренішим способом було спробувати його на зуб: якщо зерно мало тугий прикус, то одразу приступали до жнивування.
Ведуча. Жнива для селянина - це все: достаток у господі, затишок у родині, щаслива пісня і веселе свято. Увесь рік ждав він на те велике свято. З острахом поглядав господар на небо, на хмари, спостерігав напрям вітку. Адже одна нещаслива година - і може пропасти вся річна праця.
Читець.
Зачастили дощі - та непрошені,
А хліба на полях ще не кошені.
Вже не день і не два — хмари горами.
Поміж хмар - блискавиці узорами.
Понад морем хлібів, понад лозами – Ні чаклунством спинить, ні прогнозами.
І шепочеться жито з пшеницею:
- Як же буде тепер з косовицею?
І ячмінь по землі низько стелиться,
І з гречок пада біла метелиця.
А громи гуркотять - перед зливою -
Понад хмурим Дніпром, понад нивою.
І луна від громів - в серце болями:
Не прикриєш лани парасолями,
Ані навіть любов’ю великою…
І тривога гука перепілкою.
Там, де стебла обтяжені росами,
Зупинились малятками босими…
Чим же я хлібороба порадую?
Може, давнім прислів’ям-порадою,
Що на випадок цей мовить водиться:
«А можливо, воно розпогодиться?».
Утішати його? Для чого воно!
Все завчасно, гуртом обмірковано:
Буде бій і буде жниво покошено -
Раз тривогу в полях оголошено.
Ведучий. На літо припадає найменше свят. І це цілком природно, адже настає найвідповідальніша пора у хліборобів — жнива. Починалися жнива зажинками. До зажинків готувалися заздалегідь: назубрювали серпи, стругали цурки, якими в’язали снопи, крутили перевесла.
Ведуча. Перед початком роботи розстеляли на узбіччі білу скатертину, клали на неї хліб-сіль, свячену великодню цілушку від паски та інші страви. Ставали обличчям до сходу сонця, а господар читав молитву: «Сонце праведне, святі Петре і Юрію, наші святі душечки, виростили ви хлібець Божий на ниві, внесіть його в наші руки… Докотись, хлібцю святий, житечко наше, у наші клуні-стодолі. Хмари дощові, бур’яни, громові-блискавиці, і ти, граде б’ючий, — обходьте ниву нашою стороною й до нас не наближайтесь…».
Ведучий. Після кількох хвилин зосередженої мовчанки господар статечно кланявся і промовляв:
— Боже, благослови!
Зажинок завжди починали господар поля або найстаріша жінка. Нажавши дві жменьки збіжжя, складали їх навхрест. Це був зажинковий хрест, що символізував почин жниварської пори. Після цього готували непарну кількість (3,5 чи 7) снопів, ставили їх у коло колоссям догори та клали посередині ще один зажинковий хрест, потім сідали їсти.
Ведуча. Після їжі дорослі лягали на землю й потягувались, щоб під час жнив спина не боліла. Повертались додому без серпів та цурок, їх першого дня залишали під снопами на цілу ніч «на добрий починок». Брали з собою кілька колосочків. З них, якщо в родині були дівчата на виданні, годилося спекти коровай. У цей день ніякої іншої роботи не починали.
Читець.
Я був у полі…
Визріли хліба.
Згинали над шляхами буйні гриви.
Степи стояли в сонячних шапках,
Чекали жнив пшеничні й житні ниви.
Яскрились обважнілі колоски,
Мов золота висока чиста проба.
Шуміли в них пісень живі рядки
Натхненого поета й хлібороба.
Я був у полі…
Тішивсь на токах
Багатим повнозерним урожаєм.
Він ратая з села й робітника
Порадує пахучим короваєм.
Пахучий хліб на нашому столі –
То виборені радощі родинні.
Пахучий хліб - то щедрий дар землі
За труд і розум доблесній людині.
Пахучий хліб -
Цілющий скарб життя,
Його неперевершено, владика.
Він - наша гордість, наше майбуття,
Він — наша творчість і мета велика.
Ведуча. Багато інших обрядів зібрано у книзі «Обрядовий хліб», яка представлена в нашому куточку хліба. Посібник знайомить читачів із обрядовою їжею, символікою паски, весільним короваєм.
Мета посібника – прилучити читача до невичерпних національних джерел, виховувати естетичні почуття, моральні якості.
Ведучий. Однією із експонатів нашого куточка є репродукція картини Тетяни Яблонської «Хліб». До вашої уваги розповідь про картину.
                                               Читець.
Перед нами картина Тетяни Нілівни Яблонської "Хліб". В ній розповідається про те, як з настанням жнив, коли дозріває зерно, всі гуртом виходять на збирання врожаю. Подивіться, яка сила, який розмах в їх руках! Ми бачимо тік, великі мішки золотої пшениці, уявляємо стрекотіння віялок, гудіння молотарки, машин, перекликання веселих голосів. Бачимо молодих жінок веселих, життєрадісних. Вони співають пісень. Посмішка від задоволення гарним врожаєм грає на їх губах. Великі копиці снопів як фортеця, стоять на току. Художниця яскравими фарбами наголошує: дивіться, радійте чудовому сонцю, золоту і аромату зерна. Дивишся на цю красу і ніби відчуваєш, як повіває від цієї краси запахом хліба, теплим золотим сонечком. Художниці вдалося показати симфонію радісної праці, вміло будуючи її у композиційному плані, зобразивши в центрі селянку. Вона тільки-но встромила дерев'яну лопату в золотаву гору зерна й заклично дивиться на глядача, немов би запрошуючи і його до роботи. Т.Н.Яблонська одягнула своїх героїнь у типові українські рясні спідниці з широкою лиштвою і яскравою, цвітастою підшивкою. І які ж вони гарні ці "рясні спідниці", як все по-справжньому святкове! І самі жінки набагато красивіші, стрункіші в них, ніж у міських вузьких спідницях. Інші постаті зображено в живому русі. Вони природно компонуються в мальовничі групи, створюючи загальну картину натхненної праці. Вглибині простір "замкнуто" масивною темною скиртою необмолоченого хліба. Золотисті тонни пшениці та білі й червоні плями жіночого вбрання надають картині яскравого, гармонійного колориту. В ній відчувається і пропахле сухим збіжжям повітря, і розмірений стукіт машин, і гомін та сміх збуджених людей.
Картина ця знаходиться у державному музеї українського образотворчого мистецтва.
Ведуча. Про відому художницю, про її життєвий шлях ви можете дізнатись із брошури «Тетяна Нилівна Яблонська», та скористатись переліком літератури.
Ведучий. Є у нашого народу ще один прекрасний звичай, пов’язаний із жнивами. Це обжинки, своєрідний вінець жнивам. Завершуючи косовицю, залишали на обочині поля жмут колосся, яке називали «бородою». Підв’язуючи пучечок червоною стрічкою, оздоблювали квітами, а вершок надламували, щоб колосся схилялося долі, як подяка щедрій ниві. В підніжжі клали окраєць хліба й дрібок солі, а поряд засівали вим’ятим з кількох колосочків зерном клаптик землі, приказуючи:- Сійся-родися, житопшениця, всяка пашниця, краща, ніж торік!
Ведуча. Після цього жінки йшли до снопів, витягували колосочки і робили з них квітку-китицю, сніп-рай або ж плели колосяний хрест і несли в село. Ці атрибути ставили на покуті - місце, де мають перебувати душі покійників та добрі польові духи. Дівчата ж вибирали з-поміж себе найкращу дівчину — «княгиню», вона ставала в коло, клала на ліве плече серпа, брала у праву руку цурку і опускала голову. Найповажніший жнець обв’язував її перевеслом з житніми колосками, одягав на голову вінок. Всі учасники обжинок повільно залишали лан, співаючи обжинкових пісень.
Читець.
Оддзвеніли поля зрілим колосом,
Степові пропливли кораблі.
А зерно золотим грає полиском,
І від того ясніш на землі.
Мир ужинком твоїм запоручиться,
Краю рідний, це наш урожай -
На цвітнім рушничкові Славутича
З українських ланів коровай.
Оддзвеніли поля зрілим колосом,
Бачать в снах степові кораблі,
Як ідуть криголами до полюса
Теплоходи ідуть круг землі.
Ведучий. Україна славиться на весь світ своїми диво-короваями. Кожне село, кожний хутір має свої традиції та секрети випікання хліба.
Хліб можна пекти з пшеничного, житнього борошна або з їхньої суміші. Крім хліба, що випікався для щоденного споживання, печуть ще обрядовий хліб: весільний коровай, калачі та буханці для поминальних обрядів.
Щоб хліб вдавався, треба бути у хорошому настрої, не сперечатися, не сваритися.
Ведуча. Більше про значення короваю, традиції, рецепти випікання ви дізнаєтесь із книжки «Обрядовий хліб», та ще можете скористатись літературою по даній темі, яка викладена у посібнику.
Читець.
Етюд про хліб
Яйце розіб’є, білком помаже.
На дерев’яну лопату - та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа -
Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме груди.
Зарум’янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі, -
І зачарується біла хата
З сонця пахучого на столі.
Ведуча. У наших предків хліб завжди символізував добробут, гостинність господарів, сприяв продовженню роду. Шматочки чи крихти хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці, тваринам. Хліб, який упав, слід було підняти, очистити, поцілувати і з’їсти, а при зберіганні хліб має лежати у такому положенні, в якому саджали його в піч, — перевернутий хліб вважався поганим знаком. Здавна вірячи у магічну силу хліба, його прикріплювали до хомута або клали між дерев’яними держаками - це було запорукою доброго врожаю.
Ведучий. Український народ, прадавня нація хліборобів, хліб сприймала як святиню, як життєдайну енергію, як основу буття всього сущого. Тому не дивно, що своїх нащадків прагнули виховувати у дусі поваги до хліба, до людей праці. Найкращим виховним інструментом став фольклор, який є узагальненою пам’яттю народу, висновками життєвого досвіду. Так у посібнику «Прислів’я, приказки, загадки та легенди про хліб», представленому на виставці,  ви знайдете старовинні легенди, прислів’я, приказки та цікаві загадки про хліб.
Читець.
Притча про хліб
Якось один чоловік знайшов велику грудку золота. У своєму господарстві він, звичайно, не міг його застосувати і вирішив продати, але боявся продешевити. І пішов чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити вартість золота. І сказав йому мудрець:
— Ти що-небудь сьогодні їв?
— Нічого не їв.
— А вчора?
— І вчора не їв.
—- А позавчора?
—- Позавчора їв.
— От коли ти поголодуєш три доби, своє золото віддаси за шматок хліба.
Уміймо цінувати не примарне, а справжнє наше багатство - хліб. Кожного разу, беручи в руки запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо їхню працю!
Хліб - всьому голова!
На весняній зорі роси чисті і сині,
Сонця край золотий спраглу землю торка.
Батько став на поріг і напучує сина,
На лани виряджа перший раз юнака:
- Пам’ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
- «Хліб — всьому голова, хліб — всьому голова».
- Син за батьком долав хліборобську дорогу,
- Та війна почалась, і затьмарився світ.
І пішов він в боях здобувать перемогу,
Несучи по землі той святий заповіт:
- Пам’ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
- «Хліб - всьому голова, хліб - всьому голова».
Але сталась біда на землі незнайомій
У запеклім бою на солдатській путі.
Свою пайку віддав він солдату другому,
А в село написав у трикутнім листі:
- Пам’ятай, мій синок, щирі й мудрі слова:
«Хліб - всьому голова, хліб - всьому голова».
На весняній зорі роси чисті і сині,
В полі трактор гуде, лине пісня дзвінка.
Край порога стоїть син загиблого сина
Й ніжно так промовля до свого малюка:
— Пам’ятай, мій синок, щирі й мудрі слова: «Хліб — всьому голова, хліб — всьому голова».
(Переклад з російської Р. Терещенка).
Ведуча. Ось декілька прислів’їв та приказок про хліб:
- Не страшна біда, коли є хліб та вода.
- Лежачого хліба ніде нема.
- Сій вчасно - вродить рясно.
- Посій упору, будеш мати зерна гору.
- Не кожух гріє, а хліб.
- Яка пшениця, така й паляниця.
- Земля-годівниця аж парує, та хліб людям дарує.
- Поганого хліба немає - погано, як нема хліба.
Ведучий: Давайте трошки розважимось, відгадаймо загадки:
Одгадайте  загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)
Чашечка медку закопана в льоду до нового годку. (Озимина)
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою,
Б’ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)
Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені. (Колос)
Без рук, без ніг, а підперезаний. (Сніп)
Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє. (Колос)
Б’ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть — красується. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров’ячко. (Коровай)
Ведуча: Так вірно, коровай. А зараз ми гостинно запрошуємо вас скоштувати наш рум’яний коровай.http://school20.km.ua/images_site/inf2009_2010/hlib/h1.jpg

Схожі:

Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconТема: Хліб — усьому голова. Мета
Мета: Поглибити знання дітей про хліб,уточнити знання дітей про поводження з хлібом;Виховувати шанобливе ставлення до хліба,повагу...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconСценарій свята «Не кривди синку хліба»
Мета: вчити дітей бережно ставитися до хліба. Розвивати у дітей уяву, як хліб приходить до столу. Виховувати любов до хліба, вчити...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconЖнива та обжинки мета
Мета. Познайомити з народними традиціями, пов'язаними з хлібом, обрядовістю осіннього циклу, календарними святами Жнива та Обжинки....
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconТема. Владика-хліб священним є для українців
Мета. Ознайомити дітей із працею хліборобів колись І тепер. Викликати бажання берегти хліб, поважати працю трудівників поля. Розвивати...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconТехнологія вирощування ячменю ярого в умовах лісостепу
Ячмінне борошно додають (10-15%) при випіканні житнього І пшеничного хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconХліб – усьому голова
Сьогодні ми дізнаємося про те, як до нас на стіл приходить найбільша цінність на землі – хліб. Дізнаємося, який шлях проходить колосок,...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconБазовий курс 8 клас
Сформувати уявлення в учнів про віруси; познайомити з історією створення та розвитку вірусів; розібрати види сучасних вірусів; дізнатися,...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconМета. Прищеплювати учням бережливе ставлення до хліба; виховувати...
Обладнання. Сюжетні малюнки, колоски пшениці, коровай та різноманітні вироби з тіста, вишивані рушники, малюнки дітей про хліб, виготовлені...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconДержавна геральдика. Прапор
Мета: познайомити з історією Українського Прапора, символікою кольорів; розвивати прагнення до вивчення української геральдики,;...
Мета. Урочисто відкрити куточок хліба «Хліб усьому голова».  Познайомити з експонатами куточка, розповісти про історією вирощування хліба, познайомити з iconМіністерство освіти та науки України
Мета. Познайомити учнів з історією українського вінка, його символікою; виховувати любов до рідного краю та його історії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка