Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів




НазваЧитання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів
Сторінка1/5
Дата конвертації19.03.2013
Розмір0.83 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Література > Документы
  1   2   3   4   5
ЧИТАННЯ
Пояснювальна записка
Читання як навчальний предмет і основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання і письмо. Це один з видів суто людської мовно-мисленнєвої діяльності.

Мета предмету читання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції розумового розвитку: навчити учнів шляхом аналітико-синтетичного способу читати, сформувати початкові елементи читацької культури, доступні учням читацькі й мовленнєві знання, уміння і навички, необхідні для опанування читанням у наступні роки навчання та засвоєння знань з інших предметів, корекція недоліків психофізичного розвитку школярів.

Завдання навчання читання учнів молодших класів : вироблення у школярів техніки читання, умінь працювати з текстами різних жанрів і типів мовлення, навчання сприймати літературний твір як явище мистецтва, виховання любові до читання шляхом формування читацьких інтересів, виховання засобами літератури любові до України, пошани до минулого й сьогодення її народу, навчання учнів аналізувати прочитане й робити певні висновки, розумовий розвиток школярів і корекція його недоліків.

Головне завдання уроків читання у молодших класах – формування якісних ознак читання: правильність, швидкість, свідомість і виразність, корекція недоліків вимови, уваги, пам'яті, удосконалення словесної системи мислення, образного сприймання, розширення й активізація словникового запасу, формування умінь діалогічного і монологічного мовлення.

Концепція програми ґрунтується на принципах::

- антропологічному – в центрі уваги – особистість учня, корекція недоліків його розумового й фізичного розвитку;

- збалансованості між вимогами сучасної літературознавчої науки і доступності творів для учнівського сприйняття ( у відборі текстів, їх структуруванні);

- взаємозв'язку естетичного і українознавчого підходів до вивчення художнього твору у школі.

Програма побудована з урахуванням дидактичних принципів доступності, послідовності, доцільності, достатності, системності, наступності у навчанні від простого до складного, зокрема подача нового матеріалу базується на уже відомому та у тісному зв'язку з ним.

Змістовий матеріал з читання подається , зважаючи на: відповідність розумовим та фізичним особливостям учнів, послідовне засвоєння ( практичним шляхом) літературознавчих понять, системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння з подальшим усвідомленням для використання у власній навчальній діяльності. У змісті реалізується система моральних, етичних та художньо-естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян держави. Оновлений зміст характеризується українознавчою спрямованістю.

Матеріал програми структуровано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що сприятиме розширенню учнівського світогляду, формуванню умінь застосовувати знання з читання на інших предметах та в повсякденному житті.

Програму подано за новою структурою, що складається з кількох колонок. У колонці „Зміст навчального матеріалу” подано оновлений та апробований у школах зміст навчального матеріалу. Колонка „ Навчальні досягнення учнів” знайомить учителя зі знаннями й уміннями, якими мають оволодіти учні у процесі навчання. У колонці „Спрямованість кореційно-розвиткової роботи та очікувані результати” подано матеріал щодо корекційно- розвиткової роботи учителя з учнями і висвітлено передбачувані результати за напрямами: „Пізнавальні психічні процеси „ - ППП; „Мовленнєвий розвиток „ - МР; „Особистісний розвиток” – ОР.

У напрямі „ Пізнавальні психічні процеси” відображено результати роботи учителя щодо корекції та розвитку психічних процесів у школярів.

Напрям „Мовленнєвий розвиток” відображає зміни, яких мають досягти учні у мовленнєвому розвитку завдяки цілеспрямованій корекційно-розвитковій діяльності учителя щодо їх мовленнєвого розвитку.

Результати особистісного розвитку учнів внаслідок кореційно-розвиткової роботи з ними учителя відображено у колонці „ Особистісний розвиток”.

Уміння читати полягає у співвіднесенні зорового образу мовленнєвої одиниці ( слова, словосполучення, речення) з її слухомовленнєворуховим образом та з його значенням.

Домінуюча форма навчання читання – діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки.

Відомо, що становлення навички читання передбачає три етапи: аналітичний, синтетичний, автоматизований. Усі три етапи чітко прослідковуються у навчанні читанню розумово відсталих учнів.

Навчають читати аналітико-синтетичним способом. У першому – другому класах на етапі аналітичного читання (перший клас і перше півріччя другого класу) одиницею, що сприймається зором, є буква або склад. Поле зору учня у цей період дуже обмежене. Тому розуміння значення прочитаного слова значно відстає від його вимови, оскільки школяреві потрібен певний час, щоб злити склади, промовити слово і лише після цього зрозуміти його смисл. Головне у 1 класі – навчити зливати звуки у склади, щоб учні опанували читання не побуквене, а поскладове. Для цього вони працюють з таблицею складів, складають і читають з букв розрізної азбуки склади, слова, речення. У другому класі (другий семестр) і третьому класі – на етапі синтетичного читання одиницею читання стає слово. Учень читає повільно цілими словами, час читання речення помітно скорочується. У третьому класі для деяких учнів етап читання є проміжним між аналітичним і синтетичним, бо не всі школярі переходять на етап синтетичного читання. У четвертому класі закріплюються уміння правильного й свідомого читання, удосконалюються уміння виразного читання. Учні читають вголос, навчаються повно і вибірково переказувати прочитане. Основна увага приділяється усвідомленню прочитаного. Діти вчаться з допомогою учителя визначати у прочитаному тему, головну думку, давати характеристику героям, виявляти оцінне ставлення до їх вчинків, до зображених подій.

У другому – четвертому класах проводиться пояснювальне читання, під час якого учні удосконалюють техніку читання, оволодівають уміннями аналізувати твір, пояснювати вчинки героїв, причинову обумовленість подій.

Доступність розуміння читаного матеріалу досягається за рахунок розміщення його по темах, пов'язаних з життям і досвідом школярів, сезонними змінами у природі та за рахунок відбору творів за жанрами.

Центральною на уроках читання є робота над текстом твору. Для цього учитель обирає різноманітні методи і прийоми: виразне читання учителя і кращих учнів, хорове читання, розповідь, бесіда, поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами (ілюстраціями, фото-відеозаписами тощо).

Особлива увага звертається на розуміння учнями текстів. Для розумово відсталих характерні порушення сприймання, розуміння і усвідомлення навчального матеріалу. Тому первинне розуміння ними тексту часто відразу не досягається. Навіть якщо учень і відтворює зміст тексту, відповідаючи на запитання учителя, це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки (причинно-наслідкові, часові, просторові) у прочитаному, диференціювати істотне і неістотне, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, висловлювати власне ставлення до героїв, їх вчинків, зображуваних подій. Також учитель намагається задіяти мотиваційний компонент діяльності учнів. У структурі уроків читання це проявляється у емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом (вправляння у правильності й виразності читання, вибіркове пояснення значення слів, висловів, розгляді ілюстрацій, прослуховуванні звукозаписів тощо).

Крім художніх текстів, учні читають науково-популярні статті, зміст яких сприяє формуванню умінь розуміти причинно-наслідкові, часові й просторові зв'язки між зображеними подіями.

Учитель прагне, щоб учень усвідомлював зміст тексту у процесі читання (коментує факти, події, проводить супровідну роботу над словом).

Значна увага приділяється роботі з текстом після його прочитання: визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту, визначення теми, вияв оцінного ставлення до героїв, їх вчинків, зображених подій.

Учитель враховує особливості розумового розвитку школярів, тому індивідуалізує їх читацьку діяльність. Зокрема, застосовує використання завдань на вибір, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їх індивідуальні та типологічні особливості.

Матеріал програми структуровано за тематичним принципом. Основою структурування програми виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст (коло читання), формування навички читання, смисловий і структурний аналіз тексту, елементи літературознавчої пропедевтики, художньо-естетичний розвиток, корекційно-розвиткова, бібліотечні бібліографічні знання й уміння.

^ Художні твори для читання та їх зміст. Коло читання охоплює кращі твори з літератури, які доступні учням молодших класів. Це твори класичної і сучасної дитячої української літератури, твори з дитячої періодики: газет, журналів; твори усної народної творчості: легенди, казки, малі фольклорні жанри (загадки, швидкомовки, прислів'я, заклички тощо). За тематичним спрямуванням це твори про Україну, її минуле й сьогодення, про дітей, про природу у різні пори року, науково-пізнавальні твори про живу й неживу природу.

^ Формування навички читання. Навчання читання передбачає оволодіння учнями двома видами читання: вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Якості читання вголос (правильність, швидкість, виразність, свідомість) учитель формує у молодших класах. Якісними ознаками читання учні оволодівають послідовно. У першому класі опановують уміння орфоепічно правильного поскладового читання та уміння відповідати на запитання.

У другому класі удосконалюється техніка поскладового читання з поступовим переходом до читання цілими словами простих двоскладових слів. Одночасно учні навчаються за запитаннями переказувати прочитане близько до змісту тексту.

У третьому класі школярі продовжують опановувати уміннями читати цілими словами, переходячи поступово до орфоепічно правильного читання, навчаються за особами передавати прочитане.

У четвертому класі закріплюються ознаки правильного і свідомого читання, учні набувають певних умінь виразного читання. Основна увага надається усвідомленню прочитаного. Учні опановують двома видами читання: вголос і мовчки.

Читання вголос має бути плавним, правильним, свідомим, виразним. Плавним вважається читання, коли учні під час читання не ділять слово на склади, не допускають пауз після кожного слова.

Правильність читання вголос полягає у дотриманні норм української літературної вимови, відсутності повторів, перестановок, замін звуків, складів. Працюючи над зв'язним текстом, учитель дає зразок правильного читання, неодноразово читає матеріал разом з учнями. Тренування в читанні має займати значну частину уроку, оскільки воно сприяє виробленню умінь правильного читання. Читання мовчки – це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, „без голосу”. Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання вголос цілими словами. Він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату ( губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміти те, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту. Щоб учні швидше навчилися читати мовчки і розуміли те, про що читають, учитель пропонує їм план тексту, що читають. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання.

Важливим показником голосного читання є швидкість читання. Занадто повільне читання свідчить, що навичка читання ще не сформована; занадто швидке читання утруднює сприймання і розуміння смислу тексту. Читаючи вголос, учитель одночасно навчає учнів слухати, сприймати і розуміти зв'язне писемне мовлення. Для цього він використовує різноманітні вправи під час читання, зокрема читання під такт, під рахунок слів. Виразність читання передбачає володіння уміннями робити відповідні паузи, логічні наголоси, інтонаційно правильно читати кінець речення. Тому учитель пропонує учням повторювати зразок його читання, запроваджує читання хором – для вироблення умінь регулювати силу голосу, відтворювати мелодику і темп мовлення учителя. Чітка вимова звуків, складів, слів, швидкомовок, віршиків, читання за ролями, інсценізація тексту у молодших класах використовується для вироблення правильної дикції, дихання, чіткої артикуляції кожного звуку.

Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту. Адже свідченням розуміння є не лише уміння переказувати близько до змісту тексту, але й вибирати певні фрагменти тексту. Розуміння тексту, який читається, у значній мірі залежить від техніки читання, від сформованості умінь і навичок, що забезпечують точність і швидкість зорового сприймання елементів тексту, співвідношення графічного образу слова з його звучанням. Учитель навчає учнів точно і по можливості швидко охоплювати очима те, що читають, впізнавати букви, склади, слова, групи слів. Для цього він використовує вправи на розширення поля читання, розвиток швидкості зорового сприймання. Свідоме розуміння прочитаного забезпечується словниковою роботою, зразком виразного читання тексту учителем, аналізом прочитаного, відповідями на запитання до змісту прочитаного, складання малюнкового плану тексту і переказом прочитаного за поданим планом, словесним малюванням.

^ Смисловий і структурний аналіз тексту твору. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, учні привчаються аналізувати його як мистецтво слова.

Завданнями смислового і структурного аналізу художнього твору виступають: сприймання художнього образу, розуміння того, про що в цьому творі розповідається; у науково-пізнавальному тексті – розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, явищ. Перед початком аналізу тексту учні повинні безпосередньо його сприйняти, перечитати з певним відповідним завданням. Вони дізнаються про те, чим розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель навчає аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту, визначати причинно-наслідкові, часові і просторові зв'язки у творі, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями. Насамперед аналізуються ті елементи тексту твору, які найбільш чітко виражають його тему. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану.

У ліричному творі (вірші) головним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художні образи.

^ Матеріал корекційно-розвиткової лінії подано на рівні умінь, які органічно вплітаються в кожну змістову лінію.

Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним у літературознавчій пропедевтиці в молодших класах є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів, текстами різних типів мовлення. Учитель практично знайомить учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними під час аналізу твору: тема тексту, назва тексту (заголовок), абзац, автор твору, оповідання, вірш. У до ступній формі учитель повідомляє учням найпростіші уявлення про тему, сюжет і композицію твору (без вживання термінології), засоби художньої виразності (без вживання термінології) про героя художнього твору.

^ Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності молодших розумово відсталих школярів, учитель у процесі роботи над творами формує у дітей уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їх функцій у художньому творі (без вживання термінології). Учні навчаються бачити засоби ставлення до героїв зображуваних подій. Завдяки слову, як засобу художнього образу, вчаться сприймати й оцінювати зображене. Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до слова як до виду мистецтва, який сприяє формуванню у них художньо естетичних смаків. Вони вчаться самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного за запитаннями учителя, читати за ролями, інсценізувати, складати план твору (малюнковий, простий) і за ним переказувати зміст твору, складати загадки, словосполучення і речення зі словами з тексту твору.

Матеріали змістової лінії бібліотечно-бібліографічні знання і уміння передбачає ознайомлення учнями з різними видами видань, з елементами навчальної і художньої книжки; учні опановують уміння працювати з художньою і навчальною книжкою, засвоюють правила гігієни читання, правила поведінки у бібліотеці.

У підготовчому класі з огляду на домінуючий вид ігрової діяльності у школярів, рекомендується проводити заняття в ігровій формі, які б готували дітей до оволодіння читанням. Учитель в ігровій формі проводить заняття з розвитку фонематичного слуху, фонематичного сприймання; учні оволодівають аудіювальними уміннями, зокрема вчаться слухати і розуміти звернене до них мовлення. Одночасно звертається увага на розвиток смислової сторони мовлення.

Зважаючи на те, що читання охоплює чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання-розуміння, говоріння, читання і письмо) і в основі навчання читання лежить діалог, значна увага надається формуванню умінь діалогічного і описово розмовного мовлення як виду монологічного. Учні вчаться виділяти слово і речення з мовленнєвого потоку, сприймати звернене до них мовлення, відповідати на звернене до них мовлення і звертатися до інших повними реченнями. Увага звертається на темп, інтонацію зверненого і власного мовлення.

Створюючи на уроках мовленнєві ситуації ігрового характеру, учитель формує уміння будувати невеличкі зв'язні висловлювання з використанням засвоєної лексики. Слідкує, щоб учні дотримувалися лексичної сполучуваності слів, граматичного ладу мовлення.

У змісті програми виділяються такі блоки читання: а) твори, обов'язкові для опрацювання у класі; б) твори для позакласного читання.

Обов'язково учні других-четвертих класів ведуть зошити для читання, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Складовою частиною читання у школі для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, є позакласне читання. Мета позакласного читання: ознайомити учнів з дитячою літературою, дитячою періодикою; формувати читацькі інтереси, виховувати позитивне ставлення до читання, інтереси до художньої книжки.

Робота з позакласного читання підпорядковується кільком етапам: підготовчий – перший клас (один раз на тиждень по 10-15 хвилин уроку учитель читає учням невеличкі художні твори); початковий – другий – третій класи (1 урок на тиждень); четвертий клас – 1 урок на два тижні.

Обов'язково учні других-четвертих класів ведуть зошити для позакласного читання, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Програмні вимоги до знань, умінь і навичок учнів подано у кінці програми для кожного класу.
Нормативні показники швидкості читання:

клас

відділення

І відділення

ІІ відділення

кількість знаків за хвилину

1

90-100

40-50

2

110-120

60-70

3

130-150

80-90

4

160-180

100-110

  1   2   3   4   5

Схожі:

Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання
Мовленнєва спрямованість уроку з іноземної мови. Визначення мовленнєвої діяльності як основного об’єкта навчання передбачає формування...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та мов національних меншин
Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії й мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів iconЧитання — важливий навчальний предмет І одночасно — засіб навчання
Чим швидше сформується навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмним матеріалом
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів iconМова навчання
Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії І мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon1 до листа Міністерства освіти І
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon1 до листа Міністерства освіти І
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon1 до листа Міністерства освіти І
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon«методика навчання української мови» Найменування показників
Мета курсу: засвоєння студентами наукових знань з методики навчання української мови у школі, опанування ними методів, форм та засобів...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів icon«Методика навчання української мови» Найменування показників
Мета курсу: засвоєння студентами наукових знань з методики навчання української мови у школі, опанування ними методів, форм та засобів...
Читання як навчальний предмет І основа опанування рідної мови охоплює усі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання І письмо. Це один з видів iconОсобливості проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх...
У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка