Тема заняття




Скачати 267.03 Kb.
НазваТема заняття
Сторінка5/5
Дата конвертації27.02.2013
Розмір267.03 Kb.
ТипЛекція
uchni.com.ua > Література > Лекція
1   2   3   4   5
^

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОВНИХ ЗАСОБІВ


ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ

В офіційно-діловому стилі переважають стилістично нейтральні мовні засоби:

— стандартна канцелярська лексика;

— складні речення;

— відсутні емоційно забарвлені слова;

— виклад гранично точний, лаконічний.

Для ділового стилю характерна специфічна фразеологія, тобто стійкі словосполучення, які в інших сферах не вживаються, своєрідні мовні кліше типу: оголосити подяку, порушити питання, винести рішення, налагодити стосунки, підвищувати кваліфікацію, накласти стягнення тощо. Вони сприяють стандартизації мови, але треба особливо уважно ставитися до перекладу штампів і кліше ділових паперів з однієї мови на іншу. Вони здебільшого мають специфіку в кожній мові. В такому випадку стануть в нагоді словники.

При складанні тексту документа мають виконуватися вимоги, найголовніші з яких - достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість.

Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.

Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.

Точність мовлення вимагає співвіднесеності змісту висловлювання з реальною дійсністю. Вона залежить від уміння висловлювати однозначно думки, вживаючи слова, словосполучення, речення відповідно до норм літературної мови. Точним мовлення може бути за умови знання предмета-мовлення, знання мови, володіння її лексичним багатством. Найбільше можливостей для вираження точності мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми.

Доречним є текст, в якому мовні засоби відповідають меті, темі, логічному змістові, ситуації мовлення.

Мова службових документів повинна задовольняти такі вимоги:

— дотримання норм офіційно-ділового стилю і сучасної літературної мови, перш за все тих із них, які допомагають висловити думку більш чітко і повно.

Як норми нерідко виступають і такі варіанти мови, котрі найдоцільніші, найдоречніші, а тому й переважаючі. Так, скажімо, при доборі варіантів на зразок "подати допомогу - допомогти", "припуститися помилки - помилитися" слід зважати на традиції стилю, яким користуються у даному випадку.

— наявність слів, які вживаються переважно в офіційних документах, що закріпилися в адміністративно-канцелярському мовленні (на зразок "належний", повинний", "вищевказаний", "що нижче підписалися").

— використання термінів і професіоналізмів (зумовлене тематикою, змістом службових документів), у першу чергу юридичних і бухгалтерських.

— широке вживання складних відіменних прийменників, що виражають стандартні аспекти змісту, наприклад: "з метою надання допомоги", "у порядку надання допомоги".

— обмежене вживання ускладнених синтаксичних побудов - речень з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами, з різного роду переліками.

Основне призначення ОДС - регулювати ділові стосунки в офіційних сферах спілкування та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях.

Результатом багатовікового розвитку в ОДС сформувалися такі мовні засоби та способи викладу змісту, які дозволяють найефективніше фіксувати управлінську інформацію та відповідати всім вимогам, що до неї висуваються, а саме:

— широке використовування суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології (функціонування закладу, взяти участь, регламентація дії);

— наявна фразеологія повинна мати специфічний характер (ініціювати питання, висунути пропозицію, поставити до відома);

— обов’язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

— синонімія повинна бути зведена до мінімуму і не викликати двозначності сприймання;

— наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу із зазначенням позачерговості, постійності дії;

— чітко регламентоване розміщення і будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов’язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);

— окрім складних речень із сурядним і підрядним зв’язком широко використовуються прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів речення тощо).

Таким чином, мовленню у сфері управління притаманна низка специфічних особливостей. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управління - організації, заклади, підприємства, посадові особи, працівники. Характер і зміст інформаційних зв’язків, у яких вони можуть бути задіяні, залежать від місця установи в ієрархії органів управління, її компетенції, функціонального змісту діяльності. Ці стосунки стабільні й регламентуються чинним правовими нормами.
^ 7. Підсумок заняття. Закріплення знань студентів
Вправа 1. Прочитайте текст статті 10 Конституції України. Дайте визначення державної мови.

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонуван­ня української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілку­вання.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Вправа 2. Прочитайте висловлювання про мову. Яке зна­чення має мова в житті суспільства та людини?

«Мова є формою існування людської свідомості, найіс­тотнішою з ознак, якими людське суспільство відрізняється від тваринного стада.

Мовна діяльність є основним засобом організації та координації всіх інших видів суспільної діяльності, в тому числі в галузі виробництва, обслуговування, побуту, культури. освіти, науки» (О. Мельничук).

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сповідання, розум, досвід, почування» (Панас Мирний).

«Мова — то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури» (В. Сухомлинський).

«Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (^ О. Гончар).

«Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для сво­го вищого духовного життя і сам її відкидає й відрікається, чинить над собою самовбивство» (Я. Шафарик).
Вправа 4. Прочитайте, порівняйте визначення і з'ясуйте відмінність між ними.

1. Літературна мова — унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці, одна з форм національної мови, що існує поряд з іншими її фор­мами-діалектами (територіальними, соціальними), просто­річчям, мовою фольклору.

2. Державна мова - закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, в сфері зв’язку та інформатики (Укр. мова. Енциклопедія).
Вправа 5. Прочитайте, випишіть приклади орфографічних (правописних). стилістичних (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування), граматичних (вибір правильного закінчення, синтаксичної форми) норм.

Культура мови — це проблема, що так чи інакше наявна в усякій національній спільноті й буває предметом публічного) обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, «народної», і потре­бує постійного дбайливого догляду, культивування.

Але в Україні питання культури української мови стояло і стоїть принципово інакше, ніж у національно «благопо­лучних» суспільствах, бо його драматичним тлом є багато­страждальна історія нашої мови взагалі, століття прямих заборон і переслідувань або більш-менш прихованого під­ступного витіснення її з публічного вжитку.

Та й сьогодні, в незалежній Українській державі, питан­ня про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Воно не зводиться до кло­потів професійного вдосконалення мовців, як у «нормаль­них» суспільствах, а стосується долі рідної мови взагалі і є частиною ширшого питання про масштаби і якість суспіль­ного функціонування української мови.

Ці дві сторони справи щільно взаємопов'язані. Витіснен­ня української мови з багатьох сфер публічного спілкування призводило до нехтування Ті функціональних можливостей, до «завмирання» багатьох природних форм вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють мову унікальності, небезпечно змен­шують «конкурентноздатність» української мови в публічному і приватному мовленні, компрометують її, дають додаткові аргументи її недоброзичливцям.

Тому видатні українські письменники й мовознавці по­слідовно протистоять «псуванню» української мови, обстою­ють її право бути собою і розвиватися, реагувати на зміни життя і суспільно-комунікативних потреб, виходячи з влас­ної природи, а не з чужої моделі (І. Дзюба).
Вправа 6. Перепишіть слова, поставте правильно наголоси, звірте зі «Словником наголосів». Запам'ятайте ці слова.

І. Випадок, новий, фаховий, середина, ненависть, текстовий, беремо, валовий, виразний, вісімдесят, дошка, кінчити, контрактовий, котрий, щипці, ознака, обруч, нести, мета­лургія.

II. Легкий, кухонний, курятина, приятель, ринковий, те­рези, черствий, кидати, феномен, твердий, кроїти, ненавис­ний, Полтавщина, порядковий, предмет.
Вправа 7. Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови.

1. Для капітального ремонту нам підійде любий матеріал.

2. Ми діяли згідно законів України.

3. У відповідності з рішеннями у жовтні учні профтехучилищ проходять практику.

4. Відношення між учнями і вчителями мають бути до­брозичливими.

5. Я згодився на її предложення.

6. Його усунули з цієї посади.

7. Учні не зрозуміли смислу слова.

8. У цьому році я завершую школу.

9. Зустрінемося через пару днів.

10. Це можна зробити при всіх обставинах.
8. Домашнє завдання
Вправа 3. Доберіть із різних джерел і запишіть 4—5 ви­словлювань учених, письменників, відомих політичних діячів про українську мову. Підготуйтесь до бесіди «Значення мови в житті людини».




1   2   3   4   5

Схожі:

Тема заняття iconКонспект заняття в гуртку «Квілінг» Тема заняття
Тема заняття: Ознайомлення з технікою обробки паперу – квілінг. Виготовлення квіткової композиції в техніці квілінг
Тема заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Тема заняття iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Тема заняття iconПрактичні заняття 4, 5 Практичне заняття №4
Мета заняття: набуття практичного досвіду розв’язання систем лінійних рівнянь усталеного режиму роботи електричної мережі методом...
Тема заняття iconУрок №18. Тема
Тема: Підсумкове заняття з теми «Базові поняття програмування. Засоби візуальної розробки програм»
Тема заняття iconТема, зміст роботи (на кожне заняття)

Тема заняття iconЗаняття №2
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Тема заняття icon7. Критерії оцінювання
Для програм рекомендований розподіл годин: 60 практичні заняття, 40 теоретичні заняття
Тема заняття iconТема заняття
Терміни. Однозначність І багатозначність термінів. Контракт. Трудова угода. З. 08. Зп. Р. 01. 04. 01
Тема заняття iconЗаняття подорож у царство Золотої рибки
Конспект відкритого заняття на розвиток емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка