Конквест Р. Жнива скорботи: рад колективізація І голодомор

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ АР КРИМ УПРАВЛIННЯ ОСВIТИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ КРАСНОГВАРДIЙСЬКОЇ РДА ЗЕРНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ «Я свідчу…» Тема голодомору в художній та документальній літературі. Сценарій позакласного заходу для учнів 10-11 класів учителя української мови та літератури Зернівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вільчинської Ольги Вікторівни с. Зернове, 2013 Тема «Я свідчу…» Тема голодомору в художній та документальній літературі. Мета: розказати учням на прикладі спогадів очевидців жахливі наслідки голодомору 1932-1933 років; формувати в учнів кругозір, навички роботи з книгою; розвивати виразне читання художніх творів, творчі здібності; виховувати співчуття до загиблих внаслідок голодомору, милосердя, людяність. Обладнання: свіча в підсвічнику, дзвоник із чорною стрічкою, стенд із матеріалами про голодомор «Я свідчу…», книжкова виставка: Барка В. Жовтий князь: роман. – К., 2003. Голод 1932-1933 рр. на Україні: очима істориків, мовою документів / Упор. Р.Я.Пиріг та ін. – К.: Політвидав України, 1990. Голод 1932-1933 рр. в Україні: причини та наслідки. – К.: Наук. думка, 2003. Голод 1932-1933 рр. в Україні: доку. і матеріали. / Упор. Р.Я.Пиріг – К.: Києво-Могил. акад., 2007. Гуцало Є. Сльози Божої матері: повісті. – К., 1990. Дослідження голодомору – геноциду 1932-1933 рр. в Україні та увічнення пам’яті його жертв на 2008-2012 рр.: проект концеп. заганодерж. прогр. // Уряд. кур’єр. 2007. – 5 трав. – С.13. Конквест Р. Жнива скорботи: рад. колективізація і голодомор. – К.: Либідь, 1993. Листопад А. Біла молитва братика: поезії. – К., 1993. Міщенко О. Безкровна війна: кн. свідчень. – К.: Молодь, 1991. Піст від диявола / Упор. та авт. тексту ігуменя Серафима. – К.: Мистецтво, 2003. Славутич Яр. Голодомор в українській літературі Заходу // Слово і час. – 1991. - №7. Самчук Улас. Марія: роман. – К., 1991. 33-й: Голод: Народна книга-меморіал. – К., 1991. Храпач Г. Під хрестом: повість-реквієм. – Хмельницький, 1993. Тип позакласного заходу: усний журнал Хід заходу «…Деякі не витримували голоду й топилися» Базай Павло Григорович «..Ми їли по півшматка хліба з кукурудзяної муки, перемішаної з попелом. А в неділю мати давала нам ще й по мерзлій картоплині, тоді для нас було свято.» ^ Гордійко Євдокія Дмитрівна «…Взимку неподалік від садиби лежала дохла коняка. Її присипали снігом, заморозили і всю зиму варили чорне гниле м’ясо.» ^ Демаш Ніна Костянтинівна « …Коли був голод, то батько з моїми трьома братами вмерли…» Гуцал Петро Дмитрович «…Пам ‘ятаю. Що біля мене жила сім’я з 10 душ, а після 1993 року вижила лише одна жінка…» ^ Бржезицька Софія Михайлівна «…Коли мама померла з голоду, то довго ще моя сестра бігала на могилу до матері й кричала: « Я хочу їсти»..» ^ Чижова НінаПрокопівна «..Зимой умерла половина села, не осталось ни одной кошки, ни одной собаки..» Лядова Галина Василівна «…Пам’поза селом був скотомогильник, де закопували худобу, що здохла. То під час голоду люди стали туди ходити, викопувати м‘ясо та їсти. То ці всі повмирали..» ^ Кравець Ярина Йосипівна «..Шкіра з корови, що колись здохла, бо захворіла на «сибірську» висіла на бантині на горищі. Ми, діти, ту шкуру різали по кусочку, жарили на вогні і смоктали її як ласощі. Вижили.» ^ Шалінський Павло Микитович Учитель: Хай палає свіча… Хай палає, Поєднає нас вона в цей час. Хай сьогодні спогади лунають. Пам’ять чиста, світла і велична, Пісня й слово хай єднає нас. Минуло багато років, але навіть сьогодні жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка стала на нашій землі – Голодомор. 1 учень: Стань, народе, без ліку й числа, Хором траурним, пам’ятним колом! Стань вінком, стань життя ореолом. (Під сумну мелодію виходять учні і стають колом, беручись за руки. Вони читають спогади – коло кожний раз рухається на один крок). Учитель: - На десятиліття можна закрити архіви. Можна, приховати викривальні документи і замести сліди злочину. Та з пам’яттю нічого не вдієш. Я сьогодні знайомлю вас з цією пам’яттю і правдою. Вони зібрані ось в цих книжках. ( Показую і називаю дані книжок). У цих книжках вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найважливіших трагедій в історії людства – голодомор 1932-1933 р. Ці спогади збирались понад 10 років. Послухаємо тих, хто читав ці книжки. ( Передаю книжки учням) (Двоє учнів діляться враженнями від прочитаного та читають спогади) Учитель: - Ці книжки було взято з сільської бібліотеки, я пропоную прочитати їх зараз або на літніх канікулах. Торкніться своїм серцем людських страждань, жахів, які описані в цих книжках ми не наважилися оприлюднити сьогодні, тут. Не кожен витримає їх. Учень: « Мамо, не плачте. Дивіться, ось хліба окрайчик! Трошки я з’їв, а другий шматочок приніс. Бабця сказали, це вчора приходив зайчик, Дав нам гостинця і знову побіг у ліс». Темінь у кутках залягла, як земля глибока Сонце не входить – спинилося перед вікном. Блиснула сталь і порізала променем око, Наче по склу, скреготнуло по серцю бруском. « Мамо, а що ви на поле не йдете сьогодні? Бабця сказали, вже дядька Миколи нема. Мамо, що це у вас такі руки холодні? Мамо, пустіть мене! Мамочко, Мамочко! Ма…» 1 учень: Ні труни, ні хрестів і ні тризни, Прямо в яму навіки, віків. Чорна сповідь моєї Вітчизни І її затамований біль. 2 учень: Дивляться в твої очі Мільйони скатованих душ. Пригорни їх, посели на спочинок Та їхнього сну не поруш. Учитель: Давайте вшануємо пам’ять загиблих під час голодомору хвилиною мовчання. ( Виходить маленька дівчинка у формі із дзвоником у руці. Дзвонить) Учитель: У небесній зоряні школі Починає урок Зорепад. То навчаються душі, загублені долі Безневинно загиблих хлопчаків і дівчат. ( Звучить музика, повільно випливають 2 зіроньки, кружляють у танці, зупиняються) 1-ша: А мені заподіяли смерть за «5» колосочків. Було це літечком 33-го. Я з маленькою сестрою Катрусею пішла на колгоспне поле по колосочки. Ой, як хотілося їстоньки… Катруся, опухла від голоду, сиділа на межі і рученятами ловила волошку, щоб з‘їстиїї. Я озирнулась, зійшла з межі, зірвала 1 колосок, 2,3,4,5,,,,і раптом схопив мене голова сільради і поволік до воза. Мене били, били, поки не забили. А було мені 6 рочків, Катруся теж померла, там, на межі. ( Діти беруться за руки, танцюють, зупиняються). 2-га: І мені їстоньки хотілося, мене Ганусею звали. Спочатку померли мої бабуся і дідуню. З голоду вони опухли і здавалися великими. Мій таточко пішов до міста за хлібом і не повернувся. Я в матінки просила їсти. Мама обнімала мене, цілувала, а з її великих очей котились сльози. Надвечір мама нас з братиком помила, одягла в чисті сорочечки, напоїла маковинням...і вже нас не стало. Ганусею, Ганусею мене звали.. ( Беруться за руки і вибігають). Учитель: Не сьогодніце сказано: час народжувати і час помирати, час руйнувати і час будувати, час розвидати каміння і час збирати його, час мовчати і час говорити. Час – говорити! Хай ці гіркі слова ляжуть ще одним каменем у підмурівок всенародного пам’ятника трагічній історії українського народу. Згадайте нас – бо ми ж колись жили. Зроніть сльозу і хай не гасне свічка! Ми в цій землі житами проросли, Щоб голоду не знали люди вічно. Н. Виноградська

Схожі:

	Виховна година на тему : «Жнива скорботи» Мета: поглибити знання учнів про голодомор в Україні в 1932 1933 роках, розширити їхнє уявлення про страшну трагедію українського...		«Ті голодні І страшні дні 1932-1933 років» Україні: «Запали свічку пам’яті», «Незгасима свічка», «Зернятко надії», «Місячні колосочки», «Жнива скорботи», «Народ мій завжди...
	Жнива та обжинки мета Мета. Познайомити з народними традиціями, пов'язаними з хлібом, обрядовістю осіннього циклу, календарними святами Жнива та Обжинки....		Виховна година на тему Формувати уявлення дітей про голодомор 32-33 років. Розвивати у дітей такі риси характеру,як взаємодопомога, співчуття, любов до...
	Виховна година на тему Формувати уявлення дітей про голодомор 31- 33 років. Розвивати у дітей такі риси характеру,як взаємодопомога, співчуття, любов до...		Закон україни ...
	Барна М. М., Онопрієнко О. В., Пархоменко Н. Е Начальникам управлінь освіти міських рад, завідувачам відділів освіти райдержадміністрацій та міських рад, завідувачам рмк(ммк),...		Двадцять шосте квітня день скорботи Мета: Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю
	Курсової роботи «Голодомор 1932-1933 рр на Одещині» Вступ		Законукра ї н и Ради народних депутатів" на "місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети відповідних Рад народних депутатів", "виконавчі комітети...