В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації)




Скачати 131.82 Kb.
НазваВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації)
Дата конвертації07.03.2013
Розмір131.82 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Література > Методичні рекомендації
Відділ культури Вознесенської райдержадміністрації

Центральна районна бібліотека

ім. Т.Г. Шевченка








(методичні рекомендації)


Вознесенськ, 2010 рік

Шановні колеги!

У випуску представлено рекомендації щодо методики підготовки та проведення активних форм популяризації книги серед юнацтва.

Активні форми роботи бібліотеки
Яка нинішня молодь, таке й суспільство в майбутньому. Сьогодні гостро стоять питання: що нас чекає, що несе з собою нове покоління? Адже майбутнє залежить від неординарно мислячих, творчих особистостей, від тієї інтелектуальної духовної еліти, яку потрібно сформувати.

Молода людина має можливість задовольнити пізнавальні, професійні, дозвіллеві інтереси та запити за допомогою різноманітних джерел і численних відео – та аудіовізуальних каналів одержання інформації. Але ні кінофільми, ні теле – чи радіопередачі, ні дискотека не замінять спілкування з книгою.

Книга – це той найцінніший скарб і основне багатство, яким володіє бібліотека і через який впливає на серця та розум молоді.

В Україні склалась нова соціокультурна ситуація. Читання стало іншим. У коло читацьких інтересів юнацтва увійшла така література і такі сфери життя, які раніше менше привертали увагу, або ця увага штучно нівелювалась.

Макро і мікросередовище впливають на розвиток молодої людини, тому завдання бібліотек – створити умови для задоволення та розвиток інформаційних потреб молоді.

Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.

Фахівці бібліотечної справи відчули необхідність змін в організації спілкування з молодіжною аудиторією і почали приділяти особливу увагу оновленню методики популяризації творів друку, урізноманітнюючи її. Певні нововведення з’явилися в оформленні та атрибутиці усних наочних форм рекомендації літератури, створенні невимушеної обстановки у спілкуванні. „Народилися” нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: презентації видавництв, книг, книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, прес-діалог, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо.

Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, , активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі були активними учасниками, виявилися для них найцікавішими.

Таким чином, прагнення бібліотекарів співпадають з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.

Гра з підлітками. В цьому віці на перший план виходять ігри творчі, сюжетно-рольові, які потребують від них ініціативи, активного мислення. Найкращим видом гри для них буде гра-змагання під час якої вони зможуть реалізувати свої особисті якості.

Міні-ігри можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі.

Наприклад: „Хто автор?” (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити).

^ Географічна гра „Де це відбувалося” (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд). Гра „Віднови тексти” (розірваний текст чи два різних вкласти в конверти і запропонувати читачам відновити написане і відповісти з якої він книги).

Подібну гру „Єралаш” можна провести і з віршами: рядки вірша написати на окремих смужках. Перші слова кожного рядка розмістити на одній, а продовження – на іншій. Смуги ці переплутати. Завдання гравця – розкласти смуги вірно, тобто зібрати вірші.

Розважальними будуть ігри „Концерт-ромашка” та „Пізнай, хто ти?” Вони можуть стати складовою частиною заходу – КВВ, літературного аукціону тощо.

Методика їх проведення.

Концерт-ромашка” – на пелюстках великої паперової ромашки написати жартівливі завдання: скласти частівку про поганого читача, веселе оповідання, яке розпочинається словами: „Заходжу я до бібліотеки”, виконати пантоміму, яка відображатиме якийсь момент спілкування 2-х читачів і таке інше.

^ Розпізнай, хто ти?” - коли один з учасників виходить із кімнати, а інші, домовившись вважати його яким-небудь літературним героєм, після його повернення задають йому питання, за якими він повинен визначити, хто він такий.
Літературний лабіринт”

Для гри необхідно: кубик, 2 фішки, якими будуть відзначати пересування команд по лабіринту, великий аркуш паперу, розділений на дві частини. На кожну частину нанести однакову кількість кружечків у вигляді лабіринту. Лабіринти двох кольорів (зелений і жовтий чи ін.). В кожному лабіринті по три червоних кружечки – це сюрприз для гравців (продекламувати вірші, загадати загадку, назвати прислів’я чи приказку, розповісти уривок з будь-якого літературного твору тощо).

Перший кружок – початок гри, останній – „Приз”.

У грі беруть участь 2 команди, які обирають капітанів. Завдання полягає в тому, щоб швидше пройти по лабіринту і дістатися до „Призу”. По кількості кружечків розробляються питання, наприклад, з мови та літератури. Всі питання – рівноцінні для кожної команди. Питання для гри повинні бути цікавими, які б вимагали знання, творчого мислення.

Аркуш паперу з нанесеними лабіринтами розміщується на столі. Капітани по черзі кидають кубик.

Відповідно цифрі, яка випала на кубику, команді вручається запитання (за таким же номером). Якщо команда дає правильну відповідь, то вона просувається по літературному лабіринту на цю кількість балів. (1 бал дорівнюється одному кружечку). Якщо відповідь не вірна – хід надається іншій команді.

В бібліотеці можна проводити цикл „Ігор у книжку”, до програми яких включати: інсценівки уривків з творів, конкурс юних художників (ілюстраторів), конкурс на краще читання (декламування), на кращий кінець книги і ін. Грати краще командами, що дасть можливість позмагатися: у кого багатша фантазія, хто цікавіше і краще придумав. Все це допоможе більш поглибленому сприйманню книги тими читачами, які її прочитали раніше, і зацікавить тих, хто зустрівся з книгою вперше.
Ерудит – лото

Це – гра конкурс, де учнівська молодь має нагоду перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо).

Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів.

Гра побудована за принципом лото: читачі повинні „підкреслити” відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Наприклад:

Священна тварина у стародавніх українців?

а) кінь; б) голуб; в) кішка.

Найперша назва України?

а) Аріана; б) Ойкумена; в)Окраїна.

Міні гра-конкурс „Доміно”

Учасники гри отримують завдання: протягом певного часу (5-7 хв.) скласти прислів’я та приказки, які частинами записані на окремих картках, що знаходяться в хаотичному стані.

Наприклад:

Дурного учити, - що мертвого лічити.

Торохтить Солоха, - як діжка з горохом..
Літературний марафон.

Це своєрідна гра, яка проводиться у формі змагання з подоланням перешкод, які зустрічає „Спортсмен” на своєму шляху. Оскільки марафон літературний, то у перелік вимог для „ерудитів” включаються: знання української, краєзнавчої, зарубіжної літератури, наявність ерудиції, почуття гумору. Кожен з учасників марафону повинен подолати декілька перешкод. Оцінювати повинна „судійська колегія”, в складі якої: читачі, вчителі, батьки. Переможцем визначається той, хто набирає найбільшу кількість очок і одержує звання „Ерудит”.
Літературний колаж

Колаж – це прийом у образотворчому мистецтві, за яким на певну основу накладають різні матеріали, що різняться кольором і фактурою. У період підготовки заходу можна розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. В програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, в якому використано прийом „живих анотацій”. Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачами, які мають акторські здібності, хорошу дикцію, заздалегідь готуються розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу.

Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі, або маловідомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а й пропонувати всім присутнім доповнити їх розповідь своєю інформацією.

Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі.

Бібліомарафон
Ігрові елементи й захоплюючі завдання надають заходам емоційності, підвищують читацьку активність. Мета „бібліомарафону” – в ігровій невимушеній формі дізнатись про обсяг бібліотечно-бібліографічних знань і навичок старшокласників. Головні критерії оцінки – швидка й правильна відповідь. Командам – учасницям запропоновано спробувати свої сили в підготовці імпровізованого повідомлення, пошукові інформації за допомогою каталогів і картотек, довідкової літератури, читанні по діагоналі.
Бібліографічна гра „Що? Де? Коли?”
Особливість бібліографічної гри „Що? Де? Коли?”, побудованої за популярною телепередачею, полягає в тому, що її учасники дають відповіді на питання, використовуючи різні шляхи бібліографічного пошуку з обов’язковою розповіддю про використані джерела. Це сприяє бібліотечно-бібліографічній підготовці учнів навчальних закладів, підвищує інтерес до науково-пізнавальної літератури.

Завдання гри вимагають теоретичних і практичних знань та вмінь, особливо в конкурсах капітанів, бліц—турнірах, життєписах-загадках типу „Хто це?”, де за описом історичної події, наукового відкриття чи теорії треба визначити автора, розповісти про його працю або ідею
Конкурс джентльменів

Вдалим прикладом використання елементів гри у виховній і дозвіллевій роботі з молоддю є конкурс джентельменів. За задумом, його учасникам потрібно швидко зреагувати на несподівані обставини, інсценувати буденну ситуацію у громадському місці, засвідчити високу культуру спілкування і знання етикету. Домашнє завдання передбачає метод театралізації, щоб показати поведінку ввічливих школярів, яких учитель залишив на 10 хвилин.
Літературно-музична ікебана

Саме з її допомогою учні глибше пізнають творчість письменника, духовну спадщину.

Композиція ікебани складається з гілок різної довжини, що мають символічне значення: висока – небо, середня – людина, маленька – земля... Три гілки – три напрями у творчості письменника, зокрема Т. Шевченка: поезія, живопис, музика.

Аукціон нової книги

Назва заходу вже є своєрідною рекламою для читачів. „Аукціон” – продаж з торгів, де товар купується за найвищу із запропонованих ціну. На бібліотечному аукціоні, найвищу ціну визначить правильна відповідь на питання. Читач, набравши найбільшу кількість балів, за правильні відповіді, стає покупцем нової книги. „Покупець” одержує першочергове право на її читання. Читачі можуть бути не тільки учасниками, а й оцінювати відповіді. Використання характерної атрибутики – гонг, молоток, цифрові номери, які має кожен учасник торгів, - створює атмосферу незвичності.

Прес-калейдоскоп

Це комплексна форма роботи, що включає в себе декілька заходів (виставка, інтерв’ю, диспут, вікторина чи конкурс, „прес-конференція” чи бесіда „за круглим столом”), об’єднаних між собою єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників.

Центральним стержнем „прес-калейдоскопу” виступають періодичні видання (одне чи декілька), публікації, вміщені на їх сторінках.

Наприклад, прес-калейдоскоп присвячений літературно-художньому журналу „Вітчизна”, а саме його минулорічним публікаціям, може відбутися як сімейний захід і включати:

- диспут за романом П. Загребельного „Юлія, або запрошення до самовбивства”;

- поетичну прем’єру за публікаціями рубрики „Дебют „Вітчизни” або бібліографічний огляд „Лебедине гроно” діаспорної поезії за мотивами статті Гордасевич про творчість Качуровського, книжкову виставку „Шукай серед живих”, вернісаж – „Живописні відкриття Вітчизни” (репродукції та публікації у рубриці „Наш виставочний стенд”), „дитячий куточок” – інсценізовані читання для наймолодших учасників заходу публікацій рубрики „Віконце”. Своєрідним „проміжним візерунком” „калейдоскопу”, що пов’язує в цілісний малюнок окремі заходи стануть так звані „сміх-антракти” „Козакові гумор не завадить” (за публікаціями рубрики „Зенітка”).
Читацька олімпіада

Читацька олімпіада проводиться у вигляді змагання 2-х чи більше команд, які одночасно отримують запитання.

Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу. При цьому надається право користуватись підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає команда, яка перша дає правильну відповідь на всі запитання.
Хроноскоп

(хронологічна гра)

Цей захід має також загальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань з історії предмету, орієнтації в послідовності різних подій, явищ. Гра проводиться так: бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань, наприклад, питання до хронологічної гри.

Що було спочатку?

- єгипетські піраміди, чи ...

- Велика Китайська стіна, чи ...

- Римський Колізей.

В якій послідовності написані твори українських письменників?

- „Кобзар” Т. Шевченка;

- „Енеїда” І. Котляревського.

Якщо називаються дати, бали подвоюються. Під час гри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів.
Літературний диліжанс

Літературний диліжанс проводиться у вигляді подорожі за творами окремих авторів або ж колективу авторів.

В оформленні використовуються книги, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта „дороги” з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто дає правильну відповідь, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий повідомляє зупинки, і ті „пасажири”, які „їдуть” до цієї станції починають змагатися; хто „першим” піднімає сигнальний знак, той першим і відповідає на запитання. За правильну відповідь отримують фішку. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.
Літературний аукціон

Літературний аукціон – це гра, в якій використовується основний принцип аукціону: виграє той, чия правильна відповідь на запитання буде вказана останньою. Для проведення гри необхідно підготувати книжки для „продажу” (це мають бути книжки, що викликають особливе зацікавлення саме у тій читацькій аудиторії, з якою проводиться захід), а також підібрати запитання, які будуть запропоновані учасникам аукціону. Гру проводить „головний аукціоніст”. Його атрибути дзвіночок і молоток. Перед оголошенням кожного нового завдання для акціонерів звучить дзвін. Завдання можуть бути різними, але обов’язково передбачити достатньо велику кількість правильних відповідей.

Наприклад, називається прізвище відомого письменника. Гравці один за одним повинні називати його твори. Після правильної відповіді „аукціоніст” повільно рахує до „3”. Той з гравців, хто останнім дає відповідь (правильну), вважається переможцем і отримує право „купити”, тобто взяти книгу, яка його цікавить.

Поетичний альбом

Поетичний альбом є єдиним з основних різновидів відомого і часто використовуваного бібліотекарями усного журналу. Мета заходу – популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні „сторінки”, участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних митців, так і земляків-аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком.

Однією з сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд.

Перехід від однієї сторінки до іншої означає перегортання сторінок реально оформленого макета „поетичного альбому”.
Прес-діалог

Прес-діалог це технологія роботи з періодичними виданнями, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.

Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей зміст яких цікавить всіх. Всі читають їх заздалегідь або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги.

Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Прес-центр фіксує цікаві висловлення і зразу ж випускає „Блискавку”, готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.
П’ять хвилин з мистецтвом

П’ять хвилин з мистецтвом – це цікава форма, яка дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва.

Проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових груп. Вони отримують завдання. Сценічна подача може бути різна, як: „П’ять хвилин з музикою”, „Сьогодні знову” „П’ять хвилин з поезією”, „П’ять хвилин у художньому залі” „Виставка однієї картини” та ін.

Психологія проведення цих заходів вимагає підбору одного з музичних, поетичних творів чи творів мистецтва.

Проводиться одна репетиція.

Ефективними формами роботи бібліотеки є також книжкові виставки, огляди літератури, читацькі конференції, прем’єри книг, подорожі по літературній карті, літературні вечори та свята, тижні, захисти читацьких формулярів, бенефіси.

Упорядник : зав. відділом організаційно-методичної

та інформаційної роботи Мазур Н. І.
Комп’ютерний набір: оператор Сєннікова О.А.

Схожі:

В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Пропонуємо вашій увазі методичні рекомендації з підготовки та проведення Дня бібліографії
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Бібліотекарі Вознесенської цбс постійно перебувають у творчих пошуках, прагнуть створити умови для самореалізації користувачів, їхнього...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
До Вашої уваги інформаційно-методичні матеріали, які допоможуть змінити діяльність вашої бібліотеки та створити Опікунську раду при...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
З метою створення оперативної інформаційної бази для інформування органів місцевого самоврядування та повноцінного задоволення запитів...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Перед тим як шукати спонсорів, необхідно добре обміркувати для чого саме вам потрібні гроші, виберіть завдання, яке бажаєте виконати...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
П. Тичина переїхав до Харкова І став членом редколегії журналу «Червоний шлях». Належав до «Гарту», потім до вапліте. У цей період...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Ви напружено навчались у школі. Тепер перед Вами стоїть непроста задача: здати зовнішнє незалежне оцінювання І здійснити свою мрію:...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВ ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Нова модель сільської бібліотеки, яку ми намагаємося створити, повинна з'явитися спочатку в нашій свідомості. Перш ніж міняти бібліотеку,...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconР айонний відділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна...
Волонтерська діяльність – це добровільна, неприбуткова, суспільно корисна діяльність, що здійснюється у вільний від основної роботи...
В ідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) iconВідділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна...
Дорий день, шановні гості нашого свята! Сьогодні ми зібралися в цій залі щоб відсвяткувати Всеукраїнський день бібліотек
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка