Південний край у житті та творчості Лесі Українки




Скачати 141.36 Kb.
НазваПівденний край у житті та творчості Лесі Українки
Дата конвертації08.03.2013
Розмір141.36 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Література > Урок



Урок літератури рідного краю в 10 – 11 класах









Вчитель української мови

та літератури Октябрської

загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №1

Красногвардійського р-ну

Автономної Республіки Крим

Мовчан Олена Іванівна,

вчитель вищої категорії

2011 рік



Тема: Південний край у житті та творчості Лесі Українки
Мета: школярі повинні мати уявлення про кримські сторінки життя та

творчості Лесі Українки;

розвивати творчі здібності, вміння готувати виступи, усні

повідомлення, навички аналізу ліричного твору;

через сприйняття прекрасного виховувати любов до рідного краю,

толерантність, повагу до інших народів.

Обладнання: 1. Портрет Лесі Українки, обрамлений рушником, стоїть на

столі. Перед ним квітка ломикамінь, троянда.

2. Експозиція світлин поетеси, членів її родини.

3. Ілюстрації, краєвиди тих місць, де вона лікувалась і

відпочивала.

4. Схема маршрутів перебування Лесі Українки в Криму.

5. Музичний супровід (музика М.Лисенка, А.Караманова).

6. Текст поезії «На човні» для кожної групи.

7. Два епіграфи до уроку:

А) Слабка здоров’ям, мужня духом жінка,

Була ти одержима Українка –

І з Кримом поріднилася навік.

Василь Маремпольський.

Б) ^ Південний краю!..

Туди думки мої полинуть швидко

І привітають ту ясну країну,

Де прожила я не одную днину…

Леся Українка.

Випереджувальні завдання: - групова робота:

1 група (біографи) – дослідити біографію Лесі Українки в той час, коли вона приїжджала до Криму; підготувати повідомлення.

2 група (літературознавці) – визначити, які твори були створені під час перебування поетеси в Криму, проаналізувати одну з поезій.

3 група (географи) – підготувати мапу Криму, позначивши ті місця, де мешкала Леся Українка.

4 група (мистецтвознавці) – визначити, які види мистецтва цікавили поетесу в цей період.

^ ХІД УРОКУ

Учнів поділено на чотири групи по 5-6 чоловік


Біографи Літературознавці Географи Мистецтвознавці

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та завдань уроку

1). Розшифрувати ребус «Виключ зайве слово»

- Дорогі друзі, подивіться на зашифровані прізвища відомих українських діячів і скажіть, яке з них «зайве» і чому:

^ КОБИЦЮНКИСЬЙ КОСЕНЛИ

КОВЧЕНШЕ КРАУНЇАК

КОНРАФ

(Звичайно, випадає з цього ряду прізвище – Лисенко, тому що він не належить до поетів і письменників. Це відомий український композитор).

  • Чи є серед запропонованих поетів жінка?

  • Яке справжнє прізвище Лесі Українки? (Лариса Петрівна Косач).

  • Пригадайте, де вона народилась і коли? (Поетеса народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинську).

- Саме про Лесю Українку, про ту частину її життя, яка пов’язана з Кримом, ми й будемо сьогодні говорити. Познайомимося з ліричними творами, присвяченими нашому краю.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1). Слово вчителя.

На фоні музики Миколи Лисенка, що тихо лунає в кабінеті, вчитель читає вірш Василя Маремпольського «Одержима»:

У світ явилась ранньою весною,

Як сонячна конвалія цвіла.

Обранницею Музи ти була

з піснею крилато-голосною!

І Волі, й Правди нареклась сестрою,

І з Прометеєм проти бурі йшла.

В тиранів поціля твоя стріла:

До бою готувала Слово-зброю!

І в далечі ти завше з рідним краєм.

Взяла у Мавки «те, що не вмирає»,

І мужньою прийшла в Двадцятий вік.

Слабка здоров’ям, мужня духом жінка,

Була ти одержима Українка –

І з Кримом поріднилася навік.

2). Повідомлення групи «Біографи».

1 учень: Тяжка доля була в поетеси. В дитинстві вона захворіла на туберкульоз, витримала кілька операцій. Доводилося ходити в гіпсі, на милицях. Це завдавало дівчині нестерпних мук, але вона мужньо повторювала, що буде «серед лиха співати пісні» і шукатиме «зірку провідну». Адже ще жили сподівання, що молодий організм подолає хворобу. Батьки докладали всіх зусиль, щоб допомогти дочці. Лікування в Києві, солоні ванни в Литві, грязьові лимани на Одещині.

Доля розпорядилася саме так: мати великий талант і зіткнутися з невиліковною хворобою. А Крим – це благодатний куточок землі, де можна продовжити собі ще кілька років життя, торкнутися краси величавих кипарисів і подихати свіжістю блакитного моря, побувати на Ай – Петрі.

2 учень: Шість разів приїжджала Леся Українка в Крим. «Три роки я провела в Ялті», - так згадувала поетеса своє перебування в нашому краї.

Перша поїздка відбулась у 1890 році, коли їй виповнилось 19 років, київські лікарі порадили поїхати до моря. У цій подорожі її супроводжувала матір, відома українська письменниця Олена Пчілка.

3). ^ Повідомлення групи «Географи».

- На початку липня 1890 року пароплавом з Одеси Леся прибула в Саки, де 35 днів лікувалася грязями.

І от – в Криму! Здолали даль морську,

Відчули в морі синіх хвиль атаки.

Село татарське прибережне Саки

Зустріло сонцем матір і дочку…

… Отож, у Саках скінчено сезон –

Здається, грязі помогли й озон –

Знов мама й доня на морському плесі.

Тепер пізнать рішили кримський край:

І Євпаторію, і Ялту, і Сарай!... (В.Маремпольський)

На прощання мати вирішила подарувати дочці подорож найцікавішими місцями Криму. Спочатку вони відвідали Євпаторію, потім морем Севастополь і дводенна подорож залізницею до Бахчисарая. Наостанок вони перетнули Кримські гори через Байдарські ворота й зупинились на кілька днів у Ялті. В середу 22 серпня 1890 року мати й донька Косачі піднялись на палубу пароплава, що відправлявся в Одесу.

4). ^ Повідомлення групи «Літературознавці».

1 учень: Пливучи пароплавом із Одеси до Криму, Леся Українка написала вірш «Коли втомлюся я життям щоденним», а 16 серпня в Євпаторії народилися чудові рядки поезії «Тиша морська»:

В час гарячий полудневий Править хтось малим човенцем,

Виглядаю у віконце: Стиха весла підіймає,

Ясне небо, ясне море, І здається, що з весельця

Ясні хмарки, ясне сонце. Щире золото спадає.

Певно, се країна світла Як би я тепер хотіла

Та злотистої блакиті, У мале човенце сісти,

Певне, тут не чули зроду, І далеко на схід сонця

Що бува негода в світі! Золотим шляхом поплисти!

Тиша в морі… ледве-ледве Попливла б я на схід сонця,

Колихає море хвилі; А від сходу до заходу,

Не колишуться од вітру Тим шляхом, що проложило

На човнах вітрила білі. Ясне сонце через воду.

З тихим плескотом на берег Не страшні для мене вітри

Рине хвилечка перлиста; Ні підводнії каміння, -

Править хтось малим човенцем, - Я про них би й не згадала

В’ється стежечка злотиста. В краю вічного проміння.

2 учень: Подорожуючи морем з Євпаторії до Севастополя, Леся була настільки вражена красою краєвиду, що відкрився перед нею, що почуття і переживання вилились у вірш «Грай, моя пісне!..», написаний «серед чистого моря» 17 серпня 1890 року.

3 учень: Казковий ханський палац у Бахчисараї, екзотичні краєвиди, вишукані на слух назви поселень і садиб, почуті легенди надихнули поетесу до написання таких віршів, як «Татарочка», «Бахчисарай», «Бахчиса-райський дворець», «Бахчисарайська гробниця», «Мердвен». Відвідавши в Ялті дачу, де провів останні місяці свого життя С.Я.Надсон, віршами якого зачитувалася вся Росія, Леся пише поезію «Надсонова домівка в Ялті»:

Смутна оселя!.. В веселій країні,

В горах зелених, в розкішній

долині

Місця веселого ти не знайшов,

Смутний співець! Умирать в

самотині,

В смутну оселю прийшов.

Усі вірші, написані в перший приїзд до Криму, поклали основу циклу «Кримські спогади», що пізніше ввійшов до збірки «На крилах пісень» (1893).

5). ^ Повідомлення групи «Біографи».

3 учень: На початку червня 1891 року Леся з матір’ю та сестрою Ольгою прибули залізницею до Севастополя, а звідти пароплавом на лікування в Євпаторію. Через деякий час мати й сестра від’їздять, а Леся на період виноградного сезону перебралася в селище Шабо, що неподалік від Анкермана. В серпні вона повернулася до Києва.

6). ^ Повідомлення групи «Літературознавці».

4 учень: Дійсно, цикл «Кримські спогади» був завершений після даної поїздки. В своїх творах «Безсонна ніч», «На човні», «Негода» поетеса виступає чудовим пейзажистом. Сповнені невимовного земного чару кримські краєвиди. Пропоную детальніше розглянути поезію «На човні», написану 8 липня 1891 року в Євпаторії, яка складається з трьох частин, та проаналізувати другу її частину (читає напам’ять).

Нічко дивна! Тобі я корюся. Може, тільки сховалась глибоко?

Геть всі темнії думи сумні! Може, зараз прокинеться знов?

Не змагаюся вже, не борюся, Та дарма, поки ясне ще око,

Потопаю в сріблястому сні. Не здіймаймо журливих розмов!
Люди сплять, спить і людськеє лихо,- Глянь, як хвилі від срібла блищаться!

Лихо сили не має в сю ніч. Глянь, як небо синіє вгорі!

Тихо скрізь, і на серденьку тихо, Вабить хвиля на море податься,

Десь журба з нього згинула пріч. Кличе промінь ясної зорі.

* * *

Плине білий човник, хвилечка колише,

Хвилечка гойдає;

Плине білий човник, вітер ледве дише,

Ледве повіває.

Білії хмаринки, лебедині крила,

Угорі гуляють,

Довгою стягою, що зорю покрила,

Місяця сягають.

Місяченько світло і рожеве, й срібне

Кида – розсипає,

І ряхтить, і сяє світло теє дрібне,

Як вогонь палає.

Геть далеко в морі кораблі видніють.

Бачу здалеченька,

Як виразно щогли тонкії чорніють

Проти місяченька.

Плиньмо геть за теє корабельне місто.

Там, де нам прекрасна

Доріженька сяє, де пала огнисто

Stella maris ясна.

* * *

На човні нас було тільки двоє. Може, хвиля тобі розказала

Хвилі скрізь вколо нас коливались, Все, що думала я в тую мить?

І такі ми самотні обоє Ні! Вона те глибоко сховала…

Серед того простору здавались. Хай же там моя думонька спить!
Я дивилась на тебе, мій брате; Думка спить, і серденько спочило;

Що гадала, – не вимовлю зроду; Я дивлюсь на обличчя твоє;

Чим було тоді серце багате, Тихе море спокою навчило

Поховала я в тихую воду. Невгамовнеє серце моє.
^ Словникова робота: ряхтить – мерехтить, Stella maris – зоря морська.

7) «Мозкова атака».

На столах у кожної групи є текст прослуханого вірша. Тож давайте проаналізуємо його:

  • Про що ця поезія?

  • До якої лірики належить вірш за провідним мотивом? (Пейзажної лірики).

  • Які художні засоби використала поетеса для розкриття своєї думки?

Епітети – білий човник; рожеве, срібне, дрібне світло; тонкії

щогли; корабельне місто; прекрасна доріженька; Stella

maris ясна.

^ Літоти – човник, хвилечка, хмаринки, місяченько, здалеченька,

доріженька.

Порівняння – сяє світло, як вогонь палає.

Метафора – хмаринки, лебедині крила.

Уособлення – вітер дише; хмаринки гуляють; місяченько світло

кида-розсипає.

Синоніми – колише – гойдає; дише – повіває; кида – розсипає;

ряхтить – сяє, палає.

  • У вас є 5 хвилин, щоб зробити в зошитах короткий ідейно-художній аналіз вірша, особливу увагу зверніть на останній пункт аналізу (Ваше ставлення до поезії. Які почуття вона у вас викликала?).

1 - 2 учні зачитують свої аналізи.

8). ^ Повідомлення групи «Біографи»

4 учень: Майже на цілу весну 1897 року недуга прикувала Лесю Українку до ліжка. Однак поетеса не здавалася, мужньо зносила болі та не втрачала оптимізму. Поступово вчилася заново ходити та покладала сподівання на цілющий Крим. Супроводжувати Лесю випало тітці Олені Антонівні Тесленко-Приходько, чому небога щиро зраділа. Адже саме тітці був присвячений перший вірш дев’ятирічної Лесі – «Надія». 14 червня 1897 року в щотижневому додатку до газети «Ялта», де друкувалися списки приїжджих, знаходимо ім’я Лариси Петрівни Косач і її тітки Олени Антонівни, які поселилися в готелі «Маріїно» Бентковського. За кілька днів, втомлені спекою, порохами і невгамовним гамором набережної, вони перебираються в урочище Чукурлар (з кримськотатарської мови це слово означає «ями»). Після двох тижнів відпочинку здоров’я поетеси покращилося, дошкуляла лише хвора нога. Поступово засмагла, як жартувала сама, стала кольору «terracotta». Плавання в морі дарувало відчуття сили та спритності тіла. Незабаром до неї приєднався брат Михайло зі своєю дружиною. Чи не найбільше враження справила на Лесю мандрівка кінним екіпажем на узгір’я Ай – Петрі. Саме там поетеса звернула увагу на квітку, яку назвала ломикамінь.

Квітку ту вченії люди звуть Saxifrage,

Нам, поетам, годиться назвати її – ломикамінь

І шанувать її більше від пишного лавра.

5 учень: У цей час Леся знайомиться з білоруським соціал – демократом Сергієм Мержинським, який теж лікувався в Криму від туберкульозу. Літні дні минули напрочуд швидко, брат поїхав. Вересень на Південному узбережжі видався на славу, тож Леся вирішила перезимувати біля теплого моря. З епістолярної спадщини поетеси дізнаємося, що вона займалася рукоділлям, зрідка ходила в театр, давала приватні уроки двом ялтинським гімназистам. На різдвяні свята до дочки приїжджає Олена Пчілка й уже через тиждень вони фотографуються в Ялті. На пасхальні канікули до неї навідалися сестри Ольга та Оксана. Леся майже щодня відправляла їх на екскурсії, насамперед у ті місця, де вона побувала раніше: Алупку, Гурзуф, Чукурлар, водоспад Учан – Су (у перекладі – вода, що висить). 28 травня 1898 року поетеса сідає на пароплав, що прямував на Одесу. До року перебування в Криму не вистачило всього кілька днів.

9). ^ Повідомлення групи «Літературознавці».

5 учень: З Ялти Леся Українка привозить рукописи – сторінки своїх майбутніх книг. Тут вона задумала оповідання «Над морем» про курортну публіку кінця ХІХ ст. у Криму. В деяких творах відчувається передчуття великого кохання. Дуже виразний з цього приводу вірш «Східна мелодія». Всі поезії, написані в Криму, поетеса об’єднує в цикл «Кримські відгуки». Туди ж увійшла драматична сцена «Іфігенія в Тавріді». Восени вона починає готувати до друку свою другу поетичну збірку, яка вийшла у світ у жовтні 1899 року під назвою «Думи і мрії». В ній уперше надрукований цикл «Кримські відгуки», складений із семи творів.

10). ^ Повідомлення групи «Біографи»

6 учень: У 1907 – 1908 роках доля знову закидає Лесю Українку в Ялту. На цей раз під загрозою опинилося здоров’я її друга Климентія Васильовича Квітки, з яким була знайома майже 10 років. Завжди самовіддана у ставленні до друзів, поетеса вирішує за будь – яку ціну відправити Квітку з холодного Києва на південь з його богодайним цілющим кліматом. Грошей вистачало тільки на три місяці в Криму, і Леся Українка вважала за потрібне бути поруч із другом. 11 березня 1907 року вдвох вони виїхали до Севастополя, але там їм порадили перебратися на Південний берег. Леся та Климент розуміли, що вони знаходяться в лабетах туберкульозу й повинні надалі допомагати одне одному. Після повернення з Ялти вони вже не розлучалися, обвінчавшись 25 липня у Вознесенській церкві в Києві.

Восени родина Квіток знову перебирається до Ялти, де їм було трохи легше переносити хворобу. Климент Квітка працює помічником повітового слідчого. Саме тоді Леся довідалася, що її хвороба прогресує і туберкульозом уже пошкоджені нирки. На початку другої половини квітня 1908 року подружжя вирішує звернутися до німецьких лікарів, але професор Ізраелі встановив діагноз, при якому хірургічне втручання виключалося.

Після повернення з Берліна деякий час Леся Українка проживала в Євпаторії, де лікувався чоловік, а потім вони повернулися до Ялти. 18-20 грудня Квітки назавжди розпрощалися з Кримом, виїхавши до Грузії.

11). ^ Повідомлення групи «Географи»

2 учень: Кримський період життя Лесі Українки 1907 – 1908 років тривав майже півтора роки з нетривалими виїздами на Волинь та в Київ (влітку 1907 року, коли Леся та Климент повінчалися) та до Берліна (навесні 1908 року). Подружжя жило в Севастополі, Алупці, Балаклаві, Євпаторії, а найдовше – в Ялті.

12). ^ Повідомлення групи «Літературознавці»

6 учень: У цей період в Криму Леся Українка завершує драматичні поеми «Кассандра» та «У пущі», пише діалог «Айша та Мохаммед», велику поетичну драму «Руфін і Прісцілла», оповідання «Розмова», фантазію «Полярна ніч», поезію «За горою блискавиці…» та інші твори.

13). ^ Доповідь групи «Мистецтвознавці»

1 учень: Вірші циклу «Кримські спогади» свідчать про те, що Лесю Українку вабила кримськотатарська тема. Її поетична натура, відкрита духовним чарам усіх часів і народів, не могла оминути цієї теми. Вона цікавиться кримськотатарським фольклором, збирає народні узори. У листі до свого дядька Михайла Драгоманова Леся пише: «Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, що я в Криму зібрала, єсть їх чимало і дуже хороші, ще й надто подібні до українських…». Далі в листі поетеса подає графічні зображення найхарактерніших фігур, які зустрічаються в цих узорах. Очевидно, що ці узори пізніше позначились і на змалюванні побутового тла.

Також у Ялті на пасхальні свята проявилося ще одне обдарування Лесі Українки: неабияке враження на вірменське товариство справили писанки, які вона за національними традиціями розписувала власноручно.

2 учень: Леся була музично обдарована. На початку уроку ми чули чарівні звуки мелодії видатного українського композитора Миколи Лисенка, який був тісно пов’язаний з родиною Косачів. Вони мешкали в місті Києві поруч, тож дружина М.В.Лисенка вчила десятирічну Лесю гри на фортепіано.

3 учень: З дитячих літ поетеса захоплювалася граційним силуетом, мелодійним звучанням стародавнього українського інструменту кобзи, або ж бандури. Ставши дорослою, вона дуже переживала, що відійде останнє покоління кобзарів, і разом з ними Україна втратить свідчення своєї історії, які зберігалися в народних думах і піснях. Саме тому разом зі своїм чоловіком Климентом Квіткою влітку 1908 року вона організувала експедицію під керівництвом Філарета Колесси для запису українських народних шедеврів. За допомогою фонографа були записані відомі кобзарі Полтавщини. Проте роль Лесі в цій унікальній експедиції була не тільки організаторською. Невдовзі вона довідалася, що в Севастополі у свого сина живе знаний кобзар харківської школи Гнат Гончаренко. Поетеса зараз же спалахнула бажанням записати весь його репертуар. Однак не вистачало технічного оснащення. Леся Українка, підключивши рідних і знайомих, виписує через пошту фонограф і воскові валики, на які в той час записували звук. На замовлення довелося чекати майже місяць. Нарешті на початку зими вона отримала фонограф і валики. Відправивши за Гнатом Гончаренком служницю, поетеса навчається орудувати апаратом, наспівуючи українські народні пісні, яких знала безліч. На щастя, ті записи, яким Леся не надавала ніякого значення, збереглися. Тож голос великої української письменниці тепер можуть почути нащадки.

Три дні Леся Українка та Климент Квітка не відходили від Гната Гончаренка. Записали в його виконанні дев’ятнадцять валиків. Проте видання перлин фольклору, записаних від Гната Гончаренка, поетеса побачити не встигла. Кобзарські думи стали прощальним акордом перебування Лесі Українки в Криму.

ІІІ. Підсумки уроку.

1). Слово вчителя

Крим – це унікальний куточок України, край натхнення для багатьох письменників і поетів, композиторів і художників. Тут відпочивали та лікувалися О.С.Пушкін і М.Волошин, М.Коцюбинський і Л.Українка. З Кримом пов’язано немало важливих сторінок життя видатної української поетеси, а кримські мотиви в її творчості належать до найбільш виразних і характерних. Завершити наш урок я хочу словами Лесі Українки, зверненими до Криму, які стали епіграфом нашого уроку:

Південний краю! Як тепер далеко

Лежиш від мене ти! За горами крутими,

За долами розлогими, за морем,

Що вже тепер туманами густими

Укрилося, бурхливе. Та не страшно

Моїм думкам осінньої негоди

На Чорнім морі. Швидше тої чайки

Вони перелетять за темні води.

Вони перелетять у ту країну,

Де небо ще синіє, як весняне,

Де виноград в долині зеленіє,

Де грає сонця проміння кохане.

Туди думки мої полинуть швидко

І привітають ту ясну країну,

Де прожила я не одную днину,

А не була щаслива й на годину…

Та я за те докірливого слова

Тобі не кину, стороно прекрасна!

Не винна ти, що я не маю долі,

Не винна ти, що я така нещасна! [1891] 2). Метод «Незакінчене речення»

«Сьогодні я зрозумів, що Леся Українка…»

«Найцікавішим на уроці було…»

«Я дізнався, що …»

3). Оцінювання учнів

IV. Домашнє завдання (на вибір)

  • зробити ідейно – художній аналіз поезії «Східна мелодія» або «Бахчисарай»;

  • написати твір – мініатюру «Мої враження від поезій Лесі Українки».



Схожі:

Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconТема: Калейдоскоп знань за творчістю Лесі Українки. Епіграф до уроку
Обладнання: підручник для 8 класу, пісня «Хотіла б я піснею стати…», картки із завданнями, довідкова література «Творчість Лесі Українки»,...
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconМіністерство освіти І науки україни східноєвропейський національний...
Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції „Лінгвостилістика XXI ст.: стан І перспективи”, яка відбудеться 4–6 жовтня 2013...
Південний край у житті та творчості Лесі Українки icon1. Життєвий шлях Лесі Українки
Спочатку тільки шум І потріскування. Потім, мов крізь бурю, мов крізь товщу сповнених великих історичних зрушень років, які відділяють...
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconМоз «Рибницька українська середня загальноосвітня школа №1 з гімназичними...
Моз «Рибницька українська середня загальноосвітня школа №1 з гімназичними класами імені Лесі Українки»
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconРеєстрація учасників
Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 5)
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconТестовий контроль
У якому журналі були опубліковані перші вірші Лесі Українки «Конвалія», «Сафо»?
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconI. Вступ Філософія Лесі Українки це, перш за все, її естетичні та...
Філософія Лесі Українки – це, перш за все, її естетичні та етичні погляди, ставлення до релігії та виділення людини як суспільної...
Південний край у житті та творчості Лесі Українки icon2. Конкурс читців поезій Лесі Українки
Відкриття тематичної експозиції в шкільному Музеї історії села “Про що розкаже вишиванка ”
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconВплив асоціального середовища на насильницьку поведінку неповнолітніх
Андрій Петрович Гусак, аспірант Волинського національного університету ім. Лесі Українки
Південний край у житті та творчості Лесі Українки iconМіністерство освіти І науки україни східноєвропейський національний...
«професійна підготовка вчителя початкових класів: актуальні проблеми філології та лінгводидактики»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка