Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни




Скачати 263.24 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни
Сторінка1/3
Дата конвертації13.03.2013
Розмір263.24 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Математика > Методичні рекомендації
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Рег. №
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсового проекту
з дисципліни Процеси і апарати харчових виробництв

Статус дисципліни: нормативна

професійного спрямування:

Технологія бродильних виробництв і виноробства;

Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів.

напряму підготовки: 6.051701 Харчові технології та інженерія.

галузі знань: ^ 0517 Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції

Факультету технологій та дизайну

Херсон 2010

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв».
Укладач: О.Д. Шанін. — Херсон: ХНТУ, 2010. — 28 с.

Рецензент: к.т.н., проф. Ковалевський К.А.

Затверджено на засіданні кафедри

харчових технологій

протокол № 3 від 14 жовтня 2010 р.

Зав. кафедри __________Валько М.І.

Відповідальний за випуск Валько М.І., д.т.н., професор, завідувач кафедри харчових технологій
Вступ
"Процеси й апарати харчових виробництв" – це сукупність наукових та інженерних знань, що дозволяє створювати нові й удосконалювати діючі технології й устаткування для виробництва харчових продуктів.

Основним завданням науки про процеси й апарати харчових технологій є виявлення загальних закономірностей протікання технологічних процесів і розробка методів розрахунку апаратів для їхньої реалізації.

Дані методичні вказівки призначені для допомоги студентам, що виконують курсовий проект по процесам та апаратам харчових виробництв. В них дані рекомендації по організації роботи над проектом, його об’єму та оформленню.

Основна мета виконання курсового проекту – набуття навичок проектування та конструювання основного устаткування харчових виробництв, з використанням сучасної техніки і технології у виробництві, практичного закріплення знань з дисципліни.

Для успішного виконання курсового проекту по процесам й апаратам харчових виробництв студент повинен знати основи теорії процесів, основи методики розрахунку апаратів, основні принципи конструювання апаратів.

Курсовий проект виконується кожним студентом самостійно при консультації керівника.

^ I. Значення курсового проекту у вивченні дисципліни

При виконанні курсового проекту студенти практично застосовують знання, отримані з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв», а також з дисциплін, на яких ґрунтується даний курс (хімія, фізика, теплотехніка та ін.).

При роботі над курсовим проектом студенти використовують навички, отримані ними при самостійному рішенні задач та прикладів, а також при виконанні контрольних завданнь, вчаться користуватися довідковою технічною літературою.

При виконанні графічних робіт студенти розвивають навички технічного кресленння, вчаться проводити нескладні конструктивні розрахунки і поглиблюють знання основних правил компонування обладнання.

Курсовий проект є найкращою формою самостійної роботи студентів, засобом вивчення студентами новітніх досягнень теорії і практики харчової технології.

^ II. Основні етапи виконання курсового проекту
1. Тема, обсяг виконання курсового проекту
Завдання на проектування видається студентам денної та заочної форм навчання у п’ятому семестру після проходження навчальної практики.

Тема завдання формулюється з максимальним урахуванням комплексу чинників: місце роботи після закінчення вузу, спеціалізація студента, науково-дослідна робота студента, його досвід роботи на виробництві. Цей творчий процес відбувається за активної участі студента під керівництвом викладачів.

Завдання на проект містить основні дані з теми, змісту й обсягу згідно з методичними вказівками. Конкретні додаткові дані (наприклад види сировини, додаткові параметри, спеціальні дані, конструктивні особливості, література тощо) узгоджуються студентом та керівником його проекту.

Курсовий проект по процесам і апаратам харчових виробництв складається з пояснювальної записки й графічної частини.

^ Пояснювальна записка повинна містити 25 – 50 сторінок машинописного тексту. Виконується на аркушах формату А4 (279×210). На сторінках наносяться основний підпис (штамп) і назва розділу (додаток 3). Основний штамп виконуються тільки на початковій сторінці розділу. На інших сторінках наноситься малий штамп (додаток 4). Текст оформлюється шрифтом Times New Roman, розмір 12 із полуторним міжрядковим інтервалом.

Нумерація розділів і сторінок починається із титульного аркушу; номер першої сторінки не позначається.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами (з крапкою). У заголовку не дозволяється переносити слова, у кінці назви крапку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Текст після назви розділу відокремлюється пропущеним рядком.

Розділи записки можуть мати підрозділи і пункти, нумерація яких складається відповідно із номерів розділу і підрозділу, а для пунктів – ще і номеру пункту, відокремлених крапкою (наприклад 2.1; 2.1.1 тощо). У межах пунктів можуть бути за необхідності підпункти, що повинні мати порядкову нумерацію аналогічної будови, наприклад: 2.1.1.1., 2.1.1.2, 2.1.1.3 тощо.

Термінологія й визначення в записці повинні бути єдиними й відповідати встановленим стандартам, а при їхній відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі. Скорочення слів у тексті й підписах, як правило, не допускаються, за винятком скорочень, установлених
ГОСТ 7.12-77.

Всі розрахункові формули в пояснювальній записці приводяться спочатку в загальному виді, нумеруються, дається пояснення позначень і розмірностей всіх величин, що входять у формулу. Потім у формулу підставляють чисельні значення величин і записують результат розрахунку. Всі розрахунки повинні бути виконані в міжнародній системі одиниць СИ. Якщо з довідників та інших джерел значення величин взяті в якій-небудь іншій системі одиниць, перед підстановкою їх у рівняння необхідно зробити перерахування в систему одиниць СИ. У тексті вказуються посилання на джерело основних розрахункових формул, фізичних констант й інших довідкових даних. Посилання на літературні джерела вказують у квадратних дужках. Наприклад: «...для визначення коефіцієнта масовіддачі в газовій фазі використовуємо формулу [7, с. 110]».

Всі ілюстрації (графіки, схеми, креслення, фотографії) іменуються рисунками. Рисунки повинні бути простими і наочними, давати тільки загальне подання про пристрій апарата або вузла, а не служити кресленням для виготовлення. Рисунок нумерують і розташовують після посилання на нього. Всі підписи, що захаращують рисунок, варто переносити в текстову частину. Криві або інші елементи на рисунках позначають цифрами. Підписи під рисунками повинні бути короткими, необхідні пояснення доцільно приводити в тексті.

Всі таблиці, як і рисунки, нумерують. Заголовок таблиці поміщають під словом «Таблиця». Всі слова в заголовках і написах таблиці пишуть повністю, без скорочень. Якщо повторюваний у графі текст складається з одного слова, його допускається заміняти лапками. Якщо повторюваний текст складається із трьох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами «Те ж», а при наступному – лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не допускається.

^ Графічна частина складається з двох аркушів формату А1 (549×841). Графічну частину проекту виконують олівцем, або на ЕОМ за допомогою спеціалізованих програм. Оформлення повинно відповідати вимогам ЄСКД.

На одному аркуші викреслюють технологічну схему установки з указанням і характеристикою всього розрахованого або підібраного обладнання (основного і допоміжного), комунікацій і контрольно-вимірювальних приладів.

На другому аркуші – креслення основного апарату і окремих його вузлів.

^ 2. Вивчення літературних, статистичних та інших джерел, відбір матеріалу
Досягнення цілей, поставлених перед студентом у курсовому проектуванні, виконується на основі глибокого й всебічного аналізу поставлених завдань по ступеню їхньої освітленості й дозволяння в літературі. На початковому етапі роботи студент може користуватися рекомендаціями, що втримуються в спеціальних методичних посібниках. Згодом виникає необхідність вивчати додаткову літературу.

Студент повинен знайти потрібну книгу самостійно. Для цього рекомендується використовувати бібліотечні систематичні й алфавітні каталоги. У бібліотеках є також систематично предметні й бібліографічні покажчики по різних галузях знань і окремих тем.

Одним з основних аспектів роботи з літературою є визначення головного в даному джерелі, при цьому не потрібно читати його цілком. У виданні вивчається: заголовок; прізвище автора; найменування видавництва (або установи, що випустили книгу); час видання; анотація; зміст; вступ або передмова; довідково-бібліографічний апарат (список літератури, покажчики й т.д.), ілюстративний матеріал.

Анотація міститься на початку книги й містить, як правило, ціль підготовки видання й характеристику потенційного кола читачів. На основі цих даних можна оцінити, наскільки близька книга даному дослідженню.

Зміст розкриває структуру видання, дозволяє одержати інформацію про поставлені проблеми. На основі вивчення змісту можна визначити, яка частина видання буде особливо корисна при виконанні курсового проекту.

У вступі або передмові найбільше часто розкриваються причини аналізу досліджуваних проблем, більш докладно розкривається мета книги.

Довідково-бібліографічний апарат дозволяє судити про обґрунтованість висунутих автором положень у працях інших учених. Варто переглянути список літератури, що приводиться наприкінці видання, а також бібліографічні посилання в тексті. Вивчення списку літератури дозволить одержати інформацію про проведені дослідження з обраної тематики.

Ілюстративний матеріал дозволяє більш ефективно усвідомити основні положення по досліджуваних проблемах. Наявність рисунків, графіків, схем свідчить про високу якість пророблення автором досліджуваних проблем.

При підборі літератури в жодному разі не слід піддаватися спокусі «набрати побільше». Чим більше буде зібрано наукових джерел, тим більшу частку серед них будуть становити не дуже потрібні для роботи публікації.

При підборі літератури необхідно відразу становити бібліографічний опис відібраних видань у строгій відповідності з вимогами, пропонованими до оформлення списку літератури. Даний список літератури по темі курсового проекту узгоджується з науковим керівником.

Перегляд спеціальних журналів і збірників починається з реферативних журналів по даній галузі знань. Журнальну статтю можна досить швидко відшукати по покажчику статей, що поміщаються наприкінці останнього номера журналу за кожний рік видання. Корисними можуть виявитися й бібліографічні виноски, посилання й покажчики в підручниках і монографіях, що відносяться до розроблювальної теми.

Дуже важливо використовувати спеціальні дослідження (монографії), статті в збірниках праць інститутів. Необхідну й найчастіше неоціненну допомогу у вивченні й пошуку методів рішення технічних завдань може зробити патентне дослідження.

^ 3. Вимоги до змісту пояснювальної записки
Пояснювальна записка до курсового проекту, що містить всі вихідні, розрахункові й графічні (допоміжні) матеріали, повинна бути оформлена в певній послідовності:

  1. Титульний аркуш.

  2. Бланк завдання на проектування.

  3. Вступ.

  4. Аналіз існуючих конструкцій основного й допоміжного устаткування.

  5. Технологічна схема установки та її опис.

  6. Будова і принцип дії основного апарату.

  7. Вибір конструкційного матеріалу апаратів.

  8. Розрахунок апаратів.

  9. Розрахунок або добір допоміжного устаткування.

  10. Висновки.

  11. Список використаної літератури.

  12. Зміст.

  13. Додатки (при необхідності).




  1. Титульний аркуш. Приклад виконання титульного аркушу приведений в додатку 1. У назві проекту повинна бути зазначена продуктивність установки Наприклад: «Ректифікаційна установка безперервної дії для отримання етилового спирту з бражки 5000 кг/год.»

  2. Бланк завдання на проектування. Див. додаток 2.

  3. Вступ. У цьому розділі (3 – 5 стор.) необхідно коротко описати сутність і призначення даного процесу, порівняльну характеристику апаратів для його здійснення. Необхідно також указати роль і місце в народному господарстві галузі – споживача продукту, одержання якого обумовлено завданням на проектування.

  4. Технологічна схема установки. В даному розділі (2 – 7 стор.) повинні бути наведені принципова схема установки і її опис із вказівкою позицій (номерів апаратів). На схемі проставляють стрілки, що вказують напрямок всіх потоків, значення їх витрат, температур та інших параметрів.

  5. Вибір конструкційного матеріалу апаратів. У цьому розділі (1 – 2 стор.) необхідно привести дані по обґрунтуванню вибору матеріалу, з якого буде виготовлена апаратура, що входить у технологічну схему установки (з урахуванням швидкості корозії матеріалу в даному середовищі, його механічних і теплофізичних властивостей).

  6. Обґрунтування вибору основного й допоміжного устаткування. Як правило, у завданні на проектування вказуються вид основного процесу, система, продуктивність, початкові й кінцеві концентрації (або температури). Вибір типу основного апарата та додаткового устаткування, вибір режимів і умов їхньої роботи студент повинен виконувати самостійно. В цьому розділі (2 – 5 стор.) студент детально обгрунтовує вибір тієї чи іншої конструкції, її переваги і недоліки у порівнянні з іншими існуючими конструкціями.

  7. Розрахунок апаратів. Завданням цього розділу проекту є розрахунок основних розмірів апаратів (діаметра, висоти, поверхні теплопередачі й т.д.). Для проведення технологічного розрахунку необхідно попередньо знайти по довідниках фізико-хімічні властивості речовин, що переробляються, (щільність, в'язкість і т.п.), скласти матеріальні й теплові баланси. Потім на основі аналізу літературних даних вибирається методика розрахунку розмірів апаратів. При цьому особливу увагу варто приділяти гідродинамічному режиму роботи того або іншого апарата, вибір якого повинен бути обґрунтований з урахуванням техніко-економічних показників його роботи. У цей же розділ входить гідравлічний розрахунок апаратів, метою якого є визначення гідравлічного опору. У цьому ж розділі розраховується товщина теплової ізоляції апаратів. У завдання цього розділу також входить визначення основних розмірів апарата, що забезпечують його міцність, товщини стінок, кришок, днищ, люків; розрахунок опор, лазів, товщини трубних ґрат теплообмінників і фланців та ін. При цьому необхідно враховувати умови експлуатації даного апарата (тиск, температуру тощо). Якщо буде потреба варто провести розрахунок на стійкість апарата з урахуванням вітрового навантаження

  8. ^ Розрахунок або добір допоміжного устаткування. Крім основних апаратів в установку входять різні види допоміжного устаткування: насоси, вентилятори, газодувки, компресори вакуум-насоси, конденсатовідводники, ємності для зберігання сировини й продукції тощо. Все це устаткування повинне бути розраховане або підібране по нормалях, каталогам або держстандартам із урахуванням конкретних умов їхньої роботи.

  9. Висновки. Закінчуючи розрахункову частину проекту, студент повинен дати аналіз отриманих результатів, їхньої відповідності завданню на проект, висловити міркування про можливі шляхи вдосконалювання даного процесу і його апаратурного оформлення.

  10. Список використаної літератури. Літературні джерела, які використовувалися при складанні пояснювальної записки, розташовуються в порядку згадування їх у тексті або за алфавітом (на прізвище першого автора роботи). Відомості про книги повинні включати: прізвище й ініціали автора, назва книги, місце видання, видавництво, рік видання, число сторінок. Наприклад:

^ Стабников В.Н., Лысянский В.М., Попов В.Д. Процессы и аппараты пищевых производств. — М.: Агропромиздат. 1985. — 503 с.

Відомості про статті повинні включати: прізвище й ініціали автора, назва статті, найменування журналу, серію, рік випуску, том, номер журналу, сторінки. Наприклад:

Шанін О.Д. Установка для відстоювання сусла // Таврійський науковий вісник — 2005. — Вип.42. — с.129—135.

  1. Зміст. Перелік розділів пояснювальної записки подається в її кінці. Наводяться номери розділів у повному вигляді та сторінки їх розташування.



  1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни...
Установка вакуумна трьохкорпусна для випарювання томатної маси продуктивністю 9 т/год
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни «Процеси І апарати харчових виробництв»
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни “Технологія галузі
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної...
Сучасне харчове виробництво може розглядатися як сукупність численного ряду самостійних технологічних операцій переробки сировини...
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconДо виконання курсового проекту
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Проектний аналіз" для студентів спеціальності 050201 "Менеджмент...
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни
Подані методичні рекомендації призначені для надання студентам допомоги у виконанні контрольної роботи з дисципліни «Системне управління...
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання курсових робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт з дисципліни „Управління бізнесом” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного...
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв Статус дисципліни iconМетодичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Політична економія»
Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни «Політична економія», складені на основі робочої навчальної програми,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка