Уроках математики




Скачати 110.46 Kb.
НазваУроках математики
Дата конвертації05.03.2013
Розмір110.46 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Математика > Урок
Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики

Метою педагогічної діяльності педагога є забезпе­чення необхідного рівня засвоєння систематизова­них знань з математики через розвиток комуніка­тивної компетентності, формування здібностей до самоосвіти, потреби в самовдосконаленні.

У зв'язку з цією метою визначається мета педаго­гічної діяльності:

1) забезпечення якості засвоєння знань з математики;

2) забезпечення розвитку комунікативної компе­тентності;

3) розвиток загальноосвітніх умінь та навичок;

4) організація діяльності учнів, що спрямована на самореалізацію особистості.

Технологія досвіду відображає розв'язання цих за­вдань у навчальному процесі, але відомий у теорії та практиці досвід створення педагогічних технологій, орієнтований на формування особистості учнів, не завжди може бути використаний конкретним учите­лем, окільки освіта на особистісному рівні — це змістовне, суб'єктивне сприйняття дійсності, і жод­на предметна діяльність не гарантує утворення «ви­магаючого» змісту. Як зазначає сучасна педагогіка та психологія, стверджувати про технологію впливу на особистість можна лише з високою ймовірністю умовності, розуміючи, що особистість завжди ви­ступає діючим об'єктом, співучасником, ініціато­ром процесу своєї освіти. Тому, виходячи з вище-зазначеногоі навчання вирішує одночасно три завдання:

• конкретно-пізнавальне, яке пов'язане з безпосе­редньою навчальною діяльністю;

• комунікативно-розвивальне, у процесі якого фор­муються основні навички спілкування всередині і за межами цієї групи;

• соціально-орієнтоване, у процесі якого вихову­ються громадянські якості, необхідні для адекват­ної соціалізації індивіда в суспільстві.

Розв'язання цих завдань на уроці з використанням методів' інтерактивного навчання проходить шість етапів:_________________________-

• підготовчий етап;

• перший етап — створення проблемної ситуації;

• другий етап — формування навчальних груп;

• третій етап — організація навчальної діяльності учнів у групах;

• четвертий етап — презентація групових розв'язань;

• п'ятий етап — рефлексія проведеного заняття.

^ На підготовчому етапі оцінюється суб'єктивний досвід учня. Учень будь-якого віку починає навчан­ня не з «чистого аркуша», він уже має життєвий досвід, знання, інтереси. Деякі педагоги стверджу­ють, що особистий досвід учня за деякими питання­ми мізерний, у порівнянні з тим систематизованим та узагальненим досвідом, до якого їх намагаються залучити вчителі. Крім цього, вважають, що цей досвід заважає вчителю, ускладнюючи викладення нового матеріалу. Але, крім того, якщо вчитель пла­нує навчання, не враховуючи досвід учня, то така його позиція не виключає взаємодії цього досвіду з навчальним матеріалом. Учень вибірково сприймає все, що надходить до нього із зовнішнього середо­вища. Далеко не всі поняття, організовані за всіма правилами наукової та педагогічної логіки, засвою­ються учнями, а тільки ті, що мають зв'язок із життєвим досвідом.

^ На першому етапі головними методами є проблемні методи, а головна мета педагога — залучити учнів до розв'язання створених проблемних ситуацій. Проб­лемні ситуації в навчальній діяльності дозволяють виявити лаявність або відсутність визначених знань за тими чи іншими питаннями. Тільки логіко-пси-хологічне протиріччя умов показує наявність в учнів визначених пізнавальних чи предметних стерео­типів. Ядром проблемної ситуації повинні бути якісь значимі для людини розбіжності, протиріччя. Людина відчуває незнання, яке виникло за цих розбіжностей, більш чуттєво, ніж знання. Скла­дається ситуація, яка відома під назвою ситуація розриву. Так, наприклад, під час порівняння кубів та квадратів чисел, які знаходяться в проміжку (0;1), виявляється, що куб числа менший від квадрата

відповідного числа. Це суперечить усталеному сте­реотипу — куб числа завжди більший, ніж його квадрат. Такий стереотип сформувався тому, що вивчення кубів та квадратів базувалося на натураль­них числах (5 клас).

^ Другий етап — об'єднання навчальних груп. Існує два основних способи формування груп за бажання та під керівництвом учителя. Переваги Створення груп на основі інтересів очевидні: формується атмосфера, яка налаштовує на спілкування, знімається напруження, закріплюється «почуття ліктя», впевненості та підтримки тощо. На перших заняттях за технологією інтерактивного навчання тільки цей підхід, безпереч­но, повинен бути домінуючим у створенні груп.

Але в ньому наявні й суттєві недоліки: створені гру­пи не рівнозначні за кількістю та якістю знань, а отже, може виникнути ситуація бездіяльності, коли інтерес до спілкування витісняє навчальні цілі.

Тому Г. А. Цукерман пропонує об'єднувати дітей у групи «з урахуванням їхніх особистих нахилів». «Слабкому» учню потрібний не стільки «сильний учень», скільки терплячий.

Враховуючи всі аспекти, учитель повинен володіти різними методами і прийомами для створення на­вчальних груп, незважаючи на те що організаційний момент громіздкий. Варіанти вільного розподілу учнів у групах:

• учитель називає тільки кількість (наприклад, 3 учні);

• учні, входячи до класу, беруть різнокольорові картки й утворюють відповідні групи.

На столі лежать картки, які об'єднані спільною те­мою (математика: на одній записаний початок фор­мули, на іншій — закінчення, на третій — застосу­вання).

У педагогічній літературі одна з найбільш розпов­сюджених форм взаємодії учнів на уроці — робота в парі (діаді), з відповідними ролями Учня та Вчите­ля. Результат може бути достатньо вагомий, якщо виконується умова «Три рази їм розповів, на четвер­тий сам зрозумів». Але, на мій погляд, комунікатив­на результативність за такої форми роботи низька, оскільки учні спілкуються тільки один з одним. До того ж можна говорити про майже відсутній кон­троль з боку вчителя за тим, що промовляють учні.

На третьому етапі — організації навчальної діяль­ності учнів — у групі відбувається виконання за­вдань, які були поставлені перед групою: процес по­шуку розв'язання, підбиття підсумків роботи групи; презентація своєї роботи із залученням усіх членів

групи (доповідачі, дизайнери, керівники, оператори ЕОМ тощо).

Але, як правило, проблема по-різному сприй­мається учнями. Це зумовлено індивідуальними особливостями сприйняття. Тому необхідно для групи ставити„завдання, яке буде зрозумілим і при­пустимим для всіх членів групи.

Прикладом може бути дослідження тригонометрич­них функцій у 10 класі, а саме створення завдань різного характеру: створення групи дослідників, те­оретиків, художників, операторів ЕОМ. Цінність та­ких уроків в активній позиції кожного учня.

Паралельно з роботою над навчальним матеріалом продовжується формування доброзичливого кому­нікативного середовища: напрацювання правил ко­операції, співробітництва, які сприяють, а не зава­жають пошуку спільного рішення:

• у спільній праці немає «акторів» і «глядачів», усі — учасники;

• кожний член мікрогрупи заслуговує на те, щоб його вислухали не заважаючи;

• потрібно говорити так, щоб тебе розуміли; ви­словлюватися беспосередньо з теми, без викорис­тання додаткової інформації;

• якщо прозвучала незрозуміла інформація, стави­ти запитання «на розуміння» (наприклад, «Чи правильно я зрозумів, що...»), тільки після робити висновки;

• критикуються ідеї, а не особистості;

• мета спільної діяльності не в «перемозі» якоїсь точки зору, а пошук найкращого розв'язання на підставі зібраних думок щодо проблеми. Тільки на цьому етапі можна виділити зовнішні та внутрішні результати навчання в інтерактивному режимі (див. таблицю 1).

^ Таблиця 1 Результати ппгяніяяпії гпупової побпти





^ Четвертий етап — презентація групового рішення — залежить від задуму та логічних кроків членів групи. Якщо розглянути класифікацію форм спільної діяльності, то можна визначити варіанти презен­тації групових рішень.

^ Таблиця 2 Організація презентацій групових рішень



Презентація розв'язань може проходити за сце­нарієм однієї із форм:

• усна доповідь;

• презентація у вигляді структурно-логічних схем;

• заповнення таблиць тощо.

Етап презентації групових рішень замінюється, вик­лючно за своєю значимістю, п'ятим етапом, який можна означити як відмінну особливість інтерак­тивного навчання, — рефлексією минулого уроку.

Учитель заздалегідь підбирає запитання, які допо­можуть учням зрозуміти і рівнозначно висловити ставлення до процесу (дослідження). Наприклад: «Чи легко працювати в групі?», «Хто відчуває себе впевнено і чому?», «Чи завжди має рацію той, хто бере на себе відповідальність керівника групи?»

тощо. Якщо вчитель зацікавлений у тому, щоб учні вчилися розуміти й конструктивно оцінювати про­цес, він повинен приймати різні точки зору учнів. Ефективність рефлексивного етапу залежить також від готовності учнів до самоаналізу. Важливо, щоб І рефлексія була присутньою на кожному уроці.

Завершує етап рефлексії завжди вчитель, і він, крім конструктивної критики, повинен не скупитися і на позитивні оцінки. Можливо, потрібно завести Словничок добрих слів: «Радий усіх вас бачити!», «Ви — найкращі... (Ваня, Оля та ін.)!». Відмінність основ інтерактивного навчання від традиційного потребує перегляду системи оцінювання на суб'-єкт-суб'єктне, з варіацією в бальній межі.

Робота за такою технологією потребує від учителя:

• вміння знаходити проблемне формулювання те­ми уроку;

• вміння перед учнями ставити запитання, які спри­яють пошуку і спонукають до спільної роботи;

• готовності до детального аналізу і самоаналізу за­няття; витрат часу на «педагогічні нотатки».

Таким чином, навчальна взаємодія побудована на основі методів інтерактивного навчання, які спону­кають до розвитку навичок спільної праці, що, у свою чергу, забезпечує розвиток комунікативної •компетентності.

Пропоную увазі читачів урок з використанням інте­рактивних методів навчання.

^ Тема. Площа трикутника. 8 клас

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Мета: навчальна: знаходити прийоми встановлення причинно-наслідкових зв'язків між математичними об'єктами та встановлення якісних співвідношень між ними на основі формул, порівнювати власти­вості геометричних фігур на основі раніше вивчено­го теоретичного матеріалу; показати можливості проективної діяльності для поглиблення знань із теми «Площі фігур»; розвивальна: вдосконалювати практичні вміння оперувати величинами, що харак­теризують властивості трикутника; розвивати кри­тичне та логічне мислення на основі роботи з ди­дактичним матеріалом(творчим завданням), про­гнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання; виховна: виховувати взаємо­повагу, ввічливість, толерантність.

Девіз уроку:

^ Недостатньо лише мати гарний розум, головне раціонально його використовувати.

Рене Декарт

Обладнання: картки для роботи в групах, таблиця «Одиниці площі».

^ ХІД УРОКУ

І етап. Мотиваційно-орієнтувальний

1. Усвідомлення мети діяльності

Учитель. До нас на урок завітали наші найкращі друзі НУЛИК і ОДИНИЧКА, які, як завжди, будуть чекати від вас творчої, натхненної праці і цікавих результатів. Від результату вашої діяльності будуть залежати відповідні бали. За самостійного розв'я­зання проблеми виставлятиметься «1», якщо ви ско­ристаєтеся допомого Нулика або Одинички — «0». Але в жодному разі ні НУЛИК, ні ОДИНИЧКА не будуть вам заважати творчо працювати. Вони прий­шли сьогодні до нас, щоб подивитися, які ви уважні, кмітливі, розумні, терплячі й толерантні. Сподіваюся, що ви будете чудовими дослідниками і продемонструєте свої знання і вміння. Налаштуй­теся на робочу атмосферу, працюємо ми сьогодні під девізом... Що на вашу думку він означає? (Вико­ристовується метод «Мікрофон».)

^ 2. Мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів

1) Чи необхідні у житті знання з цієї теми? Відповіді обґрунтуйте.

2) Коли ми використовуємо ці знання? (Обчислен­ня площі земельної ділянки у фермерських гос­подарствах; під час ремонту квартити тощо)

^ 3. Визначення завдань дослідження

Запитання до учнів (фронтальне опитування)

1) Охарактеризуйте властивості площі. Назвіть оди­ниці вимірювання площі.

2) Чому вивчення теми ми починали із знаходження площі квадрата?

3) Як утворився прямокутник з квадрата?

4) Хто перетворив прямокутник у паралелограм? (Кут)

5) Яку з раніше вивчених фігур ви б поставили на наступне місце? Чому?

^ 4. Оголошення теми уроку й очікуваних результатів навчальної діяльності

Учитель. Отже, я вважаю, ви самі можете оголо­сити тему сьогоднішнього уроку. (Учні називають тему уроку.)

А тепер давайте проаналізуємо тему уроку. (Вико­ристовуємо метод «Мікрофон».)___________________

Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Що ми повинні вміти після творчого опрацювання цієї теми?

II етап. Конструктивний

^ 1. Об'єднання учнів у групи (3—5 учнів)

Учитель. На урок нам необхідно створити чотири (залежно від кількості учнів у класі) групи, які бу­дуть мати справу зі своїм творчим завданням, від ре­зультату виконання якого буде залежати кінцевий результат, тому потрібно поставитися до нього від­повідально. (Учні попередньо сідають по чотири за столи, далі вчитель формує групи за схемою.)

Учитель. Групи ми з вами створимо таким чином. Оскільки ви вивчаєте чотирикутники, то кожний учень із двох парт, буде кутом чотирикутника і час­тинкою своєї групи. Дивимося на схему.



За цією схемою утворюємо всі наступні групи. Се­ред учнів групи вибираються: теоретик, практик, сценарист, дизайнер та ін. ©

^ 2. Складання плану міні-проектів

Учитель. Уважно розгляньте подані схеми і за ни­ми створіть план дій.





1) Проаналізувати призначення першої стрілки.

2) Призначення першого знака питання. ,3) Проаналізувати заданий рисунок.

4) Встановити всі можливі формули для заданої фігури.

5) Призначення другого знака питання.

6) Записати найбільшу кількість задач до вашого завдання:

а) на одну дію;

б) на дві дії;

в) творчі завдання.

^ Міркування учнів

— З якої раніше вивченої фігури утворилися задані трикутники?

— Які формули площ для раніше вивчених фігур?

— Як за допомогою раніше вивчених формул площ прямокутника та паралелограма дістати формули для наших трикутників?

— Які можливі ще випадки? (Встановлення всіх можливих формул)

— Які є види задач до цієї теми?

Учитель. Правильно. Молодці. Отже, ви визна­чили своє творче завдання.

А зараз запишіть творчі завдання, оскільки вони однакові для всіх груп.

1) Визначити формули площ для ваших трикут­ників.

2) Змоделювати, записати та розв'язати задачі на одну дію з утвореними вами формулами.

3) Змоделювати, записати та розв'язати задачу з двома логічними кроками (дві дії).

4) Змоделювати задачі з використанням функцій СИНУС, КОСИНУС, ТАНГЕНС для гострого кута прямокутного трикутника.

5) Скласти задачі з використанням теореми Піфа-гора.

6) Скласти задачі на три логічні кроки з викорис­танням п. З та п. 4.

^ III етап. Презентаційний

Захист проектів

Захист проектів проходить у вигляді доповідей кожної групи, повідомлення про складені формули, задачі та

способи їх розв'язання. Під час захисту проектів зара­ховується робота всіх членів групи: теоретика, практи­ка, доповідача, асистента, дизайнера та ін.

Учні з інших груп мають можливість ставити будь-які запитання до виступаючих або до членів групи.

IV етап. Експертиза проекту

Завдання групам

1. Естетично оформити задачі (відповідають дизай­нери).

2. Чітко, швидко ознайомити з методом розв'язан­ня (практики).

3. Ознайомити із виведеними формулами (теоретики).

4. Ознайомити з творчими задачами (капітани груп).



^ Запитання до класу

1) Чи досягнуто поставленої мети?

2) До чого ви після цього уроку почали ставитися по-іншому?

3) У чому ви змінилися?

4) Які проблеми виникали в процесі дослідження?

А зараз попрацюємо з додатковою літературою — «Довідничком-рятівничком». Доповніть ваші таб­лички формулами, які ви не в змозі були одерджати в результаті вашої творчої роботи.

Робота з додатковою літературою.

Уетап. Оцінювально-рефлексивний

А зараз наші шановні гості повідомлять результати вашої натхненної праці. Слово надається НУЛИКУ та ОДИНИЧНІ.



загальна оцінка____

VI етап. Домашнє завдання

Скласти задачі за варіантами протилежних груп 1-3, 2-4.

Схожі:

Уроках математики iconУроках математики
Проблема, над якою працюю: «Формування в учнів просторового уявлення та логічного мислення на уроках математики»
Уроках математики iconУроках математики у початкових класах
Використання комп`ютерних технологій навчання на уроках математики у початкових класах
Уроках математики iconУроках математики в початковій школі
Значення позакласної роботи з математики з молодшими школярами полягає в наступному
Уроках математики iconКонспект уроку з геометрії у 7 класі. Вчителя математики: Гадяцької...
Проблема: Застосування особистісно орієнтованих та біоадекватних технологій на уроках математики
Уроках математики iconУроках інформатики та математики
Яковишина Аліна Володимирівна, вчитель математики та інформатики Калюсецької зош І-ІІ ступенів
Уроках математики iconУроках математики
Однією з особливостей викладання шкільного курсу математики є необхідність використання саме інформаційних технологій, які дійсно...
Уроках математики iconУроках математики
Вступ
Уроках математики icon«Проектне навчання на уроках математики»»

Уроках математики iconУроках математики
Сценарії уроків для формування математичних знань І залученні їх у практичній діяльності
Уроках математики iconПрограми з математики (2-4 клас) пояснювальна записка цілі навчання математики
Цілі навчання математики. Курс математики початкової школи є складовою частиною курсу математики спеціальної загальноосвітньої школи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка