Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області




Скачати 167.78 Kb.
НазваОсобистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області
Дата конвертації06.03.2013
Розмір167.78 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Математика > Документы
Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області


Пасько Г.М.
Особистісно-орієнтоване навчання математики

на основі результатів психодіагностики




Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області


Пасько Г.М.
Особистісно-орієнтоване навчання математики

на основі результатів психодіагностики

(З досвіду роботи)

Пасько Ганна Михайлівна, учитель математики 11 класу Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області.

В описі досвіду роботи учителя математики Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області Пасько Ганни Михайлівни, яка працює над проблемою «Особистісно орієнтоване навчання математики на основі вчительської психодіагностики», показано яким чином учитель забезпечує виконання державних освітніх стандартів з математики, вчить учнів з різним розвитком пізнавальних здібностей максимуму того, на що він здатен.

Дана робота може бути використана учителями математики 5-11 класів загальноосвітніх шкіл.
Схвалено педагогічною

радою школи

Протокол № 4 від 18.03.2009.

План.
І. Актуальність обраної проблеми.
ІІ. Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики.

1. Врахування індивідуальних показників навчальної мотивації учнів.

2. Врахування типів темпераменту під час навчально-виховного процесу.

  • Діти з флегматичним типом темпераменту.

  • Робота з холериками.

  • Диференційований підхід до учнів-меланхоліків.

  • Особливості роботи з учнями сангвінічного типу темпераменту.

3. Врахування ступеня розвитку пізнавальних здібностей та підвищення рівня їх сформованості.

  • Увага.

  • Мислення.

  • Пам’ять.

4. Розвиток творчих здібностей та робота з обдарованими дітьми.
ІІІ. ВИСНОВОК

І. Актуальність обраної проблеми.
На сучасному етапі розвитку суспільства забезпечення належного рівня математичної підготовки набуває особливої актуальності. Це обумовлено насамперед тим, що сьогодні все більше спеціальностей потребують високого рівня застосування математики, а звідси розширюється коло школярів, для яких математика стає професійно значущим предметом.

Відомий вислів «математика слуга всіх наук» також підкреслює, що без належної математичної підготовки є неможливим повноцінне опанування таких предметів як фізика, хімія, інформатика, біологія, географія, економіка, креслення, тощо, тобто повноцінна освіта сучасної людини.

У програмах з математики для загальноосвітніх навчальних закладів відібрано основний базовий зміст навчального матеріалу, чітко сформульовано мету вивчення кожної теми й основні вимоги математичної підготовки учнів. А перед кожним учителем постає проблема, яким чином забезпечити виконання державних освітніх стандартів з математики, навчити учнів з різним розвитком пізнавальних здібностей, не працювати на «середнього» учня, а навчити кожного учня максимуму того, на що він здатен.

Мабуть, кожен погодиться з думкою, що в майбутньому математика, як наука, потрібна буде не кожній людині в однаковій мірі, у її побуті, у професійній діяльності, але формуючий вплив предмету математики на особистість школярів має вирішальне значення. Насамперед, ця наука розвиває логічне мислення, просторове уявлення, алгоритмічну та інформаційну культуру, увагу, пам’ять, пізнавальні властивості особистості і риси її характеру, емоційно-вольову сферу.

Математика – це особливий метод світопізнання, а уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку наукового світогляду.

Безумовно, багато залежить від учителя, його ентузіазму, творчих здібностей. Але з іншого боку, кожен учень - це неповторна індивідуальність, особистість із своїм темпераментом, характером, пізнавальними здібностями, вольовими якостями, міжособистісними стосунками, мікрокліматом у сім’ї, позашкільним оточенням. У багатьох випадках діагнози, які ставлять учителі мають «житейський» характер. Вони побудовані на здоровому глузді, виробляються інтуїтивно, тобто підсвідомо. Це, як правило, не дозволяє глибоко проникнути у внутрішній світ школяра, нерідко приводить до помилкових висновків. Наприклад, учитель математики вважає, що учень не встигає тільки через те, що не вміє логічно мислити, тоді як справжньою причиною є обмеженість стійкості сприймання, малий обсяг короткочасної пам’яті.

Щоб уникнути подібних помилок потрібно, щоб постановка діагнозу мала науковий характер. Шкільна психодіагностика має величезне значення ще й тому, що це не лише вчення про правила постановки психологічного діагнозу, а і теорія, і практика корекції того недоліку, причина якого визначена в даному діагнозі. Сам по собі діагноз мало чого вартий. Він має сенс у тому разі, коли з нього випливають певні прогнози, насамперед, про дальшу долю даного недоліку, по-перше, якщо стосовно нього не буде вжито ніяких корекційних заходів, і по-друге, - якщо такі заходи будуть вжиті.

Усвідомивши вище сказане, я поставила собі дидактичну проблему “Особистісно-орієнтоване навчання на уроках математики на основі результатів психодіагностики”.

Оскільки моя проблема безпосередньо випливає з проблеми, над якою працює наша школа, то координуючою фігурою в шкільній діагностиці є практичний психолог, який проводить психолого-педагогічні семінари та психологічні консиліуми з психодіагностичних та коректуючих питань, дає індивідуальні консультації. Велику допомогу одержую від шкільного педагогічного консиліуму як від координатора всіх діагностичних досліджень, на основі яких складено психолого-педагогічні характеристики на кожен клас та психологічні картки-профілі на кожного школяра.

ІІ. Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики


  1. Врахування індивідуальних показників навчальної мотивації учнів


У навчанні та вихованні дітей існують значні резерви, але на практиці вони реалізуються лише частково через недостатню позитивну мотивацію.

Причин такого стану справ декілька: по-перше, до кінця не розкриті всі мотиви, у силу яких усі діти різного віку з різними індивідуальними особливостями включаються в навчання, спілкування, зацікавлюються набуттям нових особистісних якостей, знань, умінь, навичок; по-друге, серед самих дітей існують великі індивідуальні відмінності, у силу яких те, що значиме для однієї дитини, може не являти інтересу для іншої, по-третє, сама мотивація, яку ми розуміємо як сукупність актуально діючих мотивів ситуаційно виявляється мінливою, тому те, що підходить для стимуляції навчальних і виховних інтересів в одних ситуаціях може бути неадекватним для інших.

На етапі пояснення нового матеріалу застосовую такий метод мотивації учіння: показую місце і значення цієї теми в подальшій діяльності, використання її в інших науках, прикладний її зміст, можливості продовжувати навчання після школи. Завжди намагаюсь відповісти учневі на питання “Навіщо вивчати теорему? Де вона застосовується в житті?” Приклади при поясненні нового матеріалу намагаюсь наводити приклади з життя, складаю задачі з використанням імен учнів класу, оточуючих величин. Використовую я й інші прийоми й методи стимулювання учня: похвала перед класом; запис в щоденнику; похвала на батьківських зборах.

При поясненні нового матеріалу досить ефективним вважаю метод доцільності задач. Він полягає в тому, що перед поясненням нового матеріалу розв’язую його прикладну задачу, яка приводить до вивчення даної теми. Цей метод найприродніший, адже математика виникла, як наука, із задач, розвивається і потрібна суспільству як засіб для розв’язання важливих життєвих задач. Навчальні методи доцільних задач дозволяють: краще зрозуміти мету вивчення теми; полегшити сприйняття учнями нового матеріалу; уникати формалізму в знаннях учня; в молодших класах замінити доведення тверджень, виведення формул. Часто цей метод поєдную з дослідницьким методом. Наприклад, дослідницьким шляхом можна встановити, що вписаний кут у два рази менший від відповідного центрального.

Для учнів старших класів будь-яке повідомлення про винесення цієї теми на ДПА або ЗНО теж є методом формування мотивів. Обмірковуючи мету уроку, намагаюся стисло й переконливо продумати, як мотивувати необхідність вивчення цієї теми.

Практика показала, що коли учень відчує радість успіху й підтверджується цей успіх високою оцінкою, то це найкращий стимул, хай навіть ця оцінка дещо завищена.

Великий потенціал у формуванні позитивної мотивації до навчання мають батьки, тому тісно співпрацюю з ними.

  1. ^ Врахування типів темпераменту

під час навчально-виховного процесу
Складаючи план уроку, обов’язково враховую типи темпераменту учнів конкретного класу, адже це фундаментальна риса особистості. Не визначивши темперамент даного учня, не можна зрозуміти особливості його поведінки, ані здібності, ані характер.

Наприклад, дітям з флегматичним темпераментом даю більше часу на виконання завдань, на підготовку відповіді біля дошки. Флегматики – інтраверти, тому практикую замість усного – письмове опитування, контрольні роботи даю закінчити після уроків, класні роботи пропоную переглянути, а інколи й закінчити вдома. Для корекції повільності й надмірної обережності учня-флегматика пропоную йому: психологічну установку: «Я можу і без помилок діяти швидше, якщо посправжньому цього захочу»; привчаю постійно стежити за витрачанням часу на виконання завдань; звертаю увагу на надмірну «розкачку», на часті непродуктивні паузи в роботі. На уроках постійно стимулюю самоконтроль щодо темпу виконання намічених дій. При цьому спонукаю притаманне дітям, особливо середніх класів завзяття, активізую емоційну сферу дитини-флегматика. Якщо є можливість, саджаю за однією партою з гіперактивним учнем, організовуючи взаємодопомогу. У такому разі позитивний вплив буде двостороннім. Узагалі флегматику пропоную гаслом його життя: «Не барись, учись дорожити кожною хвилиною, крокуй у ногу з усім класом».

Плануючи взаємини на уроці з холериками, я враховую їх нестримну енергію, різкість, нестримність, запальність. Такому учневі постійно слід давати змогу висловитись, вправи для нього переважають усні, темп роботи високий, сплановую урок так, щоб жодної хвилини цей учень не був без навантаження. Тільки таким чином вдається стримувати поведінку й дисциплінувати його на уроці. Якщо, наприклад, у своїй відповіді такий учень помиляється, намагаюся не вступати з ним у суперечку й тільки після того, як він закінчить відповідь, підкреслюючи те, що сказав правильно, вказую на помилки. Атмосферу на уроці в класі, де багато дітей холеричного темпераменту, намагаюсь створювати підкреслено ввічливою, спокійною, врівноваженою, але одночасно намагаюсь не довести ситуацію до потурання капризам, неправильним вчинкам, грубіянству, притаманному холерикам. Володіти собою в спілкуванні з холериком досить важка справа, але вкрай необхідна.

Корегуючу діяльність з учнем-холериком я здійснюю, пропонуючи йому самооцінку своєї відповіді чи письмової роботи за допомогою відповідної шкали, переключаючи його увагу з діяльності, яка викликає негативні емоції, намагаюся складати цікаві задачі, використовую факти з історії математики, уникаю монотонності інтонацій. Холерикам краще давати задачі нестандартного змісту, пропонувати еврістичні бесіди, написання рефератів, підбір цікавих повідомлень з додаткової літеретури. Старшокласникам-холерикам під час індивідуальних бесід пропоную усвідомити свою ваду – слабкість психологічних гальм і вчасно себе самому шляхом вольових зусиль застерігати від сплеску зайвих емоцій.

На уроках шляхом похвали намагаюсь підкріплювати найменші прояви неврівноваженої поведінки, дисциплінованості.

Бажання холерика дати відповідь на поставлене питання, навіть ще не дослухавши його, а отже, і не обдумавши, відоме, мабуть, усім. Це дратує учителя, але обов’язково варто дати змогу такому учневі висловитись, інакше увага його на наступні дії на уроці буде відсутня. Тому я інколи роблю так: пропоную йому обдумати свою відповідь, поки розв’язуємо якесь завдання, а потім висловитися. Це стримує учня, змушує розрядитися його у внутрішніх розумових діях.

Диференційований підхід до учнів-меланхоліків полягає насамперед в урахуванні їхньої швидкої втомлюваності. Тому, плануючи урок таких учнів я намагаюся викликати до дошки на перших етапах уроку. Меланхоліки мають знижену опірність до всіляких невдач, низька оцінка, наприклад, може спричинити гальмуючий вплив на всю подальшу діяльність на уроці. Тому намагаюся уникати таких оцінок як словесних, так і в балах натомість підтримую таких дітей шляхом похвали, підбадьорювання, навіювання віри у власні сили. До дошки таких дітей викликаю лише по бажанню, протягом року підкреслюю перед класом усі переваги й досягнення, наприклад, охайні записи в зошиті, бережливе ставлення до книги, організованість у підготовці до уроку.

Сангвініки потребують постійного достатнього навантаження, цікавих завдань, доручень, ролей. Для них намагаюся часто міняти види діяльності на уроці, наприклад, непоганий результат дає змагання двох сангвініків у розв’язанні однієї і тієї ж задачі незалежно один від одного. Елементи гумору, можливість бути лідером, наприклад, капітаном команди дають завжди позитивний результат.

Якщо мені вдається створити довірливу дружелюбну обстановку на уроці, то з учнем-сангвініком працювати не важко, слід лише слідкувати, щоб він доводив розпочату справу до кінця, наприклад, щоб не залишив складну задачу, вчасно намагаюсь дати необхідну підказку, адже для сангвініка властива поверховість, брак витримки.


  1. ^ Врахування ступеня розвитку пізнавальних здібностей та підвищення рівня їх сформованості


Увага

Необхідною передумовою як успішного навчання, так і будь-якої діяльності взагалі є розвинена увага. Саме вона складає психічний механізм активності людини та контролю зовнішніх впливів. Тож у своїй роботі особливу роль відводжу методам активізації уваги учнів.

Неуважність - одна з найпоширеніших причин низької успішності, адже саме з уважності починається учнівська «кваліфікація», з її стійкості, уміння переключати та концентрувати увагу.

«Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось найперша задача навчання», - говорив К.Д.Ушинський. Пам’ятаючи це, використовую такий метод активізації уваги учнів як збудження уваги учнів до предмету, який вивчається. Цікавість, як початковий ступінь. намагаюся перетворити у допитливість, а потім формувати в учнів пізнавальний інтерес як найвищу ступінь цікавості. Математичні абстракції, суворість міркувань цікавлять далеко не всіх. Тому починаючи розвивати цікавість до геометрії в сьомому класі, я починаю з пояснення того, що це за наука, який її практичний вихід. У поясненнях намагаюсь чимось здивувати учня, повідомити щось несподіване, незвичайне. Наприклад, пояснюючи тему «Паралельні прямі», можна загадувати загадку «Що спільного у нотних ліній, залізничних рейок, знака дорівнює?». Або вивчаючи тему «Шкала» можна сказати: «Сьогодні ми поговоримо про драбину, адже саме так перекладається із латинської мови слово шкала…»

Інколи, активізуючи увагу, я пояснюю новий матеріал з використанням героїв казок, історичних персонажів, фактів із їх життя.

Ефективним у роботі виявляється метод проблемних ситуацій. Наприклад, пояснюючи формулу довжини кола, пропоную обігнути круглий предмет ниткою, виміряти довжину цієї нитки, потім виміряти довжину діаметра цього кола і поділити дані величини. У всіх учнів виходить приблизно три. Чи випадково це? При вивченні теореми про суму кутів трикутника пропоную побудувати на чорновику трикутник з двома тупими кутами. Потім виясняємо чому це не виходить. Таким чином привертаю увагу учнів, чекаючи на відповідь, вони максимально уважні.

Увагу підвищують і елементи гри на уроках, особливо в п’ятих – сьомих класах. Наприклад, при вивченні ознак подільності, або теореми Вієта, учителю можна записувати багатозначні числа і говорити, які з них діляться без остачі на 2, 3, 5, 9, 10, або відповідно записувати квадратні рівняння і розв’язувати їх усно. Потім розкривати «таємницю», як це можливо зробити.

Щоб підтримати увагу школярів протягом усього уроку, використовую ряд методів:

  • доводжу до свідомості учнів мету кожного уроку, належно її мотивуючи;

  • глибоко продумую зміст, послідовність і доступність викладу уроку;

  • урізноманітнюю методи викладання змісту уроку;

  • поєдную роботу з окремими учнями з роботою класу в цілому;

  • керуюсь правилом «учні уважні там, де вони під час уроку зайняті ділом»;

  • обираю оптимальний темп викладу, розрахований на рівень розвитку учнів конкретного класу;

  • спостерігаю за станом уваги учнів, вчасно її підтримую, коли вона зазнає коливань; своєчасно реагую на прояви неуважності в окремих учнів.


Мислення

Успіх у навчанні великою мірою залежить від рівня розвитку мислення. Тому під час навчально-виховного процесу намагаюсь формувати такі уміння, що сприяють розвитку мислення:

  • аналізувати навчальний матеріал;

  • порівнювати об’єкти, факти, явища;

  • узагальнювати та класифікувати матеріал;

  • абстрагувати;

  • виділяти головне, істотне;

  • синтезувати матеріал;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналогії;

  • користуватися дослідницькими вміннями (постановка завдань) вироблення гіпотези, вибір методів вирішення, доказ, перевірка);

  • вміння користуватися каталогом або комп’ютерним джерелом інформації;

  • користуватися словниками, енциклопедіями та іншою довідниковою літературою.

Практикую у своїй роботі евристичний метод, при якому за допомогою системи навідних питань підводжу учнів до відкриття ними істини й потрібних висновків.

При подачі нового матеріалу користуюся як методом дрібних доз, тобто розділяю на невеликі частини теоретичний і практичний матеріал теми, так і методом укрупнення дидактичних одиниць. Наприклад, у одинадцятому класі програмовий матеріал з геометрії я спланувала так, щоб вивчати кожне геометричне тіло в повному обсязі окремо. Тому, починаючи вивчати тему, я проводжу урок-лекцію, де даю теоретичний матеріал у повному об’ємі, а на наступних уроках закріплюю її, формую навички, контролюю, оцінюю.

З метою формування навичок розв’язування задач використовую метод поступового ускладнення. Усі задачі по темах розбила на рівні, враховуючи кількість логічних кроків, що потрібно для їх розв’язування. Потім у ході вивчення теми визначаю, хто з учнів розв’язуватиме задачі наступного рівня складності, а хто залишиться на попередньому.
Пам’ять

При дослідженнях пам’яті виявлено, що в дітей майже завжди переважає зорова та логічна пам’ять. З цією метою намагаюся, щоб усе головне з даної теми було постійно написане на дошці, чи відповідному плакаті, чи стенді. При підготовці до уроку рекомендую дітям вчити теоретичний матеріал з чорновиком і ручкою, задіявши таким чином зорову і моторну пам’ять одночасно. Пояснюючи новий матеріал, постійно спираюсь на ті знання, той досвід, якими учень уже володіє, встановлюю логічні зв’язки, адже логічна пам’ять завжди переважає над механічною.

Для вивчення математики необхідна довготривала змістова пам’ять. На жаль, забування основна причина неуспішності з математики. Практикую я і використання довідників, але вимагаю вивчення напам’ять основного програмового матеріалу, адже цим я розвиваю пам’ять школяра, що є одним з головних завдань навчальної діяльності взагалі.

З метою профілактики забування практикую повторення, як метод закріплення матеріалу. Повторення використовую як епізодичне, наприклад, окрема тема, яка буде використовуватися на наступному уроці, так і систематичне в кінці року, перед державною підсумковою атестацією. Тематичне повторення проводжу перед контрольною роботою.

У старших класах більше матеріалу для повторення даю тим, хто буде здавати математику при вступі до вищих навчальних закладів, і намагаюсь не перевантажувати тих, хто математики далі не вивчатиме.

Зручно проводити повторення за допомогою узагальнюючих таблиць. Особливо вдалими в цьому плані є узагальнюючі таблиці з алгебри та геометрії Є.П.Неліна.

^ 4. Розвиток творчих здібностей та робота з обдарованими дітьми
Одним з важливих напрямів своєї роботи вважаю роботу з учнями, які мають особливі здібності до вивчення математики. Шкільним психологом досліджувалася схильність дітей до вивчення певних предметів. Такі діти характеризуються порівняно високим розвитком мислення, довготривалим запам'ятовуванням навчального матеріалу, добрими навичками самоконтролю в навчальній діяльності, великою працездатністю та ін. їм притаманна неординарність, свобода висловлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. Це створює сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності та збільшення її обсягу й інтенсивності з тим, щоб навчальне навантаження сприяло розвитку навчальних можливостей учнів, а не стримувало цей процес через недостатню їх завантаженість.

Для математично обдарованих дітей:

  • підбираю складніші вправи, додаткові домашні завдання;

  • впроваджую елементи збагаченого навчання;

  • проводжу консультації та гурткові заняття;

  • пропоную додаткову літературу;

  • пропоную участь у математичних конкурсах та олімпіадах.

Розвитку обдарованості сприяє самостійна робота учнів. З цією метою пропоную самостійні роботи різних типів:

1) алгоритмічні;

2) із вказанням способу виконання;

3) розпізнання;

4) обґрунтування;

5) творчі.

У самостійні роботи творчого типу включаю завдання, у процесі розв’язування яких учні відкривають для себе нові сторони матеріалу, що вивчається. Завдання даного типу можуть бути на знаходження нових способів розв’язування, на самостійне створення їх. Використовую задачі як з недостатніми, так і з зайвими даними.

У роботі зі здібними дітьми керуюсь такими принципами:

  1. Підхоплювати та оцінювати будь-яку думку кожного учня.

  2. Підсилювати інтерес учнів до нового.

  3. Пропонувати багатоваріантні способи розв’язування.

  4. Пропонувати цікаві факти, випадки, ідеї.

  5. Розсіювати страх, адже однолітки іноді ставляться до здібних дітей агресивно.

  6. Стимулювати і підтримувати ініціативу, самостійність.

  7. Створювати проблемні ситуації.

  8. Розвивати критичне ставлення.

  9. Доводити почате до логічного завершення.

ВИСНОВОК
В античні часи панував догматичний метод навчання. «Учитель так сказав» - це вважалося достатньою аргументацією. У школі Піфагора приблизно половина учнів лише чули голос учителя, але не бачили його, оскільки перебували за перегородкою. Лише через декілька років, за умови, що учень виявив скромність, слухняність, терплячість, старанність, його зараховували до внутрішніх учнів, які мали змогу бачити і запитувати. Розумовий розвиток учня не брався до уваги, головний опір робився на пам’ять дитини.

У часи розвитку християнства допитливість розуму вважалася за злочин, це приводило до того, що крім знання молитов лише деякі учні могли перемножати чи ділити числа, стимулами служили лише різки. Лише в ХVІ-ХVІІ столітті вперше було запропоновано відмовитися від догматичного авторитарного методу, особлива заслуга в цьому Яна Каменського в його «Великій дидактиці».

Зараз же ми на перше місце ставимо особистість школяра з його неповторною індивідуальністю. Розвивати здібності дитини, формувати її особистість на основі вчительської психодіагностики я намагаюся в ході роботи над своєю проблемою.

^ Систематичне впровадження елементів особистісно-орієнтованого навчання на уроках математики вже дало певні позитивні результати:

  • підвищився інтерес до вивчення математики;

  • школярі змінили ставлення до математики, як до абстрактної науки й починають бачити в ній прикладний зміст та інструмент до оволодіння іншими предметами та майбутньою професією;

  • змінилися на краще взаємини з учнями, далекими від математики;

  • переважна більшість школярів оволодіває математикою відповідно до рівня розвитку своїх пізнавальних здібностей;

  • спостерігається підвищення рівня розвитку мислення, уваги, пам’яті;

  • зросла кількість бажаючих брати участь у математичних конкурсах та олімпіадах, де виявляють добрі та відмінні результати, займають призові місця;

  • випускники школи успішно проходять ЗНО з математики та продовжують навчання у ВНЗ.

Схожі:

Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області icon«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської...
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconМангуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Першотравневої районної ради Донецької області
Назва Мангуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Першотравневої районної ради Донецької області
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconЗатверджено
Софіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Софіївської районної ради Дніпропетровської області
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconПастирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Смілянської районної...
Керівник: Степаненко Олена Іванівна, вчитель початкових класів Пастирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconКомунальний заклад освіти
«незабудинська середня загальноосвітня школа І ііі ступенів солонянської районної ради дніпропетровської області»
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconЗаступник директора з навчально-виховної роботи
Вербівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Городищенської районної ради Черкаської області
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconВсеукраїнський конкурс
...
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconЗатверджене наказом №282 по комунальному закладу освіти «Солонянська...
Затверджене наказом №282 по комунальному закладу освіти «Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І–ііі ступенів Солонянської...
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconДосвіду
Шевченківського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Звенигородської...
Особистісно-орієнтоване навчання математики на основі результатів психодіагностики Кунцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області iconКількість годин за програмою
Кременчуцька загальноосвітня школа I-III ступенів №16 Кременчуцької міської ради Полтавської області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка