Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів




Скачати 323.12 Kb.
НазваНавчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Сторінка2/5
Дата конвертації02.03.2013
Розмір323.12 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Математика > Документы
1   2   3   4   5
^

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.



До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

  • теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

  • знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

  • здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

  • здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;

  • якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;

  • ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

  • самостійність оцінних суджень.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з математики: початкового, середнього, достатнього, високого.

Початковий рівень - учень (учениця) називає математичний об’єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропоновано йому (їй) безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Середній рівень - учень (учениця) повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним (нею) у процесі навчання, здатний(а) розв’язувати завдання за зразком.

Достатній рівень - учень (учениця) самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких йому(їй) знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень - учень (учениця) здатний(а) самостійно орієнтуватися в нових для нього(неї) ситуаціях, складати план дій і виконувати його; пропонувати нові, невідомі йому(їй) раніше розв’язання, тобто його(її) діяльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування задач і вправ. Оцінювання здійснюється в системі поточного, тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окремих тем, розділів та під час державної атестації.


^ Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

I. Початковий


1

Учень (учениця) розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу; зображує найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)

2

Учень (учениця) виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір

3

Учень (учениця) порівнює дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

^ II. Середній

4

Учень (учениця) відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об’єктів; формулює деякі властивості математичних об’єктів; виконує за зразком завдання обов'язкового рівня

5

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника; розв’язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням

6

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; самостійно розв’язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки

^ III. Достатній

7

Учень (учениця) застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об’єктів; самостійно виправляє вказані йому (їй) помилки; розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень

8

Учень (учениця) володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань

9

Учень (учениця): вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв’язує завдання з достатнім поясненням

^ IV. Високий

10

Знання, вміння й навички учня (учениці) повністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для нього (неї) математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням

11

Учень (учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього (неї) ситуаціях; знає, передбачені програмою, основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням

12

Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний(а) до розв’язування нестандартних задач і вправ


Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо.

^ Рекомендації щодо роботи з програмою. Методика навчання математики на академічному рівні має враховувати цілі і завдання вивчення курсу, особливості його змісту і структури.

Структура і зміст навчального матеріалу зумовлює посилення міжпредметних зв’язків під час його вивчення. Це стосується, зокрема, застосування методів аналізу і алгебри при вивченні геометрії, і навпаки. Значна увага приділяється також зв’язкам з профільними навчальними предметами, ознайомленню учнів з деякими важливими математичними поняттями і методами, які широко застосовуються у фізиці, хімії, біології, технологіях.

Методичні підходи до вивчення математики на академічному рівні добираються відповідно до особливостей розумової діяльності учнів і змісту навчального матеріалу.

Порівняно із рівнем стандарту суттєво підвищується теоретичний рівень навчання, зокрема, при вивченні всіх видів рівнянь, нерівностей та їх систем акцентується увага на основних поняттях: корінь, розв’язок, рівносильність, наслідок, можливість втрати та появи сторонніх коренів, перевірка як важлива складова процесу розв’язування. Вводяться елементи теорії множин та математичної логіки. Вони використовуються для збагачення та осучаснення математичної мови учнів, розширення їхньої математичної ерудиції та розвитку мислення.

Програмні вимоги до підготовки учнів орієнтують вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшать планування цілей і завдань уроків, дадуть змогу визначити адекватні технології проведення занять, поточного і тематичного оцінювання.

Основною формою проведення занять залишається система уроків: вивчення нового матеріалу, формування вмінь розв’язувати задачі, узагальнення та систематизація знань, контролю і корекції знань. Поряд з цим, ширше ніж при вивченні курсу математики на рівні стандарту, використовується шкільна лекція, семінарські і практичні заняття, а також нетрадиційні форми навчання (групові, дидактичні ігри, уроки “однієї задачі”, “однієї ідеї”, математичні “бої”, інтегровані уроки математики з профільним предметом тощо). Методика навчання характеризується інтенсивною самостійною діяльністю учнів, індивідуалізацією навчання, застосуванням проблемно-пошукових методів, таких методичних прийомів і засобів навчання, як математичне моделювання, логічне конструювання, граф-схеми, паралельне вивчення схожих математичних об’єктів, синтетичні і комбіновані вправи тощо.

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання, які задовольняють такі основні вимоги:

  • враховують особливості навчальної діяльності, її зміст і структуру; цикли життєдіяльності учня, його здібності, інтереси, нахили, індивідуальні відмінності учнів, форми їх прояву в сфері комунікативних відносин і в пізнавальній діяльності;

  • є варіативними, особистісно-орієнтованими, коли знання, уміння та навички розглядаються не лише як самоціль, а й засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учня; виховують в учня здатність бути суб’єктом свого розвитку, рефлексивного ставлення до самого себе;

  • забезпечують цілісне психолого-методичне проектування навчального процесу в умовах рівневої та профільної диференціації навчання.

Підвищенню ефективності уроків математики в старших класах сприяє використання навчаючих програм GRAN 1, GRAN 2D, GRAN ЗD, DG, EUREKA, бібліотек електронних наочностей тощо. За їх допомогою доступнішим стає вивчення низки тем курсу алгебри та початків аналізу і геометрії: побудова графіків функцій, розв'язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, побудова перерізів геометричних тіл, обчислення об'ємів тіл обертання тощо.

Доцільною також вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на уроках та на позакласних і факультативних заняттях з математики.
Орієнтовний тематичний план вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії на академічному рівні (всього 420 год.).
Алгебра і початки аналізу (всього 210 год.)


Клас

теми
Назва теми

Кількість годин для вивчення теми

10

1.
Функції, рівняння і нерівності.

12

2.
Степенева функція.

14

3.
Тригонометричні функції.

20

4.
Тригонометричні рівняння і нерівності.

16



Систематизація та узагальнення, резервний час.

8



Разом:

70

11

5.
Похідна та її застосування.

24

6.
Показникова і логарифмічна функції.

18

7.
Елементи теорії ймовірностей і математичної статистики.

20



Систематизація та узагальнення, резервний час.

8



Разом:

70

12

8.
Інтеграл та його застосування.

20

9.
Рівняння, нерівності та їх системи.

22

10.
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач.

20



Резервний час.

8



Разом:

70


^ Геометрія (всього 210 год.)


Клас

теми
Назва теми

Кількість годин для вивчення теми

10

1.
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії.

8

2.

Вступ до стереометрії.

6

3.

Паралельність прямих і площин у просторі.

22

4.

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

26




Систематизація та узагальнення, резервний час.

8




Разом:

70




Разом:

51


11

5.

Координати, вектори та геометричні перетворення у просторі.

16

6.

Многогранники.

24

7.

Тіла обертання.

22




Систематизація та узагальнення, резервний час.

8




Разом:

70

12

8.

Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл.

26

9.

Комбінації геометричних тіл.

14

10.
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач.

20




Резервний час.

10




Разом:

70
^

АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ

1   2   3   4   5

Схожі:

Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconУ 5 класі Інформатика вивчатиметься за програмою «Інформатика. Навчальна...
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори Жалдак М.І., Морзе Н. В., Ломаковська...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–12 класах загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного та екологічного...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–12 класах загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного та екологічного...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для учнів 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10 класі старшої школи в загальноосвітніх навчальних закладах математичного, фізичного...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconСкладено відповідно до діючих програм
«Математика. Навчальна програма для учнів 5 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Київ, 2010 р
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconВитяг з додатку 2 до листа
«Інформатика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори Жалдак М.І., Морзе Н. В., Ломаковська...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії,...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії,...
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів iconНавчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка