Загальні методичні вказівки




Скачати 208.43 Kb.
НазваЗагальні методичні вказівки
Дата конвертації07.03.2013
Розмір208.43 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Математика > Документы

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



Метою розрахункової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліні “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

Обсяг розрахункової роботи має становити 15-18 сторінок.

Розрахункова робота виконується на аркушах формату А4 (210Х297 мм) згідно з ДСТУ-300395. На кожному аркуші повинні бути поля: ліворуч - 30мм, зверху - 20мм, знизу -25мм, праворуч 15мм.

Текст слід друкувати у редакторі Місrоsoft Word - міжрядковий інтервал "полуторний", шрифт Тіmes New Rоmаn розміром 14 пунктів, вирівнювання "за шириною", абзацний відступ 1см.

Усі сторінки роботи необхідно пронумерувати. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. Сторінки з ілюстраціями та таблицями також включають до загальної нумерації.

Розділи та підрозділи роботи нумерують арабськими цифрами в децимальній системі (наприклад: розділ 2, підрозділ 2.1, якщо необхідно виділити пункти –2.2.1).

Заголовки розділів розташовують посередині рядка та друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Рекомендується виділяти заголовки кеглем і гарнітурою шрифту.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має становити не менше ніж два рядки. Відстань між заголовками розділу та підрозділу має бути не менше ніж рядок. Заголовки не можна залишати на попередньому аркуші відірваними від подальшого тексту.

Таблиці та рисунки також потрібно пронумеровувати. Вони можуть мати назву; посилання на них у тексті обов'язкове. Розміщувати їх слід безпосередньо після першого посилання або на наступній сторінці.

Відстань між таблицею і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше ніж рядок. Таблиці та рисунки слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією, за винятком таблиць і рисунків, наведених у додатках. Допускається нумерація таблиці (рисунка) у межах розділу. Тоді їх номер складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці (рисунка), відокремлених крапкою.

Якщо обсяг таблиці перевищує одну сторінку, то таблицю поділяють на частини, повторюючи її головку в кожній частині. Головку можна замінити номерами граф, пронумерованих арабськими цифрами. Слово "Таблиця" та її назву вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження табл." із зазначенням номера. У таблицю не включають в графу "Порядковий номер",

Слід пам’ятати, що табличний заголовок "Разом" застосовується для проміжних підсумків, а "Усього" - загальних, які підсумовують усі додатки.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після посилання на них у тексті. Нумерують тільки ті формули, на які є посилання. Формули та рівняння слід нумерувати арабськими цифрами в круглих лужках наскрізною або в межах розділу нумерацією аналогічно нумерації таблиць і рисунків. Посилання в тексті на порядкові номери формул наводять у круглих дужках. Двокрапку перед формулами або рівняннями ставлять тільки тоді, коли цього вимагає будова речення перед формулою. Після формули ставиться той розділовий знак, який потрібен за правописом: якщо формулою закінчується речення - крапка, якщо далі йде продовження (наприклад перед словом "де"), кому. Між формулами, які ідуть підряд, ставиться крапка з комою.

Список використаної літератури подають після висновків. До списку включають усі використані джерела (офіційні та нормативні документи, монографії, книги, брошури, журнали). Посилаючись у тексті записки на джерело інформації, у квадратних дужках із зазначенням використаних сторінок вказують порядковий номер джерела у списку літератури, наприклад [2, с 134]. Список літератури складають в алфавітному порядку або у порядку послідовності згадування праць у тексті.

Розрахункова робота повинна складатися з наступних розділів:

1.Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій.

2.Побудова графіків технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.

3.Обчислення скорочення тривалості обробки виробів.

4.Розрахунок тривалості виробничого циклу.

5.Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу.

6.Розрахунок основних експлуатаційних параметрів потокової лінії.

У виробничому підрозділі обробка виробів здійснюється партіями з використанням послідовного, паралельного і послідовно-паралельного видів їх руху. Вихідні дані містяться у таблицях 1-3.

Таблиця 1. Варіанти завдання

^ Порядковий номер варіанту

Розмір оброблюваної партії виробів,

одиниць

Розмір транспортної партії виробів,

одиниць

Порядковий номер варіанту

Розмір оброблюваної

партії виробів,

одиниць

Розмір транспортної

партії виробів, одиниць

1

100

10

17

420

42

2

120

20

18

460

46

3

150

25

19

210

15

4

140

14

20

216

27

5

150

15

21

288

36

6

160

20

22

504

42

7

200

25

23

296

37

8

210

35

24

308

22

9

230

23

25

264

33

10

264

33

26

444

37

11

228

19

27

312

39

12

232

29

28

390

39

13

252

18

29

492

41

14

288

24

30

500

50

15

360

36

31

416

52

16

400

80

 32

490

35


Таблиця 2. Вихідні дані для розрахунку тривалості технологічного циклу обробки партії виробів

Показник

Операція

1

2

3

4

5

1. Норма часу на виконання операцій, хв.

2. Кількість верстатів, задіяних у процесі операційної обробки, одиниць

3. Норма обслуговування верстатів, одиниць


4
1
1


2
1
1


3
1
1


8
2
2


3
1
1

 

Таблиця 3. ^ Вихідні дані для розрахунку тривалості виробничого циклу, виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу

№ п/п

Показник

Одиниця виміру

Значен-ня

1
^

Режим роботи структурного підрозділу (Кзм.)


змін

2

2

Тривалість зміни (Тзм.)


годин

8

3

Коефіцієнт календарності часу (Ккал.)

-

1,4

4

Коефіцієнт використання двозмінного фонду робочого часу

-

0,706

5
^

Регламентовані простої устаткування


% від режимного фонду часу

6

6

Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності (Кв.п)

-

0,85

 

При розрахунку тривалості виробничого циклу слід враховувати: середній міжопераційний час перерв та тривалість природних процесів визначається відповідно за формулами (10 + n) і (40 – n), де 10 – середній міжопераційний час, хв.; 40 – тривалість природних процесів , хв; n – порядковий номер студена у списку.

В розрахунковій роботі необхідно:

1. Обчислити тривалість технологічного циклу обробки виробів при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному виду руху предметів праці у процесі виробництва.

2. Побудувати графіки виконання технологічних операцій.

3. Розрахувати скорочення тривалості обробки партії виробів внаслідок запровадження організаційно-технічних заходів.

4. Обчислити тривалість виробничого циклу.

5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва.

6. Розрахувати основні експлуатаційні параметри потокової лінії.
^

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗДІЛІВ розрахункової РОБОТИ




  1. Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій



Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого виріб або партія виробів, що обробляються проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються в завершений продукт. Тривалість виробничого циклу визначається в одиницях календарного часу.

Тривалість циклу складається з таких елементів: тривалості циклу виготовлення виробів, який включає заготівельну, механічну, термічну, гальванічну та інші стадії обробки; часу складання виробів у вузли та монтажу; часу випробування і приймання готових виробів; часу комплектування та упаковки.

Загалом виробничий цикл ТЦ , складається з тривалості виробничих операцій (технологічних, контрольних, вантажно-розвантажувальних, транспортних, складських, природних та ін.) і часу перерв.

Перерви в роботі поділяються на внутрішньозмінні і міжзмінні. Внутрішньо-змінні (чи міжопераційні) складаються з перерв, зумовлених партіонністю роботи, комплектуванням та очікуванням. При виготовлені виробів партіями перерви виникають тому, що кожний виріб пролежує в очікуванні обробки та після обробки, поки не буде виготовлена чи оброблена вся партія. Перерви комплектування виникають через незакінченість окремих виробів іншої назви, що входять у комплект чи вузол завершеного продукту, тобто при переході виробів із заготівельної фази в обробну, з обробної в складальну. Перерви очікування пов’язані з неузгодженістю технологічних режимів на суміжних операціях, тобто якщо попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється наступне для виконання операції робоче місце. Міжзмінні перерви визначаються режимом роботи підприємства і включають обідні перерви, перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні.

Технологічний час становить найбільшу питому вагу у тривалості виробничого циклу. Його величина залежить від порядку передачі предметів праці з операції на операцію. Їх можна передавати партіями, транспортними частинами партіями або поштучно. Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.

Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасним виконанням усіх операцій на робочих місцях. Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції і часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.

При паралельному виді руху цикл обробки партії виробів значно скорочується в порівнянні з послідовним видом руху, хоча тривалість обробки одного виробу не змінюється. Це стає можливим завдяки скороченню часу пролежування, яке при паралельному виді руху дорівнює нулю.

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій.

Уникнути цих простоїв можна, ввівши паралельні робочі місця на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалась безперервно. При меншій тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступній операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Ще одна особливість послідовно-паралельного виду руху полягає в тому, що якщо цикл обробки партії виробів скоротився при переході від послідовного до послідовно-паралельного за рахунок часу пролежування (час обробки одного виробу залишився без змін), то “всередині” цього виду руху можна скоротити цикл за рахунок перерозподілу часу між більшими tб та меншими tм операціями. Бо віднесення операцій до більших чи менших не залежить від тривалості самих операцій, а від їхнього розташування в технологічному процесі (інакше кажучи, від того, яка за тривалістю операція розміщена до даної і після неї).

Якщо є варіанти зміни послідовності операцій, що в практиці трапляється, то вибирають такий варіант, при якому більших операцій буде менше, а менших більше. Це дає змогу різко скоротити тривалість циклу без скорочення тривалості самих операцій, а лише змінивши їх розташування у технологічному процесі.

Технологічний цикл за умови застосування різних видів поєднання операцій обчислюється за формулами:

а) послідовне поєднання операцій

,

де nтр - Кількість предметів праці (виробів) у партії;

m – кількість операцій технологічного процесу;

tі - тривалість обробки одного виробу на і-й операції;

nр.м. - кількість робочих місць, на яких виконується і-та операція.

б) паралельне поєднання операцій

,

де nтр – розмір передаточної (транспортної) партії; за умови передачі

деталей з операції на операцію поштучно nтр = 1;

tб – найбільша тривалість однієї з виконуваних операцій, що виконуються, хв.

в) послідовно-паралельне поєднання операцій

,

де Stб , Stм – сума часу відповідно більших та менших операцій у технологічному циклі.

Методика визначення Stб , Stм така: на початку та наприкінці циклу проставляються нульові операції, а потім до більших операцій відносять середню, якщо дві крайніх коротші за неї; коли ж крайні операції більші за середню, то остання належить до менших операцій; в інших випадках операції перекриваються і в розрахунок не беруться.

Обчислення тривалості технологічного циклу виконується на основі вихідних даних табл.1 і 2.

    1. ^

      Побудова графіків технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.



Графік технологічного циклу при послідовному виді руху будується таким чином, що кожна наступна операція починається після закінчення обробки всієї партії на попередній операції.

Графік паралельного виду руху можна побудувати таким чином. Спочатку будується графік обробки першого виробу на всіх операціях, тобто по вертикалі; цим визначається початок обробки партії виробів на кожній операції. Потім будується графік для кожної операції по горизонталі, причому перерви в роботі устаткування (простої)на кожній операції визначаються за формулою:

tпрост. = tб-tрi ,

де t прост. – час простою устаткування на і-й операції при обробці кожного виробу;

t– час роботи устаткування на і-й операції при обробці кожного виробу.

Лише в цьому випадку дотримуються умови, які характеризують цей вид руху.

При побудові графіка обробки партії виробів за умови паралельно-послідовного руху треба керуватися такими правилами: якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, то вона розпочинається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, то вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції.
    1. ^

      Обчислення скорочення тривалості обробки виробів


Необхідно визначити зменшення тривалості обробки виробів внаслідок запровадження організаційно-технічних заходів:

а) переходу від одного до іншого виду руху виробів;

б) поділу окремих операцій з метою поліпшення якості виготовлення виробів. Операцію треба розділити на дві операції однакової тривалості;

в) організація паралельних робочих місць. Побудувати графік виконання технологічних операцій при паралельному виді руху і організації паралельних місць;

г) впровадження технічних заходів;

д) об’єднання операцій (знайти можливість об’єднати дві операції в одну без зміни тривалості кожної окремо).

Організаційно-технічні заходи для зменшення тривалості операцій технологічного циклу вибираються студентом самостійно.

Результати розрахунків зводяться в таблицю 4.

Таблиця 4.^ Скорочення тривалості циклу обробки виробів, хв.

Показник

Вид руху виробів

Послідовний

Паралельний

Послідовно-паралельний

Тривалість технологічного циклу, хв.

Скорочення операцій за рахунок:

переходу від одного виду руху виробів до іншого, хв;

поділу операцій, хв;

організації паралельних робочих місць, хв;

впровадження технічних заходів, хв;

- об’єднання операцій, хв.


-

-







-

 

Розрахунки скорочення тривалості циклу обробки виробів при різних видах їх руху за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів проводити відносно тривалості технологічного циклу (пункт 1 табл. 4).
    1. ^

      Розрахунок тривалості виробничого циклу



Тривалість виробничого циклу має велике техніко-економічне значення, бо впливає на швидкість обіговості оборотних коштів, темп випуску продукції, використання виробничої площі, устаткування та інших основних фондів. Скорочення тривалості виробничого циклу дає змогу одержати великий економічний ефект (прискорення обіговості оборотних коштів і, як наслідок, зменшення потреби в них; підвищення продуктивності праці; зменшення трудомісткості виробу і, таким чином зниження собівартості, якщо скорочується час обробки).

Для обчислення виробничого циклу обробки партії виробів поряд з технологічним циклом треба визначити інші його елементи. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами технології, час на виконання допоміжних операцій та межопераційних перерв визначається за певними нормативами або даними досвіду.

За умов застосування різних способів передачі виробів з операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

- при послідовному поєднанні операцій

,

- при паралельному поєднанні операцій

,

- при послідовно-паралельному поєднанні операцій

,

де Ккал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних до числа робочих днів у розрахунковому періоді);

Тзм – фонд робочого часу зміни, хв.;

Кзм – кількість змін роботи на добу;

Rt – коефіцієнт використання добового фонду робочого часу;

– середній міжопераційний час перерв, хв;

Тпр – тривалість природних процесів, год.

Кількісна зміна тривалості технологічного чи виробничого циклів при переході від одного виду поєднання операцій до іншого, об’єднанні або поділ окремих операцій та інших діях удосконалюючого характеру визначається як різниця тривалості відповідних циклів виготовлення виробів до і після здійснення конкретних заходів.

    1. ^

      Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва


Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Виробнича потужність в натуральних одиницях ВП визначається за формулою:

,

де Фд – дійсний фонд роботи обладнання за певний час, год;

Тшт – час на одиницю виробу, хв.

Дійсний фонд робочого часу визначається:

,

де Фр – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який визначається:

,

де Фк – кількість календарних днів за певний час;

В – кількість вихідних днів за певний час;

С – кількість святкових днів за певний час;

Тзм – фонд робочого часу зміни, год.

Кр.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

,

де Пр – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

Виробнича програма підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:

Q = ВП·Кв.п ,

де Кв.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

Розрахунок середньорічної виробничої потужності

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВПвих, обчислюється:

ВПвих = ВПвх+ВПвв-ВПвив,

де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн;

ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;

ВПвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність ВПсер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

Всер.р. = ВПвх+ВПвв-ВПвив,

де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Вихідні данні для розрахунку наведені в табл.5

Таблиця 5.



п/п

Показники

Звітний рік

Плановий рік

1

Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.

15000




2

Введена виробнича потужність; тис. грн.:

-  в жовтні

-  в червні

-  в липні



300

-

-



-

1000

700

3

Виведена виробнича потужність, тис.грн:

-  в травні

-  в серпні



100

-



-

300



    1. ^

      Розрахунок основних експлуатаційних параметрів потокової лінії


Основні експлуатаційні параметри потокової лінії визначаються з використанням наступних співвідношень (формул):

- такт r – відношення дійсного фонду часу роботи потокової лінії у розрахунковий період у хвилинах Фд до обсягу виробництва продукції за той же період у натуральному вимірі Q, тобто:

,

- ритм R – множення такту потокової лінії r на величину транспортної партії nтр, тобто

R = rnтр ,

-   число робочих місць по кожній операції Мрі – зіставлення трудомісткості і-ої операції і такту потокової лінії r ,тобто:

Мрі = ,

-   коефіцієнт завантаження робочого місця і-ої операції Кз – ділення

розрахункової кількості робочих місць Мрі на більше ціле число робочих місць по і-й операції Мі, тобто:

Кз= ,

-   розрахункова чисельність робітників на і-ій операції Чрі – відношення розрахункової кількості робочих місць по операціям Мрі до норми обслуговування Нобс, тобто:

Чрі = ,

-   довжина конвеєра (потокової лінії) Lк(пл) – добуток відстані між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі Lо і кількості робочих місць на ньому Мрі

Lк(пл)=LоМрі ,

-   швидкість конвеєра (потокової лінії) Vк (пл) – співвідношення відстані між двома суміжними виробами Lo і такту конвеєра (потокової лінії) r, тобто:

Vк(пл)= ,

-   площа виробничої дільниці, зайнята конвеєром (потоковою лінією), Sдк – множення довжини конвеєра Lк на його ширину з урахуванням проходів з обох боків h + 2, тобто:

Sдк =Lк(h+2),

Результати розрахунків звести в аналітичну таблицю.

За результатами проведених в розрахунковій роботі розрахунків зробити висновки.

Схожі:

Загальні методичні вказівки iconТематика курсових робіт та методичні вказівки щодо їх виконання з...
Проведення наукових досліджень надає можливість слухачам отримати вміння правильного використання чинного законодавства, аналізу...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності 03040101 “Правознавство” всіх форм навчання /Укл.: В....
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання атестаційної дипломної роботи (проекту) для спеціалістів за спеціальністю «Інтелектуальні системи...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання атестаційної дипломної роботи (проекту) для спеціалістів за спеціальністю «Інтелектуальні системи...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки щодо виконання атестаційної дипломної роботи (проекту) для спеціалістів за спеціальністю «Інтелектуальні системи...
Загальні методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України дніпродзержинський державний...
Методичні вказівки до виконання курсового проекту “Розрахунок регенератора мартенівської печі” для студентів 3-го курсу спеціальності...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах (проектах) для студентів...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки щодо виконання
Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни “Товарознавство (Харчові продукти)” / О. Р. Сергєєва, О. В. Кузьменко...
Загальні методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки для написання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік (загальна теорія)» для студентів напряму підготовки...
Загальні методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України одеська національна академія...
Методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Автоматизований електропривод» для студентів спеціальності „Автоматизація...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка