Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році




НазваМетодичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році
Сторінка5/9
Дата конвертації03.03.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Математика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9


^ Геометрія. Профільний рівень

( 4 години на тиждень, всього 140 годин)




теми
Назва теми

Кількість годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

I
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії

20

2

II

Вступ до стереометрії.

10

1

III

Паралельність прямих і площин у просторі.

30

2

IV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

35

2




Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час.

10

1



^ Поглиблене вивчення математики. Складові частини поглибленого вивчення математики органічно включені до загальноосвітнього курсу як його поглиблення, розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі. Утім, до поглибленого курсу включено кілька тем, які в загальноосвітньому курсі вивчаються на рівні означень і найелементарніших понять. Це - множини і операції над ними; множини в теорії чисел; основні формули комбінаторики; метод математичної індукції; елементи аналітичної геометрії; застосування векторів і геометричних перетворень до розв’язування задач.

Розглянемо окремо теми курсів алгебри і початків аналізу та геометрії, що вивчаються в 10 класі.

^ Алгебра і початки аналізу

Математика займає особливе місце у системі знань людства, виконуючи роль універсального та потужного методу сучасної науки. Тому, крім забезпечення засвоєння учнями більш широкого порівняно з загальноосвітнім рівнем обсягу теоретичних знань, окрему увагу слід приділити формуванню поняття про прикладну і інструментальну роль математики в сферах її застосувань. Тому збільшення навчального часу на вивчення математичних дисциплін, порівняно з академічним рівнем, має вирішити подвійну задачу: перша – це розширити коло теоретичних питань, які вивчаються, і поглибити рівень їх вивчення; друга – сформувати навички застосування засвоєних теоретичних знань до розв`язування широкого кола прикладних задач.

Старшокласники мають засвоїти загальні принципи математичного моделювання, тобто усвідомити, що процес застосування математичних знань до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи: 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі); 2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі; 3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та його застосування до вихідної ситуації.

Необхідним підґрунтям для вивчення математики на поглибленому рівні є застосування апарату математичної логіки. Тому на початку 10 класу введено тему „Елементи математичної логіки”, призначену для відпрацювання в учнів відповідного математичного апарату і навичок користування ним.

Для курсу „Алгебра і початки аналізу” однією з провідних змістових ліній навчання є функціональна. Тому у процесі навчання слід приділити особливу увагу функціональній спрямованості цього курсу. Поняття функції доцільно трактувати з теоретико-множинних позицій. Це дасть можливість більш чіткого визначення багатьох математичних понять. Дослідження властивостей функцій у тій чи іншій формі має супроводжувати вивчення математики протягом усього навчання. При цьому слід постійно звертати увагу учнів на зв’язок таких понять, як функція, рівняння, нерівність.

На відміну від академічного рівня, глибоко вивчається поняття границі функції в точці, неперервність функції, точки розриву, поняття границі функції на нескінченності. Розглядається числова послідовність як функція натурального аргументу, від чого здійснюється перехід до поняття границі числової послідовності, а через неї — пропедевтичний перехід до границі функції.

Програма передбачає вивчення тригонометричних функцій, степеневої, показникової, логарифмічної, введення поняття оберненої функції. При вивченні функцій слід зробити наголос на моделюванні реальних процесів, інтерпретації фізичного процесу як функції від змінної фізичної величини. Учні мають асоціювати характер реального процесу з відповідною функцією, її графіком, властивостями. Важливо, щоб притаманні явищу властивості пов’язувались із властивостями функцій (спадання, зростання, прямування до певної границі).

Зміст теми „Тригонометричні функції” в основному збігається з матеріалом загальноосвітнього курсу, поглиблення вивчення відбувається за рахунок впровадження ряду додаткових формул (пониження степеня, потрійних аргументів, половинних аргументів). Використання засвоєних знань відбувається в темі „Тригонометричні рівняння і нерівності”, у якій подається великий діапазон методів розв`язування тригонометричних рівнянь, нерівностей та їх систем, у тому числі з параметрами.

Значне місце в програмі приділено розв’язуванню задач з параметрами. У ході розв`язування таких задач до арсеналу прийомів та методів мислення школярів природно включаються аналіз, індукція та дедукція, узагальнення та конкретизація, класифікація та систематизація, аналогія. Ці задачі дозволяють перевірити рівень знання основних розділів шкільного курсу математики, рівень логічного мислення учнів, початкові навички дослідницької діяльності. Тому завдання з параметрами мають діагностичну та прогностичну цінність.

Тема «Послідовності» ґрунтується переважно на традиційному матеріалі. Поглиблене вивчення математики має бути спрямоване на формування правильного уявлення про послідовність як функцію натурального аргументу. Застосування теорем про границі числових послідовностей є пропедевтичною базою для подальшого вивчення курсу математичного аналізу.
Геометрія
Зміст навчальної програми вивчення геометрії у класах з поглибленим вивченням математики в цілому збігається з програмою для загальноосвітніх класів. Поглиблене вивчення курсу забезпечується в основному за рахунок таких напрямів.

^ Перший напрям – розповсюдження понять, які вивчаються, на більш широкий перелік геометричних об`єктів. Значну увагу приділено побудові перерізів многогранників, тіл обертання. Розглядаються зрізані геометричні тіла (конус, піраміда, частини кулі) та їх властивості, обчислення їх об`єму та площі поверхні.

^ Другий напрям – застосування розширеного переліку методів. Наприклад, крім паралельного проектування, розглядається центральне. Вводиться метод слідів і проекцій.

^ Третій напрям – обґрунтування і доведення ряду положень, які в загальноосвітньому курсі залишаються без доведень.

Четвертий напрям – для розв`язування пропонується великий набір задач підвищеної складності, які передбачають одночасне застосування математичного апарату з різних галузей курсу математики. Значну увагу приділено методу координат, методу векторів, рівнянням геометричних тіл.

Таким чином, створюється математичний апарат для вивчення у вищому навчальному закладі відповідних розділів вищої математики.

Слід зазначити, що критерії підсумкового оцінювання знань для загальноосвітнього курсу і курсу поглибленого вивчення математики відрізняються підвищеними вимогами для останнього. Однією з цілей повторення і систематизації знань має стати підкріплення формально-логічного підходу до побудови курсу шкільної математики, закріплення потреби в обґрунтуванні й доведенні математичних фактів, що використовуються учнями, наголошення на важливості такого підходу при подальшому поглибленому вивченні математики у старших класах.

Орієнтовний розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт за програмами поглибленого вивчення математики можуть бути такими:
^ Алгебра і початки аналізу. Поглиблене вивчення

(5 годин на тиждень, всього 350 годин)

теми
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інваріантної складової з математики
У 2013/2014 навчальному році навчання математики в загальноосвітніх навчальних закладів буде здійснюватися
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання математики в 2012-2013 навчальному році
Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році буде здійснюватися за програмами,...
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання предмета у 2010-2011 навчальному році
Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язбережного освітнього середовища – один із пріоритетних...
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення суспільних дисциплін у новому...
Методичні рекомендації щодо вивчення суспільних дисциплін у новому 2010\2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо викладання інформатики в 2012-2013 навчальному році Викладання
...
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році
У зв’язку з відзначенням у 2010 році 65-ї річниці визволення України та перемоги у Великій Вітчизняній війні Урядом України 2010...
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх...
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010–2011 навчальному році
Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році iconМетодичні рекомендації щодо вивчення предметів суспільно-гуманітарного...
У 2010 —2011 навчальному році учні 6 10 класів навчатимуться за програмою “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 11 класи”, котра...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка