Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі "Математика в школі" (№6 2005-2009 р р.) та у "Математичній газеті" №6, 7, 2006-2009 р р




Скачати 187.06 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі "Математика в школі" (№6 2005-2009 р р.) та у "Математичній газеті" №6, 7, 2006-2009 р р
Дата конвертації03.03.2013
Розмір187.06 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Математика > Методичні рекомендації
Математика_________________________________________________
Леонід Ліпчевський,

завідуючий навчально-методичним кабінетом

математики і фізики
Шкільний курс математики у 2011/2012 навчальному році у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику "Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Математика. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень", Київ, 2010 р. Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 28.10.2010 №1021).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН №13-14 2005-2009 р.р., у журналі "Математика в школі" (№6 2005-2009 р.р.) та у "Математичній газеті" №6, 7, 2006-2009 р.р.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма рівнями: рівнем стандарту, академічним, профільним та рівнем поглибленого вивчення математики. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.

^ Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

^ Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

^ Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

^ Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8-11 класах, та передбачає поглиблене вивчення предмету.

Таблиця розподілу годин на вивчення математики

за різними рівнями змісту освіти


^ Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Рівень стандарту

Академічний

рівень

Профільний

рівень

Рівень поглибленого

вивчення

10

11

10

11

10

11

10

11

Математика

3

3

-

-

-

-

-

-
^

Алгебра та початки аналізу


-

-

2

3

5

5

5

5

Геометрія


-

-

2

2

4

4

4

4


У класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет "Математика" за програмою рівня стандарту.

У класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчається два предмета "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою академічного рівня.

У класах фізико-математичного та математичного профілів вивчається два предмета "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою профільного рівня.

Учні класів з поглибленим вивченням математики продовжують вивчення двох предметів "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою поглибленого рівня.

У класах відповідних профілів, замість предмета "Математика" можуть вивчатися окремі курси – "Алгебра та початки аналізу" (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) і "Геометрія" (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) за рахунок часу, відведеного на профільне і поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів

Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Водночас, учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" за програмою профільного рівня.

Профільний підхід до організації навчання у старшій школі значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії та створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів і підготовку їх до майбутньої професійної діяльності, а тому кожний профіль навчання охоплює три види предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

^ Курси за вибором - це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Математика є базовим предметом, а тому вивчається учнями в класах усіх профілів, але на різних рівнях.

Зміст навчання визначається державним програмами з математики для кожного з рівнів рівня і реалізовано у відповідних підручниках, створених у 2010 р. Розглянемо коротко особливості вивчення математики на кожному з рівнів.

Рівень стандарту. Мета навчання математики на рівні стандарту це, насамперед, оволодіння загальною математичною культурою, вироблення так званого математичного стилю мислення, тобто вміння класифікувати об’єкти, вміння встановлювати закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, вміння приймати рішення тощо. Формування навичок застосування математики є однією із головних цілей викладання математики. Дієвим засобом реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є широке систематичне застосування методу математичного моделювання протягом усього курсу. Це стосується введення понять, виявлення зв’язків між ними, характеру ілюстрацій, доведень, системи вправ і, нарешті, системи контролю. Інакше кажучи, математики треба так навчати, щоб учні вміли її застосовувати.

Програма передбачає як сумісне, так і роздільне вивчення геометрії та алгебри і початків аналізу. Перший підхід в умовах вивчення предмета на рівні стандарту має певні переваги у порівнянні з розподілом курсу "Математика" на два курси — "Алгебра і початки аналізу" і "Геометрія". Він дозволяє забезпечити цiлісність навчання математики, можливість концентрації навчальної діяльності на певному відрізку часу навколо невеликої кількості понять і фактів, оптимально розподілити час на вивчення окремих тем з урахуванням особливостей контингенту учнів, забезпечити природні внутрішні й міжпредметні зв’язки тощо. Такий підхід особливо важливий в умовах загальнокультурної спрямованості навчання математики.

Академічний рівень. Мета навчання математики на академічному рівні полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі, її соціалізації і достатньої для вивчення профільних предметів, для успішної майбутньої професійної діяльності в тих сферах, де математика відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення й аналізу закономірностей, реальних явищ і процесів. Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до навчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення (відношення), яка дає змогу обґрунтовано судити про застосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.

Зміст навчання математики структуровано за темами двох навчальних курсів "Алгебра і початки аналізу" та "Геометрія" із зазначенням кількості годин на їх вивчення. Такий розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним. Вчителям і авторам підручників надається право коригувати його залежно від прийнятої методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій.

Орієнтовний розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:
^ Алгебра і початки аналізу. Академічний рівень

(2 години на тиждень, всього - 70 годин)

№ теми
Назва теми

Кількість

годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

І
Функції, рівняння і нерівності

12

1

ІІ
Степенева функція

14

2

ІІІ
Тригонометричні функції

20

2

ІV
Тригонометричні рівняння і нерівності

16

1



Систематизація та узагальнення, резервний час

8

1




Разом:

70





^ Геометрія. Академічний рівень

(2 години на тиждень, всього - 70 годин)

№ теми
Назва теми

Кількість

годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

І

Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії.

8

діагностична

ІІ

Вступ до стереометрії.

6




ІІІ

Паралельність прямих і площин у просторі.

22

2

ІV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

26

1




Систематизація та узагальнення, резервний час.

8

1




Разом:

70





Програмою передбачено резерв навчального часу, а також години для повторення, узагальнення й систематизації вивченого матеріалу. Спосіб використання резервного часу вчитель може обрати самостійно: для повторення на початку навчального року матеріалу, який вивчався у попередніх класах, як додаткові години на вивчення окремих тем, якщо вони важко засвоюються учнями, для проведення інтегрованих з профільними предметами уроків тощо

При навчанні математики на академічному рівні основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій.

Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи: 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі); 2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі; 3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.

Рівень профільної підготовки. Мета навчання математики в класах математичного та фізико-математичного профілів полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі, її соціалізації, і достатньої для успішного вивчення фізики та інших, в першу чергу, природничих предметів, продовження навчання у вищих закладах освіти за спеціальностями, або безпосередньо пов’язаними з математикою, або за спеціальностями, де математика відіграє роль апарату для вивчення й аналізу закономірностей реальних явищ і процесів.

У класах з поглибленим вивченням математики рівня підготовки учнів з математики має забезпечувати у майбутньому, крім сказаного вище, успішне опанування професією, яка потребує високого рівня математичних знань, тобто за спеціальностями теоретичної і прикладної математики або спеціальностями тих галузей, які потребують розвиненого математичного апарату для вивчення й аналізу закономірностей реальних явищ і процесів; у підготовці до навчання у вищому навчальному закладі з відповідним фаховим спрямуванням.

Програми для профільного рівня і класів з поглибленим вивченням математики відрізняються змістовим наповненням і структурно.

Орієнтовний розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт за програмами профільного рівня можуть бути такими:
^ Алгебра і початки аналізу. Профільний рівень

(5 годин на тиждень, всього 350 годин)

№ теми
Назва теми

Кількість годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

І
Функції, многочлени, рівняння і нерівності

60

3

ІІ
Степенева функція

30

2

ІІІ
Тригонометричні функції

30

2

ІV
Тригонометричні рівняння і нерівності

35

2



Систематизація та узагальнення, резервний час

20

1

^ Геометрія. Профільний рівень

( 4 години на тиждень, всього 140 годин)




теми
Назва теми

Кількість годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

I
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії

20

2

II

Вступ до стереометрії.

10

1

III

Паралельність прямих і площин у просторі.

30

2

IV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

35

2




Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час.

10

1


^ Поглиблене вивчення математики. Складові частини поглибленого вивчення математики органічно включені до загальноосвітнього курсу як його поглиблення, розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі. Утім, до поглибленого курсу включено кілька тем, які в загальноосвітньому курсі вивчаються на рівні означень і найелементарніших понять. Це – множини і операції над ними; множини в теорії чисел; основні формули комбінаторики; метод математичної індукції; елементи аналітичної геометрії; застосування векторів і геометричних перетворень до розв’язування задач.

Розглянемо окремо теми курсів алгебри і початків аналізу та геометрії, що вивчаються в 10 класі.

^ Алгебра і початки аналізу

Математика займає особливе місце у системі знань людства, виконуючи роль універсального та потужного методу сучасної науки. Тому, крім забезпечення засвоєння учнями більш широкого порівняно з загальноосвітнім рівнем обсягу теоретичних знань, окрему увагу слід приділити формуванню поняття про прикладну і інструментальну роль математики в сферах її застосувань. Тому збільшення навчального часу на вивчення математичних дисциплін, порівняно з академічним рівнем, має вирішити подвійну задачу: перша – це розширити коло теоретичних питань, які вивчаються, і поглибити рівень їх вивчення; друга – сформувати навички застосування засвоєних теоретичних знань до розв`язування широкого кола прикладних задач.

Старшокласники мають засвоїти загальні принципи математичного моделювання, тобто усвідомити, що процес застосування математичних знань до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи: 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі); 2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі; 3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та його застосування до вихідної ситуації.

Необхідним підґрунтям для вивчення математики на поглибленому рівні є застосування апарату математичної логіки. Тому на початку 10 класу введено тему "Елементи математичної логіки", призначену для відпрацювання в учнів відповідного математичного апарату і навичок користування ним.

Для курсу "Алгебра і початки аналізу" однією з провідних змістових ліній навчання є функціональна. Тому у процесі навчання слід приділити особливу увагу функціональній спрямованості цього курсу. Поняття функції доцільно трактувати з теоретико-множинних позицій. Це дасть можливість більш чіткого визначення багатьох математичних понять. Дослідження властивостей функцій у тій чи іншій формі має супроводжувати вивчення математики протягом усього навчання. При цьому слід постійно звертати увагу учнів на зв’язок таких понять, як функція, рівняння, нерівність.

На відміну від академічного рівня, глибоко вивчається поняття границі функції в точці, неперервність функції, точки розриву, поняття границі функції на нескінченності. Розглядається числова послідовність як функція натурального аргументу, від чого здійснюється перехід до поняття границі числової послідовності, а через неї – пропедевтичний перехід до границі функції.

Програма передбачає вивчення тригонометричних функцій, степеневої, показникової, логарифмічної, введення поняття оберненої функції. При вивченні функцій слід зробити наголос на моделюванні реальних процесів, інтерпретації фізичного процесу як функції від змінної фізичної величини. Учні мають асоціювати характер реального процесу з відповідною функцією, її графіком, властивостями. Важливо, щоб притаманні явищу властивості пов’язувались із властивостями функцій (спадання, зростання, прямування до певної границі).

Зміст теми "Тригонометричні функції" в основному збігається з матеріалом загальноосвітнього курсу, поглиблення вивчення відбувається за рахунок впровадження ряду додаткових формул (пониження степеня, потрійних аргументів, половинних аргументів). Використання засвоєних знань відбувається в темі "Тригонометричні рівняння і нерівності", у якій подається великий діапазон методів розв`язування тригонометричних рівнянь, нерівностей та їх систем, у тому числі з параметрами.

Значне місце в програмі приділено розв’язуванню задач з параметрами. У ході розв`язування таких задач до арсеналу прийомів та методів мислення школярів природно включаються аналіз, індукція та дедукція, узагальнення та конкретизація, класифікація та систематизація, аналогія. Ці задачі дозволяють перевірити рівень знання основних розділів шкільного курсу математики, рівень логічного мисслення учнів, початкові навички дослідницької діяльності. Тому завдання з параметрами мають діагностичну та прогностичну цінність.

Тема "Послідовності" ґрунтується переважно на традиційному матеріалі. Поглиблене вивчення математики має бути спрямоване на формування правильного уявлення про послідовність як функцію натурального аргументу. Застосування теорем про границі числових послідовностей є пропедевтичною базою для подальшого вивчення курсу математичного аналізу.

Геометрія

Зміст навчальної програми вивчення геометрії у класах з поглибленим вивченням математики в цілому збігається з програмою для загальноосвітніх класів. Поглиблене вивчення курсу забезпечується в основному за рахунок таких напрямів.

^ Перший напрям – розповсюдження понять, які вивчаються, на більш широкий перелік геометричних об`єктів. Значну увагу приділено побудові перерізів многогранників, тіл обертання. Розглядаються зрізані геометричні тіла (конус, піраміда, частини кулі) та їх властивості, обчислення їх об`єму та площі поверхні.

^ Другий напрям – застосування розширеного переліку методів. Наприклад, крім паралельного проектування, розглядається центральне. Вводиться метод слідів і проекцій.

^ Третій напрям – обґрунтування і доведення ряду положень, які в загальноосвітньому курсі залишаються без доведень.

Четвертий напрям – для розв`язування пропонується великий набір задач підвищеної складності, які передбачають одночасне застосування математичного апарату з різних галузей курсу математики. Значну увагу приділено методу координат, методу векторів, рівнянням геометричних тіл.

Таким чином, створюється математичний апарат для вивчення у вищому навчальному закладі відповідних розділів вищої математики.

Слід зазначити, що критерії підсумкового оцінювання знань для загальноосвітнього курсу і курсу поглибленого вивчення математики відрізняються підвищеними вимогами для останнього. Однією з цілей повторення і систематизації знань має стати підкріплення формально-логічного підходу до побудови курсу шкільної математики, закріплення потреби в обґрунтуванні й доведенні математичних фактів, що використовуються учнями, наголошення на важливості такого підходу при подальшому поглибленому вивченні математики у старших класах.

Орієнтовний розподіл навчального часу на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт за програмами поглибленого вивчення математики можуть бути такими:

^ Алгебра і початки аналізу. Поглиблене вивчення

(5 годин на тиждень, всього 350 годин)

теми
Назва теми

Кількість

годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

І
Повторення і систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8-9 класів

20

1

ІІ
Елементи математичної логіки

10

1

ІІІ
Степенева функція

35

2

ІV
Тригонометричні функції

35

2

V
Тригонометричні рівняння і нерівності

35

2

VI
Числові послідовності

25

1



Систематизація та узагальнення, резервний час

15





^ Геометрія. Поглиблене вивчення

( 4 години на тиждень, всього 140 годин)


№ теми
Назва теми

Кількість годин

Орієнтовна кількість контрольних робіт

І
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії

28

2

ІІ

Вступ до стереометрії

12

1

ІІІ

Паралельність прямих і площин у просторі.

40

2

ІV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі

40

2




Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час

20

1



Засоби навчання з математики для 5-11 класів, рекомендовані або схвалені до використання, розміщені на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у "Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році".

Схожі:

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано...
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 р., у науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики в 5-9 класах видруковано...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи” (видавництво “Перун”, Київ, 2005 р.) та в науково-методичному...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 9 класах подано...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-х 7-х класах...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках мон №13-14 2005-2009 р р., у журналі \"Математика в школі\" (№6 2005-2009 р р.) та у \"Математичній газеті\" №6, 7, 2006-2009 р р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення математики в 2009/10 навчальному році
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка